Чому книжки пересікають океани? До історії книги Алексія Пелипенко "Україна плаче", 1937-2015

Протягом свого священницького життя отець Томаж служив у багатьох різних служіннях ордену Вінцентіанців: у Канаді, Словенії, Словаччині, Росії, Ірландії та Україні. Він вільно володіє російською, іспанською, англійською та словенською. - Twenty-fifth Superior General of the Congregation of the Vincentian Kenian Mission and the Company of the Daughters of Charity. 2016 July. URL: https://ymlp.com/zNyloC принагідно нагадав про книгу о. Пелипенка:

«Український православний священик Олексій Пелипенко, який згодом прийняв католицтво, перед Другою світовою війною написав книгу «Україна плаче», в якій описав сталінські розправи над народом на території сучасної України в період голоду початуку 1920-х років. За цією жахливою людською трагедією послідував Голодомор, також за режиму Сталіна, штучно викликаний голод між Першою та Другою світовими війнами, коли на тій самій території загинуло кілька мільйонів людей. Сьогодні «Україна плаче знов» 7 березня 2022 р., Генеральний настоятель о. Томаж Маврич, C. M., написав листа до всіх членів Конгрегації Місії, в якому поінформував їх про ситуацію, в якій опинилася Україна внаслідок «проклятого, жорстокого, абсурдного та безглуздого вторгнення», агресії та війни, розв'язаної проти українського народу.

О. Томаж дуже добре знається на ситуації, оскільки до обрання Генеральним настоятелем він був віце-візитатором віце-провінції Свв. Кирила і Мефодія, яка охоплює Україну та Росію. Він перебував в Україні більше п'ятнадцяти років. - Letter of Fr. Tomaz Mavric, Superior General of the Congregation of theMission, on the situation in Ukraine. 2022. Mar, 9. URL: https://famvin.org/en/2022/03/09/letter-of-fr- tomaz-mavric-superior-general-of-the-congregation-of-the-mission-on-the-situation-in-ukraine/

Висновки

Наприкінці 1930-х років більшовицький терор та його зв'язок з національними проблемами був першою темою будь-яких публікацій у Словенії того часу. Тому найбільшого резонансу набула книга українського священнослужителя з Вінниччини Алексія Пелипенка (1893-1983) «Україна плаче», видана в Словенії у 1939-1940 роках. Книга збагатила обізнаність словенців про події в Україні новими відомостями та подробицями. Зміст книжки “Україна плаче” був настільки значний, що вона на своєму шляху до людей тричі пересікла Атлантику: потрапила з Німеччини до Словенії, потім до США, і знов у Словенію, а звідти до Аргентини, і знов до Словенії. Вона розповідає про реальні події в селі Воловодівка під час голоду, штучно створеного більшовиками в Україні в 1921-1923 роках, і в дещо зміненому вигляді описує частину біографії автора.

Доля занесла отця Пелипенка спочатку на фронти Першої світової війни, потім на рідне Поділля, а звідти до Західної України, Польщі, Німеччини, Аргентини. Знайомство словенців з цією книгою, можливо, допомогло Пелипенку в Аргентині, де він отримав підтримку відомого словенського священика в еміграції Йожефа Кастельця (1888-1940).

Взаємність словенської та української діаспори в Аргентині простежується через їхні поселення в Буенос-Айресі. І словенці, і українці жили в міському районі Вілла Девото, потім у передмістях Сан-Мартін, Флорида, Ланус, Саранді, за річкою Ріачуело в районі Південного порту - Док-Суд і навіть у таборах для безробітних. поблизу Нового порту, Пуерто Нуево.

Багато спільного було і в духовному житті емігрантів до Аргентини. В Аргентині в 1930-х роках, коли обидва священики приїхали до Аргентини, стан душпастирства та культурно-освітньої роботи серед словенців і українців був зовсім незадовільний. Всі вони не мали своїх священиків і церков. Віруючі ходили на латинські меси та сповіді до сусідніх костелів, іноді за сто кілометрів, кілька разів на рік, а то й рідше. Можливо, саме це вплинуло на взаємодію обох слов'янських діаспор до приїзду Й. Кастельця та А. Пелипенка. Обидва священики були першими у своїй діаспорі Буенос-Айреса, що почали відправляти меси своїми мовами та постійно перебували на душпастирському служінні. Проте, як саме взаємодіяли словенська та українська діаспори в Буенос-Айресі, і як книга Пелипенка потрапила до словенців і хто її переклав, залишається предметом подальшого дослідження.

Пелипенко є автором 26 книг і численних статей, всі вони якоюсь мірою торкаються України, української православної церкви під ярмом комунізму. Враження від більшовицького терору, пережитого в Україні, від наруги над церквами, від побачених звірств з боку ЧК він переніс на папір. Через яскраво висловлений антикомунізм його книги ніколи не були видані в Україні за радянських часів, та й пізніше. Переважна більшість з них вже втратила актуальність. Єдина книга, яка дійсно живе через століття - це «Україна плаче».

Інтерес до подій і більшовицького терору в Україні не слабшав у світі в період холодної війни і пізніше. Ця проблема набула особливої актуальності після початку російської агресії в Україні у 20і4 році, яка у лютому 2022 року вилилася у повномасштабну війну. Книга Пелипенка показує, що політика Росії щодо України в ХХІ столітті не змінилася. У Словенії на це відповіли новим її виданням. Україна плаче знов через страшну війну, розвязану Росією проти неї.

References

Ahcin, I. (1936). Boljsevizem [Bolshevism]. KoledarDruzbe Sv.Mohorja, 56-71 [in Slovenian].

Ahcin, I. (1939). Komunizem: najvecja nevarnost nase dobe [Communism: The greatest danger of our time]. V Ljubljani: Zveza fantovskih odsekov [in Slovenian].

Baker White, J. (1940). Rdece mreze [Red nets]. Ljubljana: Konzorcij `Za resnico' [in Slovenian].

Barth, A. (1964). Enciclopedia catequetica [Catechetical encyclopedia]. Vol. 1.: Deus e a nossa Reden^ao. Sao Paolo: Paulinas [in Portuguese].

Cipko, S. (2011). Ukrainians in Argentina, 1897-1950. The Making of a Community. Edmonton: CIUS P [in English].

Dorgeles, R. (1935). Lesenikrizi [Wooden crosses]. v Ljubljani: Jugoslovanska knjigarna [in Slovenian]. Dorgeles, R. (1938). Kaj sem dozivel v Rusiji [What I lived through in Russia]. Slovenec:politicen list za slovenski narod, 14a - 43a, 3 [in Slovenian].

Full List of Books that were Forbidden or Destroyed in Occupied Germany after WW2. (1946). Vol./Bd.1. 668 S. Retrieved from https://ia804508.us.archive.org/2/items/the-full-list-of-books- that-were-banned-in-occupied- germany/The%20Full%20List%20of%20Books%20that%20were%20Banned%20in%20Occupied%2 0Germany.pdf

Gide, A. (1937). Vrnitev iz Sovjetske Rusije [Return from Soviet Russia]. Slovenec: politicen list za slovenski narod, 26a - 40, 3-4 [in Slovenian].

Genorio, R. (1992). Socialnogeografske znacilnosti razvoja poselitve slovencev v Buenos Airesu [Social-geographic characteristics of the development of the settlement of Slovenians in Buenos Aires]. Geographica Slovenica, 23, 423-438. [in Slovenian].

Hladnik, J. (2017). Na Sveto Goro [On the Holy Mountain]. Svobodna Slovenija (27. nov), 4 [in Slovenian].

Jensterle, М. (1986) Sokolji in orlovski pogledi na zibelko boljsevizma [“Falcon” and “Eagle” members' views on the cradle of Bolshevism]. Pogledi na Sovjetsko zvezo: zbornik. Ljubljana: Univerzitetna konferenca ZSMS; Republiska konferenca ZSMS, 29-23 [in Slovenian].

Jozef Kastelic, izseljenski duhovnik [Jozhef Kastelic, an emigrant priest]. (1935). Sematizmi ljubljanske skofije, 1, 165 [in Slovenian].

Kako je zid-marksist zadavil slovansko Rusijo [How the Jew-Marxist strangled Slavic Russia]. (1934) Slovenec:politicen listza slovenski narod, 255a, 2 [in Slovenian].

Kastelic, J. (1936) Slovenski izseljenci in Argentina [Slovenian emigrants and Argentina]. Slovenec: politicen list za slovenski narod, 4a, 15 [in Slovenian].

Kolar, B. (1998). Na misijonskih brazdah Cerkve [On the missionary furrows of the Church]. Celje: Mohorjeva druzba. [in Slovenian].

Krasovec, F. (1936). Argentina in slovenci [Argentina and Slovenians]. Koledar Sv. Mohorjeve Druzbe. 89-96. [in Slovenian].

Lenin-orodje Zidov [Lenin - a tool of the Jews]. (1934) Slovenec: politicen list za slovenski narod, 254a, 2 [in Slovenian].

Letter of Fr. Tomaz Mavric, Superior General of the Congregation of theMission, on the situation in Ukraine. (2022). Retrieved from https://famvin.org/en/2022/03/09/letter-of-fr-tomaz- mavric-superior-general-of-the-congregation-of-the-mission-on-the-situation-in- ukraine/

Montrezza, А. (2008). Monsenor Alejo Pelipenko [Monsignor Alexius Pelipenko]. Obispo Alejo Pelipenko. Retrieved from http://obispoalejopelipenko.blogspot.com/ [in Spanish].

Novi Yepyskopy UAPTs. (1952). [New Bishops of the UAPC]. Ridna Tserkva. Miunkhen, 2, 3 [in Ukrainian].

Parnikoza, І. (2021). Buenos-Aires dlia ukraintsia. Ukrainska hromada v Buenos-Airesi pislia zakinchennia Druhoi svitovoi viiny [Buenos Aires for a Ukrainian. The Ukrainian community in Buenos Aires after the end of World War II]. Pradidivska slava. Ukrainski pamiatky. Retrieved from https://www.pslava.info/BuenosAires after-second-world-war,307423.html [in Ukrainian]

Pelenskyi, Ye.Yu. (1948). Ucrainica v zakhidnoievropeiskykh movakh: Vybrana bibliohrafiia. [Ukriainica in western european languages: selected bibliography]. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka. T. CLVIII: Pratsi Filolohichnoi Sektsii [in Ukrainian]

Pelypenko, A. (1937). Die Ukraine weint. Erlebnisse des Pfarrers Nikander [Ukraine cries. Experiences of Pastor Nikander]. Munchen: Verlagsanstalt vorm. G.J. Manz.; 2. Auflage. Munchen: Manz [in German]

Pelipenko, A. (1939). Ukrajina joka... [Ukraine cries] Slovenec: politicen list za slovenski narod. (Apr. 15 - Jun. 14), St.87a - 133a. 3, 19 [in Slovenian].

Pelipenko, A. (1939-1940) Ukrajina joce [Ukraine cries]. Amerikanski Slovenec: Prvi slovenski list v Ameriki (Chicago, Ill.), 225-226; 1-17, 6 [in Slovenian].

Pelipenko, A. (1940). Ukrajina joka [Ukraine cries]. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Pelypenko, A. (1972). El Padre Nicandro Frente A La Cheka [Father Nicandro Facing the Cheka]. Buenos Aires: Instituto Salesiano de Artes Graficas (I.S.A.G) [in Spanish].

Pelypenko, A. (1974). Mii korotkii zhyttiepys [My short biography]. Pravoslavnyi Ukrainets, 131, 20 [in Ukrainian].

Pelipenko, A. (2015). Ukrajina joka [Ukraine cries]. Celje: Drustvo Mohorjeva Druzba [in Slovenian].

Pylypenko, G.P, Yasinskaya, M.V. (2020) Vospominaniya o Vtoroy myrovoy vojne (po materyalam polevykh issledovaniy 2016-2019 v Belorussii, Poljshe, Slovenii, Italii, Arghentine i Urughvae) [Memoirs of the Second World War (based on field research in 2016-2019 in Belarus, Poland, Slovenia, Italy, Argentina and Uruguay)]. Slavjanskyj aljmanakh - Slavic Almanac, 3-4, 542549 [in Russian].

Rahmanova, A. (1933-1934). Dijastvo, ljubezen, Ceka in smrt: Dnevnik ruske dijakinje [Studentship, love, Cheka and death: The diary of a Russian schoolgirl]. Slovenec: politicen list za slovenski narod, 230 a-242a; 1а-22 a, 8 [in Slovenian].

Rahmanova, A. (1934). Zakoni v rdecem viharju. Dnevnik ruske zene [Marriages in the red storm. Diary of a Russian Woman]. Slovenec: politicen list za slovenski narod, 182 a-266a, 8, 13 [in Slovenian].

Rahmanova, A. (1936). Tovarna novega cloveka [Factory of the new human]. Slovenec: politicen list za slovenski narod, 157a-159a, 161a-270a, 8 [in Slovenian].

Shkirka, R. & Chadiuk, M. (2022). Ukrainske korinnia Buenos-Airesa: Pro pidtrymku Ukrainy ta poshuky ukrainskykh slidiv u Arhentyni [Ukrainian roots of Buenos Aires: About supporting Ukraine and searching for Ukrainian traces in Argentina] Den. Retrieved from https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ukrayinske-korinnya-buenos-ayresa [in Ukrainian] Simoncic, M. (1934). Galicija: Spomini [Galicia: Memories]. Slovenec: politicen list za slovenski narod, 139 a -181 a, 8 [in Slovenian].

Simoncic, M. (1935). Galicija: Spomini padlega vojaka [Galicia: Memories of a fallen soldier]. Ljubljana: Jugoslovanska tiskarna. [in Slovenian].

Smolik, M. (2009). Ukrajina joka [Ukraine cries]. Zaveza: glasilo Nove slovenske zaveze, 74, 50-52 [in Slovenian].

Smolik, M. (2015). Ukrajina joka [Ukraine cries]. Casnik: spletni magazin konzervativne, katoliske in klasicno liberalne usmeritve. Retrieved from URL: https://www.casnik.si/ukrajina-joka/ [in Slovenian].

Stalinove «reforme» [Stalin's “reforms”]. (1934) Slovenec: politicen list za slovenski narod, 256a, 2 [in Slovenian].

Stephan, J. (1978) The Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925-1945. H. Hamilton [in English].

Trefler, P. (2013). Rusini i Ukraincy w Argentynie w latach 1897-1938 [Ruthenians and Ukrainians in Argentina in 1897-1938]. Nowa Ukraina. zeszyty historyczno-politologiczne, 13, 63-76 [in Polish].

Twenty-fifth Superior General of the Congregation of the Vincentian Kenian Mission and the Company of the Daughters of Charity (2016). Retrieved from https://ymlp.com/zNyloC

Vaprovych, S.O. (1935). Arhentyna: ukrainska emihratsiia v nii [Argentina: Ukrainian emigration in it]. Lviv: Prosvita [in Ukrainian].

Vidmovlennia vid imperializmu, partykuliatsiia ta avtokefaliia! Abo konsolidatsiia? (2013). [Refusal of imperialism, particularization and autocephaly! Or consolidation?] Paska, I, I, 1-16. Retrieved from http://uaoc-ou.org/oo paska 2013 ukr.htm [in Ukrainian].

Vilfan, J. (1933) Iz knjig - Andre Gide in S.S.S.R. [From the books - Andre Gide and the U.S.S.R.] Sodobnost. 1/2, 69 [in Slovenian].

Vrtovec, M. (ur.) (1939). Spanski zgled: Glavna naloga komunizma: Boj proti Bogu [The Spanish example: The main task of communism: The fight against God] Za resnico. St. 4. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Vrtovec, M. (ur.) (1939a). Vec krscanstva - manj komunizma [More Christianity - less communism]. Za resnico. St. 3. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Vrtovec, M. (ur.) (1940). Komunisticni paradiz. Velika zmota: Ugovori in odgovori. [A communist paradise. The big fallacy: Objections and responses.] Za resnico. St. 5. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Vrtovec, M. (ur.) (1940a). Komunizem in kmet [Communism and a peasant]. Za resnico. St. 7. V Ljubljani: Jugoslovanska tiskarna [in Slovenian].

Usenicnik, A. (ur.). (1937). Okroznica Pija XI. Divini redemptoris o brezboznem komunizmu [Circular of Pius XI. Divini Redemptoris on Godless Communism]. Domzale-Groblje: Misijonska tiskarna [in Slovenian].

Usenicnik, A. (ur.). (1937a). Okroznica Pija XI. Divini redemptoris o brezboznem komunizmu [Circular of Pius XI. Divini Redemptoris on Godless Communism]. Ljubljanski skofijski list (24.04.), 4-6, 1-59 [in Slovenian].

Usenicnik, A. (ur.). (1937b). Okroznica papeza Pija XI. «Mit brennender Sorge» o polozaju katoliske Cerkve na Nemskem [Circular of Pope Pius XI. «Mit brennender Sorge» about the position of the Catholic Church in Germany]. Ljubljanskiskofijskilist, 4-6, 59-73 [in Slovenian].

Zid~marksist, vladar Rusije [Jewish-Marxist, ruler of Russia]. (1934) Slovenec: politicen list za slovenski narod, 252a - 253a, 2 [in Slovenian].

Zigon, Z. (2005). Ljudje odprtih src: slovenski misijonarji o sebi [People of open hearts: Slovenian missionaries about themselves]. Ljubljana: Zalozba ZRC SAZU [in Slovenian].

Размещено на Allbest.ru