Повсякденні умови праці українського селянства в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. (на прикладі уманського повіту київської губернії)
Систематизація матеріалів та даних періодичних видань про повсякденні умови праці селянства Уманського повіту у ХІХ - XX ст. Доповнення регіонального аспекту історії українського селянства та спроба висвітлення повсякденного буття сільських трударів.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2024 |
| Размер файла | 34,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Повсякденні умови праці українського селянства в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. (на прикладі уманського повіту київської губернії)
Наталія Тацієнко
кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, історичний факультет, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань, Україна
Everyday working conditions of the Ukrainian peasantry in the second half of the 19th - at the beginning of the 20th century (on the example of uman district of Kyiv huberniya)
Natalia Tatsiyenko
PhD (History), associate professor of the Department of History of Ukraine, historical faculty, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,
Abstract. The purpose of the article is an attempt, using the example of the Uman district of the Kyiv province, to trace the conditions of daily work of the Ukrainian peasantry, its attitude to the land as one of the greatest values, which directly influenced the worldview, the connection between the way of life offarmers, their daily life and mentality in the second half of the 19th century - at the beginning of the 20th century.
The scientific novelty of the article lies in the fact that, on the basis of archival and periodical sources, the regional aspect of the history of the Ukrainian peasantry is supplemented, because the daily life of rural laborers of one of the largest and most numerous districts of the Kyiv province and the Right Bank in general is highlighted.
Conclusions. Considered the importance of land as the greatest value and the main source of existence, which significantly influenced the formation of the mentality of the Ukrainian peasantry. It is noted that the cult ofwork was decisive in the peasant worldview, but there were also prohibited days for agricultural work, which mostly fell on Orthodox church holidays. Rural workers did not always use their allotments productively. The profitability ofpeasant lands was directly affected by the narrowness of the land, the lack of draft cattle, insufficient fertilization of the land, the lack ofproper agricultural stock, and to some extent the conservatism of the Ukrainian peasantry, which was marked by indifference to agronomic and agrotechnical innovations. Local periodicals of the second half of the 19th and the beginning of the 20th centuries were analyzed, which became a source of coverage of the problem of land lease, hiring peasants for seasonal work, insufficient understanding ofproduction processes, which created merciless working conditions and in many cases led to injuries.
The lack of land and a difficult financial situation forced the peasants to sometimes agree to the worst and most unfair terms of employment just to receive advance payments, which were used by the managers of landlord estates. It is emphasized that forced labor in landlord economies even in the postreform period, even in the post-reform period, created fair parallels in the society of that time with the work of peasants in the period of serfdom, because along with the oppressive working conditions, corporal punishment was also often encountered as a method of influencing and asserting the low social status ofpeasants. One of the most common types of work that most often led to industrial injuries was work on threshing machines and work in mills. It was noted in the periodicals that the problem of insurance and compensation was not solved in any way, and the victims, in addition to physical suffe ring for a long time, lost the opportunity to work. The question of the work ofpeasant child workers, who were a constant help to their parents, is considered. In addition, an important stage of the socialization of each child was the performance of certain types of work at the appropriate age.
Key words: peasants, Uman district, labor, land, traumatism, «Zorya», peasant economy.
Анотація. Метою статті є аналіз на прикладі Уманського повіту Київської губернії умов щоденної праці українського селянства, його ставлення до землі як однієї з найбільших цінностей, що безпосередньо впливало на світобачення, зв'язок між способом життя хліборобів, їх побутом та менталітетом у другій половині ХІХ- на початку ХХ ст.
Наукова новизна статті полягає в тому, що на основі архівних та періодичних джерел доповнено регіональний аспект історії українського селянства, адже висвітлено повсякденне буття сільських трударів одного з найбільших та найчисельніших повітів Київської губернії та й Правобережжя загалом.
Висновки. Розглянуто значення землі як найбільшої цінності та головного джерела існування, що істотно впливало на становлення менталітету українського селянства. Зазначено, що культ праці був визначальним у селянському світогляді, однак були й табуйовані для сільськогосподарської праці дні, що переважно припадали на православні церковні свята. Сільські трудівники не завжди продуктивно використовували свої наділи. На рентабельність селянських угідь безпосередньо впливали й черезсмужжя, нестача тяглової худоби, недостатнє удобрення земель, відсутність належного сільськогосподарського реманенту та й певною мірою консервативність українського селянства, яке відзначалося індиферентністю до агрономічних і агротехнічних нововведень. Проаналізовано місцеві періодичні видання другої половини ХІХ - початку ХХ ст., які стали джерелом висвітлення проблеми оренди земель, найму на сезонні роботи селян, недостатнього розуміння виробничих процесів, що породжували нещадні умови праці та в багатьох випадках призводили до травматизму. Малоземелля та скрутне матеріальне становище змушувало селян погоджуватися іноді на найгірші та несправедливі умови найму аби лише отримати завдаткові виплати, чим користувалися управителі поміщицькими маєтками. Наголошено, що вимушене скрутними економічними обставинами наймитування у поміщицьких економіях навіть в пореформений період породжувало в тогочасному суспільстві справедливі паралелі з працею селян у період кріпацтва, адже поряд з кабальними умовами праці часто зустрічалися ще й тілесні покарання як метод впливу й утвердження низького соціального статусу селян. Одним із найпоширеніших видів робіт, що найчастіше призводили до виробничого травматизму були роботи на молотильних машинах та праця на млинах. У тогочасних періодичних виданнях зазначалося, що ніяк не вирішувалася проблема страхування та компенсації і потерпілі, окрім фізичних страждань на довгий час, а той назавжди втрачали можливість працювати. Розглянуто питання праці селянських дітей-робітників, які були постійною допомогою батькам. Окрім того, важливим етапом соціалізації кожної дитини було виконання певних видів робіт у відповідному віці. уманський повіт сільський трудар
Ключові слова: селяни, Уманський повіт, праця, земля, травматизм, «Зоря», селянське господарство.
Постановка проблеми
В українського селянина ХІХ - початку ХХ ст. весь життєвий цикл обертався навколо щоденної праці. Заняття сільським господарством унеможливлювало неробство, адже селянин з діда-прадіда був прив'язаний до землі та вважав її головним джерелом існування. У селянському середовищі склався своєрідний культ праці, а тому селяни не вбачали власної вигоди в участі у промисловому виробництві й продовжували традиційно віддавати перевагу сільському господарству.
Вивчення життя пересічних людей, звичні, повсякденні практики поведінки, які на перший погляд є малопомітними через свою очевидність і буденність, складають важливий аспект історії повсякденності українського селянства другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлення окремих аспектів цієї проблеми має свою історію у працях істориків, етнографів, які вивчали не тільки господарювання на селі, досвід ведення землеробства та інших галузей сільського господарства, їх агротехнічну оснащеність, а й соціальний аспект, різні сторони селянського буття. Прагнення дізнатися як живе селянин, з'ясувати його буденні проблеми й інтереси є актуальним і на сьогодні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Селянська проблематика залишається однією з актуальних у наукових дослідженнях. Останніми десятиріччями посилився інтерес до мікроісторії та історії повсякденності, які дозволяють трансформувати історичне тло через призму досвіду окремо взятої людини. Привертає увагу монографія Ю. П. Присяжнюка Присяжнюк Ю. П. Українське селянство Наддніпрянської України: соціоментальна історія другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Черкаси: Вертикаль, 2007. 640 с., яка присвячена вивченню соціоментальної історії українського селянства кінця XIX - початку XX ст. Автор підкреслює, що латентним підґрунтям світоглядних уявлень, побутового мислення сільських трудівників були архетипи та похідні від них настанови, цінності, норми, які визначали спектр інтересів, манери та тенденції еволюції соціальної поведінки. Інтерес викликає дисертація В. В. Малікова Маліков В. В. Звичаєво-правовий інститут наймитування в українській етнокультурі другої половини ХІХ - початку ХХ століть : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.05 / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Київ, 2012. 211 с., присвячена комплексному дослідженню звичаєво-правового інституту наймитування в українській етнокультурі другої половини ХІХ - початку ХХ ст. На регіональному рівні проблема представлена у науковій розвідці С. М. Білівненка Білівненко С. Повсякденні умови праці селянства Степової України. Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспфант^. Т. 21. Київ, 2010. С. 382-390., який робить спробу охарактеризувати повсякденні умови праці селянства Степової України на основі наративних джерел. Автор виділяє особливості саме Степової України і в підсумку зазначає, що умови праці регламентувалися одночасно традиційністю, погодно-кліматичними умовами, міжетнічними взаємовідносинами та релігійними аспектами.
Загалом, доповнення регіонального аспекту історії українського селянства та спроба висвітлення повсякденного буття сільських трударів одного з найбільших та найчисельніших повітів Київської губернії й зумовили актуальність даного дослідження. Джерельну базу наукової розвідки становлять архівні матеріали та дані періодичних видань, що висвітлювали соціально-економічне та суспільне життя сільського населення Уманського повіту в другій половині ХІХ - на початку XX ст.
Метою наукової розвідки є систематизація архівних матеріалів та даних періодичних видань про повсякденні умови праці селянства Уманського повіту у другій половині ХІХ - на початку XX ст.
Виклад основного матеріалу
Важливу роль у веденні селянського господарства відігравали особисті якості господаря, його ставлення до праці. Орієнтація хліборобів на землю як одну з найбільших цінностей зумовлювалася передусім усвідомленням родючості українського чорнозему Історія українського селянства: нариси: В 2 т. / відп. ред. В. А. Смолій; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. Т. 1, Київ : Наук. думка, 2006. С. 381.. Возвеличення землі, любов до батьківської ниви передавалися селянам з покоління в покоління. Така історична детермінанта й послуговувала однією з основних причин формування специфічної землеробської «душі» українського хлібороба. Однак, у пореформений період, навіть за умов майже побожного ставлення українського селянина до землі-годувальниці, селянське господарювання за багатьма показниками залишалося відсталим. Зазвичай сільські трудівники непродуктивно використовували свої наділи. У багатьох господарствах не лише не впроваджувалася більш прогресивна та ефективна багатопільна сівозміна, а навіть скорочувалося трипілля. Про внесення добрив, а також належне чергування вирощування рослин навіть не думали. Для продуктивного ведення господарства у селян не було належних умов та можливостей, тому більшість їх не мала змоги поліпшувати техніку виробництва. При гострому малоземеллі, навіть за наявності у селянина коштів, витрати на придбання більш досконалого реманенту не окуповувалися. Однією з основних причин цього була вузькосмужність. На вузьких смугах польових наділів неможливо було розвернутися навіть плугом, не кажучи вже про кінні сівалки Історія українського селянства: нариси: В 2 т. / відп. ред. В. А. Смолій; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. Т. 1, Київ : Наук. думка, 2006. С. 382..
На результативності селянських господарств позначалися нестача передусім тяглової худоби, поголів'я якої зростало повільніше, ніж приріст населення, а також її слабосилля та нерідко непридатність для запряжки в плуг. Так, на Правобережній Україні трикінними було 18,1% господарств, двокінними - 24,2%, однокінними - 5,1%, а кількість безкінних господарств становила 49,3%. Не кращою була ситуація з поголів'ям овець та великої рогатої худоби. За 1863-1883 рр. приріст овець становив 11,3%, ВРХ - 7%. І це за умов, що селяни цілком усвідомлювали важливу роль вівчарства, яке значною мірою мало товарний характер. Лише кількість свиней, котрі не потребували пасовищ, зростала відповідно до потреб населення Історія українського селянства: нариси: В 2 т. / відп. ред. В. А. Смолій; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. Т. 1, Київ : Наук. думка, 2006. С. 382.. Отже, зниження ефективності та рентабельності селянських господарств було пов'язане з малою кількістю домашньої худоби, недостатнім угноєнням землі, неякісним посівним матеріалом, нестачею, а то й повною відсутністю належного сільськогосподарського реманенту. Така ситуація значною мірою пояснювалася ще й певною консервативністю українського селянства, яке відзначалося індиферентністю до будь-яких нововведень, зокрема й агрономічних і агротехнічних.
Хижацьке використання ґрунту, зумовлене малоземеллям, призводило до того, що надільна земля давала сякий-такий врожай лише за найсприятливіших кліматичних умов. У газеті «Життя і мистецтво» за 1896 р. йдеться про те, що більшість селянських полів с. Шаулиха Уманського повіту, за високої родючості чорнозему, неналежної якості. Попри те, що у заможних селян був належний реманент, худоба, та, зрештою, і на їхніх полях озимина поросла бур'янами, як і у більшості трударів. На думку кореспондента, причина тут все ж таки не в незнанні чи нерозумінні технології виробництва, адже запитавши будь-кого з селян про переваги одного знаряддя праці над іншим чи способу обробітку, кожен точно і детально пояснював Крестьянское хозяйство. Жизнь и исскуство. № 325. 24 ноября 1896. С. 4.. Причиною такої рутини в більшості була традиційність, яка підкріплювалася обмеженим селянським світоглядом. Дописувач газети, порівнюючи селянські та поміщицькі господарства чи німецькі колонії, у 90% відповідей чув, що «то у панів та у німців так, а ми - мужики, так у нас по-мужицьки». Інші ж посилалися на бідність. На пропозицію кореспондента скластися 10 господарям по 25 руб. і придбати молотильну машину, селяни заявляли «що справді, можна було б, але так у нас ще ніколи й не було». Через таку невпевненість та страх перед змінами і на початку ХХ ст. у селах Уманського повіту використовувалася трипільна система, яка призводила до швидкого виснаження ґрунту та знижувала врожайність, позбавляючи можливості удобрювати поля Крестьянское хозяйство. Жизнь и исскуство. № 325. 24 ноября 1896. С. 4.. Важкі умови праці, рутинна сільськогосподарська техніка зумовлювали неякісну підготовку ґрунту, поганий засів, несвоєчасний збір урожаю, довготривалий обмолот снопів, а як наслідок - подекуди, низький урожай та значні втрати зернових культур Тацієнко Н. Л. Селянство Правобережної України в імперський період (1793-1917 рр.): на матеріалах Уманського повіту : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.01 / Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань, 2019. С.130..
Селяни, які мали робочу худобу, наймалися на польові роботи, займалися візництвом, зокрема транспортуванням зерна до Одеси і солі у зворотному напрямку, перевезенням лісу тощо. Жителі с. Погоріла Уманського повіту скаржилися, що економія розташовувалася приблизно за 3 версти від їх села. Окрім того, одним із видів робіт було перевезення лісу в с. Стрижавка Таращанського повіту. Долаючи відстань у 100 верст, селяни несли матеріальні затрати на харчування та догляд худоби, часто втрачаючи її в дорозі ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 300. Спр. 4. 25 мая 1861 - 29 августа 1861, арк. 6-7.. Проте існували й заборонені дні для сільськогосподарських робіт. Найчастіше така заборона стосувалася православних церковних свят - Різдва, Великодня, Благовіщення, Трійці. Звичаєвість наголошувала на обов'язковій невідворотності Божого покарання за працю у святкові дні. Але все ж таки працювали. Дозволяли нехтувати церковними та народно-моральними приписами та легітимізовували працю швидше за все десятиліття кріпацтва Білівненко С. Повсякденні умови праці селянства Степової України. Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспфант^. Т. 21. К., 2010. С. 384-385.. Адже селяни змушені були відробляти панщину усі дні тижня, окрім недільних та святкових днів, у які поспішали виконати власні роботи. Тому дорослі подекуди працювали навіть в Страсну седмицю і ледве могли знайти день для сповіді та відвідання церковної служби. У рапорті до генерал-губернатора Уманський земський справник зазначав, що прийшовши з мировим посередником до церкви с. Ладижинка в неділю, вони побачили, що майже вся громада була в храмі - рідкісний випадок у час польових робіт Тацієнко Н. Л. Селянство Правобережної України в імперський період (1793-1917 рр.): на матеріалах Уманського повіту : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.01 / Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань, 2019. С. 80.. Зазначимо, що досить часто поняття праці видозмінювалося або заборона не стосувалася домашньої роботи Білівненко С. Повсякденні умови праці селянства Степової України. Науковi записки. Зб^ник праць молодих вчених та аспфант^. Т. 21. К., 2010. С. 388..
У період жнив, а особливо у врожайні роки, поміщики та заможні селяни відчували потребу в робочих руках. Наймали робітників переважно з піших селян, які, порівняно з тяглими, мали менші земельні наділи. Такий заробіток дозволяв їм отримати продовольство для забезпечення власних родин, адже платню робітники отримували здебільшого не грішми, а снопами (в урожайні роки селяни зазвичай претендували на третій сніп або ж третю частину від зібраного збіжжя, у час неврожаю - на п'ятий, а іноді й шостий сніп) Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. Санкт-Петербург: Тип. М-ва внутрен. дел, 1852. Ч. 2. С. 327-328.. Також поміщики наймали селян на заготівлю кормів для худоби. На осінь припадали «бурякові жнива», як подекуди називали копання буряків. Багато господарів засівали земельні ділянки буряками, а потім продавали їх заводам, тому наймали селянок із дітьми, які складали контингент робітників для сапання, триразового поління і копання технічної культури Маліков В. В. Звичаєво-правовий інститут наймитування в українській етнокультурі другої половини ХІХ - початку ХХ століть : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.05 / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Київ, 2012. С. 68..
З газети «Зоря» відомо, що у 1884 р. через неврожай ціни на робочі руки були невисокими: чоловік отримував на день 40 коп., жінка - 30 коп. А от у 1883 р. в цю саму пору чоловік отримував 60 коп., жінка - 40 коп. і то важко було знайти робітника Уманский уезд. Заря. №152. 10 июля 1884. С. 3.. У 1906-1908 рр. у Київській губернії середня щоденна плата дорослому пішому робітнику під час жнив (з харчуванням роботодавця) складала 57 коп. Статистический Справочник по Югу России. Полтава : Электрическая типо-лит. преемн. «И. А. Дохман». 1910. С.30. З іншого боку, такі заробітки давалися взнаки тяжкими збитками для власних селянських господарств, які занедбувалися на час наймів.
Економії, які мали значні обсяги робіт, оформляли з робітниками письмові договори та видавали трудові книжки, дрібніші ж господарства обмежувалися простими, переважно усними, умовами. Коли селяни не мали термінової потреби в грошах, а в економіях проводилися невідкладні роботи, приказчики вдавалися до певних хитрощів. Вони запрошували музик, наливали горілку, активно торгувалися щодо платні, підвищуючи її, роздавали обіцянки, що звичайно ж подобалося селянам і вони приставали на умови, навіть усвідомлюючи, що не всі обіцянки будуть виконані. Така форма укладання договору фактично перебувала в межах селянських звичаєво-правових норм щодо найму, які передбачали усність угоди, укладання її при свідках, у громадському місці (зокрема на ярмарку, в корчмі, де грала музика та лунали пісні), виставлення горілки однією або обома сторонами угоди, розпиття цього могоричу й надання завдатку Маліков В. В. Звичаєво-правовий інститут наймитування в українській етнокультурі другої половини ХІХ - початку ХХ століть : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.05 / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Київ, 2012. С. С.76-77.. Етнограф П. Чубинський підкреслював значення «могоричу» у селянському середовищі, адже наймит вже не мав права відмовитися від угоди, розпивши його. Різнився і час, коли укладалися угоди. Це залежало від потреб господарств у робочих руках, селян у коштах, виду сільськогосподарських робіт. Так, приказчики та підрядники намагалися наймати робітників на літні польові роботи в найбільш нужденний для селян час - пізньої осені, взимку, коли скрутне матеріальне становище змушувало селян погоджуватися навіть на найгірші умови Маліков В. В. Звичаєво-правовий інститут наймитування в українській етнокультурі другої половини ХІХ - початку ХХ століть : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.05 / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Київ, 2012. С. С.77-79.. Так, управитель маєтків баронеси Корф у селах Синиця та Осітна Уманського повіту придумав, як хитрістю змушувати селян до обробітку поміщицьких земель. Оскільки багато селян через малоземелля зверталися в економію за орендою, де плата варіювалася в межах 6-8 руб. за десятину, управитель підняв її до 10 руб., але щоб це не так кидалося у вічі, то він перевів оплату в фізичний відробіток. Селянин брав одну десятину в оренду, а за це повинен був обробити своїми кіньми дві поміщицькі десятини. Такі види робіт на 1881 р. вартували по 5 руб. за десятину, тому в результаті й виходило 10 руб. Водночас, управитель не погоджувався на розрахунок грішми, а вимагав відпрацьовувати на його умовах Умань. Заря. №5. 8 января 1881. С. 3-4..
Із розгляду справи селян, які працювали в маєтках баронеси Корф мировим суддею 1ділянки Уманського судово-мирового округу, дізнаємося, що подібні несправедливі й кабальні умови найму були непоодиноким явищем. Так, взимку 1880 р. управитель економії баронеси Чаплинський уклав із селянами письмову угоду про найм на сезонні роботи. За цією угодою селяни мали пропрацювати в економії півроку, за що кожен з робітників повинен був отримати по 38 руб., тобто орієнтовно по 20 коп. в літній робочий день. Економія видала майбутнім робітникам завдаток у 25-30 руб. Також був визначений штраф по 1 рублю за кожен пропущений день. Коли ж настав час робіт, то частина селян, хто через хворобу, хто через мізерність платні, пропрацювавши 3-4 місяці покинули роботи, а були й такі, що зовсім їх пропустили. Ось ці прогуляні дні й стали Чаплинському приводом для позову в суд, який він подав на 25 селян. На суді сільські трударі підтвердили, що дійсно пропускали робочі дні, вказуючи причини пропусків і заявляючи, що готові їх відпрацювати. Чаплинський на це не погоджувався, а вимагав, щоб суд зобов'язав селян виплатити штраф. Було немало селян, які пропустили два і навіть три місяці робіт, тому мали б заплатити по 60 і навіть 90 руб. штрафу. Зрештою, управитель погодився на повернення селянами лише завдатку. Серед робітників були й такі, що сумлінно пропрацювали 3-4 місяці, однак все одно мали повернути гроші Умань. Заря. № 41. 20 февраля. 1881. С. 3.. Чаплинський не погоджувався на мирову угоду, а заявляв судді, що коли в нього будуть «виконавчі листи», то селяни самі прийдуть до нього миритися. Це й зрозуміло, адже селянам було потрібно або повернути виплачені їм гроші, або ж пропрацювати наступного року шість місяців уже без будь-яких виплат. Звичайно, і наступного сезону не всі зможуть відпрацювати усі дні і це знову стане приводом до позову Уманский уезд. Заря. №120. 2 июня 1882. С. 3..
Нещадна експлуатація селянської праці, відсталість сільськогосподарської техніки, недостатнє розуміння виробничого процесу породжували важкі умови праці і як результат - високу смертність сільського населення. Адже селянська праця вимагала постійної уваги та могла в будь-який момент привести до травми, каліцтва або навіть смерті. Селяни, що працювали на молотарках, нарікали на невизначений термін робіт, понаднормовий робочий день, відсутність перерви на відпочинок та обід ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 300. Спр. 4. 25 мая 1861 - 29 августа 1861, арк. 6-7.. У 80-х рр. ХІХ ст. в Уманському повіті у всіх поміщиків, заможних селян, у багатьох священиків були кінні молотильні машини. У більшості випадків головним заправником або машиністом був звичайний селянин, який через недостатнє знання техніки і необережність, під час роботи машини часто міг щось у ній поправляти, змащувати, що призводило зрештою до травматизму. Так, у вересні 1881 р. у с. Побійна Уманського повіту під час молотьби зерна фартух машиніста, який на ходу вирішив змастити колесо, потрапив до лещат, що призвело до серйозного каліцтва працівника, який після лікування так і не зміг повноцінно відновитися. Тогочас священик с. Попівка Уманського повіту отримав важкі травми руки, теж змащуючи колесо під час роботи молотарки Изь уманского уезда, 6 декабря. Заря. № 274. 13 декабря 1881. С. 3.. Про травматизм селян в Уманському повіті на молотильних машинах повідомлялося і в періодичних виданнях. Як зазначав кореспондент, найчастіше травмувалися кінцівки. У с. Кутах він бачив п'ятьох селян із такими каліцтвами. Трагедія полягала в тому, що, окрім фізичних страждань, потерпілі на довгий час або й назавжди втрачали можливість працювати, а господарі машин зазвичай не виплачували жодної компенсації Внутренний отдель. Заря. № 214. 6 октября 1883. С. 3.. На сторінках газети «Зоря» зазначалося, що в урядових колах неодноразово порушувалося питання страхування робітників від нещасних випадків на фабриках і заводах, однак це не стосувалося сільських працівників.
Окремою категорією селян-робітників були діти. Вони змалечку мали хатні обов'язки, доглядаючи молодших братів і сестер та виконуючи дрібну домашню роботу. Досягнувши 10-річного віку, дитина фактично ставала повноцінним членом громади Білівненко С. Повсякденні умови праці селянства Степової України. Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспфант^. Т. 21. К., 2010. С. 384-385. і залучалася до роботи. На запитання про вік дитини селяни зазвичай відповідали: «та вже пастушок», «погонич», «робітничок», «косар», тобто вік визначався по тому, які саме господарські обов'язки на неї покладалися Історія українського селянства: нариси: В 2 т. / відп. ред. В. А. Смолій; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. Т. 1, Київ : Наук. думка, 2006. С. 387.. За традиційними уявленнями селянства брати участь у косовиці й жнивах могли лише дорослі члени громади. Вираз «він уже косар» про молодого парубка означав визнання його справжнім робітником, який мав продемонструвати свою здатність косити на рівні з дорослими Маліков В. В. Звичаєво-правовий інститут наймитування в українській етнокультурі другої половини ХІХ - початку ХХ століть : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.05 / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Київ, 2012. С. 67..
Найм підлітків часто не передбачав оплати їхньої праці, а лише утримання в сім'ї роботодавця. Поширеним явищем було надання наймитам харчів, одягу та житла на час виконання ними робіт. Традиційне уявлення про значно меншу цінність трудового внеску дитини, порівняно з працею дорослої людини, було досить зручним виправданням майже безкоштовної експлуатації дітей коло машин на сільськогосподарських роботах чи у майстернях ремісників, а також у хатньому господарстві Маліков В. В. Звичаєво-правовий інститут наймитування в українській етнокультурі другої половини ХІХ - початку ХХ століть : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.05 / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Київ, 2012. С. 65-66..
Часто навантаження не відповідали фізичному розвитку робітника, що призводило до трагічних наслідків. Наприкінці березня 1903 р. на фермі «Ольгино» у с. Павлівка Уманського повіту підліток Іван Завгородній під час оранки поля упав при повороті плуга під ноги волів. Від отриманих травм хлопець помер. Рідні звинувачували керуючого фермою, адже він найняв хлопця за 20 руб. з 1 березня до 1 жовтня з умовою не відряджати його на «тяжку роботу». Однак, не дотримався обіцянки, відправивши підлітка в поле з 4 волами, запряженими в плуг, керувати яким було не під силу юнаку, оскільки для такої упряжі необхідно двоє дорослих людей ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 633. Спр. 2. Ч. 1. 15 января 1903 - 22 августа 1903, арк. 93.. Загалом загроза бути потоптаним кіньми чи волами постійно стояла перед селянами, особливо перед дітьми, під час виконання сільськогосподарських робіт Білівненко С. Повсякденні умови праці селянства Степової України. Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспфант^. Т. 21. К., 2010. С. 388. ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 629. Спр. 2. 1899, арк. 30-45, 177-179. ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 43. Спр. 2. 5 января 1864 - 23 июня 1864, арк. 196, 323. ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 48. Спр. 325. Ч. 1. 18 января 1869 - 12 марта 1869, арк. 193. ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 48. Спр. 325. Ч. 3. 16 апреля 1869 - 9 августа 1869, арк. 276. ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 541. Спр. 2. 23 января 1888 - 25 января 1889, арк. 70..
Серед видів робіт, що призводили до частого травматизму, варто виокремити працю на млинах. В окремих випадках необережність, зрештою халатність та незнання елементарних правил безпеки, призводили до трагедії32 33 34 35 36. Так, у грудні 1881 р. у с. Воронне Уманського повіту заможний селянин, який разом із сином-підлітком працював на власному вітряному млині, доручив йому наглянути за процесом. Хлопець вирішив зупинити жорна, через що отримав серйозну травму руки. Фельдшер, надавши першу медичну допомогу, рекомендував одразу везти постраждалого в уманську лікарню, щоб йому зробили операцію. Вражає байдужість батька, який мав для поїздки все необхідне, однак сказав «як має там (в Умані) помирати, хай краще тут помре». Юнака залишили вдома, де протягом трьох тижнів він страждав через ускладнення. Батько ж не раз говорив, що «йому не шкода грошей на лікування, якби він був упевнений, що син видужає, а як він помре, то ж і гроші даремно пропадуть». Хлопцю потрібно було ампутувати руку, однак батько не хотів бачити сина калікою, непридатним до роботи, «так дорога селянину робоча сила» Изь уманського уезда, 10-го января. Внутренний отдель Заря. № 19. 24 января 1882. С. 4. ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 43. Спр. 2. 5 января 1864 - 23 июня 1864, арк. 113, 142, 281, 325. ЦДІАУ. Ф. 442. Оп. 48. Спр. 325. Ч. 3. 16 апреля 1869 - 9 августа 1869, арк. 192, 242..
Іноді здавалося б звичні для селян заготівля дров та добування глини через обвали землі та падіння дерев призводили до біди38 39. У місцевих газетах неодноразово наголошувалося про потребу заборонити використання праці неповнолітніх, які мали недостатній досвід та фізичний розвиток, на важких та небезпечних роботах Областние вести (Оть наших корреспондентовь). Жизнь и исскуство. № 207. 29 июля 1896. С. 3..
Вимушене економічними обставинами або й примусове наймитування селян у поміщицьких економіях у пореформений період породжувало у тогочасному суспільстві справедливі паралелі з працею у поміщиків за часів кріпацтва. Такий характер найманої праці безпосередньо впливав на утвердження низького соціального статусу селян, які до неї вдавалися Маліков В. В. Звичаєво-правовий інститут наймитування в українській етнокультурі другої половини ХІХ - початку ХХ століть : дис. ... кандидата історичних наук : 07.00.05 / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Київ, 2012. С. 69.. Певною мірою можна погодитися з твердженням Ю. Присяжнюка, що «селяни не відчували потреби, а отже, належно не осмислювали принципової різниці між характером праці в ринкових умовах (заробітки в поміщицьких маєтках тощо) і колишньою панщиною...» Присяжнюк Ю. П. Українське селянство Наддніпрянської України: соціоментальна історія другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Черкаси: Вертикаль, ПП Кондич С. Г., 2007. С. 422.. Пережитком кріпацтва навіть наприкінці ХІХ ст. залишалися тілесні покарання робітників. У газеті «Зоря» за 1882 р. зазначалося, що фізичні покарання залишалися досить поширеним явищем. Так, управитель однієї з економій Уманського повіту сильно побив нагайкою найманого хлопчика, який підняв руку на лінивого вола Внутренний отдель. Заря. № 116. 28 мая 1882. С. 3.. На початку грудня 1881 р., за наказу управителя маєтками дружини барона Мейєндорфа, на економічному дворі в присутності місцевих десяцького і старости, а також управителя Фурмана висікли сторожа економії Никифора Казанюка за те, що він бив одного з коней, що належали економії Умань, 8-го января. Заря. № 9. 13 января 1882. С. 3..
Висновки
Отже, тісний зв'язок українців із землею впливав на соціально-економічні аспекти їхнього життя, традиційну культуру, систему світоглядних цінностей. Землеробська свідомість селянства насамперед містила любов до землі, повагу до власності, проте відзначалася індиферентністю до змін та нововведень. Через консервативність та архаїчність традиційного селянського світогляду сільські трудівники вкрай неохоче застосовували удосконалений сільськогосподарський реманент, сівозміни, удобрення угідь тощо. Робочий день нормувався погодними умовами, здоровим глуздом та низкою табуйованих днів, що визначалися на основі православного календаря. Селянські діти були постійною допомогою батькам, займаючись не лише домашніми справами, а й наймаючись на роботи, які часто не передбачали оплати їхньої праці, а лише утримання в сім'ї роботодавця за харчі, одяг та житло. Традиційне уявлення про значно меншу цінність дитячої праці, порівняно з працею дорослої людини, було досить зручним виправданням майже безкоштовної експлуатації дітей. Важкими і небезпечними видами сільськогосподарських робіт залишалися праця на молотильних машинах та млинах, що часто призводила до селянського травматизму, адже давалися взнаки недостатнє розуміння виробничих процесів та й халатність робітників, що могло призводити до часткової або повної втрати працездатності.
References
1. Bilivnenko, S. (2010). Povsiakdenni umovy pratsi selianstva Stepovoi Ukrainy. [Everyday working conditions of the peasantry of Steppe Ukraine]. Naukovi zapysky. Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv. [Scientific notes. Collection of works of young scientists and graduate students]. T. 21. K., S. 382-390. [in Ukrainian].
2. Vnutrennii otdel (1882). [Internal department]. Zaria. [Star]. № 116. 28 maia. S 3. [in Russian].
3. Vnutrennii otdel (1883). [Internal department]. Zaria. [Star]. № 214. 6 oktiabria. S 3. [in Russian].
4. Iz umanskogo uezda. [From Uman district]. 6 dekabria (1881). Zaria. [Star]. № 274. 13 dekabria. S 3. [in Russian].
5. Iz umanskogo uezda. [From Uman district]. 10-go ianvaria. Vnutrennii otdel. (1882). Zaria. [Star]. № 19. 24 ianvaria. S 4. [in Russian].
6. Istoriia ukrainskoho selianstva: narysy: V 2 t. [History of the Ukrainian peasantry: essays: in 2 volumes] / vidp. red. V. A. Smolii; Nats. akad. nauk Ukrainy, In-t istorii Ukrainy. (2006). T. 1, Kyiv: Nauk. dumka. 631s. [in Ukrainian].
7. Krestianskoe khoziaistvo [Peasant economy] (1896). Zizn i isskustvo. [Life and art]. № 325. 24 noiabria. S 4. [in Russian].
8. Malikov, V. V (2012). Zvychaievo-pravovyi instytut naimytuvannia v ukrainskii etnokulturi druhoi polovyny ХІХ - pochatku ХХ stolit : [The customary law institution of hiring in the Ukrainian ethnoculture of the second half of the 19th and early 20th centuries] dys. ... kandydata istorychnykh nauk : 07.00.05 / Instytut mystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii imeni M. T. Rylskoho. Kyiv. 211 s. [in Ukrainian].
9. Oblastnie vesti. Ot nashikh korrespondentov. [Regional news (From our correspondents)]. (1896). Zizn i isskustvo. [Life and art]. № 207. 29 iiulia. S 3. [in Russian].
10. Prysiazhniuk, Yu. P. (2007). Ukrainske selianstvo Naddniprianskoi Ukrainy: sotsiomentalna istoriia druhoi polovyny ХІХ - pochatku ХХ st. [The Ukrainian peasantry of Dnieper Ukraine: socio-mental history of the second half of the 19th - beginning of the 20th century]. Cherkasy: Vertykal, PP Kondych S. H., 640 s. [in Ukrainian].
11. Statisticheskii Spravochnik po IUgu Rossii. [Statistical Handbook for the South of Russia]. Poltava Elektricheskaia tipo-lit preemn. I A Dokhman. 1910. S 30. [in Russian].
12. Tatsiienko, N. L. (2019). Selianstvo Pravoberezhnoi Ukrainy v imperskyi period (1793-1917 rr.): na materialakh Umanskoho povitu. [The peasantry of Right-Bank Ukraine in the imperial period (17931917): based on the materials of the Uman District] : dys. ... kandydata istorychnykh nauk : 07.00.01 / Umanskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Pavla Tychyny. Uman. 285 s. [in Ukrainian].
13. Umanskii uezd (1884). [Uman district]. Zaria [Star]. № 152. 10 iiulia. S 3. [in Russian].
14. Uman (1881). [Uman]. Zaria [Star]. № 5. 8 ianvaria. S 3-4. [in Russian].
15. Uman (1881). [Uman]. Zaria [Star]. № 41. 20 fevralia. S 3. [in Russian].
16. Umanskii uezd (1882).[ Uman district] Zaria [Star]. № 120. 2 iiunia. S 3. [in Russian].
17. Uman (1882). [Uman]. 8-go ianvaria. Zaria [Star]. № 9. 13 ianvaria. S 3. [in Russian].
18. Funduklei, I. (1852). Statisticheskoe opisanie Kievskoi gubernii. [Statistical description of the Kyiv huberniya]. Sankt-Peterburg Tip M-va vnutren del. CH 2. 572 s. [in Russian].
19. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m.Kyiv. [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv]. F. 442. Op. 300. Spr. 4, 25 maia 18б1 - 29 avhusta 1861, 29 ark. [in Ukrainian].
20. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m.Kyiv. [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv]. F. 442. Op. 633. Spr. 2. Ch. 1, 15 yanvaria 1903 - 22 avhusta 1903, 385 ark. [in Ukrainian].
21. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m.Kyiv. [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv]. F. 442. Op. 629. Spr. 2, 1899, 296 ark. [in Ukrainian].
22. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m.Kyiv. [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv]. F. 442. Op. 43. Spr. 2, 5 yanvaria 1864 - 23 yiunia 1864, 521 ark. [in Ukrainian].
23. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m.Kyiv. [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv]. F. 442. Op. 48. Spr. 325. Ch. 1. 18 yanvaria 1869 - 12 marta 1869, 271 ark. [in Ukrainian].
24. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m.Kyiv. [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv]. F. 442. Op. 48. Spr. 325. Ch. 3, 16 aprelia 1869 - 9 avhusta 1869, 295 ark. [in Ukrainian].
25. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m.Kyiv. [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv]. F. 442. Op. 541. Spr. 2. 23 yanvaria 1888 - 25 yanvaria 1889, 189 ark. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Становище українського селянства в складі Речі Посполитої. Посилення феодального гніту. Дискримінація українського селянства у національних та релігійних питаннях. Участь селянства у козацько-селянських повстаннях.
дипломная работа [81,6 K], добавлен 04.02.2004Протистояння українського селянства з більшовизмом на початку 20-х рр. ХХ ст. Селянська війна проти більшовицької влади. Єдиний сільськогосподарський податок та державне "окладне" страхування селянства. Демографічні наслідки Голодомору на Поділлі.
реферат [202,0 K], добавлен 17.08.2009Теорії походження козацтва: "етнічних витоків", "уходницька", "захисна" і "соціальна". Періодизація українського козацтва, його ознаки й роль у розвитку соціальної активності селянства. Умови прийняття в козаки. Військова організація Запорозької Січі.
презентация [432,2 K], добавлен 14.02.2016Криваві злочини нацистських окупантів та їх вплив на економіку та соціальную сферу українського села. Ознаки повсякденного життя більшості українських селян під час окупації. "Добровільні" компанії окупаційної влади по збиранню речей для вояків вермахту.
реферат [33,1 K], добавлен 12.06.2010Національний рух у Галичині та наддніпрянській Україні. Пробудження соціальної активності українського селянства як одне з найхарактерніших проявів національного життя в країні. Досвід українського національного відродження кінця XVIII - початку XX ст.
статья [11,9 K], добавлен 20.05.2009Соціально-економічний розвиток Франції в другій половині XVII ст. Феодальний устрій та стан селянства. Духовенство і дворянство. Регентство Анни Австрійської. Фронда та її наслідки. Абсолютиська політика Людовіка XIV і кольберизм. Народні повстання.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 09.07.2008Зростання експлуатації українського селянства. Посилення національно-релігійного гноблення українського народу. Антиукраїнська політика польських правлячих кіл. Переговори з Кримським ханством. Битва під Жовтими Водами. Перемога у битві під Пилявцями.
презентация [834,7 K], добавлен 03.11.2011Ознайомлення з передумовами та історичним процесом колективізації сільських господарств як однією з причин Голодомору 1932-1933 рр., її наслідки - дезорганізація і деградація аграрного сектора. Опис подій насильницького розкуркулення українських селян.
реферат [24,5 K], добавлен 09.06.2011Розкриття високого ступеню суспільно-політичної активності українського селянства на початку 1920-х рр. Перегляд більшовиками доктринальних засад марксизму, зокрема соціально-економічного складника. Перехід до нової економічної політики суспільства.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Загострення ситуації в аграрному секторі економіки України на початку ХХ століття та пошуки вирішення аграрного питання. Аграрна реформа П.А. Столипіна та особливості її запровадження в Україні. Реакція українського селянства на аграрне реформування.
диссертация [205,4 K], добавлен 21.08.2008Голодомор 30-х років ХХ ст. як одна з найжахливіших трагедій в історії українського народу. Колективізація, масове розкуркулювання селянства, нереальні плани хлібозаготівель, посуха - головні причини голодомору. Жахливі наслідки голодомору 30-х років.
реферат [33,9 K], добавлен 27.03.2011Суперечності розвитку української культури у другій половині XVIІ і на початку XVIII століття. Культурний підйом України на межі XVIІ-XVIII століть. Національна своєріднсть і специфіка українського мистецтва у другій половині XVIІ-XVIII століття.
реферат [27,8 K], добавлен 05.10.2008Дослідження особливостей соціальних трансформацій у середовищі селян Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX століть. Нещадна експлуатація та закріпачення українського селянства після входження Правобережжя до складу Російської імперії.
статья [25,2 K], добавлен 14.08.2017Південно-західні руські землі, захоплені Литовською державою у другій половині XIV ст. Сутичка між Польсько-Литовською державою і Тевтонським орденом. Турецько-татарські напади XV ст. Утворення Російської держави та її роль в історії українського народу.
реферат [23,6 K], добавлен 30.10.2010Поняття націоналізму та умови його розвитку на українських землях. Елементи і основна ідея українського націоналізму. Ідеї націоналізму та самостійності у творах Миколі Міхновського. Місце Дмитра Донцова в історії української політичної думки ХХ ст.
реферат [36,8 K], добавлен 12.10.2010Загальна характеристика та передумови початку українського національного відродження. Опис громадівського руху в Україні у другій половині ХІХ ст. Особливості функціонування та основні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства, "Руської трійці" та інших.
реферат [31,9 K], добавлен 25.11.2010Характеристика нормативного регулювання податкових платежів в українському селі у період із травня 1918 по 1919 р. Різні підходи до нарахування та стягнення податків в українському селі у вказаний період. Підтвердження про натуралізацію виплати податків.
статья [25,1 K], добавлен 11.09.2017Аналіз різних точок зору сучасних істориків на етнополітичні причини голоду 1932—1933 років в українському селі, дискусій щодо їх характеристики. Висновки про голод 1932—1933 років як спрямований сталінським керівництвом геноцид українського селянства.
статья [23,6 K], добавлен 17.08.2017Історіографія переселенського руху з українських губерній в роки столипінської аграрної реформи. Роль українців у переселенських заходах. Місце українського селянства в імперській політиці переселення. Локалізація основних маршрутів і районів переселення.
статья [22,1 K], добавлен 14.08.2017Виникнення та розповсюдження християнства, етапи та значення даних процесів в історії. Праці Августина Аврелія, їх роль в викладі теології раннього християнства. Теологія історії ХІІ-ХШ ст., її особливості. Історіософські ідеї в культурі Київської Русі.
реферат [17,9 K], добавлен 27.03.2011
