Дослідження поселень-гігантів трипільської культури: іноземні інвестиції та міжнародна співпраця

Роль міжнародної участі в дослідженнях поселень-гігантів трипільської культури, що посідає дедалі вагоміше місце. Міжнародна підтримка має виключне значення для продовження дослідження поселень-гігантів і діяльності Трипільської археологічної експедиції.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.10.2024
Размер файла 21,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Дослідження поселень-гігантів трипільської культури: іноземні інвестиції та міжнародна співпраця

EXPLORING TRYPILLIA MEGASITES: FOREIGN INVESTMENT AND INTERNATIONAL COOPERATION

Лук'яниця Василь Васильович

Lukianytsia Vasyl Vasylyovych

У статті висвітлено роль міжнародної участі в дослідженнях поселень-гігантів трипільської культури, що посідає дедалі вагоміше місце. Іноземні інвестиції фактично визначають існування Трипільської археологічної експедиції сьогодні. Підкреслено, що новітня геомагнітна зйомка за тісної співпраці - як у полі, так і в кабінетах - українських фахівців із британськими, німецькими, американськими та іншими колегами стала підставою для так званої «другої методологічної революції» у трипіллєзнавстві, що наразі відкриває значно ширші можливості та задає вектор для майбутніх досліджень. Ключові слова: трипільська культура, поселення-гіганти, геомагнітна зйомка, трипіллєзнавство, інвестиції, співпраця.

Актуальність. Гордість України й Черкащини зокрема - поселення-гіганти трипільської культури, вивчення яких триває вже понад пів століття. Водночас в останнє двадцятиріччя як у польовій, так і в музейній роботі із трипільськими старожитностями все більшу роль відіграють іноземні інвестиції та міжнародна співпраця, які при цьому ще не отримали достатнього наукового висвітлення.

Огляд джерел. У контексті опису здобутків спільного дослідження поселень-гігантів українськими та закордонними науковцями ця тема розглядалася у працях М. Відейка та його колег [2-4; 6]. Водночас питання іноземних інвестицій у наукових публікаціях практично не висвітлювалося, тому автор послуговувався новинними інтернет-ресурсами [1; 5] та досвідом особистих розмов з керівником Трипільської археологічної експедиції О. Корвін-Піотровським і директором Державного історико-культурного заповідника (ДІКЗ) «Трипільська культура» В. Чабанюком.

Реалізація міжнародних проєктів, у свою чергу, змістовно представлена в англомовній літературі. Серед останньої виділяються статті Дж. Чапмана, Б. Гайдарської та М. Небб'ї, присвячені альтернативним стосовно вітчизняних дослідників поглядам на проблематику трипільських мегапоселень у контексті співпраці з українськими археологами й так званої «другої методологічної революції» у трипіллєзнавстві [810], і стаття німецьких та українських науковців стосовно результатів і перспектив реалізації міжнародних проєктів із вивчення трипільської культури [11]. Також використано матеріали конференції, присвяченої неінвазивним методам дослідження у східноєвропейській археології (значною мірою - геомагнітній зйомці поселень трипільської культури) [7].

Мета дослідження. Міжнародна підтримка досліджень поселень-гігантів надзвичайно важлива та вже дала вагомі результати, однак залишається маловідомою. Тож існує потреба у висвітленні місця та ролі іноземних науковців і меценатів у вивченні трипільської культури в Україні.

Виклад основного матеріалу. Відлік активного залучення закордонних кадрів та інвестицій у дослідження трипільських поселень-гігантів (як синонім вживаємо також термін «мегапоселення»)Буго-Дніпровського міжріччя, на нашу думку, слід починати з 2001 р., коли спонсором Трипільської археологічної експедиції став науковий благодійний фонд «Search Foundation», офіс котрого дислокований у Г'юстоні, штат Техас, США. Фінансує експедицію також фонд «QES Investment LTD» (Лондон, Велика Британія). Директором обох є громадянин Великої Британії, француз за національністю Б. Кост, член Ради розвитку Товариства сучасного мистецтва (Contemporary Art Society) в Лондоні, який узяв на себе більшість експедиційних витрат після того, як у 1994 р. на неї востаннє було виділено кошти державою. Отже, майже 30 років вивчення найбільшого поселення трипільської культури - Тальянки (320 га; Звенигородський район Черкаської області) - відбувається без державного фінансування і понад 20 років - практично виключно завдяки залученню закордонних інвестицій Б. Коста. Щоправда, за словами керівника Трипільської експедиції О. Корвін-Піотровського, дослідження все одно дуже страждають через принцип фінансування, адже благодійні гроші надходять на рахунки Інституту археології Національної академії наук України, де їх із доларів конвертують у гривні, після чого вони вважаються державними. Це означає жорсткий контроль і звітність про їхнє використання, що на практиці значно ускладнює придбання археологами необхідного обладнання.

Щороку Б. Кост через фонди надає на дослідження близько 30 тисяч доларів і регулярно особисто відвідує розкопки. «Search Foundation» був заснований його дідом і призначений для підтримки культурних і наукових проєктів. Своє зацікавлення саме трипільською культурою меценат пояснює тим, що вона є важливою сторінкою спільної для всіх європейських народів історії Європи, вивчення якої необхідне для розуміння загальних процесів, усвідомлення того, хто ми і звідки. Недарма на базі Тальянок з 2003 р. неодноразово проводилися міжнародні конференції за участю румунських, молдовських, британських, німецькихтрипіллєзнавців [1; 3, с. 46]. Зазначимо, що в Румунії пам'ятки з подібною матеріальною культурою отримали назву Кукутень, а загалом вони є складовою культурного комплексу Кукутень-Трипілля (Cucuteni- TrypilliaCulturalComplex) [7, с. 87].

Закордонні інвестиції в розмірі 20 мільйонів гривень із 2020 р. залучені до розвитку ДІКЗ «Трипільська культура» і призначені, зокрема, для реконструкції музею в с. Легедзине. Спонсором стала німецька компанія «Caparol», що належить концерну «DeutscheAmphibolinWerke». Ремонт (навіть завершення будівництва), розширення експозиції, благоустрій території продовжувалися й у 2021 р. [5], були перервані повномасштабним російським вторгненням, проте відновлені в 2023 р. (уже за фінансування благодійного фонду «МХП - Громаді»). Директор заповідника В. Чабанюк виділив 5 пріоритетних напрямків роботи: стати потужним центром науково-археологічного дослідження поселень-гігантів; вийти на міжнародний рівень у цьому дослідженні; домогтися перетворення приватної землі, де розташовані поселення, що формально входять до складу заповідника, на власне заповідну; сприяти визнанню принаймні частини мегапоселень об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; створити не просто музейний відділ, а великий музей, який популяризуватиме трипільську культуру не лише в межах Черкащини та України, а й у світі.

Водночас співпраця із закордонними установами, меценатами й науковцями не вичерпується питанням фінансування. Не меншу допомогу вони надають під час польових досліджень, реалізуючи спільні проєкти. Так, справжнім проривом у трипіллєзнавстві стала новітня геомагнітна зйомка низки поселень (залишки трипільських споруд - «майданчики» («площадки» у традиційній термінології) складаються зі скупчення випаленої глини, що має магнітне випромінювання, яке здатне вловити спеціальне обладнання). Тож подібна зйомка в 2011-2012 рр. Булла здійснена спільно з Римсько-Германською комісією Німецького археологічного інституту за фінансування Німецького науково -дослідницького співтовариства (Deutsche Forschungsgemeinschaft; German Research Foundation) [11, с. 146], що забезпечила ДІКЗ «Трипільська культура» та співробітників Інституту археології сучасними магнітометрами в рамках проєкту «Economy, demography and social space of Trypillia mega-sites» («Економіка, демографія та соціальний простір трипільських мегапоселень»). Завдяки цьому й було створено точні геомагнітні плани поселень-гігантів на території Звенигородського й Уманського районів Черкаської області: Тальянки, Майданецьке, Доброводи, а також меншого - Аполянки, якими послуговуються нині при розкопках і розрахунках. Особливо цікавими й інформативними виявилися дослідження Майданецького (загальна площа 200 га) [6; 10, с. 369].

Логічним продовженням стали власне розкопки Майданецького поселення, уперше поновлені в 2013 р. після 20річної перерви. До українських дослідників під керівництвом М. Відейка та Римсько-Германської комісії, очолюваної К. Рассманном, долучилися науковці з Інституту пра- та протоісторичної археології Кільського університету імені Крістіана Альбрехта (Німеччина) на чолі з Й. Мюллером у рамках субпроєкту «Population agglomerations at Tripolye-Cucuteni mega-sites» («Агломерації населення на мегапоселеннях Трипілля-Кукутень») як частини роботи Спільного дослідницького центру (Collaborative Research Centre) «Scales of Transformation - Human-Environmental Interaction in Prehistoric and Archaic Societies» («Масштаби змін - взаємодія людини з навколишнім середовищем у доісторичних та архаїчних суспільствах») [7, с. 88; 11, с. 146]. Розкопки здійснювалися за підтримки Кільської школи післядипломної освіти «Розвиток людини в ландшафті» (Kiel Graduate School «Human Development in Landscape») [10, с. 399]. Досліджувалася щільно забудована південно-західна околиця, де серед іншого виявили залишки укріплень та гончарний горн [2, с. 852-854; 4, с. 24].

Окремо слід згадати вивчення Небелівського поселення Голованівського району Кіровоградської області, започаткованого проведенням магнітної зйомки геофізиками Даремського університету (Велика Британія) ще в 2009 р., завдяки чому було складено план і визначено його площу в 238 га. Нині - це єдине трипільське мегапоселення, геомагнітна зйомка якого проводилася на всій його площі. Розкопки здійснювалися М. Відейком спільно із британськими дослідниками на чолі із Дж. Чапманом у рамках проєкту «Early urbanism in prehistoric Europe: the case of the Trypillian megasites» («Рання урбанізація в праісторичній Європі: трипільські мегапоселення») в 2012-2014 рр. За фінансування британської Ради з мистецьких та гуманітарних досліджень (Arts and Humanities Research Council) [10, с. 399]. Саме завдяки їм було відкрито знамениту мегаструктуру (найбільша відома споруда трипільської культури, площею понад 1200 м 2 , розкопки якої здійснювалися за підтримки британського Національного географічного товариства (National Geographic Society) та навіть Британської академії [8, с. 18]); вивчено кілька «майданчиків» (у т. ч. Комплекс житла й господарських ям); проведено шурфування, що дало палеоботанічні матеріали й радіовуглецеві дати, які підтвердили існування Небелівки протягом близько 200 років у 3970-3770 рр. до н. е.; розкопано ще один триканальний горн (таким чином, він є найдавнішим із відомих) з уламками глиняних «дисків», котрими, ймовірно, накривали канали [2, с. 849, 852; 4, с. 22-23].

Останнім часом до дослідження трипільської культури в Україні (причому не лише поселень-гігантів і не лише в Буго-Дніпровському міжріччі) долучаються також польські й румунські науковці, тоді як українські трипіллєзнавці знайомляться з досвідом розкопок у Румунії.

Отже, завдяки детальним геомагнітним планам різних поселень було виявлено, крім звичних спалених жител, чимало нових об'єктів, відзначених різним типом магнітних аномалій: неспалені та частково спалені житла, так звані мегаструктури, господарські ями та лінії з них, горни, рови, стежки, палеоканали тощо. Обмежені розкопки блискуче підтвердили релевантність планів, і нині без звіряння з ними неможливо уявити польовий сезон трипіллєзнавця [10, с. 379-384]. Крім того, саме точніша локалізація жител дозволила виділити осередки забудови: сусідства, кластери, сектори, квартали, а звідси - ґрунтовніше говорити про демографію, економіку й соціальну структуру поселень. Нові дані відкривають небачені раніше можливості інтерпретацій і перегляду колишніх концепцій, обґрунтованіших відповідей на запитання, а водночас ставлять ще складніші [9, с. 104-106]. Міжнародна співпраця вже дала настільки вагомі результати, що науковці-учасники спільних проєктів називають період із 2009 р. «другою методологічною революцією» в дослідженні трипільських поселень-гігантів («першою революцією», відповідно, вони вважають аерофотозйомку, геомагнітні плани В. Дудкіна та застосування названих неінвазивних методівразом із обмеженими розкопками М. Шмаглієм у 1970х рр.) [8, с. 4].

Водночас варто зазначити, що задля кращого розуміння феномену мегапоселень ця «друга революція» не вичерпується виключно їхнім вивченням, а бере їх у значно ширший контекст, стаючи «революцією» в дослідженні трипільської культури загалом. У даному аспекті надзвичайно корисною булла геомагнітна зйомка невеликих поселень на околицях сільськогосподарської зони гігантів у 2016 р. Вона продемонструвала, що еліптично-концентрична забудова була притаманна і для значно менших за площею поселень, котрі, тим не менш, можливо були залежні від великих. Тоді ж було здійснено обмежену зйомку більших поселень - Глибочка (близько 130 га) та Війтівки (близько 48 га; локалізована на правому березі Південного Бугу у Вінницькій області), що показала наявність кількох різних і навіть взаємопов'язаних мегаструктур, засвідчивши, що вони не були винятковою особливістю гігантів площею понад 200 га і траплялися не лише в Буго-Дніпровському міжріччі [7, с. 89-94].

Іноземні інвестиції та міжнародна співпраця, таким чином, принаймні з 2009 р. вже допомогли здійснити справжній прорив і значно розширити горизонти досліджень трипільських поселень-гігантів. При цьому можна виділити мінімум 3 фази спільних проєктів: 2009-2012 рр. - масштабна геомагнітна зйомка; 2013-2016 рр. - перевірка теорій і точності нових планів шляхом розкопок на локальному й мікрорегіональному рівні (Майданецьке, Небелівка); із 2017 р. - перехід на мезорегіональний рівень (вивчення й порівняння поселень у Буго-Дніпровському, Буго-Дністровському та Дністро-Прутському міжріччях) [10, с. 371]. У перспективі дослідження планується вивести на макрорегіональний рівень: порівнювати кукутенську (західну) та трипільську (східну) частини культурного комплексу, обґрунтовувати розселення трипільців, формування й занепад поселень-гігантів. Для цього пріоритетним визначається вивчення пам'яток типу Веселий Кут - хронологічно перших велетенських поселень та косенівської локальної групи - останніх серед них. І хоча чимало поки залишається лише в планах або відкладається на невизначений час через трагічні події в Україні, все ж певні напрацювання вже наявні [11, с. 147, 149].

Висновки

Багатовекторна (фінансова, кадрова, інституційна, технологічна) міжнародна підтримка в останні півтора десятиліття стає ключовою в дослідженні поселень-гігантів трипільської культури. Усе більше науковців і спонсорів долучаються до вивчення цього феномену, усвідомлюючи його значення для загальної історії Європи. Закордонні установи надають гранти в рамках реалізації спільних із українськими археологами проєктів, тоді як окремі фонди та меценати, такі як Б. Кост, забезпечують постійне фінансування. Крім того, відбувається обмін досвідом між дослідниками з різних країн, що надає нового теоретичного та практичного поштовху трипіллєзнавству.

Саме міжнародна підтримка має виключне значення для продовження дослідження поселень-гігантів і діяльності Трипільської археологічної експедиції, що з 2001 р. фінансується майже виключно за рахунок фонду «Search Foundation» на чолі з Б. Костом. Інвестиції німецької компанії «Caparol» залучені до розвитку заповідника та музею «Трипільська культура». Іноземні установи надають не лише фінансову, а й технічну та кадрову допомогу: спільно з німецькими науковцями було реалізовано проєкти з геомагнітної зйомки ряду поселень і проведення перших за 20 років розкопок Майданецького, а разом із британськими - дослідження Небелівки. Триває й розширюється співпраця з польськими та румунськими трипіллєзнавцями. Вагомість міжнародної співпраці і можливості, що відкрилися завдяки новим геомагнітним планам, дозволила назвати період із 2009 р. (початок роботи на Небелівці) «другою методологічною революцією» у дослідженні поселень-гігантів після «першої революції» (запровадження М. Шмаглієм комплексного методу) 1970х рр. На даний момент міжнародні проєкти можна поділити на 3 фази, пов'язані з геомагнітною зйомкою (20092012 рр.) та дослідженнями на мікрорегіональному (2013-2016 рр.) й мезорегіональному (з 2017 р.) рівнях із перспективами вийти на макрорегіональний рівень усього культурного комплексу Кукутень-Трипілля.

Джерела

інвестиція міжнародна поселення трипільський

35 років Трипільській археологічній експедиції. URL: https://antikvar.ua/35-гокІУ-1гиріІ8кіі-ек!5редіеіі/(дата звернення: 04.04.2024).

Відейко М. Ю. Гончарні горни трипільської культури: нові горизонти досліджень. Vir Bimaris: od kujawskiego matecznika do stepow nadczarnomorskich: studia z dziejow mi^dzymorza baltycko-pontyjskiego ofiarowane Profesorowi Aleksandrowi Kosko / pod red. Marzeny Szmyt et al.; Adam Mickiewicz University in Poznan. Poznan, 2019. С. 847-859.

Відейко М. Ю. Дослідження трипільської культури: пошуки, досягнення, проблеми (2005 - 2011). Розбудова держави. 2012. № 1. С. 42-58.

Відейко М. Ю. Попередній звіт. Київ, 2016. 62 с.

Німецькі меценати інвестують у відновлення заповідника «Трипільська культура». URL: https://ck-oda.gov.ua/novyny-cherkaskoyi-oblasti/nimecki- mecenati-investuyut-u-vidnovlennya-zapovidnika-tripilska-kultura/ (дата звернення: 04.04.2024).

Широкомасштабная геомагнитная съемка в Майданецком: современные технические решения в изучении трипольских мега-поселений / Н. Б. Бурдо, М. Ю. Видейко, В. В. Чабанюк и др. Stratum plus. Археология и культурная антропология. 2012. № 2. С. 265-286.

Beyond excavation: geophysics, aerial photography and the use of drones in Eastern and Southeastern European archaeology : proceedings of the international colloquium (5-8 Decembe 2016, Piatra-NeamJ, Romania) / ed.: D. Misehka, C. Misehka, C. Preoteasa. Piatra-NeamJ: Editura «Constantin Matasa», 2019. 174 p.

Chapman J., Gaydarska B., Nebbia M. The Origins of Trypillia Megasites. Frontiers in Digital Humanities. 2019. Vol. 6. Art. 10. P. 1-20. DOI: https://doi.org/10.3389/fdigh.2019.00010 (accessed 04.04.2024).

Gaydarska B., Nebbia M., Chapman J. Trypillia Megasites in Context: Independent Urban Development in Chalcolithic Eastern Europe. Cambridge Archaeological Journal. 2019. Vol. 30. № 1. P. 97-121.

The Second Phase of the Trypillia Mega-Site Methodological Revolution: A New Research Agenda / J. Chapman et al. European Journal of Archaeology. 2014. Vol. 17. № 3. P. 369-406.

Tripolye - Strategy and Results of an ongoing Ukrainian-European Project / R. Hofmann et al. Vita Antiqua. 2018. № 10. P. 146-154.

Размещено на Allbest.ru/

...

Подобные документы

  • Періодизація трипільської культури, топографія трипільських поселень. Суспільний устрій трипільських племен, розвиток ремесел. Ототожнення деякими вченими трипільців з пеласгами. Занепад трипільської культури на межі ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.

    реферат [18,1 K], добавлен 13.12.2010

  • Дослідження пам'яток духовного світу носіїв трипільської культури, як форпосту Балкано-дунайського ранньоземлеробського світу. Світогляд енеолітичного населення України, їх космологічні та міфологічні уявлення. Пантеон божеств трипільського населення.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 03.09.2014

  • Поняття і роль трипільської культури. Аналіз норманської та антинорманської теорії походження держави Київська Русь. Основні риси та особливості трипільської культури. Походження слова "Русь". Вплив скандинавів на суспільство й культуру східних слов'ян.

    контрольная работа [24,7 K], добавлен 15.07.2010

  • Стоянки ашельської культури у Вірменії і Абхазії, Південній Осетії та в Україні. Ашель та мустьє на території України. Перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. Утворення Трипільської культури. Залізний вік, передскіфський період.

    реферат [3,1 M], добавлен 21.04.2015

  • Трипільська культура як один із феноменів, її відкриття та дослідження, проблема походження і періодизація. Житла й господарство трипільців, їх духовна культура та уявлення. Чи були трипільці пращурами слов'ян. Історія зникнення трипільської культури.

    контрольная работа [24,8 K], добавлен 02.12.2010

  • Історія виникнення та еволюції у ранні етапи скотарства та землеробства на теренах України. Характерні риси культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та трипільської культури давніх хліборобів. Виділення скотарства в окрему галузь господарства.

    курсовая работа [90,1 K], добавлен 13.06.2010

  • Аналіз особливостей соціальної й етнічної структури поселень частини українських земель, які перебували в складі Польщі до Люблінської унії 1569 р. Характеристика українського населення з незначною частиною іноетнічних мешканців в таких поселеннях.

    статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017

  • Трипільська культура - культурний вияв Європи в IV-III тис. до н.е. Примітивно-хліборобські і скотарські племена - творці Трипільської культури, її роль у розвитку людства. Ремесла, релігія, трипільські культи. Довгочасні поселення, їх архітектура.

    реферат [21,8 K], добавлен 08.02.2014

  • Трипільська культура, археолог Вікентім Хвойка, дослідники дописемної цивілізацій. Український космос у люстрі трипільського орнаменту. Егiда всесвiту, образ родючостi i захисту, писанкарство, хлiбопечення. Лінгвістика, Трипілля, вікно у початок історії.

    реферат [51,0 K], добавлен 11.11.2010

  • Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.

    реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012

  • Досягнення І.І. Сікорського: внесок у створення російської авіаційної промисловості та перших у світі багатомоторних літаків-гігантів , розробка у США перших міжконтинентальних пасажирських авіалайнерів, організація серійного вертольотобудування.

    творческая работа [16,1 K], добавлен 31.03.2008

  • Дослідження витоків та розвитку культури індіанців Сполучених Штатів Америки. Маунд як явище індіанської культури. Особливості культури індіанських груп від Аляски до Флориди. Мови північно-американських індіанців, їх значення для розвитку сучасних мов.

    курсовая работа [87,1 K], добавлен 05.05.2012

  • Дослідження церковної та просвітницької діяльності Петра Могили, а також чинників, які сприяли його становленню, як особистості. Визначення його ролі у розвитку православної церкви, культури та освіти. Отримання освіти у Львівській братській школі.

    реферат [48,0 K], добавлен 11.11.2013

  • Українська діаспора, що проживає в колишніх радянських республіках. Культура українців за межами України, поділ на групи. Поняття етносу (етнічної спільності). Передумови для інтенсифікації етнічних процесів. Особливості поселень "аграрних" українців.

    реферат [23,9 K], добавлен 10.04.2009

  • Історія становлення та розвитку Варшави як столиці Польщі, вивчення перших поселень на даній території. Місцеві легенди та їх вплив на формування менталітету населення. Історичні та адміністративні центри міста, руйнування під час Другої світової війни.

    презентация [18,9 M], добавлен 10.11.2010

  • Головне заняття половців. Розведення рогатої худоби, коней, верблюдів. Територія, на якій кочували половці. Зимовища у басейні Сіверського Дінця. Дружні договори з половцями. Походи проти половців. Сліди поселень половців у середньовічній Русі.

    реферат [14,2 K], добавлен 13.05.2012

  • Прабатьківщина слов’ян. Розселення слов’ян на землях сучасної Європи. Життя східних слов’ян: утворення поселень, розвиток ремесел, виникнення вірувань і традицій. Слов’янські племена: поляни, сіверяни, деревляни, уличі і тиверці, дуліби, хорвати.

    реферат [28,0 K], добавлен 05.11.2007

  • Суперечливий розвиток українсько-російських взаємин у минулому сторіччі та його чинники. Проблеми соціально-економічного та національного розвитку України. Висилка куркулів, порядок розміщення спецпереселенців та механізм колонізації їх поселень.

    реферат [23,7 K], добавлен 12.06.2010

  • Поява первісних людей на території України в часи раннього палеоліту. Вдосконалення виробництва і знарядь праці в епоху мезоліту. Формування трипільської спільноти на терені сучасної України. Особливості розвитку суспільства у період бронзового віку.

    реферат [21,9 K], добавлен 29.09.2010

  • Дослідження історичних передумов видання та розгляд тексту Валуєвського циркуляру - розпорядження про заборону друкування українською мовою навчальних та релігійних книг. Ознайомлення із листом-захистом українського книговидання, написаним Костомаровим.

    реферат [20,1 K], добавлен 07.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.