Програми фінансової підтримки інтеграції Хорватії до ЄС
Аналіз системи та програм передвступної фінансової допомоги країнам-кандидатам на членство в Європейському Союзі на прикладі Хорватії. Огляд механізмів їх функціонування та ефективності застосування у специфічних сферах, які потребують реформування.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.07.2013 |
Размер файла | 22,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Програми фінансової підтримки інтеграції Хорватії до ЄС
фінансовий членство європейський союз
Павлюк Т.В.
Процес інтеграції країн-кандидатів до ЄС є складним та багатогранним. Неможливо лишити поза увагою фінансовий аспект наближення країн-кандидатів до стандартів ЄС, адже реформування внутрішньої системи економіки, політики, соціальної сфери держави неможливе без фінансового забезпечення. Таким чином, фінансова допомога CC своїм майбутнім членам має на меті допомогти їм ефективніше проводити необхідні політичні й економічні реформи.
Передвступна фінансова допомога визначається, виходячи зі специфічних потреб кожної країни. Наприклад, для Хорватії вона сконцентрована на розбудові інституцій і підготовці до імплементації Спільної сільськогосподарської політики ЄС. Для Македонії кошти йдуть на реформи в сфері державного адміністрування, судочинства й поліції, для покращення місцевої інфраструктури, на ухвалення й імплементацію законодавства ЄС, на підготовку до імплементації політики солідарності та політики розвитку сільськогосподарських регіонів. Допомога Туреччині концентрується на підтримці стабільності інституцій, гарантуванні фундаментальних прав і свобод, розвитку демократії та зміцненні принципу верховенства права, дотриманні стандартів захисту національних меншин, розвитку громадянського суспільства [2;6].
Варто також відзначити, що обсяги фінансової допомоги CC тій чи іншій третій країні безпосередньо залежать від рівня її відносин з ЄС. Закономірно, що найбільші кошти у розрахунку на душу населення отримують країни-кандидати на членство в ЄС, значно менші асигнування виділяються на потенційних країн-кандидатів, ще менша допомога надається країнам зі статусом сусідів ЄС. Наприклад, у 2006 р. Хорватія одержала 140 млн. євро передвступної допомоги, тоді як у рамках чинної на той час програми CARDS Албанії було виділено лише 45,5 млн. євро (населення - 3,2 млн.). У свою чергу в рамках програми TACIS Молдова отримала 42 млн. євро на період 2005-2006 pp. (населення - 4,2 млн.), а Україна - 212 млн. євро на період 2004-2006 pp. [1].
Розглядаючи фінансову передвступну допомогу для Хорватії, варто говорити про наступні програми, передбачені фондами ЄС: CARDS, PHARE, I SPA, SAPARD, IPA.
Програма CARDS (англ. - Community Assistance for Reconstruction, Development and Stabilization) була ухвалена Постановою Ради ЄС №2666/2000 від 5 грудня 2000 року та передбачена на період до 31 грудня 2006 року. Загальна вартість програми становила 4,86 мільярдів євро, а державами-користувачами програми були Албанія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Хорватія, Македонія та Сербія.
Програма CARDS поділялася на дві складові: національну та регіональну. Національна складова передбачала допомогу для кожної країни-учасниці програми окремо, тоді як регіональна складова фінансувала діяльність більшої кількості держав-учасниць програми у регіоні, спільна діяльність яких давала ефективніші результати.
Загальний розподіл коштів для Хорватії в рамках національної складової програми CARDS в період від 2001 до 2004 року становив 262 мільйони євро, тоді як загальна сума коштів, виділених для Хорватії в рамках регіональної складової програми CARDS становила 179,6 мільйонів євро на період від 2001 до 2006 років.
Згідно Постанови про CARDS Ради ЄС засоби допомоги використовувалися для: повернення біженців; створення інституційної та законодавчої бази для підтримки демократії, верховенства права і права меншин, розвитку громадянського суспільства, свободи слова та боротьби проти організованої злочинності; економічних реформ; соціального розвитку з особливим акцентом на зменшення бідності, тендерну рівність, розвитку освіти, підготовки професійних кадрів, відновлення навколишнього середовища; розвитку відносин між державами-користувачами та ЄС; сприяння регіональній, прикордонній та міжрегіональній співпраці між державами-користувачами та державами-членами CC [8].
Сфери, які фінансувалися програмою CARDS в Хорватії детально визначені у Стратегії Європейської Комісії для Хорватії на період 2002-2006 роки і у додаткових Багаторічних індикативних програмах для Республіки Хорватії на період 2002-2004 роки. А щодо регіональної складової програми CARDS, то вона регулювалася Регіональною стратегією для Хорватії на період 2002-2006 роки та багаторічними індикативними регіональними програмами на період 2002-2004, 2005-2006 роки. Хорватія після отримання статусу держави-кандидата на членство в ЄС і відкриття передвступних програм PHARE, ISPA, SAPARD перестала бути користувачем національної складової програми CARDS, але продовжує співпрацювати у імплементації проектів CARDS, в тому числі і в регіональних проектах [2;8].
Іншою, більш спеціалізованою програмою передвступної допомоги, є програма SAPARD (англ. - Special pre-accession Assistance for Agriculture and Rural Development), яка почала діяти в червні 1999 року згідно Постанови Ради CC № 1268/1999 як програма надання допомоги в секторі сільськогосподарського розвитку та підготовки держав-кандидатів для користування сільськогосподарським та рибальським фондом після отримання статусу держав-членів ЄС.
Загальною метою програми SAPARD є допомога державам- кандидатам для набуття повноправного членства в ЄС, що пов'язано з: вирішенням проблем структурних адаптацій в секторі сільського господарства та в сільських регіонах для посилення відносно ринку ЄС, а також підвищення якості життя в сільських регіонах; приготуванням до застосування правового доробку ЄС в рамках спільної сільськогосподарської політики ЄС, через її право, адміністративні та інституціональні тренінги [11].
В Хорватії програма SAPARD проводиться на основі Плану розвитку сільського господарства та сільських регіонів та відповідно до Багаторічної угоди про фінансування між CC та Хорватією. На основі цих документів серед цілей програми SAPARD в Хорватії виділяють вдосконалення сільськогосподарського сектору шляхом проведення таких заходів: вдосконалення якості продукції, зменшення виробничих витрат, стимулювання конкуренції, модернізація виробничої системи, зменшення рівня забруднення навколишнього середовища, досягнення гігієнічних, ветеринарних та екологічних стандартів ЄС; модернізація виробництва сільськогосподарської та харчової продукції, вдосконалення системи переробки відходів тваринного походження, збільшення конкуренції на ринку та досягнення гігієнічних, ветеринарних та екологічних стандартів ЄС; розвиток та вдосконалення основної інфраструктури сприяння економічній та соціальній діяльності для збалансування праці, поліпшення умов життя та праці у сільських регіонах та покращення ситуації депопуляції, спонукаючи населення до перебування чи повернення до сільських регіонів; забезпечення закордонними спеціалістами, інформаційної та рекламної діяльності, проведення семінарів, ознайомчих поїздок, та інших необхідних заходів для освіти [11].
Планом розвитку сільського господарства та сільських регіонів передбачаються такі інвестиції: інвестиції у сільськогосподарські угіддя (5 мільйонів євро); удосконалення системи збуту продукції сільського господарства та рибальства (9,75 мільйонів євро); розвиток інфраструктури у сільських регіонах (10 мільйонів євро); технічна допомога (0,25 мільйонів євро) [11].
Органом управління здійснення програми SAPARD в Хорватії є Управління сільського розвитку - орган управління програм SAPARD/ ISPA, а при Європейській Комісії за програму SAPARD відповідає Генеральний директорат сільського господарства. Оперативним проведенням програми SAPARD та здійсненням Плану розвитку сільського господарства та сільських регіонів в Республіці Хорватія займається У правління ринку та структурної підтримки при Міністерстві сільського, лісового та водного господарства Хорватії [11].
Ще однією програмою передвступної допомоги є програма PHARE (англ. - Poland and Hungary: Assistance for Restructuring their Economies), започаткована в 1989 році Постановою Ради ЄС № 3906/89 як програма допомоги перш за все для Польщі та Угорщини, а згодом й іншим державам Центральної та Східної Європи з перехідною економікою. Програма була націлена на підтримку демократії та допомогу у реформуванні економіки. З 1997 року програма повністю направлена на передветупні пріоритети і стає другим фінансово-технічним інструментом передвступної стратегії для держав-кандидатів. Ця програма націлена на: посилення інституцій для подальшого ефективного функціонування всередині CC та забезпечення його правового доробку; посилення соціальної та економічної згуртованості в державах-кандидатах [2;4].
Програмою PHARE виділяються кошти для так званих «гранд схем», шляхом яких надається фінансова допомога (гранди) для некомерційних проектів, які задовольняють визначені довготермінові цілі політики ЄС відносно стратегічних пріоритетів програм ЄС. Окрім відсутності можливості отримання прибутку через проект, ця схема базується на наступному: має бути обов'язково забезпечене співфінансування зі сторони користувача (найчастіше 20-30%); неможливе ретроактивне і кумулятивне фінансування (паралельне використання двох і більше програм фінансової допомоги Європейської Комісії).
Для Хорватії ця програма стала відкритою у 2005 році, і в рамках програми для неї на період 2005-2006 pp. було виділено 167 мільйонів євро допомоги (87 мільйонів євро у 2005 та 80 - у 2006 році) та ухвалено 43 проекти, але варто зауважити, що проведення цих проектів тривало до кінця 2009 року [6].
В рамках програми PHARE 2006 року носієм проекту Підтримки підвищення конкуренції та експорту малих і середніх підприємств в Хорватії є Міністерство економіки, праці та підприємництва Хорватії. Метою проекту є імплементація схеми допомоги для малого та середнього підприємництва, орієнтованого на експорт, вартістю 2,7 мільйонів євро.
Найменша частина коштів (30%), виділених на допомогу Хорватії в рамках програми PHARE, призначена для посилення інституцій, які відповідають за узгодження національного законодавства з правовим доробком ЄС та його впровадження, головним чином через проекти технічної допомоги і твінінг в державному управлінні. Проекти включають допомогу при узгодженні та використанні законодавства шляхом прямої професійної допомоги, наукової діяльності чи підготовкою стратегії розвитку визначеного сектору економіки. Більшу ж частину коштів (70%) призначено для інвестування в інфраструктуру, пов'язаної з впровадженням правового доробку CC (прилади, закупівля професійного лабораторного обладнання для контролю якості продуктів харчування, оснащення прикордонної ветеринарної служби чи модернізація пунктів перетину кордону для створення умов приєднання до Шенгенської зони), а також для вкладів у економічну та соціальну згуртованість (стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва, поліпшення професійної освіти та тренінгів, чи вклад у місцеву інфраструктуру) [7].
До кінця травня 2006 року Національна координація передвступними програмами допомоги CC виконувала завдання Управління координації програмами допомоги і співпраці з CC (X Управління) Міністерства закордонних справ та європейської інтеграції. Від 1 червня 2006 року переходом X Управління до Центрального державного управління з розвитку стратегії та координації фондів CC (хорв. - Sredisnji drzavni ured za razvojnu strategiju і koordinaciju fondova Europske unije, далі SDURF), функції Національної координації взяло на себе SDURF.
9 червня 2006 року Рішенням Уряду Хорватії Мартіна Даліч, державний секретар SDURF, стала Національним координатором програм допомоги та співпраці з ЄС. Слідом за даним Рішенням 15 червня 2006 року підписано договір про децентралізацію управління передвступною допомогою. Проведення акредитації складу управління програмою PHARE в Хорватії завершилося в лютому 2006 року, коли Європейська Комісія 7 лютого 2006 року винесла Рішення про передання фінансового управління коштами передвступної допомоги PHARE та ISPA Хорватії [6].
Програма ISPA (англ. - Instrument for Structural Policies for pre- Accession) також має на меті підготовку держав-кандидатів, пов'язану з охороною навколишнього середовища та транспортом. Ця програма була започаткована Постановою Ради ЄС, фінансова вартість програми складає за семирічний період 1 040 мільярди євро.
Основними цілями програми ISPA є отримання досвіду та знань про політики ЄС та процедуру користування програм передвступної допомоги; допомога у досягненні стандартів CC в захисті навколишнього середовища; зв'язок з трансєвропейськими транспортними мережами [10].
Програмою ISPA для Хорватії виділено 60 мільйонів євро на період 2005-2006 pp. Цією програмою фінансуються проекти мінімальною сумою 5 мільйонів євро, з якої кінцевий користувач зобов'язаний забезпечити співфінансування, сума якого становить не менше 25% від загальної суми. Такими кінцевими користувачами коштів програми ISPA є центральні органи державного управління, органи місцевого самоуправління та державні підприємства. Варто відмітити, що хорватські приватні підприємці не можуть бути безпосередніми користувачами програми ISPA, проте мають можливість брати участь у публічних тендерах для закупівлі товару.
В сфері транспорту фінансуються проекти, які розширюють транс'європейську транспортну мережу, пов'язуючи CC і держави- кандидати, національні та транс'європейські транспортні мережі. Ці проекти направлені на розвиток залізної дороги, автомобільних та морських шляхів, морських портів та аеродромів. Документальну основу створення такої пан'європейської мережі становить TINA ( англ. Transport Infrastructure Needs Assesment).
Згідно з Постановою Ради ЄС, кошти, виділені програмою ISPA, стали доступними для Хорватії після того, як вона отримала статус країни-кандидата на членство в ЄС. Загальна сума, виділена для держави, склала 60 мільйонів євро за період 2005-2006 років ( 25 мільйонів євро за 2005 рік і 35 мільйонів євро за 2006 рік) [2].
На відміну від усіх інших передвступних програм ЄС, програма ISPA у випадку Хорватії готувалася один рік замість двох, частково через відносно низькі розподіли для великих інфраструктурних проектів, частково через те, що в 2007 році розпочалася нова інтегральна програма передвступної допомоги CC ІРА. Іншими словами, Хорватія лише раз пройшла цикл, який розпочався в кінці 2004 року, а здійснення усіх проектів розпочалося протягом 2007 року. He дивлячись на те, що стартувала програма ІРА, проекти, започатковані ISPA, проводяться і далі, проте до кінця 2010 року усі проекти вже мають бути повністю завершені, а реформована інфраструктура повинна бути готова для використання.
Основною умовою користування програмою ISPA є вироблення національної стратегічної програми у сферах транспорту та захисту навколишнього середовища - основи програми ISPA. Ці стратегічні програми мають визначити пріоритети для конкретної сфери і паралельно окреслити рамки для ідентифікації проекту, іншими словами, такі національні стратегічні програми визначають критерії, за якими обирають та оцінюють проект. Програми мають враховувати відповідне законодавство ЄС, директиви, що відносяться до відповідної сфери. В галузі транспорту перш за все говориться про директиву 1692/96, тоді як у галузі захисту навколишнього середовища до уваги беруться директиви, які передбачені інвестуванням [3,19].
На основі Плану дій користування передвступною допомогою Уряд Хорватії Рішенням від 11 листопада 2004 року призначив відповідальних виконавців проведення програми ISPA в Хорватії, таким чином створивши інституційну основу проведення програми.
З і червня 2006 року за координацію програми ISPA в Хорватії відповідає SDURF, чий секретар одночасно є Національним координатором програми ISPA. До цього такими питаннями займалося Міністерство закордонних справ та європейської інтеграції.
Поряд із SDURF за проведення програми відповідають Міністерство моря, туризму, транспорту та розвитку (для сфери транспорту), Міністерство фінансів (для фінансового контролю за проведенням програми), Міністерство захисту навколишнього середовища, територіального планування та будівництва (для сектору захисту навколишнього середовища), Міністерство сільського, лісового та водного господарства (для сектору водного господарства) [10].
Європейська Комісія схвалила стратегію фінансової допомоги Хорватії на період 2007-2009 років і цим завершила стратегічне планування в рамках IPA (Instrument for Pre-accession Assistance) на цей період для кандидатів і потенційних кандидатів на вступ до ЄС. IPA є новим інструментом передвступної допомоги за період 2007-2013, який замінив попередні програми CARDS, PHARE, ISPA, SAPARD. В загальному, програма передвступної допомоги IPA розрахована на усіх країн-реципієнтів Процесу стабілізації та асоціації, проте нами було досліджено, що IPA також поділяє усіх країн-реципієнтів на країни-кандидати і країни-потенційні кандидати, які не мають доступу до усіх компонентів програми. Загальний обсяг допомоги склав за два роки 3,961 мільярда євро. Хорватія ж отримала 438,5 мільйонів євро через програму IPA протягом 2007-2009 років. Ця сума включає фінансування специфічних програм, направлених на здійснення цілей політики згуртованості. Такими програмами, вартістю 180,2 мільйонів євро, за останній трирічний період є: захист навколишнього середовища (53,5 мільйони євро), транспорт (53,5 мільйони євро), розвиток регіональної конкуренції ( 34,9 мільйони євро), людські ресурси (38,3 мільйони євро) [3;5].
Допомога згідно грошами IPA може бути в таких формах: інвестиції, матеріально-технічне забезпечення, контракти та субсидіювання; адміністративна співпраця, залучення експертів з країн-членів (твіннінг); дії ЄС в інтересах країн-реципієнтів; засоби підтримки процесів імплементації та контролю за здійсненням програм; бюджетна допомога [5].
За загальну координацію IPA в Хорватії відповідає SDURF. А за фінансове управління IPA відповідає Міністерство фінансів Республіки Хорватії [9].
Очікується, що після вступу Хорватії до CC держава зможе використовувати інвестиційні стимулювання у розмірі до 2,2 мільйонів євро протягом 2012 та 2013 років, що в 20 разів більше від суму, яку отримує Республіка Хорватія зараз через програму І PA. Ці кошти будуть виділені на програми у таких сферах: транспортна інфраструктура залізнодорожних шляхів, внутрішніх водних шляхів, аеродромів та морських портів з наголошенням на розширення панєвропейських транспортних шляхів; інфраструктура захисту навколишнього середовища щодо стічних вод; інвестиції для стимулювання конкуренції та працевлаштування в малих та середніх підприємствах [9].
Tаким чином, проаналізувавши програми фінансової допомоги ЄС для поступового розвитку та структурних реформ Хорватії, слід відзначити, що система фінансового забезпечення наближення держави до стандартів ЄС є структурованою та доцільною, вона втілена в рамках кількох спеціалізованих програм фінансового забезпечення та низки регіональних фондів, ефективне застосування яких та кількість виділених коштів, порівняно з іншими державами-користувачами фондів ЄС, показує результативність усього процесу приєднання Хорватії до ЄС.
Список використаних джерел
1. Бюджет консолідації. Володимир Посельський. Міжнародна політика. Влада [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dt.ua/1000/1600/52186/.
2. Bisera Fabrio. Hrvatska gubi 750 milijuna eura / Bisera Fabrio // Globus. - Zagreb. - Europarpress holding, 2008. - Broj 893. - S. 15-17.
3. Bisera Fabrio. Zasto sam potpisao document о ZERP-u / Bisera Fabrio // Globus. - Zagreb. -Europarpress holding, 2008. - Broj 892. - S. 12-13.
4. Hrvatska: Stniktimiiinstnmientizapredpristupanje [Електроннийресурс]. - Режим доступу: ec.europa.eu/regional_policy/atlas/croatia/factsheets/pdf/fact_lir_lir.pdf.
5. Instniment for pre-accession assistance (ІРА) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargenient/how-does-it-work/financial-assistance/ planniiig-ipa_eii.htm.
6. Opce infonnacije о programu Phare [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www. strategij a .hr/Default. aspx? sec=3 5.
7. PHARE 2005 - Priiagodba inspekcije zastite okolisa za provedbu novog nacionalnog zakonodavstvaupodnicjuzastiteokolisa [Електроннийресурс]. -Режим доступу: http:// www.ifeneI.lir/O-projektu.aspx.
8. ProgramCARIDS [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.strategija. hr/Default.aspx?sec=38
9. Program IPA [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.strategija.lir/ Default, aspx? sec=34.
10. Program ISPA [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.strategija. hr/Default.aspx?sec=36.
11. Program SAPARD [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.strategija. hr/Default.aspx?sec=37.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Невдалі замахи на банів Хорватії на початку ХХ ст. Створення нової держави – Республіки Сербська Країна. Війна між хорватами і мусульманами Боснії і Герцеговини. Втручання НАТО до військових дій альянсу. Переговори Хорватії про асоційоване членство в ЄС.
эссе [15,2 K], добавлен 13.08.2011Особливості статусу біженців у Європейському Союзі та роль міжнародно-правового механізму забезпечення прав біженців. Виконання державами-членами відповідних договірних зобов’язань. Роль специфічних юридичних інститутів як складових правового механізму.
автореферат [30,2 K], добавлен 11.04.2009Поняття, сутність, формування, інструменти, сучасний стан, фактори розвитку, сучасні проблеми глобальної фінансової архітектури. Напрями реструктуризації фінансової системи України. Передумови формування банкоцентричної моделі фінансової системи України.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 10.12.2013Сутність фінансової глобалізації. Причини виникнення фінансово-банківських криз, їх порівняльний аналіз у розвинених і постсоціалістичних країнах. Заходи щодо подолання наслідків світової фінансової кризи в України і на прикладі ВАТ АБ "Укргазбанк".
магистерская работа [3,5 M], добавлен 02.07.2010Загальні параметри розвитку фінансової системи країни. Особливості функціонування банківського сектора. Загальна характеристика системи страхування. Ринок цінних паперів. Фінансове регулювання в Ізраїлі. Грошово-кредитна та валютна політика держави.
курсовая работа [203,7 K], добавлен 12.03.2015Розгляд і особливості розпаду Югославії в його внутрішніх і міжнародних аспектах. Загострення міжнаціональних відносин у югославській федерації. Причини та розвиток громадянської війни 1991-1995 рр. Участь міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010Структура зовнішньоекономічної торгівлі в Європейському Союзі, сумарні показники зовнішньоекономічної торгівлі країн Союзу. Показники зовнішньоекономічної торгівлі окремих країн ЄС. Зовнішньоекономічна інвестиційна політика в Європейському Союзі.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 15.06.2013Реформування світової фінансової і валютної системи. Причини виникнення і розширення офшорних центрів: їх сутність, класифікація, типи; способи використання, вимоги клієнтів; охорона таємниці банківських рахунків; відсутність обмежень операцій з валютою.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 27.04.2011Інтеграція України до європейського політичного, економічного, правового простору з метою набуття членства в Європейському Союзі. Основні проблеми інтеграції України. Режим вільної торгівлі між Україною та ЄС, розбудова демократичних інституцій.
реферат [15,4 K], добавлен 04.06.2019Історія заснування Всесвітнього Поштового Союзу (ВПС). Організація Союзу. Головні документи. Членство в Союзі. Органи ВПС. Мова. Обмежені союзи. Основні програми діяльності ВПС. ВПС, як спеціалізована установа ООН. Філателія.
статья [13,4 K], добавлен 06.08.2007Своєрідність європейської економіки і економічна інтеграція. Копенгагенські критерії членства в ЄС. Маастрихтські критерії, процедура приєднання країн-членів з обмеженими правами до зони євро. Пакт про стабільність і зростання. Етапи валютної інтеграції.
реферат [28,6 K], добавлен 20.09.2010Економічна інтеграція як критерій розвитку країн та їхнього співробітництва. Аналіз та обґрунтування теоретичних концепцій економічної інтеграції, особливості включення України в глобальний економічний простір. Форми міжнародної економічної інтеграції.
реферат [29,8 K], добавлен 05.09.2009Еволюція класичних поглядів на фінансову лібералізацію. Сучасні наукові парадигми внутрішньої та зовнішньої фінансової лібералізації. Фінансові обмеження як процес. Макроекономічні наслідки запровадження фінансової лібералізації у світовій економіці.
курсовая работа [328,8 K], добавлен 07.12.2015Теоретичні аспекти організації та надання Міжнародної Технічної Допомоги. Сутність та форми Міжнародної Технічної Допомоги. Аналіз стратегічних напрямів діяльності донорів міжнародної технічної допомоги. Оцінка результатів залучення проектів і програм.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 01.11.2008Зміст та завдання інституції Уповноваженого уряду з питань євроінтеграції та закордонної допомоги. Аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливали на хід переговорів щодо вступу Польщі до ЄС; визначення фінансово-економічних наслідків інтеграції.
реферат [31,2 K], добавлен 11.10.2011Особливості географічного розташування Бельгії як конституційної парламентської монархії. Структура міжнародної торгівлі товарами та послугами в державі, оцінка сучасних тенденцій розвитку даної сфери. Економічне значення членства в Європейському Союзі.
контрольная работа [18,5 K], добавлен 19.04.2016Аналіз досвіду провідних країн світу до формування механізму фінансової політики у сфері енергозбереження, методів та інструментів економічного стимулювання енергоефективних проектів. Типи інвестиційних механізмів, що використовуються у світовій практиці.
статья [254,3 K], добавлен 05.10.2017Сутність міжнародної технічної допомоги, її види. Подальші напрямки співробітництва з фондами, іншими країнами, щодо технічної допомоги Україні. Програми та проекти міжнародної технічної допомоги, що спрямовані на покращення економічного стану в Україні.
реферат [34,4 K], добавлен 26.10.2008Сутність та загальна характеристика міжнародних стратегій глобалізації. Розроблення економічної стратегії. Аналіз та оцінка стратегій на прикладі України. Основні перспективи формування міжнародних стратегій економічного розвитку Європейського Союзу.
реферат [576,1 K], добавлен 27.04.2016Суть, поняття та класична теорія міжнародної торгівлі. Проблеми інтеграції України в систему міжнародних зв'язків. Аналіз організації й ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ "Керамин", розробка заходів щодо її підвищення.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 27.12.2011