Періодизація археoлoгічнoї діяльнoсті Вoлoдимира Ястребoва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський національний технічний університет

Періодизація археoлoгічнoї діяльнoсті Вoлoдимира Ястребoва

Ольга Собчук, аспірантка

«PERIODIZATION OF ARCHEOLOGICAL ACTIVITY BY VOLODYMYR YASTREBOV»

Olga Sobchuk Postgraduate student Central Ukrainian National Technical University, Ukraine

ABSTRACT

The article attempts to analyze the archaeological activity as one of the main directions of scientific research of Volodymyr Mykolayovych Yastrebov. For a long time, Volodymyr Yastrebov, as a historian of the bourgeois-democratic circle, belonged to the cohort of unfairly forgotten researchers of the South and Center of Ukraine of the second half of the 19th century. The issue of bringing back from oblivion the names of researchers of Ukraine's past and studying their scientific legacy was defined as a priority by M. S. Hrushevsky at the end of the 1920s. Unfortunately, the authorities' obsession with "councils" in the 1930s halted Ukrainian studies for a long time, which led to the absence of detailed, comprehensive research on the life and work of Volodymyr Yastrebov. The lack of the researcher's personal archive likely hindered contemporary researchers from fully studying his life and work. Therefore, a phased, detailed examination of each separate field in which V. M. Yastrebov conducted his scientific research is very important in the process of conducting a comprehensive study of his life and work. Archaeology occupied a special place in V. Yastrebov's scientific life. Therefore, the main objectives of our research are to trace the development of V. Yastrebov as an archaeologist, understand the types of archaeological research conducted by the scientist, and identify the methods he used during his archaeological studies, as well as determining the role of Volodymyr Mykolayovych in the contemporary scientific environment. The result of the proposed study was the identification of two periods in V. Yastrebov's archaeological activity and a characterization of their peculiarities. Within the identified periods, the stages of V. Yastrebov's formation as a professional archaeologist were traced, the results of his archaeological research were systematized, the methods used by V. Yastrebov were determined, and the circle of his scientific communication among contemporary archaeologists was outlined.

Key words: archaeology, V. Yastrebov, research, method, trench, survey, excavation.

ВСТУП

Постановка проблеми. Хоч ім'я Володимира Ястребова займає помітне місце у серед археологів ХІХ століття, однак постать цього науковця є недостатньо відомою та вкрай маловивченою. Важливість проведеної ним роботи по вивченню Південної та Центральної України важко переоцінити. В. Ястребов досліджував історичне минуле території сучасної Кіровоградщини, північної Херсонщини та східної Одещини, долучився до створення та опікувався музейним зібранням Єлисаветградського земского реального училища (ЄЗРУ). Завдяки науковій спадщині дослідника, значно поповнилась історіографія досліджень Півдня та Центру України, а сучасні історики мають гарну джерельну базу для власних розробок наукових проблем. Тому детальне вивчення кожного з напрямків діяльності В. Ястребова є актуальним і в подальшому відкриває перспективу до комплексного вивчення життя та діяльності цього науковця.

Аналізуючи діяльність В. Ястребова в галузі археології необхідно зазначити, що йому довелося займатися археологічними дослідженнями в переломний момент становлення археології як науки. Це був час, коли археологія починала набувати професійних рис і позбувалась тавра любительства та скарбошукацтва. Відсутність методологічної бази проведення археологічних досліджень та накопиченого попередниками матеріалу, початковість розвитку археології саме степової частини України - все це не завжди дозволяло дослідникові правильно проводити дослідження та інтерпретувати знахідки й пам'ятки. Але, водночас, В. Ястребов чітко розумів важливість археологічних досліджень й, розглядаючи археологію, перш за все, як науку, позиціонував археологічні дослідження як важливий засіб отримання нового матеріалу для пізнання давнього минулого. Ястребов присвятив науковій діяльності більшу частину свого життя, зробивши помітний внесок у археологічне вивчення Півдня та Центру України. Він впроваджував нові методики досліджень, започатковував нові підходи до вирішення археологічних проблем, турбувався питанням охорони та наукового вивчення пам'яток історії та культури. Саме тому його спадщина, залишена сучасним дослідникам має бути досліджена та гідно оцінена.

Метою дослідження є виділення ключових періодів в археологічній діяльності В. Ястребова, їх аналіз; простеження процесу становлення дослідника як археолога-польовика; визначення внеску В. Ястребова у вивчення археологічного минулого України.

РЕЗУЛЬТАТИ

Археологічна діяльність В. Ястребова донині вивчалося фрагментарно. Згаданому питанню приділив увагу М. Тупчієнко на конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження В. Ястребова, що проводилась у 2005 році у м. Кіровограді. Він зробив короткий огляд діяльності Ястребова-археолога, а у 2008 році, у статті «Музеєзнавчі аспекти археологічної спадщини В. Ястребова», спробував висвітлити археологічну діяльність Ястребова з позицій музеєзнавства (Тупчієнко; 2008: 109). Побіжно торкалася теми археологічної діяльності пошуковця Н. Бокій, вивчаючи питання історії археологічних досліджень на території сучасної Кіровоградщини, зокрема під час вивчення історії досліджень Литої Могили (Бокій; 1988: 3).

Джерельною базою даної роботи слугували епістолярій В. Ястребова, його монографії, публікації в періодичних виданнях, звіти розкопок.

Наукові вподобання В. Ястребова охоплювали такі галузі як історія, етнографія, географія, археографія, фольклористика. Особливу ж роль В. Ястребов відводив саме археології. Впродовж 15 років (з 1883 по 1898) наукової діяльності, він вивчив або дообстежив близько 30 об'єктів археології, взяв участь у VI Археологічному з'їзді, написав дві монографії з археологічної тематики, опублікував ряд статей з даної галузі.

Таблиця археологічних досліджень проведених В. М. Ястребовим, протягом 1883-1894 рр.

археoлoгічна діяльність ястребoв

Початок археологічної діяльності В. М. Ястребова припадає на 1883 рік - час призначення його завідувачем музейної кімнати при Єлисаветградському земському реальному училищі і, спершу, лежить в площині його педагогічної роботи. Поступово професійні навички В. Ястребова як археолога вдосконалюються, географія досліджень розширюється, починається співпраця з Імператорською Археологічною Комісією (далі - ІАК).

Аналізуючи зміст і спрямованість досліджень В. Ястребова в царині археології, хронологічно можна виокремити два основні періоди.

Перший період (1883-1888) характеризується зацікавленістю дослідника місцевими археологічними об'єктами. Причиною зацікавленості дослідника археологією стала нагальна потреба у наповненні артефактами музейного зібрання ЄРЗУ, яким В. Ястребов завідувати став із 1883 року. Основні ж шляхи поповнення колекції науковець вбачав у археологічних дослідженнях. Археологічні дослідження В. Ястребова у перший період його археологічної діяльності визначались трьома видами діяльності: збирання інформації про старожитності, проведення розвідок та екскурсій на археологічних об'єктах (досить часто робив це разом зі своїми учнями) та, власне, розкопки. Дослідник співпрацює із колекціонерами старожитностей, землевласниками, проводить розкопки на їхніх територіях. У цей час В. Ястребов активно поповнює музейне зібрання матеріалами, отриманими під час археологічних досліджень, намагається поєднати археологію та педагогічну роботу: пропагує використання археології в навчальному процесі, залучаючи учнів до археологічних досліджень. У цей же період В. Ястребов формує мережу кореспондентів, активно залучаючи інтелігенцію, студентів, духовенство для збирання історичної інформації та матеріалів. Протягом 1883-1888 років В. Ястребов проводить археологічні дослідження на території Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії. Це були одні з перших археологічних досліджень на території Поінгулля, проведених на професійному рівні. Слід зазначити, що перші археологічні дослідження Володимир Миколайович здійснює як археолог-аматор. Однак, паралельно він вивчає досвід тогочасних практикуючих археологів, знайомиться із новинками археологічних досліджень, шукає підходящі для певного виду пам'яток методики археологічних розкопок. Дослідник постійно вдосконалює свої навички дослідника- польовика, намагається проводити дослідження ретельно, відповідно до тогочасних наукових тенденцій. Важливою частиною роботи В. Ястребова цього періоду є методологічний підхід до опису та систематизації знахідок. Дослідник розумів, що наукова цінність предметів давнини залежить від інформації про обставини та місцезнаходження решток в межах пам'ятки. Особлива увага приділялась правильному розчищенню скелетів й використання для цього процесу спеціального реманенту. Із записів В. Ястребова бачимо, що цю роботу зазвичай він проводив особисто (Ястребов; 1886). Археологію В. Ястребов вважав наукою, яка здійснила переворот у історичній науці і завдяки якій знання про минуле людства набуло якісно нового характеру, а історія перестала бути «просто переліком династій, царів, битв, перемог та поразок...» (Ястребов; 1886).

Впродовж першого періоду своєї діяльності В. Ястребов друкує ряд наукових статей з археології у виданні Московського археологічного товариства (далі - МАТ) «Древности. Труды Московского Археологического Общества». Це статті «О глиняной чаше, найденной в м. Седневка Елисаветградского уезда Херсонской губернии», «Каменная баба из Елисаветградского уезда» та «Погребальные обычаи в древних могилах басейна реки Ингула» (1886), «Камень с узорами из кургана близ деревни Николаевки Александрийского уезда Херсонской губернии» (1888), «Раскопки в Херсонской губернии в 1887 году» (1889). У губернському виданні «Сборник Херсонского Земства» публікує статті «Сведения об археологической коллекции при Елисаветградском земском реальном училище» (1887), «Об археологической карте Херсонской губернии» (1889). Потрібно відзначити, що перші публікації В. Ястребова з археологічної тематики мають інформаційно-описовий характер. У цих статтях автор писав про археологічні дослідження та знахідки в Херсонській губернії у 80-ті роки ХІХ ст. В той же час, свої археологічні статті дослідник публікував лише у спеціальних виданнях, що вказує на те, що археології В. Ястребов відводив особливе місце у своїй науковій діяльності.

Другий період (1888-1897) визначається становленням В. Ястребова як професійного археолога, розширенням географії археологічних досліджень, налагодженням наукових контактів. З 1888 року дослідник співпрацює з ІАК. Це була наукова установа, яка керувала археологічними дослідженнями в Російській імперії і мала право видавати дозволи на розкопки - «відкриті листи». Саме з цієї установи дослідник офіційно отримує свої перші наукові відрядження: Тамбовська губернія (розкопки Лядинського та Томниковського могильників), Херсонська губернія (розкопки в урочищі «Сто могил» в Ольвії), Земля Війська Донського (розвідки на території Новочеркаська та Азовської фортеці), Катеринославська губернія (розвідки на о-ві Кам'януватий та поблизу с. Лоцманська Кам'янка). Значна кількість доручень В. Ястребову від ІАК вказує на високу оцінку його професійних якостей з боку Археологічної комісії.

Тоді ж В. Ястребов співпрацює з рядом наукових товариств, друкує наукові статті, проводить самостійні археологічні дослідження поза межами Херсонської губернії. Аналіз цього періоду археологічної діяльності В. М. Ястребова показує, що дослідник приділяє багато уваги розвиткові своїх професійних якостей археолога-польовика, намагається застосовувати нові методики проведення розкопок - він одним із перших почав практикувати розкопки курганів, використовуючи, окрім копання ями (чотирикутної чи прямокутної) до материка в центрі насипу, пробну та широку траншеї від основи насипу до центру. Протягом 1888-1897 років В. Ястребов веде активну наукову комунікацію з тогочасними археологами, як то Ф. Вовком, М. Грушевським, О. Бобринським, Д. Анучіним, Л. Нідерле, С. Райнахом, П. Себільйо, знайомиться з їхніми напрацюваннями, знайомить їх зі своїми дослідженнями, просить дати їм оцінку. У періодичному виданні «Revue агсйеоіо§іедие» французький археолог Соломон Райнах згадує В. Ястребова як дослідника, завдяки якому вчені на заході познайомились із археологічними знахідками півдня Російської імперії (Reinach; 1895: 374). Чеський вчений Л. Нідерле у своїй роботі «Первісна історія людства» називає В. Ястребова професійним дослідником курганів (Нідерле; 1898: 640).

З початку 1890-х років спостерігається напруження у стосунках В. Ястребова з МАТ у особі графині П. Уварової, яка її очолювала. Причиною цьому стали розбіжності у розумінні хронологічної класифікації пам'яток й те, що дослідник відступив від пропонованої товариством програми по збиранню відомостей для складання археологічної карти губернії. Цю ситуацію В. Ястребов неодноразово обговорює у листуванні із Ф. Вовком та М. Грушевським (Пономарьов; 2016, Руденко; 2000). Дослідник вважав подану Московським археологічним товариством класифікацію ненауковою, оскільки вона не враховувала можливості помилок у розумінні понять кам'яного та бронзового віку, які, на думку В. Ястребова, допустили Московське товариство та П. Бурачков. Він вважав, що знаряддями із різних матеріалів могли користуватись давні люди одночасно, тому хронологічне їх виокремлення є неправильним. Дослідник запропонував класифікацію за функціональним призначенням, яку використовав у своїй праці «Опыт топографического описания древностей Херсонской губернии».

Публікації Володимира Ястребова цього періоду з археології можна розділити на три типи: наукові публікації, рецензії та монографії. У цей період В. Ястребов видав дві монографії з археології: «Лядинский и Томниковский могильники Тамбовской губернии» (1893) та «Опыт топографического обозрения древностей Херсонской губернии» (1894). Остання стала першим виданням з огляду пам'яток старовини Херсонської губернії, включаючи інформацію про обставини їх виявлення та місцезнаходження з топографічними прив'язками. Результати другого періоду археологічної діяльності В. Ястребов висвітлює у статтях: «О раскопках близ с. Станишина» (1889), «Курганы и городища Херсонского края» (1892), «Отчет о раскопках и разведках в Ольвии» (1894), «Поездка на остров Каменоватый на Днепре» (1897).

На сторінках часопису «Київська старовина» В. Ястребов подавав рецензії на праці відомих археологів, таких як О. Бобринський, О. Лаппо-Данилевський, Д. Яворницький та інші. Ці рецензії відображали принципи та підходи, які використовував сам дослідник у своїй науково-дослідницькій діяльності. Наприклад, він високо оцінював професійні якості О. Бобринського, зосереджуючись на його акуратності та обережності у висновках (Ястребов; 1887: 362). З іншого боку, В. Ястребов критикував методи роботи

Д. Яворницького, вважаючи їх не достатньо обґрунтованими та необдуманими. Його рецензія на працю Д. Яворницького «Вольности запорожских казаков» вказувала на спонтанність та недостатню критичність автора дослідження у використанні джерел. В. Ястребов також наголошував на тому, що багато тверджень автора не було підтверджено на місцевості під час «археологічних екскурсій», які В. Ястребов проводив разом з учнями ЄЗРУ (Ястребов; 1891: 353, 355).

Завдяки своїй активній науковій діяльності, і в першу чергу - археологічним дослідженням - В. Ястребова було обрано членом ряду наукових товариств. 22 лютого 1894 року В. Ястребов отримав чин Статського радника, що давало йому ряд пільг, можливість подання документів до геральдичної комісії для отримання дворянства, а також збільшення жалування за службу. Усе це було ознакою визнання тодішнім науковим світом професіоналізму В. Ястребова та відданості його науці.

Таблиця наукових товариств, до складу яких було обрано В.М. Ястребова

Отже, нам вдалося виділити два періоди археологічної діяльності та окреслити етапи становлення В. Ястребова як археолога. Якщо у перший період науковець займається археологічними дослідженнями епізодично, як вчитель-ентузіаст, у межах учнівської програми училища з історії, або як археолог-аматор, реагуючи на повідомлення своїх кореспондентів, а географія його досліджень не виходить за межі Херсонської губернії, то у другий період простежується розширення географії археологічних досліджень В. Ястребова, відбувається становлення дослідника як професійного й авторитетного археолога, визнання його наукових досягнень. Також відносно запропонованої періодизації, нами зроблено спробу систематизації археологічних досліджень В. Ястребова, визначено основні напрямки, об'єми, методи та результати роботи В. Ястребова в галузі археології.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Беркович М.Е. Археологические памятники Кировоградской области /Кировоград.отд. нар. Образования. Кировоград.: Обл. изд., 1955.

Бокий Н.М., Авксентьева Л.В. История исследования Мельгуновского кургана. Первая Правобережная краеведческая конференция (225 лет от времени исследования Мельгуновского кургана 1763-1988 гг.). Кировоград, 1988. 3-5

Борисов Е. Херсонская губернская ученая архивная комиссия. Сборник Херсонского земства. № 1-4. 1898. 199 - 206.

Горбул Г.П., Бокий Н.М. О скифских стелах Кировоградского краеведческого музея. Киммерийцы и скифы. Тезисы докладов Всесоюзного семинара, посвященного памяти А. И. Тереножкина. Ч.1. 1988. 48 - 50.

Гошкевич В.И. Клады и древности Херсонской губернии. Херсон. 1903.

Державний архів Кіровоградської області (далі - ДАКО), Ф. 60, Оп. 1, Спр. 77, 25 арк. Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. Вернадського (далі - ІР НБУВ), Ф. Х, Од. зб. 16898.

ІР НБУВ, Ф. ІІІ, Од. зб. 9856.

ІР НБУВ, Ф. ІІІ, Од. зб. 6976 ІР НБУВ, Ф. ІІІ, Од. зб. 9855

Императорское Московское Археологическое общество в перове пятидесятилетие его существования (1864-1914): Биографический словарь членов общества. М. Т. ІІ. 1915. 2021.

Отчет Императорской Археологической Комиссии за 1894 год. СПб. 1896. 11-12 Пономарьов О. М. Листи Володимира Ястребова до Михайла Грушевського (1895 р.). Архіви України. Науково-практичний журнал. № 5-6 (304-305). 2016. 91-97.

Руденко Н.В. Листи В.Ястребова до Ф.Вовка. Південна Україна. ХVІІІ-ХІХ ст. № 1 (7). 2000. 31-65

Состав Императорского Московского Археологического Общества к 1-му января 1890

г. Историческая записка о деятельности Императорского Московского Археологического Общества за первые 25 лет существования. Москва. Синоидальная Типография. 1890. 68 - 86.

Труды VI археологического съезда в Одессе (1884 г.). Т.1. Одесса. Тип. А. Шульце. 1886. XLIII-LXXX.

Тупчієнко М. П. Музеєзнавчі аспекти археологічної спадщини В. М. Ястребова. Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність: Матеріали обласної науково-методичної конференції. Кіровоградський обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. В. Сухомлинського; ред.: Л. А. Гайда. Кіровоград. 2008. 109 - 117.

Ястребов В. Дані про археологічну колекцію при Єлисаветградському земському реальному училищі. Єлисавет. 30 вересня. 1992. 1

Ястребов В. Скифские древности. Исследования А. Лаппо-Данилевского. Спб. 1887. Киевская старина. № 7. 1888. 22-26

Ястребов В. Гр. Алексей Бобринский. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. Дневнники пятилетних раскопок. Спб. 1887 г. Киевская старина. №10. 1887. 361-365.

Ястребов В. Эварницкий Д. И. Вольности запорожских козаков. Историкотопографический очерк. СПб., 1890. Киевская Старина. № 2. 1891. 352-356.

Ястребов В. Раскопки в Херсонской губернии в 1887 году. Древности. Труды Императорского Московского Археологического Общества. Москва. Т. ХІІІ. Вып. І. 1889 Ястребов В. Опыт топографического обозрения древностей Херсонской губернии. Записки императорского одеського общества истории и древностей. Одесса. Экономическая типография и литография. Т. ХУЛ. 1894. 63-176.

Баїотоп Reinach. Chronique d^rient/A^ewe агсИео^іедие». Paris. № 7. T. XXVII. juillet-decembre. 347 р.

REFERENCES

Ber^vich M.E. (1955) Arkheоlоgicheskie pamyatniki Kirоvоgradskоj оЬ^Л

[Archaeological sites of Kirovohrad region]/Kirоvоgrad.оtd. nar. оbrazоvaniya. Kirоvоgrad. ОЫ. izd. [in Russian].

Bokij N.M., Avksent'eva L.V. (1988) Istoriya issledovaniya Mel'gunovskogo kurgana [History of the Melgunov Kurgan research]. Pervaya Pravoberezhnaya kraevedcheskaya konferencziya (225 let ot vremeni issledovaniya Mel'gunovskogo kurgana 1763-1988 gg.). [The First Right-Bank Local Lore Conference (225 Years since the Investigation of the Melgunov Kurgan 1763-1988)]. Kirovograd. 3-5 [in Russian].

Borisov E. (1898) Khersonskaya gubernskaya uchenaya arkhivnaya komissiya. [Kherson Provincial Learned Archival Commission]. SbornikKhersonskogozemstva. [The Collection of the Kherson Zemstvo] Kherson. № 1-4. P.199-206. [in Russian].

Gorbul G. P., Bokij N. M. (1989). О skifskikh stelakh Kirovogradskogo kraevedcheskogo muzeya [Scythian steles from the Kirovohrad Regional Local Lore Museum] Kimmerijczy' i skify. Tezisy' dokladov Vsesoyuznogo seminara, posvyashhennogo pamyati A. I. Terenozhkina. [Cimmerians and Scythians. Abstracts of Reports from the All-Union Seminar Dedicated to the Memory of A.I. Terenozhkin]. Ch.1. Р. 48 - 50. [in Russian].

Goshkevich V. I. (1903) Klady i drevnosti Khersonskoj gubernii. [Treasures and antiquities of the Kherson Governorate]. Kherson: Tip."Yug"(V.I.Goshkevicha). [in Russian].

Derzhavnyi arkhiv Kirovohradskoi oblasti (DAKO) [State Archive of Kirovohrad Region]. F. 60, Op. 1, Spr. 77, 25 ark.

I'nstitut rukopisi'v Naczi'onal'noyi bi'bli'oteki Ukrayini i'm. Vernads'kogo (IR NBU V). [Vernadsky National Library of Ukraine's Institute of Manuscripts]. F. Х., Od. zb. 16898.

IR NBUV. - F. III. - Od. zb. 9856.

IR NBUV. - F. III. - Od. zb. 6976

IR NBUV. - F. III. - Od. zb. 9855

Imperatorskoe Moskovskoe Arkheologicheskoe obshhestvo v perove pyatidesyatiletie ego sushhestvovaniya (1864-1914): Biograficheskij slovar' chlenov obshhestva (1915) [Imperial Moscow Archaeological Society in the First Fifty Years of its Existence (1864-1914): Biographical Dictionary of the Society's Members]. M. Т. II, P. 20-21. [in Russian].

Otchet Imperatorskoj Arkheologicheskoj Komissii za 1894 god (1896) [Report of the Imperial Archaeological Commission for the Year 1894]. SPb. Р. 11-12. [in Russian].

Ponomar'ov O. M. (2016) Listi Volodimira Yastrebova do Mikhajla Grushevs'kogo (1895 r.) (2016). [Letters from Volodymyr Yastrebov to Mykhailo Hrushevsky (1895)]. Arkhi'vi Ukrayini. Naukovo-praktichnij zhurnal [Archives of Ukraine. Scientific and Practical Journal]. № 5-6 (304-305), veresen'-gruden'. Р. 91-97. [in Ukrainian]

Rudenko N.V. (2000) Listi V.Yastrebova do F.Vovka. [Letters from V. Yastrebov to F. Vovk] Pi'vdenna Ukrayina. ХУІІІ-ХІХst. [Southern Ukraine. XVIII-XIX centuries]. № 1 (7). Р. 31-65. [in Ukrainian]

Sostav Imperatorskogo Moskovskogo Arkheologicheskogo Obshhestva k 1-mu yanvarya 1890 g. Istoricheskaya zapiska o deyatel'nosti Imperatorskogo Moskovskogo

Arkheologicheskogo Obshhestva za pervy'e 25 let sushhestvovaniya (1890) [ Membership of the Imperial Moscow Archaeological Society as of January 1, 1890. Historical Note on the Activities of the Imperial Moscow Archaeological Society for the First 25 Years of its Existence]. Moskva. Р. 68 - 86. [in Russian].

Trudy' VI arkheologicheskogo s'ezda v Odesse (1884 g.) (1896)

[Proceedings of the VI Archaeological Congress in Odessa]. Odessa: Tip. A.Shul'cze. T.1. Р. XLIII-LXXX. [in Russian].

Tupchiyenko M. P. (2008) Muzeyeznavchi' aspekti arkheologi'chnoyi spadshhini V.M.Yastrebova [Museum Studies Aspects of V. M. Yastrebov's Archaeological Heritage] Ukrayins'kij muzej pri navchal'nomu zakladi': i'stori'ya i' suchasni'st': Materi'ali oblasnoyi naukovo-metodichnoyi konferenczi'yi. [Ukrainian Museum at an Educational Institution: History and Modernity. Proceedings of the Regional Scientific and Methodological Conference]. Kirovograd. Р. 109 - 117. [in Ukrainian].

Yastrebov V. (1887, reprint 1992). Dani' pro arkheologi'chnu kolekczi'yu pri Yelisavetgrads'komu zems'komu real'nomu uchilishhi'[Information about the archaeological collection at the Yelisavetgrad Zemstvo Real School.]. Yelisavet. [Yelisavet]. 30 veresnya. Р. 1 [in Ukrainian]

Yastrebov, V.(1888) Skifskie drevnosti. Issledovaniya A. Lappo-Danilevskogo. Spb. 1887. [Scythian Antiquities. Research by A. Lappo-Danilevsky. St. Petersburg. 1887]. Kievskaya starina [Kyivska Starina]. № 7. Р. 22-26. [in Russian].

Yastrebov V. (1887) Gr. Aleksej Bobrinskij. Kurgany' i sluchajny'e arkheologicheskie nakhodki bliz mestechka Smely'.Dnevnniki pyatiletnikh raskopok. Spb. 1887 g. [Alexei Bobrinsky. Mounds and random archaeological finds near the town of Smela. Diaries of five-year excavations. St. Petersburg. 1887]. Kievskaya starina [Kyivska Starina]. № 10. Р. 361365 [in Russian].

Yastrebov V. (1891) E'varniczkij D.I. Vol'nosti zaporozhskikh kozakov [Istoriko- topograficheskij ocherk. SPb., 1890] Kievskaya starina [Kyivska Starina]. № 2. Р. 352-356. [in Russian].

Yastrebov V. (1889) Raskopki v Khersonskoj gubernii v 1887 godu [Excavations in the Kherson Governorate in 1887]. Drevnosti. Trudy Imperatorskogo Moskovskogo Arkheologicheskogo Оbshhestva. [Antiquities. Proceedings of the Imperial Moscow Archaeological Society]. Moskva. T. ХШ. Vyp. I. [in Russian].

Yastrebov V. (1894) Opy't topograficheskogo obozreniya drevnostej Khersonskoj gubernii [An Attempt at a Topographical Survey of the Antiquities of the Kherson Governorate]. Zapiski imperatorskogo odes'kogo obshhestva istorii i drevnostej [Proceedings of the Imperial Odessa Society for History and Antiquities]. Odessa: Ekonomicheskaya tipografiya i litografiya. T.XVII. Р.63-176. [in Russian].

Salomon Reinach. (1895). Chronique d'orient [Chronicle of the East] Revue archeologieque [Archaeological Review]. Paris. № 7. T. XXVII. juillet-decembre. Р. 347. [in French].

Размещено на Allbest.ru