Основні шляхи та механізми розв’язання глобальної продовольчої проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Миколаївський Національний Університет ім. В.О. Сухомлинського

Реферат

з міжнародних економічних та фінансових відносин

Основні шляхи та механізми розв'язання

глобальної продовольчої проблеми

студентки 452 групи

Білоус Катерини

Миколаїв 2012

План

Вступ

1. Продовольча проблема світу

2. Продовольча проблема в Україні

3. Основні шляхи та механізми розв'язання глобальної продовольчої проблеми

Список використаної літератури

Вступ

Практично проблема продовольства для людини існувала завжди. Це одна найдавніших глобальних проблем. Голод як крайній її прояв і величезне соціальне лихо знекровлював людей і в давнину, і в середні віки, і в нові, й навіть у новітні часи. Продовольча проблема належить до категорії глобальних тому, що для її розв'язання недостатньо зусиль окремих держав, а потрібне добре налагоджене співробітництво всіх країн, незалежно від їхнього суспільного ладу. Зрештою, на ній органічно зав`язані інші глобальні проблеми сучасності - демографічна, екологічна, енергетична та ін.

Більшість дослідників убачають у продовольчій проблемі багатопланове явище, яке справляє вплив на всі сторони суспільства і тому має розглядатися у взаємозв'язку з економічною системою, політичним ладом, національними традиціями господарювання тощо. У сучасному світі спостерігається нерівномірність у виробництві та споживанні продуктів харчування. В країнах, де недостатній розвиток сільськогосподарського виробництва, як правило, і виникають проблеми з продовольством. Це, в першу чергу, стосується країн, що розвиваються. Як показує процес економічного розвитку цих країн, подолати продовольчу проблему самотужки вони не зуміють. Головною ареною голоду і недоїдання в сучасному світі є країни, що розвиваються, де проживає майже 4/5 населення світу, виробляють приблизно 1/3 всього продовольства, а споживають трохи більше третини його світового споживання. Актуальною ця проблема є і для України, де в останньому десятилітті минулого віку обсяг виробництва сільськогосподарської продукції скоротився більше ніж удвічі.

1. Продовольча проблема світу

Серед глобальних проблем, які безпосередньо впливають на долю людства, виділяють продовольчу. Вона визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. До певної міри це наслідок того, що харчування є фізіологічною потребою людини.

Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн. осіб, а ще 1 млрд. осіб постійно недоїдають. Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. У сучасному світі продовольча проблема тісно пов'язана з іншими глобальними проблемами: демографічною, енергетичною, екологічною. Недостачу в продуктах харчування людство відчувало завжди. Так, зі священних книг індіанців Центральної Америки довідуємося, що в їх ритуалах та релігійній символіці чільне місце займала головна продовольча культура цієї території - кукурудза. У щоденній християнській молитві, звертаючись до Бога, ми просимо "...хліб наш насущний дай нам днесь…". А на державному прапорі України хіба не впізнаємо блакить неба в погожу днину та золотистий колір українського хлібного степу?

Відомий демограф Б. Урланіс у 40-х роках писав, що у Х-ХІІІ ст. голод косив мільйони людей, а за ним часто йшли різні епідемії, що спустошували цілі міста, села, навіть народи.

Із середини XIV ст., коли розвинулася торгівля, вдосконалилося транспортування і зберігання зерна, забезпечення продуктами поліпшилося. Та глобальна продовольча проблема залишилася. Уперше про неї заговорили у 30-х роках XX ст. після штучного голодомору в Україні (1932-1933 pp.), організованого комуністичним режимом, коли вмерло до 6-7 млн. українців.

Після Другої світової війни (1945 р.) створена перша спеціалізована організація ООН-ФАО, у назві якої вживається слово "продовольча". Цим була підкреслена роль світового співтовариства і місце сільського господарства у боротьбі за ліквідацію бідності. До цієї справи приєдналися Світовий Банк Реконструкції і Розвитку, регіональні банки, спеціальний фонд ОПЕК - країн-експортерів нафти.

Вважають, що деяка відсутність продуктів харчування стимулює людську думку на пошук засобів виробництва, кращих сортів сільськогосподарських культур тощо. Англійський учений В. Бехерман у 1975 р. висловився, що недостача продовольства залишається серйознішою проблемою, ніж, наприклад, порівняно молода проблема забруднення довкілля. Однак більшість дослідників розглядають продовольчу проблему як багатопланове явище, яке має вплив на всі сторони суспільства і тому не може не розглядатися у взаємозв'язку з економічною системою, політичним ладом, національними традиціями господарювання та вирощування сільськогосподарських культур.

Виділяють чотири групи чинників, які впливають на глобальну продовольчу проблему:

· природні умови і розміщення населення. Сюди відносять загальну площу та структуру сільськогосподарських угідь, визначають сільськогосподарський потенціал, клімат, співвідношення між кількістю населення і масою продовольства тощо;

· світовий транспорт і зв'язок, що забезпечують широкий вихід продуктів харчування на зовнішній ринок (залізничний транспорт, міжнародний автомобільний транспорт, розвиток судноплавства, наявність сучасних засобів зв'язку);

· політична ситуація у світі (розстановка політичних сил, наявність міждержавних співтовариств, об'єднань і навіть використання поставок продовольства у політичних цілях);

· світова економіка і торгівля у їх єдності (продовольство як складова частина торговельних потоків, роль балансових розрахунків, кліринг (система безготівкових розрахунків).

Продовольчий потенціал Землі у принципі достатній для задоволення потреб її жителів. Домінуюче становище у світовій продовольчій системі займають розвинені країни, які виробляють і споживають дві третини світового продовольства (у вартісному вираженні), хоча в них проживає 15 % населення Землі. Країни, що розвиваються, де проживає майже 4/5 населення світу, виробляють приблизно третину всього продовольства, а споживають трохи більше ніж третину його загальносвітового споживання.

Недостатня забезпеченість продуктами харчування негативно впливає на показники середньої тривалості життя людей, їх здоров'я, фізичну працездатність, опірність хворобам, адаптацію до сучасних високотехнологічних виробничих процесів. Від голоду в країнах, що розвиваються, щороку вмирає кілька мільйонів чоловік, 3/4 з яких - діти. Здебільшого жертвами голоду і недоїдання в країнах, що розвиваються, стають сільські жителі. За оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), 60 % дітей у Південній Азії, 39 % - у Тропічній Африці відстають у фізичному розвитку. І якщо у світі чисельність людей, які потерпають від голоду і недоїдання, загалом скорочується, то у Тропічній Африці вона зростає швидшими темпами, ніж кількість населення.

Оцінюючи несприятливу продовольчу ситуацію в цих країнах, необхідно враховувати незавершеність аграрних реформ, бідність широких верств селянства, відсталість систем землеробства, нераціональне використання земельних і водних ресурсів, часті стихійні лиха, які знищують результати праці мільйонів людей.

2. Продовольча проблема в Україні

Актуальною продовольча проблема є і для країн з перехідною економікою, в тому числі України, де загальний спад виробництва і фінансова нестабільність зумовили посилення кризових явищ в аграрному секторі, що супроводжувалося різким спадом сільськогосподарського виробництва. Щоправда, з 2000 р. спад виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зупинено, розпочато його зростання, питома вага вітчизняних продовольчих товарів на внутрішньому ринку досягла 93,4 %.

Зменшення виробництва сільськогосподарської продукції, порушення економічних, технологічних зв'язків між промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, деформація сировинних зон підприємств харчової і переробної промисловості, дезінтеграція і призупинення процесів вертикальної та горизонтальної інтеграції призвели до значного скорочення виробництва продуктів харчування. Багато промислових підприємств недовантажені, їх потужності використовуються тільки на 30 - 50%. Найскладніше становище виявилося в таких галузях харчової промисловості як цукрова, м'ясна, молочна, олійно-жирова, плодоконсервна та інших. Однак не лише зменшення виробництва продуктів харчування характерне для харчової промисловості. Значно погіршуються її якість та поживна цінність. Нижчою стала жирність молока і молочних продуктів, погіршилась якість м'ясних виробів, значно зменшився їх асортимент. продовольство глобальний сільськогосподарський

Найгірше те, що зменшилося виробництво продукції для дитячого харчування, дієтичної та екологічної продукції для населення, яке проживає в радіаційно і промислово забруднених зонах, а також для людей, які перебувають на лікуванні в лікарнях, санаторіях і на курортах. Отож в Україні постійно скорочується виробництво всіх видів продовольчої продукції. Натомість зростає експансія зарубіжних товаровиробників на внутрішній продовольчий ринок. Залежані, неякісні і дешеві продукти, які завозяться із зарубіжних країн, витісняють вітчизняних товаровиробників.

Продовольча проблема в Україні може бути розв'язуватись не тільки за рахунок збільшення їх власного виробництва але й за рахунок імпорту. У зв'язку із зменшенням власного виробництва сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів Україна стала імпортувати зерно, борошно, цукор, городину, овочі і фрукти, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти та інші види продовольчої продукції. Цілий ряд товарів, які раніше були недоступними для українського споживача, появилися на внутрішньому продовольчому ринку. Це оливкова олія, ананаси, банани, лимони, апельсини та інші види продукції. Однак їх імпорт далеко не компенсує тих великих витрат продовольства, яких зазнала Україна протягом останніх років. Крім того, імпорт, яким би він великим і масштабним не був, не може задовольнили потреби України у продовольстві. Тому вона повинна розвивати власний продовольчий комплекс з тим, щоб збільшити власний продовольчий фонд до розмірів, які б могли повністю забезпечити країни у власних продуктах харчування. Поки що має місце зворотна тенденція

В Україні ціни на всі види продовольчих товарів постійно зростають, внаслідок чого вони стають недоступними для все більшої кількості населення. Протягом останніх п'яти років ціни на окремі види продовольчої продукції зросли у 3 - 5 разів, у той же час, середньомісячна зарплата працівників у галузі економіки зросла з 78 до 230 грн. або у 3 рази, а в сільському господарстві - тільки на 20%, а в деяких галузях - всього на 10 - 15%. На сьогоднішній день витрати на харчування становлять 74,4% від усіх доходів населення. Отже, для того, щоб якось вижити в умовах продовольчої кризи, населення змушене витрачати майже всі свої доходи на придбання продуктів харчування.

Продовольча безпека повинна розвиватися як основна складова політичного курсу нашої держави, як складова механізму формування і реалізації аграрної політики в Україні на новому етапі побудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Розв'язання цієї комплексної проблеми - одна з передумов гарантування продовольчої незалежної України, підвищення життєвого рівня народу, його добробуту і постійного зростання його чисельності.

Основними напрямками розвитку агропромислового комплексу, стабільного нарощування його продукції має бути структурна перебудова всього агропромислового комплексу, удосконалення його функціонально-комплексної і територіальної структур; розвиток інтеграції, горизонтальної і вертикальної кооперації, комплексування і комбінування виробництва і формування нових інтеграційних структур; організаційно - економічне зміцнення усіх сільськогосподарських підприємств і господарств, поглиблення їх спеціалізації на виробництві тих видів продукції, для яких вони мають найкращі природні і економічні умови і які обходяться їм найдешевше; максимальне задіяння усіх механізмів стимулювання розвитку аграрного виробництва, удосконалення фінансово-кредитної, цінової, податкової, рентної, страхової і митної політики.

3. Основні шляхи та механізми розв'язання глобальної продовольчої проблеми

Від початку виникнення глобальної продовольчої проблеми точаться дискусії про шляхи її розв'язання. Незважаючи на певні розбіжності, мова йде про два основні шляхи - екстенсивний та інтенсивний.

Екстенсивний шлях полягає насамперед у подальшому розширенні пасовиськ, орних, рибопромислових та інших угідь. Правда, продуктивних, придатних до обробітку земель у світі практично не залишилося. Проте фахівці продовжують пошук резервів сільськогосподарських і передусім орних земель. Найбільші земельні площі, потенційно придатні для обробітку, є в Латинській Америці та Африці. В Латинській Америці нині використовують понад чверть (за іншими оцінками, 15 %) придатних земель. В Африці на середину 90-х років минулого століття обробляли менше ніж 20 % таких земель. Але розширення їх використання не тільки потребуватиме дуже великих капіталовкладень, а й призведе до деградації ґрунтів.

Інтенсивний шлях розв'язання глобальної продовольчої проблеми передбачає механізацію, хімізацію, іригацію, підвищення енергоозброєності сільського господарства, використання високоврожайних сортів сільськогосподарських культур, найпродуктивніших порід свійських тварин, тобто вжиття заходів, які дають змогу збільшити віддачу землеробства й тваринництва навіть у разі зменшення сільськогосподарських площ. Великі перспективи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва пов'язують із технологічною революцією, яку нині переживає сільське господарство індустріально розвинених країн Заходу, і передусім США. Ця революція виявляється у використанні досягнень генної інженерії, біотехнології та інформаційної технології безпосередньо у фермерському землеробстві й тваринництві для поліпшення якості продукції, зниження виробничих витрат тощо.

Значну роль у розв`язанні продовольчої проблеми відіграють різноманітні міжнародні організації, передусім спеціалізовані установи ООН - Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), яка об`єднує близько 190 держав світу, та Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку.

У відповідності зі статутом ФАО основними цілями її діяльності є: поліпшення харчування і підвищення життєвого рівня людей; забезпечення зростання ефективності виробництва і розподілу продовольчих продуктів; оптимізація умов життєдіяльності сільського населення; сприяння розвиткові світової економіки. Наростання негативних тенденцій у забезпеченні продуктами харчування в більшості країн світу стало основою для висунутої ФАО ініціативи щодо проведення саміту з питань продовольства. Він відбувся у римі в листопаді 1996 р. з участю представників 186 держав. На саміті було прийнято Римську декларацію про всесвітню продовольчу безпеку і План дій Всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з проблем продовольства. Ці документи можуть слугувати базою для різноманітних шляхів досягнення загальної мети - продовольчої безпеки на індивідуальному рівні, на рівні домашніх господарств, на національному, регіональному і глобальному рівнях. У плані дій зазначено, що кожна країна має прийняти відповідну стратегію залежно від її ресурсів і здатності до досягнення індивідуальних цілей, одночасно беручи участь у співробітництві на регіональному й міжнародному рівнях для виробництва колективних рішень із глобальних проблем продовольчої безпеки. ФАО висловлює надію, що за допомогою вироблених на саміті механізмів до 2015р. вдасться знизити кількість людності, котра регулярно недоїдає.

Таким чином, створення підвалин світової продовольчої безпеки - це системне завдання, вирішення якого починається з глобального, світового рівня і має доходити до кожної окремої людини.

Список використаної літератури

1. Світова економіка: навчальний посібник. - К.: Либідь, 2000 р., ст.

481-496

2. Стратегія економічного розвитку України: науковий збірник. Вип.4.-

К.:КНЕУ,2001 рік, ст. 163-173

3. Дадалко В.А. Мировая экономика: учебное пособие. - Минск: Ураджай,

2001 г.

Додаткові джерела:

1. Продовольчі проблеми [електронний ресурс ]// http://nebezpeku.ucoz.ru [сайт]. - 2012. - Режим доступу: http://nebezpeku.ucoz.ru/publ/4-1-0-5

2. Продовольча проблема, шляхи її розв'язання [електронний ресурс ]// http://fingal.com.ua [сайт]. - 2012. - Режим доступу: http://fingal.com.ua/content/view/510/39/1/6/

Размещено на Allbest.ru