Рауль Валленберг - рятівник євреїв Будапешту в роки Голокосту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рауль Валленберг - рятівник євреїв Будапешту в роки Голокосту

Марина Михайлюк

Raoul Wallenberg - savior of the jews of Budapest during the Holocaust

Maryna Mykhailiuk

Abstract

валленберг рятівник угорський єврейство

The article is devoted to the rescue of Hungarian Jews who were doomed to deportation and extermination during the Nazi occupation of the country. The methodology is based on the use of interdisciplinary approaches at the intersection of world history, psychology, ethics, as well as theoretical and conceptual developments of researchers of Raoul Wallenberg's biography. The scientific novelty of the article lies in the fact that for the first time in Ukrainian historiography, the figure of Raoul Wallenberg is considered as the savior of Hungarian Jewry.

During the Nazi occupation of Hungary, two ghettos were created in Budapest for privileged and ordinary Jews. In the «International Ghetto» lived those persons who were under the protection of diplomatic missions of neutral countries. The rest of the Jews were gathered in the «Great Ghetto». The saving mission of R. Wallenberg consisted in the fact that he issued Swedish documents and transferred people to the «International Ghetto», where access to the Nazis and Nilashists was prohibited. During the «death marches» organized by A. Eichmann's team, the Swedish diplomat led out of the columns and removed from the trains those Jews who received «protective documents» (passports, certificates), and also wrote down the names of those who asked for help and rescue. In total, R. Wallenberg managed to issue 4,500 «protection documents» and save Jews from both ghettos, i.e. more than 100,000 people, from deportation.

The story of a man who gave up his own comfort and well-being in order to save unfamiliar Hungarian Jews rightfully remains indicative for the current generation, as it proves that humanity, compassion, and helping the needy do not have a statute of limitations, but can manifest themselves unexpectedly, unexpectedly, not only for those around them, but also for himself. For Wallenberg, these qualities became defining, because he spared no effort, no time, no money to protect people. He used every opportunity to save those condemned to deportation and death. The young man did not leave Budapest during the siege of Soviet troops and stayed in the city until the last. After all, he understood his rescue mission and tried to save the lives of as many Jews as possible.

Keywords: Holocaust, Swedish diplomat, rescue of Hungarian Jews, «protective passports», «International Ghetto», «Great Ghetto», disappearance and death of the savior.

Рауль Валленберг - рятівник євреїв Будапешту в роки Голокосту

Анотація

Стаття присвячена порятунку угорських євреїв, які були приречені на депортацію та винищення під час нацистської окупації країни. Методологія ґрунтується на використанні міждисциплінарних підходів на стику всесвітньої історії, психології, етики, а також теоретико-концептуальних напрацювань дослідників біографії Рауля Валленберга. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в українській історіографії розглядається постать Рауля Валленберга як рятівника угорського єврейства.

Під час нацистської окупації Угорщини у Будапешті було створено два гетто для привілейованих і пересічних євреїв. У «Міжнародному гетто» мешкали ті особи, які перебували під захистом дипмісій нейтральних країн. Решта євреїв були зібрані у «Велике гетто». Рятівна місія Р. Валленберга полягала в тому, що він видавав шведські документи і переводив людей до «Міжнародного гетто», куди доступ нацистам і нілашистам був заборонений. Під час «маршів смерті», організовані командою А. Ейхмана, шведський дипломат виводив з колон і знімав з потягів тих євреїв, які отримали «захисні документи» (паспорти, довідки), а також записував прізвища тих, хто прохав про допомогу і порятунок. Загалом Р Валленбергу вдалося видати 4,5 тис. «захисних документів» і врятувати від депортації євреїв з обох гетто, тобто понад 100 тис. осіб.

Історія людини, яка відмовилася від власного комфорту і добробуту задля порятунку незнайомих угорських євреїв, по праву залишається показовою для нинішнього покоління, оскільки доводить, що людяність, співчуття, допомога нужденним не мають терміну давності, а можуть проявитися несподівано, неочікувано не лише для оточуючих, але й для самого себе. Для Валленберга ці якості стали визначальними, адже він не шкодував ані сил, ані часу, ані коштів для захисту людей. Використовував будь-яку можливість, щоб врятувати приречених на депортацію та загибель. Молодий чоловік не залишив Будапешт під час оточення радянських військ і до останнього перебував у місті. Адже розумів свою рятівну місію і намагався зберегти життя якнайбільшій кількості євреїв.

Ключові слова: Голокост, шведський дипломат, порятунок угорських євреїв, «захисні паспорти», «Міжнародне гетто», «Велике гетто», зникнення і загибель рятівника.

Рауль Валленберг - всесвітньо відомий шведський бізнесмен і дипломат, представник шведського уряду та Американської ради у справах військових біженців, які під час нацистської окупації Будапешту рятували угорських євреїв від депортації та знищення. Щоб вшанувати пам'ять видатної особистості в деяких країнах світу були встановлені чисельні пам'ятні знаки, названі вулиці, площі, фонди, інститути тощо. Так, у 1963 р. Меморіальний комплекс Яд Вашем (Єрусалим) посмертно визнав Р. Валленберга «Праведником народів світу». У 1981 р. його зробили почесним громадянином США і назвали у Вашингтоні одну з вулиць на його честь. До того ж швед став почесним громадянином Канади (1985). У 1987 р. Ізраїль надав Валленбергу ізраїльське громадянство і зробив почесним громадянином країни. В Ізраїлі встановили пам'ятники і назвали вулиці на честь рятівника. В Угорщині встановлено значну кількість пам'ятників та меморіальних дошок, присвячених Р. Валленбергу, названо вулицю в Будапешті, присвоєне почесне громадянство. У Швеції на честь дипломата була названа площа у Стокгольмі, з'явилися пам'ятники. 27 серпня стало офіційним днем Рауля Валленберга. Один із залів Європарламенту носить ім'я рятівника. В українському Мукачеві на честь дипломата названо одну з міських вулиць. Тож, світова громадськість донині пам'ятає і належно вшановує подвиг людини, яка своїм прикладом довела, що зберігати людяність і співчуття можна навіть в умовах постійного стресу і боротьби за виживання інших.

В Україні постать Рауля Валленберга та його рятівна місія в Будапешті залишаються маловідомими широкому загалу науковців. Про це знають лише українські дослідники Голокосту, фахівці з питань Другої світової війни. Тим не менш українська історіографія діяльності рятівника взагалі відсутня, якщо не враховувати згадки про нього у статті О. Чередніченко (Чередніченко, 2021). Можна лише вказати на здобутки зарубіжної історіографії, яка налічує не один десяток праць. Серед найбільш відомих робіт варто виділити видання американських, шведських, російських дослідників. Не лише істориків, але й професійних журналістів, письменників, юристів, які вивчали долю шведського «посла доброї волі»: Г. Розенфельда (Rosenfeld 1982), А. Кахане (Cahana, 1986), Б. Шиллер (Schiller 1993), Ш. Лінеа (Linnea 1994), П. Ангер (Anger 1996), Л. Безименського (Безыменский 2001), Дж. Бірмана (Бирман 2001), Д.-С. Аландера (Аландер 2007), П. Левіна (Levine 2010), К. Мартон (Marton 2011), М. Вольфа (Wolff 2012), Б. Янгфельдта (Янгфельдт 2015), І. Карлберг (Carlberg 2017), Й. Матца (Matz 2019), Є. Перельройзена (Перельройзен, 2021) та ін. В цих роботах аналізується життєвий шлях та рятівна роль шведського дипломата, його арешт в Будапешті та загибель у Росії. Серед джерелознавчих праць найбільший інтерес представляє собою опублікована переписка Рауля Валленберга, переважно зі своїм дідом-дипломатом, і стосується як довоєнного, так і воєнного періодів (Wallenberg, 1995).

Мета статті полягає у висвітленні діяльності Рауля Валленберга в Будапешті протягом липня 1944 - січня 1945 рр.

З березня 1944 р., з нацистською окупацією Угорщини, євреї опинилися в скрутному становищі. Розпочалося їхнє переслідування, запроторення в гетто, депортації в Освенцим. До липня 1944 р. з провінційних містечок Угорщини було вивезено понад 430 тис. осіб. Єврейське населення ще залишалося у столиці Угорщини та багаточисленних трудових таборах, розкиданих по всій країні. Проти депортаційних акцій активно виступили США і Швеція. Спеціально для порятунку угорського єврейства до Будапешту було відправлено молодого 32-річного шведського комерсанта Рауля Густава Валленберга. Бізнес Валленберга був пов'язаний з європейськими країнами, в тому числі з Угорщиною, тому вибір його кандидатури був не випадковим і довго узгоджувався на вищому державному рівні. Династія Валленбергів була знаною і шанованою у Швеції, представляла промисловців і банкірів. Серед родичів Рауля були дипломати, фінансисти, комерсанти, священнослужителі. Дід Густав Валленберг напередодні Першої світової війни служив шведським послом у Японії, у 1936 р. - у дипмісії в Стамбулі.

Батько Рауля - офіцер ВМФ - помер молодим від раку ще до його появи на світ, тому хлопця, народженого 4 серпня 1912 р., назвали в його честь. Згодом мати вдруге вийшла заміж і народила ще двох дітей (сина і доньку). Однак найбільше долею Рауля переймався дід-дипломат, піклуючись про його навчання і виховання. Відтак Рауль отримав непогану освіту, вивчив англійську, німецьку, російську і французьку мови. У Мічиганському університеті США здобув освіту архітектора. Дід мріяв бачити його банкіром і успішним комерсантом, але Раулю більше подобалося проектування. Попри це він кілька місяців провів у Кейптауні та Хайфі, займаючись комерцією та банківською справою. У Хайфі працював у єврейського банкіра. Загалом до євреїв молодий швед ставився позитивно, оскільки до війни активно спілкувався з єврейськими біженцями і сам мав єврейське коріння. Його єврейський пращур по материнській лінії наприкінці XVIII ст. переїхав до Швеції і був серед перших єврейських переселенців. Згодом перейшов у лютеранство, оженився на християнці і працював ювеліром при королівському дворі.

Рауль дуже пишався своїм єврейським корінням і династією Валленбергів. На початку 1937 р. дід Густав помирає. Молодий чоловік лишається без підтримки впливового родича і своє майбутнє вбачає по-своєму. У Швеції він влаштовується на фірму до єврейського біженця-комерсанта і згодом стає його бізнес-партнером. У справах фірми Валленберг часто відвідував Німеччину, Францію, Угорщину. З початком Другої світової війни став допомагати єврейським біженцям у Швеції, які тікали з Данії, Норвегії, Фінляндії. Тому робота, яку йому доручили влітку 1944 р. була для нього знайома.

У Будапешт Рауль Валленберг прибув 9 липня 1944 р. потягом з Берліну. Зайняв посаду першого секретаря шведської дипмісії. При собі мав список впливових єврейських родин столиці, з якими мусив~ встановити контакт і 650 захисних паспортів для тих, хто мав будь-який зв'язок зі Швецією. Його приїзд був на часі, оскільки угорський уряд разом з командою А. Ейхмана фактично завершив депортацію в Біркенау євреїв з різних регіонів Угорщини.

Після прибуття Рауля Валленберга шведська дипмісія стала видавати так звані «охоронні паспорти», які мали жовто-блакитний колір, шведську королівську емблему, печатки і підписи дипломатів. Вони надавали можливість будь-коли виїхати до Швеції. Першим власникам паспортів німці погодилися видати транзитні візи в обмін на відправку працездатної молоді у концтабори, але чи погодився на таку угоду шведський посланець - не відомо. Коли вже штампувати паспорти стало неможливо, шведська місія стала видавати «охоронні довідки» з печаткою і особистим підписом Валленберга. Загалом шведські документи отримали близько 4,5 тис. осіб (A Swedish Rescuer in Budapest). «Контора Валленберга», яка спочатку нараховувала 250 євреїв, а з часом розширилася до 340-400 осіб персоналу, працювала цілодобово. Єврейських працівників звільнили від носіння «жовтої зірки» і служби в трудових батальйонах угорської армії. У підвалах контори переховувалося до 700 осіб. Серед євреїв перебували й представники угорського підпілля.

Після приходу до влади нілашистів і поновлення діяльності команди А. Ейхмана, іноземні дипломатичні установи намагалися врятувати залишки будапештського єврейства. Місії нейтральних країн у районі Пешту організували так зване «Міжнародне гетто» (мале гетто), в якому кожен будинок перебував під контролем і захистом дипломатів (на них висіли прапори нейтральних країн - Швеції, Швейцарії, Ватикану). Так, 32 орендовані будинки гетто (понад 20 тис. осіб) знаходилися під захистом шведської корони і Рауля Валленберга, який особисто опікувався мешканцями, допомагаючи харчами, ліками, теплим одягом. Серед будинків були 2 лікарні та безкоштовна громадська їдальня. Гроші на утримання спецбудинків виділяли як шведські, так й американські благодійні фонди, на кшталт «Джойнту». Офіційно будівлі призначалися для розміщення представників іноземних дипмісій, але в них тримали євреїв.

Спецбудинки врятували життя не одній тисячі осіб, серед них майбутньому професору Мічиганського університету Ендрю Нагі та його матері. Загалом у грудні 1944 р. в «Міжнародному гетто» перебувало від 25 тис. (Гетто) до 35 тис. євреїв: з них 7 тис. - у шведських будинках, 2 тис. - у будинках, що належали Міжнародному Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та 23 тис. у швейцарських будинках (Радченко 2020, с. 190). Однак місця всім не вистачало, адже люди мешкали від 4-х до 15-ти осіб у кімнаті, часто голодували і боялися приходу нілашистів, які не звертали особливої уваги на іноземні посвідчення. Валленберг не дозволяв нілашистам вриватися в гетто і чинити беззаконня (Бирман 2001).

Шведський дипломат вважав, що мусить євреям подарувати надію на порятунок від нацистського і угорського свавілля. На початку листопада 1944 р. шведський аташе разом зі швейцарським консулом добилися від угорського МЗС збільшення офіційної квоти на друк не лише шведських, але й 7 тис. швейцарських «охоронних паспортів», яких неофіційно надрукували в рази більше і це допомогло врятувати тисячі життів. Адже саме шведські паспорти, в яких містилася фотокартка особи і печатки, найбільше впливали на нілашистів, ніж на нацистів. Допомогу також надавала молодіжна організація «Ха-Халуц», яка підготувала тисячі фальшивих документів про «арійське походження» їхніх власників і турбувалася про постачання продуктів харчування в район «Великого гетто» (Гутман & Галиль, с. 187-188).

МКЧХ намагався захисти 14 тис. власників «захисних паспортів», а також власників палестинських іміграційних свідоцтв, виданих шведськими і швейцарськими консульствами. Власники цих документів мали виїхати у нейтральні країни і чекали дозволу від угорської влади. До того ж МКЧХ організував лікарні, дитячі садки, кухні, 50 дитячих будинків, в яких надавалася допомога особливо обездоленим. Організація видала євреям приблизно 4 тис. захисних документів. Один з дитячих будинків перебував під захистом Іспанії, яка на той час вже встигла видати понад тисячу паспортів.

Під час чергового пішого маршу єврейських жінок і дітей до австрійського кордону Р Валленберг їхав автівкою вслід за ними і записував прізвища молоді і підлітків, щоб потім повернути їх до Будапешту. Угорська єврейка, згодом жителька Тель-Авіва, Мір'ям Герцог згадувала: «Це було жахливо. ...Угорські жандарми весь час нас підганяли. Мені на той час виповнилося 17 років. Жандарми були жорстокими - били тих, хто відставав, недобитих залишали помирати в канавах... У мене не було шведського паспорта, але я вирішила, що потрібно намагатися врятуватися, вижити, хоча дуже ослабла від дизентерії, страждала від бруду і вошей. .За деякий час почула галас. «Тут Валленберг», - кричали навколо. Я не думала, що він зможе мені допомогти, до того ж я була занадто слабкою, щоб пересуватися. Я лежала на підлозі, а десятки жінок оточили його і благали про допомогу» (Из свидетельских показаний Мирьям Герцог). Він відповів, що не може усім допомогти, адже мав лише 100 посвідчень, але відчував свою рятівну місію. Потім почав складати список. Підійшов до Мір'ям і записав її прізвище. Через день-два записані особи були посаджені в потяг і повернуті до Будапешту (Там само). Замість 3-4 годин дорога тривала три доби, оскільки залізничні колії піддавалися бомбардуванню союзною авіацією.

До кінця «маршів смерті» шведські дипломати Рауль Валленберг і Пер Ангер разом з місіонерами з МКЧХ постійно курсували між Будапештом і Хед'єшхаломом, підвозячи до піших жіночих колон продовольство, ліки, теплий одяг. На місці заповнювали бланки і роздавали «охоронні паспорти» євреям, а потім від конвоїрів вимагали їх відпустити як «шведських підданих». Багато разів Рауль Валленберг знімав євреїв прямо з потягів годинами чатуючи на залізничних платформах.

Шведські дипломати допомагали й чоловічим колонам, яких гнали у Маутгаузен. Валленберг особисто їхав за колонами і вимагав відпустити тих, хто мав шведські документи застосовуючи погрози, шантаж, підкуп, блеф. Загалом шведам вдалося повернути у столицю близько 2 тис. будапештських євреїв і розмістити у «Міжнародному гетто», а під захист нейтральних країн і МКЧХ - до 15 тис. осіб.

Проте перебування у «Міжнародному гетто» не гарантувало 100% виживання, оскільки нілашисти часто забігали в такі будинки і чинили насилля над євреями (били, грабували, вбивали). Все це відбувалося на фоні Будапештської наступальної операції військ 2-го і 3-го Українського фронтів з метою оточення і ліквідації будапештського угрупування супротивника, що розпочалася 29 жовтня 1944 р. Операція тривала до середини лютого 1945 р.

8 грудня 1944 р. Рауль Валленберг у Стокгольм прозвітував, що нілашисти щоденно переводять з «Міжнародного» до «Великого» гетто тисячі євреїв, які мали на руках швейцарські і ватиканські посвідчення, щоб потім їх депортувати в Освенцим. До кінця грудня всі дипломати нейтральних країн об'єднали зусилля проти насильницького переселення 5 тис. дітей з дитячих будинків до «Великого гетто». Ноту протесту направили в урядову канцелярію, але це не подіяло. 5 січня 1945 р. малих дітей все ж перевели до «Великого гетто», адже перед приходом радянських військ персонал дитячих будинків евакуювався, залишивши малечу напризволяще. Лише постійні ноти протесту дипломатів, які щоденно надсилалися в угорське МЗС і урядову канцелярію, з часом подіяли і нілашисти лишили у спокої усіх євреїв з «Міжнародного гетто». Допоміг й підкуп Р Валленбергом начальника жандармерії Будапешту, який після 8 січня 1945 р. наказав посилити охорону «Міжнародного гетто», в якому червоноармійців дочекалося 25 тис. євреїв і ще 25 тис. переховувалися в районі Буди при монастирях, церквах, у приватних будинках угорців.

Шведському рятівнику не одноразово погрожували, одного разу він дивом врятувався від замаху на життя. Відтак був змушений постійно змінювати місце проживання і нічліг. Під час оточення столиці Червоною армією Р. Валленберг залишався в місті і домігся відміни зачищення «Великого гетто», тим самим врятувавши від загибелі усіх мешканців. Загалом зусиллями шведського дипломата, який координував роботу всіх дипмісій та гуманітарних організацій в Будапешті, вдалося захистити понад 100 тис. євреїв з обох гетто (Бирман 2001).

У проміжку між 13 і 17 січня 1945 р. в Будапешті військова контррозвідка Смершу затримала Р. Валленберга і він зник назавжди - його більше ніхто ніколи на волі не бачив. Причини арешту і перевезення в Москву донині достеменно не відомі. Одна з версій повідомляє, що він нібито був подвійним агентом американської і німецької розвідок, займався шпигунством. Шведський дипломат загинув у в'язниці на Луб'янці. Точна дата смерті і обставини загибелі донині не встановлені. За офіційною версією, молодий чоловік помер в московській тюрмі нібито від серцевого нападу (інфаркту) 17 липня 1947 р. Хоча є відомості, що він ще залишався живим після цієї дати. Значна частина документів про долю Валленберга дотепер засекречена і не доступна ані міжнародним комісіям з розслідування його загибелі, ані шведським родичам, які намагалися судитися з ФСБ, ані дослідникам.

Отже, історія шведського дипломата, який відмовився від власного комфорту і добробуту задля порятунку незнайомих угорських євреїв, по праву залишається показовою для нинішнього покоління, оскільки доводить, що людяність, співчуття, допомога нужденним не мають терміну давності, а можуть проявитися несподівано, неочікувано не лише для оточуючих, але й для самого себе. Для Валленберга ці якості стали визначальними, адже він не шкодував ані сил, ані часу, ані коштів для захисту людей. Використовував будь-яку можливість, щоб врятувати приречених на депортацію та загибель. Молодий чоловік не залишив Будапешт під час оточення радянських військ і до останнього перебував у місті. Адже розумів свою рятівну місію і намагався зберегти життя якнайбільшій кількості євреїв.

Подальшого уточнення потребує статистичне питання щодо кількості врятованих євреїв міжнародними дипмісіями, в тому числі шведським представництвом, оскільки в науковій літературі існують розбіжності з цього приводу.

Список джерел та літератури

1. A Swedish Rescuer in Budapest [Online]. Available from: https://www.yadvashem.org/righteous/stories/ wallenberg.html.

2. Anger, P., 1996, With Raoul Wallenberg in Budapest: Memories of the War Years in Hungary. Holocaust Library.

3. Cahana, A.-L., 1986, From ashes to the rainbow: A tribute to Raoul Wallenberg. Hebrew Union College Skirball Museum, 63 р.

4. Carlberg, I., 2017, Raoul Wallenberg: The Heroic Life and Mysterious Disappearance of the Man Who Saved Thousands of Hungarian Jews from the Holocaust. MacLehose Press, 640 р.

5. Levine, P.-A., 2010, Raoul Wallenberg in Budapest: Myth, History and Holocaust. Vallentine Mitchell, 410 р.

6. Linnea, S., 1994, Raoul Wallenberg: The Man Who Stopped Death. University of Nebraska Press, 152 p.

7. Marton, K., 2011, Wallenberg: The Incredible True Story of the Man Who Saved the Jews of Budapest. Arcade; Centenary Edition, 274 p.

8. Matz, J., 2019, Stalin's Double-Edged Game: Soviet Bureaucracy and the Raoul Wallenberg Case, 19451952. Lexington Books, 344 p.

9. Rosenfeld, H. 1982, Raoul Wallenberg: Angel of Rescue. Prometheus Books, 261 p.

10. Schiller, B., 1993, Raoul Wallenberg Das Ende einer Legende. Verlag Neues Leben

11. Wallenberg, R., 1995, Letters and Dispatches 1924-1944. Arcade Publishing, 286 p.

12. Wolff, M., 2012, Whatever Happened To Raoul Wallenberg?: The True Story Of Holocaust Hero Raul Wallenberg And The Author's Efforts To Rescue Him From Soviet Union Imprisonment. CreateSpace Independent Publishing Platform, 342 p.

13. Абаринов, В., 2010, Рауль Валленберг и его убийцы. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.svoboda.org/a/2000947.html.

14. Аландер, Д.-C., 2007, Рауль Валленберг. Пропавший герой. Москва, 128 с.

15. Безыменский, Л., 2001, Будапештский мессия: Рауль Валленберг. Москва, 192 с.

16. Бирман, Дж., 2001, Праведник. История о Рауле Валленберге, пропавшем герое Холокоста. Москва, 400 с.

17. Бирман, Дж., 2001, Праведник. История о Рауле Валленберге, пропавшем герое Холокоста. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://booksonline.com.ua/view.php?book=165803.

18. Гетто. Вашингтонський музей Голокосту. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ushmm.org/wlc/ru/article.php?ModuleId=10005059.

19. Гусейнов, Г., 2001, Загадочная смерть Рауля Валленберга. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.peoples.ru/state/politics/vallenberg.

20. Гутман, И., Галиль, Н. Катастрофа и память о ней. Иерусалим: Яд Вашем, 292 с.

21. Дело Рауля Валленберга. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ria.ru/spravka/20130905/961072773.html.

22. Из свидетельских показаний Мирьям Герцог. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.yadvashem.org/ru/righteous/stories/wallenberg/miriam-herzog-testimony.html.

23. Перельройзен, Е., 2021, Рауль Валленберг: «Железная маска» Сталина, или Алый Первоцвет. Ридеро, 1312 с.

24. Радченко, І., 2020. Моделі діяльності гуманітарних організацій з порятунку євреїв Європи періоду Голокосту (1939-1945): дис. ...канд.. іст наук: 07.00.02. Дніпро, 307 с.

25. Спаситель евреев Рауль Валленберг казнен в тюрьме. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://jewish.ru/ru/news/articles/176455.

26. Хорохонова, А., 2014, Наполовину Валленберг, наполовину еврей. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://jewish.ru/ru/interviews/articles/175519.

27. Чередніченко, О., 2021, Рауль Валленберг: українські сторінки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/12/14/160646.

28. Янгфельдт, Б., 2015, Рауль Валленберг: исчезнувший герой Второй мировой. Москва, 636 с.

References

1. A Swedish Rescuer in Budapest [Online]. Available from: https://www.yadvashem.org/righteous/stories/wallenberg.html [In English].

2. Abarinov, V., 2010, Raul Vallenberg i ego ubiitsy [Raoul Wallenberg and his killers]. [Опііпє]. Available from: http://www.svoboda.org/a/2000947.html [In Russian].

3. Alander, D.-C., 2007, Raul Vallenberg. Propavshyi geroi [Raoul Wallenberg. The Lost Hero]. Moskva, 128 s. [In Russian].

4. Anger, P., 1996, With Raoul Wallenberg in Budapest: Memories of the War Years in Hungary. Holocaust Library. [In English].

5. Bezymenskii, L., 2001, Budapeshtskii messiia: Raul Vallenberg [The Budapest Messiah: Raoul Wallenberg]. Moskva, 192 s. [In Russian].

6. Birman, Dzh., 2001, Pravednik. Istoriia o Raule Vallenberge, propavshem geroe Holokosta [The Righteous. The story of Raoul Wallenberg, the missing Holocaust hero]. Moskva: Tekst, 400 s. [In Russian].

7. Birman, Dzh., 2001, Pravednik. Istoriia o Raule Vallenberge, propavshem geroe Holokosta [The Righteous. The story of Raoul Wallenberg, the missing Holocaust hero]. [Online]. Available from: https://booksonline.com.ua/view.php?book=165803 [In Russian].

8. Cahana, A.-L., 1986, From ashes to the rainbow: A tribute to Raoul Wallenberg. Hebrew Union College Skirball Museum, 63 р. [In English].

9. Carlberg, I., 2017, Raoul Wallenberg: The Heroic Life and Mysterious Disappearance of the Man Who Saved Thousands of Hungarian Jews from the Holocaust. MacLehose Press, 640 р. [In English].

10. Cherednichenko, O. 2021, Raul Vallenberh: ukrainski storinky [Raoul Wallenberg: Ukrainian pages]. [Online]. Available from: https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/12/14/160646 [In Ukrainian].

11. Delo Raulia Vallenberga [The case of Raoul Wallenberg]. [Online]. Available from: https://ria.ru/spravka/20130905/961072773.html [In Russian].

12. Getto. Vashingtonskii muzei Holokosta [Ghetto. Washington Holocaust Museum]. [Online]. Available from: https://www.ushmm.org/wlc/ru/article.php?ModuleId=10005059 [In Russian].

13. Guseinov, G., 2001, Zagadochnaia smert Raulia Vallenberga [The mysterious death of Raoul Wallenberg]. [Online]. Available from: http://www.peoples.ru/state/politics/vallenberg [In Russian].

14. Gutman, I. & Galil, N. Katastrofa i pamiat o nei [Catastrophe and memory of it]. Ierusalim, 292 s. [In Russian].

15. Horohonova, A., 2014, Napolovinu Vallenberg, napolovinu evrei [Half Wallenberg, half Jew]. [Online]. Available from: https://jewish.ru/ru/interviews/articles/175519 [In Russian].

16. Iz svidetelskikh pokazanii Miryam Gertsog [From the testimony of Miriam Herzog]. [Online]. Available from: https://www.yadvashem.org/ru/righteous/stories/wallenberg/miriam-herzog-testimony.html [In Russian].

17. Levine, P.-A. 2010, Raoul Wallenberg in Budapest: Myth, History and Holocaust. Vallentine Mitchell, 410 р. [In English].

18. Linnea, S., 1994, Raoul Wallenberg: The Man Who Stopped Death. University of Nebraska Press, 152 p. [In English].

19. Marton, K., 2011, Wallenberg: The Incredible True Story of the Man Who Saved the Jews of Budapest. Arcade; Centenary Edition, 274 p. [In English].

20. Matz, J., 2019. Stalin's Double-Edged Game: Soviet Bureaucracy and the Raoul Wallenberg Case, 19451952. Lexington Books, 344 p. [In English].

21. Perelroyzen, Ye., 2021, Raul Vallenberg: «Zheleznaia maska» Stalina, ili Alyi Pervotsvet [Raoul Wallenberg: Stalin's «Iron Mask», or the Scarlet Pimpernel]. Ridero, 1312 s. [In Russian].

22. Radchenko, I., 2020, Modeli diialnosti humanitarnykh orhanizatsii z poriatunku evreiv Evropy periodu Holokostu [Models of activities of humanitarian organizations to save the Jews of Europe during the Holocaust (1939-1945)]: dys. ...kand. ist nauk: 07.00.02. Dnipro, 307 s. [In Ukrainian].

23. Rosenfeld, H., 1982, Raoul Wallenberg: Angel of Rescue. Prometheus Books, 261 p. [In English].

24. Schiller, B., 1993, Raoul Wallenberg Das Ende einer Legende. Verlag Neues Leben [In German].

25. Spasitel evreev Raul Vallenberg kaznen v tiurme [Jewish savior Raoul Wallenberg executed in prison]. [Online]. Available from: https://jewish.ru/ru/news/articles/176455 [In Russian].

26. Wallenberg, R., 1995, Letters and Dispatches 1924-1944. Arcade Publishing, 286 p. [In English].

27. Wolff, M., 2012. Whatever Happened To Raoul Wallenberg?: The True Story Of Holocaust Hero Raul Wallenberg And The Author's Efforts To Rescue Him From Soviet Union Imprisonment. CreateSpace Independent Publishing Platform, 342 p. [In English].

28. Yangfeldt, B., 2015, Raul Vallenberg: ischeznuvshyi geroi Vtoroi mirovoi [Raoul Wallenberg: The Disappeared Hero of World War II]. Moskva, 636 s. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru