Еміграція української молоді на початку ХХІ ст.: історичний аспект

У роботі проаналізовано міграційні процеси української молоді на початку ХХІ ст. Визначено основні причини еміграції української молоді. Проаналізовано умови праці та здобуття освіти молоддю в Україні та за кордоном, її позитивні та негативні наслідки.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.06.2024
Размер файла 38,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еміграція української молоді на початку ХХІ ст.: історичний аспект

Богатчук Світлана

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України та філософії, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця

Анотація

У статті проаналізовано міграційні процеси української молоді на початку ХХІ ст. Визначено основні причини еміграції української молоді. Проаналізовано умови праці та здобуття освіти молоддю в Україні та за кордоном, її позитивні та негативні наслідки.

З відкриттям кордонів в кінці 80-х - на початку 90-х років українці почали емігрувати, влаштовувалися на роботу, яка давала їм пристойні заробітки.

Серйозне занепокоєння в державі сьогодні викликає еміграція української молоді. В останні роки спостерігається збільшення кількості випускників шкіл, які планують навчатися за кордоном, що надалі може стати першим кроком до еміграції. За статистичними дослідженнями Аналітичного центру CEDOS відзначається, що упродовж 10 років Україну покинули майже чотири мільйони молодих, працездатних і перспективних громадян, більшу частину складають студенти.

Міграція молоді є складовою міграційних процесів. Однією з причин трудової міграції, яка нараховує двадцятирічний історичний досвід, відзначається незадовільний економічний стан в нашій державі.

Проаналізувавши сьогодення, ми можемо звернути увагу ще на одну причину мігрування молоді за кордон - це знання іноземної мови. В недалекому минулому, відмовою щодо виїзду за кордон було недостатнє знання іноземної мови.

Сучасна молодь, яка вільно володіє іноземними мовами, намагається виїхати за кордон, долучитися до відповідної програми навчання й отримати стипендію.

Характер сучасних міграційних процесів молоді у 20-х роках ХХІ ст. показує, що з часом більше студентів почали виїжджати до європейських країн через намір використати освіту в іншій країні як шлях до довгострокової еміграції.

Необхідно назвати ще одну з причин міграції молоді. Ще декілька десятків років тому батьки вимушені були поїхати на заробітки. І, тепер, діти переїжджають до них. Отже, створюються цілі мігрантські сім'ї за кордоном.

Через повномасштабну війну мільйони людей втратили роботу, відбулося доволі масове скорочення робочих місць, вакансій. Тільки за період з 24 лютого до 19 вересня 2022 року з України виїхало близько 8,4 млн людей.

Та основним аргументом для українців не виїжджати за кордон - покращення рівня життя в Україні.

Ключові слова: еміграція, молодь, Україна, освіта, заробітки, війна.

Abstract

Bogatchuk Svitlana Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of History of Ukraine and Philosophy, Vinnytsia National University of the Agrarian University, Vinnytsia

EMIGRATION OF UKRAINIAN YOUTH AT THE BEGINNING OF THE XXI CENTURY: HISTORICAL ASPECT

The article analyzes the migration processes of Ukrainian youth at the beginning of the 21st century. The main reasons for the emigration of Ukrainian youth have been determined. The conditions of work and education of young people in Ukraine and abroad, their positive and negative consequences are analyzed. With the opening of the borders in the late 1980s and early 1990s, Ukrainians began to emigrate, get jobs that gave them decent earnings.

The emigration of Ukrainian youth is causing serious concern in the state today. In recent years, there has been an increase in the number of school graduates planning to study abroad, which in the future may become the first step to emigration. According to statistical studies of the CEDOS Analytical Center, it is noted that almost four million young, able-bodied and promising citizens left Ukraine over the course of 10 years, most of them students.

Youth migration is a component of migration processes. One of the reasons for labor migration, which counts twenty years of historical experience, is the unsatisfactory economic condition in our country. Having analyzed the present, we can pay attention to another reason for the migration of young people abroad - this is knowledge of a foreign language. In the recent past, a refusal to go abroad was insufficient knowledge of a foreign language.

Today's young people who are fluent in foreign languages are trying to go abroad, join the relevant training program and get a scholarship. The nature of modern migration processes of young people in the 20s of the 21st century. shows that over time more students began to leave for European countries due to the intention to use education in another country as a path to long-term emigration.

It is necessary to mention one more reason for youth migration. Several dozen years ago, parents were forced to go to work. And now the children are moving in with them. Consequently, entire migrant families are created abroad. Due to the full- scale war, millions of people lost their jobs, there was a rather massive reduction in jobs and vacancies. Only during the period from February 24 to September 19, 2022, about 8.4 million people left Ukraine.

But the main argument for Ukrainians not to go abroad is to improve the standard of living in Ukraine.

Keywords: emigration, youth, Ukraine, education, earnings, war.

Постановка проблеми. На початку ХХІ ст. відбуваються міграційні процеси, пов'язані з соціально-економічною ситуацією Україні. Особливо гостро відчувається ситуація, яка пов'язана з еміграцією української молоді, яка передусім шукає кращих умов для вирішення своїх мрій та бажань, виїжджає за кордон, щоб здобути кращу освіту та знайти роботу.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни українська молодь шукає прилисток за кордоном.

Тому питання еміграції української молоді потребує всебічного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

еміграція українська молодь

Чимало наукових статей до цього часу було присвячено питанням трудової міграції українців. Дослідженням питання еміграції української молоді на початку ХХІ ст. приділяють увагу історики, соціологи, політологи, демографи.

Значну історичну цінність у вивченні цієї тематики мають праці Брензович К. С., Глодан М. П., Яковенко Ю. В., Усенко М. Ю., Терещук Г., Спуріна С. О., Бережанського І., Вертипорох М. та інших.

Мета статті - дослідити основні причини, особливості та мотиви еміграції української молоді на початку ХХІ ст.

Виклад основного матеріалу

Відповідно визначення «Міграція є переміщенням населення в межах держави (внутрішнє) або за межами своєї держави (зовнішнє), включає рух біженців, переміщених осіб, економічних мігрантів тощо». Отже, міграція пов'язана зі зміною постійного місця проживання [3, с. 359].

Коли розглядається поняття Еміграція, то визначається переселення, переміщення людей за межі своєї держави в іншу країну світу з певних причин, тобто, економічні (низький рівень життя), політичні (переслідування за політичні погляди) та інші [1, с. 25].

Відповідно даних Звіту про міжнародну міграцію (World Migration Report 2022), Україна посідає 8 місце у списку країн, громадяни яких виїжджають на роботу за кордон.

За демографічними та статистичними даними масовий відтік робочих кадрів з України розпочався десять років тому, більшість з них поїхали за кордон на заробітки. З відкриттям кордонів в кінці 80-х - на початку 90-х років українці почали емігрувати, влаштовувалися на роботу, яка давала їм пристойні заробітки. І залишилися там працювати. Діти, батьки яких виїхали за кордон, щоб працювати, теж мігрували до них. І на сьогодні ми маємо цілі сім'ї за кордоном [4, с. 26-27].

Одним із найпопулярніших напрямків для українських трудових мігрантів залишається Польща, де працює понад 1,5 млн українців. Чимало є переваг в цій країні, що стало основним фактором української міграції. Рівень життя та умови праці в Польщі відповідають європейським стандартам, ця країна є нашим сусідом, входить до Європейського Союзу та НАТО. Отже, низький рівень доходу чи неможливість отримати пристойну роботу в Україні спонукали молодь до пошуків забезпечення свого майбутнього в європейських державах, зокрема, в Польщі [6, с. 82].

Управління у справах іноземців у Польщі повідомило, що з початку цього року близько 60 тисяч українських громадян подали заяви щодо легалізації проживання. Вже сьогодні близько 130 тисячам українців видали офіційно документи на постійне проживання, що складає у 20 разів більше, аніж 4 роки тому. Робота в Польщі приваблює українців, середня заробітна плата складає від 13 до 15 тисяч гривень. Найбільш поширені види робіт: будівництво, де заробітчани отримують високі заробітки, та робота домогосподарок (оплата нижча). Найчастіше українці їдуть на сезонні роботи, як-то збирання полуниці, інше. Сусідня Польща не нехтує робочою силою з України [7]. Більшість студентів їдуть на навчання до Польщі з Картою поляка, яка надає їм переваги в навчанні у вищих закладах освіти, а також, є можливість підвищити рівень володіння англійською мовою.

За популярністю трудової міграції українців другою державою після Польщі стала Чехія.

Основним показником міграції є середня заробітна плата українців, яка у порівнянні з середньою зарплатою у Польщі не може конкурувати (300 доларів в Україні та1200 доларів у Польщі), у Румунії - 742, у Білорусі - 465 доларів, тобто, у півтора рази більше, ніж в Україні [17].

На міграційні процеси українців впливають й демографічні фактори, як- то, відтік населення з країн-сусідів (Польща) до Німеччини, Великобританії [4, с. 26-27].

Розглядаючи можливість здобуття освіти за кордоном, українські студенти вибирають навчання у Польщі, Німеччині, Росії, Канаді та Чехії. Українську молодь цікавлять держави, які надають студентам стипендії або гранти на навчання та стажування (Німеччина, Фінляндія, Франція, Чехія). За період з 1992 по 2019 р. 1000 українців отримали стипендії по програмі Fulbright у США [8, с. 498].

На жаль, однією з причин, чому молодь їде, є якість української освіти та незатребуваність висококваліфікованих працівників. Молоді люди здобувать освіту, витрачаючи свій час та зусилля, не можуть отримати робоче місце з хорошою оплатою праці, можливістю кар'єрного росту. Відсутність перспектив штовхає молодь на еміграцію. До того ж, молоді українці розчаровані щодо здобуття освіти в Україні через корумпованість освітянської сфери (процвітає купівля-продаж дипломів, курсових, дипломних робіт). Найбільш популярними країнами для здобуття освіти є Польща, Іспанія, Білорусь, США. За даними МОМ, 25 400 українців здобувають освіту за кордоном.

Згідно з опитуванням студентів організаціями «Українці без кордонів» та OWL Open World Learning Society, які завершують навчання за кордоном, лише 19% мають на меті повернутись [9]. Відповідно результатів соціологічного дослідження «Молодь України - 2018» було визначено, що 56,5% молодих українців хочуть жити на Батьківщині, 6,2% - мріють навчатися за кордоном та згодом повернутися в Україну.

Про причини еміграції української молоді можемо прослідкувати в таблиці 1.1. Отже, із таблиці ми бачимо мобільність та міграційні настрої української молоді на початку ХХІ ст.

Таблиця 1.1

Основні причини еміграції молоді

п/п

Аргументи міграції

%

1

Бажання отримати диплом європейського університету для працевлаштування в Україні

51

2

Бажання здобути кращі знання для працевлаштування в країнах ЄС

48

3

Незадоволеність умовами життя в Україні

47

4

Отримання нового культурного досвіду

30

5

Кращий стан матеріально-технічного забезпечення університетів

25

6

Бажання підвищити рівень іноземної мови

19

7

Простіші умови вступу до вищого навчального закладу

10

8

Бажання отримати кращі знання для працевлаштування в Україні

9

9

Бажання отримати диплом європейського університету для працевлаштування в країнах ЄС

8

10

Збройний конфлікт в Україні

6

11

Бажання навчатися за спеціальністю, якої не має в Україні

2

12

Відсутність можливості здобути вищу освіту рідною мовою в Україні

1

13

Незадоволеність якістю освіти в Україні

1

А ось в 2021 році ми бачимо зміни в настрої молоді щодо еміграції. З таблиці 1.2 можемо проаналізувати, як власне змінилися пріоритети української молоді.

За результатами опитування відзначається, що в межах 42-52% молодих українців не планують виїжджати з України. Від 5 до 18% опитаних хочуть побувати за кордоном, попрацювати, здобути освіту та повернутися в Україну.

Таблиця 1.2.

Розподіл відповідей на запитання «Чи хочете Ви емігрувати з України?»

Варіант відповіді

Серед

усіх

Центр

Північ

Схід

Південь

Захід

Ні, я хочу жити в Україні

48,5

43,9

42,8

52,9

46,6

52,4

Ні, хотіли б повчитися за кордоном якийсь час, але потім повернутися в Україну

7,9

9,7

7,9

6,2

9,3

7,7

Ні, хотіли б попрацювати за кордоном якийсь час, але потім повернутися в Україну

18,7

19,7

20,9

17,5

17,8

17,9

Так, я планую це зробити найближчим часом

4,2

6,3

3,8

3,8

3,8

3,6

Так, я шукаю таку можливість

9,8

10,7

14,4

10,1

10,2

5,3

Інше /ВВ

11,0

9,7

10,1

9,5

12,3

13,2

Джерело:https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Molodizhna_poШy

a/rezyltmolod2021.pdf

Основні мотиви виїзду молоді за кордон

Українські студенти називають мотивами своїх міграцій такі:

1. Навчання. Молоді люди переважно обирають для вступу у вищі навчальні заклади за кордоном Польщу, де не вимагається обов'язкове складання ЗНО та вступні випробування значно простіші за програмою.

Як зазначалося вище, українська молодь обирає Польщу через близькість територій, відсутність мовного бар'єра, невисоку вартість навчання та проживання, можливість вибрати пільгові та безплатні програми. [2, с. 14].

Важливу роль у прийняті рішення українського студента навчатись за кордоном є рівень викладання та умови навчання в тій чи іншій країні.

2. Безвізовий режим. Для громадян України безвізовий (без попереднього оформлення документів) режим до країн Європейського Союзу був затверджений у 2017 році. Тому українська молодь легко наважується на навчання чи працю за кордоном.

Студенти, які прагнуть здобути ступінь доктора філософії чи вищі наукові ступені за кордоном, мають можливість отримати безплатний доступ до найпопулярніших світових наукових видань, що й є однією з переваг навчання за кордоном. На жаль, не всі державні вищі заклади освіти України можуть забезпечити студентам можливості безкоштовного доступу до джерел інформації.

Одна з українських студенток прокоментувала свій переїзд до Польщі після закінчення вишу можливістю отримати хорошу роботу та високу заробітну плату. Та через два роки вона вирішила повернутись додому, тому, що сумувала за друзями [9].

Характер сучасних міграційних процесів показує, що з часом більше студентів почали виїжджати до європейських країн через намір використати освіту в іншій країні як шлях до довгострокової еміграції.

Починаючи від 2014 р., вік українських мігрантів значно знизився - від 18 до 35 років (65 відсотків).

Згідно з даними групи «Рейтинг» респонденти висловили бажання отримати роботу в Німеччині (37%), Польщі - 26%, США - 22%, Канаді - 21%, Чехії - 16%, Італії - 15%, Великобританії - 14%, Франції або Швеції - по 12%, Ізраїлі - 11%, Іспанії - 9%, Нідерландах - 7% [5, с. 84].

Відповідно опитування серед українців у 2019 році «В яких країнах ви хотіли б працювати?», понад 40% респондентів відповіли, що мріють поїхати в Німеччину або Польщу [11].

Польща приваблює українців тим, що вони можуть зайняти робочі місця поляків (бракує робочих рук), які масово емігрували до Німеччини, Великобританії та інших країн ЄС.

Масова трудова міграція українців до Польщі та інших країн ЄС має й позитивні аспекти. По-перше, це - збільшення рівня життя самих мігрантів та їхніх родин, яким вони пересилають кошти. По-друге, отримані кошти рідні витрачають на покращення своїх соціально-побутових умов.

Ще однією з європейських держав, де проживає багато українців, є Литва, яка приваблює своїм високим економічним розвитком, близькістю території. До того ж, литовський народ є одним з прихильників України.

Мінімальну та середню заробітну плату, що безумовно впливає на міграційні процеси в країнах Європи, ми можемо прослідкувати в таблиці 2.1.

Отже, в таблиці 2.1 ми можемо побачити наведені дані по зарплатах в країнах Європи. Погодинна оплата є традиційної в європейських країнах, вона вважається справедливою оплатою праці [18].

Повномаштабна війна, яка почалася 24 лютого 2002 року, вплинула на збільшення міграційного потоку з України.

Українці почали масово покидати своє житло в пошуках безпеки й можливості працювати [13].

Кількість українців, що виїхали з 24 лютого до 19 вересня 2022 року становить близько 8,4 млн людей. Через війну мільйони людей втратили роботу, відбулося доволі масове скорочення робочих місць, вакансій.

За даними ООН, це найбільша гуманітарна катастрофа з часів Другої світової війни [14].

Україна має підтримувати своїх громадян за кордоном. І держава, і місцеві громади мають бути зацікавленими в поверненні своїх працівників з-за кордону.

Необхідно відзначити, що позитивним фактором є те, що близько 180 тисяч чоловіків та жінок з початком війни свідомо повернулися в Україну, щоб поповнити ряди захисників Батьківщини [14].

Таблиця 2.1

Мінімальна та середня зарплата у Європі за місяць, 2023 р., євро

п/п

Країна

Оплата за 1 годину роботи у приватному секторі, євро

Оплата за 1 годину роботи у промисловому секторі, євро

Середня зарплата за місяць роботи в євро

1

Болгарія

4,7

3,7

637,29

2

Румунія

4,7

742

742,40

3

Литва

7,70

7,10

880,00

4

Латвія

8,30

7,10

1053,97

5

Польща

8,50

7,70

1114,75

6

Угорщина

8,60

8,20

1066,67

7

Хорватія

9,30

7,60

1261,0

8

Словаччина

10,70

10,60

1258,82

9

Чехія

10,70

10,10

1249,64

10

Естонія

11,50

10,60

1352,94

11

Греція

13,80

14,60

1588,49

12

Португалія

14,30

11,30

1801,57

13

Словенія

16,50

15,90

2218,49

14

Австрія

31,50

35,50

3705.88

15

Іспанія

20,40

22,80

2417,78

16

Великобританія

25,90

25,40

3482,35

17

Італія

26,90

27,30

3141,61

18

Ірландія

28,10

31,30

3810,17

19

Німеччина

30,50

38,70

3812,50

20

Нідерланди

32,30

35,10

3975,38

21

Франція

36,10

37,60

3929,25

22

Люксембург

39,60

31,10

5462,07

23

Бельгія

40,60

43,30

4511,11

Джерело: https://migrant.biz.ua/dovidkova/emigracia/zarplata-v-ievropi.html

4 березня 2023 року Євросоюз ухвалює Закон, за яким уперше надає так званий "тимчасовий захист" для громадян України, які тікали від війни, з подальшим перебуванням на території ЄС протягом одного року, з можливістю продовження терміну до трьох років. Даний закон надає право українцям на проживання, роботу та житло, медичну допомогу, можливість здобувати освіту для дітей.

Проте українцям необхідно знати, що не в усіх країнах ЄС діє цей закон. Статус тимчасового захисту не розповсюджується на Данію, Швейцарію, Норвегію, Ліхтенштейн та Ісландію [15].

Наприклад, законом від 12 березня 2023 року Польща дозволяє українцям, які приїхали після початку війни, залишатися легально на своїй території 18 місяців, а Німеччина - рік. Також, різниться й розмір фінансової допомоги, яку можуть отримати біженці [15].

Понад два мільйони українців емігрували до Польщі, значна кількість до Угорщини, Молдови та Румунії, Німеччини, Чехії.

Серед опитаних молодих людей, які виїхали за кордон, більшість хотіли б повернутися в Україну -- 76%; 11% хотіли б залишитись там, де перебувають, 6% -- переїхати всередині країни або виїхати в іншу країну, а решта ще не визначилися. Молоді люди, які після 2014 року виїжджали з Донецької та Луганської областей, де велися бойові дії, а також з тих регіонів, які були непідконтрольні уряду України, -- фактично двічі рятувались від війни: у 2014 та 2022, тому деякі з них не готові повертатися в Україну або у свої населені пункти [19].

Масова міграція української молоді

Міграція української молоді за кордон може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивним є те, що молодь виїжджає за кордон для отримання хорошої європейської освіти, а потім повертається в Україну.

Тобто, отримуючи європейський досвід та освіту, повертаються і працюють на користь нашої держави. Негативом - небажання молоді повертатися з-за кордону, вони здобувають освіту, влаштовуться на роботу, залишаються там жити.

Великою проблемою для держави є втрата людських ресурсів. Вона (держава) має бути зацікавлена в поверненні працездатних мігрантів, створивши їм вдома усі необхідні умови та перспективи розвитку [4, с. 27-28].

Також експерти пропонують розширити спектр фінансових послуг для грошових переказів та спростити їх.

Необхідно, щоб запрацювала внутрішня служба, яка б постійно широко інформувала про можливості внутрішніх міграцій та про вакансії в різних регіонах України.

Для того, щоб захистити українських мігрантів в країнах-реципієнтах, які приймають мігрантів з України, необхідно з ними співпрацювати й намагатись спільно досягнути для українців можливості офіційного працевлаштування та правового захисту на чужій території.

Та основним аргументом для українців не виїжджати за кордон - комплексне покращення рівня життя в Україні. Боротьба з корупцією, покращення якості вищої освіти в Україні, збільшення кількості робочих місць та переконання молоді, що вони зможуть знайти роботу за фахом у своїй країні [9].

У 2019 році влада запропонувала українцям, які проживають за кордоном, видачу кредитів на розвиток бізнесу зі ставкою від п'яти відсотків за президентською програмою "Повертайся і залишайся". Звертаючись до українців під час своєї інавгурації, Володимир Зеленський сказав: «Ви дуже потрібні нашій державі. Ваші знання, таланти та ментальні цінності. Ми дуже хочемо, щоб ви повернулись додому». Також владою були запропоновані пільги для бізнесу щодо створення нових робочих місць [17].

Отже, необхідно брати приклад у формуванні позитивного міграційного руху в європейських країнах, як-то, Шотландія, Ірландія та Польща, які зуміли знизити рівень еміграції, розробили напрямки діяльності для повернення своїх жителів з-за кордону [9].

Основним аргументом для української молоді не виїжджати за кордон - покращення рівня життя в Україні.

Висновки

Міграція української молоді є наслідком економічних та соціальних змін, що відбуваються в українському суспільстві.

Важливими рисами міграції молодих українців є низька професійна кваліфікація (або відсутність такої), відсутність досвіду життя, низька правова обізнаність і компетенція, соціальна вразливість.

Відзначаємо, що їдуть за кордон переважно молоді люди, які вже мають вищу чи середню освіту, або ті, що планують отримати освіту в інших державах. Вважається, що відтік робочої сили, демографічної є фактором загрози національній безпеці держави, бо виїжджають молоді, здорові люди. Це молодь, яка вивчиться та захоче залишитися в Польщі, Чехії чи мандрувати Європою. Міграція молоді впливає на демографічні наслідки, зокрема, розпадаються сімейні пари.

В історичному аспекті роботи з'ясовано, що зовнішні міграції в Україні стимулювалися економічними, соціальними, політичними, релігійними причинами, що призвело до чотирьох хвиль еміграції українців.

Як відзначається за соціологічним опитуванням, 32% молодих людей хотіли б працювати за кордоном, 65% - не мають такого бажання. Найбільше охочих поїхати на заробітки серед наймолодшої вікової групи - це 54%, а найменше серед 61+ (лише 18%). На Донбасі бажаючих виїхати на роботу закордон вдвічі менше, ніж у західних областях (20-23% проти 40%).

Основними аргументами, чому молоді люди хочуть працювати за кордоном, при опитуванні вони обрали високу заробітну плату (71%) та кращі умови життя (57%). А також, ще по 20% обрали кращі умови праці й можливості самореалізації. Однак, для покоління Незалежності можливість самореалізації більш важлива, ніж для представників старших вікових груп.

Відзначаємо, що їдуть за кордон переважно молоді люди, які вже мають вищу чи середню освіту, або ті, що планують отримати освіту в інших державах. Вважається, що вимивання потужної робочої сили, демографічної - це фактор загрози національній безпеці, бо виїжджають здорові люди, молоді, бізнес. Це молодь, яка вивчиться та захоче залишитися в Польщі, Чехії чи мандрувати Європою.

1. Необхідно активно залучати громадян, які залишились у країнах, де вони навчались, до створення спільних підприємств і проєктів з Україною.

Влада має попіклуватися про створення необхідних умов для української молоді, щоб вона не використовувала освіту в іншій країні як шлях до довгострокової еміграції. Необхідно подбати про створення робочих місць, якісної освіти та вирішення важливих соціально-побутових питань. Молоді українці їдуть за кордон через відсутність реалізації в країні можливостей. Тому влада та бізнес мають створити умови, щоб молоді українці не виїжджали за кордон.

Література:

1. Западнюк С. О. Міграції населення України: передумови, динаміка та наслідки розвитку. Наук. ред. Руденко Л. Г. - К., 2011. - 240 с.

2. Українське суспільство: міграційний вимір : нац. доповідь / Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. - К., 2018. - 396 с.

3. Г еографічна енциклопедія України: В 3-х т. / Ред.-кол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. - К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1990. - Т. 2. - 480 с.

4. Брензович К. С., Глодан М. П. Аналіз міграційних потоків молоді України. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Випуск 16. - Ч. 1. - 2017. - С. 26-29.

5. Яковенко Ю.В. Сучасні тенденції розвитку міграційних процесів: глобальні особливості та наслідки для України. //Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна серія «Економічна». -Випуск 98. - 2020. - С.79-88.

6. Усенко М. Ю. Трудова міграція в Україні. Сучасні виклики соціально-політичного розвитку: політико-правові, соціально-економічні та культурні виміри : матеріали третьої Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м. Одеса, 16 травня 2022 року. - Одеса : ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Центр соціально-політичних досліджень «Politicus», 2022. - С. 82-83.

7. Терещук Г. Вимивання потужної робочої сили, відтік молоді, фахівців з України - це фактор загрози національній безпеці - https://www.radiosvoboda.Org/a/28629110.html (дата звернення 15.04.23)

8. Спуріна С. О. Тенденції освітньої міграції та її вплив на інституційне середовище в Україні. //Вісник Мукачівського державного університету. -2019. - Вип. 1. - С. 496-505.

9. Цебенко В. За відкритими кордонами https://tyzhden.ua/za-vidkrytymy-kordonamy/ (дата звернення 09.04.24).

10. Мобільність та міграційні настрої української молоді https://pon.org.ua/novyny/7240- moblnst-ta-mgracyn-nastroyi-ukrayinskoyi-molod.html (дата звернення 09.04.24)

11. Колодзєйчик М. Куди їдуть працювати українці: порівнюємо Польщу та Чехію https://www.eurointegration.com.ua/project/2021/workineu/article3.html (дата звернення 09.04.24)

12. Литва та українські заробітчани: криза ідентичності https://www.dw.com/uk/% D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D1%82%D0%B0-%D1%83%D0%BA% D1% 80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%B7%D0%B0% D 1%80%D0%BE%D0%B 1%D 1%96%D 1%82%D 1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8-%D0% BA%D1 %80%D0%B8%D0%B7%D0%B0-%D 1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D 1%82% D0%B 8%D 1 %87%D0%BD%D0%BE%D 1%81 %D 1 %82%D 1 %96/a-45563647 (дата звернення 09.04.24)

13. Вертипорох М. Як Україні втримувати та повертати таланти зараз та після перемоги https://dou.ua/forums/topic/42135/ (дата звернення 09.04.24)

14. Бережанський І. Україну може покинути ще до 5 млн людей "за найгіршого сценарію" https://tsn.ua/ukrayina/ukrayinu-mozhe-pokinuti-sche-do-5-mln-lyudey-za-naygirshogo- scenariyu-institut-demografiyi-2167480.html (дата звернення 09.04.24)

15. Як перетнути кордон, знайти житло й влаштуватися на роботу. Усе про переїзд в Європу https://www.bbc.com/ukrainian/features-60793997 (дата звернення 09.04.24)

16. Самсонов Д. Патріотична, ціннісна, креативна: чому Україна може пишатися своєю молоддю https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20220824-patriotychna-czinnisna-kreatyvna- chomu-ukrayina-mozhe-pyshatysya-svoyeyu-moloddyu/ (дата звернення 09.04.24)

17. Україна запускає програму "Повертайся і залишайся" https://www.dw.com/uk/% D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0% BF%D 1%83%D 1%81%D0%BA%D0%B0%D 1%94-%D0%BF%D 1 %80%D0%BE%D0%B3% D 1%80%D0%B0%D0%BC%D 1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D 1 %80%D 1 % 82%D0%B0%D0%B9%D 1%81%D 1%8F-%D 1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8% D1%88%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8F/a-51516523 (дата звернення 09.04.24)

18. Розміри заробітної плати в Європі https://migrant.biz.ua/dovidkova/emigracia/ zarplata-v-ievropi.html (дата звернення 09.04.24)

19. Волосевич І., Когут І., Жерьобкіна Т., Назаренко Ю. Вплив війни на молодь України 23 https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Molodizhna_polityka/2023/Socdoslidjenja/%D0%92%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD% D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1% 8C%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96.2023.pdf (дата звернення 09.04.24)

References:

1. Zapadniuk S. O. (2011). Mihratsii naselennia Ukrainy: peredumovy, dynamika ta naslidky rozvytku. Nauk. red. Rudenko L. H. [Population migrations of Ukraine: prerequisites, dynamics and consequences of development]. Kyiv: Academic periodical [in Ukrainian].

2. Ukrainske suspilstvo: mihratsiinyi vymir : nats. dopovid (2018). [Ukrainian society: the migration dimension: nats. Report] / Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy Kyiv. [in Ukrainian].

3. Heohrafichna entsyklopediia Ukrainy: V 3-kh t. (1990). [Geographical encyclopedia of Ukraine: In 3 volumes]. Kyiv: «Ukrainska Radianska Entsyklopediia» im. M. P. Bazhana. 2. [in Ukrainian].

4. Brenzovych K. S., Hlodan M. P. (2017). Analiz mihratsiinykh potokiv molodi Ukrainy. [Analysis of migration flows of youth of Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhgorod National University. Vol. 16, 1. [in Ukrainian].

5. Yakovenko Yu. V. (2020). Suchasni tendentsii rozvytku mihratsiinykh protsesiv: hlobalni osoblyvosti ta naslidky dlia Ukrainy. [Modern trends in the development of migration processes: global features and consequences for Ukraine]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina seriia «Ekonomichna»- Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazin's "Economic” series. Vol. 98. (pp.79-88). DOI: 10.26565/2311-23792020-98-08. [in Ukrainian].

6. Usenko M. Yu. (2022). Trudova mihratsiia v Ukraini. Suchasni vyklyky sotsialno- politychnoho rozvytku: polityko-pravovi, sotsialno-ekonomichni ta kulturni vymiry : materialy tretoi Vseukrainskoi studentskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Odesa, 16 travnia 2022 roku. [Labor migration in Ukraine. Modern challenges of socio-political development: political-legal, socio-economic and cultural dimensions: materials of the third All-Ukrainian student scientific and practical conference]. Odesa : DZ «Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho», Tsentr sotsialno-politychnykh doslidzhen «Politicus». (pp. 82-83). [in Ukrainian].

7. Tereshchuk H. Vymyvannia potuzhnoi robochoi syly, vidtik molodi, fakhivtsiv z Ukrainy - tse faktor zahrozy natsionalnii bezpetsi [The washing away of a powerful workforce, the outflow of youth, specialists from Ukraine is a factor of threat to national security]. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/28629110.html [in Ukrainian].

8. Spurina S. O. (2019). Tendentsii osvitnoi mihratsii ta yii vplyv na instytutsiine seredovyshche v Ukraini. [Trends in educational migration and its impact on the institutional environment in Ukraine]. // Visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. - Bulletin of the Mukachevo State University. Issue 1. (pp. 496-505). [in Ukrainian].

9. Tsebenko V. Za vidkrytymy kordonamy [Beyond open borders]. Retrieved from https://tyzhden.ua/za-vidkrytymy-kordonamy/ ( [in Ukrainian].

10. Mobilnist ta mihratsiini nastroi ukrainskoi molodi [Mobility and migration attitudes of Ukrainian youth] https://pon.org.ua/novyny/7240-moblnst-ta-mgracyn-nastroyi-ukrayinskoyi-molod.html [in Ukrainian].

11. Kolodzieichyk M. Kudy yidut pratsiuvaty ukraintsi: porivniuiemo Polshchu ta Chekhiiu [Where do Ukrainians go to work: comparing Poland and the Czech Republic]. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/project/2021/workineu/article3.html [in Ukrainian].

12. Lytva ta ukrainski zarobitchany: kryza identychnosti. [Lithuania and Ukrainian workers: identity crisis]. Retrieved from https://www.dw.com/uk/%D0%BB%D0%B8%D1% 82%D0%B2%D0%B0-%D 1%82%D0%B0 -%D 1%83%D0%BA%D 1%80%D0%B0%D 1%97% D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0% B 1%D 1%96%D 1%82%D 1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8-%D0%BA%D 1%80%D0%B 8% D0%B7%D0%B0-%D1 %96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D 1 %87%D0% BD% D0%BE%D 1%81%D 1 %82%D1%96/a-45563647[in Ukrainian].

13. Vertyporokh M. Yak Ukraini vtrymuvaty ta povertaty talanty zaraz ta pislia peremohy [How to retain and return talents to Ukraine now and after the victory]. Retrieved from https://dou.ua/forums/topic/42135/ [in Ukrainian].

14. Berezhanskyi I. Ukrainu mozhe pokynuty shche do 5 mln liudei "za naihirshoho stsenariiu" [Up to 5 million people may leave Ukraine "in the worst case scenario"]. Retrieved from https://tsn.ua/ukrayina/ukrayinu-mozhe-pokinuti-sche-do-5-mln-lyudey-za-naygirshogo- scenariyu-institute-demografiyi-2167480.html [in Ukrainian].

15. Yak peretnuty kordon, znaity zhytlo y vlashtuvatysia na robotu. Use pro pereizd v Yevropu [How to cross the border, find housing and get a job. Everything about moving to Europe] Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/features-60793997 [in Ukrainian].

16. Samsonov D. Patriotychna, tsinnisna, kreatyvna: chomu Ukraina mozhe pyshatysia svoieiu moloddiu [Patriotic, valuable, creative: why Ukraine can be proud of its youth]. Retrieved from https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20220824-patriotychna-czinnisna-kreatyvna- chomu-ukrayina-mozhe-pyshatysya-svoyeyu -moloddyu/ [in Ukrainian].

17. Ukraina zapuskaie prohramu "Povertaisia i zalyshaisia" [Ukraine launches the "Return and Stay" program]. Retrieved from https://www.dw.com/uk/%D1%83%D0%BA%D1%80% D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 -%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D0% BA%D0%B0%D1%94-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC% D 1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D 1%80%D 1%82%D0%B0%D0%B9%D 1% 81%D1%8F-%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B0%D0%B9% D1%81%D1%8F/ a-51516523 [in Ukrainian].

18. Rozmiry zarobitnoi platy v Yevropi [Wage rates in Europe]. Retrieved from https:// migrant.biz.ua/dovidkova/emigracia/zarplata-v-ievropi.html [in Ukrainian].

19. Volosevych I., Kohut I., Zherobkina T., Nazarenko Yu. Vplyv viiny na molod Ukrainy 23 [The impact of the war on the youth of Ukraine 23]. Retrieved from https://mms.gov.ua/ storage/app/sites/16/Molodizhna_polityka/2023/Socdoslidjenja/%D0% 92%D0%BF%D0%BB% D0%B8%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0% 20%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%A3% D0%BA%D1%80%D0%B0% D1%97%D0%BD%D1%96.2023.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Соціально-економічний розвиток в Україні кінця XIX - початку XX ст. Скасування кріпацтва. Реформи 60-70-х років XIX ст. Розвиток промисловості. Сільське господарство. Становлення і консолідація української нації. Переселенські рухи українців.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 18.01.2007

  • Еміграція як соціально-економічне і політичне явище. Відсутність української державності, як основний рушійний фактор міграційних і еміграційних процесів. Новий вид української еміграції - виїзд на роботу спеціалістів різних галузей науки і техніки.

    реферат [52,4 K], добавлен 26.09.2014

  • Зародження наукових засад української національної біографії. Бібліографознавці та формування історичної бібліографії в радянській Україні. Історико-бібліографічні дослідження української еміграції. Функції науково-дослідної комісії бібліотекознавства.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 06.01.2011

  • Дослідження причин та наслідків української еміграції. Українська діаспора, її стан та роль у розбудові української держави. Становлення етнополітики в період існування Центральної Ради, Гетьманату. Етнополітичні аспекти української новітньої історії.

    курсовая работа [72,6 K], добавлен 22.10.2010

  • Причини та передумови важливості вивчення теми української міграції до Канади, ріст чисельності емігрантів на сучасному етапі. Аналіз закономірності й особливості переселення українців. Наслідки їх виїзду та оцінка можливостей повернення в Україну.

    реферат [28,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Чотири хвилі масового переселення українців за кордон, їх особливості. Економічні та політичні причини еміграції. Українці в країнах поселення. Внесок української діаспори у становлення і розвиток Росії, її культури, науки, промисловості, війська.

    реферат [28,9 K], добавлен 14.03.2012

  • Аналіз основних причин зростання національного руху в Наддніпрянській Україні в кінці ХІХ – початку ХХ століття. Конфлікт всередині Революційної української партії та його наслідки. Національно-революційна течія під керівництвом М. Міхновського.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 19.09.2010

  • Процеси національного відродження та просвітництва українських народних мас. Суспільно-історичні умови політичного режиму та незрілість інтелігенції як соціальної сили. Зусилля української інтелектуально-політичної еліти, діяльність товариств "Просвіта".

    контрольная работа [43,5 K], добавлен 24.09.2010

  • Хвилі масового переселенського руху з України, соціально-економічні та політичні причини. Характер еміграції та її наслідки. Заселення Сибіру українцями, стимулювання переселенського руху царським урядом. Економічна діяльність українських емігрантів.

    контрольная работа [33,2 K], добавлен 21.04.2009

  • Українська державність наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Безпосередні наслідки поразки Української революції. Початок гайдамацького руху, його головні причини та історичні передумови. Гайдамацькі повстання, їх соціальні та політичні наслідки.

    контрольная работа [29,0 K], добавлен 21.06.2011

  • Стан і становище української літературної мови у ХІХ – на початку ХХ ст. Документи про заборону української мови: Валуєвський циркуляр і Емський указ. Українські діячі культури і науки в боротьбі за українську мову та розширення сфер вжитку рідної мови.

    курсовая работа [65,3 K], добавлен 15.09.2014

  • Поняття та форми виникнення діаспор. Болгарська діаспора як найдавніша українська діаспора. Історія української еміграції. Просвітницька місія українців у Болгарії, діяльність М. Драгоманова. Здобутки української громади у четвертій еміграційній хвилі.

    реферат [24,3 K], добавлен 17.12.2010

  • Стан української культури та особливості її розвитку на початку XX століття. Рівень письменності населення та загальний стан освіти. Розвиток науки і техніки. Біографія І. Мечникова. Література та її представники. Біографія І. Франка. Театр та мистецтво.

    реферат [22,6 K], добавлен 20.02.2011

  • Формування Міхновським нової суспільно-політичної ідеології, яка ставила за мету створення незалежної Української держави. Аналіз і особливості маловідомого конституційного проекту Української народної партії, що був розроблений на початку XX ст.

    контрольная работа [20,7 K], добавлен 20.02.2011

  • Процес становлення української діаспори в місті Лос-Анджелес США у 1920-2016 рр. Історичні причини об’єднання та функціонування української громади навколо української православної церкви св. Володимира м. Лос-Анджелес та Українського культурного центру.

    статья [26,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Історії української селянської кооперації, причини недовіри та наслідки упередженого ставлення до кооперативного керівництва. Вироблення правильного розуміння роботи керівних органів кооперації та відношення селян до управлінської роботи в кооперативі.

    реферат [25,3 K], добавлен 12.06.2010

  • Програма революційних перетворень. Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Друга війна більшовицької Росії проти України. Кінцевий етап визвольних змагань. Втрата української державності: причини і наслідки. Відновлення Української народної Республіки.

    презентация [2,5 M], добавлен 20.05.2014

  • Характеристика України й держав Четверного союзу. Історичні особливості підписання Брестського миру. Міжнародна діяльність Української держави гетьмана П. Скоропадського. Причини і наслідки окупації Румунією Північної Буковини. Проголошення ЗУНР.

    реферат [83,6 K], добавлен 24.10.2011

  • Соціальне-економічні й політичні процеси, культурно-національне відродження в Україні у XVI-XVII століттях. Національно-визвольні повстання, ідея відродження української державності. Розвинення основ козацько-гетьманської держави, гетьманство Мазепи.

    реферат [24,1 K], добавлен 08.12.2009

  • Загальні відомості щодо революції. Причини перемоги більшовиків у громадянській війні, встановлення польської влади на західноукраїнських землях, поразки української революції. Уроки української революції 1917–1921 рр., використання в подальшій історії.

    реферат [17,8 K], добавлен 16.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.