Реальні та цифрові епіграфічні джерела Ольвії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Реальні та цифрові епіграфічні джерела Ольвії

Микола Ніколаєв доктор історичних наук

Україна

Анотація

Мета статті - дослідити деякі закономірності співвідношення реальної та цифрової складової історичних джерел, зокрема, на прикладі власного досвіду роботи з епіграфічними джерелами, що походять з однієї з найзначніших давньогрецьких колоній Північного Причорномор'я - Ольвії. Висновки. Наукова новизна. 1. На сьогодення існують майже всі цифрові видання пам'яток лапідарного архіву Ольвії. Втім, необхідність реалізації проекту IOSPE 3 визначається потребою привести опис та дослідження наявних пам'яток до єдиних сучасних вимог. Принцип автопсії, що використовується у проекті, на мій погляд, є обов 'язковою вимогою до процесу оцифрування будь-яких інших, зокрема, епіграфічних джерел. На прикладі цифровізації лапідарної епіграфіки Ольвії виразно постає обов 'язкова вимога: всі джерела, що підлягають цифровізації незалежно від часу їхнього винайдення, повинні бути досліджені та описані за допомогою єдиних принципів та методик. 2. Значно гіршою виглядає ситуація як із реальними дослідженнями лапідарної палеографії Ольвії, так і їхнім відповідним відображенням у цифровому форматі. Але, реальні проблеми розвитку лапідарної палеографії Ольвії, зокрема, всеосяжний суб'єктивізм у прийнятті рішень про палеографічне датування, можуть бути вирішені за допомогою лише сучасних цифрових технологій; подальший розвиток лапідарної палеографії Ольвії неможливий без застосування віртуальних цифрових моделей. 3. Явним лідером у застосуванні цифрових технологій в нумізматиці є українська школа під керівництвом В.М. Орлика. За короткий термін отримав світове визнання науковий збірник UNA. У руслі завдання цієї статті наголошую на існуванні програмного забезпечення, яке здатне виявляти сторонні втручання у монетне поле, тобто цифровізація стає інструментом захисту оригінальних властивостей реального історичного джерела. Такий підхід є перспективним і для інших історичних джерел. Досягнення у цифровому форматі щодо нумізматичної епіграфіки Ольвії, які безпосередньо стосуються моїх досліджень знаходяться на початковому етапі; це пояснюється складністю інтерпретації монетних монограм та скорочень. 4. На думку провідних дослідників керамічної епіграфіки Ольвії побудова її повного цифрового архіву є нездійсненною задачею внаслідок розпорошеності тисяч реальних пам'яток по різним музеям, втраті контексту та, подекуди, й самих пам'яток тощо. 5. Перша спроба оцифрування архіву магічної епіграфіки Ольвії, на мій погляд, має суттєві недоліки. Цифрова платформа ольвійських магічних написів не повинна обмежуватися філологічним аналізом та ономастикою, необхідний просопографічний та історичний аналіз тощо. Цифрова платформа має бути пристосована до наповнення її новими магічними пам'ятками в міру їхнього надходження з реального наукового обігу; ця вимога, вочевидь, є універсальною. 6. Оцифрування нового напряму - ольвійської просопографії - знаходиться у стадії формування. 7. Оцифровані історичні джерела повинні бути опубліковані у вигляді, який дозволяє постійно його актуалізувати; це універсальний принцип; втім не претендую на його оригінальність 8. Поточною проблемою оцифрування, зокрема, різнорідних епіграфічних джерел Ольвії є наявність достатньо великої кількості артефактів, що зберігаються у приватних збірках, походять із несанкціонованих розкопувань, втратили контекст знахідки та взагалі є недосяжними для дослідників. На жаль ця проблема не вирішується зусиллями виключно вчених. Маємо лише окремі приклади, коли колекціонери звертаються до вчених зі своїми артефактами. 9. Отже, віртуальний світ ольвійської епіграфіки здебільшого успадкував ті ж самі проблеми, які притаманні і реальному світові.

Ключові слова: Ольвія, епіграфічні джерела, оцифрування, диджитизація, цифровізація, диджиталізація, цифрова епіграфіка, цифрова нумізматика, комп`ютерні технології.

Abstract

REAL AND DIGITAL EPIGRAPHIC SOURCES OF OLBIA

Mykola Nikolaev

Doctor of Historical Science (Dr. Hab. in History)

Central Ukrainian National Technical University, Ukraine

The purpose of the article is to investigate some regularities of the relationship between the real and digital components of historical sources, in particular, using the example of my own experience working with epigraphic sources originating from one of the most significant ancient Greek colonies of the Northern Black Sea region - Olbia. Conclusions. Scientific novelty. 1. Currently, there are almost all digital editions of monuments of the lapidary archive of Olbia. However, the need to implement the IOSPE 3 project is determined by the need to bring the description and research of the existing monuments to uniform modern requirements. The principle of autopsy used in the project, in my opinion, is a mandatory requirement for the digitization process of any other, in particular, epigraphic sources. On the example of the digitalization of the lapidary epigraphy of Olbia, a mandatory requirement clearly appears: all sources to be digitized, regardless of the time of their invention, must be researched and described using uniform principles and methods. 2. The situation with both the actual studies of the lapidary paleography of Olbia and their corresponding display in digital format looks much worse. But, the real problems of the development of the lapidary paleography of Olbia, in particular, the all- encompassing subjectivism in making decisions about paleographic dating, can be solved only with the help of modern digital technologies; further development of the lapidary paleography of Olbia is impossible without the use of virtual digital models. 3. The clear leader in the application of digital technologies in numismatics is the Ukrainian school under the leadership of V.M. Orlyk In a short period of time, the scientific collection of UNA received world recognition. In line with the task of this article, I focus on the existence of software capable of detecting external interventions in the coin field, that is, digitalization becomes a tool for protecting the original properties of a real historical source. This approach is promising for other historical sources as well. Digital advances in Olbia's numismatic epigraphy, which are directly relevant to my research, are in their infancy; this is explained by the difficulty of interpreting coin monograms and abbreviations. 4. According to the leading researchers of the ceramic epigraphy of Olbia, the construction of its complete digital archive is an impossible task due to the scattering of thousands of real monuments in different museums, the loss of context and, in some places, the monuments themselves, etc. 5. The first attempt to digitize the magical epigraphic archive of Olbia, in my opinion, has significant shortcomings. The digital platform of the Olbian magical inscriptions should not be limited to philological analysis and onomastics, is necessary prosopographical and historical analysis, etc. The digital platform should be adapted to fill it with new magical monuments as they arrive from real scientific circulation; this requirement is apparently universal.

Digitization of a new direction - Olbian prosopography - is in the stage of formation. 7. Digitized historical sources must be published in a form that allows it to be constantly updated; it is a universal principle; however, I do not claim its originality 8. The current problem of digitization, in particular, of the disparate epigraphic sources of Olbia is the presence of a sufficiently large number of artifacts stored in private collections, originating from unauthorized excavations, having lost the context of the find and generally being inaccessible to researchers. Unfortunately, this problem cannot be solved solely by the efforts of scientists. We have only isolated examples when collectors turn to scientists with their artifacts. 9. So, the virtual world of Olbian epigraphy mostly inherited the same problems inherent in the real world.

Key words: Olbia, epigraphic sources, digitization, digitalization, digital epigraphic, digital numismatics, computer technology.

Постановка проблеми й актуальність дослідження

Є очевидним, що глобальний тренд розвитку науки, зокрема, давньої історії вже декілька десятків років пов'язується із застосуванням сучасних цифрових технологій. На моє глибоке переконання недоречним є твердження про моду на цифровізацію; те, що іноді вважається модою є лише відображенням нагальної актуальної потреби у застосуванні найсучасніших, найперспективніших напрямів та інструментів дослідження, які забезпечують якісні зміни в науці. Так, орієнтовно сорок-п'ятдесят років потому виник новий науковий напрям - акустична динаміка машин та механізмів. Захист моєї кандидатської дисертації у 1984 р. в рамах акустичної динаміки іноді супроводжувався зауваженнями про модний напрям в науці водночас дозволив запровадити у практичну діяльність якісно новий метод вимірювання осьового навантаження на підшипник турбомашині без її розбору (для встановлення додаткових устаткувань) та навіть зупинки. Метод був визнаний винаходом. Наразі ж акустична динаміка машин займає своє визначене місце в науці; це, зокрема, надає можливість побудувати віртуальну реальність, яку вченому значно легше зберігати, ефективніше досліджувати тощо. Разом з тим, реальні історичні джерела залишаються підґрунтям для подальшої побудови їхніх цифрових образів. Ці реальні джерела насамперед характеризуються різнорідністю, різними ступенями доступності та вивченості, що безпосередньо впливає на їхнє відображення у віртуальній реальності, іншими словами, співвідношення реальної та цифрової складової історичних джерел підпорядковується якимось закономірностям, що їх бажано дослідити. Оскільки тема є надзвичайно широкою мною ставиться завдання дослідити співвідношення реальної та віртуальної (цифрової) складової на прикладі власного досвіду роботи з епіграфічними джерелами, що походять з однієї з найзначніших давньогрецьких колоній Північного Причорномор'я - Ольвії.

Виклад основного матеріалу

Розгляд обмежений питаннями, пов'язаними з оцифруванням історичних джерел лапідарної епіграфіки (лапідарної палеографії), керамічної, магічної, нумізматичної та іншої епіграфіки Ольвії, також просопографії та раритетних книжкових видань.

Лапідарна епіграфіка. Пам'ятки лапідарної епіграфіки, безсумнівно, відіграють найголовнішу роль у відновлені історичного процесу. Тому, і реальні дослідження з лапідарної епіграфіки Ольвії і їхнє відображення в цифровому форматі є найбільш просунутим на даний час. Так, на даний час найзначніші каталоги лапідарних написів Ольвії IOSPE I (1916 р.) та IOlb (1968 р.) та ціла купа публікацій окремих пам'яток за останні півстоліття переведені у цифрову форму. На перший погляд, спостерігається адекватне відображення у цифровому форматі реальних пам'яток лапідарної епіграфіки. Але наука не стоїть на місті, тому постала нагальна потреба у розбудові нової цифрової платформи у якій єдиний сучасний алгоритм дослідження та опису застосовується до всіх відомих лапідарних пам'яток Ольвії; пам'ятки, що були видані раніше, значною мірою не відповідають такому сучасному алгоритму. Цей проект цифровізації лапідарної епіграфіки Ольвії має назву IOSPE 32 та реалізується під керівництвом А.І. Іванчика. Найближчими роками очікується введення до наукового обігу відповідного розділу цього проекту, присвяченого Ольвії. Вже реалізовані розділи (Тіра, Херсонес Таврійський тощо) підтверджують, що проект IOSPE 3 утримує збалансовану інформаційну, ілюстративну, філологічну та історичну складову та дійсно відповідає сучасним вимогам. У реалізації проекту використовується принцип автопсії; це суттєво підвищує трудомісткість, але значною мірою забезпечує надійність; глибоко переконаний, що принцип автопсії є обов'язковою вимогою до процесу оцифрування будь-яких інших, зокрема, епіграфічних джерел. Головні засади проекту IOSPE 3 викладені в доповіді А.І. Іванчика в YouTube3. Локальним недоліком проекту, втім, таким, що його можливо виправити, є відсутність альтернативної інтерпретації та альтернативного датування групи написів Посидея з Неаполя Скіфського4. На прикладі цифровізації лапідарної епіграфіки Ольвії виразно постає обов'язкова вимога: всі джерела, що підлягають цифровізації незалежно від часу їхнього винайдення, повинні бути досліджені та описані за допомогою єдиних принципів та методик.

Лапідарна палеографія. На відміну від успіхів диджитизації лапідарної епіграфіки значно гіршою виглядає ситуація як із реальними дослідженнями лапідарної палеографії Ольвії, так і їхнім відповідним відображенням у цифровому форматі; це засвідчив виконаний мною нещодавно огляд її сучасного стану (Ніколаєв 2023). У тому разі, зафіксовані спроби дослідників встановити палеографічну дату напису ігноруючи реальну точність палеографічного методу; зустрічаються палеографічні датування лапідарних написів Ольвії навіть з точністю до 10 років (sic). Різновидом помилкового алгоритму палеографічного датування, також є попереднє використання інших, відмінних від палеографії міркувань (наприклад, історичних, нумізматичних тощо); надалі до вже прийнятого рішення про дату лапідарного напису додається не реальний, а фіктивний «палеографічний аналіз», яким нібито підтверджується прийняте заздалегідь датування. Відзначаються навіть спроби пошуку у напису старих палеографічних форм замість пошуку самих нових тощо. В цілому, у реальних палеографічних дослідженнях переважає суб'єктивна складова. Також, традиційно вважалося, що відсутність точно датованих лапідарних написів є суттєвою перешкодою для розробки системи лапідарної палеографії Ольвії. Але, останніми роками на ґрунті синхронізованого епонімного каталогу IOSPE I2 201 десятки лапідарних написів Ольвії отримали точне просопографічне датування. Отже, реальна база для подальших палеографічних досліджень побудована. Такі дослідження передбачають, по-перше, представлення у цифровому форматі (оцифрування) зразків палеографії датованих лапідарних написів, по-друге, розроблення моделі розвитку лапідарної палеографії та її реалізація у вигляді відповідного програмного забезпечення (цифровізації або диджиталізації), здатного, наприклад, у рамах теорії розпізнавання образів забезпечити об'єктивне прийняття рішень про датування того чи іншого лапідарного пам'ятника. Але, вже є очевидним, що наслідком застосування такого програмного забезпечення стане зниження точності палеографічних датувань до їхніх реальних значень (сто або більше років). Як підсумок: реальні проблеми розвитку лапідарної палеографії Ольвії, зокрема, всеосяжний суб'єктивізм у прийнятті рішень про палеографічне датування, можуть бути вирішені за допомогою лише сучасних цифрових технологій; подальший розвиток реальних досліджень у галузі лапідарної палеографії, зокрема, Ольвії, неможливий без застосування віртуальних цифрових моделей лапідарної палеографії. 2 Я вдячний А.І. Іванчику, який передав мені сучасний алгоритм дослідження та опису лапідарних пам'яток, які підлягають подальшому оцифруванню.

Нумізматична епіграфіка. На відміну від розвитку ольвійської лапідарної епіграфіки, зокрема, її цифрової складової переважно у закордонних центрах, останніми роками значні успіхи у розвитку нумізматики, зокрема, й ольвійській визначаються активною діяльністю вітчизняної наукової школи, що її очолює В.М. Орлик (UNA). Значно зросла інтенсивність наукових досліджень в галузі нумізматики, відповідно й оцифрування, зокрема, нумізматичних колекцій Ольвії. Вітчизняне наукове видання UNA за короткий термін отримало міжнародне визнання.

Сучасний стан та проблеми оцифрування нумізматичних колекцій розглянуті у фундаментальній статті (Коцур, Орлик, Бондаренко 2023). Стаття, також утримує матеріали з перспективи цифровізації, тобто, розробки відповідного програмного забезпечення до дослідження монет, зокрема, штемпельного аналізу тощо. Звертаю увагу на один важливіший аспект: дослідники описують програмне забезпечення, здатне виявляти сторонні втручання у монетне поле, тобто у такому випадку цифровізація стає інструментом захисту оригінальних властивостей реального історичного джерела.

У рамах загальної цифровізації нумізматичних колекцій отримав деякий розвиток і напрям нумізматичної епіграфіки Ольвії, що безпосередньо стосується моїх досліджень. Втім, цей напрям оцифрування знаходиться на початковому етапі. Значною мірою це пояснюється тим, що дослідження монетних скорочень та монограм, за виразом О.М. Зографа, є надскладною справою подолання альтернативних варіантів та поступового наближення до істини (Ніколаєв 2022).

Керамічна епіграфіка. Ольвія, серед інших полісів Північного Причорномор'я, надає найбільшу кількість цих історичних джерел. Багато років у дослідженні ольвійських графіті успішно лідирують В.П. Яйленко та Г.С. Русяєва. На сьогодення видано декілька фундаментальних каталогів та монографій вказаних дослідників (Яйленко 2018; Русяева 2010). В.П. Яйленко, серед іншого запропонована переконлива інтерпретація як побутових володарських міток найчисельнішої групи написів на посуді, що складаються зі скорочених теофорних імен. На жаль, лише деякі із наукових праць цих дослідників переведені у цифрову форму; втім, на мій погляд, це може статися найближчими роками. На необхідність розробки фундаментальної цифрової колекції ольвійських графіті неодноразово наголошувалося у наукових працях і В.П. Яйленко і Г.С. Русяєвої; також дослідниками окреслені деякі поточні питання та проблеми, які потрібно вирішити для реалізації цього проекту. Загалом, погоджуюсь із дослідниками, що побудова повного цифрового архіву ольвійської керамічної епіграфіки є нездійсненною задачею внаслідок розпорошеності тисяч реальних пам'яток по різним музеям, втраті контексту та й самих пам'яток тощо. Звертаю увагу, що відоме видання І.І. Толстого «Греческие граффити древних городов Северного Причерноморья» порушує принцип автопсії у дослідженні пам'яток керамічної епіграфіки, тому хоча і переведено у цифрову форму, серед фахівців, за замовчуванням, вважається таким, що має низьку надійність.

На жаль, значна частина нових, та іноді цікавих ольвійських графіті, які походять із сучасних несанкціонованих розкопувань, назавжди осідає у приватних колекціях; лише деякі із таких пам'яток вдається зберегти шляхом видання та оцифрування завдяки тому, що приватні колекціонери іноді звертаються за консультацією та надають відповідну інформацію про пам'ятку.

Магічна епіграфіка. Розгляну далі сучасний стан оцифрування магічної епіграфіки Ольвії. Найперший крок у цьому річищі зробив нещодавно О.В. Білоусов. «Корпус заклятій Понтійської Ольвії» цього дослідника (далі - DefOlb), безумовно, як перша спроба, викликає повагу водночас і це є закономірним, не позбавлений критичних зауважень. Навіть звернення до анотації «Корпусу...» викликає запитання: «В книге представлен полный свод магических надписей (defixionum tabellae) древнегреческого города Ольвии, располагавшегося в Северном Причерноморье. Надписи публикуются систематически и в хронологическом порядке с подробным историко-филологическим комментарием». По- перше, і це є доволі характерним явищем (див. нижче), вказівка на повне зведення магічних написів втратила сенс вже через два роки після виходу цього каталогу; оприлюднено одразу п'ять нових магічних написів, ще два написи знаходяться в стадії публікації, інші два - в стадії дослідження; у підсумку це становить майже третину (sic) до об'єму «Корпусу...»5. Що більше, нові написи ілюструють як нові магічні формули, так і нові магічні терміни тощо. По-друге, ставлю під великий сумнів наявність історико-філологічного коментаряу «Корпусі...» на користь виключно філологічного; дослідник, професійний філолог, повністю проігнорував просопографічний та, відповідно, історичний аналіз пам'яток. Між тим, не підлягає сумніву, що магічні написи є не тільки філологічними джерелами, а й джерелами історичними, що утримують багато просопографічної інформації. Так, оприлюднене нещодавно магічне закляття додає нову інформацію, навіть, до найвідомішої лапідарної пам'ятки світового рівня - декрету IOSPE І2 32 на честь Протогена, зокрема, щодо епізоду, у якому згадано посольство Протогена та Аристократа (Дамасова) до царя Сайтафарна. Ще один напис згадує того ж Аристократа Дамасова поряд із жерцем-епонімом Плейстархом із декрету IOSPE І2 32 на честь Протогена. Це вже третя згадка про Плейстарха з елітного роду Нікератів з урахуванням варіантів монетних монограм (І^ІАІУ) цієї особи на «борисфенах», відповідно, №№ 62, 63, 64 орієнтовно 255 р. до Р.Х. (Dana, Dana, Nikolaev 2022; 2024). Ономастичні студії, що їх застосовує О.В. Білоусов, свого часу стали предметом розгляду моєї спеціальної статті (Ніколаєв 2021). Розгляну їх на прикладі імені Прютоуєур^. Так, дослідник (DefOlb 24), посилаючись на LGPN, вказує, що ім'я Прютоуєур^ трапляється в написах Ольвії вісім разів (фактично я показав, що це ім'я трапляється в написах Ольвії не менш чотирнадцяти разів). Подальший просопографічний аналіз, однак, дозволив встановити, що всі згадки імені Прютоуєир^ належать лише до трьох історичних осіб: прадіда, батька та онука з впливового роду Протогенів; розташування у генеалогічній гілці носіїв цього імені відповідає базовій античній традиції успадкування родових імен. Отже, автор DefOlb працює виключно з іменами, а не реальними історичними особами; це і є принциповою різницею між ономастикою та просопографією; відповідно, DefOlb позбавлений просопографічної (історичної) складової.

Вказівка дослідника на те, що написи розташовані у «Корпусі.» у хронологічному порядку, також є доволі сумнівною. У визначенні хронології магічних написів О.В. Білоусов спирався виключно на філологічні нюанси та палеографію; і перший і другий напрям, на відміну від просопографічного аналізу, надає точність датування не менш як століття6. Безумовно, позитивною рисою «Корпусу.» є вперше оприлюднена ольвійська палеографія магічних написів; втім, дослідник обмежився традиційним табличним представленням даних (у розвиток палеографічних таблиць Т.Н. Кніпович) та виключив спробу побудувати модель розвитку палеографії; у варіанті, запропонованим О.В. Білоусовим, практичне застосування палеографічних таблиць є проблематичним, оскільки, зокрема, проблематичним є датування написів, з яких дослідник отримав палеографічні ознаки.

Абсолютно відсутні у «Корпусі.» матеріали, пов'язані із дослідженням різноманітних технологій виробництва носіїв магічних написів та, відповідно, їхнім зв'язком із різними верствами населення.

Окремий недолік «Корпусу.» полягає в ігноруванні сучасних комп'ютерних технологій, зокрема, комбінаторного аналізу. Таке ігнорування обумовило неуспіх О.В. Білоусова в інтерпретації «найдовшого незрозумілого тексту Північного Причорномор'я» - закодованого магічного напису DefOlb 24 = SEG 50: 702, І, ВАДППІ202ЕШКАІЛН2 / NirE2HNKAPIT202 / BAAErOLAHHN хоча, він не виключав у цьому написі закодовані власні імена. У підсумку, звертаючись до рецензії на «Корпус...», що його оприлюднив В.П. Яйленко, я знаходжу декілька спільних критичних зауважень загального сенсу, тому, закінчую цей огляд прикінцевою цитатою від В.П. Яйленко: «.добре, що книга вийшла, вона корисна, як корисний будь-який каталог написів, але могла б бути набагато ґрунтовнішою» (Яйленко 2021). Викладене вище визначає нагальну потребу у продовженні наукової діяльності з видання та оцифрування магічних написів Ольвії з урахуванням виявлених недоліків DefOlb; зокрема, цифрова платформа ольвійських магічних написів не повинна обмежуватися філологічним аналізом та ономастикою, необхідний просопографічний та історичний аналіз тощо. Цифрова платформа має бути пристосована до наповнення її новими магічними пам'ятками в міру їхнього надходження з реального наукового обігу; ця вимога, вочевидь, є універсальною.

Продовжуючи розгляд у першу чергу негативних тенденцій у перспективах видання та оцифрування магічної епіграфіки Ольвії зазначу, що періодично на вітчизняному аукціоні VIOLITY з'являються лоти, які утримують магічні написи Ольвії. Ситуація, щодо вводу у науковий обіг таких артефактів та їхнього подальшого оцифрування є неоднозначною. Маю декілька прикладів, коли колекціонери зверталися, зокрема, до мене з проханням прокоментувати той чи інший напис; вони надавали необхідну контекстну інформацію, якісні світлини тощо для можливості подальшого дослідження та оцифрування пам'яток. З іншого боку «чорний археолог», який вже четвертий рік поспіль намагається продати з аукціону суттєво фрагментарне defixio, що ймовірно походить із хижацьких розкопувань Ніконію, категорично відмовляється надати якісні світлини артефакту. Ця особа, ймовірно, вважає, що оприлюднення якісних світлин дасть змогу виявити реальний стан цієї пам'ятки та призведе до зниження її вартості. Як видно, частина магічних написів назавжди зникає із поля зору дослідників осідаючи у приватних збірках.

Інші епіграфічні джерела. Під іншими епіграфічними джерелами маються на увазі епіграфні агораномні гирі та керамічні клейма мірних судин, епіграфні пращові кулі, приватні листи, боргові розписки, новий вид металевих епіграфічних джерел Ольвії з умовною назвою «фірмові бланки» тощо. Окремого електронного видання з описом цих пам'яток не існує; можливо стверджувати, що триває процес накопичення відповідних об'ємів таких історичних джерел. Втім, Маделіною Дана оприлюднена монографія, зокрема, у цифровому форматі, яка надає повний аналіз відомим на сьогодення приватним листам, зокрема, усім, відомим приватним листам Ольвії (Dana 2021). Також, в моїй електронній монографії викладені всі, відомі на 2022 р. агораномні керамічні клейма та агораномні епіграфні гирі (Ніколаєв 2022). Втім, аналогічно «Корпусу.» О.В. Білоусова, це видання через два роки втратило повноту; маю певну інформацію про наявність у приватних колекціях не менш восьми екземплярів агораномних епіграфних гир Ольвії з невідомими раніше іменами агораномів. Висновки очевидні та не оригінальні: оцифровані історичні джерела повинні бути опубліковані у вигляді, який дозволяє постійно його актуалізувати.

Раритетні наукові видання. Останніми роками прискорився темп оцифрування раритетних видань, зокрема історичної тематики, що стосується й Ольвії. Хоча у більшості випадків антикварні історичні твори становлять інтерес для істориків науки, іноді виникає необхідність звертатися й до них. Впадає в очі яскравий тренд, притаманний у своїй більшості західноєвропейським країнам: мова йде про платний доступ до оцифрованих раритетних видань. Так, маю особистий негативний досвід щодо доступу до оцифрованого примірника одного з раритетних західноєвропейських видань сторічної давнини; володарі цього примірника встановили ціну у 950 євро (sic). Втім, сподіваюсь, що глобальний тренд розвитку науки, все ж таки, рано чи пізно, приведе до вільного доступу до оцифрованих раритетів. Що стосується раритетних видань, пов'язаних з Ольвією, доступ до них переважно є безплатним. Втім, існує нагальна потреба прискорити процес викладення оцифрованих примірників у вільний доступ. Наприклад, мій особистий досвід показує, що актуальність ранніх та подекуди раритетних статей видатного українського вченого П.О. Каришковського поступово зростає. Тож, окрім вираження щирої подяки співробітникам Одеського Національного університету та Одеського археологічного музею за викладені у вільний доступ монографії та деякі статті вченого бажаною є подальша клопітка праця з оцифрування усіх його статей. лапідарний палеографія нумізматичний епіграфіка

Просопографічні джерела. Просопографічні джерела поєднують у собі всі розглянуті вище пам'ятки лапідарної, керамічної, магічної, нумізматичної та іншої епіграфіки на ґрунті відновленого літочислення Ольвії IV-I ст. до Р.Х. та з урахуванням доступної генеалогічної інформації щодо групи аристократичних та другорядних родів. Такого роду інформація є дуже динамічною, потребує постійного вдосконалення та доповнення утому разі при її переводу у цифровий формат.

Не можливо не згадати й сучасний стан запровадження цифрових технологій у ольвійські просопографічні студії. В 2010 рр. у рамах мови програмування C#4.0 як випускну роботу комп'ютерної академії (м. Миколаїв) я розробив програму автоматизації просопографічних досліджень. У стадії тестування програма була наповнена генеалогічною інформацією для розгалуженого роду Леократидів-Евресибіадів-Леопрепидів. Втім, її експлуатація показала, що вона потребує постійного обслуговування задля насичення новою, що поступає інформацією; відповідно, у кінцевому підсумку я дійшов висновку, що застосування комп'ютерних технологій для вирішення вузьких та майже унікальних історичних задач не є виправданим. Безумовно, кожний дослідник сам вирішує з яким контентом працювати. Водночас фіксую спроби окремих ентузіастів викласти у Вікіпедію оцифровані матеріали з основ ольвійської просопографії, що наведені у моїх монографіях та статтях. Безумовно, як автора матеріалів мене дійсно радує наявність інтересу до моїх досліджень; втім рівень викладених матеріалів не завжди мене влаштовує, але, я не маю часу задля того, аби відстежувати всі ці публікації та коригувати їх.

Висновки

Виконане коротке дослідження співвідношення реальної та цифрової складової історичних джерел на прикладі епіграфіки Ольвії дає змогу отримати наступні висновки: 1. На сьогодення існують майже всі цифрові видання пам'яток лапідарного архіву Ольвії. Втім, необхідність реалізації цифрового проекту IOSPE 3 визначається потребою привести опис та дослідження наявних пам'яток до єдиних сучасних вимог. Принцип автопсії, що використовується у проекті, на мій погляд, є обов 'язковою вимогою до процесу оцифрування будь-яких інших, зокрема, епіграфічних джерел. На прикладі цифровізації лапідарної епіграфіки Ольвії виразно постає обов'язкова вимога: всі джерела, що підлягають цифровізації незалежно від часу їхнього винайдення, повинні бути досліджені та описані за допомогою єдиних принципів та методик. 2. Значно гіршою виглядає ситуація як із реальними дослідженнями лапідарної палеографії Ольвії, так і їхнім відповідним відображенням у цифровому форматі. Але, реальні проблеми розвитку лапідарної палеографії Ольвії, зокрема, всеохоплюючий суб 'єктивізм у прийнятті рішень про палеографічне датування, можуть бути вирішені за допомогою лише сучасних цифрових технологій; подальший розвиток лапідарної палеографії Ольвії неможливий без застосування віртуальних цифрових моделей. 3. Явним лідером у застосуванні цифрових технологій в нумізматиці є українська школа під керівництвом В.М. Орлика. За короткий термін отримав світове визнання науковий збірник UNA. У руслі завдання цієї статті звертаю увагу на існування програмного забезпечення, яке здатне виявляти сторонні втручання у монетне поле, тобто цифровізація стає інструментом захисту оригінальних властивостей реального історичного джерела. Такий підхід є перспективним і для інших історичних джерел. Досягнення у цифровому форматі щодо нумізматичної епіграфіки Ольвії, які безпосередньо стосуються моїх досліджень знаходяться на початковому етапі; це пояснюється складністю інтерпретації монетних монограм та скорочень. 4. На думку провідних дослідників керамічної епіграфіки Ольвії побудова її повного цифрового архіву є нездійсненною задачею внаслідок розпорошеності тисяч реальних пам 'яток по різним музеям, втраті контексту та, подекуди, й самих пам'яток тощо. 5. Перша спроба оцифрування архіву магічної епіграфіки Ольвії, на мій погляд, має суттєві недоліки. Цифрова платформа ольвійських магічних написів не повинна обмежуватися філологічним аналізом та ономастикою, необхідний просопографічний та історичний аналіз тощо. Цифрова платформа має бути пристосована до наповнення її новими магічними пам 'ятками в міру їхнього надходження з реального наукового обігу; ця вимога, вочевидь, є універсальною. 6. Оцифрування нового напряму - ольвійської просопографії - знаходиться у стадії формування. 7. Оцифровані історичні джерела повинні бути опубліковані у вигляді, який дозволяє постійно його актуалізувати; втім, не претендую на оригінальність цього висновку 8. Поточною проблемою оцифрування, зокрема, різнорідних епіграфічних джерел Ольвії є наявність достатньо великої кількості артефактів, що зберігаються у приватних збірках, походять із несанкціонованих розкопувань, втратили контекст знахідки та взагалі є недосяжними для дослідників. На жаль ця проблема не вирішується зусиллями виключно вчених. Маємо лише окремі приклади, коли колекціонери звертаються до вчених зі своїми артефактами. 9. Отже, віртуальний світ ольвійської епіграфіки здебільшого успадкував ті ж самі проблеми, які притаманні й реальному світові.

Джерела і література

1. Коцур В., Орлик С., Бондаренко О. «Оцифрування» і «цифровізація» в нумізматиці: теоретико-методологічні та джерелознавчі аспекти. “Digitization” and “Digitalization” in Numismatics: Theoretical, Methodological and Source Studies Aspects. The Ukrainian Numismatic Annual. No. 7. 2023. C. 258-276.

2. Николаев Н. О преобразовании ономастического материала в полноценный исторический источник (на примере нового магического опистографа из Ольвии). SCRIPTA ANTIQUA. 2019. Том 8. C. 216-308.

3. Ніколаєв М. Ономастика та просопографія як спеціальні історичні дисципліни. Катедра Universum: Електронний збірник науково-популярних праць з історії, археології, інформаційної та архівної справи. Кропівницький, 2021. Вип 2. С. 11-13.

4. Ніколаєв М. Сучасний стан лапідарної палеографії Ольвії. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: збірник наукових праць. Серія: Історичні науки. Ізмаїл. 2023. Вип. 61. С. 42-52.

5. Ніколаєв М.І. Хронологія Північного Причорномор'я IV-I ст. до Р. Х. Вибрані праці: монографія. 2022. 288 с.

6. Русяева А.С. Граффити Ольвии Понтийской. Симферополь, 2010. 288 с.

7. Яйленко В.П. Историография и методика работы с древнегреческими граффити. Материалы по археологии и истории античного и средневекового Причерноморья. Археология, история, нумизматика, сфрагистика и эпиграфика, 2018. № 10. С. 479-515.

8. Яйленко В.П. Новая книга о наговорах Ольвии. Проблемы истории, филологии, культуры. 2021. № 4. С. 297-312.

9. Dana M. La correspondance grecque privee sur piomb et sur tesson. Corpus epigraphique et commentaire historique. Munich : C. H. Beck, 2021.

10. Dana M., Dana D., Nikolaev M. Raretes onomastiques et recoupements prosopographiques. Reedition d'une defixion opistographe d'Olbia du Pont. Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik. 2022. No. 223. P. 83-92.

11. Dana M., Dana D., Nikolaev M. Trois textes sur plomb d'Olbia du Pont : nouvelles formules de malediction, recoupements prosopographiques et aspects economiques. Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik. 2024. No. 229. Р. 97-105.

References

1. Dana M. (2021). La correspondance grecque privee sur piomb et sur tesson. Corpus epigraphique et commentaire historique. Munich. [in French].

2. Dana M., Dana D., Nikolaev M. (2022). Raretes onomastiques et recoupements prosopographiques. Reedition d'une defixion opistographe d'Olbia du Pont // Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik, No. 223. Pp. 83-92. [in French].

3. Dana M., Dana D., Nikolaev M. (2024). Trois textes sur plomb d'Olbia du Pont : nouvelles formules de malediction, recoupements prosopographiques et aspects economiques // Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik. No. 229. pp. 97-105. [in French].

4. Iailenko V.P. (2018). Istoriografiia i metodika raboty s drevnegrecheskimi graffiti [Historiography and Metods of Study of Ancient Greek Graffiti]. Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Prichernomoria. Arkheologiia, istoriia, numizmatika, sfragistika i epigrafika. [Materials on archaeology and history of the ancient and medieval Black Sea region. Archaeology, history, numismatics, sphragistics and epigraphy]. No. 10, Pp. 479-515. [In Russian].

5. Iailenko V.P. (2021). Novaja kniga o nagovorach Ol'vii // Problemy istorii, filologii, kul'tury. 4 S. 297-312. [In Russian].

6. Izmayil. 288 p. [in Ukrainian].

7. Kotsur V., Orlyk S., Bondarenko O. (2023) «Otsyfruvannya» i «tsyfrovizatsiya» v numizmatytsi: teoretyko-metodolohichni ta dzhereloznavchi aspekty. [“Digitization” and “Digitalization” in Numismatics: Theoretical, Methodological and Source Studies Aspects] // The Ukrainian Numismatic Annual. No. 7. S. 258-276. [in Ukrainian].

8. Nikolaev, N. I. (2019). O preobrazovanii onomasticheskogo materiala v polnotsennyy istoricheskiy istochnik (na primere novogo magicheskogo opistografa iz Ol'vii) [On the Transformation of Onomastic Material into a Full-Fledged Historical Source (on the Example of a New Magical Opistograph from Olbia)]. SCRIPTA ANTIQUA. Tom 8. S. 216-308. [in Russian].

9. Nikolayev M. (2021). Onomastyka taprosopohrafiyayak spetsial'ni istorychni dystsypliny [Onomastics and Prosopography as Special Historical Disciplines] // Katedra Universum: Elektronnyy zbirnyk naukovo-populyarnykh prats' z istoriyi, arkheolohiyi, informatsiynoyi ta arkhivnoyi spravy. 2. S. 11-13. [in Ukrainian].

10. Nikolayev M. (2023). Suchasnyy stan lapidarnoyi paleohrafiyi Ol'viyi [The Lapidary Paleography of Olbia: Current State] // Naukovyy visnyk Izmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu: zbirnyk naukovykh prats'. Seriya: Istorychni nauky. Izmayil [Scientific Bulletin of the Izmail State University of Humanities: collection of scientific works. Section «Historical sciences»]. Vyp. 61. S. 42-52. [in Ukrainian].

11. Nikolayev M.I. (2022). Khronolohiya Pivnichnoho Prychornomor' ya IV-I st. do R. Kh. Vybrani pratsi [Chronology of the Northern Black Sea region in the 4th - 1st centuries BC. Selected works].

12. Rusiaeva A.S. (2010). Graffiti Ol'vii Pontiiskoi [Graffiti of Olbia Pontic]. Simferopol. 288 p. [In Russian].

Скорочення

DefOlb - Belousov A.V. Defixiones Olbiae Ponticae (DefOlb), Leuven: Peeters, 2021 (Colloquia antiqua 30). 162 p.

IOlb - Надписи Ольвии. 1968

IOSPE - Latishev B. 1916. Inscriptiones antigue orae septentrionalis Ponti Euxini Graecae et Latinae. Petropolis.

LGPN - Lexicon of Greek Personal Names.

SEG - Supplementum epigraphicum Graecum. Leiden - Boston UNA - The Ukrainian Numismatic Annual.

Размещено на Allbest.ru