Монетні легенди як дзеркало ольвійської палеографії

The purpose of the article is a preliminary (selective) analysis of certain manifestations of paleographic features in the legends of Olbian coins in comparison with the lapidary and manuscript paleography of classical and hellenistic Olbia. The present article is a direct continuation of theoretical studies of legends (letters, abbreviations, and monograms) on coins of classical & hellenistic time of Olbia. The theoretical and methodological background of the study is typical scientific methods, including system analysis, combined with the author's own research. In this case, we used a recently proposed tool for the synthesis of numismatic classifications and prosopography interpretations of legends on the chronological basis of the restored of Olbian eponym chronology.

Scientific novelty. For the first time in the last half-century, selective studies of numismatic paleography in comparison with lapidary and manuscript paleography of classical and hellenistic Olbia have been carried out using new chronological tools. Main results of the research. For several years, we have been conducting theoretical studies of the legends of Olbian coins of the classical and hellenistic periods. In particular, we have obtained materials to prove that the abbreviations of names (monograms, differents) on these coins are not eponymous. A new research tool - a synchronised eponym catalogue - has made it possible to identify dozens of abbreviations (monograms, differents) with real historical figures - eponyms of Olbia - who, according to ancient tradition, held the position of coin magistrate chronologically close to the execution of the position of eponym. Accordingly, a large group of coins received relatively accurate prosopographic dating, unlike traditional onomastic interpretations of coin abbreviations that do not provide a real historical context.

Further prosopographic studies of coin legends, combined with numismatic classifications (groups, subgroups, types) on the chronological basis of the eponym catalogue, allowed us to develop an objective chronological scheme of the first series of minted copper and the “obol series ”, coins with the legend BSE, etc. Prosopographic studies of the differents on the “borysphens” made it possible to revise the established chronology of these coins and propose a scheme that is an improvement of the chronological scheme of P.O. Karyshkovsky and others. At the same time, further progress in the proposed direction raises the question of ensuring the system nature of research, in particular, in addition to prosopographical (chronological) studies, the coins of Olbia of the classical and hellenistic periods can be studied with the help of paleography. The restoration of the Olbian chronology - the synchronisation of the IPE I2 201 eponym catalogue - has in recent years made it possible to obtain virtual chronological series of both lapidary monuments and monuments of manuscript epigraphy (graffiti, magical inscriptions, etc.), as well coins. In particular, the prosopographic dating of all subgroups of the first series of minted copper, the “obol series”, the “borysphens”, the ПРО, BSE series, etc. was published.

As a result of the study, the following was obtained: 1. A selective comparative analysis of the numismatic, lapidary and manuscript paleography of classical and hellenistic Olbia generally confirms the necessity to revise the established notion of parallelism in the development of these areas; some nuances have been revealed 2. For example, some letters, such as alpha with broken transverse line, were used in numismatics very sporadically; theta with the horizontal line was not used in numismatic paleography at all 3. The italic font, widely used in the lapidary and manuscript paleography of Olbia from the beginning of the II century BC, in particular, the italic epsilon and omega, are not presented in numismatic paleography. 4. Another feature of numismatic paleography is the sometimes asynchronous completion (compared to the lapidary archive) of the use of individual letters. 5. There is an unsuccessful attempt to apply to numismatic paleography the one- and two-point interpunction (in fact, the errors of casting (sic)) used in lapidary and manuscript paleography of the predominantly classical period. 6. Numismatic paleography is characterized by the presence of retrograde legends, unlike lapidary paleography. Retrograde legends arise as a result of incompetence of craftsmen. 7. Note that in the proposed article we do not raise the issue of numismatic paleographic dating. 8. We also obtained other results. The perspective of further research. The hypotheses formed in view of the complexity of the real processes in the coinage of Olbia should be considered as preliminary. In general, the conducted selective comparative studies of Olbian paleography require further development on a system basis.

Key words: Olbia, coins, legends, letters, numismatic paleography, lapidary paleography, manuscript paleography.

Скорочення

IGDOlb - Dubois L. 1996. Inscriptions grecques dialectales d'Olbia du Pont. Geneva. IOlb - Надписи Ольвии. М. - Л., 1968.

IPE I² - Latishev B. 1916. Inscriptiones antigue orae septentrionalis Ponti Euxini Graecae et Latinae. Petropolis.

SEG - Supplementum epigraphicum Graecum.

Постановка проблеми

Упродовж декількох років нами виконуються теоретичні дослідження легенд ольвійських монет класичного та елліністичного часу. Зокрема, отримані матеріали про те, що скорочення імен (монограми, диференти) на цих монетах не мають епонімного характеру. Новий інструмент досліджень - синхронізований епонімний каталог - дав змогу ототожнити десятки скорочень (монограм, диферентів) з реальними історичними особами - епонімами Ольвії, які за античною традицією виконували посаду монетного магістрату, що хронологічно близько до виконання епонімії. Відповідно, велика група монет отримала відносно точне просопографічне датування на відміну від традиційних ономастичних тлумачень монетних скорочень, які не передбачають реального історичного контексту. Надалі просопографічні інтерпретації монетних легенд у поєднанні з нумізматичними класифікаціями (групи, підгрупи, типи) на хронологічному ґрунті епонімного каталогу дали змогу розробити об'єктивну хронологічну схему емісій першої серії карбованої міді, «обольної серії», монет з легендою В2Е тощо.

Просопографічні дослідження диферентів на «борисфенах» уможливили перегляд усталеної хронології цих монет та запропонувати схему, яка є удосконаленням хронологічної схеми П. Й. Каришковського тощо. Водночас у подальшому просуванні у запропонованому річищі постало нагальне питання щодо забезпечення системного характеру досліджень, у такому разі окрім просопографічних (хронологічних) студій монетні легенди Ольвії класичного та елліністичного часу можливо та необхідно досліджувати за допомогою палеографії.

Допоміжна історична дисципліна - палеографія - традиційно застосовується зокрема й у датуванні різноманітних написів. Загальна палеографія складається з лапідарної палеографії (написи на каміннях), рукописної палеографії (графіті, магічні написи, приватні листи тощо) та нумізматичної палеографії (легенди монет та штампів¹). Однією з головних особливостей палеографії є її локальний характер у географічному сенсі. Відповідно, наше подальше дослідження буде обмежене лише палеографією ольвійського поліса. Палеографія має також властивості розвитку у часі; з огляду на це наше дослідження охоплює класичний та елліністичний період.

Саме розвиток форм літер у часі і використовується в палеографії для визначення приблизної дати писемної пам'ятки. Отже, застосувавши обмеження у часі та просторі, зазначимо, що останнім часом ми оприлюднили дослідження у якому, зокрема, розглядався сучасний стан Керамічні, переважно агораномні, штампи умовно віднесені нами до нумізматичної палеографії з урахуванням близькості технологічних процесів їхнього виготовлення до монетних технологій. ольвійської лапідарної палеографії класичного та елліністичного періоду Ніколаєв, 2023. У друку знаходиться інша публікація, що розвиває положення першої: Ніколаєв М.І. Системний аналіз у подоланні суб'єктивізму в лапідарній палеографії (на прикладі Ольвії)// VER KYIVIENS (Sub Umbra Castanearum): стародавній світ, середні віки, ранній новий час: історія, релігія, культура. КНУ.. Підсумком досліджень стало виявлення низки негативних тенденцій у практичному застосуванні цієї допоміжної історичної дисципліни. Зокрема, зафіксовані спроби суттєвого підвищення точності палеографічного аналізу через виділення вузьких хронологічних діапазонів зі стійкою палеографією Ніколаєв, 2023. До речі, попередні напрацювання свідчать про те, що розраховувати на якійсь «прорив» у підвищенні точності палеографічного аналізу не варто; мова може йти тільки про впорядкування та розроблення усталеного алгоритму визначення палеографічної дати. Ніколаєв, 2023.. Зауважимо, що, на перший погляд, такий підхід відповідає інтуїтивному уявленню про процеси, що відбуваються у палеографії. Однак, у палеографії присутнє й таке явище, як співіснування різних стилів письма, зокрема палеографічних форм минулих часів, що не сумісне з існуванням вузьких хронологічних діапазонів.

Також фіксуються непоодинокі випадки формального застосування палеографічного методу. Цей хибний алгоритм полягає у застосуванні інших, відмінних від палеографії міркувань (нумізматичних, історичних тощо); згодом до вже прийнятого рішення про дату пам'ятки додається, немовбито підтверджувальний, палеографічний аналіз літер Ніколаєв, 2023.. Також виявлено хибний алгоритм палеографічного датування, який спричиняє навіть розрив у протіканні процесів у часі. Мова йде про пошук у палеографії ознак минулих часів замість того, аби шукати наймолодші ознаки Ibidem.. Але головне те, що дослідження, виконані у попередні роки, відрізняються браком типових вирішальних правил датування за палеографічними ознаками, зокрема йдеться про необхідність визначення у хронології появи наймолодшої палеографічної ознаки Ibidem. за кожною літерою, яка має значущі палеографічні відмінності. Розглянуті у такий спосіб негативні тенденції в ольвійській лапідарній палеографії, які, безперечно, можуть бути застосовані і до рукописної та нумізматичної палеографії, визначають актуальність подальших розвідок з метою вироблення оптимальних та прозорих алгоритмів палеографічного датування. Вважається a priori, що лапідарна, рукописна та нумізматична палеографія в обмеженому географічному просторі розвивається в єдиному напрямкові, тому оптимальним планом досліджень у пропонованому річищі є порівняльні дослідження складових загальної палеографії. Отже, відповідно до нашого завдання, актуальним є огляд сучасного стану нумізматичної палеографії Ольвії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На жаль, історіографія палеографічних досліджень монетних легенд догетської Ольвії класично-елліністичного періоду є дуже обмеженою. Так, єдиний загальний огляд теми виконано майже 60 років тому в докторській дисертації видатного вітчизняного вченого П.Й. Каришковського; огляд є дуже коротким Карышковский, 2003.. Учений зауважив, що «...палеографічні спостереження над ольвійськими монетними легендами ведуть лише до скромних результатів, і значення таких спостережень не треба перебільшувати: з одного боку, написи настільки короткі, що тільки в осібних випадках виявляється можливим отримати уявлення про характерні ознаки накреслення всіх знаків алфавіту щодо тієї чи іншої групи монет; з іншого боку, коливання передачі окремих букв виявляються часом дуже суттєвими навіть у межах порівняно невеликих періодів; нарешті, літери часто настільки дрібні, що важливі для палеографічного аналізу деталі виявляються втраченими. Треба, однак, зазначити, що палеографічне вивчення ольвійських монетних легенд не тільки можливе, а й дає змогу вловити досить близький паралелізм розвитку шрифту монетних написів та лапідарних епіграфічних документів (курсив наш - М.Н.)» Карышковский, 2003: 152.. Далі дослідник наводить короткий огляд головних палеографічних особливостей ольвійських монет, зокрема класичної та елліністичної доби. Також відомі кілька епізодичних прикладів застосування П.Й. Каришковським палеографії монетних легенд у порівняні з лапідарною палеографією. Так, наприклад, дослідник порівнює палеографію написів Ольвії, датованих В. В. Латишевим першими десятиліттями IV ст. до Р.Х., зокрема, IPE I² 20, 210, 216, з легендами статерів підгруп А-С (на цей час таке датування вважається застарілим). Також дослідник указує на схожість палеографії написів IPE I² 21, 23, 25, датованих загалом IV ст. до Р.Х. з палеографією статерів підгруп D-G тощо Карышковский, 1956: 71..

Період 1950-1960-х рр. - час становлення видатного українського вченого; палеографічні матеріали дослідника містять, на нашу думку, дещо спрощене уявлення щодо співвідношення лапідарної та нумізматичної палеографії. Загалом нумізматична палеографія Ольвії протягом останніх десятиліть майже не згадується дослідниками, за винятком епізодичних зауважень, наприклад, В.П. Яйленка Яйленко, 2017: 94., В.М. Орлика Орлик, 2021. тощо. Також у дослідженнях В.П. Яйленка знаходимо тези про паралельний розвиток лапідарної та нумізматичної палеографії Яйленко, 2017: 94..

Формулювання мети статті

Між тим, відновлення ольвійського епонімного літочислення - синхронізація епонімного каталогу IPE I² 201 - останніми роками дала змогу отримати віртуальні хронологічні низки як лапідарних пам'яток, так і пам'яток рукописної епіграфіки (графіті, магічних написів тощо), а також монет. Зокрема, оприлюднені просопографічні датування усіх підгруп першої серії карбованої міді, «обольної серії», «борисфенів», монет серій ПРО, В2Е тощо. Відповідно, отримана хронологічна інформація надає змогу вперше за останні півстоліття на новому рівні виконати порівняльні дослідження в лапідарній, рукописній та нумізматичній палеографії, що і є завданням майбутніх періодів. Втім, ми розуміємо, що таке дослідження буде пов'язано, зокрема, з аналізом величезного обсягу інформації, тому ціль пропонованої статті обмежується лише попередніми зауваженнями та вибірковим аналізом окремих яскравих проявів палеографічних особливостей у легендах ольвійських монет у порівнянні з лапідарною та рукописною палеографією. Загалом для аналізу застосовувалися дещо спрощені палеографічні форми літер, без осібних нюансів.

Виклад основного матеріалу дослідження

1. Характерна риса лапідарної та рукописної палеографії класичного часу визначається наявністю одно-, дво- та трикрапкової інтерпункції в окремих писемних пам'ятках, наприклад, у лапідарних написах - посвятах IOlb 59, IOlb 63, та рукописних написах - посвятних графіті IGDOlb 25, IGDOlb 100, приватному листі Онесси до Анфестерія¹⁴ тощо. Очевидно, у розвиток традицій лапідарної та рукописної палеографії у 1989 р. В.А. Анохін¹⁵ увів приклад застосування інтерпункції і в нумізматичній палеографії Ольвії класичного періоду. Дослідник опублікував унікальні (або надзвичайно рідкісні) монети з легендою АРІХ:О, в яких наявна, начебто, дво- чи то однокрапкова інтерпункція. Це дало вченому привід сформулювати фантастичну гіпотезу щодо інтерпретації цієї легенди як такої, що складена зі скорочень трьох слів: - стріла, - риба, - етнікон¹⁶. Така інтерпретація отримала майже одностайне не сприйняття вчених, зокрема, В.П. Яйленка¹⁷. Як застереження проти побудови фантастичних здогадок у нумізматичній палеографії вводимо до наукового обігу «дельфін» (рис. 1) з легендою, яка утримує, начебто, однокрапкову інтерпункцію, а фактично є звичайним браком литва (sic).

Рис. 1. «Дельфін» із дефектом литва, який схожий на однокрапкову інтерпункцію

2. На відміну від лапідарної палеографії нумізматична палеографія та частково рукописна (магічні написи Николаев, 2023. Наприклад, вадопеоеепікаілне / шгее^карітеое /вадегоеагі (SEG 50:702,І) позначає ) іноді утримує повністю або частково виконані ретроградні легенди, наприклад Наприклад, Нечитайло, 2000: №№ 91, 96, 111-117, 130, 135, 147, 148, 163, 226, 236, 237, 242, 243, 445, 546, 549., АЕТАП ІПЕ (замість ЕПІ ПАТЕА), ОІВЛО (замість ОЛВІО), Т© (замість ©Т), ВЕЕ (замість ВЕЕ) тощо. Ми впевнені, що читач стикався з прикладами такого ретроградного виконання монетних легенд. Ретроградний стиль в нумізматичній палеографії - стихійне явище, обумовлене кваліфікацією різьбяра; такий стиль притаманний усьому досліджуваному хронологічному діапазону.

3. Переходимо до першої літери давньогрецького алфавіту - альфи. Палеографічні особливості альфи на ранніх монетах Ольвії дослідив В.П. Яйленко та дійшов висновку про її подібність до лапідарних пам'яток класичного періоду Яйленко, 2017: 94 (сн. 164, 165).. Достатньо стабільна літера альфа А (переважно з горизонтальною гастою) фіксується в лапідарній та нумізматичній палеографії до рубежу III-II ст. до Р. Х. Орієнтовно з другого століття до Р. Х. й до закінчення догетського періоду в лапідарній палеографії Ольвії використовується альфа з ламаною гастою А (щодо рукописних пам'яток інформації бракує). До таких написів можливо віднести декрет IPE І² 30 (фіксуються суттєві коливання у зображенні альфи; орієнтовне датування - рубіж ІІІ-II ст. до Р. Х.), посвяту IPE І² 186 Нікодрома Діонісова Пам'ятку орієнтовно 200 р. до Р. Х. піддали damnatio memoriae; встановили її, ймовірно, на декілька років раніше (Николаев, 2014; 2019; Ніколаєв, 2022)., посвяту SEG 40: 633 Посидея Діонісова (орієнтовно 180-160 рр. до Р. Х.), посвяту SEG 40: 633 Гікесія Філтова (орієнтовно 178-159 рр. до Р. Х.) тощо Николаев, 2014; 2019..

Перша альфа з ламаною гастою А в нумізматичній палеографії зафіксована на «борисфені» № 92 (рис. 2 зліва), який датується 222-217 рр. до Р.Х. Ніколаєв, 2022.. Тобто, з урахуванням похибки датування лапідарних написів можлива гіпотеза про те, що така літера з'явилася спершу в нумізматичній палеографії. Водночас альфа з ламаною гастою надалі не знайшла широкого застосування в догетській нумізматичній палеографії Ольвії. Окрім розглянутого «борисфена» відома ще лише одна монета (рис. 2, справа) часів Мітрідата VІ Евпатора, що опублікована нещодавно проф. В.М. Орликом Орлик, 2021.; датується монета роком Аполлона - 105 р. до Р.Х. На нашу думку, широке застосування альфи з ламаною гастою в нумізматичній палеографії Ольвії не мало сенсу завдяки дрібним літерам та, відповідно, втратою важливих для палеографічного аналізу деталей, що зазначив свого часу П.Й. Каришковський Карышковский, 1988; 2003: 152.. Ця гіпотеза певною мірою знаходить підтвердження й для перших століть після Р. Х., де застосування такої літери в нумізматичній палеографії не набуло розповсюдження при повсюдному застосуванні її в лапідарній палеографії.

4. Аналогічне пояснення можливе і для ситуації, що склалася із застосуванням в нумізматичній палеографії літери тхета 0 у порівняні з лапідарною та рукописною палеографією. Отже, еволюція форми цієї літери в лапідарній та рукописній палеографії утримує два періоди: перший охоплює класичний та елліністичний період, аж до початку II ст. до Р. Х., при якому тхета зображалася із внутрішньою крапкою Николаев, 2019. ²¹ Ibidem.. Характерні приклади - майже усі лапідарні та рукописні пам'ятки до початку II ст. до Р. Х. Другий період у лапідарній та рукописній палеографії характеризується співіснуванням тхети із крапкою та тхетою з горизонтальною гастою замість крапки із домінуванням останньої Книпович, 1956.. Навпаки, в нумізматичній палеографії еволюція форми тхети зовсім відсутня, за весь період спостережень застосовувалася виключно літера із внутрішньою крапкою.

Для пізньокласичного та елліністичного періоду. На цьому фоні дещо парадоксальні матеріали надає нумізматична палеографія першої половини V ст. до Р. X. Так, поряд із класичною формою сигми Ј (рис. З, зліва) трапляється літера Ј з горизонтальними парними гастами (рис. 3, центр). Також додаємо зображення монет із легендою ПАТ2, що оприлюднені В. В. Нечитайлом Нечитайло, 2000: №№ 32, 38., характерна палеографічна особливість яких - наявність зовнішніх горизонтальних гаст S сигми, (рис. 2, справа), традиційно вживаних орієнтовно з другої половини IV ст. до Р. Х. Ніколаєв, 2022.. Формально застосувавши до датування цих монет відстоюваний нами типовий алгоритм, що передбачає виявлення

Рис. 2. Монети Ольвії з альфою з ламаною гастою