Матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу Кам’янець-Подільського учительського інституту у післявоєнні роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу Кам'янець-подільського учительського інституту у післявоєнні роки

Комарніцький Олександр Борисович доктор історичних наук, професор, професор кафедри; Сторженко Юрій Володимирович аспірант кафедри історії України Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Анотація

Мета статті - на основі аналізу наявних джерел (наукової літератури, тогочасної періодики, архівних джерел) проаналізувати навчально-матеріальну базу Кам'янець-Подільського учительського інституту. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму, наукової об'єктивності, системності і комплексності. Застосовано методи проблемно-хронологічний, описовий, систематизації, евристично-пошуковий. У висновках, маємо констатувати, що у перші роки після війни Кам'янець-Подільський державний учительський інститут стояв перед викликами. Відсутність необхідних приміщень для навчальної частини, деканатів та громадських організацій, змусила розпочинати освітній процес у майже порожніх аудиторіях. Не всі студенти були забезпечені гуртожитком, а ті, хто отримав житло, проживали в складних антисанітарних умовах.

Частина студентів платили за навчання. Відсутні були пральня та вбиральня. Значна частина викладачів не була забезпечена квартирами. Деякі з них із сім'ями проживали в орендованих будинках чи аудиторіях навчального корпусу. Заходи із розширення навчальних площ, проведення ремонтів аудиторій та кабінетів, а також вирішення житлових проблем для викладачів і студентів, вимагали великих зусиль. Складно вирішувалися питання щодо забезпечення навчального корпусу необхідними меблями. Важливим і складним завданням було створення бібліотеки. Вона мала мінімальну кількість видань з фахових дисциплін, що створювало значні труднощі для освітнього процесу. Бібліотека не мала окремого приміщення, читальної зали. Особливо складним для студентів і викладачів був голодний 1947 рік. Незважаючи на труднощі, з кожним роком матеріальна база інституту зростала, що сприяло збільшенню чисельності студентів і поліпшенню їх умов проживання та навчання.

Ключові слова: інститут, студенти, приміщення, гуртожиток, бібліотека, голод, сесія.

Abstract

Material and technical support of the educational process of Kamianets-Podilskyi teachers' institute in the post-war years

Komarnitskyi Oleksandr Borysovych Doctor of Historical Sciences, Professor, Professor of the Department; Storozhenko Yurii Volodymyrovych Postgraduate student of the Department of Ukrainian History, Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University

The aim of this article is to analyze the educational and material base of Kamianets-Podilskyi Teachers' Institute, as well as the material support for its teachers and students, based on the analysis of available sources (scientific literature, periodicals of that time, archival sources). The research methodology involves the use of principles of historicism, scientific objectivity, systematization, and complexity. The applied methods include problem-chronological, descriptive, systematization, and heuristic-search methods.

In the conclusions, it is stated that in the early post-war years, Kamianets- Podilskyi State Teachers' Institute faced challenges. The lack of necessary premises for the educational department, dean's offices, and public organizations forced the educational process to start in almost empty classrooms. Not all students were provided with dormitory accommodation, and those who received housing lived in difficult unsanitary conditions. Part of the students paid for their education. There were no laundry facilities or restrooms. A significant part of the teachers was not provided with apartments. Some of them, along with their families, lived in rented houses or classrooms in the academic building. Measures to expand the educational spaces, repair classrooms and offices, as well as solve housing problems for teachers and students required substantial efforts. The issues of providing the academic building with necessary furniture were also difficult to resolve. Creating a library was a significant and challenging task. It had a minimal number of publications on professional subjects, creating substantial difficulties for the educational process. The library did not have a separate room or a reading hall. The particularly difficult year for students and teachers was 1947, marked by hunger. Despite the challenges, the institute's material base grew each year, contributing to the increase in the number of students and the improvement of their living and studying conditions.

Keywords: institute, students, premises, dormitory, library, hunger, session.

Постановка проблеми

Класичний національний університет у Кам'янці-Подільському має багаті традиції підготовки педагогічних кадрів і є одним з найкращих в Україні за результатами навчально-наукових показників. Упродовж більш як 100 років він готує вчителів, викладачів та інших фахівців для різних галузей народного господарства країни. Цей тривалий процес знайшов своє відображення в українській історіографії, однак і сьогодні, завдяки великій кількості доступних джерел, є можливості для поглиблення досліджень. У зв'язку з цим важливо узагальнити та вивчити маловідомий аспект діяльності університету - повоєнний період. Потребують висвітлення такі проблеми, як формування викладацького та студентського контингентів, навчально-методична, виховна, науково-дослідна та позанавчальна робота. Також варто розглянути аспекти матеріального забезпечення університету в умовах важких повоєнних років.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Монографічні видання чи окремі публікації радянських та сучасних українських науковців про означену у заголовку проблему відсутні. Вчені розглядають лише окремі її аспекти. Зокрема, професори О.М. Завальнюк і О.Б. Комарніцький у книзі «Кам'янець-Подільський національний університет (1918-2012 рр.): Історичний нарис» окреслили основні віхи історії учительського інституту [1]. Перший із цих вчених у 2003 р. реалізував свій творчий задум про видання ґрунтовного видання «Кам'янець-Подільський державний університет: минуле і сьогодення». Один з розділів книги висвітлює повоєнні роки діяльності інституту [2]. Важливою для дослідження теми є стаття О.Б. Комарніцького «Кам'янець-Подільський учительський інститут 1939-1941 рр. у газетних фондах наукової бібліотеки К-ПНУ імені Івана Огієнка» [3], а також книга професора В.С. Прокопчука «Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету: історія і сьогодення» [4]. Серед інших публікацій виокремимо книгу «Кам'янець-Подільський державний учительський інститут у роки Великої Вітчизняної війни: дослідження, документи і матеріали, спогади» за авторством О.М. Завальнюка, В.С. Прокопчука, редактора університетської газети «Студентський меридіан» А.П. Гаврищука [5], статтю «Кам'янець-Подільський учительський інститут у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» професора А.О. Копилова [6], монографічне дослідження «Життя, віддане справі: трудова, громадська та науково-педагогічна діяльність Івана Степановича Зеленюка» професора А.Г. Філінюка [7].

Мета статті - на основі аналізу наявних джерел (наукової літератури, тогочасної періодики, архівних джерел) проаналізувати навчально- матеріальну базу Кам'янець-Подільського учительського інституту.

Виклад основного матеріалу

Перші повоєнні роки в історії Кам'янець-Подільського учительського інституту були надзвичайно складними. Основним завданням керівництва було відновлення закладу з нуля та вирішення ключових питань його функціонування.

Навчання розпочалося у вересні 1944 р., але через недостатнє фінансування, оскільки всі ресурси держави спрямовувалися на військові потреби, виникли серйозні проблеми. Не вистачало відповідних приміщень та обладнання, а спроби поліпшити ситуацію були малоефективними.

Складно вирішувалося питання із забезпеченням навчальними приміщеннями. Кам'янець-Подільська міська рада, відповідно до постанови обкому КП(б)У та облвиконкому від 5 травня 1944 р., надала інституту двоповерхову будівлю середньої школи №8 на вул. Шевченка, 22. Проте приміщення було не пристосоване до потреб закладу вищої освіти (були відсутні читальний, спортивний та актовий зали тощо). Воно було збудоване у 1864 р. для Маріїнської жіночої гімназії, а в 1930-ті роки реконструйоване для військових потреб. Навчальних площ не вистачало, частина приміщення була виділена для технікуму політосвіти (нині коледж культури), а також повністю бракувало обладнання, навчальної та художньої літератури. Водночас, довоєнні приміщення інституту передали іншим установам: навчальний корпус (Польські фільварки, вул. Ворошилова, 36) середній школі №3, а гуртожиток (вул. Ленінградська, 31, нині - Лесі Українки) - у тимчасове користування шпиталю [2, С. 89]

Дирекція та викладачі активно працювали над забезпеченням освітнього процесу, але труднощі першого навчального року проявилися в усьому. Інспектор Управління вищої школи УРСР виявив недостатню готовність інституту до початку нового навчального року.

З 34 кімнат навчального корпусу 7 було відведено для технікуму політосвіти, 8 - під житлові та складські приміщення, залишаючи лише 19 для навчальної роботи та допоміжних служб, що не задовольняло потреб навчального закладу. Відсутність необхідних приміщень для навчальної частини, деканатів та громадських організацій, змусила розпочинати освітній процес у майже порожніх аудиторіях, використовуючи орендовані столи, стільці та лавки з міського парку. Для ремонту меблів була створена столярно-слюсарна майстерня. Через відсутність скла не вдалося засклити багато вікон, а перебої у постачанні електроенергії негативно позначалися на освітньо-виховному процесі.

Інститут не мав жодного транспортного засобу для обслуговування навчального корпусу та вивезення палива з лісу. Придбати його не вдалося, тому взимку приміщення не опалювалися. У листі до командування Прикарпатського військового округу дирекція інституту просила виділити 3-4 пари коней або вантажний автомобіль для потреб інституту [2, С. 89-90].

У наступні роки керівництво інституту намагалося покращити навчально-матеріальну базу, звертаючись до Міністерства освіти з проханням про надання приміщень та необхідних ресурсів. Докладались великі зусилля для забезпечення навчального корпусу меблями, а також створення спеціалізованих кабінетів, хоча навчального приладдя все ще не вистачало.

Через війну студенти та викладачі фінансово підтримували армію [9, С. 3]. У жовтні 1944 р. студенти учительського інституту масово купували лотерейні квитки на свої стипендії, щоб допомогти державі в досягненні перемоги над фашистами [10, С. 2]. У 1946 р .викладачі, адміністративно-технічний персонал та студенти зробили місячну позику народному господарству на суму 65 972 крб [11, С. 4], незважаючи на те, що розмір студентської стипендії тоді складав лише 220 крб. [12, С. 2].

Багато студентів стикалися з матеріальними труднощами. 1 січня 1945 р. розпочалася сесія заочників Кам'янець-Подільського інституту, на яку, попри ці труднощі, прибуло 100 осіб. Лекції відбувалися за розкладом, складеним відповідно до навчального плану, і читали їх викладачі інституту. Деякі студенти-заочники, які добре навчалися, звільнялися від плати за навчання. Інститут також оплачував проїзд та проживання студентів-заочників під час сесії. Була організована їдальня, де вони отримували гарячі сніданки та обіди за державними цінами. Однак інститут не зміг забезпечити всіх заочників гуртожитком, тому 18 осіб були змушені ночувати в холодній аудиторії [13, С. 4].

Важливо зазначити, що під час сесії в інституті з 9:00 до 23:00 год. щоденно працювали лаборанти. У газеті «Прапор Жовтня» з'явилася критика на адресу керівництва інституту щодо організації навчання студентів- заочників. Не всі студенти були забезпечені гуртожитком, а ті, хто отримав житло, проживали в жахливих антисанітарних умовах. Відсутні були пральня та вбиральня, частина студентів спала на підлозі, і не було бачка для питної води. Продавець хліба Кудрявцев займався шахрайством: «Мало того, що обважує, він ніколи не дає здачі» [14, С. 4].

В незадовільному стані перебувала лабораторія фізико-математичного факультету. На грудень 1945 р. тут не були створені належні умови для самостійної підготовки студентів. Лабораторія нагадувала склад різноманітних фізичних приладів, навіть не було шафи [15, С. 2].

Матеріально-побутові умови студентів були досить важкими. Хоча стипендії виплачувалися майже всім студентам, на 1 листопада 1944 р. її отримували 212 із 216 студентів. На початку навчального року інститут не мав гуртожитку, тому всі студенти жили на приватних квартирах. Згодом міська рада передала інституту два будинки на правах оренди (на вул. Садовій, 3 і Московській, 43), в яких з 1 листопада 1944 р. поселилися 80 студентів. Однак, гуртожитки залишалися без меблів. Для студентів, що проживали в гуртожитках, було організовано харчування в їдальні міського відділу торгівлі, яка працювала з великими перебоями. Студенти часто не отримували хліб. При інституті діяла майстерня з ремонту взуття.

Значна частина викладачів не була забезпечена квартирами. Деякі з них із сім'ями проживали в орендованих будинках (на вулицях Садовій, 3 і Московській, 92 - будинок механічного заводу «Мотор»), а п'ятеро - в аудиторіях навчального корпусу, включаючи сім'ї директора інституту В.М. Беліцького і завідувача кафедри літератури Д.М. Бєлінського. У більшості помешкань викладачів меблі були відсутні. Для господарських потреб їм видавали мило, гас, а згодом - паливо [2, С. 93].

Плата за навчання, запроваджена в 1940 р., залишалася чинною. Для студентів стаціонарної форми навчання вона становила 300 крб. на рік, для заочної - 150 крб. на рік. Стипендія становила 220 крб. на місяць. Відповідно до Постанови РНК СРСР від 12 грудня 1944 року від плати звільнялися діти офіцерів-інвалідів війни, тих, які загинули або пропали безвісти, померли внаслідок поранень, контузій, травм і захворювань, отриманих на війні. Також пільги мали особи, які повернулися з армії після поранення, контузії, каліцтва, хвороби, вихованці дитбудинків та ті, що перебували під патронатом [2, С. 95].

У наступні роки керівництво інституту прагнуло покращити навчально- матеріальну базу закладу. Воно зверталося до Міністерства освіти республіки з проханням надати інституту приміщення, яке б відповідало потребам освітнього процесу. У 1945-1946 навчальному році існувало 15 академічних груп, а аудиторій було лише 7, тому навчання проводилося у дві зміни. Інші запити, що стосувалися господарської діяльності, зокрема придбання віконного скла, яке було в гострій потребі, задовольнялися відповідним відомством.

Докладалися великі зусилля для забезпечення навчального корпусу необхідними меблями, які виготовлялися на місцевій меблевій фабриці. Кількість кабінетів з окремими приміщеннями зросла до трьох (марксизму- ленінізму, фізики і військової підготовки). Однак навчального приладдя, особливо з фізики, як і раніше, не вистачало. Те обладнання, яке виготовляли власними силами (прилади, карти, схеми, картини, малюнки, діаграми), було примітивним [2, С. 96].

Важливим і складним завданням було створення бібліотеки. Робилися відчайдушні спроби зібрати розграбовану під час фашистської окупації літературу, але наполегливі пошуки не принесли бажаних результатів. Вдалося зібрати лише незначну кількість книг. На 1 жовтня у новоствореній бібліотеці налічувалося 402 книги, проте серед них була мінімальна кількість видань з фахових дисциплін, що створювало значні труднощі для освітнього процесу. Бібліотека не мала окремого приміщення, читальної зали, а також мінімальної кількості навчальної та довідникової літератури. Міська бібліотека, яка теж зазнала пограбувань під час війни, не могла задовольнити потреби інституту. Дирекція інституту докладала великих зусиль для покращення ситуації. Протягом навчального року надійшло понад 2000 книг з Москви, 350 - з Києва. 550 книг було придбано у комісійних магазинах та у окремих громадян міста. Наприкінці навчального року у фондах бібліотеки налічувалося вже 3521 видання, переважно брошури. Однак все ще відчувався гострий дефіцит наукової, навчальної, довідникової та художньої літератури.

Для покращення матеріального становища викладачів і студентів навесні 1945 року інституту було надано 23 га землі з фонду колгоспу села Безнісківці (нині - Абрикосівка) для користування протягом року. Поля, що знаходились за 16 км від Кам'янця-Подільського, обробляли викладачі та студенти. Однак, не вистачало тяглової робочої сили та інвентарю. Восени 1945 р. в інституті було лише шість кволих вибракуваних коней, причому навіть без конюшні. У березні 1946 р., за розпорядженням члена військової ради Прикарпатського військового округу, міськвиконком виділив для постійного користування старий вантажний автомобіль марки «Опель-Бліц». Вирощений врожай, в основному овочі, призначався для студентської їдальні та для викладачів і студентів. Проте через недостатній обробіток врожай був низьким, особливо в посушливий 1946 р. Тоді вдалося зібрати лише 10 центнерів жита, 2 тонни картоплі, 1 тонну помідорів та трохи буряків. У 1947 р. господарство було ліквідовано [2, С. 99].

У 1947 р. лютував голод. Дирекція інституту намагалася допомогти студентам у цей складний час. Студенти двічі на день харчувалися в їдальні, що знаходилася в місті. Ті, хто не відвідував їдальню, отримували продовольчі картки в інститутській крамниці. Кожному студенту видавали два шматки мила, пару взуття, 5-6 метрів мануфактури, дві сорочки та костюм. Голод також торкнувся викладачів, для яких виділяли 2-3 складометри дров, гас для освітлення та городи. Для випускників директор замовив костюми, які були пошиті за невелику платню з дунаєвецького синього сукна. Ці костюми були дуже цінні для випускників, і вони носили їх під час поїздок на роботу за направленнями.

Станом на 1947 р., учительський інститут продовжував використовувати приміщення на вул. Шевченка, 22 для організації освітнього процесу. Для навчання використовувалося 1428 м² площі, де знаходилися дві фізичні лабораторії, кабінет марксизму-ленінізму, актова зала на 250 осіб. Бібліотека розташовувалася в окремому приміщенні, її фонди нараховували 13 283 книги [16, Арк. 5].

У перші повоєнні роки було облаштовано кабінети та аудиторії інституту. Закуплено столи, стільці, навчальний інвентар, зокрема посібники, таблиці, схеми, портрети. Кабінети оснащено шафами для книг, а в лабораторії придбали прилади [17, Арк. 5].

У 1947 р. на поповнення бібліотеки було виділено 70 тис. крб., а на облаштування кабінетів - 140 тис. крб. За ці кошти було обладнано фізичну лабораторію, а решту суми витрачено на облаштування кабінетів марксизму- ленінізму, історії та літератури. Однак це не покривало всіх нагальних потреб інституту. У річному звіті ректор зазначав, що бракувало шаф, стільців, необхідної літератури, наочних посібників та підручників. Виділені у 1948 р. кошти на придбання навчального обладнання не могли задовольнити зростаючі потреби закладу [16, Арк. 6].

Ці обставини негативно впливали на якість освітнього процесу. В аудиторіях одночасно знаходилися навчальні кабінети. Нестача навчальних площ у 1947-1948 роках призвела до обмеження кількості прийому студентів. В інституті не було спортивної зали, і заняття з фізичної підготовки проводилися на стадіоні. У разі несприятливих погодних умов заняття переносилися у звичайну аудиторію площею 48 м². Відсутніми були кабінети для деканів, громадських організацій та кімнати для відпочинку викладачів [18, Арк. 6].

Викладачі інституту недостатньо забезпечувалися паливом на зимовий період, а також бракувало житлових приміщень, через що їх довелося поселяти в студентському гуртожитку. Незважаючи на заходи, прийняті дирекцією щодо організації майстерні при гуртожитку для обслуговування студентів і викладачів, місцеві та обласні організації відмовилися створити швейну майстерню. Для нормального функціонування матеріально-технічної бази студентів потрібно було облаштувати гуртожиток, зокрема, закупити ліжка, тумбочки, стільці, шафи та інший інвентар. Особливо гостро стояло питання забезпечення паливом [16, Арк. 60].

Були проведені ремонтні та будівельні роботи [19, С. 2]. У 1948 р. було заплановано провести капітальний ремонт навчального корпусу, а також виконати ремонт гуртожитку та придбати необхідний інвентар для забезпечення роботи студентів. Для гуртожитку було заплановано закупити 50 столів, 100 матраців, 300 комплектів постільної білизни і 200 подушок [16, Арк. 62].

Загалом, не дивлячись на всі труднощі, матеріальна база інституту поступово зростала. У 1948 р. частково зросли площі для навчальних потреб, було додано 4 нові аудиторії, придбано нові меблі (столи, шафи, стільці), збільшено асортимент книг в бібліотеці, лабораторії оснащено приладами та матеріалами, а кабінети поповнено книгами та наочними посібниками.

У звіті інституту було зазначено, що Рада інституту приділяла особливу увагу матеріально-технічному забезпеченню студентів і викладачів з метою створення належних умов для рсвітнього процесу. Виникало кілька разів питання про забезпечення студентів житлом. У 1947 р. було зроблено значні зусилля для організації роботи гуртожитків, що суттєво покращило існуючу житлову ситуацію серед студентів. Отримавши доступ до гуртожитків, студенти могли вирішити ряд побутових проблем: створено кімнати для підготовки до занять і відпочинку, організовані «червоні кути», де студенти могли читати газети, журнали, грати у шахи.

При інституті діяв буфет, який обслуговував студентів і викладачів. Студентам надавалась можливість харчуватись у їдальні «Смешторга» двічі на день. Після скасування карткової системи студенти та викладачі мали змогу користуватись магазином, де пропонувалися різні продовольчі товари. Проте через високі ціни далеко не всі студенти могли дозволити собі харчуватись у їдальні. У середньому у їдальні харчувалося 50-60 студентів, інші готували їжу зі своїх продуктів.

Недостатня врожайність у певні періоди призводила до недостатньої кількості продуктів для харчування молоді. Поруч з їдальнею працював буфет, де студенти могли придбати чай, кондитерські вироби та інші продукти харчування. У гуртожитку студенти були забезпечені ліжками, столами, матрацами і простирадлами. Приміщення гуртожитків було повністю електрифіковано і обладнано радіо. В кожній кімнаті була встановлена радіоточка. Температура в гуртожитку знаходилась в межах норми. Проводилось систематичне санітарне обслуговування, включаючи регулярні відвідування студентами бані та повне санітарне прибирання [16, Арк. 59].

Ситуація в значній мірі змінилася з перемогою над нацистською Німеччиною та її союзниками і призначенням І.С. Зеленюка директором Кам'янець-Подільського учительського інституту 24 січня 1947 р., під чиїм керівництвом інститут розвивався. Важливим позитивним явищем у житті закладу стало значне збільшення централізованого фінансування: у 1947 р. бюджет склав 3 млн. 500 тис. крб, а в 1948 р. - 9 млн. 400 тис. крб. Це створило сприятливі умови для поліпшення навчально-матеріальної бази інституту.

Фонди бібліотеки значно зросли, що вимагало оренди додаткового приміщення у 1947 р. Це був двоповерховий будинок на вулиці Шевченка, де на першому поверсі розмістилась бібліотека, а на другому - читальний зал. На момент звіту 1947-1948 рр. фонд бібліотеки налічував 13283 книги. У той час були значні труднощі із доступом до навчальних посібників: студенти в черговому порядку відвідували читальний зал для опрацювання книг, з яких часто був лише один примірник. Ректор також використовував цю можливість, приходячи за монографіями для нічного вивчення [8, С. 529]. Бібліотекарі на доручення ректора активно закуповували підручники та посібники в книжкових магазинах, від місцевих мешканців, пенсіонерів-викладачів та учителів, а також здійснювали поїздки до Проскурова, Києва і Ленінграда [21].

У 1948 р. дирекція звернулася до міськвиконкому з проханням передати інституту книжковий фонд міського музею та архівну літературу міської бібліотеки. Після цього звільнили додаткові приміщення, що сприяло збільшенню площі для навчальних потреб: чотири кімнати були перетворені на аудиторії, а також було обладнано актовий зал на 250 місць для масових заходів. Закуплено необхідну кількість меблів, столів і шаф для створення комфортних умов навчального процесу.

Окрім надання літературних ресурсів читачам, бібліотека обслуговувала 7 кабінетів інституту. Протягом 1947 року було організовано 12 виставок, що віддавали належну увагу визначним подіям. Бібліотека Кам'янець-Подільського учительського інституту отримувала наукову літературу з восьми наукових бібліотек СРСР і обслуговувала також студентів-заочників. Проте в роботі бібліотеки існували значні недоліки: не вистачало стелажів і книжкових шаф, а також було недостатньо проведено бібліографічну роботу [16, Арк. 37].

Серед інших підрозділів інституту важливу роль відігравали 6 кабінетів і 1 лабораторія. Кабінет основ марксизму-ленінізму мав в своєму розпорядженні 2 кімнати. Протягом 1947 року було закуплено столи, стільці та настільні лампи. Також були виготовлені стенди, присвячені біографіям Леніна та Сталіна. В кабінеті основ марксизму-ленінізму зібрана вся необхідна література для курсу «Основи марксизму та ленінізму», проводилися консультації для студентів. Кабінет організував виставки до тридцятиріччя революційних подій і до 100-ліття виходу «Маніфесту комуністичної партії», а також інші виставки, присвячені ювілейним датам. Середнє відвідування студентами кабінету становило 25 осіб щодня [16, Арк. 37].

Фізична лабораторія значно поповнилась обладнанням та матеріалами, що сприяло успішному проведенню лабораторних занять з фізики. Деяке обладнання було виготовлене самими лаборантами. У фізичній лабораторії регулярно проводилися лабораторні заняття з фізики.

Директор вклав значні зусилля для забезпечення студентів гуртожитком. І.С. Зеленюку вдалося здійснити успішну ініціативу з відновлення чотирьох-поверхового будинку по вул. Ленінградській (тепер Лесі Українки) [21]. Архівні документи підтверджують його велику рішучість і наполегливість у вирішенні цих важливих питань. Обґрунтовані листи від І.С. Зеленюка, а також від секретаря парторганізації інституту І.Я. Маліщука, були направлені до керівництва України, включаючи першого секретаря ЦК КП(б)У, голову Ради Міністрів СРСР, Генерального прокурора СРСР та інших. Урешті, завдяки цим зусиллям, 2 вересня 1947 р. студенти заселились у цей будинок [8, С. 529].

Повернення чотирьохповерхового будинку інституту значно полегшило проблему з гуртожитковим житлом для всіх студентів. У 1948 р. тут поселилося 240 осіб, а умови проживання були на той час дуже комфортними. Будинок був обладнаний водопроводом, водяним опаленням, каналізацією, меблями, постільною білизною, був радіофікований і мав спеціально облаштований куточок для відпочинку. Інститут також отримав господарські будівлі, такі як склади і гаражі [2, С. 104].

Висновки

Отже, у перші роки після війни Кам'янець-Подільський державний учительський інститут стояв перед складними викликами. Заходи із розширення навчальних площ, проведення ремонтів аудиторій та кабінетів, а також вирішення житлових проблем для викладачів і студентів, вимагали великих зусиль. Незважаючи на труднощі, з кожним роком матеріальна база інституту зростала, що сприяло збільшенню чисельності студентів і поліпшенню їх умов проживання та навчання.

війна інститут житловий матеріально-побутовий

Література

1. Завальнюк О.М., Комарніцький О.Б. Кам'янець-Подільський національний університет (1918-2008 рр.): іст. нарис. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2012. 340 с

2. Кам'янець-Подільський державний університет: минуле і сьогодення / творч. задум та заг. ред. проф. О.М. Завальнюка. Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. 408 с.: іл.

3. Комарніцький О.Б. Кам'янець-Подільський учительський інститут 1939-1941 рр. у газетних фондах наукової бібліотеки К-ПНУ імені Івана Огієнка. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство / Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Наукова бібліотека. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010. Вип. 1. С. 431-442.

4. Прокопчук В.С., Філінюк Л.Ф. Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: роки становлення і розквіту. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. 284 с.

5. Завальнюк О.М., Прокопчук В.С., Гаврищук А.П. Кам'янець-Подільський державний учительський інститут у роки Великої Вітчизняної війни: дослідження, документи і матеріали, спогади. Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2010. 448 с.

6. Копилов А.О. Кам'янець-Подільський учительський інститут у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Матеріали ІХ Подільської історико-краєзнавчої конференції. Кам'янець-Подільський, 1995. С. 42-44.

7. Філінюк А.Г. Життя, віддане справі: трудова, громадська та науково-педагогічна діяльність Івана Степановича Зеленюка: іст. нарис. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. 332 с.

8. Боровець І.І. Депутатська діяльність І.С. Зеленюка (друга половина 40-х - перша половина 60-х рр. ХХ ст.). Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки. Кам'янець-Подільський, 2013. Т. 23. С. 526-535.

9. Народний патріотизм. Прапор Жовтня. Кам'янець-Подільський, 1945. 5 травня. №138. С. 3.

10. З великим піднесенням. Прапор Жовтня. 1944. 29 жовтня. №85. С. 2.

11. Наш вклад. Прапор Жовтня. 1946. 5 травня. №289. С. 4.

12. Слизький І.Ф. Випускникам шкіл - дорога в інститут. Прапор Жовтня. 1947. 24 липня. №460. С. 2.

13. Зимова сесія заочників. Прапор Жовтня. 1945. 11 січня. №106. С. 4.

14. Коли будуть створені умови студентам-заочникам? Прапор Жовтня. 1946. 21 липня. №321. С. 4.

15. Підготовка до зимової сесії. Прапор Жовтня. 1945. 23 грудня. №227. С. 2.

16. Годовой отчет о деятельности института в 1947-1948 уч.г. Державний архів Хмельницької області. Ф.Р. 3202. Оп. 2. Спр. 121.

17. Исторические материалы из жизни института. Державний архів Хмельницької області. Ф.Р. 3202. Оп. 2. Спр. 5.

18. Переписка о вселении и выселении на жилплощади в домах института. Державний архів Хмельницької області. Ф.Р. 3202. Оп. 2. Спр. 14.

19. Благородний почин будівельників. Прапор Жовтня. 1947. 13 серпня. №468. С. 2.

20. Островська М.Ф. Спогади про бібліотеку педінституту. Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. пр. Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2002. Т. 2. С. 158-160.

21. Зеленюк І.С. До питання про боротьбу за владу Рад в період мирного розвитку революції. Наукові записки Кам'янець-Подільського педагогічного інституту. Серія історико-філологічна. Кам'янець-Подільський, 1962. Т. 12. С. 3-22.

References

1. Zavalniuk O.M., Komarnitskyi O.B. (2012). Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet (1918-2008 rr.) [Kamianets-Podilskyi National University (1918-2008)]: ist. narys. Kamianets-Podilskyi: Aksioma [in Ukrainian].

2. Kamianets-Podilskyi derzhavnyi universytet: mynule i sohodennia [Kamianets- Podilskyi State University: past and present] / tvorch. zadum ta zah. red. prof. O.M. Zavalniuka. (2003). Kamianets-Podilskyi: Oiium [in Ukrainian].

3. Komarnitskyi O.B. (2010). Kamianets-Podilskyi uchytelskyi instytut 1939-1941 rr. u hazetnykh fondakh naukovoi biblioteky K-PNU imeni Ivana Ohiienka [Kamianets-Podilskyi Teachers' Institute 1939-1941 in the newspaper collections of the scientific library of Ivan Ohienko K-PNU]. Naukovipratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia: Bibliotekoznavstvo / Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka, Naukova biblioteka, (Vol. 1). Kamianets-Podilskyi: Aksioma [in Ukrainian].

4. Prokopchuk V.S., Filiniuk L.F. (2009). Biblioteka Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka: roky stanovlennia i rozkvitu [Library of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko: years of formation and prosperity]. Kamianets-Podilskyi: Aksioma [in Ukrainian].

5. Zavalniuk O.M., Prokopchuk V.S., Havryshchuk A.P. (2010). Kamianets-Podilskyi derzhavnyi uchytelskyi instytut u roky Velykoi Vitchyznianoi viiny: doslidzhennia, dokumenty i materialy, spohady [Kamianets-Podilskyi State Teachers' Institute during the Great Patriotic War: research, documents and materials, memories]. Kamianets-Podilskyi: Oiium [in Ukrainian].

6. Kopylov A.O. (1995). Kamianets-Podilskyi uchytelskyi instytut u Velykii Vitchyznianii viini 1941-1945 rr. [Kamianets-Podilskyi Teachers' Institute in the Great Patriotic War of 1941-1945.]. Materialy IX Podilskoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii (рр. 42-44). Kamianets-Podilskyi [in Ukrainian].

7. Filiniuk A.H. (2008). Zhyttia, viddane spravi: trudova, hromadska ta naukovo-pedahohichna diialnist Ivana Stepanovycha Zeleniuka [A life devoted to work: labor, public, and scientific-pedagogical activities of Ivan Stepanovych Zelenyuk]: ist. narys. Kamianets-Podilskyi: Aksioma [in Ukrainian].

8. Borovets, 1.1. (2013). Deputatska diialnist I. S. Zeleniuka (druha polovyna 40-kh - persha polovyna 60-kh rr. ХХ st.) [Deputy activity of I. S. Zelenyuk (the second half of the 40s - the first half of the 60s of the XX century)]. Naukovipratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka: istorychni nauky, (Vol. 23). Kamianets-Podilskyi [in Ukrainian].

9. Narodnyi patriotyzm [People's patriotism]. (1945). Prapor Zhovtnia. Kamianets-Podilskyi, 5 travnia. №138 [in Ukrainian].

10. Z velykym pidnesenniam [With great elation]. (1944). Prapor Zhovtnia. 29 zhovtnia. №85 [in Ukrainian].

11. Nash vklad [Our contribution]. (1946). Prapor Zhovtnia. 5 travnia. №289 [in Ukrainian].

12. Slyzkyi I.F. (1947). Vypusknykam shkil - doroha v instytut [School graduates have a road to an institute]. Prapor Zhovtnia. 24 lypnia. №460 [in Ukrainian].

13. Zymova sesiia zaochnykiv [Winter session of correspondence students]. (1945). Prapor Zhovtnia. 11 sichnia. №106 [in Ukrainian].

14. Koly budut stvoreni umovy studentam-zaochnykam? [When will conditions be created for correspondence students?]. (1946). Prapor Zhovtnia. 21 lypnia. №321 [in Ukrainian].

15. Pidhotovka do zymovoi sesii [Preparation for the winter session]. (1945). Prapor Zhovtnia. 23 hrudnia. №227 [in Ukrainian].

16. Hodovoi otchet o deiatelnosty ynstytuta v 1947-1948 uch.h. [Annual report on the activities of the institute in the 1947-1948 academic year]. State archive of Khmelnytskyi region. F.R. 3202. Op. 2. Spr. 121.

17. Ystorycheskye materyalbi yz zhyzny ynstytuta [Historical materials from the life of the institute]. State archive of Khmelnytskyi region. F.R. 3202. Op. 2. Spr. 5.

18. Perepyska o vselenyy y vbiselenyy na zhylploshchady v domakh ynstytuta [Correspondence about moving in and out of living space in the Institute's houses]. State archive of Khmelnytskyi region. F.R. 3202. Op. 2. Spr. 14.

19. Blahorodnyi pochyn budivelnykiv [Noble initiative of builders]. (1947). Prapor Zhovtnia. 13 serpnia. №468 [in Ukrainian].

20. Ostrovska M.F. (2002). Spohady pro biblioteku pedinstytutu [Memories of the library of the pedagogical institute]. Osvita, nauka i kultura naPodilli: zb. nauk. pr., (Vol. 2). Kamianets- Podilskyi: Oiium [in Ukrainian].

21. Zeleniuk I.S. 1962. Do pytannia pro borotbu za vladu Rad v period myrnoho rozvytku revoliutsii [To the question of the struggle for Soviet power during the peaceful development of the revolution]. Naukovi zapysky Kamianets-Podilskoho pedahohichnoho instytutu. Seriia istoryko-filolohichna. (Vol. 12). Kamianets-Podilskyi [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...