Римо-католицькі святині Львова (1860-1939): історичний огляд та аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

РИМО-КАТОЛИЦЬКІ СВЯТИНІ ЛЬВОВА (1860 - 1939): ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ

Дем'янчук Андрій Львович

доктор філософії (історія мистецтва), доцент,

доцент кафедри театрознавства

та акторської майстерності

м. Львів

Анотація

Мета дослідження. Метою дослідження є збір та висвітлення наявної інформації про костели та монастирі Римо-Католицької Церкви Львова, які були побудовані з 1860 по 1939 роки. А також популяризація в науковому середовищі святинь Римо-Католицької Церкви Львова, які становлять велику історичну, культурну та мистецьку цінність. Методологія. У дослідженні застосовано комплексний підхід із використанням методів наукового аналізу, систематизації та узагальнення. Результати дослідження. Про костели та монастирі Римо- Католицької Церкви Львова побудовані з 1860 по 1939 роки писали відомі польські вчені: Andrzej Betlej, Katarzyna Brzezina, Piotr Krasny; Jan K. Ostrowski, Jozef Skrabski, а також вчені та дослідники в Україні: єпископ Мар'ян Бучек, Ігор Седельник та ін. Встановлено, що з двадцяти шести римо-католицьких святинь (1860 - 1939 рр.), шістнадцять у 1991 р. передали іншим християнським конфесіям. А саме: десять святинь передано Українській Греко-Католицькій Церкві; три - Українській Автокефальній Православній Церкві; дві - Українській Православній Церкві Київського Патріархату; одну - Християнам Віри Євангельської. Три римо-католицьких костели були повністю зруйновані в радянський період. Шість святинь використовуються не за призначенням, а одна каплиця у 1998 р. перебудована на костел. Дослідження виявило, що всі римо-католицькі святині мають високий рівень виконання. Значною мірою на це вплинула фахова підготовка архітекторів і майстрів та організація мистецьких конкурсів на кращий проект та макет храму. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному аналізі історичних відомостей про костели та монастирі Римо-Католицької Церкви Львова, які були побудовані з 1860 по 1939 роки. Рекомендації. Костели та монастирі Римо-Католицької Церкви Львова (1860 - 1939 рр.) потребують подальших історичних досліджень, які доповнять попередні публікації. Нині важливо вивчати та поширювати сакральне мистецтво Львівської Архідієцезії.

Ключові слова: костели, монастирі, Римо-Католицька Церква, Львів, ХІХ - ХХ століття.

Abstract

Demianchuk Andrii Lvovych PhD in History of Arts, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theater Studies and Acting, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

THE ROMAN CATHOLIC SHRINES OF LVIV (1860-1939): HISTORICAL OVERVIEW AND ANALYSIS

The purpose of the study. The purpose of the study is to collect and present available information about the churches and monasteries of the Roman Catholic Church of Lviv, which were built from 1860 to 1939. It also aims to popularize the churches of the Roman Catholic Church of Lviv, which are of great historical, cultural, and artistic value, within the scientific community. Methodology. The study applies a comprehensive approach using scientific analysis, systematization, and generalization methods. Results of the study. Renowned Polish scholars have written about the churches and monasteries of the Roman Catholic Church in Lviv built between 1860 and 1939: Andrzej Betlej, Katarzyna Brzezina, Piotr Krasny, Jan K. Ostrowski, Jozef Skrabski; as well as scientists and researchers in Ukraine: Bishop Marian Buczek, Ihor Sedelnyk, and others. It has been established that out of twenty-six Roman Catholic churches built between 1860 and 1939, sixteen have been transferred to other Christian denominations since 1991. Specifically, ten churches were transferred to the Ukrainian Greek Catholic Church, three to the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church, two to the Ukrainian Orthodox Church of the Kyiv Patriarchate, and one to the Christians of Evangelical Faith. Three Roman Catholic churches were destroyed during the Soviet period. Six churches are not being used for their intended purpose, and one chapel was converted into a Catholic church in 1998. The study found that all Roman Catholic churches have a high craftsmanship. This was largely influenced by the professional training of architects and craftsmen and the organization of art competitions for the best design and layout of the church. Scientific novelty. The scientific novelty of the results obtained is a comprehensive analysis of historical information about the churches and monasteries of the Roman Catholic Church in Lviv that were built from 1860 to 1939. Recommendations. The churches and monasteries of the Roman Catholic Church in Lviv from the nineteenth and twentieth centuries require further historical research that will complement previous publications. Today, studying and disseminating the Lviv Archdiocese's sacred art is important.

Keywords: churches, monasteries, Roman Catholic Church, Lviv, nineteenth - twentieth centuries.

Постановка проблеми

Із здобуттям Україною незалежності та відродженням державності у 1991 році Папа Римський Йоан Павло ІІ відновив в Україні структури Католицької Церкви латинського та візантійського обрядів. За сімдесятилітній період радянського правління було знищено велику кількість храмів, які мали історичну, культурну та мистецьку цінність. Львів серед великих міст та районних центрів України мав найбільше римо-католицьких святинь побудованих в період з 1860 по 1939 роки. З 1991 р. були здійснені спроби повернути ті римо- католицькі святині, які були забрані у віруючих після Другої світової війни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Надзвичайно цінним є багатотомне, у двадцяти трьох томах, польське наукове видання Міжнародного Центру Культури у Кракові «Матеріали до історії сакрального мистецтва на східних землях давньої Речі Посполитої: 23 т. Частина І. Римо-католицькі костели та монастирі колишнього воєводства Руського опублікованого у Кракові з 1993 по 2015 рр. («Materialy do dziejow sztuki sakralnej па ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego» (Krakow, 1993-2015, t.I-XXIII). Зокрема, 12 том цього видання «Костели та монастирі Львова ХІХ - ХХ ст. Матеріали до історії сакрального мистецтва східних теренів колишньої Речі Посполитої» опублікованої у Кракові в 2004 р. («Koscioly i klashtory Lwowa z wiekow XIX i XX. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego» Krakow, 2004) [2]. У цьому томі відомі польські вчені - Анджей Бетлей / Andrzej Betlej [1-4], Мартін Бєрнат / Marcin Biernat [6], Катажина Бжезіна / Katarzyna Brzezina [7-12], Пйотр Красни / Piotr Krasny [13-18], Ян К. Островський / Jan K. Ostrowski, Юзеф Скрабський / Jozef Skrabski [20-23] - провели інвентаризацію та атрибуцію римо-католицьких костелів та каплиць Львова, які були побудовані у XIX - XX ст. Подається також важлива інформація про храми, які були знищені в період радянської влади з 1944 по 1991 рр.

Також цінною є монографія єпископа Мар'яна Бучека та Ігоря Седельника «Львівська Архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь», яка була опублікована у Львові в 2004 р. на українській та польській мові. У праці подані відомості про львівські костели побудовані у цей період: Матері Божої Неустанної Помочі (Львів- Збоїща, 1935 р.) та Святих Петра і Павла (Львів-Рясне, 1895 р.) [29]; «Ілюстрований путівник по Львову» Олександра Мединського виданого у Львові у 1936 р. (Aleksander Medynski «Ilustrowany Przewodnik po Lwowie» Lwow, 1936) [19] та інші праці.

Мета статті - подання відомостей про костели та монастирі Римо- Католицької Церкви Львова, які були побудовані з 1860 по 1939 роки. Огляд видань у яких найбільш повно представлена історія збережених та знищених пам'яток. Популяризація римо-католицьких святинь Львова, які становлять велику історичну, культурну та мистецьку цінність в науковому середовищі.

Виклад основного матеріалу

костел монастир церква львів

Протягом багатьох віків сакральне мистецтво Львівської Архідієцезії Римо-Католицької Церкви розвивалося на землях України згідно традиції та усталених християнських моральних та естетичних принципів. Стилістичні вирішення та проекти сакральних святинь (костелів, каплиць, монастирських комплексів) узгоджувалися, а проекти в завершальній стадії завжди затверджувалися духовними особами - парохами костелів, настоятелями минастирів та єпископами, які були відповідальні за належний рівень виконання сакральних творів у своїх дієцезіях. Зазначимо, що на високий рівень виготовлення сакральних творів впливала не тільки фахова підготовка виконавців цих творів, але й творча конкуренція, яка проявлялася у тому, що перед будівництвом костелів чи каплиць проводилися мистецькі конкурси на кращий проект та макет будівлі.

Частина костелів та монастирів Римо-Католицької Церкви Львова, які були побудовані з 1860 по 1939 рр. в період радянської влади були знищені повністю або частково. На стан їхнього збереження вплинуло і те, що багато храмів використовувалися як склади для хімічних добрив, заводських приміщень, магазинів, лікарень, навчальних закладів, а навіть спортивних комплексів.

З двадцяти шести римо-католицьких святинь (двадцяти п'яти костелів і каплиць та одного монастиря), які були побудовані з 1860 до 1939 р. шістнадцять належать іншим християнським конфесіям: Українській Греко-Католицькій Церкві з 1991 р. передано десять святинь; Українській Автокефальній Православній Церкві - три святині; Українській Православній Церкві Київського Патріархату - дві святині; Християнам Віри Євангельської - одна святиня. Серед римо-католицьких храмів, які повністю зруйновані в радянський перід є три святині, не діючих - шість, одна каплиця перебудована на костел у 1998 р.

До римо-католицьких храмів, які нині належать іншим християнським конфесіям належить: Костел Святих Петра і Павла та новий костел на Сигнівці (1930 р., архітектор Вавжинець Дайчак). З 1990 р. - церква Святого Архангела Михаїла, УАПЦ [22, С. 47-57]; Каплиця Будинку Військових Інвалідів (1855-1863 рр., проект Теофіла Едварда ван Гансена, архітектор Едмунд Келер, будівництво та оздоблення: Кипріан Годебський, Абель Марія Шарль Пер'є). З 1998 р. - церква Покрови Пресвятої Богородиці, ПЦУ (вул. Клепарівська) [13, С. 67-77]; Костел Пресвятого Серця Ісуса та монастир Сестер Францисканок Пресвятих Дарів (1877-1883, архітект Юліан Захаревич). З 1992 р. - церква Святого Йоана Золотоустого і Духовна академія УПЦ КП (вул. Лисенка, 43) [17, С. 77-103]; Костел Воскресіння Ісуса Христа та монастир, семінарія та «Інтернат Руський» отців Воскресенців (1881-1882, 1888-1890, 1932, 1918-1939 рр., проект Альбіна Загорського). З 1994 р. - храм Христа Спасителя Християн Віри Євангельської, ХВЄ (вул. Пекарська, 59) [3, С. 103-117]; Каплиця Святої Родини та монастир Сестер Францисканок Родини Марії (колишня каплиця Матері Божої Неустанної Помочі і Святого Йосифа та монастир Сестер Кармеліток Босих) (1889-1891, архітектор Юзеф Каєтан Яновський). З 1998 р. - каплиця Святих Косми і Даміана, УГКЦ (вул. Лисенка 45) [14, С. 125-135]; Костел Матері Божої Неустанної Помочі і Святого Йосифа та монастир Сестер Кармеліток Босих (1893-1895, архітектор Іван Левинський, проект німецького архітектора Франца Штатца). З 2008 р. - церква Святого Климентія Папи, УГКЦ (вул. ген. Чупринки) [16, С. 135-153]; Костел Святої Родини та монастир Отців Реформатів (1896-1901, архітектор Міхал Ковальчук). З 1991 р. - церква Святого Андрія Первозваного, УАПЦ (вул. Шевченка, 66) [10, С. 153-167]; Костел Святої Єлизавети (1903-1911, проект Теодора Мар'яна Тальовського). З 1991 р. - церква Святих Ольги і Єлизавети, УГКЦ (площа Кропивницького) [18, С. 167-195]; Костел Матері Божої Святого Розарію на Клепарові (1904, проект Вінцентія Вітольда ІІІ Равського). З 1997 р. - церква Святого Йоана Хрестителя, УГКЦ (вул. Варшавська, 33) [12, С. 195-205]; Костел Святого Йосифа і Блаженного Андрія Боболі та реколекційний дім Отців Єзуїтів (1907-1908, автори проекту: Тадеуш Обмінський, Юзеф Пйонтковський і Кароль Ріхтман). З 1992 р. - церква Святого Йосифа Обручника, УГКЦ. Храм перебуває під опікою Згромадження Сестер Милосердя Святого Вінкентія (вул Залізняка, 11) [2, С. 205-217]; Костел Святого Франциска Ассізького і монастир Отців Капуцинів на Замарстинові (1925-1930, архітектор Ян Кароль Зубжицький). З 1991 р. - церква Святого Йосафата, УГКЦ (Замарстинівська, 134) [9, С. 225-247]; Костел Матері Божої Королеви Польщі та новий костел на Знесінні (1937-1939, проект Веслава Гржимальського). З 1991 р. - церква Матері Божої Владичиці України, УГКЦ (вул. Новознесенська, 34) [26, С. 247-253]; Костел Воздвиження Хреста Господнього в Кривчицях (1931, проект Вавжинця Дайчака). З 1990 р. - храм Різдва Пресвятої Богородиці, УАПЦ [15, С. 255-261]; Костел Матері Божої Остробрамської на Личакові (1931-1934, архітектори: Тадеуш Обмінський, Вавжинець Дайчак). З 1992 р. - церква Покрови Пресвятої Богородиці, УГКЦ, яка належить Отцям Салезіянам (вул. Личаківська) [4, С. 261-279]; Костел Пресвятого Серця Ісуса на Баторівці (нині - Львів-Рясне, місцевість Камянка) (1938-1939, архітект Вавжинець Дайчак). З 1991 р. - церква Найсвятішого Серця Ісуса, УГКЦ (вул. Фещенка-Чопівського, 2а) [21, С. 339-343]; Костел Святих Апостолів Петра і Павла (1891-1895 р. у житловому масиві Рясне). З 1991-1997 рр. тривала перебудова святині. Нині - церква Святих Апостолів Петра і Павла, УГКЦ [29, С. 161-162].

До римо-католицьких храмів, які не використовуються за призначенням (недіючі) належить: Монастир і науково-освітній інститут Пресвятого Серця Ісуса / Sacre Coeur, з каплицею Пресвятих Сердець Ісуса і Марії (1860-1864 рр., архітектор Вінкентій I Равський, розбудова з 1884-1897 рр., архітектори Іван Левинський, Іван Кудельський). Монастир не діючий, а каплиця знесена в радянський період (комплекс був розміщений між пл. Святого Юра та вул. Карпінського) [7, С. 21-47]; Заклад Святої Терези Сестер Божого Провидіння з каплицею Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1860-1863, архітектор Юзеф Франц). Нині приміщення монастиря використовують як навчальні корпуси Львівської політехніки (вул. Бандери, 32) [27, С. 57-67]; Монастир та заклад Сестер Святого Йосифа (1885-1886, проект виконав Кароль Пташек). В радянський період - дитячий будинок, а пізніше лікарня та спеціалізована школа [1, С. 117-125]; Костел Матері Божої Святого Скапулярія та монастир Отців Кармелітів Босих на Персенківці (1933-1938, проект Людоміла Гюрковича). Нині будівлі належать автобусному заводу та конструкторському бюро (вул. Персенківка, 10) [25, С. 279-293]; Костел Христа Царя в Козельниках (1937-1939, проект Стефана Порембовича і Романа Христовського). Приміщення перебудували під офіс будівельної фірми (вул. Зелена, 139) [8, С. 293-303]; Костел Святого Вінкентія де Поля Ордену Отців Місіонерів (1938-1939, 1941, архітектор Максиміліан Стефан Кочур). В будівлі розташований басейн палацу спорту (будівля розміщена на розі вул. Стуса, Свєнціцького та Мушака) [6, С. 303-339].

До римо-католицьких храмів, які зруйновані в радянський перід належить: Каплиця Пресвятих Сердець Ісуса і Марії (1884-1897 рр., архітектори: Ян Кудельський; скульптор Петро Гарасимович; різьбяр Тадеуш Сокульський (розміщений між пл. Святого Юра та вул. Карпінського) [7, С. 21-47]; Костел Матері Божої Неустанної Помочі на Левандівці (1921-1923, архітектор Генрик Заремба) зруйнований в період радянської влади бл. 1960 р. [11, С. 217-225]; Громадська каплиця на Кульпаркові (1926-1927, проект розробив Людоміл Гюркович) зруйнована у 70-х рр. ХХ ст. [20, С. 253-255].

У ХХ ст., особливо в міжвоєнний період з 1918 по 1939 рр. побудову нових сакральних споруд, як зазначає професор Ян К. Островський, доручали чернечим орденам: Отцям Реформатам на Клепарові, Отцям Капуцинам на Замарстинові, Отцям Салетинам на Знесінні, Отцям Місіонерам на Софіївці, Отцям Салезіянам на Личакові, Отцям Францисканцям в Козельниках. З початком Другої світової війни інтенсивна будова римо- католицьких храмів була перервана, окрім робіт пов'язаних з оздобленням костелів, які проводилися навіть під час німецької окупації у 1941-1943 рр. Прикладом можуть слугувати костел Святого Вікентія де Поля Ордену Отців Місіонерів та костел Христа Царя в Козельниках. Після завершення робіт ці костели були освячені [23, С. 10].

В розвитку сакральної архітектури цього періоду професор Ян К. Островський виділяє два етапи. Перший етап охоплює період з 1875 по 1914 рр. У цей час відбулося створення нової інституційної структури Римо-Католицької Церкви після періоду заборони та обмежень. Другий - з 1930 по 1939 рр., та початку Другої світової війни і радянської окупації. У цей період сакральна архітектура Львова розвивалася від раннього історизму до модерну. Історизм домінував майже в усіх проектах до 1914 р., а навіть в міжвоєнний період [23, С. 10].

Професор Ян К. Островський визначивши стилістику сакральних споруд зазначив, що каплиця монастиря Пресвятого Серця / Sacre Coeur (1860-1864 рр., архітектор - Вінцентій I Равський), яка була зруйнована в радянський період представляла форми ранньої романтичної неоготики. Тут потрібно уточнити, що в цей період на теренах Львова працювали три архітектори з однаковим іменем та прізвищем: Вінцентій Равський (1810-1870), його син (1867-1927) і племінник останнього (1893-1962) тому вчені використовують позначення I, II і III для їх ідентифікації [23, С. 10, прим. 8].

Перехідний стиль між романізмом і готикою у побудові має костел і монастир Сестер Францисканок Найсвятішого Сакраменту 1877 - бл. 1890, архітектор Юліан Захаревич); каплиця і монастир Кармеліток

Босих, пізніше Сестер Францисканок Родини Марії (1889-1890 рр., архітектор Юзеф Каєтан Яновський); костел Кармелітанок Босих (18931895 рр., архітектор Франц Статц); костел Святої Єлизавети (площа Кропивницького), 1902-1904 рр., 1904-1911 рр., архітектор Теодор Таловський).

Будівлі в оздобленні яких переважає стилістика необароко: комплекс Святої Терези (бл. 1860-1863, архітектор Юзеф Франц); монастир Воскресіння з «Інтернатом Руським» (1881-1897, архітектор Альбін Загурський); монастир Пресвятого Серця / Sacre Coeur (1882-1897, архітектор Іван Левинський); костел і монастир Отців Реформатів (18961900, архітектор Міхал Ковальчук); костел Матері Божої Святого Розарія на Клепарові (1904 р., проект розробив Вінцентій Вітольд ІІІ Равський); костел Святого Йосифа та Блаженного Андрія Боболі в єзуїтському реколекційному домі (1914-1916, архітектори: Станіслав Дідек і Францішек Мончинський) [23, С. 11]. Еклектичне поєднання неороманських і модерних мотивів спостерігаємо в оздобленні костелу Воскресенців (1888-1889 рр., архітектор Альбін Загорський) [23, С. 11].

Нові стилістичні форми у сакральній архітектурі Львова збагачуються реконструкцією давніх храмів. Неороманських форм набув середньовічний костел Святого Йоана, який перебудував Юліан Захаревич у 1887 р. Цей костел був взірцем для інших храмів збудованих наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. [23, С. 11, прим. 9]. До необарокових можна віднести костел Сакраменток XVIII ст., який перебудував у 18811887 рр. Адольф Мінасевич, а також у 1902-1904 рр., Владислав Садловський. Форму раннього модернізму мають тільки дві споруди не літургійного призначення: будинок для невиліковних при Інституті сестер Юзефіток, Іван Левинський, 1900 р.; Реколекційний дім Отців Єзуїтів, Юзеф Пйонтковський і Кароль Ріхтман, 1907-1908 рр. [23, С. 11, прим. 10].

Будівництво римо-католицьких костелів у Львові мало особливо інтенсивний розвиток в останні роки перед Другою світовою війною. Такого не спостерігається в інших містах України. Для порівняння з Краковом, який був певним орієнтиром для Львова, за весь міжвоєнний період було збудовано тільки три храми [23, С. 15, прим. 20]. Ця будівельна активність великою мірою залежала від проведення конкурсів на кращі проекти. Прикладом можуть слугувати костели Матері Божої Остробрамської та Сятого Вінкентія де Поля. Стилістику костелу Матері Божої Остробрамської (1931-1934 рр, архітектор Тадеуш Обмінський, проект змодифікував Вавжинець Дайчак) професор Ян К. Островський відніс до старохристиянських базилік, які мають просту і строгу форму.

Велику історичну, культурну та мистецьку цінність мали римо- католицькі святині Львова, які були знищені в період радянської влади з 1944 по 1991 рр. До таких святинь слід віднести комплекс монастирських будівель Пресвятого Серця Ісуса (Sacre Coeur). Це одна з найбільш монументальних споруд, які були побудовані у другій половині ХІХ ст. в Галичині. Будівництвом каплиці Найсвятіших Сердець Ісуса і Марії у 1860-1864 рр. керував відомий архітектор Вінкентій I Равський, а розбудову монастиря в 1884-1897 рр., здійснив архітектор, професор Іван Левинський. Каплиця, відома лише завдяки кресленням і архівним фотографіям, мала неоготичні форми з елементами неороманського стилю [7, С. 45, прим. 189-190].

У післявоєнний час каплицю Пресвятих Сердець Ісуса і Марії, дитячий будинок і зал з надбудовою було знесено, а на їх місці зведено нові флігелі корпусів Національного університету «Львівська політехніка». Решта частин монастиря перепрофільовано. Декілька вікон були замуровані, а ніша у якій зберігалася скульптура Пресвятого Серця Ісуса були замуровані та знятий картуш з гербом, який був розміщений зверху над нішею. Частина виробів літургійного призначення та оздоблення каплиці та монастиря після Другої світової війни були перевезені у Варшаву (Польща) в монастир Пресвятого Серця Ісуса (Sacre Coeu) [7, С. 44] (Рисунок 1-6).

Рис.1-3. 1 Монастир Пресвятого Серця Ісуса (Sacre Coeur). Стан до 1939 р.; 2. Сучасний вигляд монастиря Пресвятого Серця Ісуса без скульптури (фрагмент світлини Р. Бречко, 1915. URL: https://commons.wikimedia.Org/wiki/File:Lviv_St_George_ Square_1_RB.jpg) 3. Каплиця Найсвятіших Сердець Ісуса і Марії. Стан початку ХХст. (Див.: Brzezina, 2004a: il. 11, 27)

У цьому році фахівці кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська Політехніка» відтворили вигляд втраченої каплиці. Проект розробили аспірант Ілля Литвинчук, доцент Максим Ясінський та випускниця кафедри АТР Наталія Рязанова під керівництвом завідувача кафедри, професора Миколи Бевза [30] (Рисунок 7-8). Дякувати Богу, що у Львові є фахівці, які можуть відновити вигляд знищених у радянський період сакральних будівель.

Рис. 4-6 4. Каплиця монастиря Пресвятого Серця Ісуса (Sacre Coeur). Головний вівтар. Стан з 1892 р. 5. Вівтар каплиці Матері Божої Пречудової. Стан початку ХХ ст. 6. Образ Пресвяте Серце Ісуса Христа у ніші зали наукової, різьблення. Стан з початку ХХ ст. (Див.: Brzezina, 2004a: il. 14, 17, 49)

Рис. 7-8 Каплиця монастиря Пресвятого Серця Ісуса (Sacre Coeur). Макет і 3D-модель костелу. Робота кафедри архітектури та реставрації (Див.: Коваленко Ірина. Костел монастиря Сакре-Кер у Львові: храм, який замінили їдальнею. 2024. URL: https://zaxid.net/news)

Ще однією сакральною пам'яткою, яка була повністю зруйнована в період радянської влади близько 1960 р. є костел Матері Божої Неустанної Помочі на Левандівці [11, С. 223]. Будівництво цього храму розпочалося 24 жовтня 1921 р. на землі, подарованій Львівською міською радою (на розі вулиць Широкої та Міської), архітектор Генрик Заремба. 5 серпня 1923 р. костел урочисто освятив о. Вінкентій Чайковський [11, С. 218, прим. 16]. А 12 серпня 1923 р. до храму було урочисто внесено сертифіковану копію чудотворної римської ікони Матері Божої Неустанної Помочі, яка зберігається у храмі Святого Альфонса Ордену Отців Редемптористів у Римі [11, С. 218-219]. До 1945 р. адміністратором парафії на Левандівці був о. Владислав Вітковський [11, С. 219]. В 1991-1996 рр. на цьому місці була побудована церква Пресвятої Покрови за проектом архітектора Романа Сивенського, що належить Українській Православній Церкві Київського Патріархату [11, С. 220, прим. 28].

У 70-х рр. ХХ ст. була зруйнована громадська каплиця на Кульпаркові. Ця каплиця була побудована у 1926-1927 рр. згідно проекту архітектора Людоміла Гюрковича в стилі необароко. Після Другої світової війни радянська влада передала її православній громаді, яка переобладнала її на православну церкву. А в 70-х рр. ХХ ст. каплицю знесли танком. Професор Ян Островський подає 1970 р. як дату її руйнування згідно архівних фотографій, що документують знищення. Вчений також подає 1973 р., як дату руйнування згідно дослідження Юлії Богданової [20, С. 253, іл. 644-645, прим. 4]. На фотографії 1970 р. (?) видно, як танк руйнує каплицю [28, С. 511; 20, С. 253, іл. 644-645].

У Schematismus leopoliensis 1936 р., c. 28 (Див.: Schematismus Universi Saecularis et Regularis Cleri Archi Diaeceseos Metropol. Leopol. Rit. Lat. 1936, s. 28) подана дата побудови каплиці у 1927 р. Також зазначено що дотримання проекту було частковим. Акція руйнування каплиці зафіксована на фотографіях 1970 р. [24, С. 28; 20, С. 253, іл. 644, прим. 4]. Можливо предмети літургійного призначення бути знищені разом з каплицею [20, С. 253, іл. 642-645, прим. 4].

У 1932-1935 рр. було споруджено дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги на Збоїщах. Після Другої світової війни у1946 р. каплицю закрили, пристосувавши її під складське приміщення. Повернули колишній храм у вересні 1992 р. У 1998 р. дерев'яну святиню розібрали, спорудивши новий мурований костел за проектом львівського архітектора Олександар Матвіїва. Нині парафію обслуговують Отці Воскресінці [29, С. 146-147, іл. 1-3, 4]. У 1891-1895 р. у житловому масиві Рясне побудували новий мурований костел Святих Апостолів Петра і Павла. З 1991-1997 рр. тривала перебудова святині. З 1997 р. - церква Святих Апостолів Петра і Павла, УГКЦ [29, С. 161-162].

Висновки

Проведений аналіз дозволив класифікувати зруйновані, недіючі та передані іншим конфесіям римо-католицькі святині. Встановлено, що з двадцяти шести римо-католицьких костелів, які були побудовані з 1860 до 1939 р. шістнадцять нині належать іншим християнським конфесіям. Зокрема, Українській Греко-Католицькій Церкві з 1991 р. передано десять святинь; Українській Автокефальній Православній Церкві - три святині; Українській Православній Церкві Київського Патріархату - дві святині; Християнам Віри Євангельської - одна святиня. Серед римо-католицьких храмів, які повністю зруйновані в радянський перід є три святині, не діючими - шість святинь, одна каплиця у 1998 р. перебудована на костел.

Встановлено, що всі римо-католицькі святині - архітектурні комплекси, оздоблення та предмети літургійного призначення - мають високий рівень виконання. Значною мірою на це вплинула фахова підготовка архітекторів і майстрів та організація мистецьких конкурсів на кращий проект та макет храму.

Література

1. Betlej A. Klasztor i Zaklad SS. sw. Jozefa. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t.. Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego. Czgsc I. Krakow, 2004. T.12. 416 s., ss. 117-125.

2. Betlej A. Kosciol p.w. Sw. Jozefa i Bl. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. Jezuitow. Materiaty do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 205-217.

3. Betlej A. Kosciol p.w. Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa oraz klasztor, seminarium i “Internat Ruski” ks. Zmartwychwstancow. Materiaty do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. T.12. 416 s., ss. 103-117.

4. Betlej A. Kosciol wotywny p.w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Lyczakowie. Materiaty do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 261-279.

5. Betlej, A., Biernat, M., Brzezina, K., Krasny, P., Ostrowski, J.K., & Skrabski, J. (2004). Koscioly i klashtory Lwowa z wiekow XIX i XX. Materiaty do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego. Czgsc I. Krakow: Mi^dzynarodowe centrum kultury, Wydawnictwo Antykwa. Mi^dzynarodowe centrum kultury, Wydawnictwo Antykwa. T. XII. 416 s., ill: ss. 417-521.

6. Biernat M. Kosciol parafialny p.w. Sw. Wincentego a Paulo (Misjonarzy). Materiaty do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t.. Koscioty i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego. Czgsc I. Krakow, 2004.T.12. 416 s., ss. 303-339.

7. Brzezina K. Klasztor I Zaklad Naukowo-Wychowawczy SS. Najswi^tszego Serca Jezusa z kaplic^ p.w. Najswi^tszych Serc Jezusa i Marii. Materiaty do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 21-47.

8. Brzezina K. Kosciol Franciszkanow p.w. Chrystusa Krola w Kozielnikach. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 293-303.

9. Brzezina K. Kosciol p.w. Sw. Franciszka z Asyzu i klasztor OO. Kapucynow na Zamarstynowie. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 225-247.

10. Brzezina K. Kosciol p.w. Sw. Rodziny i klasztor OO. Reformatow. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 153-167.

11. Brzezina K. Kosciol parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustaj^cej Pomocy na Lewandowce. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 217-225.

12. Brzezina K. Kosciol parafialny p.w. Matki Boskiej Rozancowej na Kleparowie. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow: Mi^dzynarodowe centrum kultury, Wydawnictwo Antykwa. T.12. 416 s., ss. 195-205.

13. Krasny P. Kaplica Domu Inwalidow Wojskowych. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 67-77.

14. Krasny P. Kaplica p.w. Sw. Rodziny oraz klasztor SS. Franciszkanek Rodziny Marli (d. kaplica p.w. Matki Boskiej Nieustaj^cej Pomocy i Sw. Jozefa oraz klasztor SS. Karmelitanek Bosych). Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 125-135.

15. Krasny P. Kosciol filialny p.w. Podwyzszenia Krzyza Sw. w Krzywczycach. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow: Mi^dzynarodowe centrum kultury, Wydawnictwo Antykwa. T.12. 416 s., ss. 255-261.

16. Krasny P. Kosciol p.w. Matki Boskiej Nieustaj^cej Pomocy i Sw. Jozefa oraz klasztor SS. Karmelitanek Bosych. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 135-153.

17. Krasny P. Kosciol p.w. Najswi^tszego Serca Jezusa i klasztor SS. Franciszkanek Najswi^tszego Sakramentu. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 77-103.

18. Krasny P. Kosciol parafialny p.w. Sw. Elzbiety. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 167-195.

19. Medynski, A. Ilustrowany Przewodnik po Lwowie. Lwow: przewodnik dla zwiedzaj^cych miasto. / Aleksander Medynski. Lwow: nakl. autora, 1936 (Lwow: K. Doroszynski). 249 s.: il.

20. Ostrowski Jan K. Kaplica publiczna na Kulparkowie. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 253-255.

21. Ostrowski Jan K. Kosciol parafialny p.w. Najswi^tszego Serca Jezusa na Batorowce. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 339-343.

22. Ostrowski Jan K. Kosciol parafialny p.w. SS. Piotra i Pawia oraz nowy kosciol na Sygniowce. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t.. Krakow 2004. Т.12. 416 s., ss. 47-57

23. Ostrowski Jan K. Wst^p. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t.. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 7-19.

24. Schematismus Universi Saecularis et Regularis Cleri Archi Diaeceseos Metropol. Leopol. Rit. Lat. 1936, s. 28

25. Skrabski J. Kosciol p.w. Matki Boskiej Szkaplerznej i klasztor OO. Karmelitow Bosych na Persenkowce. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 279-293.

26. Skrabski J. Kosciol parafialny p.w. Matki Boskiej Krolowej Polski i nowy kosciol na Zniesieniu. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 247-253.

27. Skrabski J. Zaklad Sw. Teresy SS. Opatrznosci Bozej z kaplic^ p.w. Niepokalanego Pocz^cia Najswi^tszej Panny Marii. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Krakow, 2004. Т.12. 416 s., ss. 57-67.

28. Богданова, Ю. Xpoнологія спорудження та стилістичний розвиток сакральних споруд Львова у період між двома світовими війнами / Історія релігії в Україні. Праці XIII-ї Міжнародної наукової конференції. Т.2 Львів, 2003. С. 509-517.

29. Бучек М. Львівська Архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь. Т. 1, Ч. 1. Парафії, костели та каплиці (Львівська обл.) / Єп. Мар'ян Бучек, Ігор Седельник. Львів: Курія Львівської Архідієцезії РКЦ, 2004. 322 с.

30. Коваленко І. Костел монастиря Сакре-Кер у Львові: храм, який замінили їдальнею / Ірина Коваленко https://zaxid.net/news/ / Zaxid.Net (26 червня 2024) https:// zaxid.net/kostel_monastirya_sakre_ker_u_lvovi_hram_yakiy_zaminili_yidalneyu_n1588258

References

1. Betlej, A. (2004a). Klasztor i Zaklad SS. sw. Jozefa. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [Monastery and Institute of the Sisters of St. Jozef / Materials on the history of sacred art in the eastern territories of the former Polish-Lithuanian Commonwealth: 23 vols. Part I.]. Krakow. Vol. ХП. pp. 117-125 [In Polish].

2. Betlej, A. (2004b). Kosciol p.w. Sw. Jozefa i Bl. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. Jezuitow. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Church of St. Joseph, Blessed Andrew Bobola, and the retreat house of the Jesuit Fathers / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. ХІІ. pp. 205-217 [In Polish].

3. Betlej, A. (2004c). Kosciol p.w. Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa oraz klasztor, seminarium i “Internat Ruski” ks. Zmartwychwstancow. Materials on the history of sacred art...: 23 vols. [The Church of the Resurrection of Jesus Christ, the monastery, seminary, and «Russ Boarding School» of the Resurrectionist Fathers. / Materials on the history of sacred art..., Krakow. Vol. ХП. pp. 103-117 [In Polish].

4. Betlej, A. (2004d). Kosciol wotywny p.w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Lyczakowie. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Votive Church of Our Lady of the Gate of Dawn in Lychakiv / Materials on the history of sacred art...: 23 vols] / Redakcja naukowa Jan K. Ostrowski. Krakow. Vol. ХІІ. pp. 261-279 [In Polish].

5. Betlej, A., Biernat, M., Brzezina, K., Krasny, P., Ostrowski, J.K., & Skrabski, J. (2004). Koscioly i klashtory Lwowa z wiekow XIX i XX. Materials on the history of sacred art in the eastern territories of the former Polish-Lithuanian Commonwealth: 23 vols. Part I.]. Krakow. Vol. ХІІ. 416 p., [In Polish].

6. Biernat, M. (2004). Kosciol parafialny p.w. Sw. Wincentego a Paulo (Misjonarzy). Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Parish Church of St. Vincent de Paul (Vincentians) / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. ХІІ. pp. 303-339 [In Polish].

7. Brzezina, K. (2004a). Klasztor i Zaklad Naukowo-Wychowawczy SS. Najswi^tszego Serca Jezusa z kaplic^ p.w. Najswi^tszych Serc Jezusa i Marii. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Monastery and Educational Institute of the Sisters of the Sacred Heart of Jesus, with the Chapel of the Sacred Hearts of Jesus and Mary / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. ХІІ. pp. 21-47. [In Polish].

8. Brzezina, K. (2004b). Kosciol Franciszkanow p.w. Chrystusa Krola w Kozielnikach. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Franciscan Church of Christ the King in Kozielnyky / Materials on the history of sacred art...: 23 vols]. Krakow. Vol. XII. pp. 293-303 [In Polish].

9. Brzezina, K. (2004c). Kosciol p.w. Sw. Franciszka z Asyzu i klasztor OO. Kapucynow na Zamarstynowie. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Church of St. Francis of Assisi and the Capuchin Monastery in Zamarstyniv / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 225-247. [In Polish].

10. Brzezina, K. (2004d). Kosciol p.w. Sw. Rodziny i klasztor OO. Reformatow. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Church of the Holy Family and the Monastery of the Reformat Fathers / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 153-167 [In Polish].

11. Brzezina, K. (2004f). Kosciol parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustaj^cej Pomocy na Lewandowce. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The parish church of Our Lady of Perpetual Help in Levandivka / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.] Krakow. Vol. XII. pp. 217-225 [In Polish].

12. Brzezina, K. (2004g). Kosciol parafialny p.w. Matki Boskiej Rozancowej na Kleparowie. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [Parish Church of Our Lady of the Rosary in Klepariv /Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 195-205 [In Polish].

13. Krasny, P. (2004a). Kaplica Domu Inwalidow Wojskowych. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [Church of Saint Jozef, Blessed Andrzej Bobola, and the retreat house of Fr. Jesuits. / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 67-77 [In Polish].

14. Krasny, P. (2004b). Kaplica p.w. Sw. Rodziny oraz klasztor SS. Franciszkanek Rodziny Marii (d. kaplica p.w. Matki Boskiej Nieustaj^cej Pomocy i Sw. Jozefa oraz klasztor SS. Karmelitanek Bosych). Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [Chapel of the Holy Family and the Convent of the Sisters of the Holy Family of Mary (formerly Chapel of Our Lady of Perpetual Help and St. Joseph and Convent of the Barefoot Carmelite Sisters) / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 125-135 [In Polish].

15. Krasny, P. (2004c). Kosciol filialny p.w. Podwyzszenia Krzyza Sw. w Krzywczycach. Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 255-261. [In Polish].

16. Krasny, P. (2004d). Kosciol p.w. Matki Boskiej Nieustaj^cej Pomocy i Sw. Jozefa oraz klasztor SS. Karmelitanek Bosych. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Church of Our Lady of Perpetual Help and St. Joseph, along with the monastery of the Discalced Carmelite Sisters / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 135-153 [In Polish].

17. Krasny, P. (2004f). Kosciol p.w. Najswi^tszego Serca Jezusa i klasztor SS. Franciszkanek Najswi^tszego Sakramentu. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Church of the Most Sacred Heart of Jesus and the monastery of the Franciscan Sisters of the Most Blessed Sacrament / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. ХІІ. pp. 77-103 [In Polish].

18. Krasny, P. (2004g). Kosciol parafialny p.w. Sw. Elzbiety. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [Parish Church of St. Elizabeth / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. ХІІ. pp. 167-195 [In Polish].

19. Medynski, A. ( 1936). Ilustrowany Przewodnik po Lwowie. Lwow: przewodnik dla zwiedzaj^cych miasto / Aleksander Medynski. [Illustrated Guide to Lviv. Lviv: a guide for city visitors]. Lviv: author's edition, 1936 (Lviv: K. Doroszynski). 249 p.: ill.

20. Ostrowski, Jan K. (2004a). Kaplica publiczna na Kulparkowie. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [Public chapel in Kulparkiv / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 253-255 [In Polish].

21. Ostrowski, Jan K. (2004b). Kosciol parafialny p.w. Najswi^tszego Serca Jezusa na Batorowce. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The parish church of the Most Sacred Heart of Jesus in Batorivka / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.] Krakow. Vol. XII. pp. 339-343 [In Polish].

22. Ostrowski, Jan K. (2004c). Kosciol parafialny p.w. SS. Piotra i Pawia oraz nowy kosciol na Sygniowce. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The parish Church of Sts. Peter and Paul and the new Church in Syhnivka / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 47-57 [In Polish].

23. Ostrowski, Jan K. (2004d). Wst^p. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [Church of Saint Jozef, Blessed Andrzej Bobola, and the retreat house of Fr. Jesuits. / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 7-19 [In Polish].

24. Schematismus Universi Saecularis et Regularis Cleri Archi Diaeceseos Metropol. Leopol. Rit. Lat. [Schematismus of the Entire Secular and Regular Clergy of the Archdiocese of Lviv, Latin Rite], 1936, p. 28.

25. Skrabski, J. (2004a). Kosciol p.w. Matki Boskiej Szkaplerznej i klasztor OO. Karmelitow Bosych na Persenkowce. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Church of Our Lady of Mount Carmel and the Monastery of the Discalced Carmelites at Persenkivka / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 279-293 [In Polish].

26. Skrabski, J. (2004b). Kosciol parafialny p.w. Matki Boskiej Krolowej Polski i nowy kosciol na Zniesieniu. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [Church of Saint Jozef, Blessed Andrzej Bobola, and the retreat house of Fr. Jesuits. / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.]. Krakow. Vol. XII. pp. 247-253 [In Polish].

27. Skrabski, J. (2004c). Zaklad Sw. Teresy SS. Opatrznosci Bozej z kaplic^ p.w. Niepokalanego Pocz^cia Najswi^tszej Panny Marii. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. [The Institution of St. Teresa of the Divine Providence with the Chapel of the Immaculate Conception of the Blessed Virgin Mary / Materials on the history of sacred art...: 23 vols.] Krakow. Vol. XII. pp. 57-67 [In Polish].

28. Bohdanova, Yu. (2003). Xponolohiia sporudzhennia ta stylistychnyi rozvytok sakralnykh sporud Lvova u period mizh dvoma svitovymy viinamy / Istoriia relihii v Ukraini. Pratsi XIII-yi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii [Chronology of Construction and Stylistic Development of Sacred Buildings in Lviv Between the Two World Wars. History of Religion in Ukraine. Proceedings of the 13 th International Scientific Conference]. Vol. 2. Lviv, 2003. Pp. 509-517. [in Ukrainian].

29. Buchek, M., Sedelnyk, I/ Lvivska Arkhidiietseziia latynskoho obriadu. Iliustrovana rozpovid. Parafii, kostely ta kaplytsi (Lvivska obl.) [Lviv Archdiocese of the Latin Rite. Illustrated Narrative. Vol. 1, Part 1. Parishes, Churches, and Chapels (Lviv Region). By Bishop Marian Buchek, Igor Sedelnyk]. Lviv, 2004. 322 p. [in Ukrainian].

30. Kovalenko, I. (2024). Kostel monastyria Sakre-Ker u Lvovi: khram, yakyi zaminyly yidalneiu [The Church of the Sacre-Creur Monastery in Lviv] Zaxid.Net (June 26, 2024). https://zaxid.net/kostel_monastirya_sakre_ker_u_lvovi_hram_yakiy_zaminili_ yidalneyu_ n1588258[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru