Середньовічне місто Франції та Німеччини: критична візія професора Л.М. Беркута

Размещено на http://www.allbest.ru/

Середньовічне місто Франції та Німеччини: критична візія професора Л.М. Беркута

А.О. Налівайко

Налівайко А.О.

Середньовічне місто Франції та Німеччини: критична візія професора Л.М. Беркута

Анотація

середньовічний місто беркут історичний

Леонід Миколайович Беркут (1879-1940) - український історик-медієвіст, викладач Київського, Варшавського, Донського університетів. Одним із наукових напрямів вченого була середньовічна урбаністика. Цій темі він присвятив свої монографії: «Судьбы Французских городов в средние века», «Императорские привилегии и городские права ХІІ ст. в Германии», «История немецких городов в средние века». У статті автор робить спробу проаналізувати найпоширеніші теорії виникнення середньовічного міста та на основі наукових праць, присвячених цьому питанню медієвіста Леоніда Беркута, показати науково-критичне бачення вченого стосовно історичного процесу виникнення та еволюції середньовічного міста.

Ключові слова: урбаністика, історичні теорії, аналіз, медієвістика, студії.

Nalivaiko A.O.

Die mittelalterlichen Stadte Frankreichs und Deutschlands: Eine kritische Analyse von Professor L.M. Berkut

Anmerkung

Leonid Mykolayovych Berkut (1879-1940) war ein ukrainischer Historiker und Mittelalterforscher, der als Dozent an den Universitaten von Kiew, Warschau und Don tatig war. Er war ein Padagoge, promovierter Geschichtswissenschaftler und Professor. Eine seiner Forschungsrichtungen war die mittelalterliche Stadtplanung, der er seine Monographien "Das Schicksal franzosischer Stadte im Mittelalter", "Die Kaiserprivilegien und Stadtrechte des 12. Jahrhunderts in Deutschland" und "Die Geschichte deutscher Stadte im Mittelalter" gewidmet hat. In diesem Artikel versucht der Autor, die beruhmten Theorien zur Entstehung der mittelalterlichen Stadt zu analysieren. Zudem zeigt der Autor die wissenschaftlichen Arbeiten des Mediavisten Leonid Berkut und seine kritische Sicht auf den historischen Prozess der Entstehung und Entwicklung der mittelalterlichen Stadt.

Schlusselworter: Stadtplanung, historische Theorien, Analyse, Mittelalter Studien, Studios.

Nalivaiko А.О.

Medieval city of France and Germany: the Сritical Vision of Professor L.M. Berkut

Abstract

In the article the author makes an attempt to analyze the most common theories of the emergence of a medieval city and the concept by the medievalist Leonid Berkut devoted to this issue. It is shown the his critical vision regarding the historical process of the causes and evolution of a medieval city. X-XI centuries became a turning period in the history of Western Europe. There were significant changes in the development of agriculture, crafts and trade, feudal affairs were completely formed. In addition to these important social phenomena, another significant process began in the development of feudal Europe: along with ancient cities, new medieval cities began to emerge as a concentration of crafts and trade, an administrative-legal and religious center. The medieval city became an essential factor of social development then. How and where, why, under what conditions did the new cities arise? Today there are more than a dozen theories of the origin of the medieval city: Romanistic (романський?), patrimonial, market, burg, guild, mark, merchant and their varieties. Each of these theories is debatable. Leonid Nikolaevich Berkut (1879-1940) (довга між роками! Тут і далі, виправити) - Ukrainian medieval historian studying the Medieval ages a lecture in Kyiv, Warsaw, Don universities, educator, doctor of historical sciences, professor. He devoted his monographs to the topic: "History of French Cities in the Middle Ages", "The Fate of French Cities in the Middle Ages", "Imperial Privileges and City Rights of the XII century in Germany", "History of German Cities in the Middle Ages”. In his works, the scientist also touched upon the issue of the phenomenon of the emergence of a medieval city. For L. Berkut, the formation and development of a medieval city in the Western Europe could not be the same (не зрозуміло). The development of the cities depended on many different reasons: the degree of division of labor in agriculture and crafts, trade routes, international relations, cultural and religious institutions (monasteries, bishops' chairs), the development of law, strategic considerations in the construction of fortresses, the degree of interest of the feudal lord in the growth of cities. Also, one cannot ignore the reasons of the political development of medieval countries: the centralization or decentralization of supreme power. L. Berkut was not only a thorough researcher presented the Western urban schools on the development of a medieval city, but also an active participant in the scientific debates that unfolded on this issue in Ukrainian and Russian historiography of the 20th century.

Key words: L. Berkut, urban studies, Middle Ages, city, historical theories.

Обґрунтування проблеми

Розвиток міського життя в ранньому середньовіччі, як згадує український професор історик Л. Беркут, був складним за своїм характером [4, с. 98-103]. Вчений пише про те, що перші століття середніх віків у Західній Європі характеризуються майже повністю пануванням натурального господарства. В його умовах основні життєві засоби добувалися в самому господарстві виробника за його ресурсів. Центр господарського життя переміщується в село, тому що переважну масу населення становлять селяни. Вони виробляють сільськогосподарські продукти, ремісничі вироби, знаряддя праці, одяг для власних потреб та для феодальної ренти. Належність знарядь праці самому виробнику, поєднання сільськогосподарської праці з ремеслами - характерні риси натурального господарства [4, с. 112-125]. Лише невелика кількість ремісників проживала тоді в нечисленних міських поселеннях, а також у маєтках великих феодалів. Невелика кількість сільських майстрів займалася ремісництвом, поєднуючи його з працею в сільському господарстві.

Обмін продуктами праці був незначним, він базувався перш за все на географічному поділі: відмінностях природних умов та рівні розвитку окремих регіонів. Але товарне виробництво, зазначає Л. Беркут, в більшій частині Західної Європи було мало розвинутим [4, с. 100-120]. Старі римські міста поступово занепадали, відбувалася аграризація економіки, а на варварських територіях міста тільки виникали, торгівля була примітивною.

Стан розвитку міського життя в Західній Європі в V-Х ст. відбивав загальні тенденції соціальної еволюції суспільства на шляхах розвитку феодальної економіки та держави [9], що на зламі Х-ХІ століть дасть новий феномен західноєвропейського соціуму - феодальне місто.

Питання про базові корені й обставини виникнення середньовічних міст протягом ХІХ-ХХІ ст. завжди були пріоритетними для європейської медієвістики. Науковці зазначеного часу висували різні концептуальні постулати й теорії [1; 2; 10; 11; 19; 21]. Одним із видатних вчених, які формувалися в ході цієї наукової дискусії в пошуках відповідей на згадану проблематику, був український медієвіст Л.М. Беркут. У межах розвідки автор ставить за мету торкнутися та проаналізувати головні теорії походження феодального міста в Західній Європі та їх критичне бачення, яке чудово продемонстрував на матеріалі з історії французьких та німецьких міст український професор Л. Беркут [3-5]. Основними джерелами під час написання статті стали роботи українського історика Л.М. Беркута [3-5], в яких учений проаналізував соціально-економічні основи процесу формування феодального міста, походження і розвиток специфічних міських інституцій та міського права. Саме в такому поєднанні аналізу вказаних фундаментальних аспектів соціальної історії середньовічного міста український вчений вбачає можливість розкриття допоміжних причин його походження. Також були використані роботи французьких та німецьких медієвістів ХІХ ст., риси впливу яких можна побачити в працях Беркута: Тьєррі [11; 12], Гізо [6; 17], Фюстель де Куланжа [7; 18], К.В. Ніча [22], Г. Маурера [10], та ін. У дослідженні були проаналізовані матеріали української та радянської історіографії: М. Пакуля [13; 14], В.В. Стоклицької-Терешкович [16], Є.В. Гутнової [7].

Виклад результатів дослідження

Необхідно зазначити, що вихідною базою розв'язання проблем, пов'язаних з виникненням середньовічного міста, був інституційно-правовий підхід, який стає притаманним європейським історичним школам аж до кінця ХІХ ст. Історики цієї доби найбільше цікавились формами попередніх поселень, на базі яких почали формуватися середньовічні міста, зі своїми соціально-юридичними інституціями, які з часом трансформувалися у відповідні установи та норми життєдіяльності середньовічного міста [1, с. 345-359].

«Концептуальна модель» ранньосередньовічного міста була представлена вченими так званого романістичного напряму: Фюстель де Куланжем [7], Гізо [5; 17], Тьєррі [11; 12], які найбільшою мірою спиралися на історичний матеріал романізованих регіонів колишньої Римської імперії. Цілком природно вчені воліли розглядати феномен середньовічного міста як пряме продовження історії пізньоантичного міста, особливо його політичних та правових інституцій.

Романісти справили великий вплив на формування уявлень українських медієвістів, зокрема Л. Беркута, про походження західноєвропейського міста. Дослідник визначає значення багатьох елементів римської спадщини для розвитку середньовічного міста - окремих елементів міської організації, римського права: світського та церковного, міських монастирів, стереотипів римської культури. Український вчений плідно, але досить критично засвоїв, як показують його дослідження з історії міст Німеччини та Франції, уроки романістичних та історико-юридичних студій, але не став прибічником формально-юридичного підходу в розгляді проблеми виникнення середньовічного міста [4, с. 3-5]. Солідаризуючись значною мірою з їх твердженнями про романське походження багатьох міст Західної Європи, український дослідник цілком логічно вбачає недостатню увагу вказаних авторів до соціально-економічних чинників історичного процесу.

Л. Беркут, так само як відомі французькі історики-медієвісти А. Жірі (1848-1899) [19] та А. Люшер (1846-1908) [21], критикує концепцію і методи О. Тьєррі, вважаючи їх багато в чому вже застарілими. Але на відміну від своїх попередників, він не відкидає цілком висновки романістичної теорії, як це робить А. Жірі. Для українського вченого походження міст є явищем багатоплановим. Ретельно аналізуючи значення римського питання в цьому процесі, вчений не відкидає елементи континуїтету та фактори германського походження і середньовічної церкви [4, с. 31-33].

Однією з головних течій у розвитку проблеми походження міста була вотчинна теорія, яка виникла в Німеччині і мала особливий вплив у першій половині ХІХ ст. Пізніше цей вплив значно зменшується, але деякі його рудименти, особливо що стосується середньовічних цехів, відчуваються у працях фахівців навіть ХХ ст. Своє логічне завершення ця теорія дістала в науковій студії вченого-історика К.В. Ніча «Міністеріали і бюргерства в ХІ-ХІІ ст.» [22, с. 1-15]. Дослідники наступного періоду цілком правильно зауважили, що в трактуванні К. Ніча, вся Каролінгська імперія була буцімто величезною вотчиною. Головним джерелом формування середньовічних міст, на думку німецького вченого, було населення та інституції феодальної вотчини. Єдиним аспектом, який все ж виходив за межі взаємин у вотчини, був ринковий обмін.

Л. Беркут не погоджується з таким судженням. Визнаючи певну роль вотчинних установ у містобудівництві, особливо на матеріалі міст, які перебували під владою єпископів, він говорить про соціальні та економічні чинники у формуванні структури населення міст та його інституцій. Досить непогано він ілюструє це на матеріалі історії Кельна, який певний період перебував під владою єпископа. Розподіл праці, активна референція міського ремесла від сільського господарства зумовлює в ХІ-ХІІІ ст. соціальні зміни в структурі суспільства і швидке зростання міського населення, зазначає професор. Німецьке місто ХІ-ХІІІ ст., як і взагалі міста тодішньої Західної Європи, дуже відрізнялося від сьогоднішнього уявлення про місто. В той час невеликі торгово-ремісницькі центри виконували роль поставників ремісницьких виробів у сусідні села та замки феодалів, отримуючи від них своєю чергою продовольство, а також інші продукти праці й сировину. Подібну картину Л. Беркут подає нам і стосовно міст Франції, де зазначений процес розвивався в тому ж русі, хоча з деякими регіональними особливостями, враховуючи певну відмінність у виникненні міст на Півночі та Півдні цієї країни [3, с. 85-87; 5, с. 1-10].

Дуже важливу роль у життєдіяльності середньовічних міст відігравали ремісницькі цехи та гільдії, які з'являються в ХІ-ХІІІ ст. Одним із найстаріших цехів у Німеччині був цех з виробництва вовняних ковдр у Кельні, який виник на межі ХІ-ХІІ ст. Л. Беркут пише, що ремесло в цей період було більше розвинутим у південних регіонах Німеччини та Франції, ніж на півночі країн [4, с. 103-109].

Вказуючи на важливу роль гільдій та цехів в економічному житті міста, Л. Беркут не погоджується й з висновками так званої гільдійської теорії німецьких вчених В. Вільди та О. Гірке [20], до якоїсь міри К. Ніча. Їх версія про розпад єдиної торгово-ремісницької гільдії на купецьку та ремісницьку не знайшла свого повного підтвердження у фактах. Деякий відгук пізніше вона знайшла в теорії походження міст з купецького стану А. Піренна. Цю теорію рішуче критикував німецький вчений Г фон Белов [2, с. 131-184], з його критикою в цьому випадку погоджується й український вчений.

Певне відбиття у формуванні концептуальних поглядів проф. Л. Беркута знайшла «маркова» теорія походження міста відомого німецького історика Г Маурера, який в 60-70-х рр. ХІХ ст. написав цикл робіт, присвячених вказаній темі [10]. Г Маурер досить докладно розглядає проблему зв'язку між населенням у германських племінних спільнотах - марках та системою територіального управління в державах варварів. На основі цієї вихідної бази вказує інші зв'язки: між населенням і організацією похідних від них сусідських сільських марок, населенням та організацією міських марок, своєю чергою похідних від сільських.

Особливий наголос Г. Маурер робить на дуже сильному зв'язку мешканців ранньосередньовічного міста із землею. Треба зазначити, що цю тезу з деякими критичними ремарками поділяють інші медієвісти, а саме: І.П. Крип'якевич [9, с. 60-111], В.В. Стоклицька-Терешкович [16, с. 7-10].

Л. Беркут також загалом поділяє вказаний підхід, але вносить і свої корективи. Як і Г. Маурер, вчений показує, що повноправними членами міської громади в зазначений ранній період існування міста могли бути тільки ті, хто володів землею, що дуже схоже на стан речей у сільській громаді. Так тривало до виникнення комунального руху та повстання цехових ремісників, які не були власниками землі та не вважались членами міської громади [5, с. 10-12]. Після часткової перемоги комунального руху та поступок патриціату ремісникам соціальні обмеження, як це показує Л. Беркут, втрачали свою чинність і ремісники стали легітимними бюргерами [5, с. 22-26].

Г. Маурер писав, що органи управління міської общини формувалися за зразком органів управління сільської громади, їх функції були подібні. Л. Беркут, визначаючи великий влив на корпоративні інституції міста традицій села, стереотипів звичаєвого права, все ж не схильний цілком поділяти цю тезу.

На думку українського урбаніста, немає ніякої рації зводити походження міського права тільки до одного джерела - звичаєвого права марки. Процес його виникнення був набагато складнішим. Правова система міста формувалася, як це добре показав Л. Беркут у своїх студіях, в тісному переплетінні з формами інших правових систем - феодального поземельного права, канонічного і римського [4, с. 35-36; 45, с. 71-97]. Вони, безумовно, впливають на розвиток дуже строкатих численних міських законів, позбавлених у той час будь-якої уніфікації. По суті справи вони були частиною системи феодального імунітету. Але Л. Беркут зауважує й інше: міське право висуває на перший план захист інтересів торгівлі, в той час феодальне право насамперед вважає необхідність захисту права володіння. На практиці це призводило до соціальних конфліктів, які найчастіше вирішувалися на основі численних компромісних рішень. Г. Маурер, як і Ніч, вважає торговельний обмін основою формування міського права, а Л. Беркут воліє розглядати проблему в ширшому контексті формування не тільки ринку, але й розвитку виробництва.

Однією з найвідоміших теорій походження середньовічного міста була «ринкова» теорія німецьких вчених Зома та Шредера, яка виводила міське право з ринкового, яке регулювало торгові відносини. Л. Беркут у своїх студіях, присвячених німецькому феодальному місту [4, с. 99], приділив багато уваги розвитку феодального імунітету в системі ринкових відносин і чудово володів цим історичним матеріалом. Він не схильний був погоджуватися з позицією прибічників вказаної теорії, вважаючи її дуже однобічною. Головним контраргументом вважався той факт, що чимало торгових містечок та ярмарок, де існувало ринкове право, так ніколи й не стали містами. Значного поширення теорія Зома так і не набула [16, с. 47].

Деякий вплив на формування урбаністичних поглядів проф. Л. Беркута мали праці й відомого бельгійського вченого історика А. Піренна [15, с. 3-13, с. 58]. Головна концепція цього вченого може бути зведена до тої думки, що середньовічне місто виникає в результаті відродження середземноморської торгівлі й виникнення купецьких поселень, які, на думку бельгійця, стали своєрідною першоосновою для формування середньовічних міст.

Певне вподобання для істориків і в тому числі для Л. Беркута мали думки бельгійського метра стосовно долі західноєвропейського міста в перехідний період (від античності до середньовіччя). А. Піренн погоджується з фактом існування моменту перелому між пізньоантичною добою і середньовічним часом [15, с. 3-13]. Для Л. Беркута, як і для інших медієвістів, таке твердження є цілком традиційним. Але А. Піренн надає вказаній ідеї нетрадиційне трактування. Він послідовно протиставляє Каролінгську і Меровінгську епохи. Час Меровінгів для нього є прямим продовженням античної доби і аж ніяк не початком середньовіччя. В його розумінні ця епоха характеризується майже повним збереженням структур античної економіки і римського правопорядку. Головним аргументом в цьому разі виступає широкий розвиток внутрішньої й особливо зовнішньої торгівлі [16, с. 48-51].

Л. Беркут, беручи до уваги аргументи бельгійського вченого, все ж схильний до інших тверджень [4, с. 5-22]. Він погоджується з тим, що старі римські міста, там де вони залишилися в період Меровінгів, зберігають своє значення як адміністративні, церковні і до деякої міри торговельні та ремісницькі центри. Але, на відміну від А. Піренна, він воліє більше говорити не стільки про те, що міста постраждали внаслідок варварських завоювань, а як про широку інфільтрацію в них германських елементів, носіїв нових, відмінних від римських, соціальних порядків.

Цілком логічним для А. Піренна було і те, що питання про місто Каролінгської доби він також вирішує під кутом розвитку торгівлі. Для нього безсумнівним є те, що місто як центр економіки припинило своє існування в результаті скорочення торгівлі. Чи існувало місто в Західній Європі ІХ століття? За твердженням бельгійського вченого - ні, тому що тодішні бурги, могли існувати тільки як укріплення або адміністративні центри і були позбавлені міського населення та муніципальної організації. Зникнення торгівлі, а внаслідок цього і купецтва, яке, за Піренном, є найважливішим компонентом міського поселення, призводить до деградації міських поселень, які ще існували за доби Меровінгів. Каролінгська ж епоха, за його тезою, взагалі не знала міст ні в соціальному, ні в економічному сенсі цього слова.

Позиція Л. Беркута, яка, до речі, знайшла підтримку іншого українського професора медієвіста Харківського університету М. Пакуля [17; 18], була іншою. Вчені справедливо критикують бельгійського метра за надзвичайне перебільшення в історичному розвитку зовнішньої торгівлі. Головною вадою цього підходу, на думку Л. Беркута, є відсутність аналізу зв'язку ринкових відносин з тими глибами трансформації, які відбувалися в середньовічному суспільстві Х-ХІІІ ст.

Висновок

Як висновок зазначимо: науковий підхід Л. Беркута формувався під впливом урбаністичних шкіл Заходу, хоча вчений ніколи сліпо не копіював жодної з них. Як прихильник позитивістської філософії історії і як урбаніст вчений зосереджує увагу науковців на безупинності історичного процесу розвитку міст середньовічної Західної Європи від античності і до класичного середньовіччя. Його візія - виникнення середньовічного міста базується на багатовекторності цього процесу. Поряд з економічними чинниками, на його думку, певну роль як домінанти можуть відігравати і деякі інші соціальні причини (політико-юридичні, культурні тощо). В цьому сенсі ми вважаємо, що Л. Беркут є прямим попередником спеціалістів наступної генерації - авторів концепції міста як «міжформаційного явища». Вказаний феномен народжувався з формуванням державності, на чому наголошував учений у своїх дослідженнях з історії німецьких та французьких міст доби середньовіччя. Високий професійний рівень, наукові здобутки в розробці історії міст дають нам підстави вважати Л. Беркута одним із засновників української урбаністики країн середньовічної Західної Європи.

Бібліографічні посилання

1. Алпатов М.А. Политические идеи французской буржуазной историографии XIX в. М.; Л., 1949. 403 с.

2. Белов Г. Городской строй и городская жизнь средневековой Германии / ред. Д.М. Петрушевского. Москва, 1912. 292 с.

3. Беркут Л.М. Императорские привелегии и городские права XII в. в Германии. Варшава, 1910. 14 с.

4. Беркут Л.М. История немецких городов в Средние века. Варшава, 1912. 186 с.

5. Беркут Л.М. Судьбы французских городов в средние века. Варшава, 1912. 28 с.

6. Гизо Франсуа. История цивилизации во Франции: Рубежи XXI, Серия: Историческая библиотека, 2006. 1384 с.

7. Гутнова Е.В. Фюстел де Куланж и его концепция генезиса феодализма. Средние века. М., 1972. Т 35. С. 255-280.

8. Ковалевский М.М. Економический рост Европы до возникновения капиталистического хозяйства. СПб., 1900. Т 2. 1004 с.

9. Крип'якевич І. Всесвітня исторія. Кн. 2. Київ, 1995. 408 с.

10. Маурер Г.Л. Введение в историю общинного, подворного, сельского и городского устройства и общественной власти. Москва, 2011. 368 с.

11. Огюстен Терри. Городские коммуны во Франции в средние века. Санкт-Питербург, 1901. 236 с.

12. Огюстен Терри. История происхождения и успехов третьего сословия. Москва, 1899. 306 с.

13. Пакуль М. Нова книга про середньовічні міста. Прапор марксизму. 1928. № 3. С. 145-167.

14. Пакуль М. Питання про грошове господарство за Каролингської доби. Прапор марксизму. 1928. № 1. С. 141-165.

15. Пиренн А. Средневековые города и возрождение торговки. Горький, 1941. 119 с.

16. Стоклицкая-Терешкович В. В. Основные проблемы истории средневекового города X-XV веков. Издательство социально-экономической литературы. М., 1960. 339 с.

17. Федосова Е.И. Франсуа Гизо: историк и государственный деятель. Новая и новейшая история. 1997. № 2. С. 57-68.

18. Фюстель де Куланж Н. Д. Римский колонат. СПб., 1908. С. V.

19. Giry Arthur. Les etablissements de Rouen Paris, 1883. 413 р.

20. Life of Otto von Gierke. Otto von Gierke. Community in Historical Perspective / ей. Antony Black. Cambridge, 2002. 66 р.

21. Luchaire Achille. Les Communes fran^aises a I'epoque des Capetiens directs, Paris, 1890. 318 р.

22. Nitzsch Karl Wilhelm. Ministerialist und burgerthum im 11. und 12. jahrhundert, Ministeriality and bourgeoisie in the 11th and 12th centuries. German studies, 1859. 389 р.

References

1. Alpatov, M.A. (1949). Politicheskie idei francuzskoj burzhuaznoj istoriografii XIX v. [Political ideas of the French bourgeois historiography of the 19th century] M.; L., 403 р. [in Russian].

2. Belov, G. (1912). Gorodskoj stroj i gorodskaya zhizn srednevekovoj Germanii. [Urban structure and urban life in medieval Germany]. Pod red. D.M. Petrushevskogo; per. s nem. E. Petrushevskoj M., 292 р. [in Russian].

3. Berkut, L.M. (1910). Imperatorskie privedlegii i gorodskie prava XIIv. v Germanii [Imperial habits and city rights of the XII century in Germany]. Varshava, 14 р. [in Russian].

4. Berkut, L.M. (1912). Istoriya nemeckih gorodov v Srednie veka. [History of German cities in the Middle Ages.] Varshava, 186 р. [in Russian].

5. Berkut, L.M. (1912). Sudby francuzskih gorodov v srednie veka. [The fate of French cities in the Middle Ages]. Varshava, 28 р. [in Russian].

6. Gizo, Fransua. (2006). Istoriya civilizacii vo Francii. [History of civilization in France]. Rubezhi XXI, Senya: Istoricheskaya biblioteka, 1384 р. [in Russian].

7. Gutnova, E.V. (1972). Fyustel de Kulanzh i ego koncepciya genezisa feodalizma, v sbornike: Srednie veka, [Fustel de Coulanges and his concept of the genesis of feudalism, in the collection: The Middle Ages] Moscov, v. 35. [in Russian].

8. Kovalevskij, M.M. (1900). Ekonomicheskij rost Evropy do vozniknoveniya kapitalisticheskogo hozyajstva [The economic growth of Europe before the rise of the capitalist economy]. SPbGU T. 2. 1004 р. [in Russian].

9. Krip'yakevich, Ivan. (1995). Vsesvitnya istoriya. Kniga 2 [All-world history] Libid, 408 р. [in Ukraine].

10. Maurer, G.L. (2011). Vvedenie v istoriyu obshinnogo, Podvornogo, Selskogo i gorodskogo ustrojstva i obsh- estvennoj vlasti. [Introduction to the history of the communal, household, rural and urban structure and public power]. 2-e izd. Moskva, 368 р. [in Russian].

11. Ogyusten, Terri. (1901). Gorodskie kommuny vo Francii v srednie veka. [Urban communes in France in the Middle Ages]. sPb, 236 р. [in Russian].

12. Ogyusten, Terri. (1899). Istoriya proishozhdeniya i uspehov tretego sosloviya [History of the origin and success of the third estate]. Moskva, 306 р., P. 4-207 [in Russian].

13. Pakul, Mikola. (1928). Nova knigapro serednovichni myuta. [A new book about medieval myths]. Prapor marksizmu. № 3. P 145-167 [in Ukraine].

14. Pakul, Mikola. (1928). Pitannya pro groshove gospo- darstvo za Karolshgsko! Dobi. [Questions about the monetary economy during the Carolingian era]. Prapor marksizmu. № 1. P 141-165 [in Ukraine].

15. Pirenn, Anri. (1941). Srednevekovye goroda i vozrozh- denie torgovli [Medieval cities and the revival of trade]. Izdanie Gorkovskogo pedagogicheskogo institute Gorkij. 119 р. [in Russian].

16. Stoklickaya-Tereshkovich, V.V. (1960). Osnovnye prob- lemy istorii srednevekovogo goroda X-XV vekov [The main problems of the history of the medieval city of the X-XV centuries]. Izdatelstvo Socialno-ekonomicheskoj literatury. Moskva. 339 р. [in Russian].

17. Fedosova, E.I. (1997). Fransua Gizo: istorik i gosu- darstvennyj deyatel // Novaya i novejshaya istoriya. [Francois Guizot: historian and statesman] N 2. Ss. 57-68. [in Russian].

18. Fyustel de Kulanzh, N.D. (1908) Rimskij kolonat [Roman colony]. SPb. Tipografiya M.M. Stasyulevicha 153 р. S. V [in Russian].

19. Giry, Arthur. (1883). Les etablissements de Rouen Paris, 413 p. [in Franch].

20. Life of Otto von Gierke // Otto von Gierke. Community in Historical Perspective / Ed. Antony Black. - Cambridge: Cambridge University Press, 2002. 66 р. [in English].

21. Luchaire, Achille. (1890). Les Communes fran^aises a l'epoque des Capetiens directs, Paris, 318 р. [in Franch].

22. Nitzsch, Karl Wilhelm. (1859) Ministerialitat und bur- gerthum im 11. und 12. jahrhundert, Ministeriality and bourgeoisie in the 11th and 12th centuries. German studies, 389 р. [in German].

Размещено на Allbest.ru