Порівняльний аналіз країн ЄС в умовах розширення єврозони (на прикладі країн PIIGS та BACHELLOR)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз країн ЄС в умовах розширення єврозони (на прикладі країн PIIGS та BACHELLOR)

Я.В. Шляховая

греція єврозона piigs

Постановка проблеми. Інтеграційний вектор зону вільної торгівлі з ЄС, вимагає від України, який спрямований до Європейського науковців глибинних досліджень тих макро-співтовариства, а саме намагання створити - економічних процесів, що відбуваються в Європі на сучасному етапі. Наслідки світової фінансово-економічної кризи об'єктивно погіршили економічну рівновагу не тільки країн єврозони, а й всіх членів співтовариства. Особливий інтерес в світі цієї проблеми викликають нові члени ЄС, які тільки планують приєднатися до єврозони. Дослідження економічних передумов переходу нових країн ЄС до євро потребують нових форм та шляхів вдосконалення їх фінансово-економічних систем задля запобігання появи нової групи PIIGS.

Мета статті. Оцінити макроекономічний стан національних економік нових країн ЄС і країн PIIGS та визначити тенденції розвитку ЄС.

Останні дослідження з теми. Проблемам дослідження економічної ситуації в нових країнах ЄС присвячені численні праці українських та зарубіжних вчених. Серед них варто відзначити наступних: А.П. Голікова, А.С. Філіпенка, А.Н. Гупало, О.М. Баркалову, Томаша Віціана.

Разом з тим й досі залишається актуальним питання приєднання нових країн ЄС до єврозони.

Виклад основного матеріалу. PIIGS - це поширена абревіатура, яка була введена в році фінансовими аналітиками для позначення п'яти країн - Португалії (P), Італії (I), Ірландської Республіки (I), Греції (G) та Іспанії (S). Абревіатура демонструє вкрай негативне ставлення до фінансової політики цих країн єврозони [1]. Маючи значний державний борг, країни РІЮБ опинилися на межі банкрутства. Найбільш суттєво економічна криза вплинула на стан національного господарства Греції [3].

Термін РІЮБ пов'язаний із загрозою втрати стабільності євро через кризу окремих країн єврозони, у зв'язку з цим висловлюється значна кількість варіантів рішення, що включають в себе фінансову допомогу, санкції, а також виключення з валютного союзу [2].

Вступ до зони євро в 2001 році був для Греції важливим. Але через значні витрат грецького уряду державний борг країни значною мірою збільшився. Величезні державні витрати, ухилення від сплати податків дедалі зростають - все це може призвести до неспроможності Греції задовольнити правила ЄС щодо дефіциту державного бюджету. Дефіцит Греції, в 12,7% - більш ніж в чотири рази вищий дозволеного європейськими правилами [5].

Італія була однією з шести країн, що підписали Паризький договір в 1951 році - перший крок Європи на шляху до інтеграції. Але економіка країни однією з перших зазнала фінансової кризи єврозони в 2008 році. В 2011 році Італія мала один з найвищих рівнів державного боргу в єврозоні - 118% від ВВП [5]. На ряду з цим ще однією проблемою в Італії є найнижча в Європі народжуваність і, як наслідок, економічні результати старіння населення.

Ірландська Республіка мала один з найбільших рівнів економічного підйому в Європі і отримала назву «кельтський тигр», але разом з цим вона стала першою країною єврозони, яка зазнала рецесії в 2008 році. Незважаючи на те, що в 2011 році Ірландська економіка подолала рецесію, вона значно скоротила рівень державних витрат, що поширило суспільне невдоволення [5].

В 2011 році в Іспанії відбувся значний спад на ринку нерухомості. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, рівень безробіття в Іспанії, який є найвищим серед усіх 17 членів єврозони, зріс із 21,5% в останньому кварталі 2011 року до 22,8% [4]. Також кількість безробітних в Іспанії в останньому кварталі 2011 року перевищила 5 млн. осіб. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, Іспанія залишається останньою великою економікою в Європі, яка досі перебуває в рецесії [5].

Португалія, як одна з країн PIIGS, знаходиться в тій же категорії, що Ірландія та Греція. Рівень безробіття в країні є рекордним за останні 30 років та складає 10,9% [4]. Однак, треба зазначити, що економічна криза Португалії має абсолютно іншу природу. Якщо в Греції невірна інформація щодо стану економіки призвела до кризи, в Ірландії причиною стало банкрутство банку, після чого дефіцит бюджету зріс на 32%, в Португалії, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку, зовнішній борг становить 120% ВВП [5].

Треба визнати, що є певні недоліки в тому, як структурований європейський валютний союз. У США, найбільшому валютному союзі світу, бюджетно-податкові перерахування між штатами передбачають для федерального уряду можливість коригування відповідно до коливань економічних показників. В єврозоні такий механізм не передбачений, і саме тому країни-учасниці повинні дотримуватися ряду правил бюджетної політики, які виконуються не всіма членами. При дослідженні економік нових країн ЄС нами було виокремлено саме ті, що не входять до єврозони. Для їх зручного згадування нами запропонована наступна абревіатура - BACHELLOR. Така класифікація може будуватися на загальних тенденціях, які про- сліджуються у макроекономічних рядах динаміки наступних країн - Болгарії, Чехії, Угорщини, Польщі, Латвії, Литви та Румунії (рисунок 1).

Рис. 1 Динаміка ВВП та рівня безробіття країн BACHELLOR [5]

Як ми бачимо з графіку з 2000 по 2008 рік ВВП стабільно зростав в усіх країнах BACHELLOR.

Інверсна ситуація простежується з рівнем безробіття, який поступово знижувався в період з 2000 по 2008 рік і, після кризи 2008 року, стабілізувався лише у 2010 та продовжує скорочуватися, але в Латвії та Литві цей рі-вень залишається досить значним - 18% та 15% відповідно [5].

Іншу ситуацію можемо спостерігати, ана-лізуючи рівень інфляції в країнах BACHELLOR, лише у 2008 році через світову фінансову кризу він дещо знизився, але вже у 2011 році вийшов на рівень 2007 року і в 2011 році коливався в межах 30-300 млрд. дол. США.

Виключенням є Польща, рівень ВВП якої збільшився вдвічі, порівняно з 2000 роком, і в 2011 склав 812,8 млрд. дол. США [5].

Таким чином, Польща має найбільший економічний потенціал серед всіх країн BACHELLOR (рисунок 2).

Рис. 2 Динаміка рівня інфляції та облікової ставка в країнах BACHELLOR [5]

Як видно з рис. 2 спостерігається поступове зниження облікових ставок в країнах BACHELLOR, крім Латвії. Це пов'язане з достатністю грошових ресурсів в країнах та намаганням урядів стимулювати кредитний сектор країни, залишаючи перспективи для залучення прямих іноземних інвестицій.

При виявленні залежностей між обліковою ставкою та рівнем інфляції, тісної кореляційної залежності нами не виявлено, що говорить про те, що зростання інфляції пов'язане із зовнішніми факторами, в першу чергу з макроекономічними процесами, які відбуваються в ЄС.

Нами був зроблений порівняльний аналіз основних макроекономічних показників країн PIIGS та BACHELLOR, після чого ми дійшли висновку, що динаміка коливань більшості з них має однаковий характерний напрямок (рисунок 3). Рівень інфляції країн PIIGS практично тотожний рівню інфляції в Угорщині, Польщі та Чехії, найнижчий з яких в році був в Ірландії і становив 110,1, а найвищий в Угорщині - 135,1.

Рівень безробіття в країнах PIIGS та BACHELLOR в 2011 році коливався від 7,1% в Чехії до 18,3 в Латвії. Найвищий показних серед країн PIIGS в тому ж році мала Ірландії (13,8%) [5]. Це є результатом об'єднання країн в союз з єдиною економічною політикою.

Однак, іншу ситуацію можемо спостерігати аналізуючи графіки облікових ставок. На відміну від країн BACHELLOR, в країнах РІЮБ відбувається суттєвий ріст облікових ставок, що свідчить про спроби урядів залучити додаткові позичкові кошти в економіки своїх країн.

У Маастрихтському договорі закріплені жорсткі критерії економічного зближення країн-членів альянсу, які погодилися перейти на єдину валюту, а саме: утримання рівня інфляції в цих країнах максимум до 2,6%, дефіциту державного бюджету - 3%, а загального державного боргу - до 60% від ВВП. Крім того, допустимі межі коливань довгострокових процентних ставок і валютних курсів також зафіксовано в договорі.

Рис. 3. Динаміка ВВП, рівня безробіття, індексу інфляції та облікової ставка країн РІЮБ [5]

Рис. 4 Динаміка державного боргу країн PIIGS [5]

Теоретично члени союзу повинні дотримуватися закріплені договором умови, проте останнім часом країни ЄС все частіше їх не виконують.

Таким прикладом є невиконання країнами РІЮБ умови Маастрихтського договору про максимальний розмір державного боргу (рисунок 4).

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, показники державного боргу в 2011 році перевищили максимальний розмір державного боргу. Найнижчий рівень мала Іспанія - 68,5% від ВВП, найбільш стрімкий зріст спостерігався в Греції і в 2011 році рівень державного боргу становив 149,6%, що майже в 2,5 рази більший, ніж допустимий максимум [5].

Висновок. Країни PIIGS повинні дотримуватися жорстких критеріїв, які закріплені в договорі країн-членів альянсу. Натомість країни, що недавно стали членами Союзу - країни BACHELLOR - на даному етапі розвитку відрізняються відносною автономністю. Проаналізувавши основні макроекономічні показники всіх країн, ми дійшли висновку, що в перспективі країни BACHELLOR лише програватимуть від вступу до зони євро, але оцінка цієї тенденції потребує більш глибокого дослідження.

Список використаної літератури

1. Quartet of Portugal, Italy, Greece and Spain (sometimes described as the PIGS) [Text] / The economist, Issues 8582-8586. - volume 387, p. 122.

2. The European Union: from Jean Monnet to the Euro [Text] / The economist, 2000. - p. 36.

3. Europe, Canada and the Comprehensive Economic and Trade Agreement, 2011. - p. 291.

4. Статистическая служба Европейского союза [Электронный ресурс]. - Режим досту-па: http://epp.euro stat.ec.europa.eu/portal/ page/portal/statistics/themes.- Загол. с экрана.

5. Organization for Economic Co-operation and Development [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://stats.oecd.org/. - Загол. с экрана

Размещено на Allbest.ru