Листування Костянтина Паньківського у 1920-1940 рр.: джерелознавча дескрипція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Листування Костянтина Паньківського у 1920-1940 рр.: джерелознавча дескрипція

Гранд Михаїл Романович аспірант кафедри історії України та правознавства, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

Протягом останніх років помітно зріс інтерес дослідників до епістолярної спадщини історичних діячів, на матеріалах якої можна всебічно відтворити недописані сюжети нашого минулого, яке тривалий час спотворювалося тенденційними оцінками як історичних явищ взагалі, так й окремих постатей зокрема. Завданням сучасних дослідників є з'ясування реальних подій і фактів, дійсної ролі тієї чи іншої особи в історії. Для науковців сьогодні доступні особові фонди, ще кілька десятків років тому непопулярних творців української історії початку XX ст., за більшістю з яких у радянській історіографії закріпилися ярлики «ворогів радянської системи». У сучасних історичних дослідженнях спостерігається актуалізація антропологічного підходу, який полягає у з'ясуванні ролі й значення тієї чи іншої особи в історії. В реалізації цього завдання, безперечно, важливе значення відіграє листування відомих діячів, оскільки в ньому відображається їхня участь у подіях, факти громадської діяльності та особистого життя.

Епістолярна спадщина відомого українського правника, громадсько-політичного діяча і публіциста Костянтина Паньківського (1897 - 1974) налічує сотні листів, частина з яких зберігаються в Україні (Центральний державний історичний архів України у Львові), а частина - у США (архів Української вільної академії наук в Нью-Йорку). Вони є надзвичайно цінним джерелом до біографії К. Паньківського, оскільки дають змогу скласти уявлення про коло особистого і професійного спілкування зазначеного історичного діяча. Зважаючи на те, що листування Костянтина Паньківського 1920 - 1940-х рр. досі не було об'єктом спеціального дослідження, постає актуальне завдання описати «українську частину» його епістолярію.

Ключові слова: Костянтин Паньківський, листування адвокатів, листування у міжвоєнній Польщі, листування під час нацистської окупації.

Abstract

Correspondence of Kostyantyn Pankivskyj in 1920-1940: source description

Grand Mykhail Romanovych Graduate Student at the Department of History of Ukraine and Law, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

In recent years, the interest of researchers in the epistolary heritage of historical figures has grown noticeably, on the basis of which materials it is possible to comprehensively recreate the unwritten stories of our past, which for a long time was distorted by tendentious assessments of both historical phenomena in general and individual figures in particular. The task of modern researchers is to clarify real events and facts, the real role of this or that person in history. Personal collections of unpopular creators of Ukrainian history of the beginning of the 20th century, most of whom were labeled "enemies of the Soviet system" in Soviet historiography, are available to scientists today. In modern historical research, there is an actualization of the anthropological approach, which consists in clarifying the role and significance of this or that person in history. In the implementation of this task, the correspondence of famous figures undoubtedly plays an important role, since it reflects their participation in events, facts of social activities and personal life.

The epistolary legacy of the famous Ukrainian jurist, social and political activist and publicist Kostyantyn Pankivskyi (1897-1974) includes hundreds of letters, some of which are kept in Ukraine (the Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv), and some in the USA (the archive of the Ukrainian Free Academy of Sciences in New York). They are an extremely valuable source for the biography of K. Pankivskyi, as they make it possible to form an idea of the circle of personal and professional communication of the mentioned historical figure. Taking into account the fact that the correspondence of Kostyantyn Pankivskyi from the 1920s to the 1940s has not yet been the object of a special study, there is an urgent task to describe the "Ukrainian part" of his epistolary.

Keywords: Kostyantyn Pankivskyi, correspondence of lawyers, correspondence in interwar Poland, correspondence during the Nazi occupation.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку української історичної науки усе більшого значення набувають дослідження біографій громадсько-політичних діячів першої половини ХХ ст., які, можливо, й не відігравали першорядної ролі в суспільно-політичних процесах, однак зробили значний внесок у діяльність певних інституцій, організацій, установ. Серед них відзначимо особистість Костянтина Паньківського, відомого львівського правника, громадського діяча, заступника голови Українського центрального комітету (1942-1945), згодом голова уряду УНР в екзилі (19461948) та очільник Союзу українських національних демократів (1950-1966).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Констатуємо, що в сучасній історичній науці майже відсутні дослідження, які б висвітлювали в повному обсязі життя та діяльність К. Паньківського. Адвокатську діяльність К. Паньківського в міжвоєнні роки висвітлено у статті В. Боєчка і Т. Чехович (Boyechko & Chekhovych, 2019). Деякі аспекти діяльності К. Паньківського у роки Другої світової війни зазначили Н. Антонюк (Антонюк, 1997), К. Курилишин (Курилишин, 2010), М. Галів (Галів, 2010), польський дослідник Р. Тожецький (Torzecki, 1972). У дисертації Р. Яблонського окреслено роль К. Паньківського в діяльності Державного Центру УНР (Яблонський, 2021). Важливим джерелом є книги спогадів К. Паньківського: «Від Держави до Комітету», «Роки німецької окупації», «Від Комітету до Державного Центру» (Паньківський, 1957; Паньківський, 1965; Паньківський, 1968), а також спогади В. Кубійовича (Кубійович, 1985). Наразі немає окремих досліджень щодо епістолярної спадщини К. Паньківського.

Мета статті - описати листування К. Паньківського 1920-1940-х рр., яке зберігається в Центральному державному історичному архіві України у Львові.

Виклад основного матеріалу

До сьогодні збереглося листування К. Паньківського з його рідними, близькими, а також з тими, хто звертався до нього з певними особистими питаннями. Серед приватних листів деякі містили прохання про допомогу. Так, у 1933 р. К. Паньківський отримав лист від Дмитра Прідуна з Станіславова, в якому Дмитро Прідун пояснював, що переглядаючи пам'ятки, одержані в спадщину від свого брата Стефка, знайшов лист від Костянтина Паньківського, датований 12 січня 1917 р., який долучив до свого листа. Д. Прідун не знав, що сталося з його братом, бо від 1926 р. не мав від нього жодних відомостей, а відтак повідомив, що є наймолодшим з родини Прідунів, бо три його брата зникли з безвісти, залишився лише він з матір'ю. Відтак адресант просив Костянтина Паньківського повідомити йому хоч б якісь відомості про його брата Стефка. Також він інформував адвоката, що працює урядником в гуртку Товариства «Рідна Школа» у Станіславові, проте платня не дає змоги утримувати ні себе, ні стареньку матір. Тому заразом звернувся до К. Паньківського з проханням допомогти йому у пошуках роботи у Львові. Про себе повідомляв, що має закінчені 5 класів гімназії, може займатися діловодством у товариствах або підприємствах, запевняв, що має організаційний хист. Рекомендацію щодо його професійних якостей могла надати Головна Управа «Рідної Школи» у Львові [9, 8 арк.].

2 грудня 1933 р. К. Паньківський надіслав відповідь Д. Прідуну. Він повідомляв, що після одержання листа шукав для Д. Прідуна вакансії у різноманітних установах, проте, з огляду на «напружені стосунки» у всіх інституціях, де відбувається скорочення персоналу і зменшення платні (приблизно 60 зл. на місяць), не знайшов місця для працевлаштування. У листі

К. Паньківський навів декілька прикладів щодо проблемами з роботою для інших своїх знайомих і близьких. Відтак рекомендував Д. Прідуну триматися тієї праці, яка вже є, тому що кращої, мабуть, не знайти. Наприкінці листа був відпис, що відомостей про Стефана Прідуна не має [16, 17 арк.].

Частина листів мають характер коротких інформаційних повідомлень, подяк, привітань. Так, 28 серпня 1933 р. А. Смочок зі Львова повідомляла К. Паньківського, що після 8-х років ув'язнення вийшов на волю Дмитро Дубачевич, здоров'я якого є цілковито підірване. [11, 3 арк.]. 14 листопада 1933 р. до К. Паньківського надійшов лист зі Львова від Антіна Слюсарчука, в якому він дякував за надіслану йому допомогу [11, 2 арк.]. 23 лютого 1935 р. К. Паньківський отримав лист від Наталії Семанюк з Ворохти, яка була клієнткою львівського адвоката і щиро дякувала йому за професійну працю [10, 6-7 арк.]. 22 грудня 1930 р. К. Паньківський, перебуваючи у Львові, надіслав листа відомому вченому Зенону Кузелі, вітаючи його з нагоди 30-ти літнього ювілею праці на науковому та публіцистичному полі [1, 2 арк.]

Низка листів присвячувалася питанням виплати боргів. 11 травня 1936 р. К. Паньківський надіслав листа до д-ра Осипа Цюпки, судді в Богумині (Чехословаччина). Цей суддя взяв в борг гроші у Костянтина Паньківського й не збирався їх віддавати. У листі адресант повідомляв суддю, що буде змушений, «хоч йому це і прикро і коштовно», повертати борг через суд. Наголошував на тому, що позичив гроші як товаришеві й довший час не нагадував про борг, проте товариське відношення Осипа Цюпки до нього виявилося не відповідним. Також К. Паньківський писав, що міг би подарувати йому ці гроші, але при умові, що той складе присягу про матеріальну неспроможність повернути позичені кошти. Наприкінці листа адвокат встановлював дедлайн повернення боргу - 20 травня [1, 10 арк.]

У наступному листі до О. Цюпки від 8 червня 1936 р. К. Паньківський писав, що отримав його лист з Ужгорода. Костянтин Паньківський нагадував зміст отриманого листа, де суддя писав, що весь борг виплатить до 30 червня цього року, але частину віддасть одразу. При цьому адвокат наводив слова своєї дружини Марії: «Але нехай! Каже мені Марійка: зажди, до липня недалеко!». Тож родина вирішила зачекати до 30 червня. Також К. Паньківський зауважував, що діють деякі обмеження з валютними операціями, дозвіл на які доведеться чекати певний час. При цьому К. Паньківський пропонував О. Цюпці певний варіант виплати боргу: адвокат Матвій Стахів повинен був терміново надіслати д-ру Панасові Феденку до Праги 100 зл. і пропонував, щоб суддя надіслав цю суму в еквіваленті у чеських коронах від себе, натомість М. Стахів виплатить К. Паньківському ці кошти. Таким чином борг судді зменшиться [1, 11 арк.-11 зв.]

Очевидно, О. Цюпка все жне повернув борг К. Паньківському, тож той змушений був подати позов, причому до судових інстанцій Чехословаччини. 6 листопада 1936 р. адвокат Йозеф Вондрачек з Острави повідомляв К. Паньківського, що отримав від нього листа щодо справи проти Осипа Цюпки. Й. Вондрачек зазначив, що особисто дуже добре знає суддю, перебуває з ним у дружніх стосунках і тому не може взяти на себе представництво й приймати участь у справі проти нього. Наприкінці він рекомендував знайти іншого колегу, який би представляв інтереси К. Паньківського. [4, 5 арк.]

Деякі листи мають родинний характер. Так, 31 жовтня 1943 р. Костянтин Паньківський отримав листа з Бурума (Нідерланди) від свого двоюрідного брата Степана Федака, сина відомого українського адвоката Степана Федака. Степан повідомляв, що перебуватиме у Бурумі на вишколі ще щонайменше 3 тижні. Старшинського вишколу він не отримував, а рекрутського було понад міру. Дякував К. Паньківському за фінансову допомогу. Скаржився на погане харчування й високі ціни. Хвилювався, чи піклуються про його матір. Сподівався, що через чотири-п'ять тижнів зможе завітати до К. Паньківського у гості до Львова [12, 10 арк.-10 зв.].

Будучи активним учасником українських громадських організацій, зокрема Союзу українських адвокатів, К. Паньківський інколи представляв інтереси відомих культурних діячів (зокрема знаного вченого-філолога Костянтина Чеховича). Так, 28 грудня 1937 р. він отримав лист від професора Миколи Чубатого, що був відповіддю на лист від 27 грудня. Професор повідомляв, що йому невідомий предмет суперечки з д-ром К. Чеховичем, щодо якого мав бути застосований п. 41 Статуту Наукового Товариства імені Шевченка (НТШ). Зазначав, що К. Паньківський цього теж не повідомив у попередньому листі, попри те, що це має значення. Також у листі зазначалося: «... критика діяльности громадянської, маюча на ціли добро публічне, згідно з кодексами чести не підпадає під поступованння чести, навіть й мирових судів. Та це недомагання формальне. Я одначе, вважаючи, що кожна хвилина тих надто частих у нас судів чести, що з правила до нічого не доводять, це страчений час, а я зокрема його дуже немаю». Відтак М. Чубатий просив передати клієнтові К. Паньківського: «Я не тямлю, щоби я п.др. К. Чеховича на зборах НТШ чим-небудь обидив, одначе якщо п.др. К. Чехович чуєся якимсь моїм необачним словом обиджений, то я його дуже за це перепрошую. Пана др. К. Чеховича я високо ціню як знаменитого вченого та бистрого літературного критика, як людину з великим тактом, все карного та згідливого діяча на терені наших установ, а зокрема як людину дуже заслужену в поборюванні драгоманівщини та соціялістично-радикального світогляду серед нашого громадянства. З тих причин я як католик не міг би п.др. К. Чеховича свідомо обидити». Микола Чубатий мав надію, що ця його заява задовільнить позивача [14, 11 арк.-11 зв.].

7 січня 1938 р. М. Чубатий знову написав К. Паньківському, у відповідь на лист від 29 грудня 1937 р. Адресант висловив здивування, що його примирлива заява не задовільнила п.др. К. Чеховича. Тому М. Чубатий наголосив про відкликання своєї примирливої заяви, зауваживши, що не буде ухилятися від громадянського полагодження справи та знайде собі заступника відповідно до п. 41 Статуту НТШ і повідомить про це К. Паньківського. [14, 12 арк.]. Припускаємо, що К. Паньківський відстоював інтереси К. Чеховича, можливо, через своє знайомство з ним, оскільки обидва на початку 1920-х рр. здобували вищу освіту у Празі.

Збереглося також службове листування К. Паньківського з колегами адвокатами, з особами, яких він захищав, й з тими, проти кого він вів справи в суді. Перший зі збережених листів службового характеру датується 1 листопада 1927 р. К. Паньківський надіслав листа зі Львова до Федя Гаранька в Адамівку на пошту у містечку Журавно. У листі повідомлялося, що К. Паньківський 11 грудня 1926 р. від його імені подав до Генеральної Прокураторії у Львові прохання щодо відшкодування з приводу помилкового застосування закону під час видання вироку Журавненським повітовим судом у спірній справі з місцевим купцем Йосифом Кальмезоном. Генеральна Прокураторія відступила акт Президії Апеляційного суду Апеляційного у Львові, котра - як був поінформований К. Паньківський - після слідства ствердила, що суддя під час видання вироку поступив згідно з приписами цивільної процедури і не порушив своїх службових обов'язків. Зважаючи на такий стан справи, К. Паньківський повідомляв, що не міг подати синдикатську скаргу, бо так можна було наразити клієнта на непотрібні видатки. Також у листі було зазначалося, що раніше на рахунок К. Паньківського надійшов достатній гонорар у розмірі 20 зл. Відтак адвокат вибачався, що не зміг допомогти [1, 1 арк.]

8 липня 1932 р. Костянтин Паньківський отримав листа від М. Юрийчука зі Львова. Останній заявляв, що йому відомо від Андрея Максимовича, що п. Гальчак наприкінці 19931 р. вклав у «пісковню» на вул. Крупярський, яка знаходилася на землях студитського монастиря кошти у ромірі700 доларів США. Ці слова він міг повторити під присягою. [15, 10 арк.]. На жаль, залишається невідомим про яку справу йдеться, однак, очевидно, К. Паньківський представляв у суді інтереси або самого М. Юрийчука, або п. Гальчака.

8 липня 1933 р. К. Паньківський надіслав до Ярослава Кульчицького у Винниках лист від імені своєї клієнтки п. Ольги Наорлевичівної. У листі лунав заклик виплатити 8,5 зл., які Я. Кульчицький заборгував. Кошти потрібно було надіслати К. Паньківському. Водночас висловлювалося попередження адресатові: сплатити борг впродовж восьми днів, або ж на нього буде подано до суду. Відтак адвокат рекомендував сплатити борг добровільно [1, 6 арк.]

Доволі активне листуванні велося з адвокатом Б. Чайковським із м. Сокаль. 16 квітня 1934 р. К. Паньківський отримав лист від Б. Чайковського, в якому останній просив львівського колегу виступити захисником Івана Маліцького у суді 26 квітня. Запевняв, що клієнт буде присутнім під час розгляду справи і виплатить гонорар. Відтак повідомляв подробиці справи, в якій доводилося, що суперник І. Маліцького «боронився фальшивими свідками». [14, 1 арк.]. Наступний лист від адвоката Б. Чайковського надійшов 22 листопада 1934 р. Він звертався до К. Паньківського з проханням представляти у суді громаду с. Збоїська під час розгляду апеляції 14 грудня 1934 р., долучив акти справи. Повідомляв, що гонорар надійде безпосередньо від громади. [14, 2 арк.]. Б. Чайковського 19 грудня 1934 р. просив К. Панькіського представляти його клієнтку під час судового розгляду 24 грудня в окружному суді Львова. Додавав документи справи. Повідомляв, що гонорар за представництво у сумі 15 зл. надішле сам. [14, 3 арк.]. 23 вересня 1935 р. Б. Чайковський вкотре просив К. Паньківського представляти його клієнта, цього разу Семена Козачука, на процесі у Львівському окружному суді через два дні. До листа долучав «цитацію» і акти справи. Водночас переслав гонорар у сумі 19 зл. поштовим переказом [14, 4 арк.]. Ще один лист від Б. Чайковського надійшов 16 січня 1936 р. і знову стосувався потреби представляти інтереси його клієнта Павла Слуки з дружиною на процесі у Львівському окружному суді, котрий мав відбутися 21 січня [14, 5 арк.]. Таке ж прохання, але вже щодо клієнтки, ім'я якої не вказано, Б. Чайковський надіслав 30 січня 1936 р. Обіцяв за це гонорар 10 зл. [14, 6 арк.].

8 червня 1934 р. К. Паньківський отримав листа з Яворова від адвоката Михайла Фільца. У додатку адресант надсилав лист адвоката д-р Белея і документ з Віденської поштової каси ощадності у справі Станіслава Беднарчука. Він просив, щоб К. Паньківський викликав до своєї канцелярії Семенюка й передав йому переглянути цей лист. Також М. Фільц повідомляв, що Семенюк писав до нього декілька днів тому й просив повідомити адресу канцелярії Костянтина Паньківського. Проте адвокат наголошував, що не зважаючи на це, Семенюка все одно потрібно викликати. Також зауважив, що Семенюк проінформований щодо гонорару Костянтину Паньківському. [13, 1 арк.]. Черговий лист від адвоката М. Фільца надійшов 8 липня 1934 р., яким повідомляв, що наприкінці травня надіслав до міського суду у Львові реквізиційну відозву щодо слухання свідка Єви Рубай у в справі його клієнтів як позовної сторони. Йому було важливо, щоб реквізиційний термін відбувся ще в липні, тому просив К. Паньківського посприяти в цьому [13, 2 арк.].

5 лютого 1935 р. Костянтин Паньківський отримав лист з Підгайців від невідомого адресанта. У листі повідомлялося, що судовий виконавець міського суду в Підгайцях проводить аукціон нерухомого майна (будинку) у власності Галини Стецюк на користь Галицької ощадної каси у Львові. Оскільки відправнику було відомо, що К. Паньківський також має певні претензії до згаданої жінки, він рекомендував долучитися до цього аукціону нерухомості [16, 20 арк.].

22 жовтня 1935 р. К. Паньківський отримав лист від адвоката Валеріана Блонського з Г орохова. Адвокат вибачався, що запізнився з відповіддю щодо довіреної йому справи кооперативу «Добробут», бо міський суд на скаргу К. Паньківського та дії судового виконавця лише напередодні схвалив рішення, причому несприятливе. Також адвокат писав, що за бажанням К. Паньківського здійснюватиме виконавче провадження щодо кооперативу «Добробут» у Горохові, але потрібно надіслати 120 зл., опис і оголошення про аукціон нерухомого майна з іпотечним свідоцтвом. [3, 5 арк.]

Представляючи інтереси кооперативу «Суспільний Промисл», К. Паньківський 18 листопада 1936 р. надіслав лист до Миколи Мельника у Тростянець, в якому закликав сплатити за три дні борг у сумі 32,78 зл. У випадку несплати боргу у встановлений термін адвокат буде змушений звернутися до суду, що наразить Миколу Мельника на ще більші видатки. За це повідомлення К. Паньківський просив сплатити йому 3,25 зл. [1, 12 арк.]

18 січня 1937 р. К. Паньківський отримав лист від адвоката Марсіна Глаба з Пшеворска, в якому йшлося про виклик до районного суду у Львові на 22 січня у справі Броніслави Юдової проти Стефанії Хмурової щодо визнання боргу. Додавалася й скарга боржника на рішення Арбітражної контори у Пшеворську, оскаржуване рішення, довіреність на К. Паньківського. Адвокат просив замінити його як представника боржника Стефанії Хмурової на цьому засіданні. На його думку, оскаржуване судове рішення підлягало скасуванню. Після слухання він просив повідомити про суму оплати, яку негайно перерахує на рахунок К. Паньківського [8, 1 арк.].

Одразу після суду 22 січня 1937 р. К. Паньківський надіслав відповідь М. Глабу, повідомивши про слухання справи Стефанії Хмурової в окружному суді проти Броніслави Юдової. Він детально представвив перебіг слухання, повідомив думки суддів, висловлені поза засіданнями, повернув матеріали й встановив плату за представництво разом зі звітом й довіреністю (15,75 зл.) [8, 1 зв.].

21 січня 1937 р. К. Паньківський отримав листа від львівського адвоката Євгена Залеського до Українського товариства допомоги інвалідам (УТДІ). Відзначимо, що К, Паньківський був членом цієї організації й представляв її інтереси. Адвокат повідомляв, що він, як юридичний радник графа Олександра Залеського, колишнього орендаря нерухості УТДІ, пропонує мирно вирішити справу орендних відносин у такий спосіб: О. Залеський заплатить 500 зл. за повне скасування всіх претензій до нього, пов'язаних із розірванням контракту.

Водночас зауважував, що його клієнт змушений був залишити орендоване приміщення панської канцелярії за рекомендацією лікарів, які через холод і шум вулиць вважали неможливим там далі залишатися. Адвокат сподівався, що усі погодяться на його пропозицію [5, 5 арк.]. Наступний лист від адвоката Є. Залеського надійшов 18 жовтня 1937 р. й стосувався тієї ж справи. Адвокат повідомляв, що орендна плата повинна для УТДІ бути сплачена лише за листопад-грудень 1936 р. та січень 1937 р. Виплата за листопад відбулася. [5, 6 арк.]. Є. Залеський 9 квітня 1938 р. від імені О. Залеського давав згоду на мирне вирішення питання орендної плати в УТДІ на таких умовах: 1) договірна сума - 700 зл.; 2) вона виплачується щомісячними частинами по 100 зл. від квітня 1938 р.; 3) угода припиняє всі взаємні претензії [5, 7 арк.].

21 листопада 1937 р. К. Паньківський отримав лист від відомої української письменниці Катрі Гриневичевої. Річ у тім, що К. Паньківський був адвокатом родини Стефанівських, які подали позов проти Мартинцевої і Шпондровського. К. Гриневичеву викликали до суду як свідка з боку клієнтів К. Паньківського. Вона просила пояснити, чому її викликають як свідка, про що саме має свідчити, скаржилася на вік, слабке серце й просила при можливості не притягати її як свідка, щоб позбавити необхідності складати присягу в суді [5, 1 арк.]. Відзначимо, що син К. Гриневичевої Володимир був одружений з двоюрідною сестрою К. Паньківського - Марією Федак (донька адвоката Степана Федака).

Урядник філії «Просвіти» Степан Климишин з Калуша 4 травня 1938 р. писав К. Паньківському про те, що в карній справі проти Якова Попадюка з с. Верхня його захищав в Калуському гродському суді адвокат д-р Іван Сохацький, до якого він звертався, вважаючи його одним із найсвідоміших людей Калуша. Проте в день одного зі судових слухань (13 квітня 1938 р.) С. Климишин одержав повідомлення від свого адвоката, що той не буде присутнім на засіданні. Вважаючи вчинок І. Сохацького порушенням громадянської та адвокатської моралі, С. Климишин просив притягнути адвоката до організаційної відповідальності та про результати повідомити його [6, 3 арк.].

21 грудня 1938 р. К. Паньківський отримав листа від адвоката Осипа Костшемського з Дрогобича, передавав право представництва Апеляційному кримінальному суді у справі проти Стефана і Михайла Кушнірів на 28 грудня 1938 р. До листа долучав усі необхідні документи. Повідомляв, що оскаржені Стефан і Михайло Кушнірі виграли справу у першій інстанції, проте прокурор подав апеляцію, тому слід подбати, щоб вирок суду першої інстанції все ж був затверджений. Наприкінці листа дрогобицький правник просив не брати великих коштів з клієнтів з огляду на їх скрутне матеріальне становище [7, 2 арк.]. Відзначимо, що у роки німецької окупації О. Костшемський став бургомістром Дрогобича й підтримував стосунки з К. Паньківським як одним з літерів Українського центрального комітету (УЦК).

Адвокат Іван Рогуцький з Самбора 3 червня 1939 р. написав до К. Паньківського щодо справи Йосифа Геврика з Дрогобича. Йому було важко визначитися, чи потрібно вносити скаргу касаційну, тому просив, щоб це рішення прийняв К. Паньківський, який вів справу [10, 1 арк.]. 29 липня того ж року Іван Рогуцький повідомив, що слухання у справі Й. Геврика відбудеться 25 вересня 1939 р., а тому просив, щоб К. Паньківський представляв інтереси дрогобичанина [10, 2 арк.].

Наступна група листів стосується період німецької окупації, в умовах якої К. Паньківський працював заступником голови УЦК, але при нагоді займався юридичними питаннями. 28 квітня 1942 р. К. Паньківський надіслав листа до Михайла Вербового, господаря в с. Корні. Він повідомив, що д-р Грицина, передав йому справу щодо коня, якого М. Вербовий купив від Андрія Жуковського. Зазначав, що для скарги потрібне ім'я і прізвище управителя фільварку, тому що скаргу потрібно вносити не проти фільварку, але проти управителя особисто [4, 2 арк.].

Особливої уваги заслуговують листи Костянтина Паньківського, які також відносяться до службових, звернені до губернатора дистрикту «Галичина» Отто Вехтера щодо службових поїздок у справах УЦК. Так, 6 серпня 1943 р. К. Паньківський надіслав німецькому дистриктовому уряду повідомлення про своє відрядження. Згідно з ним, голова Управління УЦК у Львові д-р К. Паньківський та голова юридичного відділу д-р Мирон Коновалець здійснять відрядження до Дрогобича та Самбора, щоб провести там офіційні зустрічі. Поїздка триватиме 7-9 серпня 1943 р. [2, 2 арк.]. Про цю поїздку К. Паньківський пізніше писав у своїх спогадах.

6 серпня 1943 р. Костянтин Паньківський надіслав листа до губернатора О. Вехтера, в якому повідомляв, що впродовж серпня і вересня він здійснить декілька службових поїздок теренами галицького дистрикту для перевірки роботи допомогових комітетів і делегатур та відвідає будинки відпочинку УЦК в Ямні, Ворохті та Моршині. Щоб мати можливість їздити німецькими потягами К. Паньківський просив видати наказ (перепустки) до Чорткова, Делятина, Коломиї, Тернополя, Бродів, Дрогобича, Калуша, Самбора, Ямни, Ворохти, Станіслава, Стрия та Заліщиків на період з 6 серпня до 30 вересня 1943р. [2, 3 арк.]. У листі до О. Вехтера від 5 грудня 1943 р. К. Паньківський повідомляв, що поїде до Кракова 8 грудня 1943 р. для участі в річних зборах УЦК. Повернення заплановане на 13 грудня 1943 р. Для того, щоб мати змогу проїхати поїздом, Костянтин Паньківський знову оформити наказ про відрядження до Кракова та підтвердити необхідність такої поїздки [2, 5 арк.].

Висновки

Отже, епістолярну спадщину К. Паньківського, яка збереглася в Україні, можна поділити на дві частину: особисте та службове листування.

Серед приватних листів деякі мали родинний характеру, містили прохання про допомогу у пошуку роботи, інші являли собою короткі інформаційні повідомлення, подяки, привітання, а також прохання повернути борги. З листів випливає, що К. Паньківський представляв інтереси відомих культурних діячів (зокрема, члена НТШ філолога К. Чеховича). Службове листування містить значну кількість листів клієнтів і адвокатів з провінційних міст щодо справ, які адвокат К. Паньківський проводив у львівських судах. Окремі з них містили проханнях від колег-адвокатів представляти інтереси тих чи інших клієнтів під час судових слухань. Загалом, з листів перед нами постають сюжети з особистого і професійного життя українського адвоката, що мають джерельне значення не лише щодо вивчення історії вітчизняної адвокатури, але щодо студіювання деяких аспектів повсякденного життя української інтелігенції досліджуваного періоду.

епістолярний спадщини паньківський публіцист

Література

1. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 24. Листи до приватних та службових осіб.

2. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 25. Листи Паньківського К. до Губернатора Дистрикту Галичина про службові поїздки у справах УЦК (Український Центральний Комітет)

3. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 26. Листи Багриновського М., Баєр М., Барана Г., Барника і Блонського В.

4. ЦдТаУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 27. Листи Вербового М., Вовка Т., Вондрачека Й., Галабурди Л. і Гоцького В.

5. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 28. Листи Гриневичевої К., Дольницького В., Дяківа, Зальського Є. і Зелених: Теодора і Марії.

6. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 29. Листи Калішка З., Климишина С., Коновальця С. і Конюшка А.

7. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 30. Листи Королюка А., Костшемського О., Крупівни А., Лабатія О. і Левицької А.

8. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 31. Листи Лисяка М., Лопатинського, Максимчука Т., Матренчука Т.

9. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 33.Листи Огородника А., Охримович Соломії, Паньківського Т, Прідуна Д. і Пшибильського В.

10. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 35. Листи Рогуцького Т., Розенфельда Е., Савчинського, Салагуба Т. і Семанюк Наталії.

11. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 36. Листи Слободяна Н., Слюсарчука А., Смочка А., Сахацького Т. і Ссюкала Д.

12. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 37. Листи Стецюка Г., Суходольського Б., Трильовського К., Федака С. (адвокат) і Федака С.

13. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 38. Листи Фільца М., Хамайдеса М., Харкевича і Цюпки О.

14. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 39. Листи Чайковського Б., Чорненка О. і Чубатого М.

15. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 40. Листи Шекелівни В., Шкрібляка П. і Юрийчука М.

16. ЦДТАУ у Львові. - Ф. 374. - Оп. 1. - Спр. 42. Листи кореспондентів з іменами на букви «В-Ю».

References

1. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 24. Lysty do pryvatnykh ta sluzhbovykh osib. [Letters to private and official persons.] [in Ukrainian/Polish]

2. TsDlAu u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 25. Lysty Pankivskoho K. do Hubernatora Dystryktu Halychyna pro sluzhbovi poizdky u spravakh UTsK (Ukrainskyi Tsentralnyi Komitet) [Letters of K. Pankivskyi to the Governor of the Halychyna District about business trips on behalf of the UCC (Ukrainian Central Committee)] [in German]

3. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 26. Lysty Bahrynovskoho M., Baier M., Barana H., Barnyka i Blonskoho V. [Letters of M. Bagrynovsky, M. Bayer, H. Baran, Barnyk and V. Blonsky.] [in Ukrainian/Polish]

4. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 27. Lysty Verbovoho M., Vovka I., Vondracheka Y., Halaburdy L. i Hotskoho V. [Letters of M. Verbovoy, I. Vovka, Y. Vondracek, L. Galaburda, and V. Hotsky.] [in Ukrainian/Polish]

5. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 28. Lysty Hrynevychevoi K., Dolnytskoho V., Diakiva, Zalskoho Ye. i Zelenykh: Teodora i Marii. [Letters of K. Hrynevycheva, V. Dolnytskyi, Dyakiv, E. Zalskyi, and Zeleny: Teodora and Maria.] [in Ukrainian/Polish]

6. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 29. Lysty Kalishka Z., Klymyshyna S., Konovaltsia S. i Koniushka A. [Letters from Kalishka Z., Klymyshyn S., Konovaltsia S. and Konyushka A.] [in Ukrainian/Polish]

7. TsDiAu u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 30. Lysty Koroliuka A., Kostshemskoho O., Krupivny A., Labatiia O. i Levytskoi A. [Letters from A. Koroliuk, O. Kostshemskyi, A. Krupivna. O. Labatiy, and A. Levytska.] [in Ukrainian/Polish]

8. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 31. Lysty Lysiaka M., Lopatynskoho, Maksymchuka I., Matrenchuka I. [Letters of Lysiak M., Lopatynskyi, Maksymchuk I., Matrenchuk I.] [in Ukrainian/Polish]

9. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 33. Lysty Ohorodnyka A., Okhrymovych Solomii, Pankivskoho I, Priduna D. i Pshybylskoho V. [Letters from A. Ogorodnyk, Solomiya Okhrimovych, I. Pankivskyi, D. Pridun, and V. Przybylskyi.] [in Ukrainian/Polish]

10. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 35. Lysty Rohutskoho I., Rozenfelda E., Savchynskoho, Salahuba I. i Semaniuk Natalii. [Letters of Rogutskyi I., Rosenfeld E., Savchynskyi, Salagub I. and Semanyuk Natalia.] [in Ukrainian/Polish]

11. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 36. Lysty Slobodiana N., Sliusarchuka A., Smochka A., Sakhatskoho I. i Ssiukala D. [Letters of N. Slobodyan, A. Slyusarchuk, A. Smochka, О. Sakhatsky, and D. Ssyukal.] [in Ukrainian/Polish]

12. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 37. Lysty Stetsiuka H., Sukhodolskoho B., Trylovskoho K., Fedaka S. (advokat) i Fedaka S. [Letters of H. Stetsyuk, B. Sukhodolskyi, K. Trilovskyi, S. Fedak (lawyer) and S. Fedak.] [in Ukrainian/Polish]

13. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 38. Lysty Filtsa M., Khamaidesa M., Kharkevycha i Tsiupky O. [Letters of M. Filts, M. Khamaides, O. Kharkevich and O. Tsyupka.] [in Ukrainian/Polish]

14. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 39. Lysty Chaikovskoho B., Chornenka O. i Chubatoho M. [Letters of Tchaikovsky B., Chornenko O. and Chubaty M.] [in Ukrainian/Polish]

15. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 40. Lysty Shekelivny V., Shkribliaka P. i Yuryichuka M. [Letters of Shekelivna V., Shkriblyak P. and Yurychuk M.] [in Ukrainian/Polish]

16. TsDIAU u Lvovi. - F. 374. - Op. 1. - Spr. 42. Lysty korespondentiv z imenamy na bukvy «V-Yu». [Letters of correspondents with names beginning with the letters "V-Y".] [in Ukrainian/Polish]

Размещено на Allbest.ru