Святий Йосиф Більчевський, Архієпископ Митрополит Львівський Римо-Католицької Церкви (1860-1923): біографія, культ

Аналіз наявної інформації про житєпис, пастирське служіння та культ Святого Йосифа Більчевського - Архієпископа Митрополита Львівського Римо-Католицької Церкви. Популяризація в науковому середовищі новітнього святого Римо-Католицької Церкви України.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.12.2024
Размер файла 3,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра театрознавства та акторської майстерності

Львівський національний університет імені Івана Франка

Святий Йосиф Більчевський, Архієпископ Митрополит Львівський Римо-Католицької Церкви (1860-1923): біографія, культ

Дем'янчук Андрій Львович

доктор філософії (історія мистецтва), доцент

Анотація

Мета дослідження. Метою дослідження є збір наявної інформації про житєпис, пастирське служіння та культ Святого Йосифа Більчевського Архієпископа Митрополита Львівського Римо-Католицької Церкви. А також популяризація новітнього святого Римо-Католицької Церкви України в науковому середовищі. Методологія. У даному дослідженні застосовано комплексний підхід із використанням методів наукового аналізу, систематизації та узагальнення. Результати дослідження. Життя та пастирське служіння Святого архієпископа Йосифа Більчевського досліджували Mieczyslaw Tamawski (Lwow, 1924); Jozef Cezary Kaluzny (Lwow-Krakow, 2015); єпископ Мар'ян Бучек / Marian Buczek (Lwow, 2019, Lublin, 2020) та ін. З історичних джерел відомо, що майбутній святий навчався у духовній семінарії у Кракові; у 1884 р.- висвячений на священника після чого продовжив навчання у Римі в Папському Григоріанському університеті / Universitas Gregoriana Societatis Jesu. Вивчав християнську історію та археологію. Написав праці: «Archeologia chrzescijanska wobec historyi Kosciola i Dogmatu» (Krakow, 1890) та «Eucharystya w swietle najdawniejszych pomnikow pismiennych, ikonograficznych i epigraficznych» (Krakow, 1898). З початку 1891 р. і до кінця свого життя Йосиф Більчевський перебуває у Львові. У Львівському університеті здобув вчене звання професора Теологічного факультету, а у 1900 р. одноголосно був обраний ректором цього університету. У 1901 р. консекрований на Архієпископа Митрополита Львова. За період його керівництва з 1901-1923 рр. Львівська Архідієцезія мала 261 парафію, 135 експозитур, 582 філіальних костелів та громадських каплиць, які були розташовані в 30-ти деканатах. Архієпископ спричинився до утворення 21 парафії, 96 експозитур (філіальних відділень) та побудови 328 філіальних костелів і каплиць. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному аналізі історичних відомостей стосовно біографії, пастирського служіння та культу Святого архієпископа Йосифа Більчевського. Рекомендації. Біографія, пастирське служіння та культ Святого Архієпископа Йосифа Більчевського потребують подальших історичних досліджень, які доповнять попередні публікації. Нині надзвичайно важливо поширювати культ новітнього святого Львівської Архідієцезії Римо-Католицької Церкви України у світі.

Ключові слова: Святий архієпископ Йосиф Більчевський, Львівська Архідієцезія, Римо-Католицька Церква, Україна

Demianchuk Andrii Lvovych PhD in History of Arts, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theater Studies and Acting, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

SAINT JOZEF BILCZEWSKI, ARCHBISHOP METROPOLITAN OF THE ROMAN CATHOLIC CHURCH IN LVIV (1860-1923): BIOGRAPHY, CULT

Abstract

The purpose of the study. The purpose of the study is to collect available information about the biography, pastoral ministry, and cult of Saint Jozef Bilczewski, Archbishop Metropolitan of the Roman Catholic Church in Lviv. Additionally, the study aims to popularize the newest saint of the Roman Catholic Church of Ukraine in the scientific community. Methodology. The research employs a comprehensive approach using methods of scientific analysis, systematization, and generalization. Research results. The life and pastoral ministry of Saint Archbishop Jozef Bilczewski have been studied by Mieczyslaw Tarnawski (Lwow, 1924); Jozef Cezary Kaluzny (Lwow-Krakow, 2015); Bishop Marian Buczek (Lwow, 2019; Lublin, 2020), and other scholars and clergy. Historical sources reveal that the future saint studied at the theological seminary in Krakow; in 1884, he was ordained a priest, after which he continued his studies in Rome at the Pontifical Gregorian University (Universitas Gregoriana Societatis Jesu). He studied Christian history and archaeology. He authored scholarly works such as «Archeologia chrzescijanska wobec historyi Kosciola i Dogmatu» (Krakow, 1890) and «Eucharystya w swietle najdawniejszych pomnikow pismiennych, ikonograficznych i epigraficznych» (Krakow, 1898). From the beginning of 1891 until the end of his life, Jozef Bilczewski resided in Lviv. At Lviv University, he earned the academic title of Professor in the Faculty of Theology, and in 1900, he was unanimously elected rector of the university. In 1901, he was consecrated Archbishop Metropolitan of Lviv. During his tenure from 1901 to 1923, the Lviv Archdiocese had 261 parishes, 135 expositures, and 582 filial churches and public chapels located in 30 deaneries. The

Archbishop contributed to establishing 21 parishes, 96 expositures (branch offices), and constructing 328 filial churches and chapel. Scientific novelty. The scientific novelty of the obtained results lies in the comprehensive analysis of historical information concerning the biography, pastoral ministry, and cult of Saint Archbishop Jozef Bilczewski. Recommendations. The biography, pastoral ministry and cult of St. Archbishop Josif Bilczewski need further historical research that will supplement previous publications. Nowadays, it is extremely important to spread the cult of the newest saint of the Lviv Archdiocese of the Roman Catholic Church of Ukraine in the world.

Keywords: Keywords: Saint Archbishop Jozef Bilczewski, Lviv Archdiocese, Roman Catholic Church, Ukraine

Вступ

Постановка проблеми. Дослідження життя, пастирського служіння та культу Архієпископа Митрополита Львівського Римо-Католицької Церкви, професора догматичного богослов'я Львівського університету, а згодом ректора Львівського університету - Святого Йосифа Більчевського - надзвичайно важливе для відродження духовної спадщини України, адже святий архієпископ спричинився до віднови Львівської Архідієцезії, будівництва святинь, а найголовніше - любові та поваги між християнами та людьми інших віросповідань. Львівська Архідієцезія Римо-Католицької Церкви відродилася із розпадом Радянського Союзу та здобуттям Україною незалежності у 1991 р.

Дякувати Богу, що після сімдесятилітнього періоду нищення та заборони всього сакрального стало можливим досліджувати життя та діяльність святих та блаженних Львівської Архідієцезії та поширювати їхній культ в Україні та світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Життя та культ Святого Архієпископа Йосифа Більчевського досліджували: Мєчислав Тарнавський «Архієпископ Йосиф Більчевський: короткий нарис його життя і праці» видана у Львові в 1924 р. (Mieczyslaw Tamawski «Arcybiskup Jozef Bilczewski: krotki rys zycia i prac» Lwow, 1924) [12]; наукове видання: Deus Caritas - тексти осередку Богословського інституту імені Святого Йосифа Більчевського зібрані (2009-2023) до 100-річчя смерті Покровителя. Львів, 2023) (Deus Caritas. Teksty srodowiska Instytutu Teologicznego im. Sw. Jozefa Bilczewskiego zebrane (2009-2023) w 100-lecie smierci Patrona. Biblioteka Instytutu Teologicznego. Lwow, 2023) [5]; Юзеф Цезарій Калужний «Святий Йосиф Більчевський - дослідник християнства та його міждисциплінарний метод у світлі невідомих першоджерел 1885-1900» (Jozef Cezary Kaluzny «Swi^ty Jozef Bilczewski badacz starozytnosci chrzescijanskiej i jego interdyscyplinarna metoda w swietle nieznanych materialow zrodlowych z lat 1885-1900». Lwow-Krakow, 2015) [7]. Відомості та події (паломництва, чування, перегринації, процесії до мощей) пов'язані з культом святого архієпископа подаються на офіційній сторінці Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви та сайтах Римо- Католицької Церкви в Україні [18-23]; у монографії єпископа Мар'яна Бучека та Ігоря Седельника «Львівська Архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь» (Львів, 2006) [16: 12-13]; публікації єпископа Мар'яна Бучека «Святий Архиєпископ Йосиф Більчевський, пастир і небесний покровитель Львова» видана у Львові у 2019 р. та перевидана у Любліні в 2020 р. (Bp Marian Buczek «Swi<?ty arcybiskup Jozef Bilczewski pasterz i niebianski patron Lwowa». Lwow, 2019, Lublin, 2020) [4] та інших католицьких виданнях, конференціях [1-3; 6; 8-11; 13-15; 17; 24-25].

Мета статті - збір наявної інформації про житєпис, пастирське служіння та культ Святого Йосифа Більчевського Архієпископа Митрополита Львівського Римо-Католицької Церкви. Популяризація в науковому середовищі новітнього святого Римо-Католицької Церкви України.

Виклад основного матеріалу

Митрополит Львівський Архієпископ Мар'ян Яворський про свого попередника Архієпископа Йосифа Більчевського 13 лютого 1991 р., у 316-ту річницю заснування Львівської Митрополії у Любачеві (Польща) сказав: «Сьогодні, майже через сімдесят років після його смерті, ми можемо ствердити, що його постать є й надалі живою. <...> сама постать і діяльність Архієпископа Більчевського часто побуджувала зацікавленість науковців та істориків. Найповнішу до цього часу, спеціальну монографію присвятив йому проф. о. Мечислав Тарнавський / ks. prof. Mieczyslaw Tarnawski вже в 1924 році, через рік після смерті Архієпископа Більчевського. Відтоді з'явилося кілька менших дописів про нього, а також життєпис о. Єпископа Вінцентія Урбана / ks. Biskup Wincenty Urban, виданого у Вроцлаві 1979 року. Зібрана про Слугу Божого бібліографія доктором о. Ромуальдом Густавом / dr. о. Romuald Gustaw /Познань 1971/, засвідчує не тільки живу пам'ять про нього, але й постійний інтерес науковців до його діяльності» (Marian Jaworski, Arcybiskup Lwowski. Lubaczow, 1991) [13, С.3]. Сучасник Святого Архієпископа Йосифа Більчевського та автор його біографії проф. о. Мечислав Тарнавський / ks. prof. Mieczyslaw Tarnawski стверджував, що багато людей «усвідомлювали його духовну велич і величезні страждання. Це був vox populi /голос народу, який своїм здоровим інстинктом найбільш чутливий до абсолютних цінностей, а серед них на ту найвищу, цінність святості» [13, С.3].

З історичних відомостей дізнаємося, що Йосиф Більчевський народився 26 квітня 1860 р. у Вілямовіцах / Wilamowicach. У християнських сім'ях часто буває, що перші катехези діти чують від своїх батьків, а в найбільш ранньому віці від своїх матерів, так як вони мають змогу найбільше часу проводити разом. Так було і в сім'ї маленького Йосифа, якого мама навчила щоденній молитві, розповідала про Бога і святих. Для нього купила біблію з образками [12, С.6-7]. У своєму заповіті з 1917 р. написав: «Бог дав мені багато, бо ласку Святої Католицької Віри і добру матір, котра її засіяла і розвинула в душі моїй так, що її ніколи в житті не втратив» [12, С. 7]. Це свідчення є особливо цінне коли зрозуміти, в яких нелегких умовах жила його праведна сім'я. У своїй інтронізаційній промові, архієпископ визнав «...Моя добра мама - сказав він тоді, - померла передчасно, не від надміру та розкоші, а від надміру тяжккої праці та турботи» [12, С. 7] (Рисунок 1-2).

Рис. 1-2 1 Родинний дім Святого Йосифа Більчевського (Deus Caritas..., с. 538); 2. Йосиф Більчевський - учень (фото: до 1880 р.) (Див.: Deus Caritas., с. 543 [5]).

архієпископ митрополит більчевський

Батько майбутнього архіпастиря хотів, щоб син після закінчення народної школи в Вілямовіцах / Wilamowicach був як і він фермер і тесля та працював разом з ним. Хотів навчити сина практичної, хоч і тяжкої професії. Проте у Йосифа було велике прагнення вчитися. Як сам щиро визнав «Нездарність моя - оповідав неодноразово архієпископ - полегшила мені навчання. Коли батько побачив, що не буде мати з мене бажаної допомоги, вирішив: «Він до нічого - нехай іде до школи» [12, С. 7-8]. Відтак, закінчив четвертий народний клас у Контах / K^tach, звідки перейшов до неповної середньої школи у Вадовіцах / Wadowicach. Тут у 1880 р. склав з відзнакою іспит зрілості і після завершення став перед вибором стану і професії, в якій найкраще міг би реалізувати своє покликання служити Богу й вітчизні. Щоб упевнитися у покликанні до священства, яке давно виношував у своєму серці, спочатку постановив вивчати медицину, проте швидко зрозумів, що це було не його покликання та повступив на навчання до духовної семінарії в Кракові, а щоб поглибити знання записався на відділ теології Ягеллонського університету. Після закінчення курсу навчання теології у 1884 р. був висвячений на священника [12, С. 8].

Однак мало надії, кажучи по-людськи, прогнозувало його подальше служіння, оскільки висвячення на священика прийняв сидячи у кріслі і навіть знепритомнів під час церемонії свячення внаслідок виснаження [12, С. 8].

Можна уявити собі все терпіння, тілесне і духовне, яке зазнав молодий священник. Через деякий час майбутній святий скаже, чого він у цей час прагнув: «А якщо мені доведеться відкрити перед Вами свою душу, я зізнаюся що після отримання благодаті священства лише одне бажав на землі: катедри святої теології, а після неї лише щасливу смерть у чернечій келії» [12, С. 8].

Велике бажання вчитися, наполегливість та непохитність навіть всупереч браку здоров'я, а ще великі здібності до науки стали причиною того, що молодим священником зацікавилася церковна влада. Кардинал Альбін Дунаєвський / Albin Dunajewski відправив о. Йосифа Більчевського в Австрію до Відня на навчання та завершення докторської праці. Склавши останній екзамен з біблійних наук, він успішно захистив у 1886 р. дисертацію та отримав науковий ступінь доктора теології [12, С. 9]. Бачачи успіхи о. Йосифа Більчевського кардинал відправив молодого доктора продовжувати навчання до Риму в Папський Григоріанський університет / Universitas Gregoriana Societatis Jesu. Під час навчання та вивчення догматики відвідував лекції відомих професорів Августініса / De Augustinisa та Луїза Біллота SJ / Louisa Billota SJ. [12, С. 9].

Кардинал Альбін Дунаєвський добре знав, що Рим - столиця християнського світу дає кожному католицькому священику незбагненний церковний дух та вогонь любові. Одночасно, і що надзвичайно важливо, в душі майбутнього пастиря Львівської Архідієцезії зародилася велика любов до стародавнього християнського мистецтва і культури. З великим ентузіазмом присвятив себе дослідженню сакрального мистецтва. У Римі познайомився з відомим археологом Джованні Баттіста де Россі / Giovanni Battista de Rossi. Професор о. Мечислав Тарнавський / ks. prof. Mieczyslaw Tarnawski описуючи цей період зазначає, що «Під керівництвом відомого вченого працював о. Йосиф Більчевський у катакомбах і музеях, архівах і бібліотеках столиці християнства зібрав багатство археологічних матеріалів для подальшого використання в догматичному відношенні, як цінну пам'ятку церковної традиції» [12, С. 10].

Співпраця Йосифа Більчевського з Йосифом Вільпертом / Joseph Wilpert була надзвичайно важливою в поглибленні знань про катакомбні дослідження та розроблення оригінального методу досліджень [7, С.84-90].

Про цінність наукової праці о. Йосифа Більчевського з великим пієтетом до його особи писав проф. о. Марек Старовєйскі / ks. prof. Marek Starowieyski: «Слід рішуче підкреслити, що Більчевський був, ймовірно, одним із небагатьох у світі археологом і догматиком, і як такий оцінив важливість даних християнської археології, так рівно ж джерел епіграфічних, так і іконографічних, як fons theologiae і locus theologicus на нарівні з письмовими джерелами...» [9, С. 152; 7, С.20, notatka 16]. Тут професор висловив думку цінного поєднання у науковій роботі о. Йосифа Більчевського fons theologiae (джерел теології та витоків теологічних знань - Святого Писання, традиції, розуму і досвіду) та locus theologicus (конкретної теологічної теми або галузі теології, яка вивчається).

У залишеній ним науковій спадщині фундаментальними є дві праці: перша праця - «Археологія християнська по відношенню до історії Церкви і догмату» Краків, 1890 («Archeologia chrzescijanska wobec historyi Kosciola i «Dogmatu». Krakow, 1890) та друга - «Євхаристія у світлі найдавніших писемних пам'яток, іконографічних та епіграфічних» Krakow, 1898 (Jozef Bilczewski «Eucharystya w swietle najdawniejszych pomnikow pismiennych, ikonograficznych i epigraficznych» Krakow, 1898) [2; 3].

Нині невідомо, чи народилася ідея міждисциплінарної габілітації Йосифа Більчевського в Римі та Парижі, проте перебування в цих містах значно розширило спектр його наукових досліджень з християнської історії та археології. Як священик Йосиф Більчевський усвідомлював привілей римських студій, на які відправив його кардинал Альбін Дунаєвський. Як сам зазначав, що посилено працював: слухав лекції і водночас інтенсивно збирав матеріали для подальшої наукової праці. Це зазначив у своїй доповіді на Раді Теологічного факультету Ягеллонського університету (Див.: Sprawozdanie dla Rady Wydzialu Teologicznego UJ z wyjazdu Jozefa Bilczewskiego na studia specjalistyczne do Rzymu i Paryza Rzym, 17 marca 1888 r. AUJ, sygn. WT II 47, rps [il. 12a-f]. А також: Materiafy zrodlowe z Archiwum Uniwersytetu Jagiellonskiego..., Aneks 4, B3 s.263) [7, С. 263].

Після повернення на Батьківщину працював вікарієм в Кентах / K^tach, наступного року вікарієм костелу Святого Петра в Кракові та заступником катехита у гімназії Святої Анни. Незважаючи на душпастирську діяльність провадив наукові дослідження, які незабаром приведуть його до кафедри університету. У 1890 р. отримав звання приват-доцента з догматики загальної на Теологічному факультеті Ягеллонського університету. На початку 1891 р. отримав звання професора надзвичайного догматики /dogmatyki szczegolowej в Університеті Яна Казимира у Львові (нині імені Івана Франка), а через два роки став професором звичайним Львівського університету [12, С. 10].

З початку 1891 р. і до кінця свого життя Йосиф Більчевський перебуває у Львові. За десять років праці у Львівському університеті здобув вчене звання професора Теологічного факультету, а у 1900 р. одноголосно був обраний ректором цього університету. У 1901 р. консекрований на Архієпископа Митрополита Львова [12, С. 10].

Про визнання та повагу, яку здобув молодий доктор і професор Йосиф Більчевський свідчать багато наукових та церковних посад. Вищі наукові установи приймали його до своїх лав. У 1895 став членом кореспондентом Папської археологічної академії в Римі, в 1900 р. - член Краківської академії знань /Akademia Umiej^tnosci; у 1895 р. - член Мистецької комісії в Кракові; у 1899 р. призначений Центральною комісією у Відні консерватором пам'яток мистецтва та історії; у 1897 р. Митрополича Курія Львова латинського обряду призначила його референтом та екзаменатором; у 1898 р. призначений деканом Теологічного факультету, а у 1900 р. викладацький колектив Львівського університету одноголосно обрав його ректором [12, С. 16].

11 жовтня 1900 р. новий ректор виголосив інавгураційну промову magnificus, на урочистому відкритті навчального року «Про завдання сучасної науки». Професор Пінінський / prof. Pininski дав їй напис «Ставлення Церкви до науки і культури». Про цю промову він написав» «Промова була чудова; це викликало більше, ніж визнання бо виправданий подив» [12, С. 18].

З волі Божого Провидіння обрання професора Йосифа Більчевського ректором Львівського університету стало одним із вирішальних факторів, який вплинув на призначення його Львіським Архієпископом після смерті Архієпископа Северина Моравського/ ks. Arcybiskup Seweryn Morawski [12, С. 16].

У 1900 р. Святий Престол в особі Папи Римського Лева XIII зі схвалення австро-угорського імператора Франца-Йосифа І призначає професора о. Йосифа Більчевського Архієпископом Львівським [22].

18 листопада було оголошено офіційну номінацію Йосифа Більчевського; 21 листопада попрощався з Вченим сенатом на урочистому засіданні; 17 грудня відбулася преконізація на архієпископа-митрополита Львівського Папою Римським Левом XIII; 20 січня 1901 р. - відбулися свячення та інтронізація. Консекраторами номінанта у львівській катедрі був Архієпископ Краківський Кардинал Ян Пузина / Jan Puzyna, а співконсекраторами - два католицькі єпископи: візантійського обряду - Митрополит Галицький Архієпископ Андрей Шептицький і латинського обряду - Єпископ Перемишльський Юзеф Себастьян Пельчар / Jozef Sebastian Pelczar. У церемонії взяли участь вищі урядовці країни та всі стани через своїх представників [12, С. 26].

Зворушливий момент описує проф. о. Мечислав Тарнавський, коли нововисвячений Архієпископ Йосиф Більчевський приступив до свого батька, бідного селянина і теслі, і поцілував його струджену від сільської праці руку. Руку матері не міг поцілувати, так як її вже не було на цій землі, «вона стояла на колінах перед Престолом Всевишнього і в цей особливий день благала в

Нього рясних ласк і благословінь для тяжкої праці, яка чекала віднині її найдорожчу дитину» [12, С. 26].

У своїй промові нововисвячений Архієпископ Йосиф Більчевський сказав: «Якщо попри всі труднощі і попри всю мою непідготовленість <...>я погодився прийняти архієрейський хрест <...> в гідності єпископській бачив тільки служіння, і постановив віддати цій службі всю свою душу. Думка про улюблену архиєпархію і турбота про життя вірних і народу за настановами святої віри була єдиним моїм щастям протягом усього мого душпастирства» [12, С. 26-27]. Програмою його пастирської служби стало: «Віддання на цілопалення на справу Святої Церкви» [12, С. 27] (Рисунок 3-4).

Як єпископ Львівської архідієцезії представив священикам свою душпастирську програму, яку для вірних пізніше публікував і поширював у пастирських листах. У 2005 році, перед канонізацією, було зібрано і перевидано три томи цінних пастирських порад, що містяться в листах (Arcybiskup Jozef Bilczewski «Listy pasterskie, odezwy, kazania i mowy okolicznosciowe», red. B. Pozniakowa, M. Biernacka, t. 1-3, Lwow-Krakow 2005) [4, С. 22]. Також архієпископ заохочував священників будувати нові костели та каплиці. «А щоб будівництво костелів було легшим, та щоб не допустити до побудови нестильних, він уже в 1903 р. замовив на них плани і кошториси у львівського архітектора Тадеуша Обмінського / Tadeusza Obminskiego. Готові плани на 200, 400 і 600 осіб зберігалися в Архієпископській курії, звідки їх на час будівництва позичали парохи» [12, С. 51]. Такі плани разом із фінансовою допомогою надсилав у міста і села де був потрібний костел чи каплиця [4, С. 24].

Рис. 3-4. 3. Йосиф Більчевський Архієпископ Митрополит Львівський (Narodowe Archiwum Cyfrowe, Sygnatura: 1-R-29). 4. Підпис Святого Йосифа Більчевського: «З благословінням і проханням про молитву. Арх. Йосиф» (Див.: Deus Caritas..., с. 550 [5]).

В період керівництва Архієпископа Йосифа Більчевського спостерігаємо значний розвиток Львівської архідієцезії. «На початку його керівництва було: 240 парафій, 39 експозитур, 254 філіальних костелів та громадських каплиць розташованих у 30-ти деканатах. Залишив по собі: 261 парафію, 135 експозитуру, 582 філіальних костелів та громадських каплиць розташованих в 30-ти деканатах. Здобутком було: 21 парафія, 96 експозитур (філіальних відділень), 328 філіальних костелів і каплиць» [12, С. 51-52].

Архієпископ Йосиф Більчевський був ініціатором будівництва близько 330 сакральних будівель. Однією з найбільш відомих у Львові та поза його межами є костел Святої Єлизавети 1903-1911 рр. архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський / Teodor Marian Talowski (з 1991 р. - церква святих Ольги та Єлизавети, УГКЦ) [25]. А також спричинився до побудови костелів у Великому Глибочку / Huboczku Wielkim; Янівці / Janowce; Петрикові / Petrykowie, Тернополі та інших містах і селах [1].

До 1939 р. Львівська Архідієцезія мала 28 деканатів, та 412 парафій у яких налічувалося 1 079 108 мирян [19].

Архієпископ Йосиф Більчевський заохочував вірних молитися до святих та блаженних Католицької Церкви, а особливо тих, які служили Богу, молилися і працювали на цій землі, зокрема, до свого попередника Архієпископа Якова Стрепи, бо: «Він і надалі так само у Бога потужний, надалі спроможний бути добрим провідником Божих благодатей...» [15]. Святий архієпископ присвятив своє життя служінню бідним мешканцям міста [22].

Його ексцеленція єпископ Мар'ян Бучек наводить слова Папи Римського Пія XI, який після відходу до Господа Львівського Архієпископа Йосифа Більчевського сказав, що він є найбільший єпископ сучасної Європи. Більчевський - великий християнський письменник кінкя ХІХ початку ХХ ст. та громадсько-політичний діяч Галичини [4, С. 24]. Відомий своєю місійною діяльністю та харизмою поєднання, єпископ-францисканець о. Мар'ян Бучек влучно окреслив пастирське служіння львівського митрополита: «Життя святого архієпископа Йосифа Більчевського було сповнене жертовності та самозречення. Усі свої духовні та фізичні сили він віддав Церкві» [4, С. 24]. Оцінюючи його відданість та посвяту спасінню вірних, о. проф. Юзеф Волчанський / ks. prof. Jozef Wolczanski опублікував спогади багатьох людей про святого «Нічого для себе, все для Бога і ближнього» (Jozef Wolczanski «Nic dla siebie, wszystko dla Boga i blizniego. Swi<?ty arcybiskup Jozef Bilczewski we wspomnieniach» / Lwow-Krakow, 2016) [4, С. 24, notatka 12; 8].

Боже Провидіння так покерувало, що беатифікація співпала з приїздом до України у 1991 р. Папи Римського Йоана Павла ІІ. Беатифікаційна Свята Меса відбулася 26 червня 1991 р. у Львові. Її очолив Папа Римський Йоан Павло ІІ. А 23 жовтня 2005 р. у Римі на завершення Синоду Єпископів про Євхаристію відбулася канонізаційна Свята Меса, яку очолив Папа Римський Бенедикт XVI. «Справдились «пророчі» слова о. Мечислава Тарнавського - автора біографії святого Йосифа Більчевського, що наше суспільство завжди буде згадувати його з особливою пошаною, як мужа понад міру заслуженого» [13, С.3]. Святий Йосиф приєднався до грона святих, яких Христова Церква оточує пошаною з перших віків. Ці святі усім своїм життям відкрилися на дію Духа Ісуса Христа [17]. Джерелом кожної святості є Бог! Тому святою є особа, душа якої переповнена Божим Світлом та Любов'ю [17]. Таким святим є Архієпископ Йосий Більчевський - опікун убогих і нужденних.

26 червня 2001 р. під час беатифікаційної Святої Меси у Львові, Папа Римський Йоан Павло ІІ сказав: «Блаженного архієпископа Більчевського консекрував кардинал Ян Пузина, краківський єпископ. Поруч із ним стояли як співконсекратори блаженний Юзеф Себастіан Пельчар, перемишльський єпископ, і слуга Божий Андрій Шептицький, греко-католицький архієпископ <...> Ця земля справді заслужила на те, щоб побачити їх разом, коли здійснювали урочистий акт встановлення чергового наступника апостолів. Заслужила, щоб побачити їх об'єднаними. Їхня єдність залишається знаком та викликом для вірних, які належать до пастви кожного з них та які за їхнім прикладом повинні будувати єдність» [6].

У Львівській базиліці Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у бічному вівтарі зберігаються мощі Святого Йосифа Більчевського. Зображають святого в єпископських шатах. Атрибути - монстранція, Пресвята Діва Марія. Святий є покровителем вчителів, бідних та безпритульних [22]. До канонізації та після неї виготовлено багато зображень святого, як у скульптурній пластиці так і в малярстві. Одним із таких зображень є ікона Святого Йосифа Більчевського на якій архієпископ зображений у літургійних шатах, лівою рукою показує на хрест, а правою благословляє [15] (Рисунок 5-6).

Рис.5-6. 5 Релікварій з мощами Святого Йосифа Більчевського (Див.: Реліквії Св. Юзефа... / Велика українська енциклопедія). 6 Ікона Святого Йосифа Більчевського. Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні (Лев Дем 'янчук - різьблення, Андрій Дем 'янчук - іконне малярство. Львів, 2010).

18-21 листопада 2010 р. у Любліні та Львові проходила Міжнародна наукова конференція, присвячена Святому Архієпископу Йосифу Більчевському, у 5-ту річницю канонізації під патронатом Архиєпископа Митрополита Львівського Мечислава Мокшицького [10; 11].

24 Вересня 2018 р. у львівському палаці римо-католицьких єпископів відбулася лекція архієпископа Мечислава Мокшицького «Св. Юзеф Більчевський - один із найвеличніших єпископів світу» [25].

У 2023 р. у нагоди 100-річчя народження для Неба Святого Архієпископа Йосифа Більчевського проходили урочистості: 19 березня - у Львівській катедрі «Внебовзяття Пресвятої Діви Марії» відбулася презентація книги професора, доктора габілітованого о. Юзефа Волчанського «Аристократ Духа. Святий архієпископ Йосиф Більчевський (1860-1923)» (ks. Jozef Wolczanski «Arystokrata ducha. Swi<?ty arcybiskup Jozef Bilczewski (1860-1923) we wspomnieniach» Krakow, 2023) [14]; 18 вересня - у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відбулась урочиста академія за участі семінаристів, студентів та випускників Теологічного інституту ім. Святого Йосифа Більчевського. Присутні вшанували святого архієпископа, який був викладачем, деканом і ректором Львівського університету. На завершення Митрополит Львівський, архієпископ Мечислав Мокшицький подякував керівництву Львівського Національного Університету за можливість провести урочисту академію. Зокрема, митрополит сказав: «Дякуємо, що можемо сьогодні тут бути. Вдихнути це повітря просякнуте присутністю видатних особистостей, які навчалися у цих стінах. Тішуся, що наш святий архієпископ був ректором цього університету. Для нас це завдання і приклад, щоби ми йшли його слідами, щоби шанували нашу віру, нашу любов до ближнього і до Батьківщини». З нагоди цієї пам'ятної дати, архієпископ Мечислав Мокшицький подарував ректорові Львівського університету академіку НАН України, професору Володимиру Мельнику пам'ятні медалі Папи Римського Бенедикта XVI, який канонізував Святого Йосифа Більчевського та медаль Святого Йосифа Більчевського [17; 18].

Висновки

Життя, пастирське служіння та культ Святого Йосифа Більчевського Архієпископа Митрополита Львівського Римо-Католицької Церкви досліджували Mieczyslaw Tarnawski (Lwow, 1924); Jozef Cezary Kaluzny (Lwow-Krakow, 2015); єпископ Мар'ян Бучек / Bp Marian Buczek (Lwow, 2019, Lublin, 2020) та ін. Цінними є наукові праці святого: «Archeologia chrzescijanska wobec historyi Kosciola i «Dogmatu» (Krakow, 1890) та «Eucharystya w swietle najdawniejszych pomnikow pismiennych, ikonograficznych i epigraficznych» (Krakow, 1898). Святий Йосиф Більчевський спричинився до відбудови Львівської Архідієцезії. Залишив по собі: 261 парафію, 135 експозитуру, 582 філіальних костелів та громадських каплиць розташованих в 30-ти деканатах. Здобуток святого архієпископа становить: 21 парафія, 96 експозитур (філіальних відділень), 328 філіальних костелів і каплиць.

Література

1. Betlej A. (2004). Kosciol wotywny p.w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Lyczakowie. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t.. Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego. Czgsc I. / Redakcja naukowa Jan K. Ostrowski. Krakow: Mi^dzynarodowe centrum kultury, Wydawnictwo Antykwa. 12. 416 s., ss. 261-279.

2. Bilczewski, J. Archeologia chrzescijanska wobec historyi Kosciola i dogmatu. Praca habilitacyjna. Krakow: Ksi^garnia Gebethnera; Spolki, 1890. 337 s.

3. Bilczewski, J. Eucharystya w swietle najdawniejszych pomnikow pismiennych, ikonograficznych, epigraficznych / Jozef Bilczewski. Krakow: Ksi^garnia Gebethnera; Spolki, 1898. s. 328

4. Buczek, M. Swi^ty arcybiskup Jozef Bilczewski pasterz i niebianski patron Lwowa. / Bp Marian Buczek / Res Cresoviana 2019. 32 s.; Lublin, 2020. ss. 21-32.

5. Deus Caritas. Teksty srodowiska Instytutu Teologicznego im. Sw. Jozefa Bilczewskiego zebrane (2009-2023) w 100-lecie smierci Patrona. Biblioteka Instytutu Teologicznego BIT t. 13 Lwow, 2023. 552 s.

6. Jan Pawel II. Homilia podczas Mszy Sw. beatyfikacyjnej / Chrzescijanie obojga narodow. Pielgrzymka Ojca Swietego na Ukraing. Krakow: Bialy Kruk, 2001. S.102-103. Переклад І. Остащука https://vue.goy.ua/Більчевський,_Юзеф

7. Kaluzny, Jozef Cezary. Swi^ty Jozef Bilczewski badacz starozytnosci chrzescijanskiej i jego interdyscyplinarna metoda w swietle nieznanych materialow zrodlowych z lat 1885-1900. Redaktor serii ks. prof, dr hab. Jozef Wolczanski. Biblioteka. Historyczna Archiwum Metropolii Lwowskiej Obrz^dku Lacinskiego w Krakowie. Seria В. Studia. T. 12. Lwow-Krakow: Wydawnictwo Bl. Jakuba Strzemi^ Archidiecezji Lwowskiej ob. lac. 2015. 416 s.

8. Nic dla siebie, wszystko dla Boga i blizniego. Swi^ty arcybiskup Jozef Bilczewski we wspomnieniach / red. J. Wolczanski, Lwow-Krakow 2016.

9. Starowieyski M., ks. Ks Prof. Jozef Bilczewski - uczony / Warszawskie Studia Teologiczne. 2002. T. 15. S. 141-156.

10. Swi^ty Arcybiskup Lwowa Jozef Bilczewski / Materialy z mi^dzynarodowej konferencji naukowej poswi^conej sw. Jozefowi Bilczewskiemu, arcybiskupowi metropolicie lwowskiemu obrz^dku lacinskiego, w 150. rocznic^ urodzin i 5. rocznic^ kanonizacji / red. Wlodzimierz Osadczy. Lublin: Wydawnictwo KUL, 2011. 254 s.

11. Swi^ty Arcybiskup Lwowa. Mi^dzynarodowa konferencja naukowa poswi^cona sw. Jozefowi Bilczewskiemu, arcybiskupowi metropolicie lwowskiemu obrz^dku lacinskiego w 5. rocznic^ kanonizacji. Pod patronatem honorowym Arcybiskupa Metropolity Lwowskiego obrz. lac. Mieczyslawa Mokrzyckiego. Lublin - Lwow 18-21 listopada 2010 r. https://odfoundation.eu/ a/1427,miedzynarodowa-konferencja-naukowa-poswiecona-sw-jozefowi-bilczewskiemu- arcybiskupowi-metropolicie-lwowskiemu-obrzadku-lacinskiego-w-5-rocznice-kanonizacji/#

12. Tarnawski, M. Arcybiskup Jozef Bilczewski: krotki rys zycia i prac / ks. Mieczyslaw Tarnawski. Lwow: nakl. Tow. Bibljoteka Religijna, 1924. s. 209.

13. Tarnawski, M. Arcybiskup Jozef Bilczewski. Krotki rys zycia i pras / Ks. Mieczyslaw Tarnawski. Krakow: Instytut Teologiczny Ksi^zy Misjonarzy, 1991. 141 s. Wstyp. S.3

14. Wolczanski, J. Arystokrata ducha. Swi^ty arcybiskup Jozef Bilczewski (1860 - 1923) we wspomnieniach. / opracowanie, wst^p, przypisy, indeksy i wybor ilustracji ks. Jozef Wolczanski, Т. 21, Biblioteka Historyczna Archiwum Metropolii Lwowskiej Obrz^dku Lacinskiego w Krakowie: Zrodla i Materialy. Krakow: Scriptum, 2023, ss. 513.

15. Блажений Яків Стрепа / Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні https://www.rkc.lviv.ua/category_2.php?cat_1=8&cat_2=84&lang=1

16. Бучек М. Львівська Архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь. Том 1, Ч. 2. Парафії, костели та каплиці (Івано-Франківська, Тернопільська і Чернівецька обл./ Єп. Мар'ян Бучек, Ігор Седельник. Львів: Курія Львівської Архідієцезії РКЦ, 2006. 368 с.

17. Інститут ім. Більчевського розпочав академічний рік у стінах ЛНУ: там цей святий був ректором / Віта Якубовська / Credo: https://credo.pro/2023/09/355883

18. Інститут ім. Більчевського розпочав академічний рік у стінах ЛНУ: там цей святий був ректором (18 вересня 2023) / Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької церкви в Україні https://rkc.lviv.ua/news_view-Instutut_im Bilchevskogo_rozpochav_ akademichnuj _rik_u_stinax_LNU_tam_cej _svyatuj _buv_rektorom_-ua

19. Львівська Архідієцезія / Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви https://rkc.org.ua/rkcz-v-ukrayini/diyeczeziyi/lvivska-arhidiyeczeziya/

20. Мокшицький М., архієп. Святий Юзеф Більчевський - один з найвеличніших єпископів світу / Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви. 2018. URL: http://rkc.lviv.ua/ news_viewLekciya_Mutropoluta_Lvivskogo_Arxiyepuskopa_Mechuslava_Mokshuckogo

21. Остащук І. Б. Більчевський, Юзеф / Велика українська енциклопедія (ВУЕ). URL: https://vue.gov.ua/Більчевський,_Юзеф

22. Святий Иосиф Більчевський / Римсько-Католицька Церква в Україні https://rkc.org.ua/events/svyatyj-josyf-bilchevskyj/

23. Святий Иосиф Більчевський / Теологічний Інститут ім. Св. Архієпископа Йосипа Більчевського http://itlviv.com.ua/2021/03/30/святий-йосиф-більчевський/

24. Святий Иосиф Більчевський, єпископ (22 жовтня.2020) / Credo https://credo.pro/ 2021/10/71372

25. Святий Юзеф Більчевський - один із найвеличніших єпископів світу (24 вересня 2018) / Credo: https://credo.pro/2018/09/219921

References

1. Betlej A. (2004). Kosciol wotywny p.w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Lyczakowie. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t.. [The votive church dedicated to Our Lady of Ostra Brama in Lychakiv / Materials on the history of sacred art in the eastern territories of the former Polish-Lithuanian Commonwealth: 23 vols. Part I.]. Krakow: Vol. XII. 416 p., pp. 261-279. [In Polish]

2. Bilczewski, J. Archeologia chrzescijanska wobec historyi Kosciola i dogmatu. Praca habilitacyjna / Jozef Bilczewski [Christian Archaeology in Relation to Church History and Dogma. Habilitation Thesis] Krakow: Ksi^garnia Gebethnera; Spolki, 1890. 337 p. [In Polish].

3. Bilczewski, J. Eucharystya w swietle najdawniejszych pomnikow pismiennych, ikonograficznych, epigraficznych / Jozef Bilczewski. [The Eucharist in Light of the Earliest Written, Iconographic, and Epigraphic Monuments] Krakow: Ksi^garnia Gebethnera; Spolki, 1898. s. 328. [In Polish].

4. Buczek, M. Swi^ty arcybiskup Jozef Bilczewski pasterz i niebianski patron Lwowa. / Bp Marian Buczek / Res Cresoviana [The Holy Archbishop Jozef Bilczewski: Shepherd and Heavenly Patron of Lviv]. Lviv-Charkow, 2019. 32 p.; Lublin, 2020. pp. 21-32. [In Polish].

5. Deus Caritas. Teksty srodowiska Instytutu Teologicznego im. Sw. Jozefa Bilczewskiego zebrane (2009-2023) w 100-lecie smierci Patrona. Biblioteka Instytutu Teologicznego BIT t. 13 [Collected Works of the Environment of the St. Jozef Bilczewski Theological Institute (20092023) on the 100th Anniversary of the Patron's Death] Vol. 13. Lwow, 2023. 552 p. [In Polish].

6. Jan Pawel II. Homilia podczas Mszy Sw. beatyfikacyjnej / Chrzescijanie obojga narodow. Pielgrzymka Ojca Swietego na Ukraine [John Paul II. Homily during the Beatification Mass / Christians of Both Nations. Pilgrimage of the Holy Father to Ukraine]. Krakow: Bialy Kruk, 2001. pp. 102-103. Translation by I. Ostashchuk https://vue.gov.ua/Більчевський,_Юзеф [In Polish].

7. Kaluzny, Jozef Cezary. Swi^ty Jozef Bilczewski badacz starozytnosci chrzescijanskiej i jego interdyscyplinarna metoda w swietle nieznanych materialow zrodlowych z lat 1885-1900. [Saint Joseph Bilczewski, researcher of early Christian antiquity and his interdisciplinary method in the light of previously unknown source materials from the years 1885-1900]. Series B. Studies. Vol. 12. Lviv-Krakow: Blessed Jacob Strzemi^ Publishing House, 2015. 416 pp. [In Polish].

8. Nic dla siebie, wszystko dla Boga i blizniego. Swi^ty arcybiskup Jozef Bilczewski we wspomnieniach / red. J. Wolczanski [Nothing for oneself, everything for God and neighbor]. Lwow-Krakow, 2016. 514 p. [In Polish].

9. Starowieyski M., ks. Ks Prof. Jozef Bilczewski - uczony / Warszawskie Studia Teologiczne. [Rev. Prof. Jozef Bilczewski - Scholar / Warsaw Theological Studies], 2002. Vol. 15. pp. 141-156. [In Polish].

10. Swi^ty Arcybiskup Lwowa Jozef Bilczewski / Materiafy z mi^dzynarodowej konferencji naukowej poswigconej sw. Jozefowi Bilczewskiemu, arcybiskupowi metropolicie Iwowskiemu obrzqdku lacinskiego, w 150. rocznicg urodzin i 5. rocznicg kanonizacji / red. Wlodzimierz Osadczy [Saint Archbishop of Lviv Jozef Bilczewski / Materials from the international scientific conference dedicated to St. Jozef Bilczewski, Archbishop Metropolitan of Lviv]. Lublin: The KUL Publishing House, 2011. 254 p. [In Polish].

11. Swi^ty Arcybiskup Lwowa. Mi^dzynarodowa konferencja naukowa poswi^cona sw. Jozefowi Bilczewskiemu, arcybiskupowi metropolicie lwowskiemu obrzqdku lacinskiego w 5. rocznic^ kanonizacji. Pod patronatem honorowym Arcybiskupa Metropolity Lwowskiego obrz. lac. Mieczyslawa Mokrzyckiego [The Holy Archbishop of Lviv. International academic conference dedicated to St. Jozef Bilczewski, Archbishop Metropolitan of Lviv]. Lublin-Lviv, November 18-21, 2010. [In Polish].

12. Tarnawski, M. Arcybiskup Jozef Bilczewski: krotki rys zycia i prac / ks. Mieczyslaw Tarnawski. [Archbishop Jozef Bilczewski: A Brief Outline of His Life and Work]. Lwow: Published by the Religious Library Society, 1924. p. 209. [In Polish].

13. Tarnawski, M. Arcybiskup Jozef Bilczewski. Krotki rys zycia i pras / Ks. Mieczyslaw Tarnawski. [Archbishop Jozef Bilczewski. A Brief Biography and Work / Rev. Mieczyslaw Tarnawski]. Krakow: Institute of Theological Missionaries, 1991. 141 pages. Introduction. P. 3 [In Polish].

14. Wolczanski, J. Arystokrata ducha. Swi^ty arcybiskup Jozef Bilczewski (1860-1923) we wspomnieniach. / opracowanie, wst^p, przypisy, indeksy i wybor ilustracji ks. Jozef Wolczanski, [Aristocrat of the Spirit. Saint Archbishop Jozef Bilczewski (1860-1923) in memoirs]. Krakow: Scriptum, 2023, pp. 513. [In Polish].

15. Blazhenyi Yakiv Strepa / Lvivska Arkhidiietseziia Rymsko-Katolytskoi Tserkvy v Ukraini [Bl. Yakiv Strzemi^ / Archdiocese of Lviv of the Roman Catholic Church in Ukraine] Ukrainian https://www.rkc.lviv.ua/category_2.php?cat_1=8&cat_2=84&lang=1 [In Ukrainian]

16. Buchek M. Lvivska Arkhidiietseziia latynskoho obriadu. Iliustrovana rozpovid / Yep. Marian Buchek, Ihor Sedelnyk. [Lviv Archdiocese of the Latin Rite. Illustrated Narrative. Vol. 1, Part 2. Parishes, Churches, and Chapels (Ivano-Frankivsk, Ternopil, and Chernivtsi Regions / Bishop Marian Buczek, Ihor Sedelnyk]. Lviv: Curia of the Lviv Archdiocese, 2006. 368 p. [In Ukrainian].

17. Instytut im. Bilchevskoho rozpochav akademichnyi rik u stinakh LNU: tam tsei sviatyi buv rektorom [Institute named after Bilchevsky began the academic year within the walls of Ivan Franko National University of Lviv, where this saint served as rector / Vita Yakubovska] Credo https://credo.pro/2023/09/355883 [In Ukrainian].

18. Instytut im. Bilchevskoho rozpochav akademichnyi rik u stinakh LNU: tam tsei sviatyi buv rektorom / Lvivska Arkhidiietseziia Rymsko-Katolytskoi tserkvy v Ukraini [The Bilczewski Institute commenced the academic year within the walls of Lviv University, where he served asrector] (September 18, 2023). https://rkc.lviv.ua/news_view-Instutut_im Bilchevskogo_ rozpochav_akademichnuj_rik_u_stinax_LNU_tam_cej_svyatuj_buv_rektorom_-ua [In Ukrainian].

19. Lvivska Arkhidiietseziia / Lvivska Arkhidiietseziia Rymsko-Katolytskoi Tserkvy [Lviv Archdiocese of the Roman Catholic Church] https://rkc.org.ua/rkcz-v-ukrayini/diyeczeziyi/ lvivska-arhidiyeczeziya/ [In Ukrainian].

20. Mokshytskyi M., arkhiiep. Sviatyi Yuzef Bilchevskyi - odyn z naivelychnishykh yepyskopiv svitu / Lvivska Arkhidiietsezii Rymsko-Katolytskoi Tserkvy. [Archbishop Saint Joseph Bilczewski is one of the greatest bishops in the world] 2018. URL: http://rkc.lviv.ua/news_ viewLekciya_Mutropoluta_Lvivskogo_Arxiyepuskopa_Mechuslava_Mokshuckogo [In Ukrainian].

21. Ostashchuk I. B. Bilchevskyi, Yuzef / Велика українська енциклопедія (ВУЕ). [Ostashchuk I. B. Bilchevskyi, Juzef / Great Ukrainian Encyclopedia] URL: https://vue.gov.ua/ Більчевський,_Юзеф [In Ukrainian].

22. Sviatyi Yosyf Bilchevskyi / Rymsko-Katolytska Tserkva v Ukraini [Saint Joseph Bilczewski / Roman Catholic Church in Ukraine] https://rkc.org.ua/events/svyatyj-josyf-bilchevskyj/ [In Ukrainian].

23. Sviatyi Yosyf Bilchevskyi / Teolohichnyi Instytut im. Sv. Arkhiiepyskopa Yosypa Bilchevskoho [Saint Joseph Bilczewski / Theological Institute named after Saint Archbishop Joseph Bilchevsky] Ы4р://ЬиА.сот.ш/202Ш3/30/святий-йосиф-бшьчевський/ [In Ukrainian].

24. Sviatyi Yosyf Bilchevskyi, yepyskop [Saint Joseph Bilczewski, Bishop] (October 22, 2020) / Credo https://credo.pro/2021/10/71372 (ill [In Ukrainian].

25. Sviatyi Yuzef Bilchevskyi - odyn iz naivelychnishykh yepyskopiv svitu [Saint Joseph Bilczewski was one of the greatest bishops in the world] (September 24, 2018) / Credo https://credo.pro/2018/09/219921 [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Становлення класових сил в Чехії на рубежі XIV-XV ст. Боротьба проти католицької церкви і німецького засилля. Ян Гус і гуситський революційний рух. Розрив з папською курією і загострення боротьби проти католицької церкви. Початок селянської війни в Чехії.

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 06.07.2012

  • Характеристика діяльності митрополита Шептицького, як реформатора української греко-католицької церкви. Розгляд результатів його праці над консолідацією та одностайністю священнослужителів. Аналіз причин непорозуміння між владою Польщі та А. Шептицьким.

    статья [23,0 K], добавлен 07.08.2017

  • Радянізація Західної України після Великої Вітчизняної війни. Доля Української греко-католицької церкви. Львівський церковний собор. Масовий характер опору народу, збройна боротьба ОУН-УПА. Операція "Вісла": примусове переселення українців до УРСР.

    реферат [22,8 K], добавлен 18.08.2009

  • Постать митрополита Полікарпа (Сікорського), його життя та діяльність. Функції церковних установ під час Другої Світової війни (1941 1944 рр.). Значення митрополита Полікарпа як тимчасового адміністратора Українській Автокефальній Православній Церкви.

    статья [95,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Факторы, дающие основание для утверждения новой автокефальной церкви. Флорентийский собор, невозможность принятия его догматических постановлений. Шесть лет Русской церкви без митрополита. Назначение и деятельность Исидора, отделение Русской церкви.

    контрольная работа [60,9 K], добавлен 08.11.2012

  • Культурно-просвітницька діяльність "Руської трійці". Роль греко-католицької церкви і громадсько-політичної діяльності політичних партій у відродженні Західної України. Основні етапи, особливості, передумови і рушійні сили західноукраїнського відродження.

    курсовая работа [100,2 K], добавлен 18.09.2010

  • Установление патриаршества в Русской Церкви. Противоречия государственных и духовных властей во второй половине XVI в. Возрождение соборного начала в церковной жизни Руси святителем Макарием. Взаимоотношения Ивана Грозного и митрополита Филиппа.

    реферат [53,0 K], добавлен 14.10.2014

  • Характеристика положения церкви в XV-XVII веках, начало реформы, церковный диктатор, появление инквизиции. Московский митрополит как высший орган церковного управления и суда. Осуществление идеологической функции государства православной церковью.

    реферат [32,7 K], добавлен 06.10.2009

  • Відбудова промисловості та умови відбудови сільського господарства у повоєнні роки. Партийна критика науковців та творчих діячів. Напрями політики радянізації у Західній Україні, ліквідація греко-католицької церкви. Опір режимові: репресії і депортації.

    реферат [26,3 K], добавлен 08.02.2010

  • Передумови укладення Берестейської церковної унії, ставлення католиків до неї. Загострення протистоянь на релігійній основі в Україні. Розвиток полемічної літератури. Проведення церковних соборів у Бересті та утворення греко-католицької церкви в 1596 р.

    презентация [452,1 K], добавлен 15.10.2013

  • Исследование положения православной церкви в годы правления И. Грозного, в период опричного террора. Митрополиты русской церкви в 60-70-е гг. XVI века. Монастыри и земельные владения церкви во время опричнины. Карательные меры против Новгородской епархии.

    контрольная работа [37,5 K], добавлен 18.06.2013

  • Краткая биография, жизненный путь и творения Святого Фотия, Патриарха Константинопольского, а также анализ его церковной и политической деятельности как ученого и богослова. Сущность отступлений в обрядах и вероисповедании римской церкви от православия.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 15.02.2010

  • Характеристика соціокультурної ситуації у V-XV ст. Християнство як головних фактор формування середньовічної культури. Оцінка ролі католицької церкви у міжнародних відносинах. Піднесення папства у XII-XIIІ ст. Наслідки "Великого західного розколу".

    курсовая работа [76,3 K], добавлен 23.04.2012

  • Понятие о культе императора в Древнем Риме. Учение ранней Церкви об императорской власти. Религиозные взгляды царя Ивана IV на самодержавную власть в государстве в контексте богословского учения по данному вопросу в рамках учения Православной Церкви.

    дипломная работа [154,7 K], добавлен 27.06.2017

  • Проголошення Берестейської унії – одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні. Передумови утворення Української греко-католицької церкви. Причини укладення унії для православних єпископів, католицьких священиків і польської шляхти.

    реферат [1,5 M], добавлен 28.11.2010

  • Творча спадщина Еразма Роттердамського, його відношення до релігії і католицької церкви. Гуманістична етика у пошуках політичного ідеалу суспільного пристрою, "теорія про державу". Роздуми про соціум, ідея суспільної користі, критика дозвільного життя.

    реферат [59,0 K], добавлен 08.09.2009

  • Берестейська унія: причини, хід, наслідки. Популярність ідей уніатства в Речі Посполитій після укладення Люблінської унії. Реформаційний рух у Західній Європі, який викликав негативну реакцію католицької Церкви. Вплив Реформації на українські землі.

    курсовая работа [46,6 K], добавлен 12.12.2013

  • Дослідження перебування Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої. Денаціоналізація самоідентифікації українців. Збереження української мови та освіти у період окупації. Переселення неблагонадійних учителів у центральні та західні райони Польщі.

    статья [20,0 K], добавлен 10.08.2017

  • Захоплення влади в Італії фашистами. Падіння авторитету соціалістів та збільшення фашистського табору. Адміністративна та соціальна політика уряду Муссоліні 20-х – 30-х років. Фашизація Італії. Відносини фашистського режиму та католицької церкви.

    реферат [33,2 K], добавлен 12.02.2009

  • Личность, деятельность и становление культа святого Мартина Турского. Культ святых в контексте социально-политического и культурного развития Меровингского государства. Церковная политика Карла Великого и культ святых в период Каролингского государства.

    дипломная работа [331,0 K], добавлен 21.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.