Давньогрецькі монети та їхні імітації з території Волині

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема знахідок давньогрецьких монет та їхніх імітацій на території України та суміжних територіях, у тому числі й на теренах Волині, не нова для історичної науки. Монетні знахідки в цих регіонах свідчать про зв'язки тогочасного населення з античним світом. Переважно знахідки трапляються в місцях, де проходили важливі торговельні шляхи. Вони, як відомо, часто проходили поряд із річками, які також використовувалися як торговельні шляхи. Певні відомості про такі знахідки містяться у працях М. Брайчевського¹¹. Протягом останніх десятиріч з'явився корпус праць, присвячений знахідкам давньогрецьких монет та їхніх імітацій на території сучасної України. Це дослідження М. Мільчарека Mielczarek, 1989; Mielczarek, 2008; Mielczarek & Orlyk, 2019., Я. Бодзека Bodzek, & Kisza, 2020., І. Пасюка Pasyuk, 2015., К. Мизгіна Myzgin, 2017., В. Орлика Orlyk, Kotsur, & Tsyganenko, 2019; Orlyk & Orlyk, 2020., Н. Мех Orlyk, & Mekh, 2022., У. Петер і В. Столби Peter & Stolba, 2022., М. Орлика Orlyk M., 2022., М. Пижика Orlyk, & Pyzyk, 2023. та ін. Проте, на сьогодні відсутнє узагальнююче комплексне дослідження знахідок давньогрецьких монет та їхніх імітацій на території Волині, що й обумовило звернення автора до цієї теми та написання даної статті.

Мета статті полягає у дослідженні та систематизації знахідок давньогрецьких монет та їхніх імітацій на території Волині й на прилеглих землях та введення їх до наукового обігу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Складно переоцінити важливість дослідження монетних знахідок, адже, з одного боку, саме завдяки знахідкам з'являються нові, невідомі раніше типи монет, а з іншого, - монетні знахідки дозволяють не лише поглибити існуючі нині уявлення про грошовий обіг і торговельні взаємовідносини, але й часом змінити усталені стереотипи.

Кожна знахідка давньогрецьких монет на Північний Захід від грецьких колоній, зокрема на теренах Північно-Західних областей України а також у Центральній Європі, зокрема в Польщі, є, використовуючи термінологію, популярну особливо в дослідженнях дев'ятнадцятого століття», «значним «елементом» у дискусії про «торговельний шлях від Чорного до Балтійського моря» Mielczarek, 2008: 35.. Не менш вагома в цьому дискурсі інформація і про знахідки давньогрецьких монет, які використовувалися в античному та оточуючому його варварському світі як міжнародна «валюта», зокрема йдеться про електрові монети м. Кизик, срібні драхми, тетрадхахми та золоті статери Македонії часів Філіппа ІІ та Александра Великого. Як відомо, саме золоті статери Александра Македонського здійснили своєрідну революцію в античному грошовому обігу та швидко набули значного поширення, витіснивши електрові монети м. Кизик. Волинь належить до одного з регіонів, де зафіксовані знахідки срібних тетрадхахм та золотих статерів Македонського царства часів Філіппа ІІ та Александра Великого.

Окрім власне давньогрецьких монет на території Волині та сусідніх з нею регіонів зустрічаються й імітації таких монет, переважно срібних тетрадрахм Македонії. Відомий український археолог М. Брайчевський більш ніж 60 років тому писав, що на території України «наслідування грецьких і македонських зразків відомі, але трапляються вони дуже рідко (головним чином у західних і південно-західних районах)» Braychevs'kyy, 1959: 88.. Стосовно таких знахідок на теренах Волині М. Брайчевський вказує, що в с. Скоморохи (нині Червоноградський район Львівської області) було знайдено «скарб, що містив монети - наслідування тетрадрахм Філіппа II і Александра Великого» Ibidem.. Щодо даного скарбу, то волинські археологи М. Кучинко, Г. Охріменко та О. Златогорський наводять дещо іншу інформацію, зауважуючи, що це був «скарб срібних та золотих монет (імітації тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського» Kuchynko, Okhrimenko, & Zlatohors'kyy, 2017: 28.. Проте тетрадрахми - це срібні монети, і їхні імітації не можуть бути золотими.

Важко погодитися з тезою Михайла та Зоряни Кучинко, за якою емісія «варварських» імітацій зводиться лише до кельтських племен «Середнього Подунав'я, звідки ці монети проникали у західні райони України» Kuchynko, & Kuchynko, 2007: 32., адже найбільш поширеними на теренах Поділля, Буковини та Волині були гето-дакійські імітації типу Хушь-Воврієшть. Хоча, дійсно, на території Волині трапляються не лише гето-дакійські, а й кельтські монети.

Загалом під час написання даної статті автором проаналізовано 46 давньогрецьких монет та їхніх імітацій, знайдених на території Волині. Відомості про ці знахідки містяться у різнопланових джерелах: музейних колекціях, працях дослідників а також на форумах скарбошукачів. Частину інформації про знахідки монет автором було отримано особисто від краєзнавців та підтверджено з кількох джерел. Уся доступна нам інформація систематизована та внесена до каталогу (таблиця 1).

Таблиця 1

КАТАЛОГ ЗНАХІДОК ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ МОНЕТ ТА ЇХНІХ ІМІТАЦІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ

давньогрецька монета імітація волинь

Окрім монет, що внесені до каталогу, в літературі зустрічається інформація і про інші знахідки на Волині давньогрецьких монет та їхніх імітацій. Проте, не завжди така інформація релевантна для наукового аналізу. Як, наприклад, публікація про згаданий вище скарб із с. Скоморохи.

Стосовно скарбу кельтських золотих монет, знайдених у м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, на жаль, невідомо, скільки монет було тезавровано, який тип цих монет, які їхні вагові характеристики. Автори публікації про цей скарб указують лише те, що він був тезаврований у горщику Kuchynko, Okhrimenko, & Zlatohors'kyy, 2017: 28.. Тому в каталозі знахідок нами наведено інформацію про знахідки лише 2 золотих кельтських монет у м. Сокаль, адже апріорі, скарб - це не менше 2 монет. Щодо знахідки поблизу м. Золочів Львівської області також золотих кельтських монет, то ми врахували лише 3 монети, адже автори публікації даної знахідки дають не коректі дані: «3-4 кельтські золоті монети» Ibidem: 30..

Досить цікавий розподіл знайдених монет за монетним металом - Таблиця 2.

Таблиця 2

Як бачимо майже половину знахідок складають срібні монети - 45,65%, золоті монети - 15,23%, і це з урахуванням того, що для каталогізації та обрахунків ми взяли лише можливу мінімальну кількість останніх, на чому наголошували вище. Мідні монети, хоча й зафіксовані на рівні 36,95% знахідок, проте такі знахідки нетипові для Волині, на теренах якої найбільш поширеними були монети з благородних металів - срібла та золота.

Усі зафіксовані в нашій статті монетні знахідки складають категорію випадкових, переважна більшість яких стала відома завдяки розвиткові приладового металопошуку. Частина монетних знахідок не має прив'язки до найближчих населених пунктів, наявна лише інформація про район/область знахідки.

Щодо віднайдених на Волині скарбів, то з різних джерел інформації нами систематизовано 7 монетних комплексів.

До складу скарбу, знайденого у с. Лопушне (нині Кременецький район Тернопільська обл.) в маєтку Олександра Дубланського Mielczarek, 1989: 181., то до нього окрім монет Боспорського царства входили й монети Афін, Тасоса, Сирії та Набатеї. Наймолодшою із цих монет є монета Набатеї емісії кінця І ст. до Р. Х. - 40 р. н. е. (№№ 1, 11, 31, 32, 42, 44, 46 у Каталозі) Як відомо, мідні монети Боспору тривалий час перебували у грошовому обігу, і, на наше переконання, ці монети могли потрапити до Волині на межі епох. Певні паралелі із даним скарбом прослідковуються у скарбі з Поділля, зокрема у скарбові «із с. Ялтушків Вінницької області, який містить боспорські монети емісій 320-310 рр. до Р. Х., 293-283 рр. до Р. Х., 275-265 рр. до Р. Х. і 195-185 рр. до Р. Х., при цьому всі монети, навіть наймолодші, мають сліди тривалого перебування у грошовому обігові» Orlyk V., 2022: 35..

Стосовного монетного комплексу, знайденого в Дубенському районі Рівненської області, зауважимо, що в ньому окрім монет Боспорського царства були й монети Понтійської держави Мітридата VI Євпатора (№№ 33, 34, 35, 36, 37 у Каталозі) і, відповідно, боспорські монети могли потрапити до Волині у І ст. до Р. Х., тобто значно пізніше від часу їхньої емісії.

Скарб македонських тетрадрахм Філіпа ІІ (№№ 2, 3, 4, 5 у Каталозі) був знайдений на березі р. Сарни, смт. Торчин Луцького району Волинської області 5 грудня 1982 р. На жаль, через відсутність зображень цих монет та їхніх вагових характеристик ми не можемо впевнено віднести їх ні до емісії Філіпа ІІ, ні до їхніх імітацій. В каталозі ці знахідки нами умовно віднесені до Македонського царства, адже так їх визначив автор публікації про дану знахідку І. Пасюк, хоча якщо провести паралелі із сусіднім Поділлям, то все ж більш ймовірним є те, що це все- таки гето-дакійські імітації типу Хушь-Воврієшть, ранні емісії яких, практично, не відрізняються від оригінальних монет.

Скарб із гето-дакійських імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ типу Хушь-Воврієшть зафіксовано в долині р. Студянки, неподалік с. Ласків Володимирського району Волинської області (№№ 14, 15, 16, 17 у Каталозі).

Скарб з імітаціями тетрадрахм Філіпа ІІ та Александра Великого зафіксовано в с. Скоморохи Червоноградського району Львівської області. На жаль, склад скарбу не відомий (кількість монет, типи монет та ін.), тому нами внесено до Каталогу лише 2 монети, по одній кожного з указаних типів (№№ 19, 20 у Каталозі).

Скарб кельтських золотих монет, знайдений у м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, опублікований у книзі «Скарби та рідкісні монети з теренів Північно-Західної України», також не містить ревалентної інформації, адже вказано лише, що це був «горщик із кельтськими золотими монетами» Kuchynko, Okhrimenko, & Zlatohors'kyy, 2017: 28. Тому нами внесено до Каталогу лише 2 монети, з урахуванням того факту, що в скарбі має бути більше 1 монети (№№ 21, 22 у Каталозі).

Скарб кельтських золотих монет, знайдений поблизу м. Золочів Львівської області, також опублікований у книзі «Скарби та рідкісні монети з теренів Північно-Західної України». Щодо складу цього скарбу вказується «3-4 кельтські золоті монети» Kuchynko, Okhrimenko, & Zlatohors'kyy, 2017: 30., нами внесено до Каталогу лише 3 монети (№№ 23, 24, 25 в Каталозі).

У згаданій вище праці волинських археологів міститься інформація про знахідку на Рівненщині скарбу «з 5-6 срібних монет, де зображено коники, хрест в колі, а на реверсі - колоски» Kuchynko, Okhrimenko, & Zlatohors'kyy, 2017: 30.. Ми цю знахідку не ідентифікуємо як скарб, адже за додатковою інформацією, яку отримали від рівненських краєзнавців, монети були знайдені в радіусі кількох сотень метрів. Ми мали можливість не лише перевірити дані про цю знахідку, а й отримали інформацію про місце знахідки, світлини монет та їхні вагові характеристики. Усі ці монети віднесені до одиничних знахідок. Місце знахідок цих монет і дакійської імітації грецької тетрадрахми Філіпа ІІ

Македонського типу Медиешул Ауріт (Шнабельпферда) поблизу с. Підліски Рівненського району Рівненської області нами класифіковано як місце скупчення монетних знахідок.

Іншим місцем скупчення монетних знахідок став Золочівський район Львівської області на межі з с. Безодня Радивилівської громади Дубенського району Рівненської області, поблизу р. Слонівка, де були зафіксовані знахідки монет Понтійської держави Мітридата VI Євпатора та Пергамського царства.

Таким чином, нами проаналізовано 7 монетних комплексів, 3 із них - з терен Західної частини Львівської області, 1 комплекс - з території Західної частини Тернопільської області, 2 - з території Волинської та 1 комплекс - з території Рівненської області.

Усі інші монетні знахідки є одиничними. Усі презентовані знахідки свідчать про зв'язки населення Волині з античним світом, який мав розвинутий грошовий обіг. Динаміку розвитку можливих торгівельних зв'язків населення Волині з античним світом ілюструють дані таблиці 3, де наведено розподіл знахідок відповідно до їхніх емітентів та часу карбування.

Таблиця 3

Розподіл ідентифікованих знахідок давньогрецьких монет та їхніх імітацій на території Волині відповідно до їх емітентів та періодів карбування

Стосовно розподілу монетних знахідок за емітентами, то на теренах Волині найбільшу кількість складають монети східних кельтів 21,74 %. На другому місці монети Македонського царства - 17,39 %, проте, цілком можливо, що відсоток монет Македонії насправді дещо нижчий, адже до македонських монет попередні дослідники могли зарахувати гето-дакійські імітації. Власне гето-дакійські імітації, які нам вдалося ідентифікувати, складають 13,04 % монетних знахідок. Такий самий відсоток складають і знахідки монет Боспору (13,4 %), проте це монети, емітовані протягом IV - I ст. до Р. Х.. Монети Понтійської держави Мітридата VI Євпатора складають 8,70 %. Сирійські монети - 4,35 %, а всі інші - одиничні знахідки.

Стосовно монет Боспорського царства, то їхні знахідки зафіксовані у двох локаціях: перша - с. Лопушне Кременецького району Тернопільської області, та в одному з населених пунктів Дубенського району Рівненської обл. Ці знахідки описані польським ученим М. Мієльчареком. На наше переконання, це два монетні комплекси. Знайдені поблизу р. Слонівки, Золочівський район Львівської обл., на межі з с. Безодня Радивилівської громади Дубенського району Рівненської області, мідні монети Понтійської держави Мітридата VI Євпатора і Пергамського царства вказують на Чорноморський напрямок. Цілком можливо, що монети Північного Причорномор'я потрапили до Волині не безпосередньо з Північного Причорномор'я, а із сусіднього Поділля. А враховуючи склад згаданих двох скарбів, потрапляння на Волинь монет Боспорського та Понтійського царства можна обмежити другою половиною І ст. до Р. Х..

Незначна кількість монет Понтійського та Боспорського царств а також відсутність серед знахідок монет Ольвії, принаймні, авторові не відомі такі знахідки, можуть свідчити про те, що зв'язки населення Волині з Північним Причорномор'ям якщо й існували, то були досить обмеженими. У той же час наявність значної кількості знахідок фракійських та македонських монет вказує на дещо інший можливий зв'язок Волинських земель із грецьким, дакійським та кельтським світом, що відомий як Бурштиновий шлях та його відгалуження - Східноєвропейський бурштиновий шлях. Останній пролягав «через р. Західний Буг - р. Серет або через р. Сян (Ярослав) - р. Вишня - р. Вережина чи р. Сян (Перемишль) - р. Вар - р. Стрвяж» Tomenchuk, 2009: 65.. Далі від Дністра було два шляхи, один прямий до Чорного моря, і до Чорного моря через Дунай: «через Онут - Кучур - Прут - Дереглуй - Серет Карпатський» Tomenchuk, 2009: 66.. Шлях через Дунай з'єднувався не лише з Чорним морем, а й з Адріатичним. Про існування Бурштинового шляху та його східноєвропейської гілки на межі доби бронзи та заліза свідчать археологічні знахідки. Зокрема, фібули Х-ІХ ст. до Р. Х., які пов'язували бурштинові та фаянсові намистини з Лук'янівського могильника на Нижньому Дніпрі (Херсонська область, Україна), є близькими з фібулами ІХ ст. до Р. Х. культури Панталіка II на Сицилії. Відомо, що з балтійського бурштину була виготовлена статуетка царя Ассирії Ашшур-насир-апала ІІ (885-860 до Р. Х.), знайдена на березі р. ТигрGimbutas, 1965: 154.

Smely, 2017: 76

Kuchynko, Okhrimenko, & Zlatohors'kyy, 2017:

2017..

За спостереженнями чеського археолога Т. Сміли, в середині ІІІ ст. до Р. Х. «територія коридору Бурштинового шляху перейшла під контроль центральноєвропейської еліти», яку, на його думку, складали представники кельтських племен Бої. Ці племена мешкали на значних територіях, що охоплювали межі сучасних Чехії і Баварії, а також Середньодунайську низовину - рівнину в басейні середньої течії річки Дунай, у межах сучасних Угорщини (більша частина), Словаччини, Сербії, Румунії, Хорватії, Австрії, частини Закарпатської області України. Проте, у середині І ст. до Р. Х. племена Бої, які мешкали на р. Дунай, були знищені дакійським царем Буребістою.

Не можна виключати і ймовірності потрапляння кельтських монет до Волині із сусідньої Малопольщі, де до середини І ст. до Р. Х. мешкали кельтські племена. У такому випадку ми маємо траєкторію дещо іншого Східного бурштинового шляху, який доєднувався до Буштинового шляху на теренах Малопольщі. Цілком можливо, що існували дві паралельні траєкторії Східного бурштинового шляху, одну контролювали гето-дакійські племена, а іншу - кельтські. Принаймні, нумізматичні джерела вказують на ці два напрямки торгівельних зав'язків Волині у ІІ-І ст. до Р. Х. На ймовірність зв'язку Бурштинового шляху із знахідками на території Волині кельтських монет а також предметів побуту, які відносяться до латенської культури, вказують і інші дослідники. На жаль, описані у нашій статті монетні знахідки не мають археологічного контексту, без якого складно визначити носіїв культури, завдяки яким ці монети потрапили до Волині.

Рис.1

References

Bodzek, J. (1997). Coins from Greek Cities on the Northern Coast of the Black Sea in the Collection of the National Museum in Cracow I. Olbian “ases”. Studies in Ancient Art and Civilization, 8, 61-69.

Bodzek, J. & Kisza, W. (2020). Znalezisko olbijskiego „asa” w Ostroladowiczach na Bialorusi, Opuscula musealia. 27, 7-22.

Braychevs'kyy, M. Yu. (1959). Ryms'ka moneta na terytoriyi Ukrayiny. [Roman coin on the territory of Ukraine.]. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR [in Ukrainian].

Callatay, F. (de) (2007). La revision de la chronologie des bronzes de Mithridate Eupator et ses consequences sur la datation des monnayages et des sites du Bosphore Cimmerien. Une koine Pontique cites grecques, societes indigenes et empires mondiaux sur le littoral nord de la Mer noire (VII^е s. a.C. - Ilf s. p.C.). 271-308. [in French].

Gimbutas, M. (1965). Bronze Age cultures in Central and Eastern Europe, Berlin, Boston: De Gruyter Mouton.

Havrylyuk, N. O. (2010). Nevry. [Nevry]. Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny-

Encyclopedia of the history of Ukraine. Vol. 7, 354. [in Ukrainian].

Isayevych, Ya. D. (2003). Volyn'. [Volyn]. Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny-

Encyclopedia of the history of Ukraine. Vol. 1, 612. [in Ukrainian].

Kozak, D. N. (1992). Etnokul'turna istoriya Volyni (I st. do. n.e. - IV st. n. e.). [Ethnocultural history of Volhynia (1st century BC - 4 century AD)]. Kyiv. [in Ukrainian].

Kuchynko, M., & Kuchynko, Z. (2007). Davni ta sredn'ovichni skarby Volyni. [Ancient and medieval treasures of Volyn.]. Luts'k. [in Ukrainian].

Mielczarek, M. (1989). Ancient Greek coins found in Central, Eastern and Northern Europe. Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk-Lodz, Ossolineum. 205 p.

Mielczarek, M. (2008). On Greek coin finds from the Central European Barbaricum.

Roman Coins outside the Emire. Ways and Phases, Contexts and Functions. Proceedings of the ESF/SCH Exploratory Workshop Radziwill Palace, Nieborow (Poland) 3-6 September 2005, Wetteren, Moneta. 11-34.

Murzin, V. Yu. (2013). Pro pivnichni mezhi herodotovoyi Skifiyi. [On the Northern Boarder of Herodotus' Scythia]. Arkheolohiya, 2, 29-33. [in Ukrainian].

Myzgin, K. (2017). Roman Republican Coins and Their Imitations from the Territory of Ukraine and Belarus. Warszawa.

Okhrimenko, H., Sventsyts'kyy, V., Sklyarenko, N. & Lokaychuk, S. (2017). Kel't-s'ki monety na Volyni ta Podilli. [Celtic coins in Volyn and Podil.]. Mynule i suchasne Volyni ta Polissya. Lyuboml' ta Lyuboml'shchyna v ukrayins'kiy ta yevropeys'kiy istoriyi. Naukovyy zbirnyk. Vypusk Materialy Mizhnarodnoyi istoryko-krayeznavchoyi konferentsiyi, 24 - 25 zhovtnya 2017 roku, m. Lyuboml'. Luts'k, 229-233 [in Ukrainian].

Orlyk, M. (2022) The hoard of Celtic coins from the former Vynogradiv district of Transcarpathian region. The Ukrainian Numismatic Annual, 6, 109-123. https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-109-123 [in Ukrainian].

Orlyk, V. & Mekh, N. (2022). The hoard of copper coins of the Pontic state of Mithridates Evpator from the Romen district of the Sumy region.

Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 25, 8-20. https://doi.org/10.24919/2664-2735.25

Orlyk, V. & Pyzyk, M. (2023). A hoard of Pontic coins from the time of Mithridates VI Eupator from the chora of Olbia. Revista Arheologica. XIX/1, 87-99.

Orlyk, V. & Orlyk, S. (2020). The New Find of a Bronze Coin of Kerkinitis in the Middle Dnieper Ukraine (Horodysche District, Cherkasy Region, Ukraine). Danubius (XXXVIII), 9-23.

Orlyk, V., Kotsur, V. & Tsyganenko, L. (2019). Klad ol'viyskikh monet «borisfenov», naydennyy v Gorodishchenskom rayone Cherkasskoy oblasti vesnoy 2018 goda [Hoard of Olbian Coins of `Borysthenes' Type Found at Spring 2018 in the Region of Gorodishche Town, Oblast Cherkassy, Ukraine]. Acta Archaeologica Lodziensia, (65). Lodz. 37-48. [in Russian].

Orlyk, V. (2022). Antique coins VI-I century BC on the Podillia. The Ukrainian Numismatic Annual, 6, 5-45. https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-5-45 [in Ukrainian].

Pasyuk, I. (2015). Monetarna systema Volyni v period formuvannya hroshovoho hospodarstva v chasy Davn'orus'koyi derzhavy. [The monetary system of Volhynia during the formation of the monetary economy in the times of the Old Rus state]. Krayeznavstvo, 3/4, 75-80. [in Ukrainian].

Peter, U. & Stolba, V.F. (2022). Balkanraum und nordliches Schwarzmeergebiet. in: International Numismatic Council. SuRevey of Numismatic Research 2014-2020, Vol. I & II, 188-251. [in German].

Preda, C. (1973.) Monedele geto-dacilor. [Coins of the Geto-Dacians.] - Bucure§ti; [in Romanian].

Smely, T. (2017). One Authority - One Idea - One Order. The Monetary System of the Amber Road as a Testimony of Greek Inluence on Social and Economic Activities of central European Celts. Studia Hercynia, ХХІ/2, 40-80.

Sveshnikov, I. K., & Nikol'chenko, Yu. M. (1982). Dovidnyk z arkheolohiyi Ukrayiny. Rovens'ka oblast'. [Handbook of archeology of Ukraine. Rivne region]. Kyiv. [in Ukrainian].

Tomenchuk, B. (2009). Bavars'kyy Heohraf i richkovi shlyakhy ta hrady v heopolitytsi seredn'ovichnoyi Yevropy. [The Bavarian Geographer and River Ways and Towns in the Geopolitics of Medieval Europe]. Karpaty: lyudyna, etnos, tsyvilizatsiya. Naukovyy zhurnal, 1, 61-76. [in Ukrainian].

Zakharuk, Yu.M. (1956). Doslidzhennya pam"yatok doby bronzy ta rann'oho zaliza na Volyni v 1950 r. [Research of Bronze and Early Iron Age monuments in Volyn in 1950]. Arkheolohichni pam'yatky URSR, VI, 21-23. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru