Організація польської авіації на теренах Східної Галичини в листопаді-грудні 1918 рр.

Размещено на http://allbest.ru

14

Організація польської авіації на теренах Східної Галичини в листопаді-грудні 1918 рр.

Володимир Рутар кандидат історичних наук,

стипендіат Вишеградського фонду при Варшавському університеті

Анотація

Мета У статті проаналізовано процес формування авіаційних частин Війська Польського на території Східної Галичини в листопаді-грудні 1918 р. Визначено головні проблеми, з якими зустрілися польські авіатори під час проходження служби, серед яких: відсутність чітко встановленої заробітної плати, мобілізаційних наказів для швидкого поповнення особового складу і застаріла матеріально-технічна база. Встановлено чинники, які позитивно вплинули на розширення бойових можливостей авіації, а передусім запровадження і уніфікація уніформи, знаків розрізнення на крилах літаків, а також поступове налагодження командної структури та відкриття шкіл і курсів для пілотів.

Ключові слова: авіація, ескадра, Військо Польське, Східна Галичина, польсько-українська війна.

Abstract

Organization of polish aviation in Eastern Galicia in November-december 1918

Volodymyr RUTAR

PhD, Fellow of the Visegrad Fund at the University of Warsaw

Despite numerous scientific studies, the history of aviation during the Polish-Ukrainian war remains one of the least researched topics in modern historiography. The authors mostly describe the combat path of squadrons without going into the process of their creation and operation.

The dates of the transfer of individual airfields and persons involved in their capture, whether and how the mobilization to aviation units took place, the amount of monetary reward of aviators and their total number have not yet been defined.

Purpose: The purpose of the study is to analyse the process offormation of aviation units of the Polish Army in Eastern Galicia in November-December 1918 and to identify the main problems encountered by Polish aviators during their service.

Results: The capture of military airfields in Krakow, Przemysl and Lviv allowed the Poles to begin forming the first air units of the Polish Army in Eastern Galicia. On their basis it was possible to organize several air squadrons and mobile parks, to open courses and later a vocational school for pilots.

Their appearance provided an opportunity to train new personnel to expand the combat capabilities of aviation units. It was important to introduce military uniforms for aviators, which in the rest allowed them to be identified as a separate type of troops.

The liberation of Lviv opened the way for the necessary reorganization and the establishment of a clear command structure.

A significant number of combat sorties showed the versatility of aviation, and the appearance of a red and white chessboard on the wings of aircraft had a positive effect on the mood in the army, showing an advantage in the sky over the enemy. Among the unresolved issues at the first stage of the Polish-Ukrainian war were the mobilization, the number of troops, the number of aircraft and the amount of monetary rewards for aviators, as evidenced by the lack of relevant orders and reports of the command.

Key words: aviation, squadron, Polish Army, Eastern Galicia, Polish-Ukrainian war.

Розпад Австро-Угорської імперії давав можливість поневоленим народам збудувати власні незалежні держави. Цим історичним шансом спробували скористатися і польські політичні кола, у візії яких Східна Галичина вважалася невід'ємною частиною Польщі. Така позиція суперечила планам українців, які також активно включилися у державотворчі процеси, намагаючись відстояти свої національні інтереси. Початок польсько-української війни в листопаді 1918 р. вимагав від супротивників швидкого створення боєздатних армій, які могли протистояти один одному не тільки в окопах, а й точити повітряні бої. Військове керівництво Польщі, готуючи план захоплення краю, звертало особливу увагу на опанування військових летовищ, що знаходилися поблизу Кракова, Перемишля і у Львові. 31 жовтня 1918 р. капітан Роман Флорер передав командування над окресленим об'єктом у Раковіцах, до рук поручника Дзіковського, однак той одразу відбув до Кракова залишивши формальне керівництво сержанту Антонію Юхе. Вже наступного дня, після оголошення наказу військового коменданта Кракова бригадного генерала Болеслава Рої, у якому йшлося про перехід усіх військових об'єктів до рук найстаршого за званням офіцера, владу над летовищем повернули Флореру. Щоб не допустити грабежів і пошкоджень дорогоцінного спорядження, на охорону порту виділено військовий відділ під командуванням поручника Чеха. Загалом поляки перейняли у австро-угорської армії в Раковіцах добре облаштовані майстерні і близько 40-50 літаків різних типів. Вже 3 листопада чисельність авіапарку збільшилась на 6 нових літаків, які прилетіли з Перемишля. Цю групу очолював поручник Роботицький (Niestrawski, 2017, pp. 32-33).

Наступним польські військові зайняли летовище в Хуречку поблизу Перемишля (Tarkowski, 1991, p. 13; Stachula, 2009, p. 23). Цінними трофеями тут стали 12 літаків. Побоюючись наступу українців, які планували опанувати Перемишль, поручник Роботицький 2 листопада 1918 р. разом із іншими пілотами прийняв рішення перевезти авіапарк до Кракова. Як згадувалося вище, до місця призначення долетіло тільки 6 літаків, ще 2 розбилися в польоті, інші 2 внаслідок технічних пошкоджень приземлилися біля Бохні і згодом прибули до Раковиць, останні 2 отримали пошкодження під час старту та залишилися на летовищі (Niestrawski, 2017, p. 36; Kolbusz, 2015, p. 196). Вже після повернення Перемишля і Засяння під польський контроль, у середині листопада 1918 р., до авіапарку в Хуречку входили 8 літаків, 16 моторів (не відомо чи це були авіаційні двигуни чи мотоцикли прим. авт.), кілька вантажівок і накопичено значні запаси бензину Teksty zrodlowe do dziejow obrony Przemysla z listopada 1918 zebral i opracwal Fr. A. Kuzia, Wojskowe Biuro Historyczne (далі - WBH) [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 66, pp. 36..

У перші дні листопада 1918 р. активні бойові дії охопили майже увесь Львів. Запеклі сутички поляків і українців тривали за Головний Вокзал, Цитадель та будинок Головної пошти. Не винятком стало і летовище на Левандівці, опанування якого відкривало можливість отримати авіаційний парк, чималі запаси зброї, пальне і військове спорядження, а також відновити авіасполучення, у випадку поляків, із Краковом, Перемишлем чи Варшавою, українцям зв'язатися з летовищем у Красному, Проскурові і в перспективі з Києвом. Зі слів колишнього учасника листопадових боїв, генерала Януша Беаурайна, польські пілоти, котрі перебували у Львові ще на початку жовтня 1918 р., розпочали розробляти план із захоплення цього летовища. За його реалізацію взялися Стефан Бастир, Стефан Стець, Владислав Торунь, Адам Тігер, Зигмунд Тебінка, Густав Мокржицькі, Томіцкий, Казимир З'єборака і Ян Папіус. Щоправда троє останніх у середині жовтня загинули на фронті. Ці події змусили скорегувати існуючий план, так що відповідальними за зібрання розвідувальних даних і доведення його до логічного завершення покладалося від тепер лише на Бастира, Мокржицького і Роланда. Наприкінці жовтня 1918 р. підготовчі моменти було завершено, проте початок листопадового виступу українців у Львові унеможливив його реалізацію (Rutar, 2020, pp. 202-203).

В історіографії традиційно вважається, що причетними до переходу летовища на Левандівці у польські руки були С. Бастир, В. Торунь і Я. Беаурейн (2 pulk, 1929, p. 17; Tarkowski, 1991, p. 13; Klimecki, 2000, p. 83; Markowski, 2019, p. 79; Olejko, c. 66; Zabierek, 2019, pp. 89-90). Хоча спомини учасників і архівні матеріали не дають підстави однозначно цього стверджувати. Зі слів Я. Беаурейна, Бастир ще 1 листопада намагався отримати від коменданта летовища капітана Малати один літак, яким планував вилетіти до Кракова і доповісти про ситуацію у Львові. На таку його вимогу отримано зустрічну пропозицію прибути наступного дня. Вже 2 листопада Бастир, повернувшись на летовище, побачив там лише пошкоджені апарати. Тому, ним було прийнято рішення захопити авіапарк, і разом з іншими пілотами розпочати ремонт 2 найменш пошкоджених літаків (Rutar, 2020, p. 203). Ці події підтверджує і пор. Тігер (Przybyla, 1919, p. 22).

У звіті жандарма Валігурського подано інформацію, що 2 листопада 1918 р. зі Львова до Перемишля стартував один літак та ще 6 з німецькими пілотами намагалися відлетіти, але їх зупинили польські вояки. На складах летовища поляки здобули 2 тис. рушниць, обмундирування і взуття Wydzial informacyjny. Wiadomosci otrzymane od podoficera zandarmerii Waligorskiego, przybylego dzis rano (4.XI) ze Lwowa, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.440.12., sygn. 1, pp. 1., які використано для забезпечення новостворених підрозділів. На жаль, у звіті не вказано осіб причетних до зайняття летовища і він суперечить традиційно прийнятому опису подій 2 листопада про виведенні з ладу літаки. Є відомості, що Бастир разом із ще одним пілотом цього дня запропонували захопити летовище на Левандівці. Дозвіл на початок цієї операції мав надати капітан Тржешньовський Kaminski, A., Relacji o wypadkach lwowskich w listopadzie 1918 /Szkola Sienkiewicza/, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.400., sygn. 1516/10, pp. 33.. Чи був він відданий, не відомо. Комендант польських військ у Львові Чеслав Мончинський описуючи події 2 листопада пригадував про те, що він наказав захопити летовище, але через позицію капітана Камінського, цього ніхто не виконав (M^czynski, 1921, p. 109). Ще один учасник листопадових боїв ротмістр Тадеуш Нітман у споминах переконував, що саме він з пілотом-техніком Юзефом Отовським і кількома добровольцями причетні до захоплення авіапорту Nittman, T., Moj udzial w pracach Zw. „Wolnosci” i P.O.W. WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.400., sygn. 1516/13, pp. 1.. Поручник Тігер також згадує призвіще Ю. Отовського, який вже 3 листопада очолював варту летовища (Tiger, Rubczynski, Weyde, 1936, p. 718).

Серед матеріалів Військового Історичного Бюро (далі ВІБ) вдалося віднайти справу Міхала Тим'яка з 1935 р., який оскаржив у Міністерстві Оборони й особисто перед маршалком Юзефом Пілсудським право називати С. Бастира першим комендантом летовища на Левандівці. Адже сам позивач претендував на цю першість. Для підтвердження своїх слів, М. Тим'як подав список осіб, що брали з ним участь у захоплені порту, і їх спомини на розгляд комісії ВІБ. Проведене слідство дійшло висновку, шо летовище таки захопили 1 листопада 1918 р. мешканці Левандівки; впродовж перших двох днів жоден офіцер майбутньої львівської ескадри не перебував у вказаному місці; не підтверджено чи серед осіб, що брали участь у здобуті летовища був М. Тим'як. Однак, вже в 1938 р. рішенням ВІБ почесне звання повернуто Бастиру, Торуню і Беаурейну. Щоправда вже допускалося, що і Тим'як міг брати участь у захоплені летовища у складі відділу Експозитури жандармерії на Левандівці. Тому остаточне рішення мала прийняти наступна комісія (Rutar, 2020, pp. 205-206), яка так і не зібралася.

Комендант п'ятого відтинку оборони Львова в школі Сінкевича Кароль Бачинський стверджував, що звіт про захоплення летовища від поручника С. Бастира надійшов до командування 4 листопада 1918 р. Хоча поручник Тігер переконував, що його подали на день пізніше. Цей факт може підтверджувати і те, що Ч. Мончинський призначив Бастира комендантом летовища саме 5 листопада. До розбудови львівської ескадри на Левандівці одразу долучилися пілоти Торунь, Стець, Роланд, Беаурейн, Тігер, Мачальський і Рибчинський (Rutar, 2020, pp. 204-205).

Уся організаційно-технічна робота з відновлення боєздатності польської авіації у Львові відбувалася у трьох головних ангарах, що розміщувалися на території летовища. У першому знаходилося конструкторське бюро, столярня, відбувався монтаж фюзеляжів, двигунів та слюсарня. У другому склади інструментів, складових частин і елементів для виготовлення літаків типу Brandenburg C. I і цех для складання двигунів. У третьому стояли літаки в очікуванні на плановий ремонт.

Поряд із ангарами знаходилися ще кілька бараків де розмістилися гаражі, малярний цех, майстерні, та сам будинок команди летовища і житлові будівлі. За межами порту розташувалися склади з авіабомбами та амуніцією. Розміри злітного поля становили 500 на 500 м по периметру, на території якого стояли 5 ангарів для готових до вильоту літаків (Mordawski, 2009, p. 24). Всього на 5 листопада 1918 р. на левандівському летовищі базувалися 18 апаратів, 20 двигунів, 4 легкові і 4 вантажні автомобілі, 8 коней, 6 возів, 8 кулеметів, радіо-телеграфічний апарат, близько 1500 бомб, склади і майстерні (2 pulk, 1929, p. 17; Markowski, 2019, p. 143).

Найімовірніше першими апаратами готовими до виконання польотів, після проведеного ремонту, були літаки типу Brandenburg C. I, Oeffag C. II N 52.52 або Oeffag C. II N 52.16. Вже 5 листопада польські літаки отримали відповідні розпізнавальні знаки біло-червоні лінії на фюзеляжі та три 25 кг бомби. Цього дня було вирішено здійснити перші два вильоти над Львовом. Щоправда один із літаків так і не стартував через пожежу спричинену людським фактором і технічними пошкодженнями. До екіпажу іншого літака, що виконав бойовий виліт, ввійшли поручники пілот Бастир і спостерігач Беаурейн. (Jasinski, 2017, p. 43; Rutar, 2020, pp. 203-204).

Поступова організація авіації у Львові потребувала встановлення чіткої командної структури. Вже 6 листопада, поручника Беаурейна призначено референтом авіації при Начальному Командуванні Війська Польського у Львові (НК ВП), поручника Бастира комендантом 2 ескадри, інженера Рибчинського відповідальним за роботу майстерень, підхорунжих Отовського Камоцького за організацію вартової служби і господарчого відділу відповідно (Madejski, 1938, pp. 1616-1618). За іншими даними призначення відбулися на день пізніше. Відтак комендантом авіації у Львові став поручник Бастир, керівником пілотів поручник Роланд, начальником бойового авіавідділу поручник Стець, відповідальним за зв'язок з НК ВП поручник Беаурейн, за провіантуру Ян Кнапік і варту хорунжий Густав Камоцький. 8 листопада комендантом летовища призначено капітана Маєвського. (Jasinski, 2017, p. 49-51; Przybyla, 1919, p. 7). Впродовж 9 21 листопада 1918 р. під керівництвом Тігера і Рибчинського вдалося полагодити 13 літаків і 11 авіамоторів. До складу залоги летовища входило близько 150 осіб (Przybyla, 1919, pp. 24-28; 2 pulk, 1929, p. 17; Mordawski, 2009, p. 30). авіаційний польський україна пілот

Авіаційний парк і ескадра постійно доповнювалися новими пілотами і літаками різного призначення. У перші дні листопада поляки змонтували 2 літаки типу Brandenburg i 2 Offag. Вже 6 листопада 1918 р. на летовище прибули поручники Стець і Роланд, перший з яких, одразу виконав розвідувальний політ над містом третім відремонтованим літаком. 7 листопада 1918 р. поручники Бастир і Беаурейн вилетіли до Кракова з наміром отримати військову допомогу Львову. Після консультації з капітанами Флорером, Періні, Стельмахом і поручником Ясінським вирішено створити 1 і 3 ескадри, а вже існуючу у Львові перейменувати на 2 польову авіаційну ескадру.

Комендантом 3 ескадри призначено капітана Стельмаха. До її складу увійшли поручники Юркевич, Кароль Фрісер, Казимир Свошовський, Юліан Павловський, Мечислав Щудловський, Віктор Роботицький, заступник офіцера Юзеф Чагасек, сержанти Тадеуш Комінковський і Ян Стахура. На початку ескадра отримала 2 літаки Oeffag C. II і 2 Oeffag C. I. (Kopanski, 2011, pp. 10-11).

За кілька днів, 9 листопада з Кракова до Львова прилетіли на 2 Brandenburgach, обладнаних кулеметами, поручник Казимир Кубала, хорунжий Юзеф Чагасек, поручник Казимир Шмідт і сержант Стахура. За іншими даними вони прибули на день пізніше.

Окрім того, з-під контрольної українцям частини міста на польську сторону дісталися поручник Ришард Хессе і підхорунжий Пєтруський (2 pulk, 1929, p. 17; Madejski, 1938, pp. 1616; Rutar, 2020, p. 207). Це дозволило розширити бойові і технічні можливості авіаційного підрозділу.

Траплялися випадки коли польська залога летовища захоплювала літаки, які прилітали до Львова з інших міст. Так, 5 листопада на Левандівці приземлилися два літаки з австрійськими пілотами, що найімовірніше перевозили пошту з Києва. Екіпаж одного з них було взято у полон польським вояком Камоцьким. Пілоти іншого, зорієнтувавшись у ситуації, відлетіли в напрямку на Краків. Таким чином, на 7 листопада поляки володіли 3 готовими до вильотів літаками. Між 7-15 листопадом на Левандівці приземлився ще один літак типу Oeffag C. II N 27. Його пілот сержант Емануїл Мішка, також потрапив у полон. Під час допиту він переконував, що навмисно викрав літак в українців, щоб у такий спосіб допомогти польським оборонцям Львова. З цього часу у Львові перебувало від 7 до 9 готових до польотів бойових машин (Rutar, 2020, pp. 206-207).

В умовах бойових дій, які точилися у Львові, НК ВП вимагало від авіації надання розвідувальних даних та проведення бомбардувань позицій українських підрозділів. Так, 7 листопада 1918 р. над містом проведено парні вильоти Торуня-Стеця, Роланда-Мачальського і Бастира-Беаурейна. Перші два апарати зазнали пошкоджень внаслідок ворожого обстрілу. Виліт Бастира і Беаурейна відбувся о 12.30. Тривалість польоту становила 1 год. і проходила вздовж лінії Левандівка, Білогорща, Сигньовка, Кульпарків, Персенківка, Сихів, Винники, Підбірці, Львів і Левандівка. Пілоти скинули 40 кг. бомб і агітаційні матеріали Meldunek Nr 3, Oddzial lotniczy Lwowa, 6.XI.1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 71, pp. 63.; Zestawienie meldunkow sytuacyjnych z dnia 7.XI.1918, Nacz. Kmda, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 71, pp. 67.. Про використання літаків у розповсюджені агітації і мобілізаційних наказів повідомлялося в „Кур'єрі Львівському”. Наприклад, в одній з її статей повідомлялося, що в небі над Львовом літало 2 літаки, з одного були розкидані агітки, а другий через свій чорний хрест на фюзеляжі був добре відомий містянам (Z linii, 1918, p. 1).

8 листопада літак із пілотом Стецем був підбитий неподалік Перемишля. Куля пробила бензобак і він прийняв рішення посадити апарат біля Ланцута (Rutar, 2020, p. 207). Вже 10 листопада польоти провели Бастир, Торунь, Роланд і Беаурейн. Один із літаків зазнав чималих пошкоджень внаслідок ворожого обстрілу Zestawienie meldunkow sytuacyjnych i z dzialan bojowych z dni 10/11.XI.1918, Naczelna Komenda W.P. we Lwowie, WBH [неопу-бліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 71, pp. 114.. 12 листопада проведено ще 3 вильоти Zestawienie meldunkow sytuacyjnych z dnia 12.XI.1918, Naczуlna Komenda W.P. we Lwowie, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 71, pp. 134.. Під час одного з них перше поранення зазнав спостерігач Беаурайн, дещо пізніше на летовищі вибухнула бомба внаслідок чого загинуло 2 вояків (Przybyla, 1919, p. 7; Rutar, 2020, p. 207) Bruljon protokolu rozmow telefonicznych w listopadzie 1918 r., WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 75, pp. 1.. Всього впродовж 5 листопада 2 грудня 1918 р., польськими авіаторами проведено 65 бойових і розвідувальних вильотів на позиції українців, 36 з яких виконали Бастир і Торунь, решта Стець, Беаурейн, Роланд, Кубалі, Шмідт і Мачальський. За цей час було втрачено 2 літаки (Przybyla, 1919, pp. 24-28; Mordawski, 2009, p. 30; 2 pulk, 1929, p. 17).

Відомі випадки коли польські літаки обстрілювали свої ж вояки. Тому, наказом № 8 від 12 листопада 1918 р. вимагалося нанести на них відповідний розпізнавальний знак червону літеру “Z” L. prez. 85/18 - Odznaki samolotow polskich, Rozkaz Nr 8, Polska Komenda Wojskowa Okr^gu Generalnego w Krakowie, Krakow, dnia 12 listopada 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. DOK V/I, pp. 3.. НК ВП також видало розпорядження попередити усі відділи, аби ті не стріляли в літаки, у яких на нижній частині крил були намальовані червоно-білі лінії Komenda Naczelna Wojsk Polskich we Lwowie do Komendy Dworca Glownego, Lwow 12/XI 1918 r., WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 72, pp. 100.. Чи мали ці рішення позитивні наслідки не відомо.

Внаслідок швидкого зростання кількості авіаційних частин, 14 листопада 1918 р. військовим керівництвом прийнято рішення створити секцію повітроплавання. До її завдання належало управління усіма польськими ескадрами в краю (Tarkowski, 1991, p. 14). Секцію очолив підполковник Іпполіт Лоссовський (Krzeminski, 1988, p. 214). Завдяки цьому призначенню, розпочато процес налагодження централізованого матеріально-технічного забезпечення авіаційних підрозділів і одночасно скоординовано бойову складову служби. В середині листопада 1918 р. летовище на Левандівці входило до четвертого відтинку польської оборони. 14 листопада його охорону забезпечував пор. Шрамм і відділ з 8 вояків Rozkaz Nr 1, Lwow, 14 listopada 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 121, pp. 7-8.. Вже наступного дня НК ВП призначило підпоручника Тігера відповідальним за організацію компанії охорони летовища, військову пожежну охорону, адміністрацію і загалом організаційну складову діяльності всього авіавідділу (Tiger, Rubczynski, Weyde, 1936, p. 725).

21 листопада 1918 р. вийшов наказ технічного департаменту Міністерства Військових Справ № 66, яким встановлено нову організацію авіації. Відповідно відбулися приділення вже існуючих ескадр до авіаційних груп. Так, львівська ескадра ввійшла до 2 авіагрупи з центром у Кракові. Додатково у Львові оголосили про формування 7 авіаційної ескадри, а у Кракові ІІ батальйону доповнення. До бойового складу ескадри відтепер входило 6 літаків Nr. dz. 04.159 Organizacja Wojsk Lotniczych, Rozkaz Nr 66, Warszawa dn. 20 grudnia 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 234, pp. 194.. Вже за кілька днів, 29 листопада 1918 р. МВС у Варшаві призначило капітана Флорера керівником над Галицьким авіаційним округом, комендантом авіакомпанії в Кракові ротмістра Станіслава Ясінського O.W. L. 2459/11. - Galicyjski okr^g lotniczy, Rozkaz Nr 16, Krakow 29 listopada 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. DOK V/I, pp. 2.. До завдань керівника округу відтепер входило технічне забезпечення і закупівля матеріалів, а також командування авіаційними підрозділами Секції повітроплавання МВС в Галичині O.W. L. 4630/V. - Zakres dzialania kap. Florera, Rozkaz Nr 25, Krakow 23 grudnia 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. DOK V/I, pp. 3.; N° 167. Ministerstwo Spraw Wojskowych. Departament Techniczny. Sekcja Zeg. Nap. Generalowi Rozwadowskiemu, Gologorskiemu i kopja Generalnemu Sztabowi, Warszawa, 7 grudnia 1918 r., WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.301.12., sygn. 1, pp. 30..

Впродовж 21 22 листопада 1918 р. у день початку операції із опанування Львова польські авіатори здійснили 5 бойових вильотів над містом і 2 над Старим Селом. В технічному плані летовище на Левандівці в цей час підпорядковувалося капітану Кудельському, в операційному капітану Мончинському, комендантом залишився Бастир, майстерні очолював Рибчинський, склади Вейде, провіантуру Ян Кнапік і Едвард Павлюк, столярні майстерні Станіслав Яніцький, в монтерні працювали Стефан Тролка, Станіслав Волак, Нецас, Леопольд Кінзхофер, Рудольф Рінгхофер, електровні Вавжинец Козловський і Антоній Міхньовський, адміністрація, канцелярія і охорона підпорядковувалися Тігеру. Фактично уся організаційна складова служби до 2 грудня 1918 р. лежала на Бастиру, Тігеру, Вейді, Кубалі і Рибчинському, адже Стець і Торунь перебували у Варшаві, а Роланд хворів (Tiger, Rubczynski, Weyde, 1936, p. 726) Pami^tnik Stefana Bastyra - z akcji grupy lotniczej we Lwowie w listopadzie 1918, Grupa lotnicza WP we Lwowie, WBH [неопу-бліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 75, pp. 2.. Загалом, наприкінці листопада 1918 р. у Львові поляки володіли тільки 4 здатними до польотів літаками Raport poranny, Komenda miasta Lwowa, Lwow dnia 25 listopada 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 97, pp. 3.; Raport poranny, Komenda miasta Lwowa, Lwow dnia 27 listopada 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 97, pp. 8..

Така чисельність авіації більше не могла забезпечити усіх потреб фронту. 27 листопада 1918 р. на левандівське летовище прибула 3 ескадра очолювана капітаном Каролем Стельмахом. До її складу входили 6 літаків, 3 з яких мали на озброєнні кулемети калібру 8 мм. Також із нею прибула фотолабораторія з одним військовим фотоапаратом. Цього ж дня відбулося об'єднання 2 і 3 ескадр у Львівську авіагрупу, що проіснувала лише один день (Tarkowski, 1991, p. 14; Mordawski, 2009, p. 108-109). Командування групою очолив Бастир, 2 ескадру поручник Шмідт, а 3 капітан Стельмах (2 pulk, 1929, p. 17) Materialy do organizacji lotnictwa lwowskiego, 7.Ш.1919, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 127, pp. 47.. За іншими даними, ескадра прибула до Львова двома партіями, літаки 2 грудня, решта обслуговуючого персоналу 6 грудня (Kopanski, 2011, p. 13).

На 1 грудня 1918 р. поляки володіли 40 літаками різних типів у Кракові, з яких готовими до бойових вильотів було 14, у Перемишлі 4 Lloyda, усі або в резерві або на ремонті і у Львові 24 типу Offag i Brandenburg, 6 з яких були боєздатні Wyciqg o stanie aparatow w Galicji w dn. 1 grudnia 1918 roku, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.301.12., sygn. 1, pp. 36.. Цього ж дня наказом Генштабу № 38 впроваджено біло-червону шахівницю на крилах польських літаків (Krzeminski, 1988, p. 216). У грудні 1918 р. до складу 2 ескадри входили пілоти поручники Вєсєловський і Петер, хорунжий Цагасек, сержант Малачинський і спостерігачі поручники Березовський, Верещинський, Кубала і Назаркевич, підпоручники Хессе і Пєтруський. Ескадра мала 10 літаків типу Brandenburg, Offag i Albatros C. 12, по 2 легкових і вантажних автомобілі. У грудні нею здійснено 18 бойових і розвідувальних вильотів над позиціями українців (2 pulk, 1929, p. 17).

У Львові 2 грудня 1918 р. офіцерський склад летовища складався з 11 осіб, серед яких комендант Бастир, лікар поручник Артур Катз, пілоти поручники Роланд і Стець та підпоручники Адольф Вєсловські, обсерватори поручники Казимир Кубала, Казимир Шмідт і Тадеуш Верещинський, підпоручники Тігер, Торунь і Стефан БерезовськийKomendaoddzialulotniczegowojskpoiskichdoKomendymiastaLwowa.Spisoficer6wpark:uio1mczego,Lw6w,dma2grudnia1918,WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 95, pp. 22.. У грудні 1918 р. ескадри, що несли службу на львівському фронті отримали нумерацію 5, 6 і 7 (Tarkowski, 1991, p. 16). Впродовж 1 9 грудня тільки 6 ескадра здійснила 13 вильотів на український фронт, найбільше число з яких провів пор. Бастир L.457 res. Wykaz lotow za grudzien od 1/XII - 9/XII 1918 6 eskadry, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.301.12., sygn. 1,

pp. 1.. У майстернях летовища впродовж 22 листопада 31 грудня вдалося відремонтувати ще 5 літаків і 15 двигунів (Mordawski, 2009, p. 110).

Вже 3 грудня 1918 р. генерал Тадеуш Розвадовський вирішив створити „Командування польовими авіаційними ескадрами в Східній Галичині” на чолі з комендантом капітаном Яном Вєржейським (Kopanski, 2011, p. 13). Постійний брак пілотів на фронті примусив командування на початку грудня 1918 р. відкрити у Львові непрофесійну школу підготовки. Інструкторами у ній працювали поручник Петер і підпоручник Гарстка. Відомими її випускниками стали поручник Казимир Свошовський, підпоручники Тадеуш Верещинський і Александр Сеньковський Відзначенні численними медалями і відзнаками. (Mordawski, 2009, p. 110).

Досить довгий час не вирішеною залишалася потреба ведення єдиного зразка військової форми для авіаторів. Тільки 4 грудня 1918 р. секція повітроплавання вперше звернулася до Генерального штабу Війська Польського з проханням змінити вигляд обмундирування через її схожість до уніформи жандармерії. Пропонувалося запровадити сині мундири з чорним оксамитовим коміром і темно жовтими вставками. На комірі плаща нанести чорно-оксамитові кляпи з темно жовтим оздобленням № 172. Sekcja Zeglugi Napowietrznej do wydzialu I-go Sztabu Generalnego, Warszawa, 4/XII 1918 roku, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.301.12., sygn. 1, pp. 1.. Вже незабаром, 16 грудня командуванням частково погоджено запропоновані зміни у вигляд обмундирування авіаторів, однак відмовлено в носінні кляпів і чорно-оксамитових комірів на мундирі Szef Sztabu Generalnego do Sekcji Zeglugi Napowietrznej Ministerstwa Spraw Wojskowych, Warszawa, 16/XII 1918, WBH [неопу-бліковане джерело], zesp. I.301.12., sygn. 1, pp. 27..

10 грудня 1918 р. керівництво авіаційної групи для Східної Галичини очолив капітан Флорер, а капітан Вержеєвський відповідав за бойову складову служби L.prez. 141. O.W. 87/IV A. - Organizacya lotnictwa, Rozkaz Nr. 17, Lwow, dnia 10 grudnia 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.304.1., sygn. 1, pp. 4.. Наказом Генштабу № 66 від 20 грудня, оголошено нову реорганізацію авіації. Передбачалося створити ескадри в Кракові, Перемишлі, Львові, Любліні та Варшаві. При цьому кожна авіаескадра складалася із 6 літаків різного призначення: служба зв'язку, розвідка, корекція артилерійського вогню, винищувачі і взаємодія з іншими видами військ у ході наступу. Для їх технічної обслуги передбачалося організувати мобільні авіапарки у Варшаві і Кракові. Планувалося також створення нових і збільшення вже існуючих авіабатальйонів доповнення до 2 3 компаній в кожному. До 20 грудня такі батальйони існували у Варшаві і 2 у Кракові. З метою збільшення чисельності особового складу авіаційних військ передбачалася організація професійної військової авіаційної школи у Варшаві з 2 відділами: для пілотів і для механіків і окремі курси для офіцерів (Tarkowski, 1991, p. 14) Nr. dz. 04.159. Organizacya Wojsk lotniczych, Rozkaz Nr 66, Sztab Generalny Wojsk Polskich, Warszawa, dn. 20 grudnia 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.301.12., sygn. 1, pp. 84-85.. Керівником школи був капітан Ян Налчевський (Krzeminski, 1988, p. 214).

Наступного дня підполковника Іполіта Лоссовського призначено начальником авіаційних військ, поручника Мар'яна Гавла офіцером при штабі, капітана Флорера керівником ІІ авіагрупи, ротмістра Станіслава Ясінського комендантом 5 ескадри, поручника Яна Гурського комендантом 2 рухомого авіапарку і поручника Юліуша Юркевича заступником коменданта ІІ авіабатальйону доповнення Rozkaz Nr 67, Sztab Generalny W.P., Warszawa, dn. 21 grudnia 1918, WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.301.5., sygn. 1, pp. 1; II-1470, Rozkaz Nr. 3, Krakow, dnia 11 stycznia 1919 r., WBH [неопубліковане джерело], zesp. DOK V/2, pp. 1.. До Командування Генерального Округу Краків приділено наступні авіапідрозділи: штаб 2 авіагрупи в Кракові, 5 і 6 ескадри в Кракові і Перемишлі, 2 мобільний авіапарк і 2 авіабатальйон доповнення в Кракові V - 41. Organizacja wojsk lotniczych, Rozkaz Nr. 3, Krakow, dnia 11 stycznia 1919 r., WBH [неопубліковане джерело], zesp. DOK V/2, pp. 2.. Ескадри у Львові увійшли до ТТТ авіагрупи (Kopanski, 2011, p. 14). Цього ж дня з Варшави прибуло доповнення у кількості 4 пілотів поручників Єжего Борейше і Артура Юркевича, підпоручника Людвіка Ідзіковського і хорунжого Станіслава Краєвського (Mordawski, 2009, p. 110).

21 грудня 1918 р. відбулася зміна назв існуючих ескадр. Так, 3 ескадра була перейменована на 7 штурмову. На 31 грудня до її складу входили капітани Стельмах і Періні, поручники Юліуш Юркевіч, Роботицький, Фрісер, Свошовський, Калькус, Павловський і Дубніцький, підпоручник Сеньковський, сержанти Стахура і Комінковський. Обслуговуючий персонал складався з 60 осіб. До ескадри входило 4 літаки типу Oeffag C. II, Oeffag C. I i Brandenburg C. I, легковий автомобіль Praga і кілька возів (Kopanski, 2011, p. 16).

Вже з початком зими погодні умови негативно впливають на кількість вильотів пілотів на львівському фронті, що фактично означало тимчасову неможливість їхнього залучення до бойових чи розвідувальних дій. Вже з січня 1919 р. польська авіація продовжує проходити подальшу реорганізацію, підготовку авіаційного персоналу і посилює матеріально-технічну базу.

Організація польської авіації в Східній Галичині в листопаді грудні 1918 р. відбувалася в трьох основних центрах Кракові, Львові і Перемишлі. За досить короткий час НК ВП вдалося відновити бойові можливості стаціонованих там ескадр, про що свідчить чимала кількість виконаних бойових чи розвідувальних польотів. Крім того, налагодити ремонт пошкоджених літаків і двигунів і розпочати підготовку перших пілотів. Лише наприкінці грудня 1918 р. почала вимальовуватися майбутня організаційна структура авіаційних військ. Упродовж перших двох місяців існували проблеми з матеріально-технічним забезпеченням, досі не встановлено розміру грошового забезпечення пілотів і спостерігачів, адже ні офіційні накази, ні спогади колишніх авіаторів не містять такої інформації. Подальшого дослідження потребує і вивчення деталей здобуття перших летовищ із іменами осіб, які брали у цьому участь.

Бібліографія

2 pulk lotniczy 1919 1929, 1929, Krakow: Komitet Wojewodzki L.O.P.P. w Krakowie.

Jasinski, G., 2017. Polscy obroncy lwow. lotniska na Lewandowce w 1918 roku, Warszawa Wojsk. Centrum Edukacji Obywatel. im. plk. dypl. Mariana Porwita.

Klimecki, M., 2000. Polsko-ukrainska wojna o Lwow i Galij Wschodni^ 1918-1919. Warszawa: Oficyna wydawnicza Volumen.

Kolbusz, J., 2015. Pocz^tki polskiego lotnictwa (1918-1920). Niepodleglosc i Pami^c 22/3 (51).

Kopanski, T., 2011. 7 eskadra mysliwska im. Tadeusza Kosciuszki 1918-1921. Warszawa: Wojskowe centrum edukacji obywatelskiej.

Krzeminski, Cz., 1988. Narodziny lotnictwa polskiego 1918-1921, Zeszyt Naukowy Muzeum Wojska, nr. 2.

Madejski, W., 1938. Lotnictwo w pierwsych dniach obrony Lwowa. Przegl^d lotniczy, Warszawa: XI, listopad.

Markowski, D., 2019. Dwa powstania. Bitwa o Lwow 1918, Krakow: Wydawnictwo Literackie.

M^czynski, C., 1921. Boje lwowskie, t. 1. Warszawa: Rz^czpospolita.

Mordawski, H., 2009. Polskie lotnictwo wojskowe 1918 1920: narodziny i walka. Wroclaw: Dolnosl^skie.

Niestrawski, M., 2017. Polskie Wojska Lotnicze w okresie walk o granice panstwa polskiego (1918-1921). Oswi^cim.

Olejko, A., Геополіт. й техн. умови виникн. військ.-повітр. сил Польщі та ЗУНР і їх застос. у ході боїв у Галичині 1918-19 рр. [online] Дост.: https: //lib. chmnu.edu. ua/pdf/naukpraci/politics/2006/54-41-14.pdf [Дата зв. 7 груд. 2020]

Przybyla, J., 1919. Z orlich bojow lotnikow lwowskich, Lwow-Warszawa: Nakladem ksi^garni Gubrynowicza i syna.

Rutar, V., 2020. Organizacja polskich sil zbrojnych podczas walk z Ukraincami we Lwowie (1 21 listopada 1918 r.) wedlug materialow archiwalnych Wojskowego Biura Historycznego i Archiwum Akt Nowych. Przegl^d Srodkowo-Wschodni, 5. Дост.: doi: 10.32612/uw.2543618X.2020.pp.193-235 [Дата зв.: 7 грудня 2020]

Stachula, A., 2009. Obrona powietrzna Polski 1918-1939. Jelenia Gora.

Tarkowski, K., 1991. Lotnictwo polskie w wojnie z Rosj^ Sowieck^ 1919-1920. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Lacznosci.

Tiger, A., Rubczynski, W., Weyde, R., 1936. Grupa lotnicza, Obrona Lwowa 1 22 listopada 1918, Relacje uczestnikow, Lwow.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. DOK V/2.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. DOK V/I.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.301.12., sygn. 1.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.301.5., sygn. 1.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.304.1., sygn. 1.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 66.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 71.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 72.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 75.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 95.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 97.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 121.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 127.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.341.1., sygn. 234.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.400., sygn. 1516/10.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.400., sygn. 1516/13.

WBH [неопубліковане джерело], zesp. I.440.12., sygn. 1.

Z linii bojowe. Kurjer Lwowski, Lwow 7 listopada 1918.

Zabierek, K., 2019. Pocz^tki polskiego lotnictwa w czasie walk o Lwow w 1918 roku. Res Cresoviana. [online] Доступно: https://joumals.indexcopemicus.com/ api/file/ viewByField/872584.pdf [Дата звернення: 7 грудня 2020]

References

2nd Air Regiment 1919 1929, 1929, Krak.: L.O.P.P. Provincial Commit. in Krak.

From the battle lines, Kurjer Lwowski, Lviv, November 7, 1918. (in Polish)

Jasinski, G., 2017. Polish defenders of the Lviv airport on Lewandowka in 1918, Warsaw Military Center for Civic Education col. dipl. Marian Porwit. (in Polish)

Klimecki, M., 2000. The Polish-Ukrainian War for Lviv and Eastern Galicia 1918-1919, Warsaw: Volumen publishing house. (in Polish)

Kolbusz, J., 2015. The beginnings of Polish aviation (1918-1920). Independence and Memory 22/3 (51). (in Polish)

Kopanski, T., 2011. 7^th Fighter Squadron of them. Tadeusz Kosciuszko 1918-1921. Warsaw: Military Center for Civic Education. (in Polish)

Krzeminski, Cz., 1988. The birth of the Polish Aviation 1918 1921, Scientific Journal of the Military Museum, no. 2. (in Polish)

M^czynski, C., 1921. Battle for Lviv, Warsaw: Rz^czpospolita, vol. 1. (in Polish)

Madejski, W., 1938. Aviation in the first days of the defense of Lviv. Air Review, Warsaw: XI, November. (in Polish)

Markowski, D., 2019. Two uprisings. Battle for Lviv, Krakow: Literary Publishing House. (in Polish) Military Historical Bureau, zesp. DOK V/2. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. DOK V/I. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.301.5., sygn. 1. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.301.12., sygn. 1. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.304.1., sygn. 1. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.341.1., sygn. 66. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.341.1., sygn. 71. sygn. 72. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.341.1., sygn. 75. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.341.1., sygn. 95. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.341.1., sygn. 97. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.341.1., sygn. 121. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.341.1., sygn. 127. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.341.1., sygn. 234. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.400., sygn. 1516/10. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.400., sygn. 1516/13. (in Polish)

Military Historical Bureau, zesp. I.440.12., sygn. 1. (in Polish)

Mordawski, H., 2009. Polish military aviation 1918 1920: birth and combat, Wroclaw: Lower Silesia. (in Polish)

Niezrawski, M., 2017. Polish Air Force during the battles for the borders of the Polish state (1918 1921), Oswi^cim. (in Polish)

Olejko, A., Geopolitical and technical conditions for the emergence of the Polish Air Force and the Western Ukrainian People's Republic and their application during the fighting in Galicia on the border of 1918-1919. [online] Available: https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/2006/54-41-14.pdf [The date of application is December 7, 2020] (in Ukrainian)

Przybyla, J., 1919. From the eagle battles of Lviv airmen, Lviv-Warsaw: Published by the Gubrynowicz and son bookstore. (in Polish)

Rutar, V., Organization of the Polish armed forces during fights with Ukr. in Lviv (Nov.1-21, 1918) accord. to arch. mater. Milit. Hist.l Bureau and New Files Archive, Central and Eastern Review, 5. Available: doi: 10.32612 /uw.2543618 X.2020.pp.193-235 [The date of application is December 7, 2020] (in Polish)

Stachula, A., 2009. Air defense of Poland 1918 1939. Jelenia Gora. (in Polish)

Tarkowski, K., 1991. Polish aviation in the war with Soviet Russia 1919 1920. Warsaw: Communication Publishing House. (in Polish)

Tiger, A., Rubczynski, W., Weyde, R., 1936. Air group, Defense of Lviv, November 1 22, 1918, Reports of participants, Lviv. (in Polish)

Zabierek, K., 2019. The beginnings of Polish aviation during the fights for Lviv in 1918. [online] Available: https://journals.indexcopernicus.com/ api/file/viewBy Field/872584.pdf [The date of application is December 7, 2020] (in Polish)

Размещено на Allbest.ru