Олекса Новаківський. Невідомі сторінки навчання і життя з архівних матеріалів Краківської академії мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Олекса Новаківський. Невідомі сторінки навчання і життя з архівних матеріалів Краківської академії мистецтв

Іванна Матковська, Правнучка Олекси Новаківського, аспірантка, Львівська національна академія мистецтв

Анотація

Висвітлено освітню діяльність і виставки у Кракові Олекси Новаківського (1872-1935) -- видатного українського художника-символіста, експресіоніста, графіка та педагога, який навчався і понад 20 років жив у Кракові (1892-1913) та Львові (1913-1935) і провадив у Львові Мистецьку школу (1923-1935) для близько ста учнів.

Досліджено документи 1890-х -- 1900-х із архіву Академії мистецтв у Кракові про навчання там Олекси Новаківського в 1892-1904 роках. Зокрема, вперше введено до наукового обігу свідоцтва Олекси Новаківського 1892-1904 років про студії в Краківській школі і Академії образотворчих мистецтв. З'ясовано, що в 1892-1898 роках Олекса Новаківський навчався на відділі рисунку Школи образотворчих мистецтв у Кракові (з перервою у 1893-1895 роках), отримав нагороду в конкурсі (1896) і срібні медалі (15 липня 1897 і 23 липня 1898) на курсі проф. Йозефа Уніжицького, Яна Станіславського. На відділі малярства Краківської школи Олекса Новаківський був студентом у 1898-1901 роках, отримав срібну (1899) і золоту медаль (15 липня 1900) на курсі проф. Леона Вичулковського, Яна Станіславського. У 1901-1904 роках Олекса Новаківський продовжив навчання на малярстві у школі проф. Вичулковського в Академії мистецтв. Встановлено, що викладачами Олекси Новаківського у Кракові були професори Флоріан Цинк, Йозеф Уніжицький, Леон Вичулковський, Ян Станіславський.

Також введено до наукового обігу документи дружини митця (посвідчення особистості Маріанни Розалії Новаківської (1916), свідоцтво про народження Маріанни Розалії Пальмовської (1888)) з архівів Львова, Кракова, яку досі дослідники називали Анною-Марією, польські наукові та періодичні видання 1890-х -- 1930-х років, досліджено виставкову діяльність Олекси Новаківського у Кракові і Варшаві. Доведено важливість навчання і виставкової діяльності у Кракові для становлення митця. Ключові слова: архівні документи, навчання і виставки Олекса Новаківського у Кракові, біографія Олекси Новаківського, Краківська академія мистецтв, українсько-польські культурні зв'язки.

Abstract

Oleksa Novakivskyi: Unknown pages of study and life from Archival Materials of the Krakow Academy of Arts

Ivanna Matkovska, А great-granddaughter of Oleksa Novakivskyi, postgraduate student, Lviv National Academy of Arts

The paper aims to study and publicize educational activities and exhibitions in Krakow by Oleksa Novakivskyi (18721935), an outstanding Ukrainian artist -- symbolist, expressionist, graphic artist, and educator, who over 20 years lived in Krakow (1892-1913) and Lviv (1913-1935) and founded his own art school in Lviv (1923-1935) for 100 students.

The archival documents of the 1890s-1900s from the Archives of the Krakow Academy of Arts about Oleksa Novakivskyi's studies in 1892-1904 were investigated.

Oleksa Novakivskyi's report cards of 1892-1904 from the Krakow School and the Academy of Fine Arts were first introduced into scientific circulation. It was discovered that in 1892-1898 Oleksa Novakivskyi studied at the Department of Drawing of the Krakow School of Fine Arts (with a pause in 1893-1895) and received an “award in the competition” (1896), silver medals on July 15, 1897 and July 23, 1898 at the course of prof. Unierzyski, Stanislawski. In 1898-1901 Oleksa Novakivskyi studied at the Department of Fine Art, where he received a silver medal (1899) and a gold medal on July 15, 1900, on the course of Prof. Wyczolkowski, Stanislawski. In 1901-1904 Novakivskyi continued his studies at the Department of Fine Art at the School of Prof. Wyczolkowski at the Krakow Academy of Arts. It was established that Novakivski's teachers in Krakow were the professors Florian Cynk, Jozef Unierzyski, Leon Wyczolkowski, Jan Stanislawski.

In addition, personal documents of the painter's spouse (whom the researchers previously listed as Anna-Maria) from the archives of Lviv and Krakow were introduced into scientific circulation (the identity card of Maryanna Rozalia Nowakowska, 1916; Birth Certificate of Maryanna Rosalia Palmowska, 1888), as well as the Polish specialized and popular periodicals of the 1890s-1930s that mentioned Oleksa Novakivskyi's exhibitions participation in Krakow and Warsaw.

Keywords: archival documents about education and exhibitions of Oleksa Novakivskyi in Krakow, Krakow period of Oleksa Novakivskyi, Ukrainian-Polish cultural ties.

Вступ

Олекса Новаківський (1872-1935) -- видатний український художник-символіст, експресіоніст, графік та педагог родом із Поділля, який понад двадцять років жив і навчався у Кракові (1892-1913) та пізніше у Львові (1913-1935) і творив власний мистецький образ світу, втілюючи в універсальних образах та символах світ ідей та духовні цінності людства, а також візії майбутнього, поєднуючи прогресивні європейські течії мистецтва із осмисленням традицій українських іконописних образів і символів. Він заснував і провадив у Львові Мистецьку школу (1923-1935) для близько ста учнів, закладаючи у 1910-1930-ті роки своєю творчістю та викладацькою діяльністю умови для прогресивного та професійного розвитку українського мистецтва в річищі мистецтва європейського та світового.

Однак наразі навчання Олекси Новаківського у Кракові (1892-1904) і його виставкову діяльність у Кракові і Варшаві майже не висвітлено у наукових публікаціях українських мистецтвознавців. До цього часу публікації здебільшого ґрунтувалась на повоєнних спогадах Івана Голубовського (1940-ві роки) та монографії Володимира Залозецького «Олекса Новаківський» 1934 року, які не містять жодного наукового посилання на джерела чи на архівні документи 1890-х -- 1900-х років та польські наукові та періодичні видання 1890-х -- 1930-х років.

Тому метою цієї публікації є наукове дослідження та введення до наукового обігу окремих архівних документів 1890-х -- 1900-х років із Краківської академії образотворчих мистецтв ім. Яна Матейка -- свідоцтв Олекси Новаківського 1892-1901 навчальних років про студії у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) та свідоцтв Олекси Новаківського 1901-1904 навчальних років про навчання в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Akademi Sztuk Piknych w Krakowie) на відділі малярства у школі професора Вичулковського, а також вибраних польських наукових та періодичних видань 1890-х -- 1930-х років щодо деяких аспектів навчання Олекси Новаківського у Кракові (1892-1904) та виставкової діяльності у Кракові і Варшаві.

Завданнями дослідження є:

- введення до наукового обігу архівних документів 1890-х -- 1900-х років з архіву Академії образотворчих мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові про навчання Олекси Новаківського, а саме свідоцтв Олекси Новаківського 1892-1901 навчальних років про студії у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) та свідоцтв Олекси Новаківського 1901-1904 навчальних років про студії в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (c.k. Akademi Sztuk Piknych w Krakowie) на відділі малярства у школі професора Вичулковського та наукове опрацювання на основі цих документів деяких аспектів освіти митця;

- введення до наукового обігу посвідчення особистості Маріанни-Розалії Новаківської 1916 року з архіву родини Олекси Новаківського, а також свідоцтва про народження Маріанни Розалії Пальмовської з Національного архіву у Кракові (Archiwum Narodowego w Krakowie), яку раніше в історіографії називали Анна Марія;

- введення до наукового обігу вибраних польських наукових та періодичних видань 1890-х -- 1930-х років та дослідження на їхній основі виставкової діяльності О. Новаківського у Кракові і Варшаві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На жаль, нині проблемі навчання Олекси Новаківського у Кракові не присвячено жодної наукової статті на основі архівних документів 1890-х -- 1900-х років із Краківської академії образотворчих мистецтв ім. Яна Матейка.

У виданні 1905 року «Pamitnik Towarzystwa Przyjaciol Sztuk Piknych w Krakowie 1854-1904: picdziesit lat dzialalnosci dla ojczystej sztuki» знаходимо інформацію, подану для публікації особисто Новаківським (польською мовою): «Новаківський Олекса (Nowakowski Aleksy) народився 14 березня 1872 року в Ободівці, Ольгопольського повіту, Подільської губернії. Школу закінчив у Турканівці, потім навчався в Одесі до 1892 року, звідки завдяки старанням Янової Гелени Бжозовської ( Janowej Heleny Brzozowskiej), власниці угідь в Попелюхах та Фелікса Собанського в Ободівці, вступив до Школи образотворчих мистецтв у Кракові (Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) за директора Яна Матейки. По трирічній перерві він продовжив навчання під керівництвом проф. Леона Вичулковського за директора Юліана Фалата до 1900 року, в якому отримав золоту медаль за праці» Примітка OS (Osobiste swiadectwo) під публікацією, відповідно до списку скорочень, означає, що біографічна довідка базується на інформації, поданій особисто художником Новаківським. [1, c. 197-198].

Василь Хмурий у 1931 році у виданні «О. Новаківський» із серії «Українське малярство» в біографічній статті французькою мовою пише (без посилання на джерело): «Художник О. Новаківський народився в 1872 р. в селі Ободівка на Україні на правому березі річки Дніпро. Завершивши навчання у Кракові за часів імпресіоністів та символістів (Мальчевського, Виспянського, Мегофера і Станіславського), він живе довгий час в селі Могила під Краковом, присвячуючи себе стилістичним етюдам. Саме тут проходить перший період його творчості, для якого характерне бажання подолати академічні впливи стилістичними етюдами, а пізніше оригінальною символікою його жанрових етюдів, портретів» [2, с. 37].

Мистецтвознавець Володимир Залозецький у монографії 1934 року «Олекса Новаківський» (не посилаючись на жодне джерело) пише про навчання Олекси Новаківського у Кракові (не подаючи також назву навчального закладу): «Від Бжозовських Новаківський дістав досить поважну стипендію на студії і 1892 переїхав до Кракова... По першім півроці, коли комісія Академії робила огляд праць учнів, голова комісії, директор академії, мистець Ян Матейко, звернув особливу увагу на молодого Новаківського. На його зацікавлення йому показали позаакадемічні праці і ріжні композиції з молодих літ артиста. Від тепер почали звертати загальну увагу на Новаківського. По другім півроці, з дозволу Матейка, Новаківський перейшов на другий курс проф. Яблонського (фігуральних анти- ків). В 1893 р. по смерти Матейка Новаківський перейшов на третій курс живої натури до проф. Лущкевича, де пробув тільки три місяці, бо Бжозовська відобрала йому стипендію. Залишившись без допомоги, мусів перервати свої студії у Кракові та вертатись до рідного села. Перебув тут два роки, опісля знов поїхав на краківську академію, яка стояла тоді під проводом Ю. Фалата» і «Зі здвоєною енергією взявся він до праці. Морально допомагав йому в тім один з найталановитіших маларів краківської академії Мальчевський» [3, с. 36-37].

Виклад основного матеріалу. Із 1892 року Олекса Новаківський навчався у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (Szkole Sztuk Piknych w Krakowie) на відділі рисунку.

У свідоцтві О. Новаківського за І півріччя 1892/1893 навчального року зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie), датованому 1 березня 1893 року, за підписом «професора відділу» (profesora oddzialu) Флоріана Цинка (Floriana Cynka) дізнаємося (польською мовою): «Пан Новаківський Олекса (Nowakowski Alexy) родом з Ободівки віросповідання грецького (wyznania greckiego) навчався на відділі рисунку (“oddzial rysunkow”) Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie)». Він «розпочав науку з 1 січня 1893 року» і отримав наступні оцінки: з «рисунку античної голови (z rysunku z antykow glowy)» і з «рисунку античних скульптур вечірнього (z rysunku z antykow wieczorny)», «з моделювання з античних скульптур (z modelowania z antykow)» -- «успішність (postp)» -- «дуже добре (bardzo dobrze)», а «старанність (pilnosc)» -- «зразкова (wzorowa)» [4].

Рис. 1 Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1892/1893 н. р. зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) з архіву Академії мистецтв у Кракові

Рис. 2 Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1895/1896 н. р. зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові

Олекса Новаківський продовжує в І півріччі 1895/1896 навчального року навчання на відділі рисунку Школи образотворчих мистецтв у Кракові згідно зі свідоцтвом О. Новаківського за І півріччя 1895/1896 н. р. зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові, за підписом «професора відділу (profesora oddzialu)» Йозефа Уніжицького (Jozefa Unierzyskiego), на курсі в якого навчався Новаківський. Його рисунок «голів і фігур з живої натури (rysunek glow i figur z zywej natury)» відзначено записом в графі «успішність (postp)» -- «добре (dobrze)», а «старанність (pilnosc)» -- «постійна (wytrwala)» [5].

У ІІ півріччі цього ж 1895/1896 н. р. на курсі Олекса Новаківський отримав «нагороду в конкурсі (otrzymal nagrod konkursow») на курсі «професора відділу (profesora oddzialu)» Йозефа Уніжицького (Jozefa Unierzyskiego), як зазначено за підписом цього професора в розділі «нагороди (zasluzone nagrody)» в свідоцтві О. Новаківського за ІІ півріччя 1895/1896, а також «дуже добре (bardzo dobrze)» у графі «успішність (postp)» за рисунок «голів і фігур з живої натури (rysunek glow i figur z zywej natury)» [6].

У І семестрі наступного, 1896/1897 навчального року «професор відділу» (profesor oddzialu) Йозеф Уніжицький (Jozef Unierzyski) поставив Новаківському «задовільно (celujco)» за «рисунок з академічного акта (rysunek z aktu akademickiego)» та «рисунок голів і фігур з живої натури (rysunek glow i figur z zywej natury)», -- читаємо у свідоцтві, виданому 1 квітня 1897 року [7].

Професор Ян Станіславський дуже високо оцінив успіхи О. Новаківського і той отримав «нагороду (zasluzone nagrody)» «срібну медаль (medal srebrnhy)» за творчі праці на відділі рисунків вже у наступному, ІІ півріччі 1896/1897 н. р., а також у розділі «успішність (postp)» оцінку «добре (dobry)» за «малювання пейзажів (malowanie krajobrazow)»; «задовільно (celujco)» за «рисунок голів і фігур з живої натури (rysunek glow i figur z zywej natury)» та з «анатомії (anatomii)» і «дуже добре (bardzo dobry)» за успішність в «рисунку фігур з античних скульптур (rysunku calych figur z antykow)». Такі дані бачимо в свідоцтві О. Новаківського за ІІ півріччя 1896/1897 року зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові, датованому 15 липня 1897 року за підписом «професора відділу» Йозефа Уніжицького (Jozefa Unierzyskiego) і «професора» Яна Станіславського (Jana Stanislawskiego) [8].

Рис. 3 Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1895/1896 н. р. та про конкурсну нагороду зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові

Рис. 4 Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1896/1897 н. р. та про срібну медаль зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові за підписом професорів Йозефа Уніжицького та Яна Станіславського від 15 липня 1897 року

Успіхи Новаківського з «рисунку голів і фігур з живої натури (rysunek glow i figur z zywej natury)» і «рисунку академічного акту (rysunek aktu akademickiego)» підтверджуються оцінкою «дуже добре (bardzo dobry)», а за «рисунок фігур з античних скульптур (rysunku calych figur z antykow)» він отримав «задовільно (celujco)» в наступному 1897/1898 навчальному році [9].

Другу «срібну медаль (medal srebrnhy)» за творчі праці на відділі рисунків О. Новаківський здобув уже в наступному, ІІ півріччі 1897/1898 року, запис про що є у розділі «нагороди» («zasluzone nagrody») його свідоцтва зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові від «23 липня 1898 р. (23 lipca 1898 r.)» за підписом «професора відділу» Йозефа Уніжицького (Jozefa Unierzyskiego) і «професора» Яна Станіславського (Jana Stanislawskiego). Проте з «рисунку фігур з античних скульптур (rysunku calych figur z antykow)», «рисунку голів і фігур з живої натури (rysunek glow i figur z zywej natury)» і «малювання пейзажів (malowanie krajobrazow)» оцінкою Новаківського є «задовільно (celujco)» [10].

Із середини 1898 року О. Новаківський навчався на відділі малярства Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie), згідно з інформацією зі свідоцтва О. Новаківського за І півріччя 1898/1899 н. р. зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie), за підписом «професора відділу (profesora oddzialu)» Леона Вичулковського (Leona Wyczolkowskiego), де читаємо (польською мовою): «Пан Новаківський Олекса [Nowakowski Alexy] родом з Ободівки віросповідання грецького (wyznania greckiego) навчався на відділі Малярства [oddzial malarstwa] Школи образотворчих мистецтв у Кракові [c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie] в 1 півріччі 1898/1899 навчального року і успішність навчання [postep] демонструють наступні оцінки: з малярства за малювання фігур з натури [z malarstwa za malowamie figure z natury] -- дуже добре [bardzo dobry] і старанність [pilnosc] -- зразкова [wzorowa]» [11].

Рис. 5 Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1897/1898 н. р. та про другу срібну медаль зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові за підписом Йозефа Уніжицького та Яна Станіславського від 23 липня 1898 року

Третю «срібну медаль (medal srebrnhy)» за творчі праці Олекса Новаківський отримав на відділі малярства («oddzial malarstwa»), що бачимо у свідоцтві О. Новаківського за ІІ півріччя 1898/1899 н. р. зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові за підписом «професора відділу (profesora oddzialu)» Леона Вичулковського (Leona Wyczolkowskiego) і «професора» Яна Станіславського (Jana Stanislawskiego)».

Рис. 6 Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1898/1899 н. р. та про срібну медаль на відділі малярства Школи образотворчих мистецтв у Кракові за підписом проф. Леона Вичулковського та Яна Станіславського

Тим часом, його «успішність (postep)» «з малярства за малювання пейзажів (z malarstwa za malowamie krajobrazow)» -- «добре (dobry)» і «задовільно (celujco)» -- «за малювання голів з натури (za malowanie glow z natury)», «старанність (pilnosc)» -- «зразкова (wzorowa)» [12].

У першому півріччі 1899/1900 н.р. успішність з «малярства за малювання голів з натури (za malowanie glow z natury)» художника оцінено як «задовільну (celujco») [13].

«Золота медаль (medal zloty)» була нагородою Новаківському за творчі праці на відділі малярства в другому півріччі 1899/1900 -- довідуємось з графи «нагороди (zasluzone nagrody)» свідоцтва О. Новаківського за ІІ півріччя 1899/1900 н. р. зі Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie), від «15 липня 1900 р.» («15 lipca 1900 r.») за підписом «професора відділу (profesora oddzialu)» Леона Вичулковського (Leona Wyczolkowskiego), і «задовільно (celujco)» «з малярства за малювання фігур з натури (z malarstwa za malowamie figur z natury)» [14].

У 1900/1901 році показники митця в І півріччі -- за успішність «дуже добре (bardzo dobry)» з «малярства -- за малювання пейзажів (z malarstwa za malowamie krajobrazow)» і «задовільно (celujco)» «за малювання голів з натури (za malowanie glow z natury)» та «дуже добре (bardzo dobry)» «за рисунок з античних скульптур: вечірній при лампах або ранковий (rysunok z antykow: wieczorne pry lampach lub ranne)» [15] та у другому півріччі 1900/1901 -- «дуже добре (bardzo dobry)» з «малярства -- за малювання пейзажів (z malarstwaza malowamie krajobrazow)» і «задовільно (celujco)» «за малювання фігур з натури (za malowanie figur z natury)» [16].

Після реорганізації Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) в Академію образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Akademi Sztuk Piknych w Krakowie) Новаківський продовжує навчання на відділі малярства у Школі професора Вичулковського, що підтверджують записи в свідоцтвах: «Академія образотворчих мистецтв у Кракові. Пан Новаківський Олекса родом з Ободівки навчався на малярстві у Школі професора Вичулковського» у 1901-1904 роках [18; 19].

Рис. 7 Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1899/1900 н. р. та про золоту медаль на відділі малярства з Школи образотворчих мистецтв у Кракові за підписом Леона Вичулковського від 15 липня 1900 року

Рис. 8 Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1901/1902 н. р. про навчання в Академії образотворчих мистецтв у Кракові на відділі малярства у Школі професора Вичулковського

Як видно зі свідоцтв, викладачами О. Новаківського з рисунку та малярства в час шести років навчання на відділі рисунку (1892-1998) і потім на відділі малярства (1898-1904) Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) і Академії образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Akademii Sztuk Piknych w Krakowie) були Флоріан Цинк (Florian Cynk), Йозеф Уніжицький (Jozef Unierszyski), Леон Вичулковський (Leon Wyczolkowski), Ян Станіславський (Jan Stanislawski).

Власне, завдяки навчанню у цих визначних польських митців-професорів Олекса Новаківський мав змогу опанувати найбільш прогресивні тоді течії світового мистецтва -- імпресіонізм, експресіонізм та символізм.

Популярні польські періодичні видання 1890х -- 1900-х років -- газети «Slowo Polskie» і «Glos Narodu» інформують громадськість про нагороди Олекси Новаківського -- дві (з трьох) срібні медалі та золоту медаль за творчі праці в час навчання у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie). Зокрема, з публікації «W krakowskiej szkole sztuk piknych» w «Slowie Polskim» за 1899 рік дізнаємось про дві срібні медалі (в 1897/98 i 1898/99 році) [19, с. 2]. Про золоту медаль 1900 року, яку здобув Олекса Новаківський, читаємо в статті «Akademia sztuk piknych w Krakowie» у «Glosie Narodu» за 1900 рік [20, с. 3].

У наукових польських виданнях 1890-х -- 1900-х років також знаходимо інформацію про навчання Олекси Новаківського, як, наприклад, у вже згадуваному та цитованому науковому виданні 1904 року «Pamitnik Towarzystwa Przyjaciol Sztuk Piknych w Krakowie 1854-1904: picdziesit lat dzialalnosci dla ojczystej sztuki», де розміщено коротку інформацію про навчання та деякі біографічні дані, подані самим О. Новаківським. Також це видання інформує нас про участь Олекси Новаківського у виставках: «У Львові виставив в 1900 році твір під назвою “Вмираючий черкес” [Czerkies umierajcy] і портрети, в 1902 і 1903 році в Києві, на ювілейній виставці у нас [на Ювілейній виставці TPSP 1904 р. у Кракові] жанрові сцени з України [na wystawie jubileuszowej u nas sceny rodzajowe z Ukrainy]. OS» [1, с. 197-198].

Із наукового видання 1904 року (Krakow) «Katalog wystawy jubileuszowej Towarzystwa Przyj. Sztuk Piknych» детальніше довідуємось про участь О. Новаківського у 1904 році у Ювілейній виставці TPSP у Кракові, де митець експонував вісім творів, які в каталозі виставки позначені номерами під прізвищем автора «Новаківський Олекса» (Nowakowski Aleksy): 154. «Група дітей» ол. («Grupa dzieci», ol), 155.

Рис. 8 Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1903/1904 н. р. про навчання в Академії образотворчих мистецтв у Кракові

Рис. 9 Публікація про Олексу Новаківського у науковому виданні 1904 року «Pamitnik Towarzystwa Przyjaciol Sztuk Piknych w Krakowie 1854-1904: picdziesit lat dzialalnosci dla ojczystej sztuki»

Рис. 10 Посвідчення особистості Маріанни Розалії Новаківської (дружини Олекси Новаківського), народженої в 1888 році в с. Могила під Краковом з фотографією Маріанни, датоване 1916 роком та скріплене печаткою (в оригіналі німецькою мовою).

З архіву родини Олекси Новаківського «Дівчинка в вікні» («Dziewczynka w oknie», ol), 156. «I. Сільська дівчинка», ол. («I. Dziewczynka wiejska», ol), 157. «II. Сільська дівчинка», ол. («II. Dziewczynka wiejska», ol), 158-161. І, II, III, IV «Studyum ukrainskie» ol, (і, ІІ, ІІІ, IV «Українські студії» ол.) [21].

Після закінчення навчання в Краківській академії мистецтв (в 1904 році, відповідно до свідоцтв О. Новаківського з Академії мистецтв), він оселяється в селі Могила під Краковом. Тут він пізніше познайомився з майбутньою дружиною Маріанною-Розалією Пальмовською, яку досі історіографія подавала як Анну або Анну-Марію Пальмовську, не базуючись на офіційних документах.

Володимир Залозецький пише (знову без посилання на джерело): «В 1900 році Краєвий Виділ признав Новаківському стипендію ім. Урбанського. Новаківський зрікся стипендії і переїхав до села Могила під Краковом віддаючися студіям з природи. В 1905 році вперше появилися картини Новаківського на ювилейній виставці “Товариства мистецтв”. Виставив він там 6 студій і 4 більші картини. Зі студій краєвиди: “Розтопи на весні”, “Весняний пейсаж”, “При млині”, “Збірка бураків”, “Перший сніг”, “Стругання патиків”. З картин “Дівчина в вікні” (власність гр. Квілецького в Познаню), “Виходять з костела”, “Дівчина з лозами”. В тім часі познайомився Новаківський в Могилі зі своєю пізнішою дружиною Анною Пальмовською. Від 1906 до 1913 р. перебуває артист в Могилі, де заприязнився з панею Гогульською» [3, с. 37; 22].

Підтвердженням того, що дружина Олекси Новаківського називалась Маріанна Розалія, є документ 1916 року -- посвідчення особистості Маріанни Розалії Новаківської (в оригіналі німецькою мовою) на лицевій стороні з добре впізнаваною фотографією дружини Олекси Новаківського і написом наверху «Maryanna Nowakowska» із датою внизу «1916» та печаткою з написом «K. k. Polizei Direktor in Lemberg» і з написом на звороті документу «Посвідчення особистості з власноручним підписом Маріанни Розалії Новаківської, народженої в 1888 році в с. Могила під Краковом» (в оригіналі німецькою мовою: «Die Identitaet der Person und die eigenhandige Unterschrift Maryanna Rosalia NOWAKOWSKA, geboren in MOGILA pk. KRAKOW 1888»), «офіційно підтверджено» (wird amtlich bestatigt) «18 жовтня (oktober) 1916» i скріплено печаткою з написом «K. k. Polizei Direktor in Lemberg» (з архіву родини Олекси Новаківського) [23].

Свідоцтво про народження Маріанни Розалії Пальмовської з Національного архіву у Кракові (Archiwum Narodowego w Krakowie) містить таку інформацію (в оригіналі латиною): «Книга народження і хрещення, село Могила, рік 1888, с. 592 (Порядковий номер) 35. Рік 1888, день і місяць народження 1 червня, охрещена 3 червня; ім'я народженого і охрещеного Маріанна Розалія (Marianna Rozalia); номер дому народженого 12; віра католицька; стать жіноча; з правого ложа; ім'я батька і його батьків, прізвище, суспільний стан -- Станіслав Пальмовський (Stanislaw Palmowski), син Матея і Розалії Рарог (Macieja i Rozalii Rarog, ремісник (тесля) з Могили, віра католицька; ім'я мами і її батьків, прізвище, суспільний стан -- Розалія (Rozalia), дочка Софії Анчак (Zofii Anczak), служниці народженої у Кракові, віра католицька; імена хресних батьків, прізвище, суспільний стан -- Михайло Самєц і Маріанна Вах (Michal Samiec, Marianna Wach), незаміжні; ім'я, прізвище того хто провів обряд хрещення -- місцевий вікарій Людвік Пизік (Ludwik Pyzik)» [24].

Також із публікацій у польських періодичних виданнях 1900-х років довідуємось про те, що Олекса Новаківський брав участь у кількох виставках у Кракові в 1911 році.

У вересні 1911 року зорганізовано велику збірну виставку творів Олекси Новаківського в Палаці мистецтв у Кракові (Palacu Sztuk Piknych w Krakowie) зусиллями TPSP у Кракові, про яку читаємо в публікації «L. Wystawa wrzesniowa w Palacu Sztuk Piknych w Krakowie» у «Krakowskim miesiczniku artystycznym» за 1911 рік (польською мовою): «Вереснева виставка в Палаці Образотворчих Мистецтв у Кракові принесла рясний урожай з 315 творів. Між ними найвизначніше місце зайняли картини проф. Яцека Мальчевського. А також виставка аквафортів та збірних виставок Олекси Новаківського та Володимира Тетмеєра... -- і далі, -- Значним зацікавленням громадськості відзначалась збірна виставка творів колориста Олекси Новаківського. До канцелярії Товариства приходили численні гості з питанням про ціну виставлених творів. Громадськість наша <...> відступала перед цінами тих переважно невеликих картин (близько 3 дм), які коштували від 300 К. до 600 К.» [25, с. 93-94].

Із каталогу 1911 року виставки Незалежних об'єднання польських живописців, графіків і скульпторів у Кракові (Wystawa Niezaleznych Zwizku Powszechny Artystow Polskich Malarzy, Grafikow i Rzezbiarzy) дізнаємося, що Олекса Новаківський виставляв там виставці твори [26].

Про перемогу Олекси Новаківського в 1911 року в конкурсі на вівтарний образ Серця Ісуса на І Виставці польського церковного мистецтва ім. Петра Скарги у Кракові інформує (польською мовою) публікація «Konkurs na obraz oltarzowy Serca Jezusa na 1. Wystawie polskiej sztuki koscielnej im. Ks. Piotra Skargi w Krakowie» в газеті «Nowa Reforma»: «5 січня 1912 року на засіданні журі конкурсу під керівництвом дра Фелікса Копери <.> вирішено розділити між авторів цих творів приз в 1000 корон на дві рівні частини. Після відкриття конвертів з'ясувалось, що авторами відзначених праць є Ян Гумовський та Олекса Новаківський» [27, с. 2].

У газеті «Slowo Polskie» Владислав Козицький (Wladyslaw Kozicki), надзвичайний професор, керівник кафедри сучасної історії мистецтва гуманітаного відділу Університету Яна Казимира у Львові писав про творчість цього українського митця: «Олекса Новаківський є в повній мірі визначним талантом, свіжим, буйним, направду з Божої ласки [Aleksandr Nowakowski jest w calej pelni talentem istotnym, swiezym, bujnym, naprawd z Bozej laski]. Як говорять про те його праці -- свій талант він розвинув в Краківській акакдемії мистецтв. Матейко, Станіславський, Вичулковський, Мегоффер були його вчителями.

Рис. 11 Свідоцтво про народження Маріанни Розалії Пальмовської з Національного архіву у Кракові

Рис. 12 Олекса Новаківський «Ждан князевич»

Отримані від них імпульси його видатна мистецька індивідуальність перетворила на відмінні цінності, поступово доходячи до реалізації Власного Мистецького Образу (Візії) Світу, основними елементами якої є ампліфікація реальних форм, символіка і надзичайна сила кольору, наповнена музичними цінностями» [28, с. 3-4].

1913 року на запрошення митрополита Андрея Шептицького Олекса Новаківський переїхав до Львова [3] разом з дружиною Маріан- ною-Розалією і оселився навпроти собору св. Юра у колишній віллі Яна Стики, викупленій митрополитом Андреєм, де виховував з дружиною двох синів -- Ярослава (4.01.1920-21.05.1982) і Ждана (15.06.1922-12.01.1993) -- працював у майстерні і провадив свою мистецьку школу (1923-1935).

Збірна виставка праць Олекси Новаківського в галереї Товариства Zaczety Sztuk Piknych у Варшаві в 1932 році принесла йому визнання митців, громадськості і багато захоплених відгуків польської критики, зокрема Яна Клечинського (Jana Kleczynskiego) у виданні «Kurjer Warszawski», В. Ковальчука (W. Kowalczuk) у «Przewodniku Tow. Sztuk Piknych w Warszawie», Яніни Кіліан Станіславської (Janiny Kilian Stanislawskej) в «Kurjerie Literacko-Naukowym», Кароля Курилюка (Karola Kuryluka) в «Tygodniku ilustrowanym» та ін.

Зокрема, Ян Клечинський (Jan Kleczynski) -- мистецтвознавець, письменник, піаніст з Варшави, після огляду виставки Новаківського в «Zachcie» порівнює його твори з Ван Гогом і Мунком, говорячи, що цей митець підняв рівень професійного українського мистецтва на високу планку світового малярства і пише у поль- ськомовному виданні «Kurjer Warszawski» у статті «Z “Zachty”. Oleksa Nowakowski. Stefan Mrozewski»: «Мистецтво руського народу (українського) -- окрім народного мистецтва -- нам практично не відоме. Подякуємо “Zachcie”, що показала нам твори Олекси Новаківського, який є сином русинського народу і визначним митцем. Попри те що митець вивчав культуру Заходу, і особливо Парижа і в його рисунку можна знайти вплив Виспянського, а в концепціях постатей -- відлуння Матейка і Мальчевського, однак всі впливи його талант перетворив на нові цінності. Діапазон творчості Новаківського дуже широкий. Від реалізму постатей до шалених пейзажів, які оптично палають серед звивистих ліній, які можливо походять від Мунка і Ван Гога. Рисунки митця може найбільше показують його силу. Портрет вугіллям сина належить до унікальних творів . Тут проявляється власний рисунок митця, надзвичайно виразний, синтетичний, спонтанний» [29, с. 15-16].

«Нестримний віртуоз барв йде власною дорогою творчості Олекса Новаківський» (Nieokielznany wirtuoz barw kroczy swoj wlasn drog tworczosci Oleksa Nowakowski). Закоханий в колоризмі... Новаківський ввібрав рисунок великих майстрів, вирізьбив лінію свого рисунку, що її впізнати серед тисяч. Складає конструкції. щоб перетворити їх у символ. В композиціях смілий і дикий шаліє потоками кольорів, вичаровує візії потойбічних світів. творить, мріючи про велике, монументальне і безсмертне мистецтво» -- пише В. Ковальчук (W. Kowalczuk) в польськомовній статті «Oleksa Nowakowski» у виданні «Przewodnik Tow. Sztuk Piknych w Warszawie», номер 74 за 1932 рік [30].

Яніна Кіліан Станіславська (Janina Kilian Stanislawska) пізніше зауважить у «Kurjerie Literacko- Naukowym» у публікації «Tworczosc Aleksandra Nowakowskiego»: «Бо імпресіонізм Новаківського, то конгломерат стилів: фантастичний алегоризм і романтизм, героїчний монументалізм, врешті драматизм. Чисту імпресію бачимо тільки в пейзажах митця. Твори Новаківського пульсують. Характерна для митця плинна лінія входить в суб'єкт і об'єкт, заплутаний, викривлений і спотворений контур вводить нас в емоційний стан зворушення. Мистецтво Олекси Новаківського, попри вплив Виспянського, Матейка і Мегофера, є визначним та самобутнім явищем в історії українського мистецтва. Кольором і темпераментом не подібний до нікого, могутній в малярській пристрасті...» [31, с. 1].

Кароль Курилюк (Karol Kuryluk) у варшавському виданні «Tygodnik ilustrowany» у (польськомовній) статті «Aleksander Nowakowski» (1935) стверджував: «Відомий український митець Олекса Новакіський -- це цікавий і визначний приклад впливу польської культури як представниці західноєвропейської культури на культуру русько-українську, яка має в собі багато специфічних східновізантійських рис. Митрополит Шептицький, який створив тривкі матеріальні і моральні основи для української культури і став її основою, запросив Новаківського до себе до Львова. Тут підпадає під вплив індивідуальності Шептицького <...> і стає сповідником і проповідником його ідеології. Творчість митця набирає яскравого національно-українського характеру, а навіть церковно-релігійного. Це найплідніший та найцікавіший період його життя і праці» [32, с. 813-814 (20-21)].

Рис. 13 Олекса Новаківський «Грегіт»

Висновки. Вперше введено до наукового обігу архівні документи -- свідоцтва О. Новаківського 1892-1904 н. р. із Краківської школи образотворчих мистецтв і Академії мистецтв з архіву Академії мистецтв у Кракові, на підставі яких проаналізовано процес навчання О. Новаківського.

Зі свідоцтв з'ясовано, що в 1892-1898 роках О. Новаківський навчався на відділі рисунку Школи образотворчих мистецтв у Кракові (з дворічною перервою з другої половини 1893 -- поч. 1895 років) та отримав на курсі «професора відділу» Йозефа Уніжицького «нагороду в конкурсі» у ІІ півріччі 1895/1896 н. р. та дві «срібні медалі»: одну -- в ІІ півріччі 1896/1897 н. р. («15 липня 1897»), другу -- в ІІ півріччі 1897/1898 н. р. («23 липня 1898») за підписами Йозефа Уніжицького і Яна Станіславського.

На відділі малярства О. Новаківський навчався з середини 1898 до 1901 року у Школі образотворчих мистецтв у Кракові у «професора відділу» Леона Вичулковського, а також професора Яна Станіславського та отримав третю «срібну медаль» в ІІ півріччі 1898/1899 н. р і «золоту медаль» в ІІ півріччі 1899/1900 н. р. від «15 липня 1900 р.» за підписом «професора відділу» Леона Вичулковського.

Після реорганізації школи в Академію образотворчих мистецтв у Кракові О. Новаківський продовжує навчання на відділі малярства у Школі професора Вичулковського в 1901-1904 роках.

Із архівних документів встановлено, що викладачами Олекси Новаківського в час навчання на відділі рисунку (1892-1998) і на відділі малярства (1898-1904) Школи образотворчих мистецтв у Кракові, а потім академії були Флоріан Цинк, Йозеф Уніжицький, Леон Вичулковський, Ян Станіславський.

Введено до наукового обігу документи дружини митця -- посвідчення особистості Маріанни Розалії Новаківської 1916 року з архіву родини митця, а також свідоцтво про народження Маріанни Розалії Пальмовської 1888 року з Національного архіву у Кракові (Archiwum Narodowego w Krakowie).

Також введено до наукового обігу польські наукові та періодичні видання 1890-х -- 1930-х років та завдяки ним досліджено виставкову діяльність О. Новаківського у Кракові і Варшаві. Наприклад, про участь 1904 року в ювілейній виставці TPSP у Кракові довідуємось з наукових видань 1904-1905 років «Pamitnik Towarzystwa Przyjaciol Sztuk Piknych

краков новаківський художник освітній

Література

1. Nowakowski Aleksy // Spis artystow polskich, ktorych prace wystawiono w Towarzystwie Przyjaciol sztuk piknych od 1854 do 1904 r. wlcznie, opatrzony wzmiankami biograficznymi i portretami, [w:] Pamitnik Towarzystwa Przyjaciol Sztuk Piknych w Krakowie 1854-1904: picdziesit lat dzialalnosci dla ojczystej sztuki / Emmanuel Swieykowski. Krakow: nakl. Towarzystwa Przyjaciol Sztuk Piknych w Krakowie, 1905. S. 197-198.

2. Українське малярство. О. Новаківський / ст. В. Хмурого. Харків: Рух, 1931. 37, [2] с.

3. Залозецький В. Олекса Новаківський: Монографія. Львів: Накладом Укр. Тов. Прихильників Мистецтва; Друк. Наукового товариства ім. Шевченка, 1934. С. 36-37.

4. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1892/1893 н. р. про навчання на відділі рисунку у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (Szkole Sztuk Piknych w Krakowie), датоване 1 березня 1893 року за підписом Флоріана Цинка. Книга свідоцтв 1887/881895/96. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

5. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1895/1896 н. р. про навчання у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (Szkole Sztuk Piknych w Krakowie). Книга свідоцтв 1895/96-1900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

6. Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1895/1896 н. р. про навчання і нагороду в конкурсі у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (Szkole Sztuk Piknych w Krakowie) за підписом Йозефа Уніжицького. Книга свідоцтв 1895/96-1900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

7. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1896/1897 н. р. про навчання у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (Szkole w Krakowie 1854-1904: picdziesit lat dzialalnosci dla ojczystej sztuki», «Katalog wystawy jubileuszowej Towarzystwa Przyj. Sztuk Piknych». Про велику збірну виставку творів Олекси Новаківського 1911 року в Палаці мистецтв у Кракові (Palacu Sztuk Piknych w Krakowie), зорганізовану TPSP, читаємо в публікації 1911 року «L. Wystawa wrzesniowa w Palacu Sztuk Piknych w Krakowie» у виданні «Krakowski miesicznik artystyczny». Перемога Олекси Новаківського в 1911 році в Конкурсі на вівтарний образ Серця Ісуса на І Виставці польського церковного мистецтва ім. Петра Скарги у Кракові описана в газеті «Nowa Reforma». У газеті «Slowo Polskie» Владислав Козицький -- надзвичайний професор, керівник кафедри сучасної історії мистецтва Університету Яна Казимира у Львові опублікував статтю про творчість Новаківського. Збірна виставка праць Олекси Новаківського в Галереї Товариства Zaczety Sztuk Pieknych в Варшаві в 1932 року принесла йому визнання митців, громадськості і захоплені відгуки польської критики у статтях Яна Клечинського у «Kurjer Warszawski»; В. Ковальчука у «Przewodniku Tow. Sztuk Pieknych w Warszawie»; Яніни Кіліан Станіславської в «Kurjerie Literacko-Naukowym», Кароля Курилюка в «Tygodniku ilustrowanym» та ін.

8. Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1896/1897 н. р. про навчання і срібну медаль у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (Szkole Sztuk Piknych w Krakowie) від 15 липня 1897 р. за підписом Йозефа Уніжицького і Яна Станіславського. Книга свідоцтв 1895/961900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

9. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1897/1898 н. р. про навчання у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (Szkole Sztuk Piknych w Krakowie). Книга свідоцтв 1895/96-1900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

10. Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1897/1898 н. р. про навчання і другу срібну медаль у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (Szkole Sztuk Piknych w Krakowie) від 23 липня 1898 року за підписом Йозефа Уніжицького і Яна Станіславського. Книга свідоцтв 1895/96-1900/01. Архів Академії Мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

11. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1898/1899 н. р. про навчання на відділі малярства Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) за підписом Леона Вичулковського. Книга свідоцтв 1895/96-1900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

12. Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1898/1899 н. р. про навчання та срібну медаль на відділі малярства Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) за підписом Леона Вичулковського та Яна Станіславського. Книга свідоцтв 1895/96-1900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

13. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1899/1900 н. року про навчання на відділі малярства Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c/ k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie). Книга свідоцтв 1895/96-1900/01. Архів Академії Мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

14. Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1899/1900 н. р. про навчання та золоту медаль на відділі малярства Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) за підписом Леона Вичулковського від 15 липня 1900 р. Книга свідоцтв 1895/96-1900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

15. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1900/1901 н. р. про навчання на відділі малярства Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) за підписом Леона Вичулковського від 27 березня 1901 р. Книга свідоцтв 1895/961900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

16. Свідоцтво О. Новаківського за ІІ півріччя 1900/1901 н. р. про навчання на відділі малярства Школи образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Szkoly Sztuk Piknych w Krakowie) за підписом Леона Вичулковського від 24 липня 1901 р. Книга свідоцтв 1895/961900/01. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

17. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1901/1902 н. р. про навчання на малярстві у Школі професора Вичулковського в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Akademii Sztuk Piknych w Krakowie) за підписом професора Вичулковського. Книга свідоцтв 1901/02-1904/05. Архів Академії мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

18. Свідоцтво О. Новаківського за І півріччя 1903/1904 н. р. про навчання на малярстві у Школі професора Вичулковського в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (c. k. Akademii Sztuk Piknych w Krakowie) за підписом професора Вичулковського. Книга свідоцтв 1901/02-1904/05. Архів Академії Мистецтв ім. Яна Матейка у Кракові.

19. W krakowskiej szkole sztuk piknych // Slowo Polskie. 1899. № 171. 20 lipca. S. 2.

20. Akademia sztuk piknych w Krakowie // Glos Narodu. 1900 № 163. 20 lipca. S. 3.

21. Katalog wystawy jubileuszowej Towarzystwa Przyj. Sztuk Piknych / [okl. i winiety w tekscie wykonal Eug. Dbrowa]. Krakow: [s.n.], 1904 ([Krakow]: Druk. «Czasu» pod zarz. A. Swierzynskiego). [15] k.: pl., rys.

22. Голубовський І. Розмахом могутніх крил. Повість-есе про О. Новаківського (з 1940-х рр.). Львів: Аз-рт, 2002. 116 с.

23. Посвідчення особистості Маріанни Розалії Новаківської (дружини Олекси Новаківського), народженої в 1888 році в с. Могила під Краковом з фотографією Маріанни, датованого 1916 роком та скріпленого печаткою (в оригіналі німецькою мовою) // Архів родини Олекси Новаківського.

24. Свідоцтво про народження Маріанни Розалії Пальмовської // Archiwum Narodowe w Krakowie.

25. L. Wystawa wrzesniowa w Palacu Sztuk Piknych w Krakowie // Krakowski miesicznik artystyczny. 1911. № 8. 1 pazdziernika. S. 93-94.

26. Wystawa Niezaleznych: maj -- czerwiec 1911. MCMXI, Zwizek Powszechny Artystow Polskich Malarzy, Grafikow i Rzezbiarzy. Krakow, 1911. [4], 23, [12] s., [24] k. tab.: il.

27. Konkurs na obraz oltarzowy Serca Jezusa na 1. Wystawie polskiej sztuki koscielnej // Nowa Reforma. 1912. № 12. 10 stycznia. S. 2.

28. Kozicki W. Zycie Sztuki we Lwowie (Dokonczenie) / / Slowo Polskie. 1921№ 218. 17 maja. S. 3-4.

29. Kleczynski J. Z «Zachty». Oleksa Nowakowski. Stefan Mrozewski // Kurjer Warszawski. 1932. № 127. 8 maja. S. 15-16.

30. Kowalczuk W. Oleksa Nowakowski // Przewodnik Tow. Sztuk Piknych w Warszawie.1932. № 74. S. 9-18.

31. Kilian Stanislawska J. Tworczosc Aleksandra Nowakowskiego // Kurjer Literacko-Naukowy. 1935. № 39. 28 wrzesnia. S. 1.

32. Kuryluk K. Aleksander Nowakowski // Tygodnik ilustrowany. 1935. № 41. 13 pazdziernika. S. 813-814 (20-21).

Размещено на Allbest.ru