Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Реферат

На тему:

“ОПТИМІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ”

Київ 2010

В оцінці проблем оптимізації зовнішньоторговельної політики України важливу роль відіграє аналіз розвитку її зовнішньоекономічних зв'язків. Найбільшої актуальності він набуває в період ринкової трансформації соціально-економічної системи країни.

В умовах становлення ринкової економіки відкритого типу внутрішні структури виробництва відчувають на собі сильний вплив зовнішнього фактора і, якщо вчасно не реагувати на цю реакцію, то результативність господарської системи знижується. Донедавна зовнішньому фактору у вітчизняній економічній теорії розширеного відтворення не приділялося належної уваги, а вплив світового ринку ігнорувалося в макроекономічних оцінках. Такий стан речей можна пояснити декількома причинами:

По-перше, замкнутістю народногосподарського комплексу, оскільки вважалося, що необхідні для життєдіяльності суспільства потреби можна задовольняти переважно власними силами завдяки великим запасам природних ресурсів і досить розвинутому науково-технічному потенціалу країни. По-друге, певне значення мали й ідеологічні догми, які не дозволяли йти на глибоке співробітництво з капіталістичними країнами. Все це і визначало вибір моделі господарювання у відриві від ринкової кон'юнктури і переваг міжнародного поділу праці, тобто аналіз економічного розвитку базувався на виявленні безпосередніх зв'язків товаровиробників І і II підрозділів в межах національної системи.

Слабкість такої концепції очевидна, тому що відрив відтворювальних процесів від зовнішнього середовища позначається на відсутності адаптивних властивостей у національної економіці в умовах загострення міжнародної конкуренції (наприклад низький рівень її конкурентоспроможності на фоні порушення вартісних пропорцій господарювання), що веде до уповільнення темпів економічного зростання. Аналіз економіки України за тривалий період часу засвідчує тенденцію до значного економічного спаду. Тепер треба шукати нові моделі господарювання враховуючи специфіку її ринкової трансформації. Однак внаслідок низки об'єктивних і суб'єктивних причин (високого рівня усуспільнення виробництва, відсутності конкурентного середовища, непідготовленості кадрів і ін.) поки не вдалося подолати стереотипи старої системи господарювання. Більш того, розрив господарських зв'язків з країнами СНД і руйнація старих структур керування при відсутності нового механізму керування призвели до посилення невпорядкованості в системі, а в умовах "глибоко ешелонованої" коопераційної економіки окремі галузі і підприємства почали валити один одного (за принципом "доміно"), що в свою чергу призвело до обвального економічного спаду і наростанню інфляційних процесів.

Найбільшого економічного занепаду зазнали галузі промисловості, при цьому відсутність гнучкості реагування суб'єктів господарювання на сигнали зовнішнього середовища (світового ринку) призвело до зниження валютних надходжень.

Остання обставина наштовхує на думку, що класична схема розширеного відтворення повинна бути доповнена специфічним підрозділом, який відбиває зовнішні зв'язки національної економіки, що робить модель господарювання більш стійкою за рахунок органічного включення зовнішнього фактора в систему макроекономічних розрахунків. Інакше кажучи, стійкість господарської системи досягається за умови рівноваги (раціонального поєднання) внутрішніх і зовнішніх факторів. Порушення цього принципу неминуче веде до уповільнення темпів економічного зростання (зокрема, негативне сальдо від зовнішньоекономічної діяльності веде до зменшення фонду накопичення і погіршення платіжного балансу країни).

Зовнішні зв'язки, як об'єктивна, органічна частина відтворювального процесу, сприяють інтенсифікації економіки. Такий стан випливає із закономірностей розвитку продуктивних сил, генеральна тенденція якого полягає в поглибленні суспільного поділу праці й інтеграції господарської діяльності. Це означає, що жодна країна (навіть настільки розвинута, як, наприклад, США) не може виробляти всю необхідну номенклатуру продукції й обходитися без імпортних постачань. У сучасних умовах національні економіки постійно відчувають "пресинг" з боку зовнішнього середовища, що проявляється в досить високих темпах зростання об'єму світової торгівлі.

За даними ГАТТ/СОТ, у 90-ті роки ХХ ст. спостерігалося помітне збільшення об'єму світової торгівлі, на фоні незначного зростання світового виробництва. Це знайшло відбиття в посиленні відкритості національних економік і їхньої інтеграції в світогосподарські структури, хоча швидкість таких змін для окремих країн є різною.

Досвід розвинених країн із ринковою економікою (США, Японія, Німеччина та ін.), які швидко інтегрувалися у світову господарську систему, є наочним практичним уроком для інших країн, що прагнуть збільшити свою участь у міжнародному поділі праці.

Участь України в міжнародному поділі праці залежить від ступеня відкритості економіки й ефективності здійснення зовнішньої торгівлі. На даному етапі такого роду інформація висвітлюється в платіжному балансі (Таблиця .1), що складається з двох основних розділів:

- "Рахунок поточних операцій" або експорт і імпорт товарів та послуг;

- "Рахунок руху капіталу і фінансів", включаючи прямі, портфельні або позикові інвестиції, а також резервні валютні активи.

Таблиця 1. Платіжний баланс України за 2010 р., млн. дол

Найменування рахунків:	Консолідований	Країни СНД	Інші країни
1. Рахунок поточних операцій	-1185	-1486	300
а) Товари і послуги	-1122	-1233	111
з них: товари	4296	-4072	-224
послуги	3174	2839	336
б) Прибутки	-572	-343	-229
в) Поточні трансфери	509	91	418
Рахунок руху капіталу і фінансів	946	-1021	1967
Невраховані операції (помилки і пропуски)	239	-	-
Резервні активи	-873	-	-873

З поданих даних платіжного балансу можна виділити наступні особливості зовнішньоекономічних зв'язків України на сучасному етапі.

а) Рахунок поточних операцій. Загальне негативне сальдо цього рахунку склало в 1998 р. близько 1182 млн. дол., хоча загальний обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів і послуг збільшився. Таке зростання на фоні триваючого спаду виробництва певним чином пояснюється розширенням лібералізації торгівлі й охопленням статистичною звітністю підприємств-об'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Зі структури торгівельних зв'язків України (Табл.2.) видно, що до основних партнерів у діяльності обміну продуктами належать, насамперед, країни СНД і Європи.

Таблиця 2. Характеристика торгівельних відносин України з регіонами світу в 2010 р

Регіони	Частка в торгових операціях (відсотки)
	по експорту	по імпорті
Країни СНД	50,7	67,0
Європа	23,2	24,5
Азія	16,7	3,2
Америка	7,4	4,6
Африка	1,6	0,5
Австралія й Океанія	0,4	0,2

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами за 2010 рік становив 23428 млн. доларів США і зменшився проти відповідного періоду 2009 року на 14,2 %, в тому числі експорт - 11582 млн. доларів (зменшився на 8,4 %), імпорт - 11846 млн. доларів (зменшився на 19,3 %). Від`ємне сальдо становило 264 млн. доларів проти 2038,2 млн. доларів у 2010 році. Коефіцієнт покриття імпорту експортом становив 0,98.

У загальному обсязі експорту товарів у 2010 році проти 2009 збільшилась частка продукції рослинного походження з 5,1 % до 6,3 %, в тому числі зернових культур - з 2,5 % до 4,4 %, палива мінерального, нафти та продуктів її переробки - з 4,1 % до 6,1 %. Натомість зменшилась частка виробів з чорних металів з 5,1 % до 3,5 5, механічних машин та устаткування - з 6 % до 5,1%, пластмаси та каучуку - з 2,5 5 до 1,6 %.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Частка бартеру в загальному обсязі експорту-імпорту товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2 Торгівля товарами з країнами колишнього СРСР та іншими країнами світу

зовнішньоекономічний торгівля праця імпортний

Торгівля товарами з країнами колишнього СРСР та іншими країнами світу. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами 185 країн світу . Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались у Російську Федерацію - 20,7 % до загального обсягу експорту, Китай - 6,3 %, Туреччину - 5,8, Німеччину - 4,8, Італію - 4, Сполучені Штати Америки - 3,8, Білорусь - 3, Польщу - 2,6 %; найбільші імпортні надходження - з Російської Федерації - 47,6 %, Німеччини - 8, Туркменістану - 4,1, Сполучених Штатів Америки - 3,4, Білорусі - 2,9, Італії - 2,3, Польщі - 2,2 Франції - 2 %.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Найбільші країни-імпортери

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка палива мінерального, нафти та продуктів її переробки з 40,5 % до 44 %, в основному за рахунок збільшення поставок природного газу (59,9 млрд. куб. м. проти 53,5 млрд. куб. м. У 1998 році). Зменшилась частка механічних машин та устаткування з 11 % до 8,5 % засобів наземного транспорту, крім залізничного, - з 5,1 % до 3,6 %.

Питома вага бартерних (товарообмінних) операцій у загальному обсязі експорту країни становила 3,8 5 у загальному обсязі 7,1 %.

Таблиця 3. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за 2010 рік

	Експорт	Імпорт	Баланс
	тис. дол. США	1999 до 2010, %	тис. дол. США	1999 до 2010, %
Всього	11581581,79	91,6	11846142	80,7	-264560,60
1. Країни колишнього СРСР	3419230,67	77,1	6940150,2	83,8	-3520919,55
Країни СНД	3252223,46	77,4	6743203	85,4	-3490979,43
Азербайджан	29398,19	32,7	33780,71	122,1	-4382,52
Білорусь	345683,81	63,1	343483,95	97,3	2199,86
Вірменія	11606,17	137,6	1801,63	39,8	9804,54
Грузія	42159,93	133,8	6069,63	77,9	36090,30
Казахстан	48297,37	53,9	164851,71	47,7	-116564,34
Киргизстан	13743,52	112,0	7483,62	70,7	6259,90
Молдова, республіка	122757,90	68,0	24839,14	48,6	97918,76
Російська Федерація	2396379,54	82,5	5641383,2	79,9	-3245003,64
Таджикистан	62579,67	82,3	422,18	30,5	62157,49
Туркменістан	102063,88	84,3	480961,69	у 357,7 р.б.	-378897,81
Узбекистан	77553,48	55,6	38115,45	128,4	39438,03
Країни Балтії	167007,21	72,3	196947,33	51,5	-29940,12
Естонія	45449,64	88,9	58952,82	61,1	-13503,18
Латвія	49143,29	63,0	55493,96	121,3	-6350,67
Литва	72414,28	71,2	82500,55	34,4	-10086,27
2. Інші країни світу*	8162351,12	99,5	4905992,2	76,7	3256358,95
Європа	3623217,36	96,3	3350486,0	72,6	272731,36
Австрія	139849,27	103,4	133380,77	68,8	6468,50
Албанія	963,29	63,9	28,87	57,5	934,42
Андорра	15,21		238,68		-223,47
Бельгія	188460,58		100921,41	70,9	87539,1
Болгарія	294434,41	143,4	67459,60	67,1	226974,81
Боснія і Герцеговина	1839,64	у 2,7 р.б.	11,58	у 4,8 р.б.	1828,06
Великобританія	108383,61	100,4	143573,03	70,2	-35189,42
Греція	75045,01	125,3	54455,77	у 1,6 р.б.	20589,24
Гібралтар	62,77	2,4	236,71	5,1	-173,94
Данія	22961,77	61,5	59427,32	78,3	-36465,55
Ірландія	250317,31	у 3 р.б.	53693,89	143,9	196623,42
Ісландія	322,87	у 28,6 р.б.	141,03	11,3	181,84
Іспанія	105840,32	80,6	60576,56	75,4	45263,76
Італія	459420,36	83,5	276461,33	67,7	182956,03
Ліхтенштейн	2838,14	у 2,1 р.б.	1499,75	64,1	1338,39
Люксембург	2973,53	72,4	2193,97	46,3	19801,62
Мальта	20327,67	71,1	526,05	47,3	19801,60
Македонія	66041,63	у 1,5 р.б.	1557,81	27,4	64483,82
Монако	6823,61	42,3	20,64	42,3	6802,97
Нідерланди	83554,34	71,0	133601,16	82,7	-546,82
Німеччина	560142,14	87,7	942948,00	74,6	-382805,86
Норвегія	17343,55	45,8	33767,49	у 3,2 р.б.	-16423,94
Польща	301410,66	96,3	258497,76	53,2	42912,90
Португалія	13430,44	83,7	3993,09	114,1	9437,35
Румунія	75582,93	47,0	52348,74	109,5	23234,19
Сан-Маріно	4176,85	111,6	474,41	55,0	3702,44
Словаччина	199179,23	81,2	131597,67	72,2	67581,56
Словенія	8935,21	74,9	33287,97	62,0	-24352,76
Угорщина	278151,28	105,7	123622,62	63,8	154525,66
Фінляндія	18110,95	69,1	82172,15	71,5	-64061,20
Франція	85066,08	71,5	236911,23	78,9	-151845,15
Хорватія	16444,89	94,0	8298,54	61,4	8146,35
Чеська Республіка	141431,75	82,5	131384,18	62,9	10047,57
Швейцарія	48273,54	63,8	91596,28	76,1	-43322,74
Швеція	4994,38	67,5	114488,90	76,9	-109494,52
Югославія	20068,14	46,9	15088,04	61,8	4980,10
Азія	3183759,74	106,2	756746,62	86,1	2427013,12
Афганістан	1752,03	у 5,8 р.б.	635,22	22,9	1116,81
Бангладеш	8887,58	у 2,5 р.б.	646,39	у 3,7 р.б.	8241,19
Бруней Даруссалан	1,47				1,47
В'єтнам	24456,71	72,7	14643,79	132,6	9812,92
Ємен	2098,78	29,5		0,0	2098,78
Ізраїль	153778,17	114,6	49819,33	101,4	103958,84
Індія	173821,84	126,3	65956,02	83,2	107865,82
Індонезія	48417,24	у 3 р.б.	26216,80	65,5	22200,44
Ірак	13729,25	у 5,4 р.б.			13729,25
Іран (Ісламська республіка)	92808,08	78,3	7331,32	133,5	85476,76
Йорданія	40183,94	у 2,5 р.б.	698,51	121,2	39485,43
Камбоджа	129,75	у 865 р.б.	328,27	у 10,3 р.б.	-198,52
Катар	1398,39		100,48	у 16 р.б.	12107,91
Китай	730385,74	99,1	110426,61	89,7	619959,13
Китай, САР Гонконг	13869,79	у 10,5 р.б.	2568,61	139,1	11301,18
Кіпр	42342,44	40,1	58081,27	у 4 р.б.	-15738,83
Корейська народно-демократична республіка	11551,58	у 8,5 р.б.	6667,22	53,3	4884,36
Корея, республіка	128088,66	у 1,7 р.б.	79387,47	40,4	48701,19
Кувейт	3,26	0,6		0,0	3,26
Лаоська народно-демократична республіка	221,89	2,4	34,10	101,2	187,79
Ліван	66532,50	90,4	993,61	74,0	65538,89
Макао	20000,00		9,01	у 3,4 р.б.	19990,99
Малайзія	37959,79	у 2,2 р.б.	31377,59	112,8	6582,20
Монголія	2060,97	67,1	1158,33	у 17,2 р.б.	902,64
М'янма	594,75	у 107,2 р.б.	8,37	у 5,2 р.б.	586,38
Непал	563,97	у 1,5 р.б.			563,97
Об'єднані Арабські Емірати	47996,57	у 1,5 р.б.	3410,00	98,5	44586,57
Оман	614,57	118,7	476,58	у 88,1р.б.	137,98
Пакистан	182401,59	93,7	2521,31	61,4	179880,28
Саудівська Аравія	29303,62	97,2	295,29	69,4	29008,33
Сінгапур	57385,53	у 1,6 р.б.	5920,98	108,8	51464,55
Сірійська Арабська Республіка	122500,76	60,0	2005,83	23,9	120494,93
Східний Тімор			3,09	17,7	-3,09
Таїланд	63441,28	у 4,2 р.б.	8244,03	у 1,5 р.б.	55197,24
Тайвань, провінція Китаю	223461,88	115,7	14520,85	80,2	208941,03
Туреччина	673399,06	96,7	142684,54	105,2	530714,52
Філіппіни	105403,77	у 2,7 р.б.	4932,73	у 1,9 р.б.	100471,04
Шрі-Ланка	2738,64	45,1	15937,70	105,4	-13249,06
Японія	59473,92	103,5	98655,37	86,7	-39181,45
Африка	671105,83	109,8	157763,28	132,9	459347,5
Алжир	184549,4	у 1,7 р.б.	2312,18	у 3,2 р.б.	182237,20
Ангола	21821,94	у 25,3 р.б.	0,11		21821,83
Бенін	2,44		0,09		2,35
Ботсвана	59,50	у 1,6 р.б.			59,50
Британська Територія в Індійському океані	20,28				20,28
Буркуна-Фасо	1040,50	у 5,7 р.б.			1040,50
Габон	199,23		5,81	143,8	193,42
Гамбія			11,21	3,8	-11,21
Гана	6034,88	у 2,1 р.б.	48783,96	у 4,1 р.б.	-42749,08
Гвінея	1466,85	20,0	50790,33	87,1	-49323,48
Гвінея-Біссау	618,97	у 84 р.б.			618,97
Джібуті	1157,97				1157,97
Ефіопія	13525,94	у 15 р.б.	439,66		13086,28
Єгипет	171217,81	91,6	1796,81	25,4	169421,00
Заїр	400,00				400,00
Замбія	545,06	112,8	2908,9		246,67
Західна Сахара			0,21		-0,21
Зімбабве	691,29	у 16,6 р.б.	5460,87	88,7	-4769,58
Кабо-Верде	557,63		7,70	104,1	549,93
Камерун	2149,11	34,7	834,71	у 1,8 р.б.	1314,40
Кенія	2784,64	у 3,2 р.б.	355,84	33,7	2428,96
Коморе			2,18		-2,18
Конго	1458,31	у 154,6 р.б.	4,85	43,5	1453,46
Кот-д`Івуар			16642,26	125,7	-16642,26
Лисото			41,37	у 165,5 р.б.	-41,7
Ліберія	3838,15	49,1	3343,09	у 193,8 р.б.	495,06
Лівійська Арабська Джамахірія	1281,42	106,1	140,64		1140,78
Маврикій	6271,35	у 1,9 р.б.	1381,68	103,9	4889,67
Мавританія	8739,06	у 1,8 р.б.	850,15	133,4	7888,91
Мадагаскар			771,65	61,6	-771,65
Малаві			3448,81	74,2	-3448,81
Малі	51,36				51,36
Марокко	54156,29	112,3	1323,54	у 2 р.б.	52832,75
Мозамбік	121,45		191,20	12,2	-69,75
Намібія	3131,80	у 16,9 р.б.	4,00	7,6	3127,80
Нігерія	98282,64	75,6	1833,88	39,1	96448,76
Об'єднана республіка Танзанія	420,08	41,9	2309,43	у 27,6 р.б.	-1889,35
Південна Африка	3839,53	48,5	9142,81	у 3 р.б.	-5303,28
Руанда	0,65		6,79	63,9	-6,14
Свазіленд			16,59		-16,59
Сейшели	2931,75	32,3	74,72	34,4	2857,03
Сенегал	7,32	0,3	0,25	0,9	7,07
Судан	2550,86	у 3,3 р.б.	530,67	68,3	2020,18
Сьєра-Леоне	1525,82		0,04	0,1	1525,78
Того			28,15	80,5	-28,15
Туніс	19057,27	67,5	4348,10	у 10,8 р.б.	14709,17
Уганда	365,50		228,33	у 1,6 р.б.	137,17
Центрально-Африканська Республіка			0,38		-0,38
Чад	236,80				236,80
Америка	692332,9	80,0	588353,56	77,9	103979,30
Ангілья	139,04	70,1	422,93	30,7	-283,89
Аргентина	13675,87	38,2	8925,66	40,3	4750,21
Багами	7391,79	у 2,2 р.б.	333,34	89,4	7058,45
Беліз	1816,28	у 18 р.б.	238,68	у 7,3 р.б.	1577,60
Бермуди	21295,60	75,2	10,88		21284,72
Болівія	6,81				6,81
Бразилія	51357,88	8,7	94032,15	146,4	-42674,27
Венесуела	1401,94	19,7	43,79	у 7,8 р.б.	1358,15
Віргінські острови (Брит.)	18284,72	32,3	538,15	36,4	17746,57
Гаїті			0,02	22,2	-0,02
Гватемала	3949,95	39,9	3135,81	у 231,1 р.б.	814,14
Гондурас	2208,46	у 110423 р.б.	3,58	1,2	2204,88
Гренада	1,55		12,55	16,8	-11,00
Гренландія			24,81		-24,81
Домініка			1988,41	у 11,6 р.б.	-1988,41
Домініканська республіка	9114,61	у 3,2 р.б.	401,58	у 6,9 р.б.	8713,03
Еквадор	3662,07	16,4	11515,06	142,5	-7852,99
Канада	34763,94	104,3	17153,36	60,8	17610,58
Колумбія	2910,89	24,8	8545,88	у 8,7 р.б.	-5634,99
Коста-Ріка	4434,12	118,9	3255,8	113,0	1178,32
Куба	8078,98	82,7	23395,93	у 1,8 р.б.	-15316,95
Мексика	24346,16	105,7	2266,43	86,3	22079,73
Нідерландські Антильські острови	29,92				29,92
Нікарагуа	2754,86	у 3,9 р.б.			2754,86
Острови Кайман	34,33	0,7			34,33
Панама	14440,30	96,6	1335,87	у 7,9 р.б.	13104,43
Перу	4944,82	43,4	285,89	у 1,8 р.б.	4658,93
Пуерто-Ріко	19,69	у 1,7 р.б.	40,53	132,7	-20,84
Сальвадор	5588,17	102,4	5596,55	62,6	-8,38
Сен-Вінсент і Гренадіни	9,21	0,6			9,21
Сполучені Штати Америки	435927,3	86,8	401624,78	68,0	34302,55
Суринам	2070,86				2070,86
Текські і Кай косові острови	5,54	58,9	108,34	у 3,2 р.б.	-102,80
Трінідад і Тобаго	4554,45	у 3,9 р.б.	2,05		4552,40
Уругвай	5184,26	53,7	2245,01	у 3,2 р.б.	2939,25
Чілі	7892,58	105,4	816,10	94,2	7076,48
Ямайка	35,88		53,64	116,7	-17,76
Австралія і Океанія	45100,49	у 2,6 р.б.	272241,26	130,4	17859,23
Австралія	32319,42	у 8,3 р.б.	23014,98	у 1,7 р.б.	9304,44
Гуам			3,30	у 1,8 р.б.	-3,30
Кірібаті			0,10	0,1	-0,10
Ніує	706,05				706,05
Нова Зеландія	12059,48	809,1	4006,68	60,8	8052,80
Острови Уолліс і Футуна	15,54				15,54
Попуа-Нова Гвінея			210,20	85,1	210,20
Піткерн			0,63		-0,63
Фіджі			0,03		-0,03
Французькі Південні Території			5,34		-5,34
Інші	0,28	0,1	25379,51	у 4,9 р.б.	-25379,23
Невизначені країни	0,28	0,1	25379,51	у 4,9 р.б.	-25379,23

З урахуванням нерозподілених обсягів товарів в іноземних портах, що придбані для забезпечення життєдіяльності суден.

Аналіз зовнішньої торгівлі України свідчить про відсутність прогресивних змін в експортно-імпортній політиці, а сальдо торгового балансу відображає переваження імпорту над експортом. При цьому його розмір сформувався внаслідок незбалансованості промислових товарних потоків (дефіцит по товарній групі становив у 2009 і 2010 р. відповідно 2702 і 4296 млн. дол.) У експорті традиційно домінують позиції сировинної спрямованості (їхня частка становить до 70 % товарів, що вивозяться), а в імпорті - мінеральні продукти, переважно нафта і газ.

Що стосується торгівлі послугами, то тут спостерігається позитивний баланс (у 2010 р. позитивне сальдо по групі послуг становило 3174 млн. дол., або майже вдвічі більше, ніж у 2009 р.) Як доводить практика, у міру розвитку інфраструктури і насичення ринку товарами попит на послуги швидко зростає (наприклад, частка споживання промисловістю послуг виробничого призначення підвищується, а для поставок на експорт машинотехнічних виробів залучається широкий спектр послуг, починаючи з аналізу ринків, інформаційне обслуговування, і завершуючи доставкою товарів до споживача - транспортне, фінансове, страхове і сервісне обслуговування). Найбільший внесок у балансовий прибуток по операціях із "невидимою" торгівлею вносять транспортні послуги й особливо - транзитні, послуги (Україна за рахунок експлуатації трубопровідного транспорту компенсує принаймні 35 % вартості оплати за імпортовані енергоносії).

б) Рахунок руху капіталу і фінансів. Аналіз руху операцій з капіталом показує, що сальдо цього рахунку позитивне (у 2010 році воно склало 946 млн. дол., але знизилося на 40 відсотків у порівнянні з 2009 р.). Не виправдалися надії оптимістів, що іноземний капітал піде в Україну бурхливим потоком. Процес прямого іноземного інвестування не перевищує 250 - 300 млн. дол. (у середньорічному обчисленні), і в основному цей капітал спрямовується на створення СП, з яких безпосередньо виробляють продукцію лише 20 відсотків. Велика частина іноземних інвестицій припадає на галузі ринкової інфраструктури, що формуються (торгівля, банківська діяльність і ін.).

Резервні активи України поки невеликі і відображають в основному рух валютних операцій по лінії взаємозв'язку з міжнародними організаціями (кредитні лінії від МВФ, світового банку й ЕБРР, реструктуризація боргів з Росією). У 2010 р. сальдо таких операцій досягло 873 млн. дол., виявляючи зростання зовнішнього боргу України. Остаточне збалансування платіжного балансу здійснюється за рахунок валютних активів, а тому важливо відслідковувати ситуацію накопичення з врахуванням "відпливу" капіталу (помилки такого роду знаходять висвітлення в неврахованих, операціях).

Таким чином, проведений аналіз платіжного балансу України свідчить про наступні тенденції виявлення зовнішньоекономічних зв'язків:

- розширення залучення національної економіки в міжнародний поділ праці (впроваджуюча орієнтація сукупного виробництва досягла рівня 14,0 %, а кількість учасників у зовнішньоекономічній діяльності зросла в 1,5 рази порівняно з 2000 р.);

- зростання зовнішньої торгівлі країни, що знайшло відбиток у підвищенні коефіцієнта еластичності зовнішньоторговельного обороту по кінцевій продукції (даний коефіцієнт складає в середньому 1,2-1,3);

- посилення зовнішньої залежності внутрішнього споживання (темпи зростання імпортних поставок по деяких позиціях продукції вище, ніж темпи експортних поставок);

- структура експорту носить переважно сировинну спрямованість при низькій конкурентоспроможності машинотехнічних виробів;

- слабка участь іноземного капіталу в модернізації діючих виробництв при низькій активності вітчизняних товаровиробників у розвитку коопераційних зв'язків з великим бізнесом.

Все це відбувається на ефективності функціонування зовнішньоекономічного комплексу і його впливі на кінцеві результати господарювання. Частка України у світовій торгівлі складає 0,2 відсотки при негативному сальдо експортно-імпортних операцій, що має негативні макроекономічні наслідки.

Аналіз структури товарообмінної діяльності (Таблиця 3) показує, що понад 4/5 обсягу зовнішньоторговельних операцій припадає на промисловість. При цьому частка сировини і матеріалів в експортних поставках складає 47,3 %, де виділяються чорні метали, хімічна сировина в імпорті ж превалює енергетичні ресурси (45,6 %), і продукція машинобудування (17,6 %).

Як випливає з аналізу, промисловий комплекс України значною мірою орієнтований на зовнішній ринок. Сформована структура експорту багато в чому відображає характер міжрайонної спеціалізації, Так, на Донецько-Придніпровський економічний район припадає до 70 % експортного потенціалу. Південно-Західній район - близько 17 % і Південний економічний район -13 %.

За останні роки дещо знизилися темпи товарообмінної діяльності через спад виробництва і розрив господарських зв'язків з країнами СНД. Наприклад, у 1996 р. виробництво промислової продукції знизилося на 5,1 %, включаючи всі галузі, а загальний спад у промисловому комплексі за період 1992-1996 р. досяг рівня 50 %.

Таблиця 4 Галузева структура експортно-імпортних операцій у промисловості України за 2010 р., у відсотках

Найменування розділів	Експорт	Імпорт
	Усього	Країни СНД	Інші країни	Усього	Країни СНД	Інші країни
У цілому по Україні	100	100	100	100	100	100
у тому числі:
Промисловість, усього	77,2	75,6	83,9	89,8	92,9	84,3
у розрізі галузей:
- паливно-енергетична промисловість	2,4	1,4	3,8	45,5	61,2	15,6
- хімічна і нафтохімічна промисловість	12,5	9,4	16,3	7,6	5,8	11,21
- металургійна промисловість	30,2	19,6	43,7	4,7	4,4	5,3
- машинобудування	14,1	21,0	5,4	17,6	13,4	25,6
- виробництво будівельних матеріалів	1,2	1,5	0,9	0,7	0,4	1,4
-легка промисловість	2,5	1,8	3,5	3,5	2,3	5,7
- харчова промисловість	13,5	20,6	4,0	7,2	5,0	11,5
-медична і мікробіологічна промисловість	0,3	0,3	0,2	1,2	0,1	3,3
-інші галузі	0,6	0,1	1,1	1,8	0,3	4,7

Нераціональна структура промисловості з гіпертрофованим виробництвом і "незамкнутими" технологічними циклами, що визначають біля 80 % валового виробництва, вимагають значних об'ємів імпортних поставок продукції матеріально-технічного призначення. За таких умов необхідно враховувати важливість імпорту кожного виду продукції для розвитку окремих виробництв, виходячи з економічно виправданого самостійного споживання галузей і цінового впливу. Поки ж рівень галузевого самостійного споживання в промисловості України в 2 рази вище, ніж у розвинених країнах світу, а зростання оптових цін і вартість імпортованих енергоресурсів носить зростаючий характер, що позначається на збитковості вітчизняного товарного виробництва.

Використовуючи дані міжгалузевого балансу обсягів ввезення і вивезення продукції можна зробити деякі попередні оцінки щодо імпортної залежності галузей промисловості України (Табл.4) на перехідному етапі до ринкової моделі господарювання відкритого типу.

Неважко виявити, що до галузей, які значною мірою залежать від імпорту, належать нафтогазова промисловість, кольорова металургія, машинобудування, хімічна і нафтохімічна промисловість, легка промисловість.

Таблиця 5. Зміна обсягів виробництва в промисловості України при 10-процентному скороченні галузевого імпорту

Галузі промисловості	Зміни обсягів виробництва
...

Подобные документы

• Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних економічних відносин

  Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі. Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.
  
  курсовая работа [76,1 K], добавлен 10.04.2007
  

• Глобалізаційні процеси в Україні

  Посилення впливу транснаціональних корпорацій (ТНК). Пріоритетні напрямки розвитку економіки України в умовах глобалізації. Причини, що спонукають до поглиблення участі економіки України в міжнародному поділі праці. Створення українсько-російських ТНК.
  
  реферат [35,2 K], добавлен 07.04.2010
  

• Характеристика зовнішньоекономічних зв’язків України з Європою

  Передумови розвитку співробітництва України з країнами ЄС, нормативно-правове забезпечення співпраці між країнами. Динаміка та основні статті експорту та імпорту товарів, аналіз зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі між країнами.
  
  практическая работа [1,8 M], добавлен 12.12.2013
  

• Удосконалення зовнішньої торгівлі України

  Поняття, класифікація та основні форми зовнішньої торгівлі. Регулювання зовнішніх торгових відносин. Роль зовнішньої торгівлі для економічного розвитку країни в умовах глобалізації. Місце і роль розвинутих країн у міжнародному товарному обміні.
  
  курсовая работа [293,8 K], добавлен 14.10.2014
  

• Зовнішня торгівля та інтеграція України у міжнародну економічну систему

  Теоретико-методологічні основи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни. Об’єктивна необхідність, умови, внутрішньоекономічні і зовнішньоекономічні чинники інтеграції України у міжнародну економічну систему. Місце України в міжнародній торгівлі.
  
  курсовая работа [152,4 K], добавлен 05.01.2014
  

• Механізм та методи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків та діяльності

  Теоретичні основи функціонування і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків в Україні. Суть, необхідність і призначення механізмів та методів державного регулювання в умовах побудови ринкової моделі економіки. Діяльності міністерства зовнішньої торгівлі.
  
  контрольная работа [40,7 K], добавлен 13.04.2009
  

• Проблеми інтеграції України в світовий економічний простір. Теорії міжнародної торгівлі

  Визначення основних проблем інтеграції України в світовий економічний простір. Успішний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і зміна структури економіки як чинники економічної інтеграції. Теорії міжнародної торгівлі і їх значення в розвитку економіки.
  
  контрольная работа [33,0 K], добавлен 25.04.2011
  

• Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною

  Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи розвитку економічних відносин України з Японією, основні сфери співпраці. Структура економіки Японії. Діяльність Японії на міжнародному ринку. Структура зовнішньої торгівлі та фінансів.
  
  курсовая работа [105,7 K], добавлен 03.04.2009
  

• Зовнішня торгівля України та її місце в системі світових господарських зв’язків

  Сутність, форми і система показників зовнішньої торгівлі. Основні проблеми та суперечності у розвитку зовнішньої торгівлі України та вироблення рекомендацій щодо вдосконалення торгівельних відносин. Роль і місце України в світовому господарстві.
  
  курсовая работа [97,3 K], добавлен 18.01.2011
  

• Особливості розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Волинської області

  Нормативно-правова база, передумови та фактори формування зовнішніх зв’язків Волинської області. Зовнішня торгівля товарами та послугами. Напрями інвестиційної діяльності. Сучасні проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону.
  
  дипломная работа [489,8 K], добавлен 23.09.2012
  

• Зовнішньоторговельні зв’язки України

  Співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав. Аналіз стану зовнішньоторгівельної політики України з країнами СНД. Перспективи інтеграційних процесів в СНД. Стратегічні засади розвитку зовнішньоторговельних зв’язків України з країнами СНД.
  
  курсовая работа [79,6 K], добавлен 07.10.2014
  

• Вплив умов торгівлі на окремі сектори економіки України

  Зовнішньоторговельна сфера України. Формування стратегії, спрямованої на стимулювання розвитку експортного потенціалу. Напрями інтеграції економіки України у світове господарство. Вплив умов торгівлі на розвиток виробництва в окремих секторах економіки.
  
  курсовая работа [87,6 K], добавлен 27.02.2013
  

• Міжнародні економічні зв'язки України з Німеччиною

  Сутність та значення зовнішньоекономічних зв’язків, їх основні напрямки, складові та регіональні аспекти; форми міжнародного руху капіталу. Сучасний стан розвитку економічних зв’язків України з Німеччиною: специфіка, проблеми та перспективи розвитку.
  
  курсовая работа [293,2 K], добавлен 15.03.2013
  

• Зовнішня торгівля України

  Дослідження особливостей зовнішньої торгівлі України. Роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку держави. Проблема залучення України до міжнародного поділу праці і напрямки її вирішення. Процес входження країни у світові господарські структури.
  
  реферат [245,3 K], добавлен 24.02.2015
  

• Тенденції та перспективи розвитку товарної структури зовнішньої торгівлі України

  Теоретичні аспекти торгової політики України. Система показників розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та методи торгової політики. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України.
  
  курсовая работа [75,0 K], добавлен 18.03.2007
  

• Аналіз зовнішньої торгівлі України послугами

  Функціонування ринку виробничих і фахових послуг в різних країнах. Класифікація та визначення понять в сфері зовнішньоекономічних послуг. Аналіз проблем, шляхів їх вирішення та перспектив міжнародної торгівлі України послугами за роки незалежності.
  
  курсовая работа [105,1 K], добавлен 05.05.2011
  

• Інституційні механізми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків

  Місце інституцій в системі зовнішньоекономічних зв'язків агропромислового комплексу України. Забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств вітчизняної агропромисловій сфери. Переваги української агропродовольчої продукції на світовому ринку.
  
  дипломная работа [898,9 K], добавлен 23.06.2013
  

• Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку міжнародної торгівлі України

  Сутність міжнародної торгівлі та її види. Динаміка експорту та імпорту товарів і послуг України за 2003-2007 роки. Основні перспективи розвитку міжнародної торгівлі в умовах її інтеграції. Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі.
  
  курсовая работа [137,6 K], добавлен 06.10.2010
  

• Зовнішня торгівля і зовнішньоторговельна політика України

  Інтеграція України в сучасну міжнародну економічну систему: внутрішньоекономічні й зовнішньоекономічні чинники. Стратегічні напрями інтернаціоналізації української економіки. Формування зовнішньої економіки України, її роль і місце в міжнародній торгівлі.
  
  курсовая работа [79,1 K], добавлен 27.03.2012
  

• Розвиток двосторонніх міжнародних економічних зв’язків України

  Теоретичні аспекти нормативно-правової бази зовнішньоекономічної діяльності, характеристика зовнішніх зв’язків, тенденції їх розвитку. Характеристика діяльності та особливості ООО "ЮНІТРЕЙД". Аналіз розвитку торгівельних відносин із країнами СНД.
  
  дипломная работа [121,8 K], добавлен 06.04.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам