Первинні поборові реєстри Звягельської волості другої половини XVI ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Первинні поборові реєстри Звягельської волості другої половини XVI ст.

Віктор Атаманенко

У статті розглянуто первинні поборові реєстри однієї з латифундій кн. В.-К. Острозького, розташованих на порубіжжі Волинського і Київського воєводств - Звягельської волості. Вони є важливим складником у джерельній базі вивчення соціально-економічної історії цих українських земель. Первинні реєстри створювалися власниками чи їх представниками. Для маєтностей кн. В.-К. Острозького другої половини XVI ст. інших джерел описово-статистичного характеру невідомо. Значення таких документів для Київського воєводства особливо важливе через їх погану збереженість для кінця XVI ст. Документація первинного характеру містить цілий ряд свідчень, які при узагальненні в сумаріях втрачалися. Вся сукупність податкової документації - первинної та узагальнюючої - становить цілісність.

Ключові слова: джерела описово-статистичного характеру, податкова документація, латифундії, князі Острозькі.

Primary collection registers of the Zviahel county of the second half of the 16th century

Viktor Atamanenko

The article examines the set of primary collection registers of Prince V.-K. Ostrogski's estates during the first post-Union decade, located on the border of the Volyn and Kyiv voivodeships. One of these was the Zviahel volost. They are an important component in the source base for studying the socio-economic history of these Ukrainian lands. Primary registers were created by landowners or their representatives. On their basis, government officials (collectors) determined by the dietsm created summarizing tax documents (summaries) for individual administrative units of the entire state. The summaries were partially published and widely used in research by representatives of various national historiographies. Primary registers are not sufficiently introduced into scientific circulation.

For many regions of the Polish-Lithuanian Commonwealth, they have not survived at all. The presence of primary (1570 and 1577) and summary (1570, 1577, 1583, 1589) registers offers an opportunity to study the state and dynamics of the development of social and economic phenomena. For Prince V.-K. Ostrogski's estates in the second half of the 16th century, other sources of a descriptive and statistical nature are unknown. The significance of such documents for the Kyiv Voivodeship is particularly important due to their poor preservation for the end of the 16th century. An important feature of collection registers, as well as descriptive and statistical sources in general, is the display of different social indicators of the urban and rural population. They were also used for historical and demographic research.

Primary documentation, produced by order of the landowners and related to individual estates, contains records that were lost when generalized in the summaries. These include linguistic peculiarities, the level of implementation of economic innovations, individual indicators of the sex structure of the population, anthroponymic information, customer names, paleographic and diplomatic features, etc. The levy registers began to be introduced in the territory of Volyn and Kyiv region from the end of 1569, and initially, their structure and design did not have an established standard due to the lack of tradition and experience. Tax documentation of the possessions of Prince V.-K. Ostrogski has a sufficiently high representativeness. The entire set of tax documentation - primary and summary - constitutes integrity. Therefore, in source studies, there is an opportunity to research the document circulation system and all its components.

Keywords: source studies, sources of a descriptive and statistical nature, tax documentation, latifundia, Princes of Ostroh.

Звягельська волость була єдиною, яка розташовувалася на території Волинського та Київського воєводств. Ці дві частини відділялися не тільки адміністративно, але і суто географічно - межею була р. Случ. Територія Звягельської волості лежала в межах Полісся. На її розвиток впливала господарська політика власників, яка могла бути відмінною для різних адміністративних одиниць держави хоча б в силу того, що основна частина маєтностей кн. Острозьких знаходилася на території Волині. В той же час, будучи цілісністю, волость знайшла рівнозначне відображення в джерелах описово-статистичного характеру.

Джерела описово-статистичного характеру, в яких знайшли відображення свідчення з історії Звягельської волості у складі володінь кн. Острозьких, представлені двома групами. До першої з них відносяться матеріали державного фіскального обліку, а до другої - інвентар 1620 р., який був документом внутрішньомаєткового обліку при підготовці поділу маєтностей. Як на півсторіччя таку кількості джерел не можна вважати достатньою. Але для значної частини володінь кн. Острозьких, як і для інших латифундій Волині, така ситуація виглядає, на жаль, нормальною.

Найраніше відомі джерела описово-статистичного характеру загалом для українських земель стосуються державної фіксації стану певних регіонів за допомогою перевірки стану замків, державних володінь, дотримання привілеїв тощо. Згодом держава поширила облік та контроль на фіскальну сферу. Ретельним вибирання платежів з оподатковуваного населення Волині стає з часу Люблінської унії. Якщо раніше у Великому князівстві Литовському існували досить широкі можливості ухилитися від сплати державних податків за допомогою надаваних урядом пільг, то податкова ухвала Люблінського сейму 1569 р. поширила на Волинь давнішу та апробовану часом, хоча й не без помітних недоліків, систему збирання податків. Вона супроводжувалася й створенням відповідної документації, яка зберігалася в Коронному Скарбі та могла згодом використовуватися для перевірки платежів. У випадку несплати без поважних причин неплатник повинен був відповідати перед судом. Сталою та впорядкованою стає й система звільнень від сплати податків на користь держави.

Протягом розглядуваного періоду система збирання податків залишалася стабільною, але згодом, на рубежі першої та другої третини XVII ст., змінився об'єкт оподаткування. Від Люблінської унії до 1629 р. він був складним. Люблінський сейм 1569 р. запровадив для інкорпорованих українських земель побор, який збирався з усього непривілейованого населення від володіння нерухомістю в містах і заняття ремеслом чи промислами в містах і селах, а також від користування землею як з селян, так і з міщан. Саме в цьому значенні він і був складним (складеним), оскільки враховував різні підстави оподаткування. Окремо виділялися особи, які не володіли нерухомістю чи не мали сталих занять, але обкладалися податком (вищим - люзні, гультяї). При цьому на єврейське населення накладався поголовний податок, але свідчення про нього на етапі опрацювання поборових даних включалися до загальних територіальних показників, а не до маєткових документів. Таким чином, державний податок, окреслений у джерелах як «побор», складався з відмінних платежів. З точки зору документного оформлення результатів на рівні Коронного Скарбу, як і на рівні окремих маєткових комплексів, він частіше за все не був єдиним. Мається на увазі оформлення окремих платежів з єврейського населення, чопового (від виробництва міцних напоїв) [21, s. 149 - 158]. Такі свідчення укладалися як сумарії з міщанських платежів (шос, плата з землі). Такі дані для 1589 р. стосуються й Звягеля, де зафіксовані такі міські патежі, як «міська рілля», чопове, та з окремих категорій населення [21, s. 150]. Відомі лише випадки збереженості окремих первинних поборових реєстрів з єврейських громад, які оформлені окремими поборовими реєстрами. Але для міст вони практично не збереглися. Для державних міст частково збереглися реєстри сплати «підводного» податку. В зв'язку з цим свідчення поборових документів для міст, де як правило зосереджувалися єврейські громади, практично в усіх випадках не було повними.

Стан Звягельської волості варто спочатку розглянути на прикладі подимного реєстру 1629 р. Це пов'язано з тим, що він подає загальні показники за кількістю оподатковуваних помешкань та вказує на статус поселень, міський чи сільський. Він при певних перетвореннях свідчень поборових реєстрів дає можливість показати динаміку розвитку волості протягом півсторіччя. Отже, на 1629 р. на території Звягельської волості за кількістю димів знаходилася третина маєтків А.-А. Ходкевич (2126). За кількістю міст вона випереджала головну з волинських маєтностей останньої, Острозьку. В складі Звягельщини знаходилося 4 міста та 23 села. Опублікований О. Барановичем подимний реєстр Волинського воєводства 1629 р. не містить свідчень про київську частину Звягельської волості [8]. Відтак, можна говорити про те, що вся вона могла бути найбільшою з волинських маетностей А.-А. Ходкевич та що вона буда досить добре залюднена та загосподарена. Найбільшим з міст був Острожок, згаданий як нове місто, яке ще не висиділо волю (545 димів). Помітно поступався йому центр волості Звягель (451 дим). Але обидва ці міста можна віднести до традиційних для Волині середніх міст. У Смолдирові знаходилося 226 димів. Смолдирів, який мав довшу міську історію порівняно із Острожком поступався йому за розмірами (226 димів). Найменшою була Дубрівка (112 димів). Протягом 20-х рр. XVII ст. чисельність її населення зменшилося. За кількістю димів вона поступалася с. Киянка [8, c. 41]. Розміри сіл коливалися від кількох до кількох десятків димів.

На час створення перших поборових реестрів кількісні характеристики міської та сільської складових Звягельської волості помітно поступалися даним 1629 р. Особливо це помітно на прикладі рівня її урбанізації. На території волості було тільки одне міське поселення, її центр Звягель. На 70-ті рр. XVI ст. у київській частині волості як новоосаджене фіксується ще одне місто - Бараше, а згодом і Романів (див. додаток 2).

Найдавнішими з джерел описово-статистичного характеру для Звягельської волості є комплекс податкової документації 70-80-х рр. XVI ст. Вибирання податку покладалося безпосередньо на власника чи його урядників. На інформативність поборових реєстрів впливала низка чинників. До них можна віднести сумління землевласника, зміни в структурі населення через міграції, втрати оподатковуваних одиниць тощо. До останніх можна віднести татарські напади. Але вони рідко досягали Звягельщини, принаймні поборові реєстри таких свідчень, на відміну від інвентаря 1620 р., не містять. Тому ці реєстри відображають «ідеальний» стан цієї латифундії на другу половину XVI ст.

Як відомо, державна податкова документація складалася досліджуваного часу з кількох рівнів. Підставою до вибирання побору було рішення сейму та затверджений ним універсал. Останній встановлював норми платежів для різних категорій оподатковуваного населення, умови звільнення від сплати та визначав поборців для окремих адміністративних одиниць держави. Так, перший з відомих оформлених для Звягельської волості випадок поборової документації був представлений двома первинними реєстрами, окремими для її волинської та київської частин. Перший для інкорпорованих українських територій розгляд питань державних прибутків було включено вже в конституцію Люблінського сейму 1569 р. В ній він займав значний, якщо чи не найбільший, обсяг порівняно з фіксацією інших питань [19, s. 95 - 98, 101 -106.]. Відтак, включені до складу Польщі українські землі вперше одержали достатньо розроблену та підтверджену реальною практикою Польщі підставу вибирання податків.

Поборові документи (як інші різновиди описово-статистичних джерел) Волинського воєводства використовуються дослідникам ще з часу їх публікації відомим польським істориком та археографом О. Яблоновським у 1889 р. Ним було введено до наукового обігу сумарні реєстри та проведено на їх підставі дослідження. Очевидно, дана обставина і призвела до того, що увагу дослідників привертали реєстри сумарні. При цьому, залишається ряд сумарних поборових реєстрів, які не знайшли відповідного археографічного опрацювання. Існують спроби археографічного опрацювання первинних поборових реєстрів, які стосуються, правда, лише окремих маєткових комплексів та переважно крупного землеволодіння - латифундій Волині [3; 4; 5; 6; 7; 9; 12, с. 153 - 158]. Стан збереження поборових реєстрів не можна вважати задовільним. Особливо це стосується первинних реєстрів, сукупність яких не охоплює всіх представлених у сумаріях маєтностей Волині та й за хронологічним охопленням їм поступається. Відновлюється увага до поборової документації, в тому числі й в археографічному спрямуванні, для вивчення ряду регіонів Речі Посполитої [13; 15; 16; 17; 18].

Основою для вивчення господарського, а також соціального, розвитку волинських латифундій служать, в першу чергу, різні категорії джерел описово-статистичного характеру. Але рівень їх збереженості за період другої половини XVI ст. - першої третини XVII ст. вкрай нерівномірно. Відтак, для всієї території Волині вони збереглися лише для 70 - 80-х років XVI ст. Дана обставина мала наслідком значний рівень їх археографічного освоєння (починаючи з 70-х рр. позаминулого сторіччя) [1; 2; 7; 8; 20] та пов'язаної з цим характеристики інформативних можливостей цих джерел [8; 10; 11; 21]. Специфіка інформації в таких джерелах мала наслідком їх використання не в усій інформативній повноті, а часто - для ілюстрації становища окремих категорій населення, характеристики окремих міських поселень та визначення історико-демографічних характеристик регіонів. Податкова документація й на сьогодні залишається чи не найчастіше (більшою чи меншою мірою) використовуваною в конкретно-історичних дослідженнях. В усіх розглянутих випадках увагу дослідників привертали реєстри сумарні (сумарії, сумаріуші), які стосуються крупних адміністративно-територіальних одиниць Польщі та Речі Посполитої.

Інформація про Звягельську волость присутня у сумаріях 1577 та 1583 рр. [21, s. 42, 84] Але якщо в першому відображено свідчення про обидві частини волості, то у другому - тільки про волинську її частину. Свідчення першого для Волині сумарного поборового реєстру 1570 р. про всю Звягельську волость свідчень не містять. Звягельський урядник кн. В.-К. Острозького В. Іллінський подав побор із запізненням (як «добирання»), але того ж 1570 року [21, s. 31 - 32]. Для всієї Волині на 1570 р. оформлення поборових платежів фіксувалося в багатьох випадках сумарно за всіма поселеннями латифундій. Відповідно, можна припустити, що в даному випадку йдеться тільки про волинську частину волості. Підтвердженням цього може бути первинний поборовий реєстр, який апелює до ухвали Люблінського сейму, але містить дату передачі зібраного податку поборці Київського воєводства Щ. Харлінському В. Романовським (див. додаток 1) [14, арк. 265]. Волинська ж частина первинного реєстру Звягельської волості 1570/1571 р. має тільки відсилку до часу Люблінського сейму. Отже, він міг збиратися протягом кількох років після нього. Реєстр же київської частини також її містить, але вказує також конкретну дату створення - 23 квітня 1571 р. (див. додаток 1) [14, арк. 265] Скоріше за все, у цей же час відбувалося й оформлення платежів і з волинської частини волості, через що первинний реєстр вчасно не потрапив до основної частини сумарія і був до нього доданий.

У реєстрах первинних і сумарних датування переважно позначалося тільки на рік відповідної сеймової конституції, яка ухвалювала поборовий універсал. Для волинського первинного реєстру тільки така дата і показана (Люблінський сейм 1569 р.). Первинні реєстри маєтків кн. Острозьких, віднесені до сейму 1576 р., згадують спустошені від тарських нападів поселення, але тільки у одному чітко вказується час наїздів - 1575 та 1577 рр. [7, с. 48] Відтак, первинні (як і сумарій) реєстри, які фіксували збирання ухваленого у 1576 р. податку, були створені у 1577 р. (йдеться про володіння кн. В.-К. Острозького, зведені в конволют). Первинний поборовий реєстр Звягельської волості (див. додаток 2), скоріше за все, також був створений тоді ж, оскільки його укладачем, як і інших реєстрів володінь кн. В.К. Острозького, був М. Деревенецький. Але сумарій 1577 р. містить дещо відмінні показники порівняно з первинним реєстром (див. додаток 2 та публікацію О. Яблоновського [21, s. 42]). Отже, це питання вимагає окремого розгляду при залученні всієї сукупності первинних та сумарних реєстрів маєтностей кн. Острозьких - архівних та опублікованих.

Первинні поборові реєстри належать до важливих джерел описово-статистичного характеру. Окрім інформативного навантаження, часто ширшого за сумарні реєстри, вони дають можливість вивчення всіх елементів поборової документації. Це стосується не тільки території Волині та Київщини, але регіонів, від яких подібна документація не збереглася. Джерелознавче дослідження первинних реєстрів вимагає залучення всієї їх сукупності при використанні всієї системи фіскальних джерел. Для окремих маєтностей первинні поборові реєстри не збереглися, але там, де вони наявні, означає можливість використання у конкретно-історичних дослідженнях відмінного від інших документів описово-статистичного характеру історичного джерела. На прикладі опублікованих у додатках реєстрів видно їх видові особливості, організацію матеріалу (далеко не уніфіковану), характер інформації. Для всієї Звягельської волості вони значною мірою дають можливість помітно розширити джерельну базу вивчення її соціально-економічної проблематики та історико-демографічних питань.

Список використаних джерел та літератури

1. Архив Юго-Западной России (АЮЗР). Киев, 1886. Ч. VII. Т. 1. 746 с.

2. АЮЗР. Киев, 1890. Ч. VII. Т.2. 859 с.

3. Атаманенко В. Описово-статистичні джерела другої половини - першої половини з історії Старокостян- тинова. Болохівщина: Осягнення історії. Старокостянтинів, 2009. Ч. 1. С. 84 - 95.

4. Атаманенко В. Первинні поборові реєстри як історичне джерело (на прикладі міст Волині середини XVI ст.). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». Острог, 2020. Вип. 30. С. 67-77.

5. Атаманенко В. Первинний поборовий реєстр Степанської волості 1576 року. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». Острог, 2021. Вип. 32. С. 47-61.

6. Атаманенко В. Свідчення описово-статистичних джерел другої половини XVI - першої половини XVII ст. про Дубенську волость. Дубенський науковий вісник. Дубно, 2021. Вип. 3. С. 75-83.

7. Атаманенко В. Первинні поборові реєстри маєтків князя В.-К. Острозького 1577 року. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». Острог, 2023. Вип. 34. С. 46-53

8. Баранович О.І. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство. Київ, 1930. 155 с.

9. Ерусалимский К.Ю. Реестр налоговых выплат с Ковеля и Ковельской волости 1576 г. Вестник Университета Дмитрия Пожарського. Москва, 2017. №2 (6). С. 248-323.

10. Крикун М.Г. Масові статистичні джерела до історії Правобережної України XVI - XVIII ст. Українська археогрфія: сучасний стан та перспективи розвитку. Київ, 1988. С. 75-81.

11. Кіку І.О. Актові книги як джерело для вивчення демографії Волині першої половини XVII ст. Історичні дослідження: Вітчизняна історія. Київ, 1985. С. 51-52.

12. Матеріали до історії Острозької академії (1576 - 1636). Бібліографічний довідник. Київ, 1990. 217 с.

13. Смерека Б. Реєстри поборового податку у Польському королівстві: процес збору податку та інформативність документів (на прикладі поборового реєстру Львівської землі Руського воєводства 1552 р.). Вісник Львівського університету. Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології». Львів. 2015. Вип. 10. С. 132-144.

14. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 44 «Вінницький гродський суд». Оп. 1. Од. зб. 1. 909 арк.

15. Atlas Zrodel i Materialow do Dziejow Dawnej Polski. 2015, № 2.

16. 26. Atlas Zrodel i Materialow do Dziejow Dawnej Polski. 2015, № 3.

17. Boroda K. O przydatnosci rejestrow poborowych z XVI wieku w badaniach demograficznych. Przesziosc Demograficzna Polski. Warszawa, 2014. № 33. S. 21-38.

18. 28. Gochna M. Elektroniczna edycja rejestrow poborowych wojewodztwa kaliskiego z drugiej polowy XVI w. Studia Geohistorica. Rocznik historyczno-geograficzny. Warszawa, 2014. Z. 2. S. 143-15

19. Volumina legum. Petersburg, 1859. T. ІІ. 482; XIII s.

20. Zrodla dziejowe. Warszawa, 1883. T.XII. Cz. 2. Warszawa, 1889. T.XII. Cz. 2. 1883. 493 s.

21. Zrodla dziejowe. Warszawa, 1889. T. XIX. 485 s.

References

1. Atamanenko V. Opysovo-statystychni dzherela druhoi polovyny - pershoi polovyny z istorii Starokostiantynova. Bolokhivshchyna: Osiahnennia istorii. Starokostiantyniv, 2009. Ch. 1. S. 84 - 95. [in Ukrainian].

2. Atamanenko V. Pervynni poborovi reiestry yak istorychne dzherelo (na prykladi mist Volyni seredyny XVI st.). Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Istorychni nauky». Ostroh, 2020. Vyp. 30. S. 67-77. [in Ukrainian].

3. Atamanenko V. Pervynnyi poborovyi reiestr Stepanskoi volosti 1576 roku. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Istorychni nauky». Ostroh, 2021. Vyp. 32. S. 47-61. [in Ukrainian].

4. Atamanenko V. Svidchennia opysovo-statystychnykh dzherel druhoi polovyny XVI - pershoi polovyny XVII st. pro Dubensku volost. Dubenskyi naukovyi visnyk. Dubno, 2021. Vyp. 3. S. 75-83. [in Ukrainian].

5. Atamanenko V. Pervynni poborovi reiestry maietkiv kniazia V.-K. Ostrozkoho 1577 roku. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Istorychni nauky». Ostroh, 2023. Vyp. 34. S. 46-53[in Ukrainian].

6. Baranovych O.I. Zaliudnennia Ukrainy pered Khmelnychchynoiu: Volynske voievodstvo. Kyiv, 1930. 155 s. [in Ukrainian].

7. Erusalimskij K. Ju. Reestr nalogovyh vyplat s Kovelja i Kovel'skoj volosti 1576 g. Vestnik Universiteta Dmitrija Pozhars'kogo. Moskva, 2017. №2 (6). S. 248 - 323. [in Russian].

8. Krykun M.H. Masovi statystychni dzherela do istorii Pravoberezhnoi Ukrainy XVI - XVIII st. Ukrainska arkheohrfiia: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Kyiv, 1988. S. 75-81. [in Ukrainian].

9. Kiku I.O. Aktovi knyhy yak dzherelo dlia vyvchennia demohrafii Volyni pershoi polovyny XVII st. Istorychni doslidzhennia: Vitchyzniana istoriia. Kyiv, 1985. S. 51 - 52. [in Ukrainian].

10. Smereka B. Reiestry poborovoho podatku u Polskomu korolivstvi: protses zboru podatku ta informatyvnist dokumentiv (na prykladi poborovoho reiestru Lvivskoi zemli Ruskoho voievodstva 1552 r.). Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia «Knyhoznavstvo, bibliotekoznavstvo ta informatsiini tekhnolohii». Lviv. 2015. Vyp. 10. S. 132144. [in Ukrainian].

11. Boroda K. O przydatnosci rejestrow poborowych z XVI wieku w badaniach demograficznych. Przesziosc Demograficzna Polski. Warszawa, 2014. № 33. S. 21-38. [in Polish].

12. Gochna M. Elektroniczna edycja rejestrow poborowych wojewodztwa kaliskiego z drugiej polowy XVI w. Studia Geohistorica. Rocznik historyczno-geograficzny. Warszawa, 2014. Z. 2. S. 143-150. [in Polish].

Додаток 1

Первинні поборові реєстри Звягельської волості 1570 -- 1571 рр.

Реєстр побору єго к(о)р(олевское) м(и)л(ости) уфаленого на сонме Любелскомь в року шестдесАт девАтомь з ыменем звеголских, которьіє за Случю ку повету Киевскому лежат велможного кн(А.)ж(а) ти Костентена стролского, воеводы киевского, маршалка земле Волынское, старосты володимер- ского, черел мене, Василя Богдановича Романовского, с каждого дыму выбравши по грошем два- набцат а ют о югородников по два грошм, ютдалом до рук его млсти пана Щасного Харлинского, поборцы повету Киевского, року оа м(е)с(е)ца аирел(я) кг дна.

Село Глумча

Артим Стрижевич гр(ошем) ві

Семен Стрижевич гр(ошем) ві

Васко Дідь гр(ошеи) ві Грин Скочко гр(ошеи) ві Дашко Манкович гр(ошеи) ві Макар Манкович гр(ошеи) ві Гарко Семенкович гр(ошеи) ві Тимош Андросович гр(ошеи) ві Семен Селехович гр(ошеи) ві Васил Федцевич гр(ошеи) ві 265 зв.

Тимош Андросович гр(ошеи) ві Иван Михалцевич гр(ошеи) ві Пархом Андросович гр(ошеи) ві

Блоха Огородник гр(ошеи) в

Слуги в том же селе

Борис Кунашевич гр(ошеи) ві Игнаш Кунашевич гр(ошеи) ві Тимош Манкович гр(ошеи) ві Хведе Накрывалович гр(ошеи) ві Панко Накрывалович гр(ошеи) ві Демян Юсипович гр(ошеи) ві Васко Юсипович гр(ошеи) ві Бушко Юсипович гр(ошеи) ві Коржик Глушекии гр(ошеи) ві

Село Кочичин

Радко Сенкевич гр(ошеи) ві Савка Игнатович гр(ошеи) ві Мартин Аростович гр(ошеи) ві Еремеи Дешкович гр(ошеи) ві Гаврило Аростович гр(ошеи) ві Жадко Аростович гр(ошеи) ві Данко Наумович гр(ошеи) ві Васко Наумович гр(ошеи) ві нанка Наумович гр(ошеи) ві Логвин Приходко гр(ошеи) ві Гане Голекии гр(ошеи) ві Сенко Юркович гр(ошеи) ві Сенко Юркович гр(ошеи) ві Єрмак Иванович гр(ошеи) ві Хведко Сышкович гр(ошеи) ві

городник Мокеи Жукович гр(ошеи) в

Слуги того ж села

Бушко Голскии гр(ошеи) ві Хведко Полскии гр(ошеи) ві Єрмак Сышко гр(ошеи) ві Хома Старчикович гр(ошеи) ві Мирош Хомич гр(ошеи) ві Сидор Талко гр(ошеи) ві

Село Жадковка

Зенко Бобрик гр(ошеи) ві Васко Борсук гр(ошеи) ві

Корнило Карпович гр(ошеи) ві Кондрат Карпович гр(ошеи) ві Семен Радкович гр(ошеи) ві Пане Иванович гр(ошеи) ві Мишура Васкович гр(ошеи) ві Лукян Иванович гр(ошеи) ві Стас Домашевич гр(ошеи) ві Карпь Жадковскии гр(ошеи) ві Яцко Карпович гр(ошеи) ві Петрь Карпович гр(ошеи) ві

Подданые пна Терпиловы

Иван Солонина гр(ошеи) ві Васко Цыкало гр(ошеи) ві Сава Лубчич гр(ошеи) ві

ГирА городник

Богдан городник гр(ошеи) в

Хведко городник гр(ошеи) в

Попа Николског(о) люди

Мартин Росселыи гр(ошеи) ві Мирош Лысыи гр(ошеи) ві

Андреи городник гр(ошеи) в

Село Подлубы

Мишута Ухредич гр(ошеи) ві Дмитрь Побратим гр(ошеи) ві Микита Ухредич гр(ошеи) ві Петраш Кулбачич гр(ошеи) ві Тимош Кулбачич гр(ошеи) ві Андреи Ухредич гр(ошеи) ві

Сенко городник гр(ошеи) в Никипор городник гр(ошеи) в

Село Мички

Иван Тишевич гр(ошеи) ві Пилин Янкович гр(ошеи) ві Кулма Седыи гр(ошеи) ві Роман Юхнеевскии гр(ошеи) ві Коростел Юхнеевскии гр(ошеи) ві

Мишко Боярин гр(ошеи) ві Єско Боярин гр(ошеи) ві

Слуги в Барашох

Юрага Барашовскии гр(ошеи) ві Семен Лашко гр(ошеи) ві стая смол гр(ошеи) ві Иван Бакь гр(ошеи) ві Тиш городник гр(ошеи) в

Село Голско

Сенко Боролыс гр(ошеи) ві Кузма Гаврилович гр(ошеи) ві Иван ГирА гр(ошеи) ві Минюк Голецкии гр(ошеи) ві Антон Нелепович гр(ошеи) ві Богдан Бутович гр(ошеи) ві Жук Сенкевич гр(ошеи) ві Сидор Столбычич гр(ошеи) ві Наум Туровец гр(ошеи) ві Хведко Корецкии гр(ошеи) ві Ходор Гугнивый гр(ошеи) ві Свирид Юркович гр(ошеи) ві Клим Рудыи гр(ошеи) ві Кондрат Коросцкии гр(ошеи) ві Васко Лои гр(ошеи) ві

Во всехь тых селехъ девеносто два дымы тАглыхь, деветь югородниковь, которьіє на роботу ходАт.

Сумою пенезеи коп юсмьнадцат грошей сорок два на полскую личбу.

Реестрь побору его кролевское млсти в року §ф-мъ з ымении велеможного кнжати его млсти кнЗА Костентина строзского, воеводы киевского, маршалка земли Волынскои, старосты володимерског(о) зу Звагла и сел к нему належачих, уфаленог(о) и встановленог(о) на соими недавно минулом любел- ском ку юбороне Речи Посполитое з земли немиреное так в мести, яко и на селех, бо землА неми- реная с кождог(о) дыму по дести грош лАдцьких ют двух пол яко з волоки альбо службы двадцат грош полскихъ.

Наперви люди, который в Рынку мешкают, ют дому по чотыри гр(оши) полских давали Мисто Звегол Сенашко д Данило д Сенко д Игнат д Устин д Сенко д Радко д Прокоп д Варуша д

Таблица 1 Домы в улицы которыи по два грош(а) полских ют дому давали Мещане з дыму давали

Пилип в	Богьдннь в улици в	Юнацко і
Савостько в	и Томило в	Васко і
Степан в	Матфии в	Пилип і
Евхим в	Щеславскии в	Савостко і
Иван в	Аньдрии в	Степан і
Федко в	Моисии в	Евхим і
Лукян в	Сахно в	Данько і
Терешко в	Яцко в	Иван і
Мелешко в	Петрь в	Федко і
Першька в	Григореи в	Лукян і
Сенко в	Сава в	Терешко і
Богдан в	Васко в	Мелешко і
Дмитрь в	Янко в	Першько і

Иван в Гаврило в Васко в Гримко в Ивашко в Борис в Гримко в Карпьв Максимъ в Павел в Потая в Алешко в Ничипор в Иван в Кузма в Гаврило в Лаврин в Коньдрат в Еремем в Яким в Васко в Микула в Савостко в Нелия в Аньдрим в рина в Борис в вдотя в Аньдрии в Павел в Федко в Кондрат в Просимка в Радко в Максим в Нестер в Малим в Гришко в Влас в Финдик в Денис в Сенко і Богдан і Иван і Гаврило і Васко і Гримко і Ивашко і Борис і Гримко і Карпь і Максим і Павел і Потая і Алешко і Ничипор і Иван і Кузма і Гаврило і Лаврин і Кондрат і Богдан і Мещане в Рынку и в вулицах ют югородов по грошу а дали Игнат Кравец д Устин Ковал д Томило Кушнир д Матфии д

Таблица 2

	Богдан а Сенько а
Васко а	Радко а
Пилия а	Прокоя а
Савостко а	Варуша а
Степан а	Щеславским а
Евхим а	Андрии а
Иван а	Моисии а
Федко а	Сахно а
Лукян а	Яко а
Терешко а	Петрь а
Мелешко а	Горлин а
Першько а	Сава а
Сенко а	Васко а
Богдан а	Микула а
Дмитръ а	Савостко а
Иван а	Нелея а
Гаврило а	Аньдрии а
Васко а	рина а
Гримко а	Борис а
Ивашко а	вдотя а
Борис а	Аньдрии а
Гримко а	Павел а
Карпь а	Федко а
Максимъ а	Кондрат а
Павел а	Просимка а
Потая а	Радко а
Алешко а	Максим а
Ничипор а	Нестер а
Иван а	Малыш а
Кузма а	Гришко а
Гаврило а	Влас а
Лаврин а	Яким а
Коньдрат а	Хвиндик а
Васко а	Дениса Янкоа Еремема

Таблица 3

Бояре, слуги по дести грош(еи) полских дали
Степан і
Матфии і	Луцко і
Васко і	Грицко і
Хведор і	Васко і
Данец і	Иванис і
Ивашко і	Гаерило і
Иван і	Лукьян і
Васко і	Жадило і
Васко і	Иван і
Мартин і	лисюта і
Гаерило і	Богдан і
Денис і	Жук і
Иван і	Тимош і
Кондрат і	Яцко і
Иван і	Иван і
Мамаи і	Иван і
Игнат і	Иван і
Степан і	Иван і
Харитон і	Томило і
Пронец і	Богдан і
Богдан і	Иван і
Мартин і	Васко і
Лееко і	Коско і
Васюта і

Село Рогачое люди з дымое давали по дести гр(ошеи) полских Апанас і Томаш і Иее і

Село Выкуски по дести гр(ошеи) дали Лаерин і Сенко і Харитон і Иван і Аньдрии і Мелко і Нестер і Лукяньі Сачко і Богдан і Васко і

Село Пилиповичи Исаи і Конон і Лукаш і Терех і Сенко і Иван і Курило і Сенкоі Пашко і Тимош і Васко і Еско і Гаерило і Иван і Игнатъ і Павел і Аньдрии і Гугрин і Васко і

Бояре в том же сели з дыму дали Лаеринец і Тимош і Гринец і Сидор і Иван і Потан і Васко і Гапон і Мартин і Суека і Село Западинци

Кудин і Ярош і Макар і Клим і ношко і Ждан і Вылуски п(а)на Миска Шешка по дести грош(еи) дали Иван і Алексин і Яким і Радивоні

Люди монвинскин по дести грош(ен) дали Яцько і Гулері Мишко і Аньдрин і Ярко і Юхно і Васко

Село Киянка по дести грош(ен) давали Хведор і Нехвед і Иван і Сенко і Хведор і Лазор і Кузма і Аньдрин істап і Ивашко і Прыс і Аньтон і Васко і

Огородники киянскин по два гр(оша) дали Ярко в Хведор в Анъдрии в Тимош в Люди Стерка Сусловы по дести грош(ен)дали

Гришко і Миколаи і ремеи і Петрь і Гринері Яцко і Марко і Иван і Тишко і Идя і 536зв

Реистръ кнза воеводы его м(и)л(ости) киевског(о) звАтолскии, [то ест луцкии].

Центральний державний історичний архів, м. Київ. Ф. 44 «Вінницький гродський суд». Оп. 1. Спр. 1.

Арк. 265 - 288, 532 - 536 зв. Оригінал. Рукопис. Друкується вперше.

поборовий реєстр звягельський волость

Додаток 2

Первинний поборовий реєстр Звягельської волості створений при вибиранні ухваленого у 1576 р. побору 624

Реєстръ выбираня побору его кролевское м(и)л(о)сти в року афоs уфаленого з ыменя кн(я)ж(а) ти его милости строзского воеводы киевъского зъ Зватля, в повете Луцкомъ лежачого, и з сел за Случю, в повете Киевъско.м к нему лежачих. То ест з дымов рынковых по чотыри гроши, з домов уличъных по два гроши, з огородов по грошу, з рол яко з дворища алъбо з лану по двадцати грошей полских, ют ремесла по чотыри гроши, ют перекупок по семи грошей - то все на личбу полскую.

Местечъко Звяголъ

Там же домы, которые по чверти роли и дворища маюте, з дому по грошу а з роли по е гр(о)шеи платили

Ярошъ Западинскии

Зълои грошей е, з дому гр(о)шеи в

Алешко

Васко

Терешко

Ничипор

Галатин

Иван

Лука

Кондрате

Малеи

Савка

Иванъ

Томило Кушнер

Анъдреи

Исаи

Першко

Лаврикъ

Кудин

Стецъко

Кондрате

Домы рынковые, которые роли ани югородов не мают, по чотыри гроши платили.

Таблиця 1

Сенко Марко	Литвинъ
Иван Наумъ	Сума золотых в и грош(еи) шестнадъцат
Хведорина	Домы уличъные, которые роли по полдворища яко
Степан	по поллану мают, з роли по і гр(о)ш(еи), з дыму по в
Мартинъ	гр(о)ш(а) платили
Михайло	Чорнушич з роли гр(ошеи) і, з дому в гр(о)ши
Куница	Наливаико
Савостько	Мелешко Рачкович
Проскурка	Борис Турович
Карпъ	Гришъко
Момот	Горяин
ниско	Сенко
Явхимъ	Радко
Кудинъ	Васко
Євъко	Игнат
Зенъко	Лукъян Сенко Там же люди убогие, которы[и] ни роли, ани ремесла не мают, в улицах живут, домы а югороды маючи - з дому по в гроши, з огорода по грошу а платили
624зв	Нелеп Яцкович з дому в гр(о)ш(еи), з огорода грош а
Гарило	Яцъко
Васко	Хведъко
Гапон	Илъя Гаврило
Сума чинит зол(отых) шест гр(о)шеи ві.	Гринецъ Шушъко

Ганка

Мартин

Васко

Лукянъ

Гарасим

Васко

Олекса

Хведко

Там же югородники, люди убогие, ничого не мають, з огорода платили по в грош(еи)

Пилип

Анъдреи

Сенко

Иван

Сем ко

Иван

Ивашъко

Жидъко

Пархомъ

Алексеи

Тишко

Бочонос

Володко

Алекса

Матъфеи

Богдан

625зв

Хведе Спичакович гр(о)шеи і Ивашко гр(о)шеи і Медъвед гршеи і Лангая гр(о)шеи і

С чъверти дворища по пети грош(еи) дали

Иля

Иван

Савка

Яцъко

Трухонъ

Еско

Ганець

Жданъ

Сенъко

Иванъ

Серко

Иванъ

В том же месте реместеники, которые юте ремесла

по д, юте дому по грош(а) в, юте югорода по грошу

юдному платили, убогие

Терешко чоботар гр(о)ш(еи) з

Гапон чоботар гр(о)ш(еи) з

Лукян чоботар гр(о)ш(еи) з

Сума з Рогачова шести дворищъ и шестенадцати югородникое золотых полскихъ плте и грошей в

Село Киково

Там дворищъ яко ланое д, на которых слуги путный розно седятъ

Карпович зъ дворища дал гр(о)шеи к Гуле на полдворища гр(о)шеи і панас на четверти гр(о)шеи е Васко гр(о)шеи е Аврам гр(о)шеи е Тимош гр(о)шеи е Чорнуха гр(о)шеи е Киндер гр(о)шеи е Труш гр(о)шеи е

С Киковы дворищъ д, дымы подворищъных а по к грошей, полдворищъных и по і грошей - чините золотых в и грош(еи) к

Село Киянка Мервицъкого Мервицъкого люди на дворищах яко на лане седяте

Сенюкъ

Киянка маете дворищъ д, на чверти s югородникое е - всего чините золотых полских г

Село Сусловъ, в котором люди на дворищах яко на ланех седяте

Петров Воитеховичъ с полдворища гр(о)шеи і Степан с чверти дворища е грошеи дал Вакула е гр(о)ш(еи)

Степан гр(о)ши е Васко гр(о)шеи е Гришко гр(о)шеи е Яким гр(о)шеи е

Там же люди убогие, югородники, ничого не маюте, по два гр(о)ши дали

Таблиця 2

Матфеи	Еремеи
Лазука	Сенко
Ку зма	Тимош
Васко	Хведор
Белякъ	Ермакъ
Анъдреи	Павел
стал Федор	Село Суслов чинит зъ дво
Петрок стапе Борис Денисъ	626
Там же люди убогие, югородники, по в гр(о)ши дали	Дмитъ Крот
Федор	Лукъян
Сенко	Санко
Илъя	Сасъко
Петрок	Давыд
626	Чинит гр(о)шеи si
рищъ полтретя, дымовъ полдворищъных в, югородников шест - то все чинит золотых в и	Люди Богдана Вылуски убогии, роли а ничого не
грош(а) в	мают з огорода по в гр(о)ши дали
Люди Шашковы Вылуски, в котором люди	Наумъ хрем
на дворищах яко на лане седят	Алексеи
Иван с полдворища гр(о)шеи і	Игнат
Степан с полдворища гр(о)шеи і	Иванъ
Там же убогие югородники, по в гр(о)ши дали	Сидор Кудан
мелянъ	Супрон
Васко Юрко	Чинит гр(о)шеи si
Алексеи Каленик	Люди Васка Ваылуски те.ж убогии, роли а ничого не
Анъдреи	мают, з огородов по в гр(о)ш(и) дали
Дранъ	стал
Иевъ	Павел
Чинитъ золотыи а и грош(еи) шест	Васко Семен
Люди Карского убогие, роли а ничого не мають, з огорода по в гр(о)ш(и) дали	Иванъ Чинит гр(ш)еи i
Харитон Люди Стрыевского, роли ани югородов не мают по	Село Кононовщизна, люди убогие по д гр(о)шеи - тол- ко быдлом са живлт, роли не пашут Трушко
в гр(о)ши дали	Мацько
Сидор	Максим
Анътон	Корнеи
Иван	Ивашко
ниско Чинит гр(о)ше и Люди Мартина Юрчевича, так же роли а ничого не	Чинит гр(о)шеи к Сума сел замковых, которыи на целых дворищах седлт по к гр(о)ш(еи) дали в.
мають, з огородов по в гроши	Дымов, которые на полдворищах по і гр(о)шеи плати-
Гаврило	ли кг.
Яцъко	Дымов, которыи зъ чверти платили мд.
Протасъ	Дымов, которыи по д гр(о)ши платили є.
Прыима	Дымов по два гроши ои.
Гринецъ	Чинит всего золотых к и гр(о)ши s.
Жданъ

лифер

Романъ

Васко

Потапъ

Савка

Чинида гр(о)шеи кд 627

Васко полтретя гроша Федор на полдворища гроше і Миско на полчетверти полтретя гроша Коржичъ на полдворища і гр(о)шеи Паско на четверти гр(о)шеи е Бут гр(о)шеи е

Сума всих тых подданых, што на четверти по е гр(о) шеи даюда ді, а тыг, што на полчверти ві, который даюда по полтретя гроша, а што те.ж на полдворищу, который даюда по і гр(о)шеи два. Подсуседковъ, што дають по в гр(о)ши, д

Сума зъ Глумчеи чинида на личъбу полскую золотых д и грш(еи) и

зв Ничипор Федко Степан Иван Аникеи Анъдреи Еско Иван Грышко Юрко Лазор Ивашко Тимош Хведор Яцъко Васко Денисъ Анъдреи Богдан Васко Насун Тимош Матруна Хведко Клим Игнат Проне

Сума з местечка Барашое чини золотых в

Васко Луи і

Васко Полонскии зъ чверти грош(еи) е

Села звеголскии за Случю, до повету Киееского належачие

Село Голско новоюселое,там люди на полдворищх яко на поллану и на чедаверти седятъ

Село Кочичин, в которомъ юдно дворище яко полланъ, которое розно седида Мартинъ на чверти гр(о)шеи е Гарило гр(о)ше е Да грошеи е

Тимош на полчверти, полтретя гроша Иван полтретя гроша

нанчиная, вдова убогая, з огорода в гроши

Местечько Бараши новопосажоно, которым еще

волносда не вышла, а ведъже юда дому по в гр(о)ши

дали, которыи недаено юсели, роли а ни югородовъ не

маюда; лежида в повете Киевъском

Данило

Иван

Марко

Село Ивановичи новоюсели на полдворищахъ яко на полланъку и на четверти седяда Костюн Трухонович с полдворища і гр(о)шеи Михно с четверти гр(ошеи) е Пержон гр(о)шеи е Карпъ гр(о)шеи е Клим гр(о)шеи е Федор гр(о)шеи е Улас гр(о)шеи е Борис гр(о)шеи е Савка гр(о)шеи е

ношко с полчверти гр(о)шеи полтретя

Мишута гр(о)шеи полтретя

Иван гр(о)шеи полтретя

Селивон гр(о)шеи полтретя

Гурин гр(о)шеи полтретя

Иван гр(о)шеи полтретя

Зане гр(о)шеи полтретя

Там же люди убогие ничого не маютъ, з огородое по в

гр(о)ш(а) дали

Иван

Процъ

Тишко

Костюн

Ждан

628

Мокеи

Ходор

Харко

Сенъко

лешъко

Савка

Хведко

Микита

Краско

Сенко гр(о)ш(еи) е сташко гр(о)ш(еи) е Игнада гр(о)шеи е Мишъко гр(о)ш(еи) е Прокопъ гр(о)шеи е Ходко гр(о)шеи е Логвин гр(о)шеи е Гримко гр(о)шеи е Мартин гр(о)шеи е

Там же люди убогие роли не пашуда, толко быдло

маюда - по д гр(ошеи) дали

Сенко

Гурин

Анътон

Сенко

Там же люди убогие роли а ничого не маюда, з огорода по в гр(о)ши дали Наумъ Иван

Евхим

Иванъ

Юрко

Богдан

Хведъко

мелянъ

Мишко

Гурин

Амброжии

Село Белоберелцы Терпилово убогий ничого не маюда з огородов по в гроши дали

Богдан

Цилаико

Мартинъ

Иван

Хведор

Хведор Сухонос Мартинъ

Село Глумча, там дворищъ яко ланов шесда ролно седят - юдны на чверти, другий на полчверти

Арътим Стрыжович на чверти гр(о)шеи е Сенко гр(о)шеи е Зака гр(о)шеи е

Дешко на полчверти полтретя гроша 629

Сума у во Ивановичохъ

Люди, што съ чверти дали юсмъ, зъ полчверти и, съ полдворища а, югородников е - чинида всего п(е) н(я)зеи яко зъ чтырех дворищъ лановыхъ золотых полскихъ в грош(еи) к

Село Жадъковка новоюсело на полдворищах яко на полланку и на чверти седяда Гри Атаман гр(о)ш(еи) і Нестер гр(о)ш(еи) і Васко с чверти гр(о)шеи е Иван гр(о)шеи е Карпъ гр(о)шеи е Евъко гр(о)шеи е

Там же люди убогие роли а ничого не маюда, з огороду

по в гр(о)ши дали

Пилин

Конъдрада

Хусъ

Микула

Микита

Сенко

Алешко

Петръ

628зв

Тимош полтретя гроша Данило полтретя гроша Микита полтретя гроша Васко на чверти гр(о)шеи е Марко гр(о)шеи е Сидор гр(о)шеи е

Гринко на полчверти полтретя гроша Макар на полчверти полтретя гроша Грине полтретя гроша Билаєня полтретя гроша Миско на чверти гр(о)шеи е Пархом гр(о)шеи е Наумъ гр(о)шеи е

Корши на полчверти полтретя гроша

Там же люди убогие, которые ничого не маютъ по в

грош дали

Еско

Гаврило

нофреи

Денис

Там же слуги пуданые

Федор Конашевичъ на чверти грошей е

Васко гр(о)шеи е

Тимош на полчверти полтретя гр(о)ша 629

Село Подлубы тамъ дворищъ в яко ланы, на которых по четвертине седяда Мисюта с полдворища і гр(о)шеи Побратим полдворища і гршеи Петраш с четверти гр(о)шеи е Тимош гр(о)шеи е

Юрко гр(о)шеи е Сенко гр(о)шеи е

Сама всих шесда юда них золотыи и грошей і

Село Юхновичи там дворищъ в яко ланы, на которых седяда Ждане с полдворища і гр(о)шеи Роман і гр(о)шеи Пилин і гр(о)шеи

Село Романов новоюсело, люди убогие по в гр(о)ши дали

Мокеи

Черникъ

Васко

Андъреи

Павелъ

Юшъко

Васко

Гуц

Иван

Богдан

Всего чинит гр(о)шеи к 629зв

Пилин с полдволрища грош(еи) і Андреи гр(о)шеи і Кузма гр(о)шеи і Иван гр(о)шеи і

З Мицков селца сумою золотыи и гр(о)шеи иі пол- скит

Сума всего сел звеголских, в повете Киевском лежачих, і, юкроме новых, которым еще чотырет год нЬтъ. В них дворищъ яко ланов кв, дымов полдворищъных, который по і гр(о)шеи платили ді, дымов, которые съ чверти по е гр(о)шеи платили тридцат девет, дымов, которые съ полчверти платили по полтретя гроша кв, дымовъ, которые во в гр(о)ши платили сто петнадцат

Еско і гр(о)шеи

Всих д, пришло ют них золотыи и грошей і полских

Село Мицки там дворищъ в, на которых седят

Сума всего побору из селъ кн(А)жати его м(и)л(о) сти Острозского звеголскихъ, барашовских, в повете Киевъскомъ лежачихъ, за рок семдесят s золотых полских к.

Сума з места Звеголъского и волости Звеголское повету Луцкого и теж¹ з Барашов, в повете Киевском лежачих, и селъ за Случю, в том же повете лежачих, п(е) н(л)зеи поборовых в року оs чинит золотых на личбу полскую нв и гр(о)шеи кд.

Михал Деревенецкии, власна рука

Центральний державний історичний архів, м. Київ. Ф. 44 «Вінницький гродський суд». Оп. 1. Спр. 1. Арк. 532 - 624.

Оригінал. Рукопис. Друкується вперше.

Размещено на Allbest.ru

...