Внесок Хекшера та Оліна в розвиток теорії економічних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра економічної теорії

Реферат

з дисципліни: Міжнародні економічні відносини

на тему: Внесок Хекшера та Оліна в розвиток теорії економічних відносин

Суми, 2005

1. Теорема Хекшера -- Оліна

Уперше в економічній теорії вплив забезпеченості факторами виробництва на розвиток міжнародної торгівлі проаналізували два шведських економісти Елі Хекшер (Eli Heckscher) та Бертіл Олін (Bertil Ohlin). Їхня модель міжнародної торгівлі базується на кількох важливих вихідних припущеннях, а саме:

1. Все світове господарство складається з двох країн, причому кожна з них виробляє два товари, використовуючи два однорідні в масштабах світового господарства фактори виробництва. Кількість факторів незмінна, а кожна країна по-різному забезпечена ними.

2. Виробництво в кожній країні базується на однаковій технології, тобто виробничі функції обох країн ідентичні.

3. Виробництво обох товарів у кожній країні характеризується незмінним ефектом масштабу.

4. Товари характеризуються різною факторомісткістю, але факторомісткість кожного товару завжди незмінна при всіх співвідношеннях цін на виробничі ресурси.

5. Смаки та уподобання споживачів в обох країнах однакові

6. Економіка обох країн характеризується досконалою конкуренцією.

7. Фактори виробництва повністю мобільні в межах кожної країни, але не можуть переміщуватись у міжнародних масштабах.

8. Транспортні видатки дорівнюють нулю.

9. Відсутні будь-які перешкоди на шляху руху товарів між країнами, ціни та обсяги виробництва визначаються під впливом суто ринкових сил без будь-якого втручання з боку держави (уряду).

Як бачимо, більшість із цих припущень уже використовувалась при аналізі класичної теорії міжнародної торгівлі. А от припущення про різний рівень забезпеченості факторами виробництва кожної країни, незмінну факторомісткість товарів незалежно від відносних цін виробничих ресурсів та незмінність смаків та уподобань споживачів в обох країнах були¹ сформульовані Хекшером та Оліном, щоб виокремити роль саме структури факторів виробництва у визначенні напрямків та наслідків розвитку міжнародної торгівлі.

Враховуючи велике методологічне значення цих припущень, доцільно зупинитись на їх розгляді більш детально.

Надлишок фактора виробництва, або виробничого ресурсу (factor abundancy). Сам термін «різна забезпеченість» факторами виробництва означає відносно різну структуру виробничих ресурсів, а не їх різні абсолютні обсяги. Отже, коли мова йде про надлишковість певного фактора, це означає, що в різних країнах праця та капітал (як основні виробничі ресурси) використовуються в різних пропорціях.

Відносний надлишок певного ресурсу визначається декількома способами. По-перше, співвідношення між факторами виробництва можна розрахувати шляхом співставлення абсолютної кількості праці та капіталу (користуючись при цьому фізичними одиницями виміру), які має в своєму розпорядженні кожна країна. В цьому випадку твердження «країна І має надлишок капіталу порівняно з країною II» означає, що (К : L)_r> (K : L)_ІІ (де К_І та L_I відповідно кількість капіталу та праці в країні І , а К _ІІ та L _ІІ -- в країні ІІ). На основі цього співвідношення можна зробити висновок і про те, що країна II більш забезпечена працею порівняно з країною І.

По-друге, надлишок певного фактора виробництва можна визначити, співставляючи відносні ціни капіталу та праці. В цьому випадку країна матиме відносний надлишок капіталу порівняно з країною за умови (г : w) , < (г : w) _ц (де г та w відповідно ціни капіталу та праці в обох країнах).

Треба відзначити, що зв'язок між результатами, отриманими на основі фізичного та відносного способів виміру, треба розглядати досить обережно. Річ у тім, що ціни відображають не тільки пропозицію факторів виробництва, але й попит на них, причому цей попит має похідний характер від попиту на кінцеві товари та послуги. Але оскільки технології, смаки та уподобання в обох країнах однакові (це вихідні положення аналізу), то обидва способи розрахунку співвідношення факторів виробництва дають однаковий результат.

Таким чином, у даному конкретному випадку вибір способу виміру співвідношення між факторами виробництва не має значення. Але якщо бодай одне з раніше сформульованих припущень відсутнє, то результати не збігатимуться. Зазначимо, що в концепції Хекшера--Оліна використовується перший з названих способів.

Факторомісткість товару (commodity factor intensity). Товар є Х-факторомістким, якщо співвідношення між ним та іншим фактором Y більше порівняно з співвідношенням між факторами X та Y, використаними для виробництва іншого товару. Факторомісткість товару можна описати за допомогою ізокванти. Очевидно, що ізокванта відносно трудомісткого товару X тяжіє до осі, по якій відкладається кількість праці, тоді як ізокванта капіталомісткого товару Y має знаходитись ближче до осі, по якій відкладається кількість капіталу (схема 1).

Схема 1 Характеристика факторомісткості товарів за допомогою ізоквант та ізокост

Ключовим елементом концепції Хекшера--Оліна є припущення про різну факторомісткість товарів, яка не залежить від відносних цін на циробничі ресурси. Так, товар Y є капіталомістким (ізокванта Y), а товар X (ізоквапта X) трудомістким. Алгебраїчно ці твердження можна записати у вигляді нерівності (К : L)_y < (К : L)_x. Цю різницю в факторомісткості можна графічно представити за допомогою ізоквант. Візьмемо дві точки Л та С. Очевидно, що виробництво товару Y в точці А буде більш капіталомістким порівняно а виробництвом товару X в точці С, оскільки (К : L)'_Y > (К : L)'_x. Співвідношення між капіталом та працею визначає нихил променя, що виходить з початку координат і перетинає ізокванту в точці, для якої й розраховується дане співвідношення. Візьмемо тепер точки В та D. Як бачимо, в цьому випадку праця є дешевшою порівняно з капіталом, ніж у попередньому: ізокоста (P_L : Р_к), має менший нахил порівняно з ізокостою (P_L : Р_к)₂. Іншими словами, для даного випадку справедливо співвідношення (P_L : P_K)₁ <(P_L : Р_К)₂. Але і зараз (К : L)²_у > (К :L) ²_х , оскільки промінь OD має менший нахил порівняно з ОВ.

Теорема Хекшера--Оліна. Країна експортуватиме ті товари, виробництво яких базується на інтенсивному використанні відносно надлишкових виробничих ресурсів, і, відповідно, імпортуватиме товари, виробництво яких характеризується інтенсивним використанням відносно дефіцитних виробничих ресурсів.

Згідно з неокласичною теорією, основою розвитку торговельних відносин між двома країнами є різниця між відносними цінами товарів в умовах автаркії. Ця різниця може зумовлюватися в тому числі різними умовами виробництва, які визначаються різним рівнем забезпеченості виробничими ресурсами.

Фактично теорема Хекшера--Оліна є логічним розвитком аналізу торгівлі між двома країнами, які характеризуються різними умовами виробництва та ідентичним попитом. Наявність різних умов виробництва (різна забезпеченість виробничими ресурсами) знаходить свій вияв у різних відносних цінах товарів. Якщо країна II має надлишок капіталу, то капіталомісткий продукт Y її виробництва буде дешевшим порівняно з аналогічним товаром у країні І. Аналогічно, наявність надлишку праці в країні І веде до того, що виробництво трудомісткого продукту X у ній буде дешевшим порівняно з його випуском країною II.

Таким чином, обидві країни зацікавлені в розвитку взаємного торговельного обміну, якщо умови міжнародної торгівлі лежатимуть у проміжку між співвідношеннями цін країн І та II в умовах автаркії, тобто (P_x:P_Y)_I<(P_x:P_Y)_int < < (P_X:P_Y) . Економічні наслідки такого торговельного обміну можна проілюструвати за допомогою схеми 2.

хекшер олін міжнародний торгівля

Схема 2 Торгівля між двома країнами з різними умовами виробництва та ідентичним попитом (різна забезпеченість факторами виробництва)

Країни І та II виробляють капіталомісткий товар Y та трудомісткий товар X , причому країна II характеризується надлишком капіталу, а країна І -- праці.

Теорія Хекшера -- Оліна та економічні реалії

Ознайомлення з теорією Хекшера--Оліна почалося з детального розгляду цілої низки вихідних положень, причому ми відзначили, що окремі з них можуть зустрічатись у реальному житті скоріше як виняток. Тому, очевидно, необхідно розглянути деякі з таких припущень для того, щоб відповісти на питання про можливість застосування концепції Хекшера--Оліна та зроблених на її основі висновків в аналізі реальних економічних процесів.

1. Асиметричність попиту (demand reversal). Одним із визначальних вихідних припущень, на яких побудована концепція Хекшера--Оліна, є положення про ідентичність смаків та уподобань споживачів у країнах--торговельних партнерах. Якщо ця вимога не задовольняється, то тоді, очевидно, зникає можливість чітко визначити співвідношення цін в умовах автаркії, а відтак і структуру взаємної торгівлі, оскільки внаслідок різниці в смаках та уподобаннях одні й ті самі продукти оцінюватимуться споживачами по-різному. Крайнім виявом різниці в оцінках і виступає феномен асиметричності попиту (demand reversal). Так, наприклад, попит у країні І на капіталомісткий товар може бути таким високим (причому капітал є надлишковим ресурсом), що його відносна ціна перевищуватиме відповідний показник у країні II (схема 3). А це означає, що країна І імпортуватиме цей капіталомісткий товар з країни II після встановлення торговельних відносин. Графічно така ситуація описуватиметься лінією умов міжнародної торгівлі, нахил якої більший за нахил лінії цін в умовах автаркії в країні І, але менший від нахилу аналогічної лінії в країні II.

Схема 3 Асиметричність попиту

Попит споживачів країни І переважно зорієнтований на товар Y, виробництво якого характеризується інтенсивним використанням надлишкового в даній країні ресурсу -- капіталу. Внаслідок цього відносна ціна товару Y в умовах автаркії вища порівняно з країною П, тобто (Р_х :P_Y)_І < (Р_х:P_y)_ii- 3 цього випливає, що країна І зацікавлена розширювативиробництво трудомісткого товару X та скорочувати випуск капіталомісткого товару Y, оскільки останній дешевше імпортувати з країни II в обмін на товар X. Країна II в цій ситуації зацікавлена в протилежному. Таким чином, реальна структура взаємної торгівлі повністю протилежна тій, яка б мала бути згідно з теорією Хекшера--Оліна.

Якщо виходити з теорії Хекшера--Оліна, то країна І мала б експортувати капіталомісткий товар та імпортувати трудомісткий. У нашому ж прикладі торговельні потоки мають протилежну спрямованість, що веде до зменшення ціни капіталу (надлишкового фактора виробництва) в країні І та праці (надлишкового фактора) в країні II.

У тій мірі, в якій смаки та уподобання споживачів поруч з іншими факторами визначають структуру попиту, вони обмежують можливість передбачити структуру торгівлі та зміни цін на фактори виробництва за допомогою теорії Хекшера--Оліна. Але слід зауважити, що модель Хекшера--Оліна «працює» і в цьому випадку, якщо в аналізі використовується лише цінове визначення надлишковості та дефіцитності того чи іншого виробничого ресурсу. Річ у тім, що внутрішній попит на продукт, виробництво якого потребує переважно надлишкового фактора, веде до зростання як ціни цього продукту, так і виробничих ресурсів. Внаслідок цього надлишковий в абсолютному вимірі фактор виробництва стає дефіцитним у грошовій оцінці.

2. Мінливість факторомісткості товару в залежності від рівня факторних цін (factor-intensity reversal). Друге важливе вихідне припущення, на якому будується теорія Хекшера--Оліна, полягає в тому, що при виробництві певного товару завжди використовується конкретний виробничий ресурс незалежно від факторних цін. Але, оскільки еластичність взаємного заміщення різних факторів виробництва відрізняється від галузі до галузі, тому, очевидно, і орієнтація на певний виробничий ресурс буде різною і може змінюватися в залежності від коливання ціни того чи іншого виробничого фактора.

Припустимо, що виробництво товарів X та Y характеризується відповідними ізокостами, причому товар Y є відносно капіталомістким, а товар X -- трудомістким (схема 4).

Схема 4 Мінливість факторомісткості товару в залежності від рівня факторних цін

Подвійний перетин ізоквант, що характеризують виробництво двох товарів, свідчить про різний рівень взаємної заміни виробничих ресурсів у відповідних галузях, причому ступінь використання того чи іншого фактора може змшюватися в залежності від його ціни. Коли праця має відносно низьку ціну (нахил ізокванти визначається співвідношенням (w * : r)j), тоді товар X є трудомістким, оскільки і співвідношення К : L є більш низьким. Але коли праця є відносно дорогим ресурсом, тобто (w: г)₂, товар X стає капіталомістким, оскільки в цьому випадку співвідношення К : L є більшим. Якщо ж факторомісткість змінюється внаслідок зміни відносних факторних цін, то тоді неможливо заздалегідь передбачити структуру зовнішньої торгівлі, виходячи з положень концепції Хекшера--Оліна

Нехай при співвідношенні (w : г)₁ капітал є відносно дорожчим ресурсом порівняно з працею. В цьому випадку в галузі X використовуватиметься капіталу К_х та L_x праці, а в галузі Y -- відповідно К_у та L_y . Такі кількості ресурсів дають можливість виробникам мінімізувати видатки. (Читачу пропонується самостійно дати відповідь на запитання, чому це так, переглянувши розділи мікроекономічної теорії, в яких розглядаються виробничі процеси на рівні фірми.)

В цих умовах співвідношення К : L у галузі Y вище порівняно з галуззю X, тобто галузь виробляє капіталомісткий продукт.

Тепер припустимо, що праця є більш дорогим ресурсом, тобто маємо співвідношення (w : г)₂. У такому випадку в галузі Y буде використовуватись K_Y2 капіталу та L_Y2 праці, а в галузі X -- відповідно К_х2 таL_х2. За таких цін на фактори виробництва співвідношення К : L в галузі X більше порівняно з галуззю Y. Отже, ситуація змінилася на протилежну, тобто товар X став капіталомістким, а товар Y -- трудомістким. Це свідчить про те, що виробництво кожного товару може варіювати ресурси в залежності від цін на них.

Якщо припустити, що співвідношення між цінами праці (w) та капіталу (r) (w : r)₁ характеризує виробництво в країні А, а співвідношення (w : г)₂ відноситься до країни В, то, виходячи з теореми Хекшера--Оліна, можна зробити висновок, що країна А (маючи надлишок праці) повинна експортувати працемісткий товар, тоді як країна В (маючи надлишок капіталу) -- капіталомісткий товар Y. Але коли капітал є в надлишку (країна В), то тоді і товар є капіталомістким (порівняно з його виробництвом у країні А). В цьому випадку цей товар теж має експортуватись країною В. Як бачимо, за даних умов можливість точно передбачити структуру взаємної торгівлі на основі підходу Хекшера--Оліна стає проблематичною.

Треба також відзначити, що феномен мінливості входить у певне протиріччя з положенням про вирівнювання факторних цін. Так, у нашому прикладі країна А може припинити експортувати товар Y та імпортувати товар X. Внаслідок цього в країні А ціна капіталу збільшуватиметься, а заробітна плата зменшуватиметься, причому в країні В відбуватиметься аналогічний процес. Таким чином, відносні факторні ціни в обох країнах рухатимуться в одному напрямку, а не зближатимуться.

Закінчуючи аналіз феномена мінливості, зауважимо, що питання про рівень його впливу на структуру торгівлі в економічній теорії залишається відкритим, тому, очевидно, його не можна вважати причиною невідповідності реальної структури зовнішньої торгівлі окремої країни теоретично визначеній.

3. Транспортні видатки (transportation costs). Модель Хекшера--Оліна виходить з припущення про відсутність транспортних видатків взагалі. Але в реальному житті вартість перевезень дуже часто виступає визначальним чинником географічних напрямків розвитку міжнародної торгівлі.

Вплив транспортних видатків можна розглянути, користуючись схемою, на якій зображені попит та пропозиція певного товару в двох різних країнах (схема 5). Припустимо, що Р_І >Р_ІІ, тобто в умовах автаркії ціна в країні І вища, порівняно з ціною того самого товару в країні II

Схема 5 Вплив транспортних видатків на взаємну торгівлю двох країв

В умовах автаркії ціна рівноваги Р, у країні І вища від аналогічної ціни Р_п в країні II. Тому країна І зацікавлена купувати даний товар у країні II, тоді як остання економічно зацікавлена поставляти його країні І. При відсутності транспортних видатків міжнародна ціна рівноваги Р_int буде лежати десь посередині між рівноважними цінами в країнах І та II в умовах автаркії. За такої ціни попит країни І на даний товар на світовому ринку дорівнюватиме його експорту країною II. Очевидно, що транспортні видатки приведуть до зростання ціни товару на ринку країни І, а цей процес супроводжуватиметься зменшенням попиту на імпорт. Внаслідок цього падатиме ціна товару і на ринку країни II, оскільки на її експорт попит з боку країни І зменшився Ці процеси продовжуватимуться доти, доки різниця між внутрішніми цінами не зрівняється з величиною транспортних видатків. За такої умови обсяг товару, який країна II готова експортувати, дорівнюватиме обсягу товару, який країна І готова придбати за кордоном (Q^I₁ Q^I₂=Q^II₁ Q^II₂).

Внаслідок такої різниці цін країна І зацікавлена купити, а країна II продати даний товар. При відсутності транспортних видатків взаємна торгівля здійснюватиметься на основі ціни міжнародного ринку P_int, яка повинна лежати між цінами на даний товар в обох країнах в умовах автаркії. Тільки в цьому випадку країнам буде вигідно торгувати між собою, а попит та пропозиція взаємно зрівноважуватимуться.

Введення в аналіз транспортних видатків зумовлює появу декількох нових проблем. Хто з партнерів має взяти на себе ці видатки? Якщо ж транспортні видатки покриватимуть обидві країни, то в якій мірі?

Якщо країна II намагатиметься перекласти всі транспортні видатки на країну І, то тоді ціна на даний товар на ринку країни І зросте на їх величину, внаслідок чого попит країни І на експорт країни II зменшиться. В такій ситуації частина товару, який країна II може потенційно експортувати в країну І, залишиться нереалізованою. Щоб запобігти цьому, країна II може зменшити ціну на свій товар, що, відповідно, приведе до зменшення його вартості на внутрішньому ринку країни І. У такому випадку країна II, очевидно, експортуватиме менше товару, ніж за відсутності транспортних видатків, але цей обсяг більшою мірою задовольнятиме попит країни І, яка бере на себе сплату витрат на транспортування.

Загалом же можна зробити висновок, що ціна в країні І буде вища від міжнародної ціни рівноваги без урахування транспортних видатків, а ціна на ринку країни II -- нижча, внаслідок чого попит на імпорт у країні І вирівняється з пропозицією товарів на експорт в країні II (Q^I₁ Q^I₂=Q^II₁ Q^II₂). Ця різниця між цінами дорівнюватиме величині транспортних витрат. Зазначимо, що розподіл цих витрат в однаковій мірі між обома партнерами зовсім не обов'язковими.,

4. Недосконала, конкуренція (imperfect competition). Аналіз Хекшера-Оліна виходить з припущення про наявність досконалої конкуренції в обох країнах, що торгують між собою. Саме за цієї умови ціни кінцевих продуктів та факторів виробництва будуть вирівнюватися. Але в реальному економічному світі ринок, як правило, характеризується недосконалою конкуренцією в різних формах. Тому проблема відповідності концепції Хекшера--Оліна економічним реаліям саме" в цьому аспекті потребує окремого детального аналізу. В даному разі доцільно обмежитись розглядом лише двох випадків.

Припустимо спочатку, що національний ринок має монополістичну структуру, і в певний період часу виробник-монополіст виходить на зовнішній ринок з метою експортувати свою продукцію за світовими цінами. Це означає, що на національному ринку монополіст є ціновим лідером, але в відносинах з торговельними партнерами за межами своєї країни мусить встановлювати ціну на свій товар, виходячи з міжнародної економічної кон'юнктури. Така ситуація має місце тоді, коли країна не імпортує товари взагалі.

Монополіст максимізує прибуток, якщо МС=МR. Це означає, що на внутрішньому ринку він реалізовуватиме Q_o одиниць товару за ціною Р_о. Очевидно, що і на зовнішньому ринку монополіст вестиме себе аналогічним чином, тобто намагатиметься максимізувати прибуток. Тут він може продати будь-яку кількість свого продукту за ціною Р , але при цьому монополіст знову повинен керуватись правилом MR = МС (схема 6).

Схема 6 Виробництво та реалізація товару в умовах монополії

Фірма-монополіст на національному ринку максимізує прибуток за умови МС=МК, тобто реалізую Q₀ одиниць товару по ціні P₀. Оскільки на зовнішньому ринку він може продавати будь-яку кількість товару по ціні P_lnt (міжнародний ринок характеризується досконалою конкуренцією), то його прибуток максимізується при випуску Q₀ одиниць товару (на зовнішньому ринку величина граничного доходу монополіста дорівнює світовій ціні). Оскільки тепер монополіст може одержувати граничний доход не нижче P_int, він скорочуватиме реалізацію товару на внутрішньому ринку до Q₂ одиниць, що супроводжуватиметься зростанням внутрішньої ціни до Р₂. Таким чином, відбувається процес збільшення різниці між цінами на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Але тепер крива MR складається з двох частин: до лінії P_int маємо криву граничного доходу на внутрішньому (KN), а після перетину її -- криву граничного доходу на зовнішньому ринку (NL). Отже, якщо MR=MC=P_int, то монополіст випускає Q_Y одиниць товару, який розподіляється між двома ринками таким чином: Q₂ одиниць реалізується на внутрішньому ринку, a Q₂Q_t експортується. Міжнародний ринок характеризується досконалою конкуренцією, тому на ньому може бути реалізована будь-яка кількість товару за ціною P_mt. У цьому випадку монополіст не зацікавлений продавати свій товар за ціною, яка б не забезпечувала йому граничного прибутку.

Таким чином, міжнародна ціна визначає мінімальну величину граничного доходу для всіх обсягів виробництва, які лежать справа від точки Q₂. Це веде до того, що монополіст зменшує кількість товару, який реалізується на внутрішньому ринку, збільшуючи при цьому ціну.

Отже, можна зробити висновок, що при наявності монополії на внутрішньому ринку міжнародна торгівля веде до збільшення різниці між внутрішньою та світовою цінами на даний товар, а не до їх вирівнювання. Разом з тим, зміни в структурі виробництва та цін на виробничі ресурси тяжіють до висновків аналізу Хекшера--Оліна, оскільки міжнародна ціна для монополіста має об'єктивний характер.

Слід також зазначити, що така диференціація внутрішніх та зовнішніх цін (причому ціна на внутрішньому ринку в умовах зовнішньої торгівлі зростає порівняно зі станом автаркії) веде до зменшення виграшу від міжнародного торговельного обміну та гальмує вирівнювання цін виробичих ресурсів.

Тепер припустимо, що фірма-монополіст проводить політику цінової дискримінації на двох різних сегментах міжнародного ринку. Ця політика може принести позитивний результат лише тоді, коли фірма є єдиним постачальником певного товару на світовий ринок і може ефективно протидіяти арбітражним операціям. Очевидно, що обсяг виробництва дорівнюватиме сукупній кількості товарів, що реалізуються на обох ринках. У свою чергу кількість продукту, що реалізовуватиметься на кожному ринку, визначатиметься згідно з правилом MR=MC. Слід відзначити, що на ринку з меншою ціновою еластичністю попиту монополіст намагатиметься встановити більш високу ціну.

В реальному житті наявність лише одного постачальника товару на світовому ринку зустрічається досить рідко, але можна навести приклади, коли кілька великих експортерів одного й того самого товару створюють монополістичне об'єднання типу картелю, який має всі ознаки єдиного постачальника певного товару (як ОПЕК -- нафти) і може проводити політику цінової дискримінації.

5. Немобільні (специфічні) фактори виробництва, або ресурси, що можуть використовуватися лише при виробництві певного товару (immobile or commodity-- specific factors). Серед вихідних положень, на яких базується концепція Хекшера--Оліна, є припущення про повну мобільність виробничих ресурсів між галузями виробництва на національному рівні та відсутність рухомості факторів виробництва в міжнародних масштабах. Але в реальній економіці, особливо в короткотерміновому плані, капітал, наприклад, не можна дуже швидко і без втрат вилучити з виробництва одного товару і вкласти в галузь, що випускає інший товар. Слід також відзначити, що хоча робоча сила характеризується вищим рівнем мобільності порівняно з капіталом, однак можливості її переміщення з галузі в галузь також обмежені.

В такому випадку зміни в національній економіці під впливом міжнародної торгівлі відрізнятимуться від того, що передбачається моделлю Хекшера--Оліна. Тому для пояснення таких змін використовують модель зі специфічними факторами виробництва. Ця модель є спробою пояснити наслідки, до яких веде відсутність мобільності капіталу між секторами економіки в контексті підходу Хекшера--Оліна.

Припустимо, що країна спеціалізується на виробництві капіталомісткого товару X, причому капітал не може вільно рухатись з галузі в галузь, тоді як робоча сила є повністю мобільним ресурсом. Участь країни в міжнародній торгівлі приведе до зростання випуску капіталомісткого товару та зменшення випуску трудомісткого (Y). Внаслідок цього частина робітників перейде з галузі Y у галузь X, тоді як капітал подібним чином рухатись не може, за визначенням.

До яких же наслідків це призведе? Розширення випуску товару X спричиняє зростання попиту на ресурси та зростання цін на них і, зокрема, на працю. Але важко сказати, чи зросте добробут робітників, оскільки все залежатиме від того, які товари та в якій комбінації вони купуватимуть: придбання товару Y приведе до збільшення добробуту, а товару X -- навпаки (оскільки ціна товару X під впливом міжнародної торгівлі зростає, а товару Y -- зменшується).

Що стосується власників капіталу, то ті з них, хто займався виробництвом товару Y, безумовно програють, тоді як інвестори галузі X виграють.

Як бачимо, в короткотерміновому плані ситуація характеризується певною невизначеністю й відрізняється від висновків теорії Хекшера--Оліна. В довготерміновому плані і працю, і капітал можна вважати мобільними ресурсами, тому перерозподіл факторів та доходів повністю вписуватиметься в контекст даної теорії.

Список використаної літератури

1. Теорія міжнародної торгівлі/І. Бураковський/К.:Основи, 1996

2. Международная экономика/Киреев/Учебное пособие для вузов.- М.: Либідь, 416.

3. Міжнародні економічні відносини: Підручник для студентів економічних вузів/А.С. Філіпченко, С.Я. Моринець/К.: Либідь, 1992 - 255с.

4. Мировая экономика/Под ред.. Л. Тарасовича/СПб: Питер, 2001 - 320с.

Размещено на Allbest.ru