Тенденції розвитку освіти впродовж життя в словацькій республіці: кінець ХХ початок ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції розвитку освіти впродовж життя в словацькій республіці: кінець ХХ початок ХХІ століття

Біда Олена Анатоліївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

Чичук Антоніна Петрівна доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

Кучай Тетяна Петрівна доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

Анотація

Специфічною рисою освіти протягом життя у Словацькій Республіці є врахування соціального контексту життєвого простору людини. Навчальний процес у Словацькій Республіці регулюється договором про співпрацю між педагогом та здобувачем освіти, що враховує освітні потреби. Процеси глобалізації призвели до появи функціональної неграмотності людей. Тому, у Словацькій Республіці, в змісті освіти протягом життя на перший план виступає ліквідація економічної, екологічної, правової, комп'ютерної неграмотності дорослих, яким необхідно не тільки "вижити", а й діяльно, активно, творчо, з повною самовіддачею жити у нових соціальних умовах.

Чітко прослідковуєтся у Словацькій Республіці тенденція використання освіти протягом життя як фактору соціальної адаптації та соціального захисту окремих соціально-демографічних груп населення (безробітних, інвалідів, біженців, мігрантів, національних меншин та ін.).

На початку ХХІ століття освіта протягом життя у Словацькій Республіці виступає одним із індикаторів соціальної стабільності суспільства. Тому спостерігається тенденція до формування стійкої потреби в освіті протягом життя, яка повинна бути забезпечена різноманітними організаційними формами, засобами та методами навчання дорослих Зазначимо, що у Словацькій Республіці важливою і ґрунтовною є тенденція використання освіти протягом життя як фактору соціальної адаптації та соціального захисту національних меншин.

Словацька Республіка належить до типу країн Центральної Європи з поліетнічним складом населення. В етнонаціональній структурі ця держава представлена домінуючим етнічним ядром - словаками, найбільш чисельними меншинами угорців, ромів та представниками інших національностей. освіта педагог словацькій

Серед загальних тенденцій, що відбуваються впродовж останніх десятиліть в етнонаціональній структурі населення Словаччини варто відзначити динамічне зростання ромської спільноти (за результатами останнього перепису вони становлять 7% населення). Проте, можна констатувати, що громадяни ромської національності найменше, ніж інші нацменшини, інтегровані в суспільство. Ці факти визнала влада Словаччини і самі роми. Тому одним із першочергових завдань проголошено підтримку створення ромської інтелектуальної еліти, здатної відстоювати свої політичні, культурні і соціальні права в Європі.

Заслуговує на увагу цікавий досвід введення урядом Словаччини особливих заходів, таких як: організація підготовчих класів, підготовка помічників вчителів, фінансові заохочення загальноосвітніх шкіл за інтеграцію дітей-ромів в освітній процес, а також додаткова мотивація вчителів, які працюють з такими дітьми тощо. Проте, всі перераховані вище заходи не є обов'язковими і часто не знаходять застосування на місцях.

Ключові слова: розвиток освіти впродовж життя, Словацька Республіка, етнонаціональна структура, національні меншини, ромська спільнота, ХХ-ХХІ століття.

Bida Olena Anatoliivna Doctor Pedagogical Sciences, professor, head of the chair of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute

Chychuk Antonina Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute

Kuchai Tetiana Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute

DEVELOPMENT TRENDS OF LIFELONG EDUCATION IN THE SLOVAK REPUBLIC: THE END OF THE 20TH BEGINNING OF THE 21ST CENTURY

Abstract. A specific feature of lifelong education in the Slovak Republic is the consideration of the social context of a person's life space. The educational process in the Slovak Republic is regulated by a cooperation agreement between the teacher and the learner, which takes into account educational needs. Globalization processes have led to the emergence of functional illiteracy of people. Therefore, in the Slovak Republic, in the content of lifelong education, the elimination of economic, environmental, legal, computer illiteracy of adults, who need not only to "survive", but also actively, actively, creatively, with full dedication to live in new social conditions.

The trend of using education during life as a factor of social adaptation and social protection of certain socio-demographic population groups (unemployed, disabled, refugees, migrants, national minorities, etc.) is clearly observed in the Slovak Republic.

At the beginning of the 21st century, lifelong education in the Slovak Republic is one of the indicators of the social stability of society. Therefore, there is a trend towards the formation of a stable need for education during life, which must be provided by various organizational forms, means and methods of teaching adults. It should be noted that in the Slovak Republic, the trend of using education throughout life as a factor of social adaptation and social protection of national minorities is important and thorough.

The Slovak Republic belongs to the type of Central European countries with a multi-ethnic population. In the ethno-national structure, this state is represented by the dominant ethnic core - Slovaks, the most numerous minorities of Hungarians, Roma and representatives of other nationalities.

Among the general trends occurring in the last decades in the ethno-national structure of the population of Slovakia, it is worth noting the dynamic growth of the Roma community (according to the results of the last census, they make up 7% of the population). However, it can be stated that citizens of the Roma nationality are less integrated into society than other national minorities. These facts were recognized by the Slovak authorities and the Roma themselves. Therefore, support for the creation of a Roma intellectual elite capable of defending their political, cultural and social rights in Europe has been declared one of the primary tasks.

It is worth noting the interesting experience of the introduction of special measures by the Slovak government, such as: the organization of preparatory classes, the training of teacher assistants, financial incentives to secondary schools for the integration of Roma children into the educational process, as well as additional motivation of teachers who work with such children, etc. However, all the measures listed above are not mandatory and are often not applied on the ground.

Keywords: development of lifelong education, Slovak Republic, ethnonational structure, national minorities, Roma community, 20th-21st centuries.

Постановка проблеми. Реалізація принципу освіти впродовж життя визнається чинником інноваційного розвитку держави в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, важливим соціокультурним показником людського розвитку, своєрідним механізмом прогресивно- поступального розвитку суспільства. Ключовим інструментом у досягненні унітарної, процвітаючої та мирної Європи, здатної позитивно долати виклики майбутнього, визначається освіта впродовж життя [4].

За сучасних умов українського державотворення, ускладненого початком у 2022 р. повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, важливим залишається незмінність ціннісних орієнтацій українського суспільства на проєвропейський вектор демократичного розвитку держави і громадянського суспільства. Такі орієнтири мають висхідні засади у сталому баченні суспільної єдності й подальшого розвитку демократичної держави, а також синергії пріоритетів усіх громадян для збереження державності, подолання негативних наслідків окупації та впевненості в повоєнній відбудові України. У цьому контексті визріває проблема дослідження аспектів розвитку освіти впродовж життя в Словацькій Республіці [2, с. 9-14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розкривають особливості тенденцій розвитку освіти в Україні та у Словаччині: В. Аніщенко, В. Берека, О. Дубасенюк, С. Змєйов, О. Огієнко, О. Самойленко, Л. Сігаєва та ін.

Про тенденції розвитку вищої освіти у розвинених країнах говорять А. Вихрущ, В. Жуковський, А. Сбруєва, Н. Терентьєва, І. Фельцан та ін.

В контексті неперервності навчання та євроінтеграційних процесів проводять свої дослідження Н. Бідюк, Т. Коваль, В. Ковальчук, А. Конох, М. Чобітько та ін.

Форми, методи та засоби навчання дорослих у Словаччині, досліджують Я. Балвін, М. Бенеш, М. Дворакова, Я. Пруха, Я. Скалка, М. Шерак та ін. Особлива увага дослідників зосереджена на системі підготовки фахівців у Словаччині, зокрема галузі освіти дорослих - андрагогів.

Мета статті - Окреслити тенденції розвитку освіти впродовж життя в Словацькій Республіці: кінець ХХ початок ХХІ століття

Виклад основного матеріалу. Словацька Республіка як країна-член Європейського Союзу свою освітню політику вибудовує відповідно до Меморандуму про неперервну освіту, прийнятого Комісією ЄС у жовтні 2000 року. Меморандум закликав країни-учасниці забезпечити умови для навчання протягом усього життя.

Теорія освіти дорослих у Словацькій Республіці ґрунтується на доктрині американської андрагогічної школи, за якої освіта дорослих розглядається як процес, що здійснюється впродовж життя, цілі якого полягають у створенні умов для задоволення освітніх потреб дорослих, а також можливостей для подальшого професійного розвитку, самореалізації, підвищення ефективності й результативності їхньої життєдіяльності.

Теорія освіти дорослих у Словаччині відображає взаємозв'язок між індивідом та суспільством через соціальну відповідальність особистості. Дорослі самі відповідають за власні результати навчання. Освіта лише допомагає усвідомити дорослим свою природну здатність до саморегуляції.

Місією освіти дорослих у Словацькій Республіці є формування активних громадян. Метою - розвиток здібностей до навчання у дорослого. При цьому, дорослий учень у навчанні виступає як експерт, який взаємодіє та одночасно переймає досвід інших здобувачів освіти та педагогів. Навчання виходить з індивідуальних особливостей того, хто навчається, відповідає його індивідуальним освітнім потребам і стимулює до зростання цих потреб; у процесі навчання педагог лише спирається на природне прагнення людини до саморозвитку, самовдосконалення.

Навчальний процес у Словацькій Республіці регулюється договором про співпрацю між педагогом та дорослим учнем, який враховує їх освітні потреби.

Специфічною рисою освіти дорослих у Словацькій Республіці є врахування соціального контексту життєвого простору людини. Процеси глобалізації призвели до появи функціональної неграмотності людей. Тому, в змісті освіти дорослих у Словацькій Республіці на перший план виступає ліквідація економічної, екологічної, правової, комп'ютерної неграмотності дорослих, яким необхідно не тільки "вижити", а й діяльно, активно, творчо, з повною самовіддачею жити у нових соціальних умовах.

Чітко прослідковуєтся у Словацькій Республіці тенденція використання освіти дорослих як фактору соціальної адаптації та соціального захисту окремих соціально-демографічних груп населення (безробітних, інвалідів, біженців, мігрантів, національних меншин та ін.). Відбувається трансформація структур освіти дорослих у більш гнучкі, які відповідають сучасним потребам: на базі вечірніх шкіл створюються поліфункціональні центри освіти дорослих, народні університети модифікуються у центри безперервної освіти дорослих, інститути підвищення кваліфікації об'єднуються із закладами вищої освіти та ін. Дорослим учням надана повна свобода вибору напрямків, змісту, форм та методів навчання. Загалом, на початку ХХІ століття освіта дорослих у Словацькій Республіці виступає одним із індикаторів соціальної стабільності суспільства. Тому спостерігається тенденція до формування стійкої потреби в освіті протягом життя, яка повинна бути забезпечена різноманітними організаційними формами, засобами та методами навчання дорослих [4]. Відповідно, суголосним трендом в освіті дорослих у Словацькій Республіці є використання інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ), що часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію [7; 8; 9].Зазначимо, що у Словацькій Республіці важливою і ґрунтовною є тенденція використання освіти дорослих як фактору соціальної адаптації та соціального захисту національних меншин.

Ромського населення в Європі налічується сьогодні близько 12 млн. чол. Ще на початку 2005 року низка найбільших недержавних благодійних організацій та фондів проголосили про початок Ромського десятиріччя в країнах Європи (2005-2015). Ініціатива ця була першою спробою в міжнародному масштабі поліпшення їх становища та інтеграції в суспільство. Головна увага приділялася проблемам молоді та освіті. Однією з головних перешкод на шляху ромського населення до інтеграції в суспільство є відсутність освіти чи її сегрегація. Освіта є ключем до цивілізованого майбутнього. У цьому контексті, некоректно протиставляти ромів будь-якій іншій етнічній групі. Водночас ця народність має свої унікальні риси, які багато в чому й зумовлюють її особливий статус, а також породжують притаманні лише їй проблеми, що приводять до низького рівня освіченості.

Словацька Республіка належить до типу країн Центральної Європи з поліетнічним складом населення. В етнонаціональній структурі ця держава представлена домінуючим етнічним ядром - словаками, найбільш чисельними меншинами угорців, ромів та представниками інших національностей.

Серед загальних тенденцій, що відбуваються впродовж останніх десятиліть в етнонаціональній структурі населення Словаччини варто відзначити динамічне зростання ромської спільноти (за результатами останнього перепису вони становлять 7% населення). Проте, можна констатувати, що громадяни ромської національності найменше, ніж інші нацменшини, інтегровані в суспільство. Ці факти визнала влада Словаччини і самі роми. Тому одним із першочергових завдань проголошено підтримку створення ромської інтелектуальної еліти, здатної відстоювати свої політичні, культурні і соціальні права в Європі.

У ромів ті ж прагнення, що і у більшості населення Словаччини. Уряд взяв на себе відповідальність і почав заохочувати, захищати та реалізовувати право на освіту дітей-ромів. Влада Словаччини вживає всіх заходів для того, щоб сегреговані і доведені до злиднів поселення ромів залишилися в минулому.

Заслуговує на увагу цікавий досвід введення урядом Словаччини особливих заходів, таких як: організація підготовчих класів, підготовка помічників вчителів, фінансові заохочення загальноосвітніх шкіл за інтеграцію дітей-ромів в освітній процес, а також додаткова мотивація вчителів, які працюють з такими дітьми тощо. Проте, всі перераховані вище заходи не є обов'язковими і часто не знаходять застосування на місцях.

Вкрай важливо, щоб Європейський Союз, в який входить ця держава, підтримав всі починання уряду країни, спрямовані на викорінення систематичних порушень права на освіту дітей-ромів. ЄС може сприяти цьому, надавши фінансову і технічну допомогу, а також забезпечивши участь ромів у всіх заходах, націлених на прийняття і реалізацію політики та програм, пов'язаних з їх повсякденним життям [3, с. 220-222].

Представник департаменту у справах ромів в уряді Словаччини зазначає, що освіта не може бути поодиноким, окремим завданням. Щоб вирішити її, потрібно попіклуватися про житло та здоров'я цієї етнічної групи. Дуже важливо усунути перешкоди на шляху до навчання. Ці перешкоди формуються в родині, у громаді ромів та у суспільстві. Дискримінація і нерівний доступ до освіти замикає коло безвиході та бідності від одного покоління ромів до іншого [6 с. 289-302.].

У Словаччині (у Конституції) окремим розділом, яким закріплюються права національних меншин, громадянам, які належать до національних меншин та етнічних груп, гарантується право на освіту своєю мовою [5 с. 29-36].

Важливою проблемою освітньої політики Словацької Республіки, яка є складовою частиною загальносуспільних інтересів країни, є стратегічна мета розвитку освіти, законодавчі рамки освітніх установ, компетентності щодо оновлення змісту освіти, встановлення її мети, форм і методів формування компетентності в здобувачів освіти у сучасних умовах її перебудови.

Значна увага у дослідженні тенденцій реформування загальної середньої освіти у Словаччині приділяється нормативно-педагогічному забезпеченню змісту освіти, її функції і стратегії, визначенні стандартів, затверджених відповідними органами освіти країни.

Аналіз розвитку системи освіти у Словацькій Республіці за останнє десятиріччя показав, що країна пройшла шлях від відсталої до сучасної загальної освіти на рівні європейських стандартів. Після 1993 року, коли утворилася Словацька Республіка, у Словаччині відбулася певна диференціація освіти як у кількісному, так і в якісному її стані. У Словаччині значно зросла кількість основних державних шкіл. Спільним є те, що після 1989 року системи народної освіти в країні стали більш демократичними. Відбулися зміни в навчальних планах і програмах у напрямку їх демократизації та деідеологізації, став більш широким доступ до вищої, середньої освіти.

Після здобуття Словаччиною незалежності перед педагогами виникла необхідність опрацювання змісту гуманітарної освіти на майбутнє тисячоліття, зокрема створення концепції історичної науки у справі громадянського виховання здобувачів освіти, поваги щодо її багатогранного розуміння шляху історичної культури та її упорядкування в плані підвищення поваги щодо шкільної дидактичної системи, змісту шкільної історії, що міцно пов'язане з поняттям прогресу та розвитку, що може означати звичайну модифікацію в часі чи в позитивному розумінні як поліпшення, постійне вдосконалення освітнього розвитку [1].

Висновки

Навчальний процес у Словацькій Республіці регулюється договором про співпрацю між педагогом та дорослим учнем, який враховує їх освітні потреби.

Специфічною рисою освіти протягом життя у Словацькій Республіці є врахування соціального контексту життєвого простору людини. Процеси глобалізації призвели до появи функціональної неграмотності людей. Тому, в змісті освіти дорослих у Словацькій Республіці на перший план виступає ліквідація економічної, екологічної, правової, комп'ютерної неграмотності дорослих, яким необхідно не тільки "вижити", а й діяльно, активно, творчо, з повною самовіддачею жити у нових соціальних умовах.

Чітко прослідковуєтся у Словацькій Республіці тенденція використання освіти дорослих як фактору соціальної адаптації та соціального захисту окремих соціально-демографічних груп населення (безробітних, інвалідів, біженців, мігрантів, національних меншин та ін.). на початку ХХІ століття освіта дорослих у Словацькій Республіці виступає одним із індикаторів соціальної стабільності суспільства. Тому спостерігається тенденція до формування стійкої потреби в освіті протягом життя, яка повинна бути забезпечена різноманітними організаційними формами, засобами та методами навчання дорослих Зазначимо, що у Словацькій Республіці важливою і ґрунтовною є тенденція використання освіти дорослих як фактору соціальної адаптації та соціального захисту національних меншин.

Словацька Республіка належить до типу країн Центральної Європи з поліетнічним складом населення. В етнонаціональній структурі ця держава представлена домінуючим етнічним ядром - словаками, найбільш чисельними меншинами угорців, ромів та представниками інших національностей.

Серед загальних тенденцій, що відбуваються впродовж останніх десятиліть в етнонаціональній структурі населення Словаччини варто відзначити динамічне зростання ромської спільноти (за результатами останнього перепису вони становлять 7% населення). Проте, можна констатувати, що громадяни ромської національності найменше, ніж інші нацменшини, інтегровані в суспільство. Ці факти визнала влада Словаччини і самі роми. Тому одним із першочергових завдань проголошено підтримку створення ромської інтелектуальної еліти, здатної відстоювати свої політичні, культурні і соціальні права в Європі.

Заслуговує на увагу цікавий досвід введення урядом Словаччини особливих заходів, таких як: організація підготовчих класів, підготовка помічників вчителів, фінансові заохочення загальноосвітніх шкіл за інтеграцію дітей-ромів в освітній процес, а також додаткова мотивація вчителів, які працюють з такими дітьми тощо. Проте, всі перераховані вище заходи не є обов'язковими і часто не знаходять застосування на місцях.

Важливою проблемою освітньої політики Словацької Республіки, яка є складовою частиною загальносуспільних інтересів країни, є стратегічна мета розвитку освіти, законодавчі рамки освітніх установ, компетентності щодо оновлення змісту освіти, встановлення її мети, форм і методів формування компетентності в здобувачів освіти у сучасних умовах її перебудови.

Подальших досліджень потребує розгляд шляхів подолання комп'ютерної неграмотності дорослих, яким необхідно активно, творчо, з повною самовіддачею жити у нових соціальних умовах.

Література

1. Волинець Л.Л. Світоглядний потенціал шкільної гуманітарної освіти в країнах ЄС та США: Монографія. К.: Ін-т педагогіки НАПН України. 2011. 482.

2. Габрин П. В, Токар М.Ю. Деякі аспекти формування особливостей управлінської культури у Ромів: на прикладі Закарпатської області України. Ефективність державного управління: зб. наук. пр. Вип. 3(72). Львів: НЛТУ України. 2022. 9-14.

3. Лабош К.Я. Залучення дітей ромського населення до освітнього процесу: досвід Словаччини. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Педагогіка та психологія" : збірник наукових праць. Гол.ред. Г.В. Товканець. Мукачево: МДУ. 2018. Випуск 2(8). 220-222.

4. Самойленко О.А. Тенденції розвитку освіти дорослих у Словаччині (друга половина ХХ - початок ХХІ століття). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки (загальна педагогіка та історія педагогіки). - Житомирський державний університет імені Івана Франка. Житомир. 2019. 618.

5. Ткаченко Є. В. Правовий захист прав етнічних та мовних меншин: навчальний посібник. Київ: ФОП Голембовська О.О. 2018. 315.

6. Pirohova I. K. Edukacii do spelych Romov z marginalizovanych komunit. Vzdelavatelia do spelychichandragogickd posobenie. Банська Бистриця: Belianum. 2015. 289-302.

7. Plakhotnik, O., Zlatnikov, V., Strazhnikova, I., Bidyuk, N., Shkodyn, A., & Kuchai, O. Use of information technologies for quality training of future specialists. Amazonia Investiga, 12(65), 2023. 49-58.

8. Polishchuk, G., Khlystun, I., Zarudniak, N., Mukoviz, O., Motsyk, R., Havrylenko, O., & Kuchai, O. Providing the Practical Component of the Future Specialist with Multimedia Technologies in the Educational Process of Higher Education. International Journal of Computer Science and Network Security, 22(9), 2022. 714-720.

9. Stratan-Artyshkova, T., Kozak, Kh., Syrotina, O., Lisnevska, N., Sichkar, S., Pertsov, O., & Kuchai, O. Formation of New Approaches to the Use of Information Technology and Search For Innovative Methods of Training Specialists within the Pan-European Educational Space. International Journal of Computer Science and Network Security. 2022. 22(8), 97-104.

10. References:

11. Volynets' L.L. (2011). Svitohlyadnyy potentsial shkil'noyi humanitarnoyi osvity v krayinakh YES ta SSHA [Worldview potential of school humanitarian education in EU countries and the USA]: Monohrafiya. K.: In-t pedahohiky NAPN Ukrayiny. 482. [in Ukrainian].

12. Habryn P. V, Tokar M. YU. (2022). Deyaki aspekty formuvannya osoblyvostey upravlins'koyi kul'tury u Romiv: na prykladi Zakarpat-s'koyi oblasti Ukrayiny [Some aspects of the formation of features of management culture among the Roma: on the example of the Zakarpattia region of Ukraine]. Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnya: zb. nauk. pr. Vyp. 3(72). L'viv: NLTU Ukrayiny. 9-14. [in Ukrainian].

13. Labosh K. YA. (2018). Zaluchennya ditey roms'koho naselennya do osvitn'oho protsesu: dosvid Slovachchyny [Involvement of Roma children in the educational process: the experience of Slovakia]. Naukovyy visnyk Mukachivs'koho derzhavnoho universytetu. Seriya "Pedahohika ta psykholohiya" : zbirnyk naukovykh prats'. Hol.red. H.V. Tovkanets'. Mukachevo: MDU. Vypusk 2(8). 220-222. [in Ukrainian].

14. Samoylenko O.A. (2019). Tendentsiyi rozvytku osvity doroslykh u Slovachchyni (druha polovyna ХХ pochatok ХХІ stolittya) [rends in the development of adult education in Slovakia (the second half of the 20th - the beginning of the 21st century)]. Dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya doktora pedahohichnykh nauk za spetsial'nistyu 011 Osvitni, pedahohichni nauky (zahal'na pedahohika ta istoriya pedahohiky). Zhytomyrs'kyy derzhavnyy universytet imeni Ivana Franka. Zhytomyr. 618. [in Ukrainian].

15. Tkachenko YE. V. (2018) Pravovyy zakhyst prav etnichnykh ta movnykh menshyn: navchal'nyy posibnyk [Legal protection of the rights of ethnic and linguistic minorities]. Kyyiv: FOP Holembovs'ka O. O. 315. [in Ukrainian].

16. Pirohova I. K. (2015). Edukacii do spelych Romov z marginalizovanych komunit. Vzdelavatelia do spelychichandragogickd posobenie. - Банська Бистриця: Belianum. 289-302.

17. Plakhotnik, O., Zlatnikov, V., Strazhnikova, I., Bidyuk, N., Shkodyn, A., & Kuchai, O. (2023). Use of information technologies for quality training of future specialists. Amazonia Investiga, 12(65), 49-58.

18. Polishchuk, G., Khlystun, I., Zarudniak, N., Mukoviz, O., Motsyk, R., Havrylenko, O., & Kuchai, O. (2022). Providing the Practical Component of the Future Specialist with Multimedia Technologies in the Educational Process of Higher Education. International Journal of Computer Science and Network Security, 22(9), 714-720.

19. Stratan-Artyshkova, T., Kozak, Kh., Syrotina, O., Lisnevska, N., Sichkar, S., Pertsov, O., & Kuchai, O. (2022). Formation of New Approaches to the Use of Information Technology and Search For Innovative Methods of Training Specialists within the Pan-European Educational Space. International Journal of Computer Science and Network Security, 22(8), 97-104.

Размещено на Allbest.ru