Парадигма повсякдення в контексті деколонізації української історії
Розпад Радянського Союзу супроводжувався тотальним зламом усіх сфер функціонування суспільства, в тому числі освітньо-наукової. Найбільш суттєвих трансформацій зазнала сфера гуманітарних дисциплін. Пропагандистсько-офіціозний спосіб представлення історії.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.09.2024 |
Размер файла | 15,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Парадигма повсякдення в контексті деколонізації української історії
Король Наталя Мирославівна
кандидат історичних наук, доцент, кафедра теорії та
історії культури, філософський факультет
Львівський національний університет ім. Івана Франка, Україна
Розпад Радянського Союзу супроводжувався тотальним зламом усіх сфер функціонування суспільства, в тому числі освітньо-наукової. Найбільш суттєвих трансформацій зазнала сфера гуманітарних дисциплін. Зрештою, в радянську епоху їх взагалі складно було трактувати як наукові. Конструкт гранд-наративу історії, сформований пропагадистськими інститутами, монопольно панував в гуманітарній сфері, найбільш яскраво це можна було простежити в царині історичних предметів. Уніфікована історія СРСР, перелицьована ідеологічним інструментарієм концепція "колиски трьох братніх народів", хронічне протистояння крізь століття гнобителів і пригноблених. До цього набору елементів радянського гранд-наративу, імплікованого в історичну сферу, нерозривно долучався і елемент пропагування благополучного "радянського способу життя". Безплатне житло, хороші якісні продукти - всі ці маркери активно резонують з масовою свідомістю "гомо совєтікус" і сьогодні, апелюючи до емоцій і викликаючи почуття ностальгії за минулим.
На зміну пропагандистсько-офіціозному способу представлення історії після 1991 року в українську науку прийшов формат, який умовно можна окреслити двома тенденціями: освоєння світового дискурсу історичних методологій та спроби вибудовування власної схеми еволюції української історії. І якщо з схемобудівництвом власної історії виникли типово пострадянські проблеми - інтерпретація історії України як в шкільних програмах, так і в системі вищої освіти перебувала в тісній кореляції з поглядами очільника держави, - то в царині освоєння та імплементації науково- методологічних трендів світової історії справи пішли значно краще.
Однією з методологічних парадигм історичного дослідження, які активно почали розробляти та репрезентувати українські історики, стало повсякдення. Вимір осмислення минулого, який виокремився в гуманітарному дискурсі завдяки "великому антропологічному повороту", дозволив збагатити історичну науку кількома моментами - запровадженням інтердисциплінарності (завдяки тому, що повсякденність як предмет досліджень перебуває в полі зору соціології, антропології, психології) та зміною фокусу аналізу на рівень пересічної людини.
В контексті деколонізації української історії студії повсякденності стали одним із інструментів протистояння спробам реанімації одного з елементів радянського гранд-наративу - міфу про благополучне і стабільне життя за часів Радянського Союзу.
Спростування цього міфу та реконструкція специфіки повсякденного життя в радянську епоху реалізовувались в декількох напрямках. Найбільш фундаментальним результатом увінчались зусилля українських істориків Інституту історії України НАНУ - під загальною рубрикою "З історії повсякденного життя в Україні" було видано ряд монографій, присвячених аналізу окремих періодів радянської історії України в їх повсякденному вимірі [1]. деколонізація українська історія гуманітарний
Одночасно в українському гуманітарному дискурсі з'являються наукові розвідки, в яких відбувається перехід від аналізу джерельної бази до спроб концептуалізації феномену повсякдення. Вагомим є те, що повсякдення (радянське) досліджують представники не лише історичної науки, а й соціологи, культурологи, психологи, лінгвісти. Сукупність цих наукових праць засвідчує новий етап - а одночасно і новий рівень об'єктивного осмислення повсякденності і відмежування від фальсифікованих конструктів подачі минулого ("щасливого-радянського")[2,3,4].
Переломним як в новітній українській історії, так і в студіях повсякденності, став 2014 рік. Реінкарнація російсько-радянської імперії, росія перейшла від пропагандистського нагнітання набору кліше "русского міра", "совєтського мороженого" і т.п. до прямої воєнної експансії. Постала ситуація остаточного розмежування ментальності - а разом з нею і ідентичності: вибору або радянсько-русскомирної, або української. В українському дискурсі досліджень повсякдення відбулись релевантні зміни. Дослідження повсякденного життя (минулого) почало осмислюватись в кореляції з ментальними характеристиками. Найбільш репрезентативними можна вважати працю О.Стяжкіної "Смак радянського: їжа та їдці в мистецтві життя й мистецтві кіно (середина 1960-х - середина 1980-х років)."[5]. Деконструкція культури споживання як механізму соціальної інженерії, осмислення традицій радянського як втілення економічної та ідеологічної специфіки тоталітарної системи СРСР, ключовою характеристикою якої був репресивний устрій суспільства, в якому смак був так само проблематичним та майже недосяжним, як і пов'язана зі смаком та вибором свобода.
Долання спадку імперського минулого, прощання зі статусом колонії вимагає тотальних зусиль у сфері перебудови суспільної свідомості. Зміна ключових наративів української історії, осмислення минулого крізь призму множинних методологій, в тому числі і парадигми повсякдення є одним з ключових чинників цивілізаційного переформатування українського суспільства.
Список використаних джерел:
[1] З історії повсякденного життя в Україні: монографічна серія (2010-2014). / Інститут історії України Національної академії наук України. URL:http://resource.history.org.
ua/ejournal/EJ0000025.
[2] Коляструк О.А. (2007). Предмет історії повсякденності: історіографічний огляд його становлення у зарубіжній та вітчизняній історичній науці. Український історичний журнал, (1), 174-184.
[3] Леснича П. Поняття "повсякденність" у пострадянській історіографії (2015). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, (5), 152-157.
[4] Нагайко Т.Ю. Повсякденність як понятійна категорія історичного дослідження: осягнення інтерпретацій (2012). Наукові записки з української історії. Зб. наук. ст. Переяслав-Хмельницький, (29), 4-12.
[5] Стяжкіна 0.(2021). Смак радянського: їжа та їдці в мистецтві життя й мистецтві кіно (середина 1960-х - середина 1980-х років). К.:Дух і літера.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
"Феномен Н. Андрєєвої" як один із найбільш показових епізодів політичної боротьби навколо осмислення того, що М. Горбачов назвав "білими плямами" історії. Основні тенденції розвитку економічних реформ. Розпад Радянського Союзу (осінь 1990 - зима 1991).
курсовая работа [61,0 K], добавлен 08.02.2011Зменшення обсягу російськоцентричного представлення історії УССР. Засідання вченої ради Інституту історії АН УССР 3 серпня 1963 р. Кроки "самвидавівського" поширення розвідки М. Брайчевського. "Наукове спростування" теоретичних побудов М. Брайчевського.
научная работа [88,4 K], добавлен 07.08.2017Дослідження періодизації всесвітньої історії. Еволюція первісного суспільства, основні віхи історії стародавнього світу, середніх віків. Історія країн Африки, Америки в новітні часи. Розвиток Росії і Європи в кінці ХVІІ ст. Міжнародні відносини в ХХ ст.
книга [553,8 K], добавлен 18.04.2010Смерть Б. Хмельницького як поворотний момент в історії Української національної революції. Руїна - період історії України кінця XVII ст., що характеризується розпадом української державності і загальним занепадом. Хронологія періоду, його характеристика.
реферат [55,7 K], добавлен 07.11.2015Загальна характеристика журналу "Основа" П. Куліша. Знайомство з періодами інститутської історії у загальному контексті українського історіє писання. Розгляд особливостей трансформацій історичних візій і концепцій. Аналіз причин дегероїзації козацтва.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 07.08.2017Татищев як один з перших фальсифікаторів літописів. "Слово о полку Ігоревім" як відома пам'ятника літератури Київської Русі. Фальсифікації та містифікації руської історії кінця XVIII-XIX ст. Головні особливості радянського та пострадянського етапу.
курсовая работа [644,0 K], добавлен 29.11.2014Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.
учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015Аналіз колекції матеріалів про життя та діяльність української діаспори в США та Канаді. Дослідження ролі української діаспори у процесах демократизації та трансформації України, передачі позитивного досвіду в розбудові громадянського суспільства.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Часопис "Волынскія Епархіальныя Вдомости" в контексті історико-краєзнавчого руху на Волині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Відомості про авторів нарисів, присвячених дослідженню православної та унійної доби в історії монастирів Волині.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 22.05.2012Методологічні принципи, які застосовуються історичною наукою при дослідженні. Типи історичних джерел як матеріальних носіїв історичної інформації. Дослідницька робота в царині української історії в періоди революцій та війн, її відомі представники.
реферат [20,7 K], добавлен 17.11.2011Історичний огляд виникнення й розвитку державності, починаючи з VI-VII ст.н.е.: зародження слов'янських та європейських держав, аналіз їх основних історичних подій, які впливали на течію загальної історії та, зокрема, на становлення української держави.
шпаргалка [622,9 K], добавлен 04.06.2010Причини та витоки самозванства. Феномен самозванства в російській історії. Приклади найбільш відомих самозванців, їх походження, роль, яку вони відіграли та наслідки їх історичної діяльності. Смутний час як одна з причин зародження самозванства.
курсовая работа [30,2 K], добавлен 08.08.2012Філософія історії М. Хайдеггера: погляди на "субстанціалізм", викладені в праці "Буття та час"; представники "філософії життя". Концепція єдності світового історичного процесу К. Ясперса. Неотомістська історіософія; "драма історії" в неопротестантизмі.
реферат [27,3 K], добавлен 22.10.2011Місце Грушевського в системі методології позитивізму. Значення політичної та наукової діяльності історика в процесі становлення української державності. Історична теорія в науковій творчості політика. Формування національних зразків державного управління.
статья [24,8 K], добавлен 18.12.2017Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 03.06.2009Сутність терміну "репресія" та роль цього явища в історії СРСР. Сутність, масштаби та наслідки політики масових репресій в 30-х роках ХХ століття. Особливості розподілення масових переслідувань українців в роки репресій на території Радянського Союзу.
презентация [466,2 K], добавлен 23.11.2014Дослідження основних періодів в всесвітній історії та історії України: первісний і стародавній світ, середньовіччя, новітні часи. Характеристика головних понять фізичної, економічної, соціальної географії України та світу. Предмет теорії держави та права.
книга [672,3 K], добавлен 18.04.2010Географічні кордони, кочовий спосіб життя та військова організація суспільства Скіфії. Характеристика побуту та основних звичаїв скіфського народу. Найголовніші події в історії Скіфії, вторгнення царя Дарія. Соціальний лад та родовід племен Скіфії.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 30.01.2011Причини і джерела формування козацтва. Заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі та її роль в історії України. Формування української державності в ході визвольної війни. Походи проти турків та татар, віртуозна їх військова майстерність і хоробрість.
реферат [29,9 K], добавлен 03.12.2014Концептуальні засади дослідження взаємин української та кримськотатарської спільнот на етапі XV–XVII ст. Фактори міжспільнотних взаємин кримських і ногайських татар зі спільнотою українців. Специфічні ознаки етносоціальних трансформацій Великого Кордону.
реферат [26,5 K], добавлен 12.06.2010