БРІКС та США: розвиток партнерських відносин або загроза?

Аналіз сучасних відносин Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки (БРІКС) та США: перспективна форма взаємодії, або реальна загроза для світової економіки. Роль зовнішньоекономічних відносин в умовах сучасного розвитку країни.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2013
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

БРІКС та США: розвиток партнерських відносин або загроза?

В умовах сучасних реалій ефективний розвиток країни виключно самостійно, без ведення зовнішньоекономічного вектора та політики стосовно інших країн неможливий. Стан національної економіки все більше визначається не тільки внутрішнім потенціалом країни, а й ступенем та характером її участі у зовнішньоекономічних інтеграційних та глобалізаційних процесах.

З огляду на ці процеси у світі об'єктивно виділяються та сформовано так звані основні центри сили, до яких зараз відносяться США та Європейський Союз (ЄС). Поняття об'єктивності в економіці розуміється як існування процесів та результатів, які складаються незалежно від волі як окремих осіб, так і суспільства в цілому. Люди не вільні у виборі виробничих сил та умов матеріального життя. Розвиваючи виробничі сили у процесі трудової діяльності, попередні покоління залишають їх наступним. Цей взаємозв'язок у людській історії обумовлює і об'єктивність економічного розвитку.

Слід також зауважити, що таким же абсолютно об'єктивним є і процес нинішньої зміни центрів сили у реаліях сучасних економічних і політичних світогосподарських процесів.

Все більш вагоме місце займають країни з економіками, що розвиваються. Таким чином, особливої актуальності для дослідження набуває тема об'єднання таких країн як Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР (БРІКС), спільна діяльність яких стає фактором глобального значення. ПАР приєдналась до об'єднання пізніше, отже у статті в залежності від періоду, що аналізується, буде використовуватись як абревіатура БРІК(С), так і БРІКС.

Відображення положень з цього питання знаходиться у публікаціях китайських авторів, таких як Ту Ксінквана і Сюй Тінга з Університету міжнародного бізнесу та економіки, а також Ю Йонгдінга з Китайської академії соціальних наук. Авторами індійських робот стосовно БРІКС являються Судхір Вьяса, колишній керуючий Центрального банку Індії Яго Вену- гопал Редді, член Комісії з планування Уряду Індії Бал Крішна Чатурведі. Також значний вклад у розробку даного питання вносять статті дослідників з Бразильського центру міжнародних відносин Фатіми Берардінеллі, Адріани де Кьерос, Леонардо Паса, а також Жоао Ногуейри з Центру політики БРІКС в Ріо-де-Жанейро.

Головною метою даної ж статті є характеристика та аналіз сучасних відносин БРІКС та США. Чи представляють вони нову перспективну форму взаємодії, або створюють реальну загрозу для центра сили в умовах глобальних змін.

З того моменту як у 2003 р. було опубліковано перший звіт впливової фінансової групи The Goldman Sachs Group Inc., який було присвячено перспективам Бразилії, Росії, Індії та Китаю у XXI ст., акронім БРІК(С) увійшов у загальне використання, а інтерес до країн цієї групи став підвищуватись з кожним роком [1, с.44]. Термін БРІК(С) увів у 2001 р. провідний економіст банку The Goldman Sachs Group Inc. Джим О'Нілл (послідовність великих літер у абревіатурі була визначена виключно для її благозвучності). О'Нілл об'єднав у групу БРІК чотири найбільш крупні країни з ринками, що розвиваються, а також значною орієнтацією на експорт [2, с.72]. В квітні 2011 р. до БРІК приєдналась ПАР і об'єднання було перетворено у БРІКС [3, с.2]. Актуальність і важливість БРІКС усвідомлюється не тільки діловими та державними структурами, а й громадянським суспільством, зокрема, у науковому колі всього світу.

Зараз БРІКС поєднує 3 млрд. чол., що складає приблизно 43% населення Землі, а також територію 39,7 млн. кв. км., що є більшим ніж чверть поверхні земної суші. Вигідне положення цим країнам забезпечує наявність в них великої кількості важливої для світової економіки ресурсів, а саме Бразилія багата на сільськогосподарську продукцію; Росія - найбільш крупний у світі експортер мінеральних ресурсів; Індія має дешеві інтелектуальні ресурси; Китай має у своєму розпорядженні дешеві трудові ресурси; ПАР - природні ресурси. На країни об'єднання також припадає приблизно 13 трлн. дол. виробництва ВВП на рік, що дорівнює 21 % світового виробництва [3, с.2].

За, поки що, досить недовгий період свого функціонування країни БРІКС змогли підтвердити свою роль як динамічної сили у світовій економіці та політиці. Про цей факт свідчить сумірність показників розвитку з розвиненими країнами. На сучасному етапі свого розвитку об'єднання робить основний акцент на фінансово-економічних питаннях, тому що саме в цій сфері у учасників склались спільні стратегічні інтереси, які ще було сформовано в умовах функціонування «Групи двадцяти». БРІКС

- це альянс реформаторів міжнародних фінансово-економічних відносин. Вказаний спільний корінний інтерес стає потужним стимулюючим фактором до довгострокового співробітництва держав, які розташовані на чотирьох континентах і мають різну історію [4, с.32].

Таким чином, на нашу думку, посилення та розширення горизонтальних зв'язків між країнами групи БРІКС розвиватиметься і буде мати позитивний економічний вплив на всі країни-члени. А це означає, що країни будуть мати персональну збалансовану та спільну політику стосовно третіх країн. Торговельно- економічні зв'язки можуть розвиватися за різними напрямами і включати до себе торгівлю, інвестиційну взаємодію, міжрегіональні зв'язки, співробітництво у фінансовій сфері, але особливістю економічного зростання країн БРІКС є той, факт, що стратегії їх розвитку, з урахуванням всієї національної специфіки, спрямовані на стимулювання інноваційної діяльності, досягнення модернізаційного прориву та забезпечення збалансованого стійкого економічного розвитку. Важливість інноваційної сфери доводить концентрація лідерів на співробітництві у галузі високих технологій. На самміті у Сан'я у якості таких пріоритетів були названі енергетика та ядерні технології, енергоефективність та ресурсозбереження, космічні технології та телекомунікації, медичні технології та фармацевтика, інформатика, біота нанотехнології, сільське господарство [5].

Слід відмітити, що цих стратегій реально дотримуються. Наприклад, дослідницька потужність та інвестиції до неї у Бразилії розширюються, особливо в біологічній сфері. У зв'язку з цим, її економіку називають «економікою природних наук». На даний час у Бразилії щорічно 10 тисяч нових докторів наук приєднуються до складу дослідників. Цей показник дорівнює масштабам Франції та Південної Кореї [5].

Але бюджет найпрестижнішого науково- дослідного інституту Росії у 2010 році становив лише 3-5% від обсягу бюджету американського науково-дослідного інституту такого масштабу. А це означає, що у порівнянні з США, інноваційна діяльність у країнах БРІКС, а зокрема в Росії поки що не достатньо підтримується для успішного функціонування [5].

Індія - країна з великим населенням, однак протягом довгих років вона переживає дефіцит кадрів. Уряд Індії планує підвищити частку витрат на розробку від загального розміру ВВП з 0,9% до 1,2% [5]. Щодо наукових досліджень, комп'ютерна наука, яка стрімко розвивається, насправді, володіє невеликим масштабом. Науково-технічні переваги Індії полягають в сільському господарстві і тропічних медикаментах, однак її наука і техніка вважається традиційною і орієнтованої на внутрішній попит. Наукова розробка Індії не має високого рівня багатополяризації, проте потенціал її ще не повністю освоєний.

За минулі 10 років обсяг витрат Китаю на розробку збільшився у шість разів. Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, в даний час Китай за цим показником поступається лише США і Японії. Нині в Китаї особливо оперативно розвивається сільськогосподарська наука, техніка і сфера біомедикаментів. Стосовно дослідних співробітників, то, хоча в Китаї щорічно випускається всього 2 млн. інженерів і наукових діячів, це приблизно в п'ять разів більше, ніж у США. За період з 2005 по 2010 рр. відбулося подвоєння їх чисельності. Проте на кожну тисячу осіб припадає лише 1,83 людини, що значно нижче показника США - 9,4 людини [5].

Науково-дослідний рівень ПАР лідирує в Африці. Африка багата на природні ресурси, і африканські країни в деяких галузях мають унікальні науково-дослідними умовами. Наприклад, південна частина Африки багата корисними копалинами, і частка наукових доповідей про геологію ПАР становить 1,13% від загальної кількості по цьому предмету в усьому світі, доповідей про ботаніки та зоології - 1,55% [5].

Отже, країни БРІКС повинні бути більш активними в інноваційних розробках. Вони повинні не тільки підтримувати традиційні галузі виробництва, але і займатися інноваційними сферами: нові науково-дослідні роботи, нові галузі, адже вони мають до цього всі передумови.

Потенціал розвитку країн БРІКС, в свою чергу, не може бути недооцінений сучасними центрами сили, зокрема з боку США, які вже на протязі декількох років стурбовані зростаючим економічним і політичним впливом цих країн та загрозі американській системі гегемонії. США має чітко спрямований вектор на збереження жорсткої політики однополярнос- ті, що і є офіційною доктриною Вашингтону, а функціонування БРІКС ставить під загрозу цю систему, адже п'ятірка базується на стратегії багатополярності світу [6].

Дане положення пояснюється ще й історичним аспектом, адже всі країни-члени БРІКС являються уламками впливових світових імперій. Наприклад, Бразилія належала до Португальської імперії, Росія - Російської імперії, Індія та ПАР - Британської, Китай - Піднебесної. Отже, можна припустити той факт, що на генетичному рівні всі ці держави мають імперський характер та амбіції. Таким чином, це є ще одним аргументом на користь позиції стосовно перспективності функціонування групи БРІКС.

США також стурбовані військовим потенціалом об'єднання. Так, у 2010р. військові витрати Білого дому склали 40% загальносвітових. На другому місці - КНР, на третьому - Росія, на четвертому - Індія, а Бразилія посіла 11 місце [6]. А також, згідно з доповіддю Пентагону, Китай вже через 9 років зможе наздогнати США за рівнем оснащеності своєї армії, за умовою подальшого інвестування у військово-промисловий комплекс. А Росія - єдина країна у світі, що має стратегічний ядерний потенціал, який сумірний з США. Але стурбованість американських аналітиків було спричинено не тільки зростанням військової, але й економічної потужності країн БРІКС.

Важливу позицію у двосторонніх відносинах між БРІКС та США відіграють торговельні відносини. На роботу механізму групи п'ятірки поки що має вплив неоднаковість підходів країн-членів БРІКС з питання ставлення та політики стосовно Вашингтону. Майже кожен член п'ятірки будує свій власний, специфічний діалог з США. Останні ж, в свою чергу, в умовах положення найбільшої активності на світовій арені, намагаються відстоювати свої інтереси, які іноді відрізняються від цілей Росії або Китаю, Індії, Бразилії чи ПАР. У даному контексті досить цікавими являються інтереси кожної з держав стосовно збереження балансу у такій непростій ситуації [7,с.114]. Отже, у зв'язку з різницею у розвитку країн-членів групи, ресурсною базою та спеціалізацією, що відрізняються, та політи- Таблиця 1 - Структура торговельного парт кою кожна держава має свою торговельну структуру з США. Наприклад, експорт Бразилії сконцентровано на основних товарах таких як нафта, залізна руда, соя, а також на певних секторах обробної промисловості (літаки), а в експорті Росії превалюють промислові товари. Отже, кожна окрема країна БРІКС будує свої економічні відносини з США [8, с. 1].

Для США країни БРІКС теж являються важливими партнерами. За останні роки орієнтація на експорт країн об'єднання призвела до стійкої тенденції росту торговельних відносин з США, як з основним центром сили.

Таблиця складена автором за матеріалами: [9]

Для БРІКС США виступають в ролі одного з головних торговельних партнерів та у 2010 р. зайняли друге місце з долею у 11,7% у загальній торговельній структурі партнерства об'єднання (Табл.1). Серед головних партнерів БРІКС з імпорту США за показниками 2010 р. зайняли четверте місце (7,8%), а з експорту - друге (15,1%) [9].Таке положення обумовлено лідерством США на світовій арені.

БРІКС склала 18 % від загального показника торговельних відносин з США (Рис. 1). Демонструється стійке, стабільне зростання торговельних відносин США як зі всім світом, так і з країнами БРІКС. Слід також зауважити, що підвищується і показник долі БРІКС у торговельній структурі США. Для порівняння десятиріччям раніше цей показник складав 9 % [8, с.1]. Отже, разом із зростанням показників торгівлі США з світом, стабільно підвищуються і значення та доля торгівлі з країнами БРІКС. Це обумовлено тим фактом, що в умовах сучасної зміни центрів сили та виходу економік, що розвиваються на нове положення, змінюються пріоритети партнерства. Ті сторони, які раніше були недооцінені, займають нове місце та значення на світовій арені в особі країн з економікою, що розвивається.

Рис. 1. Двосторонні торговельні відносини США (млрд. дол. США), 1999 - 2010 рр. Графік побудовано автором за матеріалами [9]

З 2002 р. загальний об'єм торгівлі США з Китаєм почав перевищувати показники торговельних відносин США з іншими країнами- членами БРІКС [8, с.1]. Домінуюче положення Китаю більш за все було виявлено на стороні американського імпорту (головним чином комп'ютери та устаткування для них). Цим і обумовлено положення, що торговельний дефіцит з БРІКС розширився до 300 млрд. дол. США у 2010 р. (Рис. 2). Таким чином, США являються партнером, відносини з яким швидко розвиваються та стабільно підвищують свої показники.

Рис. 2. Торговельний дефіцит США у торгівлі з БРІКС та Китаєм (млрд. дол. США), 1999 - 2010 рр.

Графік побудовано автором за матеріалами [9]

Сальдо торговельного балансу партнерства США з Бразилією, Індією та Китаєм у сфері послуг було позитивним та у 2010 р. дорівнювало 12,4 млрд. дол. США [9]. Динаміка показників за останні роки продемонструвала стійке зростання як експорту, так і імпорту. З 2007 р. Індія почала наздоганяти та перевищувати показники Китаю, який займав лідируючу позицію у секторі імпорту послуг для США з країн БРІКС, та у 2010 р. він дорівнював 683 млрд. дол. США [9]. Головними галузями стали бізнес, професійні та технічні послуги. Хоча Індія має брак інтернаціональних стандартів у сфері послуг, сучасне положення в експорті було досягнуто завдяки програмному забезпеченню та сектору інформаційних технологій [8, с. 1].

США за останнє десятиріччя являються домінуючим торговельним експортним ринком для всіх країн-членів БРІКС, за винятком Росії, що, перш за все пояснюється політичною першоосновою. Проте, склад структури торгівлі значно змінюється в залежності від країни.

Товарний експорт США до Бразилії в основному складається із засобів виробництва, включаючи газотурбінні двигуни (які використовуються для виробництва літаків) та продукції хімічної промисловості [8, с.2]. Також лідируючі позиції займають експорт послуг, електричного та неелектричного устаткування (Рис.3).

Рис. 3. Торговельні відносини США та Бразилії (млрд. дол. США), 2010р.

Графік побудовано автором за матеріалами [9]

Торговельний сектор послуг між США та Бразилією базується на туристичній галузі як значенні сконцентровані на основних товарах, з, яких провідне місце займають сирова нафта, регіональні реактивні літаки, залізо та основні товари.

Рис. 4. Торговельні відносини США та Росії (млрд. дол. США), 2010р. Графік побудовано автором за матеріалами [9]

На відміну від Бразилії, структура торговельного експорту США до Росії здебільшого базується на засобах виробництва, включаючи устаткування, автомобілі та літаки. В експорт

В структурі імпорту з Росії суттєве випередження мають показники торгівлі нафтопродукцією (Рис. 4), які складають 64% та 71% імпорту з Росії до США у 2008 та 2010 рр. відповідно [9].

Рис. 5. Торговельні відносини США та Індії (млрд. дол. США), 2010р. Графік побудовано автором за матеріалами [9]

За останні роки товарна структура експорту США до Індії базувалась на літаках, машинному обладнанні (такому як комп'ютери, телефони, продукція інфраструктури) та дорогоцінних металах і камінні (діаманти, золото).

Для Індії США являються головним торговельним партнером, саме тому структура імпорту до США чітко сформована. Основною продукцією являються діаманти, одяг та залізні труби (Рис. 5).

Розвиток сектору послуг демонструє стрімке стабільне зростання, яке перевищило показники росту торгівлі товарами. Основною галуззю є комерційні послуги (програмне забезпечення та інформаційні технології, а також інжиніринг).

Рис. 6. Торговельні відносини США та Китаю (млрд. дол. США), 2010р. Графік побудовано автором за матеріалами [9]

Торговельна структура експорту США до Китаю здебільшого складається з продукції машинобудування (наприклад, напівпровідники, комп'ютерне устаткування та частини) та жовтих соєвих бобів [8, с. 2]. Більшість продукції машинобудування використовується у виробництві іншої електронної продукції, яка як споживається на внутрішньому ринку, так і реекспортується.

Товарний імпорт США з Китаю, головним чином, базується на споживчій електроніці (такої як ноутбуки, телевізори, комп'ютери, телефони та іграшки). Також важливе місце займає імпорт електричного та неелектричного обладнання (Рис. 6). У сфері послуг домінують галузі фрахтового та портового сервісу.

У контексті торговельних відносин та партнерства слід звернути увагу на той факт, що укріплення нових гравців, в особі країн БРІКС, на території Африканського континенту викликає деяку стурбованість у Європі та США. Не дивлячись на те, що поки що США займає перше місце за розміром торговельного обігу з Африкою, їх доля повільно зменшується через збільшення товарообігу африканських країн з Китаєм.

Країни Заходу висловлюють стурбованість тим, що Китай, Росія, Бразилія та Індія можуть просувати в Африці свої економічні інтереси на шкоду розвитку демократичних інститутів та піклування про навколишнє середовище. Дійсно, в свій час Пекін вже використовував пільгові кредити та постачання зброї задля встановлення дружніх зв'язків з диктаторськими режимами багатих на ресурси африканських країн, які США та Європа намагались ізолювати. Зараз стратегія Китаю стала більш лояльною по відношенню до дотримання прав та свобод людини, хоча вона ще досить не ідеальна. Та не існує гарантії, що інші країни-члени БРІКС не будуть дотримуватись цього шляху, бажаючи здобути вплив в Африці [10].

Ще одним важливим питанням є введення системи розрахунків між країнами БРІКС у національній валюті. Даний факт спричиняє реальну загрозу та стурбованість для США та її стабільності, але поки що існує ряд труднощів на шляху впровадження цієї системи. Перший практичний крок у цьому напрямку вже зроблено: державні інститути розвитку країн уклали угоду про фінансове співробітництво в рамках міжбанківського механізму БРІКС. Міжбанківський механізм БРІКС був сформований у квітні 2010 року, коли державні фінансові інститути розвитку і підтримки експорту Бразилії, Росії, Індії та Китаю підписали меморандум про співпрацю [11]. Основні цілі цього документа - розвиток всебічного довгострокового міжбанківського співробітництва для зміцнення торгово-економічних відносин між країнами БРІК, їх підприємствами. Пізніше під меморандумом підписався і Банк розвитку Південної Африки. Передбачається, що банки розвитку будуть надавати кредитні лінії на ринках капіталу країн БРІКС. Для конкретних дій у цьому напрямку країни будуть укладати між собою двосторонні угоди [11].

Учасники угоди зійшлися на думці, що необхідна і міжнародна система резервних валют, адже криза показала, що система, заснована на американському доларі, ненадійна. Альтернативою могли б стати валюти країн БРІКС.

Але амбітні плани країн, що розвиваються, на даний час, не зменшать позиції долара і євро, як двох основних резервних валют. В глобальному масштабі світова фінансова система є інерційною, тому за доларом і євро ще довгий час збережуться провідні позиції. Національним валют БРІКС спочатку мають стати резервними валютами у регіональному масштабі. Крім того, валюти повинні бути вільно конвертовані, а в Китаї, Індії та Бразилії є обмеження на операції з капіталом. Щоб валюти країн БРІКС могли стати резервними, центробанки цих країн повинні перейти до ведення повністю прозорою грошової політики, дати чіткі орієнтири цієї політики і жорстко їх дотримуватися. Китай і Росія до цього поки що не готові [11].

Отже, з урахуванням всього вищезазначеного, слід підкреслити, що країни БРІКС поки що не мають та не розробляють спільну економічну політику по відношенню до третіх країн. Кожна з них діє на базі власних ресурсних можливостей та вже існуючих зв'язків.

Але зараз перед країнами БРІКС відкриваються нові можливості та перспективи (навіть з боку виникнення нових ринків збуту) розвитку співробітництва та партнерства. Таким чином, в умовах нинішніх реалій світ вступив у нову епоху, яку вже було названо як «поста- мериканська», та з виходом на лідируючі позиції країн, економіки яких розвиваються. В такому разі, США, можливо, буде відігравати значно меншу роль у світогосподарських процесах, а саме тому вони будуть мати тенденцію до боротьби за лідерство.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зайцева Ю. Межрегиональная дифференциация в странах БРИК: возможности оценки [Текст] / Ю.Зайцева // Мировая экономика и международные отношения. - 2010. - №5. - С. 44 - 51.

2. Хейфец Б. БРИК: миф или реальность? [Текст] / Б.Хейфец // Мировая экономика и международные отношения, 2010. - № 9. - С. 72 - 80.

3. Архангельская А.А. БРИК становится БРИКС [Текст] / А.А. Архангельская // Азия и Африка, 2011. - № 9. - С.2 - 5.

4. Луков В. БРИКС - фактор глобального значения [Текст] /В. Луков // Международная жизнь, 2011. - № 6. - С. 30 - 37.

5. Офіційний сайт газеты «Жэньминь Жи- бао» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://russian.people.com.cn. - Загол. з екрану.

6. Гулевич В. США против БРИКС: борьба за сохранение жесткой однополярности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.odnako .org/blogs/show_13015/. 19 сентября 2011. - Загол. с экрана.

7. Давыдов В. БРИКС как фактор становления полицентричного режима международных отношений [Текст] / В.Давыдов // Международная жизнь, 2011. - № 5. - С.96 - 115.

8. Alexander Hammer Dynamism & diversity in U.S. - BRIC trade/ Alexander Hammer // USITC Executive Briefings on Trade, July, 2009. P. 1 - 2.

9. Офіційний сайт МВФ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imf.org. - Загол. з екрану.

10. Зименков Р.И. Торгово-экономические отношения между США и Африкой // Россия и Америка в ХХІ веке [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.rusus.ru/?act=read&id=240.№1, 2011 - Загол. с экрана.

11. Офіційний сайт журналу «Forbes» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.forbes.ru/. - Загол. з екрану.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історичні аспекти створення БРІКС - групи з п'яти країн, що розвиваються надшвидкими темпами. Цілі діяльності БРІКС на сучасному етапі розвитку глобалізаційних процесів. Механізм взаємодії країн-членів БРІКС в рамках об’єднання та зі світовою спільнотою.

    курсовая работа [422,6 K], добавлен 04.06.2016

  • Сутність світової економіки і міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори і показники розвитку. Головні економічні закони розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин. Місце України в міжнародному розвитку світової економіки.

    курс лекций [92,5 K], добавлен 07.09.2008

  • Характеристика російсько-американських відносин у сфері економіки. Державні соціально-економічні пріоритети: досвід США й інтереси Росії. Стратегічне партнерство США та Росії. Особливості та аналіз воєнно-політичних відносин США і НАТО з Росією.

    дипломная работа [93,1 K], добавлен 06.07.2010

  • Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи розвитку економічних відносин України з Японією, основні сфери співпраці. Структура економіки Японії. Діяльність Японії на міжнародному ринку. Структура зовнішньої торгівлі та фінансів.

    курсовая работа [105,7 K], добавлен 03.04.2009

  • Сутність і інфраструктура міжнародних економічних відносин. Процеси інтеграції та глобалізації як головні напрямки розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі. Негативні зовнішньоекономічні чинники, що впливають на національну економіку.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 03.08.2011

  • Аналіз сучасного викладення основ методології теоретичного моделювання міжнародних відносин – системи методологічних принципів. Умови та переваги застосування принципу інтерференції при визначенні правил формування типологічних груп міжнародних відносин.

    статья [28,9 K], добавлен 19.09.2017

  • Визначення економічних і політичних передумов виходу України на світовий ринок та проблем розвитку інтернаціонального бізнесу. Аналіз діяльності суб'єктів зовнішньоекономічних відносин. Вивчення поняття та правової бази спільного підприємства країни.

    научная работа [65,0 K], добавлен 22.01.2010

  • Особливості, періодизація та динаміка українсько-польських міждержавних відносин, аналіз шляхів їх розвитку та рекомендації по вдосконаленню. Загальна характеристика сучасного стану відносин України з країнами Європи взагалі, а також з Польщею зокрема.

    курсовая работа [38,6 K], добавлен 08.12.2010

  • Світове господарство та його сутність. Процес формування економічного розвитку Китаю. Аналітична оцінка впливу зовнішньоекономічної експансії Китаю на світові ринки. Феномен конкурентоспроможності китайської економіки в умовах доступності ведення бізнесу.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 14.07.2013

  • Характеристика Тунісу як країни, що розвивається, структура її економіки та модель національного господарства. Зміст методик оцінки соціально-економічного розвитку країни, основні критерії для класифікації та їх значення для міжнародних відносин.

    контрольная работа [19,3 K], добавлен 28.11.2010

  • Загальна характеристики Великої двадцятки, причини та передумови її створення. Діяльність та роль Великої двадцятки в сучасних міжнародних відносинах. Роль даної організації в подоланні проблем економічної кризи, її місце в архітектурі світової політики.

    контрольная работа [27,1 K], добавлен 15.12.2012

  • Сутність міжнародного руху капіталів, його форми та їх загальна характеристика. Місце України в даному процесі, основні проблеми і перспективи розвитку. Інтернаціоналізація господарських відносин. Аналіз потоку іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.

    курсовая работа [328,1 K], добавлен 09.04.2015

  • Характерні риси науково-технічної революції. Форми реалізації науково-технічних зв’язків на світовому ринку. Іноземне інвестування в системі міжнародних економічних відносин (МЕВ). Види та характерні особливості сучасних МЕВ та їх розвиток в Україні.

    контрольная работа [32,7 K], добавлен 13.11.2010

  • Загальна інформація про Угорщину, географічне положення, населення та державний устрій Угорщини. Характеристика відносин Україна – Угорщина. Економічна ситуація в Франції. Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 12.07.2010

  • Розвиток міжнародного бізнесу в умовах глобалізації та формування глобальної економіки. Організаційна форма відносин між материнською і дочірньою організаціями. Структурні інструменти організації: диференційовані структури та інтегровані структури.

    контрольная работа [34,0 K], добавлен 02.12.2015

  • Висвітлення основних етапів розвитку відносин між США і Болгарією після падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі у 1989 р. Виявлення головних сфер двосторонньої взаємодії: енергетики та оборони. Союзницькі позиції під час конфліктів.

    статья [23,0 K], добавлен 11.09.2017

  • Глобальні трансформації, зруйнування СРСР, поява у світовому співтоваристві нових політичних одиниць. Поява на політичній карті незалежної України. Її місце в системі сучасних міжнародних відносин, співробітництво з впливовими міжнародними інституціями.

    контрольная работа [22,1 K], добавлен 31.01.2010

  • Вестфальська модель світу, основні характеристики та періодизація. Особливості Віденської системи міжнародних відносин. Характеристика Постфранкфуртської системи міжнародних відносин. Повоєнна біполярна Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин.

    реферат [31,8 K], добавлен 21.10.2011

  • Основні дії з боку уряду для підвищення міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств, забезпечення кваліфікованої робочої сили, зменшення витрат підприємств, забезпечення справедливості в країні у сучасних умовах розвитку світової економіки.

    реферат [11,5 K], добавлен 25.03.2012

  • Особливості інтеграції Росії в систему міжнародних економічних відносин. Росія і світова організація торгівлі (СОТ). Економічні відносини Росії з регіональними інтеграційними угрупованнями. Розширення російського експорту в нові індустріальні країни.

    реферат [42,5 K], добавлен 01.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.