Інтерактивні карти як форма презентації архівних джерел: досвід ЦДНТА України

Размещено на http://allbest.ru

Центральний державний науково-технічний архів України

Інтерактивні карти як форма презентації архівних джерел: досвід ЦДНТА України

Марат Балишев доктор історичних наук, старший дослідник, директор,

Тимур Андреев провідний спеціаліст

відділу використання інформації документів

Анотація

Мета статті узагальнення досвіду роботи Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України) над проєктами інтерактивних карт. Основну увагу зосереджено на типології таких проєктів, особливостях їх розроблення, проблемах і перспективах використання. Методологія дослідження. Робота має комплексний міждисциплінарний характер, оскільки разом із застосуванням арсеналу методологічних інструментів, властивих історичним наукам, обов'язково враховано специфіку географічних і комп'ютерних наук. Зокрема, автори вивчали проблему крізь призму історико-тематичного та історико-хронологічного підходів, архівної евристики, концептів аналізу, систематизації та класифікації інтерактивних карт. Використано спеціальні методи історичної та географічної інформатики, геоінформаційних систем і картографії. Наукова новизна. У статті вперше в українській історіографії висвітлено проблему специфіки створення та особливостей використання інтерактивних карт в архівних установах. Перспективи подальших досліджень. Наповнення інтерактивної карти «Об'єктно-географічного каталогу ЦДНТА України» залишається відкритим проєктом, зокрема в 2024 р. у ЦДНТА України також передбачається апробація та популяризація проміжних результатів інших проєктів інтерактивних карт. Висновки. Інтерактивні карти «Об'єктно-географічного каталогу ЦДНТА України», концепти «Мандруємо містами України» та «Мандруємо світом», «Архітектурна спадщина архітектора Олексія Бекетова у ЦДНТА України» та ін. є ініціативними експериментальними проєктами нашої установи. Досвід роботи ЦДНТА України в галузі інтерактивного картографування є унікальним не тільки для установ української архівної галузі. Головним перспективним результатом від впровадження інтерактивних карт є надання можливості користувачам самостійно здійснювати цільове тематичне виявлення архівних документів і замовлення їх копій у дистанційному режимі.

Ключові слова: ЦДНТА України; інтерактивна карта; інформаційні технології; архів; маркетингові стратегії; електронний реєстр; науково-технічна документація.

Центральний державний науково-технічний архів України (далі ЦДНТА України) єдина в Україні спеціалізована державна архівна установа, що зберігає історично значущу науково-технічну документацію (НТД)¹. Цей рік для архіву ювілейний: у 2024 р. виповнюється 55 років із дня його заснування Про внесення змін до Положення про Центральний державний науко-во-технічний архів України : наказ Міністерства юстиції України № 396715 від 16.11.2020. URL: https://cdnta.archives.gov.ua/images/3967_5.pdf (дата звер-нення: 14.01.2024). Постанова Ради Міністрів УРСР від 25 грудня 1969 р. № 688 «Про міри.

Документи з фондів ЦДНТА України є уособленням спадщини видатних українських спеціалістів широкого спектра галузей науки та техніки, зокрема: будівництва, енергетики, металургії, вугільної, газової, нафтової, хімічної промисловості, автомобільного, тракторного, сільськогосподарського, важкого і середнього машинобудування тощо покращення архівної справи в республіці» // ЦДНТА України (Центральний державний науково-технічний архів України). Ф. Р-48. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 1.

³ Алєксєєнко А. О., Балишев М. А. Діяльність Центрального державного науково-технічного архіву України : 50 років формування джерельної бази історії української науки // Наука та наукознавство. 2019. № 3. С. 122-129..

Згідно з проєктом Концепції розвитку архівної справи до 2026 року Проєкт Концепції розвитку архівної справи до 2026 року / Державна архівна служба України. URL: https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/18.10_ SURGe_Концепція-розвитку-2026.pdf (дата звернення: 05.02.2024)., розробленим Державною архівною службою України, місією державної політики визначено постійне зберігання інформаційних ресурсів і надавання рівних можливостей та універсального доступу до них. Наголошується на тому, що рівень доступу до архівних інформаційних ресурсів повинен адекватно відповідати потребам розвитку в Україні «суспільства знань» Петрушенко О. Поняття «суспільство знань», його аналіз та оцінка // Гуманітарні візії. 2016. Вип. 2. № 2. С. 105-109.. У свою чергу, стратегічною ціллю номер один визначена цифровізована архівна галузь, що «відповідає інформаційним потребам суспільства та передбачає створення комфортних умов для використання сучасниками інтелекту й досвіду, накопичених попередніми поколіннями з метою соціально-економічного прогресу» Проєкт Концепції розвитку архівної справи до 2026 року... (дата звер-нення: 05.02.2024)..

Виклики бурхливого сьогодення актуалізували проблему синкретичності онлайн і офлайн-форматів взаємодії в різних сферах функціонування соціуму та держави. Запорукою рівноцінного безбар'єрного доступу до інформації є створення налагоджених біфункціональних моделей, щоб проєкти, у т. ч. довідково-пошукового характеру, були адаптивними та однаково ефективними як офлайн у читальних залах архівних установ, так і онлайн будь-де в режимі 24/7.

Одним із пріоритетних векторів розвитку модерної архівної галузі в Україні є налагодження збалансованої комунікативної політики як у міжархівному полі, так і в аспектах взаємодії з організаціями суміжних галузей. У цьому контексті особливу перспективну стратегічну цінність становить співпраця з закладами освіти.

Документи, що зберігаються у фондах ЦДНТА України як надбання національної науково-технічної думки, є джерелом для базисної та профільної освіти з широкого спектра спеціальностей як технічного, так і гуманітарного профілю. Сфера освіти повинна бути адаптивною, дотримуватися глобальних тенденцій технологічного, соціального та культурного розвитку. У світі на перше місце виходять креативні діджитал-проєкти, технології активного включення учнів до навчального процесу, що спрямовані на розвиток широкого спектра компетентностей. Архівні установи як кваліфіковані органи щодо питань ретроінформації спроможні генерувати затребуваний спеціалізований авторський контент, зокрема з орієнтацією на освітній сектор.

Ще однією характерною тенденцією в розвитку архівної справи в Україні є стратегія неспинного збільшення присутності архівів в інтернет-просторі. У цьому контексті одним із маркерів якісного та ефективного вебресурсу (офіційний сайт, сторінки в соціальних мережах) є різноманітність медіаконтенту. Цей чинник стало формує кількісні показники цільової аудиторії: відвідування, зворотній зв'язок у вигляді відгуків, пропозицій та тематичних запитів.

Зважаючи на зазначені вище тези, у 2022 р. ЦДНТА України було ініційовано низку проєктів презентації архівних джерел із використанням технологій інтерактивного картографування. Вже в 2023 р. на основі напрацьованого практичного досвіду було сформовано систематизоване та упорядковане викладення принципів і особливостей створення інтерактивних карт на базі архівних документів. Було розроблено методичні рекомендації «Створення та наповнення інтерактивних карт за документами ЦДНТА України» Створення та наповнення інтерактивних карт за документами ЦДНТА України : робоча інструкція / ЦДНТА України; уклад.: Т. Андреєв. Харків, 2023. 26 с., якими передбачено основні елементи технічної складової процесу створення інтерактивного картографічного контенту. Також ми спиралися на перевірені часом розробки ЦДНТА

України: довідник «Картографічні матеріали у складі звітів про науково-дослідні роботи (за фондами ЦДНТА України)» Балишев М. А., Дождьова О. Є. Картографічні матеріали у складі зві-тів про науково-дослідні роботи (за фондами ЦДНТА України) : довідник. Харків : Федорко, 2008. 260 с., що містить інформацію про картографічні документи (карти і плани), які увійшли до звітів про науково-дослідні роботи установ різних напрямів діяльності за період 1939-1981 рр. і довідник «Картографічні матеріали у складі проектної документації ЦДНТА України» Картографічні матеріали у складі проектної документації ЦДНТА України : довідник / уклад.: А. О. Алєксєєнко, М. А. Балишев, О. Є. Дождьо-ва, Є. В. Семенов. Київ : ДНВП «Картографія», 2012. 464 с., в якому зібрано відомості про карти й плани XX ст., що входять до складу проєктної документації з фондів архіву. Крім того, як методичну базу було використано робочу інструкцію «Порядок складання оглядів картографічних документів ЦДНТА України» Порядок складання оглядів картографічних документів ЦДНТА України : робоча інструкція / уклад.: М. А. Балишев, О. Є. Дождьова. Харків : ЦДНТА України, 2011. 20 с. Belton T. Using GIS and Mapping Tools to Access and Visualize Archival Records: Case Studies and Survey Results of North American Archivists and His-torians // Western Libraries Publications. 2019. P. 103..

Аналізуючи досвід зарубіжних колег у зазначеному напрямі, необхідно акцентувати на діяльності американських архівістів, зокрема відзначити праці Т. Белтона (Tom Belton), керівника архівного підрозділу Університету Західного Онтаріо (Канада) ¹¹. Також серед прикладів успішного застосування інтерактивних карт є проєкт Національного центру правди та примирення Манітобського університету (National Centre for Truth and Reconciliation (NCTR) University of Manitoba), представлений візуалізацією мережі шкіл-інтернатів для корінних народів Канади Interactive map // National Centre for Truth and Reconciliations (NCTR) University of Manitoba. URL: https://nctr.ca/records/view-your-records/archival- map/ (дата звернення: 30.01.2024)., на поінтах якої містяться додаткові відомості про ці заклади освіти.

Вочевидь, в епоху цифрових технологій, коли інформація стає всеосяжною та доступною, використання інтерактивних карт як інструмента для представлення архівних джерел набуває особливої актуальності.

Проблема створення проєктів інтерактивного картографування є актуальною для української та зарубіжної історіографії. Узагальнюючи відповідний досвід українських архівних установ, зазначимо, що здебільшого використовується практика розміщення на вебресурсах оцифрованих карт з архівних фондів із базовим рівнем інтерактивності (функцією масштабування).

Переважна кількість таких проєктів комерційні, тобто розміщені на сторонніх ресурсах. Декілька типових прикладів таких проектів: колекція карт архіву ОУН Колекція карт Архіву ОУН // Офіційний вебсайт Архіву ОУН. URL: https://ounuis.info/collections/maps.html (дата звернення: 30.01.2024)., «Міський медіаархів» Ляшенко Д. О. Картографія з основами топографії : навч. посіб. для вищих навч. закладів. Київ : Наукова думка, 2008. 184 с., «Інтерактивні історичні карти України» тощо. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну на офіційних вебсайтах низки державних архівів областей були представлені інтерактивні карти, створені на платформі Google My Maps. Проте вони переважно являли собою координатну прив'язку тематичної добірки об'єктів із мінімальними інформаційними полями. Варто зазначити, що, зважаючи на введення воєнного стану в Україні, публічний доступ до цих ресурсів обмежений. картографія архівний інтерактивний географічний

Отже, беручи до уваги викладене вище, ми зосередилися на висвітленні проблеми специфіки створення та особливостей використання інтерактивних карт безпосередньо в архівних установах.

Під поняттям «інтерактивна карта» розуміється віртуальне зображення географічної області, яке працює в режимі двосторонньої діалогової взаємодії людини (користувача) та електронного пристрою (комп'ютера, телефона тощо)¹⁴. Їхній спектр інтерактивного функціоналу може бути різний: від простих форм базової опції масштабування, до складних можливості безпосередньої взаємодії, тобто: редагування, кастомізація Кастомізація (від англ. customize - налаштовувати) - процес адаптації та налаштування продукту під окрему аудиторію, об'єднану певними особли-востями., адаптивний інтерфейс, зокрема з метою набуття проєктом ознак інклюзивності та безбар'єрності. Важливо звернути увагу, що геокоординатна прив'язка об'єктів (маркерів) є винятково варіативним атрибутом інтерактивних карт, деякі їх види не мають цієї функціональної особливості.

У ЦДНТА України на основі аналізу історіографічної та джерельної бази, власного емпіричного досвіду було розроблено оригінальні типологізації інтерактивних карт. Під час роботи враховувалися узагальнена структура цього виду медіапродукту, специфіка науково-технічної документації та особливості роботи архівної установи. Унаслідок було виділено низку типів інтерактивних карт за способом створення:

I тип створені з використанням географічних інформаційних систем (ГІС), інтегрованих до спеціальних програмних інструментів (приклад: ArcGIS, QGIS, GRASS GIS, MapInfo, GeoServer, MapServer, PostGIS).

II тип створені за допомогою JavaScript бібліотек (приклад: Google Maps API, Leaflet).

III тип створені на спеціалізованих картографічних онлайнсервісах (приклад: Google My Maps, MapHub, Mapbox Studio, Bing Maps, MapQuest).

IV тип створені на непрофільних онлайн-сервісах і платформах для генерації широкого спектра різного інтерактивного контенту, зокрема зображень та відео.

V тип створені за допомогою десктоп офлайн-програм, для яких безпосереднім прямим цільовим призначенням є генерація різних видів інтерактивних продуктів, проте вони не спеціалізуються на картографуванні (приклад: Pano2VR Pano2VR - програмний комплекс, який спеціалізується на розробленні ЗБ-турів і гігапіксельних зображень.).

Зокрема, проєкт віртуальної подорожі приміщеннями ЦДНТА України був створений саме з використанням Pano2VR; технічна складова Балишев М., Андреєв Т., Голубкіна Г. Досвід зі створення 3D екскурсії приміщеннями Центрального державного науково-технічного архіву Украї-ни // Архіви України. 2022. № 2. С. 178-185. та процес упровадження Балишев М., Андреєв Т., Голубкіна Г. На шляху до інклюзивності : вір-туальна подорож ЦДНТА України як новий підхід до популяризації архівів // Архіви України. 2023. № 2. С. 91-102. цього проєкту докладно описані у відповідних тематичних статтях.

Варто зазначити, що робота над проєктами перших двох типів інтерактивних карт потребує значних професійних знань і компетентностей у сфері інформаційних технологій. Проте це дозволяє створювати гарантовано кастомний продукт, із широким спектром затребуваного архівними установами цільового функціоналу. На відміну від них, карти третього і четвертого типів передбачають роботу з онлайн-конструкторами. Незважаючи на обмежений функціонал, вони мають спрощений робочий інтерфейс.

Інтерактивні карти третього типу передбачають можливість реалізації проєктів із помірним рівнем кастомізації та функцією ідентифікації і фіксації маркерів об'єктів за їх абсолютними географічними координатами Ця функція доступна також для карт типів І та ІІ.. Отже, перевагою сторонніх програм є можливість генерації унікального авторського дизайну проєктів, цільової орієнтованості отриманого результату, використання нестандартних елементів картографування, відсутність обмежень у типах і кількості медіаконтенту.

Серед переваг онлайнових картографічних платформ є простота створення; можливість нанесення на карту необмеженої кількості об'єктів та їх закріплення за точними географічними координатами; можливість вибору між пооб'єктною інтеграцією і пакетним додаванням у вигляді таблиць. Крім того, реалізовувати цей тип проєктів можна дистанційно за одночасної участі необмеженої кількості учасників.

Карти, створені цим способом, оновлюються автоматично залежно від наповнення, тим самим не перевантажуючи сервер основного вебресурсу установи.

Таким чином, зазначені особливості ресурсів дозволяють зробити висновок, що для практичного застосування архівістам рекомендуються інтерактивні карти третього, четвертого і п'ятого типів як оптимальні для практичної реалізації та впровадження. Додамо, що станом на початок 2024 р. ЦДНТА України має підтверджений практично досвід роботи зі створення більшості типів з інтерактивних карт (III, IV та V типів).

Враховуючи специфіку науково-технічної документації та особливості роботи ЦДНТА України, всі інтерактивні карти, які можуть бути створені за документами НАФ, що зберігаються у фондах ЦДНТА України, поділено на два типи:

1) карти, які можуть бути оцифровані у високій роздільній здатності та розміщені на веб-ресурсах із різним ступенем інтерактивності;

2) тематичні добірки об'єктів, відомості про які містяться в архівних документах, позначені на карті як маркери з різним ступенем інтерактивності. Разом із тим, із метою недопущення можливих негативних наслідків для державної безпеки України, пов'язаних із використанням архівної ретроінформації, здійснюється ретельний, обачний підхід до відбору документів та оприлюднення добірок фотокопій.

Станом на початок 2024 р. на офіційному вебсайті ЦДНТА України доступні для перегляду тематичні онлайн-карти України та світу. Серед них карта «Мандруємо містами України» Інтерактивна карта «Мандруємо містами України» // Офіційний вебсайт Центрального державного науково-технічного архіву України. URL: https://cdnta.archives.gov.ua/мандруємо-містами-україни/ (дата звернен-ня: 06.02.2024)., що представляє візуальну наочну інтерпретацію проєкту однойменної рубрики, яка виходила протягом 2021-2022 рр. на офіційних сторінках архіву в соціальних мережах із нагоди відзначення 30-ї річниці Незалежності України (Іл. 1).

Іл. 1. Скриншот інтерфейсу інтерактивної карти до рубрики «Мандруємо містами України».

На схематичну адміністративну карту України через html-код інтегровано пости з офіційної сторінки ЦДНТА України в мережі «Facebook».

Основною ідеєю рубрики була публікація тематичних добірок фотокопій архівних документів, які демонструють, що в фондах ЦДНТА України зберігається інформація про об' єкти, розташовані в усіх адміністративно-територіальних одиницях нашої країни. Дизайн іконок ключових точок виконаний у вигляді офіційної айдентики областей та АР Крим, розроблених і рекомендованих до використання Міністерством культури та інформаційної політики України МКІП запрошує активно використовувати айдентику до святкування 30-ї річниці Незалежності України // Міністерство культури та інформаційної

політики України. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mkip-zaproshuye-aktivno- vikoristovuvati-ajdentiku-do-svyatkuvannya-30-yi-richnici-nezalezhnosti-ukrayini (дата звернення: 06.02.2024)..

Основними елементами карти «Мандруємо світом» Інтерактивна карта «Мандруємо світом» // Офіційний вебсайт Цент-рального державного науково-технічного архіву України. URL: https ://cdnta. archives.gov.ua/мандруємо-світом/ (дата звернення: 06.02.2024). є ключові поінти, що візуалізують пости ЦДНТА України в соціальних мережах, оприлюднені протягом 2022-2023 рр. також у межах однойменної рубрики (Іл. 2).

Іл. 2. Скриншот інтерфейсу інтерактивної карти до рубрики «Мандруємо світом».

На схематичну політичну карту світу через html-код інтегровано пости з офіційної сторінки ЦДНТА України в мережі «Facebook». Основною ідеєю проєкту була публікація добірок фотокопій документів, згуртованих за принципом ідентифікації країн, де розміщені об'єкти, НТД до яких перебуває у фондах архіву. Зазначимо, що географія промислових об'єктів, інженерних, архітектурно-будівельних споруд, відомості про які зберігає ЦДНТА України, станом на початок 2024 р. охоплює 29 країн світу, з них 11 країн Європейського Союзу, зокрема: Болгарія, Латвія, Німеччина, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція тощо, та постійно розширюється.

Дизайн ключових поінтів виконаний у вигляді векторних зображень географічних меж країн. Фон та активні елементи цієї карти є повноцінно авторським проєктом, створеним співробітниками ЦДНТА України за допомогою спеціалізованих графічних редакторів. Однією з інтерактивних особливостей карти «Мандруємо світом» є можливість вибору між світлою та темною темами. Відмінністю темної теми є наявність контрастного користувальницького інтерфейсу з яскраво вираженими світлими колірними рішеннями переднього плану на противагу фону-підкладці. Експериментально доведено, що таке дизайнерське рішення дозволяє збалансувати різкий перепад освітлення між екраном пристрою та навколишнім середовищем і завдяки цьому знизити стомлюваність очей. Крім того, темна тема допомагає користувачам зосередитися на графічних елементах і заощадити заряд батареї пристрою. На відміну від неї світла тема орієнтована на збалансоване зовнішнє освітлення.

Як крок до інклюзивності та безбар'єрності проєкту при створенні карти «Мандруємо світом» було використано функціональну можливість зміни тем у поєднанні з наявністю клавіш, які дозволяють налаштовувати під себе масштаб і розмір шрифтів ключових поінтів. Додамо, що інтерактивні карти проєктів «Мандруємо містами України» та «Мандруємо світом» є прикладами оригінальних експериментальних робіт, які не характерні для українського архівного сегменту. Зазначені інтерактиви виступили майданчиками для апробації креативних рішень, спрямованих на генерацію картографічних ресурсів із широким спектром можливостей кастомізації, створення дружнього користувацького інтерфейсу, ілюзії включення тощо. Наприклад, одним із таких рішень було додавання режиму «сніг»: користувачі отримали можливість включати й відключати ефект падіння сніжинок, що репрезентувало літній та зимовий інтерфейси. Комбінація між світлою та темною темами дозволяє користувачеві створювати зручне візуальне оформлення простору при перегляді карти. Такі рішення впливають на розширення цільової аудиторії зазначених проєктів; у короткостроковій перспективі дозволяють залучити нових користувачів інформації.

До інтерактивних карт інтегровано активну кнопку офіційної електронної пошти ЦДНТА України, що дозволяє користувачеві під час безпосереднього ознайомлення з фотокопіями документів на сторінках карт оперативно створити лист із визначеною адресою відправлення для формування замовлення та надсилання запиту на отримання інформації. Додатково інтерактивний контент містить активні посилання на офіційний вебсайт і сторінки ЦДНТА України в соціальних мережах «Facebook» та «Instagram».

Зазначені проєкти належать до п'ятого типу інтерактивних карт, які було створено за допомогою програмного комплексу Pano2VR. Їх основу складають фонові підкладки карт високої роздільної здатності, адаптованих до перегляду за допомогою вбудованого шаблону візуальної презентації «Flat image» (плоске зображення). Технічні складники процесу інституціоналізації проєктів цього типу здебільшого тотожні створенню в архівах 3D-екскурсій Балишев М., Андреєв Т., Голубкіна Г. Досвід зі створення 3Б-екскурсії ... С. 178-185.; джерельну базу цих процесів складають «Методичні рекомендації зі створення 3D-екскурсій в архівних установах» Створення 3Б-екскурсій в архівних установах : метод. рекомендації // Держ. архів. служба України, ЦДЕА України; уклад.: К. Євсєєв, І. Казімірова. Київ, 2021. 26 с., розроблені фахівцями Центрального державного електронного архіву України (нині Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів).

За результатами SWOT-аналізу інтерактивних карт «Мандруємо містами України» і «Мандруємо світом» ЦДНТА України та інших подібних проєктів було виявлено, що одним із найбільших ризиків їх успішної реалізації є фактор нерозривної залежності дочірнього ресурсу від материнської платформи. Зокрема, ця проблема відбивається через кросінтеграцію контенту. Наприклад, якщо інтегрована до інтерактивної карти інформація буде видалена з відповідних постів на офіційній сторінці архіву в мережі «Facebook», відповідні поінти на карті будуть втрачені. Отже, існує думка, що використання моноплатформи для створення та збереження кореневих даних мультимедійних проєктів є оптимальним рішенням.

Проте, кросінтеграція передбачає створення комплексних маркетингових моделей, при яких через просування єдиного контенту здійснюється популяризація кількох різних споріднених проєктів. Наприклад, при популяризації інтерактивних карт «Мандруємо містами України» і «Мандруємо світом» відбувається синхронний PR офіційних сторінок ЦДНТА України у мережах «Facebook» та «Instagram». Кожне відкриття та взаємодія з поінтом на карті (у вигляді вподобайок і коментарів) відповідає аналогічній дії на материнському ресурсі, тож впливає на статистику охоплень та активності на ньому. Отже, ризики кросінтеграції є цілком виправданими, оскільки обрана стратегія розширює потенційну аудиторію користувачів ретроінформації, яка зберігається в архівних документах.

Упродовж 2022-2023 рр. зазначені проєкти пройшли успішну апробацію в студентському середовищі. Процес їхнього практичного впровадження здійснювався за двома напрямами: просування на наукових конференціях окремого інформаційного продукту і через інтеграцію відповідного контенту до проєкту комплексної віртуальної подорожі приміщеннями ЦДНТА України (3Б-екскурсія), розміщеної на офіційному вебсайті установи. Зокрема, можливість ознайомитися з інтерактивними картами була включена до програм дистанційних віртуальних турів архівом, проведених для студентів провідних вишів України: КНУ імені Тараса Шевченка, ХНУ імені В. Н. Каразіна, НАУ імені М. Є. Жуковського «ХАІ» Голубкіна Г. С. Виклики воєнного часу : діяльність ЦДНТА України в період російської військової агресії проти України // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2022. Вип. 62. С. 113-127..

За задумом проєкту «Об'єктно-географічний каталог ЦДНТА України», розроблення якого було започатковано в архіві в 2022 р., передбачено створення інтерактивної карти (Іл. 3).

Іл. 3. Скриншот інтерфейсу інтерактивної карти проєкту «Об'єктно-географічний каталог ЦДНТА України».

Певні напрацювання у цьому напрямі, зокрема щодо основних технічних проблем роботи з проєктом каталогу, нами було висвітлено у відповідній тематичній публікації Балишев М., Андреєв Т., Голубкіна Г. «Об'єктно-географічний каталог ЦДНТА України» : специфіка, технологія створення, особливості використан-ня // Архіви України. 2023. № 3. С. 43-54..

Насамперед, «Об'єктно-географічний каталог ЦДНТА України» це електронний реєстр архівних інформаційних ресурсів науково-технічної документації.

Основною його одиницею визначено «картку об'єкта», зміст якої ґрунтується на принципах Загального міжнародного стандарту архівного описування (ISAD (G) Загальний міжнародний стандарт архівного описування ISAD (G). URL: https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/1999_ISAD_G.pdf (дата звер-нення: 17.01.2024).. Джерельну базу складають: «Методичні рекомендації зі створення та ведення каталогів у державних архівах України» Створення та ведення каталогів у державних архівах України : метод. рекомендації / Держ. архів. служба України, УНДІАСД; уклад.: Н. М. Христо-ва. Київ. 2014. 87 с., «Генеральна схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України» Генеральна схема класифікації документної інформації в систематич-них каталогах державних архівів України / Держкомархів України, УНДІАСД; розробн.: Н. М. Христова (кер.), Л. В. Андрієвська (відп. викон.), В. В. Без- драбко, С. Л. Зворський, К. І. Климова, С. Ф. Лозова, Н. П. Павловська. Київ. 2006. 137 с. тощо.

Задля спрощення роботи з її заповнення було створено шаблон на платформі «Google Forms».

Метою цього інтерактивного продукту є виявлення, складання реєстру та картографування усіх об'єктів, відомості про які містяться в науково-технічних документах, що зберігаються у фондах архіву. Надалі це дасть можливість потенційним користувачам цієї інформації в режимі онлайн здійснювати цільовий пошук документів щодо конкретного інфраструктурного, промислового чи географічного об'єкту, населеного пункту тощо; замовляти цифрові копії або знайомитися з документами в читальному залі архіву.

Стратегія реалізації поставленої мети передбачає оприлюднення «Об'єктно-географічного каталогу ЦДНТА України» із застосуванням інструментів платформи інтерактивного картографування «Google My Maps». Мінімальні можливості кастомізації, доступні в цьому ресурсі, виправдовуються кількісною та якісною масштабністю підсумкового продукту. Кожен поінт об'єкта каталогу відповідає картці та охоплює 22 текстові інформаційні підпункти. На відміну від проєкту «Мандруємо містами України», каталожні поінти містять фіксовані геодані; передбачається застосування не вибіркового, а валового принципу виявлення об'єктів.

Зазначимо, що інтерактивна карта «Об'єктно-географічного каталогу ЦДНТА України» вже на стадії бета-версії активно використовується співробітниками архіву при підготовці відповідей на тематичні запити, виставок, статей, тематичного виявлення документів. Однією з переваг картографічного цільового пошуку цим способом є можливість виявлення та встановлення не очевидних, на перший погляд, споріднених об'єктів у межах однієї території.

Із метою недопущення можливих негативних наслідків для державної безпеки України, пов'язаних із наданням архівної інформації, на період дії воєнного стану доступ до інтерактивної карти каталогу було обмежено. Після припинення дії воєнного стану в Україні рішення про подальший статус публічного доступу до ресурсів зазначеної інтерактивної карти буде переглянуто.

Отже, інтерактивна карта «Об'єктно-географічного каталогу ЦДНТА України» як частина комплексного довідкового ресурсу архіву є перспективним проєктом, спрямованим на всебічне удоступнення архівної ретроінформації. Цей інформаційний продукт може слугувати основою для запровадження аналогічних проєктів в інших архівних установах України.

Іншим напрацюванням ЦДНТА України є інтерактивна карта проєкту «Архітектурна спадщина архітектора Олексія Бекетова у ЦДНТА України» (Іл. 4). В архіві зберігається унікальна колекція документів відомого українського архітектора О. Бекетова, сформована в особовий фонд (Ф. Р-47) ЦДНТА України. Ф. Р-47. Оп. 1. Од. зб. 1-475 (1891-2013)., що охоплює період із 1891 до 1940 рр.

Творча спадщина О. Бекетова налічує понад 100 архітектурних проєктів, реалізованих у стилях неоренесансу, неокласицизму та модерну в різних містах: Алушті, Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Одесі, Сімферополі. Проте більшу частину своєї архітектурної діяльності він присвятив місту Харкову Балишев М. А., Голубкіна Г. С. Фонд особового походження О. М. Бе-кетова у Центральному державному науково-технічному архіві України (до 155-річчя від дня народження зодчого) // Архіви України. 2017. № 3-4. С. 130-139.. В 2023 р. завершено спільний масштабний видавничий проєкт Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова та ЦДНТА України з оприлюднення документальних пам'яток видатного архітектора, що зберігаються у фондах ЦДНТА України. В науковому виданні «Академік архітектури О. М. Бекетов: архів документів (1891-1941)» Академік архітектури О. М. Бекетов. Архів документів (1891-1941) / [керівники вид. проекту: В. М. Бабаєв (наук. ред.), М. А. Балишев; авт.-упо- ряд. О. В. Балишева; ред.-упоряд. Т. П. Єлісєєва, А. М. Миколюк; наук. кон-сультант Д. М. Вітченко]; Харків. нац. ун-т міськ. господарства ім. О. М. Бе-кетова. Харків : Золоті сторінки, 2022. 652 с. представлено понад 300 оригінальних документальних пам'яток.

Іл. 4. Скриншот інтерфейсу інтерактивної карти «Архітектурна спадщина архітектора Олексія Бекетова у ЦДНТА України».

Одним із напрямів реалізації зазначеного видавничого проєкту в 2023 р. стало започаткування створення інтерактивної карти «Архітектурна спадщина архітектора Олексія Бекетова у ЦДНТА України» за документами особового фонду. Проєкт було реалізовано на платформі MapHub, що має більш широкі можливості щодо кастомізації карти порівняно з Google My Maps. Додамо, що картки кожного пошту, розроблені співробітниками ЦДНТА України у межах роботи над цим проєктом, є авторським продуктом, який має унікальний дизайн. Інформаційне наповнення поінтів цього проєкту містить відомості: історичну довідку, датування, можливість співставлення документальної ретроінформації особового фонду із сучасним виглядом будівель кожного архітектурного проєкту О. Бекетова.

Упродовж 2022-2023 рр. у ЦДНТА України було започатковано та апробовано низку інформаційних продуктів, пов'язаних із використанням інтерактивних карт як однієї з форм популяризації інформації архівних документів. Архівісти отримали унікальний практичний досвід роботи зі створення більшості різновидів інтерактивних карт (зокрема, III, IV та V типів), що створює додаткові можливості для користувачів архівної ретроінформації самостійно здійснювати цільове тематичне виявлення архівних документів і замовлення їх копій в дистанційному режимі.

References

1. Alieksieienko, A. O., Balyshev, M. A., Dozhdova, O. Ye. & Semenov, Ye. V. (Comps.) (2012). Kartohrafichni materialy u skladi proektnoi dokumentatsii TsDNTA Ukrainy [Cartographic materials as a part of the project documentation of the Central State Scientific and Technical Archive of Ukraine]. Kyiv : DNVP «Kartohrafiia». 464 s. [in Ukrainian].

2. Andreiev, T. (Comp.) (2023). Stvorennia ta napovnennia interaktyvnykh kart za dokumentamy TsDNTA Ukrainy [Creation and filling of interactive maps according to the documents of the Central State Scientific and Technical Archive of Ukraine]. TsDNTA Ukrainy; Kharkiv. 26 s. [in Ukrainian].

3. Balyshev, M., Andreiev, T. & Holubkina, H. (2023). «Obiektnoheohrafichnyi kataloh TsDNTA Ukrainy» : spetsyfika, tekhnolohiia stvorennia, osoblyvosti vykorystannia [«Object-geographical Catalog of the CSSTA of Ukraine» : Specificity, Technology of Creation, Usage Features]. Arkhivy Ukrainy, 3, 43-54 [in Ukrainian].

4. Balyshev, M., Andreiev, T. & Holubkina, H. (2023). Na shliakhu do inkliuzyvnosti : virtualna podorozh TsDNTA Ukrainy yak novyi pidkhid do populiaryzatsii arkhiviv [On the Way to Inclusion : the Virtual Trip by the Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine as a New Approach to the Popularization of Archives]. Arkhivy Ukrainy, 2, 91-102 [in Ukrainian].

5. Balyshev, M., Andreiev, T. & Holubkina, H. (2022). Dosvid zi stvorennia 3D-ekskursii prymishchenniamy Tsentralnoho derzhavnoho naukovo-tekhnichnoho arkhivu Ukrainy [Experience in Creating a 3D Tour Premises of the Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine]. Arkhivy Ukrainy, 2, 178-185 [in Ukrainian].

6. Belton, T. (2019). Using GIS and Mapping Tools to Access and Visualize Archival Records: Case Studies and Survey Results of North American Archivists and Historians. Western Libraries Publications [in English].

7. Holubkina, H. (2022). Vyklyky voiennoho chasu : diialnist TsDNTA Ukrainy v period rosiiskoi viiskovoi ahresii proty Ukrainy [Challenges of Wartime : The Work of the Central State Archive of Scientific and Technical Archives of Ukraine during the Russian Invasion]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia», 62, 113-127 [in Ukrainian].

8. Interaktyvna karta «Mandruiemo mistamy Ukrainy» [Interactive map «Traveling through the cities of Ukraine»]. Ofitsiinyi vebsait Tsentralnoho derzhavnoho naukovo-tekhnichnoho arkhivu Ukrainy [The official website of the Central State Scientific and Technical Archive of Ukraine]. Retrieved from https:// cdnta.archives.gov.ua/мандруємо-містами-україни/ [in Ukrainian].

9. Interaktyvna karta «Mandruiemo svitom» [Interactive map «Traveling the world»]. Ofitsiinyi vebsait Tsentralnoho derzhavnoho naukovo-tekhnichnoho arkhivu Ukrainy [The official website of the Central State Scientific and Technical Archive of Ukraine]. Retrieved from https://cdnta.archives.gov.ua/мандруємосвітом/ [in Ukrainian].

10. Interactive map. National Centre for Truth and Reconciliations (NCTR) University of Manitoba. Retrieved from https://nctr.ca/records/view-your-records/ archival-map/ [in English].

11 Proiekt Kontseptsii rozvytku arkhivnoi spravy do 2026 roku (2023) [Project of the Concept of the development of archival affairs until 2026]. Ofitsiinyi vebportal Derzhavnoi arkhivnoi sluzhby Ukrainy [The official website of the State Archive Service of Ukraine]. Retrieved from https://archives. gov.ua/wp-content/uploads/18.10_SURGe_Концепція-розвитку-2026.pdf [in Ukrainian].

12. Yevsieiev, K. & Kazimirova, I. (Comps.) (2021). Stvorennia 3D-ekskursii v arkhivnykh ustanovakh [Creation of 3D tours in archival institutions]. Derzhavna arkhivna sluzhba Ukrainy, TsDEA Ukrainy; Kyiv. 26 s. [in Ukrainian].

Abstract

Interactive maps as a form of presentation of archive sources: experience of the CSSTA of Ukraine*

Marat Balyshev

Doctor of Historical Sciences, Senior Research Associate, Director, Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine

Tymur Andreev

Leading Specialist of the Documents Information Using Department Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine

Abstract. The purpose of the article is to generalize the work experience of the Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine on interactive map projects.

The main attention is focused on the typology of such projects, features of their development, problems and perspectives of use.

Research methodology. The work has a complex interdisciplinary nature, since along with the use of an arsenal of methodological tools characteristic of historical sciences, the specifics of geographical and computer sciences must be taken into account. In particular, the authors studied the problem through the prism of historical-thematic and historical-chronological approaches, archival heuristics, concepts of analysis, systematization and classification of interactive maps. Special methods of historical and geographical informatics, geo-information systems and cartography are used. Scientific novelty. In the article, for the first time in Ukrainian historiography, the problem of the specifics of creating and using interactive maps in archival institutions is highlighted.

Prospects for further research. The filling of the interactive map «Object-geographical catalog of the Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine» remains an open project, in particular, in 2024, the Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine also plans to approve and popularize the intermediate results of other interactive map projects. Conclusions. Interactive maps «Object-geographical catalog of the Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine», concepts «Traveling through the cities of Ukraine» and «Traveling the world», «Architectural heritage of architect Oleksiy Beketov of the CSSTA of Ukraine», etc. are initiative experimental projects of our institution. The comprehensive experience of the work of the Central State Scientific and Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine.

Technical Archives of Ukraine in the field of interactive mapping is unique not only for the institutions of the Ukrainian archival industry. The main prospective result of the introduction of interactive maps is to enable users to independently carry out targeted thematic discovery of archival documents and order their copies remotely.

Key words: the CSSTA of Ukraine; interactive map; information technology; archives; marketing strategies; scientific and technical documentation.

Размещено на Allbest.ru