Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Європейський компонент структурної трансформації світового фінансового ринку

Спеціальність 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

КИЇВ - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний розвиток світової економіки характеризується появою нових тенденцій та процесів, що обумовлюють суттєві зрушення як в економіці окремих країн, так і в світовому господарстві в цілому. Найбільш глибоко і яскраво сучасні процеси відбилися на фінансовій сфері, яка є однією з найважливіших складових економіки будь-якої країни світу. За останні роки фінансові ринки докорінно змінили свою роль та місце в архітектурі світового господарства. Інтернаціоналізація і глобалізація економіки, інтенсифікація світогосподарських зв'язків зумовили стрімкий розвиток світового фінансового ринку (СФР), який поступово перетворюється на єдину систему, де кожний елемент - національний чи регіональний - має свою функціональну специфіку, але всі вони нерозривно пов'язані між собою.

Однією з найбільших складових СФР є європейський фінансовий ринок (ЄФР), основу якого становить фінансовий ринок Європейського Союзу. Сучасний етап розвитку європейського компонента СФР характеризується процесами інтенсивного формування єдиного цілісного фінансового ринку, що прискорюються активною політикою зі створення необхідних структурних, інституційних та технологічних умов. Разом з тим сьогодні можна говорити не лише про формування єдиного пан'європейського фінансового ринку, а й зміну його ролі у розвитку СФР.

Головним вектором розвитку України проголошено інтеграцію до структур ЄС, які сьогодні є справжнім центром зосередження геополітичних та геоекономічних інтересів багатьох країн, а також виступають фактором прискорення економічного розвитку країн ЄС, передумовою зростання їх ролі у світовому господарському просторі. Тому можна стверджувати, що для України інтеграція в європейський економічний та фінансовий простір є не лише важливим напрямом розвитку економіки, а й практичним засобом входження у світове господарство як його активного і рівноправного учасника. Ураховуючи особливості економічного розвитку України, зокрема її фінансового сектору, надзвичайно важливо дослідити тенденції розвитку європейського компонента СФР як орієнтира для національного фінансового сектору теоретичних засад і практичної реалізації політики України щодо інтеграції до європейського економічного простору, а в більш широкому контексті - і до СФР загалом.

Процеси, що пов'язані з функціонуванням СФР, викликали значний інтерес багатьох учених. Так, дослідженню теоретичних основ функціонування СФР присвячені роботи Д. Блейка, С. Боринця, Ф.Ліса, М.Міллера, С.Фішера, В. Федосова, Д. Едмістера, М. Енга та інших. Проблеми сучасної архітектури СФР розкриваються у працях таких західних учених, як Дж. Сорос, Дж. Стігліц, російських вчених Л. Абалкіна, А. Анікіна, А. Борковського, В. Казакевича, Л. Красавіної, Д. Михайлова, Ю. Осипова, Г. Солюса, В. Шенаєва, Ю. Шишкова та інших. Серед вітчизняних учених-дослідників проблем розвитку світового фінансового середовища слід назвати роботи О. Барановського, А. Даниленка, Л.Кістерського, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, О. Мозгового, Т. Мусієць, В. Новицького, Ю. Пахомова, О. Плотнікова, О. Рогача, Є. Савел'єва, О. Сохацької, А.Філіпенка, В. Хорошковського, у працях яких особлива увага приділяється питанням впливу процесу глобалізації на розвиток світової економіки, і його фінансової складової зокрема.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури дає підстави стверджувати про відсутність єдиної загальноприйнятої концепції щодо визначення сутності та структури СФР. Крім того, належного обґрунтування у науковій літературі не знайшли питання особливостей трансформації структури СФР та його складових під впливом глобальних процесів розвитку світового господарства. Особливої уваги заслуговують проблеми розвитку фінансового ринку України в контексті трансформаційних процесів системи СФР та його європейської складової. Таким чином, системне дослідження основних тенденцій і механізмів функціонування СФР загалом та його європейського компоненту зокрема та визначення пріоритетних напрямів інтеграції фінансового ринку України до ЄФР є важливими як в теоретичному, так і в практичному плані, що і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана в рамках міжкафедральної теми «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (ДР №0101U002948) факультету міжнародної економіки і менеджменту. Крім того, матеріали дослідження використані відділом міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України при виконанні науково-дослідної теми «Світовий рух капіталу в умовах глобалізації» (ДР №0103U006312). У розрізі даної теми автором досліджено фінансовий інструментарій, динаміку та особливості розвитку окремих сегментів фінансового ринку в країнах ЄС.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження основних тенденцій та механізмів функціонування СФР та його європейського компоненту в умовах глобалізації економіки, визначення шляхів розвитку фінансового співробітництва України з ЄС, а в перспективі - її інтеграції до європейського фінансового простору.

Виходячи з мети дисертаційної роботи, автором поставлені такі завдання:

проаналізувати теоретичні підходи до визначення категорії та структури СФР;

· дослідити тенденції розвитку, а також визначити чинники, що обумовлюють трансформацію структури, ролі та місця СФР у глобальному економічному середовищі;

· визначити особливості трансформаційних процесів на фінансовому ринку Європи, характерні риси та тенденції, що визначають розвиток і позиціювання ЄФР у світовому фінансовому середовищі;

· визначити напрями та механізми розвитку ЄФР з урахуванням впливу запровадження єдиної європейської валюти - євро;

· виявити проблеми функціонування ЄФР та встановити взаємозалежності між існуванням проблемних явищ на фінансових ринках різних країн;

· визначити основні напрями та інструменти регулювання розвитку СФР та його складових;

· обґрунтувати перспективні напрями розвитку взаємодії фінансового сектору України з ЄФР та комплекс заходів, необхідних для його послідовної інтеграції до європейського фінансового простору.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку європейського фінансового ринку як невід'ємної складової світового фінансового ринку в умовах глобалізації економіки.

Предметом дослідження є основні тенденції та механізми структурної трансформації європейського фінансового ринку як компонента світового фінансового ринку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених, які розкривають особливості розвитку СФР під впливом процесів глобалізації світової економіки. У дисертації застосовані історико-логічний, системно-структурний підходи до аналізу економічних явищ і процесів, а також кількісно-якісний аналіз. Метод порівняльного аналізу був використаний автором у процесі аналізу підходів до визначення структури СФР, моделей та теорій його функціонування (розділ 1); порівняльний і статистичний методи були використані при дослідженні зовнішньоекономічних відмінностей у розвитку регіонів і виявленні закономірностей розвитку регіональних фінансових ринків, при визначенні основних напрямів та проблем розвитку європейського компонента СФР (розділ 2); методи експертних оцінок та прогнозний метод був використаний при обґрунтуванні ЄФР як рушійної сили розвитку СФР та здійсненні прогнозної оцінки термінів досягнення фінансових передумов можливого в перспективі членства України в ЄС (розділ 3). Принцип єдності теорії та практики покладено в основу при розробленні завдань та інструментів регулювання розвитку СФР, а також системи заходів щодо поглиблення інтеграції фінансового ринку України у світовий фінансовий простір (розділ 3).

Крім того, у роботі використано дослідження, доповіді та статистичні матеріали міжнародних організацій, зокрема: Конференції ООН з торгівлі й розвитку, СОТ, Організації економічного співробітництва та розвитку, офіційні публікації Європейської Комісії та інших міжнародних установ і організацій. У дисертації використані статистичні дані, опубліковані в збірниках Держкомстату та Мінфіну України, НБУ, а також прогнози і матеріали економічних досліджень МВФ, МБРР, Банку міжнародних розрахунків, Європейського центрального банку та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, що становлять наукову новизну та отримані у процесі вирішення завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні, полягають у такому:

Вперше:

дана комплексна характеристика світового фінансового ринку на основі таких критеріїв структуроутворення, як інституціональний, інструментарний, функціональний, критерій рівня та типу розвитку, трендовий - що обумовлено необхідністю класифікації існуючих підходів до визначення структури світового фінансового ринку з метою системного його дослідження з урахуванням сучасних тенденцій розвитку;

обґрунтовано доцільність сегментного підходу до інтеграції фінансового ринку України до Європейського фінансового ринку через прискорення інтеграції найбільш розвинутого його елементу - банківського сектору за рахунок реалізації такої системи заходів: створення конкурентного середовища для фінансової діяльності в Україні, привабливого для іноземних суб'єктів і капіталів, розширення виходу на міжнародні фінансові ринки шляхом концентрації національного банківського капіталу та за допомогою створення альянсів з участю розвинутих транснаціональних банків світу, диверсифікація співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями;

Отримало подальший розвиток:

· трактування категорії світового фінансового ринку, яке базується на комплексному підході до аналізу його структури з урахуванням глобальних тенденцій та масштабів функціонування і кваліфікується автором як система відносин, що складаються в процесі купівлі-продажу космополізованих фінансових активів у безперервному режимі часу під впливом попиту і пропозиції суб'єктами з різних країн світу в умовах зростання дистанціювання фінансової сфери від реального сектору економіки; визначено, що в сучасних умовах фінансовий ринок є найбільш глобалізованим з усіх світових ринків та зазнає істотних структурних і функціональних змін;

· характеристики особливостей сучасного світового фінансового ринку за допомогою комплексного аналізу через включення до їх переліку модифікації взаємозв'язків між фінансовими ринками окремих країн світу, що слугують досягненню інформаційної симетрії, зниженню трансакційних витрат, уніфікації принципів функціонування складових фінансового ринку, а також є прямим каналом трансмісії фінансових та нефінансових ризиків;

· дослідження новітніх тенденцій трансформації структури Європейського фінансового ринку, основними серед яких є зрушення у банківському секторі - за рахунок стрімкого розвитку процесів сек'юритизації, значного розширення спектра послуг та універсалізації діяльності фінансових установ, концентрація активів учасників фінансового ринку через масштабні процеси злиття і поглинання, інтернаціоналізація сегментів фінансового ринку через посилення транскордонного характеру діяльності;

· обґрунтування напрямів розвитку національного банківського сектору через підвищення якості його суб'єктів з урахуванням приходу до нього іноземного капіталу, зокрема, через розширення присутності філій іноземних банків, в рамках реалізації політики підвищення конкурентоспроможності та концентрації українського банківського капіталу з метою забезпечення його диверсифікації, ефективного фінансування конкурентоспроможних виробництв і процесів модернізації національної економіки;

Удосконалено:

систематизацію чинників, що обумовлюють суперечливий характер розвитку європейського фінансового сектору в умовах масштабної інституційної трансформації та територіального розширення ЄС; установлено, що поряд із традиційними ризиками (кредитний, відсотковий та валютний) існують нові загрози: несприятливий вплив країн-нових членів ЄС, неадекватність регуляторної системи тенденціям розвитку Європейського фінансового ринку, зростання спеціалізації на обслуговування непрозорих фінансових операцій, реалізація яких послабить позиції Європейського фінансового ринку у світовому фінансовому ринку та заважатиме його гармонійному розвитку;

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення, викладені автором у дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій, які можуть бути використані у процесі формування національної політики інтеграції України до європейського та світового фінансового середовища.

Окремі положення дисертації щодо фінансового інструментарію, динаміки та особливостей розвитку різних сегментів фінансового ринку в країнах ЄС були використані при виконанні наукового дослідження «Світовий рух капіталу в умовах глобалізації» в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України (довідка №170 від 15.06.2006 р.). Окремі розробки дисертаційної роботи рекомендовано для використання в аналітичній роботі Міністерства економіки України при розробленні законодавчого інструментарію на шляху до здійснення євроінтеграційних прагнень України, підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС та вступу до СОТ (довідка №01-02/347 від 01.08.2006 р.). Основні рекомендації автора в частині запропонованої системи заходів щодо поглиблення інтеграції банківського сектору України у ЄФР, а також пропозиції щодо вирішення проблеми допуску філій іноземних банків на національний фінансовий ринок були впроваджені у практичну діяльність Департаменту валютного регулювання Національного банку України (довідка №13-008/4467 від 21.07.2006 р.). Окремі пропозиції щодо систематизації проблем функціонування СФР, а також сучасних проблем та ризиків розвитку ЄФР та запропонований інструментарій для їх розв'язання було використано Департаментом управління фінансовими ризиками АППБ «Аваль» (довідка №07-4/8662 від 08.09.2006 р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Міжнародна економіка» та «Зовнішньоекономічна діяльність України» студентам факультету міжнародної економіки і менеджменту та слухачам Центру магістерської підготовки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (довідка №08.55/01 від 12.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені у дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 5 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науковій конференції «Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку» (25 лютого 2003 р., м. Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАНУ); міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії та практики» (27-28 травня 2004 р., м. Київ, Торгово-промислова палата України); міжнародній науково-практичній конференції «Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання» (4-5 червня 2004 р., м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Л. Українки); міжнародній науково-практичній конференції «Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин» (18-19 листопада 2004 р., м. Київ, Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка,); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (23-24 лютого 2006 р., м. Тернопіль, Тернопільський державний економічний університет).

Публікації. За результатами дослідження опубліковані 10 наукових праць загальним обсягом 3,8 д.а., у т.ч. 5 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,0 д.а.

Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 178 сторінок. У дисертації розміщено 16 таблиць на 9 сторінках, 3 рисунки на 2 сторінках, 8 додатків на 13 сторінках. Список використаних джерел налічує 211 найменувань.

фінансовий глобальний економічний світовий

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет, об'єкт, мету, завдання та методологічну базу дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження функціонування світового фінансового ринку» розкрито сутність категорії світового фінансового ринку та його структури, а також трансформації фінансового ринку в умовах глобалізації.

Проведений аналіз теоретичних підходів до визначення як самої категорії СФР, так і його структури виявив суттєві розбіжності у наукових підходах. Вони обумовлені структурною складністю відносин між учасниками СФР, що призводить до використання різних ключових ознак їх функціонування - залежно від характеристик розвитку різних ринкових сегментів, країн або регіонів світу. З метою систематизації існуючих підходів до визначення структури СФР та його дослідження з урахуванням сучасних тенденцій розвитку було запроваджено критерії структуроутворення СФР (табл. 1). Дана систематизація дозволила комплексно розглянути систему СФР, визначити місце регіональних підсистем у його структурі, а також сформулювати визначення категорії СФР з урахуванням глобальних масштабів його функціонування.

Таблиця 1. Критерії структуроутворення СФР

Дослідження принципів та механізмів регулювання національних та міжнародних фінансових ринків дозволило встановити відсутність глобальної системи комплексного регулювання СФР. За сучасних умов часткові регуляторні функції виконують Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк з реконструкції та розвитку, Банк міжнародних розрахунків та інші організації. Проте посилення процесів глобальної фінансової лібералізації, з одного боку, та неможливість механічного перенесення національних принципів регулювання фінансових ринків на міжнародний рівень, з іншого, обумовлює необхідність формування системи відповідної координації національних регуляторних дій, що базувалися б на єдиних стандартах та нормах функціонування фінансових ринків у єдиному глобальному середовищі.

У розділі розглянуто модель ціноутворення на ринку капіталів, а також сучасну теорію портфеля, арбітражну теорію ціноутворення, теорію сподіваної корисності та асиметричної інформації з погляду впливу двох основних чинників - ризику та інформації - на функціонування фінансових ринків. Проведений аналіз дозволив дійти висновку про відсутність єдиної моделі функціонування фінансових ринків.

У розділі 2 «Розвиток фінансового ринку в Європі як компонента світового фінансового ринку» проведено аналіз особливостей та визначено проблеми розвитку ЄФР в контексті сучасних тенденцій розвитку СФР.

На основі комплексного аналізу макроекономічних та макрофінансових показників розвитку провідних країн та регіонів світу, особливо на початку ХХІ століття, установлено наявність щільного взаємозв'язку зрушень у внутрішньому і зовнішньому макрофінансовому просторі. Визначено, що дані взаємозв'язки слугують не лише досягненню інформаційної симетрії, зниженню трансакційних витрат, уніфікації принципів функціонування складових фінансового ринку, а й прямим каналом трансмісії фінансових та нефінансових ризиків між різними країнами та регіонами світу. Порівняльний аналіз фінансових структур провідних економік світу дав змогу визначити, що традиційною рисою фінансових систем Європи та Японії є залежність від фондів банківського посередництва («bank-based»), тоді як у США фінансова система характеризується високим рівнем сек'юритизації («market-based»). Разом з тим ЄФР, зберігаючи окремі регіональні особливості розвитку, зумовлені специфікою формування європейських інституцій, дедалі тісніше інтегрується у глобальну фінансову систему, що проявляється через уніфікацію з іншими провідними фінансовими структурами за рахунок зменшення операцій банківського посередництва у структурі фінансових операцій ЄФР (рис. 1).

Визначено тенденції розвитку СФР. Це, зокрема, активізація процесів глобальної фінансової лібералізації, формування потужних біржових альянсів і спілок, розширення сфери діяльності фінансових корпорацій, утворення валютних блоків навколо провідних країн світу, трансформація структури фінансового інструментарію на користь інструментів фондового ринку, зміни в ідеології діяльності міжнародних валютно-фінансових організацій унаслідок світових фінансових криз кінця ХХ століття та зростання масштабів глобального технологічного переозброєння фінансових ринків на основі Інтернет-технологій.

Рис. 1. Показники фінансової структури ЄФР (на момент запровадження євро в готівковий обіг у 2001 р.), %

Аналіз дав змогу виявити проблеми функціонування СФР, зокрема відрив фінансової складової від виробничої сфери, зростання обсягів спекулятивних операцій, передусім за рахунок стрімких темпів зростання ринку деривативів та активізації діяльності хедж-фондів, наявність глобальної фінансової недовіри, що зумовлює швидку зміну напрямів руху капіталу, явища неекономічної природи, що підвищують ступінь глобальної фінансової нестабільності та ін. З урахуванням проведеного дослідження особливостей розвитку ЄФР установлено, що в умовах масштабної інституційної трансформації та територіального розширення ЄС поряд із традиційними ризиками (кредитний, відсотковий, валютний ризики) існують і загрози. Серед нових загроз сучасному розвитку ЄФР визначено такі: несприятливий вплив країн-нових членів ЄС, що полягає зокрема у загальному та структурному дестабілізаційному характері впливу; неадекватність регуляторної системи тенденціям розвитку ЄФР, що обумовлено відсутністю надійної системи реагування на кризові явища на окремих ринках країн Європи, загрозою безпеці збереження інформації та невиконання фінансових зобов'язань через невчасне завершення трансакцій; зростання спеціалізації ЄФР на обслуговування непрозорих фінансових операцій, зокрема збільшення обсягів операцій з легалізації «кримінальних» капіталів або переведення їх у «тінь». Визначено, що реалізація існуючих ризиків та нових загроз послабить позиції ЄФР у СФР та заважатиме його гармонійному розвитку в майбутньому.

У розділі 3 «Механізми взаємного впливу структурних трансформацій європейського та світового фінансових ринків» обґрунтовано необхідність удосконалення регулювання розвитку СФР та його регіональних складових, проведено аналіз чинників, що обумовлюють позиціонування ЄФР як ключового компонента в структурі СФР, проаналізовано сучасний стан фінансового ринку України та визначено основні напрями його включення до європейської підсистеми СФР.

Виходячи з результатів дослідження сучасних проблем розвитку СФР та його європейського компонента, а також з метою забезпечення умов для його стабільного розвитку в майбутньому, було визначено необхідність розроблення заходів та інструментів, спрямованих на:

прискорення інтегрованості «нових» фінансових ринків у систему функціонування СФР;

удосконалення системи менеджменту ризиків;

удосконалення системи регулювання складових СФР;

поліпшення системи реагування на кризові явища на національних фінансових ринках.

Для реалізації першого напряму доцільним визначено проведення політики лібералізації фінансового ринку згідно з чітко розробленою програмою в поетапному режимі, установлення контролю над обсягами та напрямами потоків капіталу з боку держави (національний рівень) та міжнародних фінансових організацій (наднаціональний рівень) через податкову та банківську системи, запровадження системи заходів, спрямованих на обмеження деформуючого руху короткострокового капіталу, розширення присутності хедж-фондів за умови законодавчого забезпечення контролю за їх діяльністю.

Реалізація другого напряму передбачає низку заходів залежно від видів ризиків. Так, зокрема, для уникнення валютного і відсоткового ризиків пропонується запровадження системи страхування на міжнародному ринку через удосконалення використання в короткостроковій та довгостроковій перспективі інструментів ринку деривативів. Запровадження моніторингу та встановлення контролю за обсягами кредитування, надання гарантій безперешкодного та негайного доступу до інформації щодо особливостей функціонування національних ринків, уніфікація принципів роботи інституту банкрутства і заморожування платежів - дасть змогу знизити кредитний ризик; запровадження спеціальної наглядової програми з метою забезпечення надійності та зміцнення стабільності платіжних систем на різних рівнях - сприятимуть зниженню інформаційного ризику.

Удосконалення системи регулювання складових СФР передбачає розроблення та використання уніфікованих стандартів та нормативів регулювання, запровадження багаторівневої системи законодавчих та нормативних актів, побудованої на основі сучасних інформаційних технологій. У рамках реалізації даного напряму важливим завданням визначено розроблення нових підходів до формування системи органів управління. Як інституційну основу визначено необхідність створення сучасного організаційно-регуляторного комплексу функціонування СФР, роль інституцій у якому полягає у розробленні і проведенні спільної стратегії регулювання та координації СФР на глобальному рівні. Каркас такого комплексу має спиратися на дві опори - національні як основні низові регулятори, і наднаціональну структуру, яка координує і спрямовує дії останніх. Цей комплекс дозволяє розширити сферу діяльності та впливу такої «системи органів», уможливити використання переваг економії від збільшення масштабів, забезпечити добре організовану систему контролю, більшу прозорість ринку, що в результаті сприятиме підвищенню рівня міжнародної конкурентоспроможності національних фінансових ринків та ефективності СФР у цілому.

Для реалізації четвертого напряму доцільно встановити постійний моніторинг національних складових СФР з метою виявлення джерел потенційних ризиків і послідовного виконання адекватних коригуючих дій, удосконалення методології прогнозування кризових явищ на регіональних фінансових ринках і запровадження комплексної програми, яка передбачає надзвичайні заходи для припинення втечі капіталу і довгострокові реформи, пов'язані зі зменшенням асиметрії сучасної фінансової архітектури.

У процесі дослідження доведено, що динамічний процес фінансової інтеграції в ЄС ґрунтується на фундаменті глобального фінансового ринку з потенційним перетворенням європейського компонента на визначальний чинник структурної трансформації СФР. Поряд із основними факторами, що сприяють розвитку ЄФР, зокрема зростання ступеня відкритості світової економіки (зовнішній фактор), та процесами економічної і політичної інтеграції в Європі (внутрішні фактори), рушійними силами цього процесу є активізація фінансової інтеграції в межах ЄС, створення Європейського економічного і валютного союзу, успішне запровадження та посилення позицій єдиної європейської валюти на СФР, високий рівень стабільності та надійності європейських фінансових інституцій, забезпечення інтегрованої інформаційної бази.

На основі аналізу сучасного розвитку фінансового ринку України і досвіду процесів фінансової інтеграції країн Центральної та Східної Європи обґрунтовано доцільність сегментного підходу до інтеграції фінансового ринку України до ЄФР через прискорення інтеграції найбільш розвинутого його елементу - банківського сектору. У межах даного підходу запропоновано таку систему заходів: створення конкурентного середовища для фінансової діяльності в Україні, привабливого для іноземних суб'єктів і капіталів, розширення виходу на міжнародні фінансові ринки через концентрацію національного банківського капіталу та за допомогою створення альянсів з участю розвинутих транснаціональних банків світу, диверсифікація співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями.

У розділі також обґрунтовано напрями розвитку національного банківського сектору через підвищення якості його суб'єктів з урахуванням приходу до нього іноземного капіталу, зокрема через розширення присутності філій іноземних банків або інші форми і механізми - купівлю акцій, поглинання місцевих банків і перетворення їх на підпорядковані фінансові установи. Крім того, обґрунтовано доцільність розширення присутності філій іноземних банків на фінансовому ринку України. Зарубіжний досвід свідчить, що їхня присутність впливає, передусім, на зниження вартості фінансових ресурсів та зростання їхньої доступності для суб'єктів реального сектору економіки і приватних осіб, підвищення якості та асортименту фінансових послуг, створення організаційного та фінансового фундаменту для зростання іноземних інвестицій у реальний сектор економіки, зменшення дохідності і маржі місцевих банків та підвищення ефективності банківської системи в цілому. Філії іноземних банків також є важливим учасником у сегменті довгострокового кредитування та менш чутливими до традиційних для України неекономічних стимулів, що сприяє реалокації ресурсів у кредитування ефективних проектів. Проте проблема їх допуску на фінансовий ринок України має вирішуватись передусім з урахуванням необхідності підвищення конкурентоспроможності та концентрації українського банківського капіталу, забезпечення його диверсифікації для ефективного фінансування конкурентоспроможних виробництв та процесів модернізації економіки.

У цілому характер та рівень фінансового співробітництва України з ЄС та перспективи її єврофінансової інтеграції залежатимуть від результатів внутрішніх економічних трансформацій, створення умов для стабільного соціального розвитку та зростання національної економіки.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення характеру впливу глобальних тенденцій розвитку на процеси структурної трансформації світового фінансового ринку та його європейського компонента, інтеграції до нього національного фінансового ринку України. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

Складність системи СФР та відсутність єдиного загальновизнаного підходу до визначення як самої категорії «світовий фінансовий ринок», так і його структури викликало необхідність запровадження в дослідженні критеріїв структуроутворення СФР - інституціонального, інструментарного, функціонального, критерію рівня та типу розвитку та трендового, які дозволили найбільш глибоко розкрити сутність категорії СФР. З урахуванням даних критеріїв, а також глобальних тенденцій розвитку було сформульовано комплексне визначення світового фінансового ринку - як системи відносин, що складаються в процесі купівлі-продажу космополізованих фінансових активів у безперервному режимі часу під впливом попиту і пропозиції суб'єктами з різних країн світу в умовах зростання дистанціювання фінансової сфери від реального сектору економіки; визначено, що в сучасних умовах цей ринок є найбільш глобалізованим з усіх світових ринків та зазнає істотних структурних і функціональних змін.

Дослідження нових тенденцій розвитку, обумовлених процесами інтернаціоналізації, фінансової глобалізації та інтеграції, дозволило встановити, що найпотужнішою рушійною силою сучасного процесу глобалізації є його фінансова детермінанта, що і обумовило найвищий ступінь глобалізації серед усіх світових ринків саме СФР. Сучасна роль СФР в архітектурі світового господарства полягає в обслуговуванні не тільки реального сектору економіки, а й у збільшенні обсягів обслуговування віртуального ринку.

Аналіз макроекономічних та макрофінансових показників розвитку провідних країн і регіонів світу виявив наявність тісного взаємозв'язку зрушень у внутрішньому та зовнішньому макрофінансовому просторі, на який накладається вся система процесів і явищ, що мають місце у розвитку глобальної економіки та її фінансової складової. Дані взаємозв'язки слугують не тільки досягненню інформаційної симетрії, зниженню трансакційних витрат, уніфікації принципів функціонування складових фінансового ринку, а й прямим каналом трансмісії фінансових та нефінансових ризиків між різними країнами та регіонами світу. За цих умов ЄФР, зберігаючи окремі регіональні особливості розвитку, обумовлені специфікою формування європейських інституцій, дедалі тісніше інтегрується у глобальну фінансову структуру.

На основі визначення тенденцій розвитку СФР, аналізу розвитку ЄФР в цілому та зони євро зокрема було виявлено новітні тенденції структурної трансформації ЄФР, основними серед яких є: зрушення у банківському секторі - за рахунок стрімкого розвитку процесів сек'юритизації, значного розширення спектра послуг та універсалізації діяльності фінансових установ; концентрація активів учасників фінансового ринку через масштабні процеси злиття і поглинання; інтернаціоналізація сегментів фінансового ринку через посилення транскордонного характеру діяльності.

Розвиток фінансового сектору ЄС в умовах його масштабної інституційної трансформації та територіального розширення виявив ряд проблем, що включають ризики та загрози для функціонування фінансового ринку Європи. Так, поряд з традиційними ризиками (кредитним, відсотковим та валютним), він наражається на нові загрози - несприятливий вплив інституційно менш розвинутих країн-нових членів ЄС, неадекватність регуляторної системи тенденціям розвитку ЄФР, зростання спеціалізації ЄФР на обслуговування непрозорих фінансових операцій, посилення міжнародної трансмісії ризиків, реалізація яких послабить позиції ЄФР у структурі СФР та заважатиме його гармонійному розвитку.

Аналіз процесів та тенденцій, що характеризують сучасний етап розвитку ЄФР, свідчить, що в ЄС відбувається динамічний процес фінансової інтеграції, що базується на фундаменті глобального фінансового ринку, із потенційним перетворенням даного компонента на визначальний компонент у структурі СФР. Рушійними силами цього процесу є створення Європейського економічного і валютного союзу, успішне запровадження та посилення позицій єдиної європейської валюти на СФР, високий рівень стабільності та надійності європейських фінансових інституцій, забезпечення інтегрованої інформаційної бази.

Визначення ЄФР як орієнтира при подальшому розвитку національного фінансового ринку України та виходу на світову фінансову арену обумовлено якісно новими параметрами його розвитку та домінантним становищем у структурі СФР. Обґрунтовано доцільність сегментного підходу до інтеграції фінансового ринку України до Європейського фінансового ринку через прискорення інтеграції найбільш розвинутого його елементу - банківського сектору за рахунок реалізації такої системи заходів: створення конкурентного середовища для фінансової діяльності в Україні, привабливого для іноземних суб'єктів і капіталів; розширення виходу на міжнародні фінансові ринки шляхом концентрації національного банківського капіталу та за допомогою створення альянсів з участю розвинутих транснаціональних банків світу; диверсифікації співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями;

Аналіз особливостей розвитку банківського сектору України та досвіду країн Центральної та Східної Європи щодо інтеграції їх фінансового сектору до європейської фінансової системи засвідчив, що присутність філій іноземних банків впливає передусім на зменшення дохідності і маржі місцевих банків та підвищення ефективності банківської системи в цілому. Іноземні філії, як правило, є більш гнучкими в аспекті оптимізації витрат і забезпечують вищу прибутковість активів та капіталу, стимулюють розвиток національного фінансового ринку, є важливим джерелом у сегменті довгострокового кредитування, а також менш чутливі до традиційних для України неекономічних стимулів, що сприяє реалокації ресурсів у кредитування ефективних проектів. Визначено, що західний фінансовий капітал буде проникати на ринок України, якщо не через створення філій, то через інші форми і механізми - купівлю акцій, поглинання місцевих банків і перетворення їх на підпорядковані фінансові установи. Тому проблема допуску філій іноземних банків має вирішуватись передусім з позиції реалізації політики підвищення конкурентоспроможності та концентрації українського банківського капіталу, забезпечення його диверсифікації для ефективного фінансування конкурентоспроможних виробництв та процесів модернізації національної економіки.

Характер та рівень фінансового співробітництва України з ЄС та перспектива її єврофінансової інтеграції залежатимуть від результатів внутрішніх економічних трансформацій, створення умов для стабільного соціального розвитку та зростання вітчизняної економіки. При цьому особливий інтерес для України становить практичний досвід країн Центральної та Східної Європи щодо інтеграції їх фінансового сектору до європейської фінансової системи. З метою успішного входження фінансового ринку України до європейського компоненту СФР необхідно дотримуватися принципу етапності - відповідно до досягнутого рівня розвитку національного фінансового ринку.

Размещено на Allbest.ru