Удосконалення національної системи іпотеки в умовах посилення інтеграційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство економіки України

Українська академія зовнішньої торгівлі

УДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ІПОТЕКИ

В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ПИЛИПЕЦЬ

Спеціальність: 08.05.01 - Світове господарство та

міжнародні економічні відносини

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України

Науковий керівник:кандидат економічних наук, доцент, Лисенков Юрій Михайлович, завідувач кафедри міжнародних фінансів Української академії зовнішньої торгівлі

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Дудченко Микола Андрійович, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, професор; кандидат економічних наук, Педь Ірина Валеріївна, Міжнародний інститут менеджменту, доцент.

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Захист відбудеться 6 липня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України за адресою: 01042, Київ-42, вул. Чигоріна, 57.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, Київ-42, вул. Чигоріна, 57а.

Автореферат розіслано "6" червня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Стукач Т. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поглиблення інтеграційних процесів обумовлює розширення застосування як ринкових інструментів, так і регулюючих суб'єктів на всіх сегментах ринку. Глобальна тенденція розвитку і поглиблення ринкових відносин обумовлює розробку системи регулюючих елементів, особливо відносно нових, раніше не існуючих ринків. До таких ринків відноситься ринок іпотечного кредитування, а в більш ширшому понятті - ринок іпотеки. Це новий сегмент національного ринку, формування та розвиток якого почався в історичному плані зовсім недавно. Між тим, іпотечні ринкові відносини в країнах з розвинутою економікою набули достатньо високого рівня. Тому науково-практичні завдання, які ставляться як перед науковою спільнотою, так і перед практиками, це завдання поглибленого аналізу основних тенденцій, форм і регуляторів функціонування іпотечного ринку в країнах з розвинутою економікою, направлені на необхідність розробки конкретної системи рекомендацій по створенню дійової, ефективної національної іпотечної системи в Україні. При цьому, система рекомендацій, яка повинна бути розроблена, має ґрунтуватися на системному аналізі закономірностей розвитку світового господарства, загальної стратегії і тактики економічного розвитку України в контексті світового розвитку, і необхідності проведення інституціональних перетворень в Україні в контексті трансформування світової економіки.

Останнім часом спостерігається поглиблений інтерес до розгляду проблем створення іпотечного ринку в Україні, що обумовлено програмними вимогами інтегрування економіки України у європейське та світове економічне співтовариство.

Проблемам розвитку національного іпотечного ринку приділяється все більш значна увага серед науковців і вже існують достатньо вагомі наукові розробки, до яких можна віднести роботи таких авторів як Мозговий О.М., Воронова Н.М., Новицький В.Є, Блідченко В.М, Карімов Б.М., Волков С.С. Однак, слід зауважити, що основні зусилля по обґрунтуванню створення національної системи іпотеки докладаються Українською Національною Іпотечною Асоціацією за підтримки фахівців Світового банку. Спеціалістами Української Національної Іпотечної Асоціації здійснено достатньо цікаві і обґрунтовані аналітичні дослідження розвитку як міжнародних, так і національного іпотечного ринку, а також науково-практичні розробки по вирішенню актуальних питань створення національної іпотечної системи. Не зменшуючи значення даних досліджень, все ж, необхідно відзначити, що важливі питання формування та розвитку іпотечного ринку ще не визначені. До них можливо віднести: класифікаційні характеристики іпотечного ринку, з'ясування основних тенденцій розвитку зарубіжних іпотечних ринків в аспекті розробки конкретних практичних рекомендацій по створенню інфраструктури, використанню фінансових інструментів на іпотечному ринку, визначенню статусу та функцій головних суб'єктів ринку, а також ефективних моделей застосування іпотечних цінних паперів.

Саме цим і зумовлений вибір, тематична спрямованість та комплекс наукових задач, які вирішувались у дисертаційній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з науково-дослідною темою "Науково-методичне забезпечення підготовки економіки м. Києва до функціонування в умовах набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі" (№ держреєстрації 0104U003117), виконаної Українською академією зовнішньої торгівлі.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка системи рекомендацій щодо створення та розвитку національної системи іпотеки, адекватної тенденціям світогосподарського розвитку та відповідаючи сучасним вимогам регулювання ринкових відносин на національному ринку іпотеки.

Для досягнення мети дослідження в роботі поставлені такі задачі:

? дослідити сутність та економіко-правовий статус іпотеки і визначити організаційно-функціональну структуру міжнародних та національних іпотечних ринків;

? розробити класифікацію структурних характеристик іпотеки: інституціональних елементів ринку та інструментів іпотеки;

? визначити особливості та основні тенденції міжнародного ринку іпотеки в умовах диверсифікації світової економіки;

? з'ясувати особливості розвитку іпотечного ринку в Україні в умовах інституціональних перетворень національної економічної системи в контексті посилення інтеграційних процесів;

? визначити методологічні принципи створення в Україні національної системи іпотеки на основі зарубіжного досвіду з урахуванням системних вимог становлення ринкових відносин на іпотечному ринку;

? обґрунтувати організаційно-методичні засади діяльності специфічного суб'єкта ринку - іпотечної установи другого рівня, враховуючи досвід діяльності такої установи в міжнародних і національних іпотечних системах;

? розробити рекомендації по застосуванню фінансових інструментів рефінансування іпотеки в національній іпотечній системі в умовах створення в Україні відкритої економічної системи.

Об'єктом дослідження є міжнародні та національні системи регулювання іпотечного ринку в умовах сучасних тенденцій розвитку міжнародних економічних відносин.

Предметом дослідження є організаційно-методичні аспекти створення та розвитку в Україні національної системи іпотеки.

Методи дослідження. У процесі дослідження були використані основні положення теорії пізнання, а також загальнотеоретичні положення міжнародних економічних відносин. Вирішення поставлених питань здійснювалося з урахуванням сучасної наукової думки та практики формування і розвитку іпотечних відносин. У роботі використовувалися різноманітні методи економічного аналізу, зокрема групування та порівняння статистичних даних (визначення класифікаційних характеристик елементів іпотечного ринку і основних тенденцій міжнародного ринку іпотеки), системного аналізу (визначення організаційно-методичних засад діяльності іпотечних установ), статистичного аналізу (оцінка витрат емітентів при емісії іпотечних цінних паперів), методи експертних оцінок (з'ясування основних тенденцій розвитку іпотечного ринку в Україні та визначення організаційно-методичних засад створення національної системи іпотеки).

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше:

? запропонована класифікація іпотеки, яка не обмежується тільки видами іпотеки, а подається як багатомірна класифікація структурних характеристик іпотеки: інституціональних елементів ринку та інструментів іпотеки;

? визначені на основі аналізу світових тенденцій методологічні принципи створення в Україні ефективної національної системи іпотеки, що дозволило сформулювати основні вимоги щодо її створення;

удосконалено:

? науково-методологічну базу визначення іпотеки в контексті розгорнутої характеристики іпотечного ринку як складної організаційно-функціональної системи, яка формується на основі системи зв'язків і відносин чотирьох інтегрованих сегментів: фінансового ринку, ринку нерухомості, фондового ринку та ринку фінансових послуг;

? обґрунтування основних організаційно-методичні засад діяльності іпотечної установи другого рівня, що дозволило визначити вимоги щодо створення такого специфічного суб'єкта іпотечного ринку в національній іпотечній системі;

? обґрунтування рекомендацій по застосуванню фінансових інструментів рефінансування іпотеки, що дозволило запропонувати основні моделі рефінансування на основі таких фінансових інструментів як іпотечні цінні папери і сформулювати пропозиції щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази;

дістали подальшого розвитку:

? визначення і систематизація основних тенденцій міжнародних ринків іпотеки, які з системних позицій розкривають найважливіші характеристики формування і розвитку зарубіжних та національних іпотечних ринків і дають можливість визначити найголовніші вимоги щодо розробки в Україні прогресивної національної іпотечної системи;

? розкриття особливостей становлення і розвитку іпотечного ринку в Україні, які визначаються динамікою розвитку та особливостями регіонально-функціональної структури іпотечного ринку, а також конкретними недоліками, які присутні на сучасному етапі функціонування ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні висновків і пропозицій, спрямованих на вирішення практичних питань створення та удосконалення національної системи іпотеки в Україні.

Висновки і розробки автора стосовно визначення сутності, статусу та класифікації іпотеки, а також визначення особливостей та тенденцій розвитку міжнародних та національних іпотечних систем використані у науково-дослідній роботі за темою "Науково-методичне забезпечення підготовки економіки м. Києва до функціонування в умовах набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі" (№ держреєстрації 0104U003117), виконаній Українською академією зовнішньої торгівлі (довідка про практичне застосування одержаних результатів від 27.04.06 р. № 26/30-473).

Результати дисертаційного дослідження в частині визначення основних тенденцій та особливостей міжнародного та національного ринків іпотеки, а також розробка рекомендацій по організаційно-методичним засадам діяльності іпотечної установи другого рівня використані при обґрунтуванні “Концептуальних засад створення Національної системи іпотечного кредитування”, які представлені Українською Національною Іпотечною Асоціацією і схвалені Координаційною радою з питань розвитку фінансового сектору та прийняті постановою Кабінету Міністрів України. Дослідження ринків іпотечного кредитування у зарубіжних країнах увійшли складовою частиною у аналітичні огляди Української національної іпотечної асоціації, які були підготовлені протягом останніх років, і представлені Кабінету Міністрів України та Національному банку України (довідка про практичне впровадження одержаних результатів дисертаційного дослідження від 5.12.05 р. № 54/1-08/777).

Положення та висновки дисертаційного дослідження щодо застосування фінансових інструментів суб'єктами іпотечного ринку для рефінансування іпотеки в частині пропозицій щодо вдосконалення законодавчого забезпечення використані при розробці проектів Законів України “Про іпотеку” та “Про іпотечні цінні папери” (лист Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України від 13.03.06 р. № 27-291).

Результати дисертаційного дослідження в частині класифікації іпотеки, визначення основних тенденцій міжнародних ринків іпотеки, а також визначення особливостей становлення і розвитку іпотечного ринку в Україні використані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України при підготовці аналітичних матеріалів та нормативних документів щодо удосконалення національної системи іпотеки в Україні (довідка про практичне застосування одержаних результатів від 24.03.06 № 16/18-1)

Наукові результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Української академії зовнішньої торгівлі при викладанні таких дисциплін як “Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності”, “Фінанси та кредит”, “Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини”, “Міжнародний фінансовий менеджмент”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою. Всі наукові висновки, результати та рекомендації, викладені у дисертаційному дослідженні, яке виноситься на захист, автор отримав особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися автором і обговорювалися на: V Міжнародній науково-практичній конференції "Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України" (м. Київ, травень 2004 р.); VIІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми міжнародної торгівлі в умовах поглиблення інтеграційних процесів” (м. Київ, травень 2005); IV науково-практичній конференції студентів та аспірантів УАЗТ “Система права СОТ: її вплив на розвиток світового господарства та наслідки вступу України до СОТ” (м. Київ, березень 2004 р.); Міжнародному семінарі „Особливості іпотечного кредитування” (м. Київ, лютий 2004 р.); Міжнародному семінарі „Правові та фінансові механізми іпотечного кредитування в Україні: реалії та перспективи (м. Київ, березень 2003 р.); ІІІ щорічній професійній конференції „Іпотека та фінансування нерухомості в Україні” (м. Київ, квітень 2004 р.); Міжнародній конференції „Правові засади створення системи іпотечного фінансування в Україні” (м. Київ, квітень 2004 р.); ІІІ міжнародній конференції „Нерухомість в Україні: інвестиції. Іпотечне кредитування” (м. Київ, листопад 2004 р.).

Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародних фінансів та вченій раді факультету міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені автором у 8 статтях загальним обсягом 3,1 друк. арк., з них 5 - загальним обсягом 2,8 друк. арк. - у фахових наукових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поєднують 7 підрозділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Повний обсяг роботи становить 164 сторінки друкованого тексту, у тому числі 11 таблиць і 35 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь розробки теми, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їх практичну значимість.

У першому розділі “Сутність та класифікаційні аспекти міжнародних та національних ринків іпотеки” досліджено науково-методологічну базу визначення іпотеки і запропоновано багатомірну класифікацію структурних характеристик іпотеки.

Проаналізувавши сутність та економіко-правовий статус іпотеки, автор обґрунтовує, що під іпотекою слід розуміти складну економіко-правову категорію, яка характеризується шістьма істотними характеристиками. По-перше, у якості предмета іпотеки виступає нерухоме майно, об'єктний склад якого визначається законодавчою базою, діючою в країні. По-друге, іпотека є специфічним різновидом такої форми забезпечення зобов'язання як застава, поряд з іншими формами (порука, гарантія, неустойка, завдаток). По-третє, іпотека як форма забезпечення зобов'язання, може бути використана не тільки для забезпечення кредитних зобов'язань, а й зобов'язань при купівлі-продажу, оренді, підряді тощо. По-четверте, іпотекодавець залишається фактичним власником предмета іпотеки, який завжди знаходиться в його володінні та користуванні, але іпотекодавець втрачає право розпоряджатися, відчужувати предмет іпотеки без згоди кредитора на час періоду іпотеки. По-п'яте, у разі невиконання зобов'язань, які забезпечені іпотекою, кредитор здійснює продаж предмету іпотеки з публічних торгів. І, нарешті, шоста характеристика - задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки у випадках, коли боржник не виконує свої зобов'язання - іпотекодавець одержує задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника. У випадках неповернення боргу або невиконання інших зобов'язань боржником, закладена нерухомість служить для задоволення претензій кредитора: або відразу переходить в його власність, або через реалізацію застави і погашення зобов'язання боржника за рахунок виручених від реалізації коштів. Завдяки особливості нерухомого майна, яке міцно пов'язане із землею, іпотека, з одного боку, є надійним засобом забезпечення зобов'язань, з іншого - не вимагає обов'язкового перебування її у кредитора.

У дисертації доведено, що іпотечний ринок необхідно розглядати як функціонально-інтегровану та організаційно-інтегровану систему (рис. 1). Під функціональною-інтегрованістю іпотечного ринку мається на увазі, що цей ринок інтегрує в собі відношення, які виникають в процесі функціонування різних суб'єктів на чотирьох видах ринків: ринку нерухомості, фондовому ринку, фінансово-кредитному ринку та ринку фінансових послуг. Це означає, що розробка рекомендацій по формуванню та розвитку іпотечного ринку безпосередньо торкається відносин, які складаються на перелічених ринках. Так, ринок нерухомості представлений відносинами, які складаються в процесі будівництва та купівлі-продажу об'єктів нерухомості; фондовий ринок представлений відносинами, які складаються в процесі емісії та обігу іпотечних цінних паперів; фінансово-кредитний ринок представлений відносинами, які складаються в процесі надання, обслуговування та погашення іпотечних кредитів; ринок фінансових послуг представлений відносинами, які складаються в процесі страхування суб'єктів та об'єктів іпотечного ринку, а також надання депозитарних послуг при обслуговуванні емісій іпотечних цінних паперів.

Рис. 1. Функціональна структура іпотечного ринку

Під організаційно-інтегрованою системою іпотечного ринку, як це доведено у дисертаційній роботі, слід розуміти взаємодію іпотечних інститутів та механізм застосування іпотечних інструментів цими іпотечними інститутами. Під іпотечними інститутами маються на увазі інституціональні елементи іпотечного ринку, статус яких визначає їх функції в процесі діяльності на іпотечному ринку. Щодо особливостей статусу іпотечних інститутів та їх функцій: такі іпотечні інститути поділяються автором на іпотечні інститути першого рівня та іпотечні інститути другого рівня. Під іпотечними інструментами мається на увазі, що це інструменти реалізації самого процесу іпотеки. В свою чергу ці іпотечні інструменти повинні поділятися на дві великі групи: платіжні режими іпотеки та іпотечні цінні папери.

Крім того, при розгляді поняття “іпотечний ринок” автор відзначає елемент, який називає результуючим в процесі функціонування іпотечних інститутів та застосування механізму іпотечних інструментів. Це - види іпотеки. По результатах дослідження види іпотеки класифікуються за наступними класифікаційними ознаками: а) підстави виникнення; б) часовий режим забезпечення виконання зобов'язання; в) статус іпотекодавця; г) форма власності на предмет іпотеки; д) кількісна характеристика предмету іпотеки; є) строки іпотеки; ж) множинність іпотечних відносин; з) резидентність іпотекодавця та іпотекодержателя; і) предмет іпотеки; ї) повнота задоволення зобов'язань; к) статус кредитора; л) характер зобов'язання; м) наявність рефінансування. Відповідно до такої системи класифікаційних ознак можливо виділити 28 видів іпотеки.

На підставі проведеного аналізу автор вказує, що інституціональні елементи іпотечного ринку представлені суб'єктами, які можливо згрупувати як іпотечні установи першого рівня та іпотечні установи другого рівня. У свою чергу іпотечні установи першого рівня розділяються на цільові позико-ощадні установи (позико-ощадні асоціації; взаємно-ощадні установи; кредитні союзи; будівельно-ощадні організації) та кредитно-банківські установи (іпотечні банки; універсальні банки; ощадні банки).

Таблиця 1

Характеристики диверсифікованості іпотечних установ в країнах ЄС

Країна	Місце іпотечних установ на іпотечному ринку
Німеччина	Німецька іпотечна федерація налічує 24 члени. Окрім іпотечних банків, кредитуванням житла займаються ощадні банки (25%), комерційні банки (14%), державні банки (7,5%).
Греція	67% ринку займають комерційні банки; 29% - спеціалізовані кредитні організації; 4% - єдиний іпотечний банк Греції.
Іспанія	Іпотечна асоціація Іспанії нараховує 42 члени, які утримують 80% іпотечного ринку.
Ірландія	Банки - 78,2%; будівельні компанії 21,7% іпотечного ринку.
Італія	Будь-який банк, в тому числі і універсальний, можуть займатися іпотечним кредитування.
Нідерланди	Універсальні банки - 85%; страхові компанії та пенсійні фонди - 15%.
Австрія	Універсальні банки - 25%; іпотечні банки - 9%; ощадні - 29%; кооперативні банки - 26%, Bausparkassen - 7%.
Португалія	65% ринку займають 49 комерційних банків; 35% - державні установи кредитування житла.
Фінляндія	Універсальні банки - 40%; ощадні банки - 4%; кооперативні - 18%.
Швеція	15 спеціалізованих установ з іпотечного кредитування займають 90%; комерційні банки - 10% ринку.
Великобританія	72% ринку - універсальні банки та 20% будівельні компанії.
Франція	Комерційні банки - 33%% кооперативні - 34%; ощадні - 13%.
Данія	8 спеціалізованих іпотечних банків, які входять в Асоціацію датських іпотечних банків, охоплюють 90% іпотечного ринку.

Ґрунтуючись на результатах дослідження практики використання інструментів іпотеки у країнах з розвинутим іпотечним ринком, автором запропоновано багатомірну класифікацію інструментів іпотеки.

У дисертації доведено, що інструменти іпотеки підлягають поділу на платіжні режими іпотеки та іпотечні цінні папери. Платіжні режими іпотеки доцільно класифікувати за такими класифікаційними ознаками: традиційні платіжні режими та альтернативні платіжні режими. Іпотечні цінні папери, виходячи із зарубіжного досвіду їх використання в якості фінансового інструменту іпотеки, доцільно класифікувати за наступними класифікаційними ознаками: а) функціональний статус; б) статус емітента; в) форма забезпечення; г) механізм фінансування іпотеки.

У другому розділі “Основні тенденції та особливості міжнародного і національного ринків іпотеки” проаналізовані особливості та основні тенденції міжнародного ринку іпотеки та досліджено особливості розвитку іпотечного ринку України в умовах інституціональних перетворень національної економічної системи в контексті посилення інтеграційних процесів.

Проведений у дисертаційному дослідженні аналіз дозволяє стверджувати, що найважливішими елементами розвитку міжнародного ринку іпотеки виступають, по-перше, соціальна орієнтованість національних систем іпотеки, що проявляється у вирішенні нагальних питань забезпечення житлом для більш уразливих верств населення. По-друге, наявність системи державної підтримки іпотечного кредитування, що проявляється у таких формах: а) надання державних гарантій; б) страхування іпотечних кредитів; в) адресна фінансова допомога; г) застосування системи субсидій; д) використання бюджетного механізму; є) податкові пільги; ж) банківські преференції. По-третє, сек'юритизація іпотечного ринку, що проявляється в загальній тенденції застосування нових іпотечних цінних паперів для фінансування і рефінансування іпотеки. По-четверте, трансформація суб'єктів іпотечного ринку, що проявляється в зміні: а) форм власності суб'єктів іпотечного ринку; б) організаційно-правових форм; в) функціонального статусу суб'єктів іпотечного ринку. По-п'яте, функціонування в національній системі спеціалізованої іпотечної установи, що проявляється в наявності іпотечної установи з особливим функціональним статусом, завданням якої є застосування механізму рефінансування на основі виданих іпотечних кредитів. По-шосте, регіональна диверсифікація продуктів іпотечного ринку, що проявляється в: а) строках кредиту; б) відношенні суми наданого кредиту до суми забезпечення (показник LTV);

в) процентній ставці за кредитами. По-сьоме, структурна сталість індикаторів іпотечного ринку, що проявляється достатньо стійкою ситуацією відносно: а) зв'язку між рівнем ВВП та обсягом іпотечного кредитування;

б) домінуванням депозитів серед методів фінансування іпотеки; в) позитивної динаміки процентних ставок; г) домінуванням житлової іпотеки на загальному іпотечному ринку. По-восьме, схильність іпотечного ринку до затяжних кризових явищ, що проявляється у високій ризикованості центрального сегменту іпотечного ринку - ринку нерухомості, особливо його вторинного ринку.

Щодо особливостей розвитку іпотечного ринку в Україні проведене дослідження дозволило автору дійти таких висновків.

По-перше, відмічається динамізм житлового іпотечного кредитування, що проявляється у значному зростанні обсягів іпотечного кредитування на фоні динамічно зростаючих обсягів житлового будівництва.

По-друге, частка іпотечних кредитів в портфелі українських банків є незначною - від 1,4 до 15%, що обумовлюється достатньо короткими термінами впровадження іпотечних кредитів.

По-третє, існує функціонально-регіональна сконцентрованість іпотечного ринку, що проявляється у: а) сконцентрованості банків у іпотечному кредитуванні; б) сконцентрованості іпотеки у великих містах; в) обумовленість обсягів іпотечного кредитування з рівнем соціально-економічного розвитку регіонів (рис. 2).

Рис. 2. Регіональна структура зареєстрованих іпотек

По-четверте, існує домінуюче місце банків на іпотечному ринку, що проявляється у особливостях формування національної іпотечної системи, коли основним суб'єктом іпотечного ринку - іпотекодержателем (іпотечним кредитором) - виступають банківські установи. Причому ця тенденція достатньо вагома, оскільки (якщо аналізувати період останніх років), то частка таких кредитів збільшилась майже удвічі -- від 38,8% у 2004 році до 61,1% у 2005 році.

По-п'яте, відмічаються структурні перекоси у розвитку іпотечного ринку, що проявляється у: а) джерелах фінансування банків; б) перевищенні обсягів іпотечного кредитування в іноземній валюті над обсягами кредитування в національній валюті. Практично 4/5 обсягів іпотечного кредитування здійснюється в іноземній валюті.

По-шосте, існує потенційна можливість збереження темпів зростання іпотеки, що проявляється у тому, що: а) комерційні банки почали приділяти пріоритетну увагу сегменту іпотечного кредитування; б) діє стійка тенденція поступового зниження процентних ставок за іпотечними кредитами; в) відзначається активізація ролі держави у становленні іпотечного ринку; г) позитивна динаміка суверенного кредитного рейтингу України, оскільки він віддзеркалює рівень економічної та політичної ситуації в Україні. Так, сукупний розмір заборгованості за житловими іпотечними кредитами в Україні становить приблизно 1% ВВП країни. В країнах з розвиненою економікою цей показник варіює в межах 20-50%; в країнах з перехідною економікою -- 10-20% (рис. 3).

Рис. 3. Відношення іпотечних кредитів до ВВП у країнах Європи

У третьому розділі “Методологічні засади удосконалення національної системи іпотеки” визначено методологічні принципи створення в Україні національної системи іпотеки, обґрунтовано організаційно-методичні засади діяльності іпотечної установи другого рівня та розроблено рекомендації по застосуванню фінансових інструментів рефінансування іпотеки в умовах створення в Україні відкритої економічної системи.

Автором обґрунтовується, що створення в Україні національної системи іпотеки з урахуванням системних вимог становлення ринкових відносин на іпотечному ринку повинне здійснюватися з додержанням наступних основних методологічних принципів.

Перший принцип - структурованість суб'єктів системи іпотечного кредитування, що означає функціонування всіх суб'єктів системи в трьохмірній структурованості: а) функціональні суб'єкти; б) забезпечувальні суб'єкти; в) регулюючі суб'єкти.

Другий принцип - системність формування структури забезпечувальних суб'єктів, що виражається у визначенні конкретного складу забезпечувальних суб'єктів, які діють на різних ринкових сегментах: ринку нерухомості, фондовому, кредитному, страховому та інформаційному ринку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Третій принцип - оптимальність втручання держави в систему іпотечних відносин, що відображається у наступних напрямках: а) сприяння введенню в обіг іпотечних цінних паперів, які можуть випускатися безпосередньо іпотечними кредиторами або іпотечними установами другого рівня; б) сприяння в створенні небанківської іпотечної фінансової установи другого рівня для рефінансування первинних іпотечних кредиторів; в) сприяння розвитку інфраструктури як первинного, так і вторинного ринку іпотечного кредитування; г) запровадження ефективної системи державного регулювання діяльності іпотечних кредиторів; д) створення єдиної державної системи реєстрації прав власності.

Четвертий принцип - єдність державної системи реєстрації прав власності, що дозволить забезпечити: а) реєстрацію прав на нерухоме майно; б) публічну достовірність; в) пріоритет прав осіб, що зареєстрували обмеження прав власника нерухомого майна по відношенню до осіб, які не здійснили таку реєстрацію обмежень.

П'ятий принцип - дворівневість структури ринку іпотеки, яка передбачає наявність первинного та вторинного ринків іпотечного кредитування (рис. 4).

У роботі обґрунтовано такі організаційно-методичні засади діяльності специфічного суб'єкта ринку - іпотечної установи другого рівня. Перше - економіко-правовий статус іпотечної установи другого рівня повинен визначатись: а) організаційно-правовою формою; б) режимом функціонування; в) складом органів управління. Друге - основні задачі такої специфічної установи повинні включати: а) забезпечення доступу до ринку капіталів для іпотечних кредиторів; б) доступ до фінансових ресурсів, недоступних на даний момент для кредиторів; в) емісію іпотечних облігацій. Третє - оцінка ризиків діяльності, що виражається у розробці механізмів мінімізації таких ризиків як: ризик невиконання зобов'язань позичальниками; ризик фінансування в портфелі національної іпотечної установи; ризик забезпечення; валютний ризик. Четверте - визначення механізму емісії іпотечних цінних паперів, який повинен включати: а) надання переваг таким цінним паперам; б) встановлення підвищених ставок по іпотечним цінним паперам; в) визначення витрат на випуск іпотечних цінних паперів; г) встановлення ринкової рівноваги між іпотечними та корпоративними облігаціями. П'яте - визначення основної форми державних гарантій - пряма гарантія на визначені обсяги емісії іпотечних цінних паперів. Шосте - визначення спеціальних режимів функціонування, які повинні включати режими: а) обчислення капіталу; б) визначення структури активів; в) рефінансування; г) розміщення облігацій; д) адекватності капіталу; є) класифікації активів; ж) формування інвестиційних портфелів інвесторів; з) спеціальний режим діяльності на міжбанківському ринку.

У дисертації доведено, що в умовах створення в Україні відкритої економічної системи основним напрямком вдосконалення використання фінансових інструментів рефінансування іпотеки є реалізація трьох моделей іпотеки: а) на беземісійній основі; б) на основі емісії іпотечних цінних паперів забезпечених пулом заставних; в) на основі емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю.

Автором обґрунтовано, що удосконалення механізму рефінансування повинно здійснюватись по наступним напрямкам: а) уточнення сукупності прав власників різних видів іпотечних цінних паперів; б) структуризація режимів відповідальності емітента; в) підвищення інвестиційної привабливості іпотечних цінних паперів; г) гармонізація умов сплати доходів по різним видам іпотечних цінних паперів; д) встановлення єдиних вимог при розміщенні іпотечних цінних паперів; є) визначення режиму дострокового погашення різних видів іпотечних цінних паперів; ж) посиленння реєстраційного режиму емісії іпотечних цінних паперів.

ВИСНОВКИ

У процесі вирішення наукових задач дисертації відповідно до поставленої мети дослідження - розробки системи рекомендацій щодо створення та розвитку національної системи іпотеки, адекватної тенденціям світогосподарського розвитку та відповідаючи сучасним вимогам регулювання ринкових відносин на національному ринку іпотеки - одержані такі результати.

1. Під іпотекою слід розуміти складну економіко-правову категорію, яка характеризується суттєвими характеристиками щодо: предмету іпотеки; забезпечувального змісту іпотеки як різновиду застави; різновидів правочинів, для зобов'язання за якими можуть бути забезпечені іпотекою; ступеню обмеженості прав іпотекодержателя; складом та змістом прав кредитора щодо предмету іпотеки у разі невиконання зобов'язань боржником.

Іпотечний ринок необхідно розглядати як функціонально-інтегровану та організаційно-інтегровану систему. Під функціональною-інтегрованістю іпотечного ринку автор має на увазі, що цей ринок інтегрує в собі відношення, які виникають в процесі функціонування різних суб'єктів на чотирьох видах ринків: ринку нерухомості, фондовому ринку, фінансово-кредитному ринку та ринку фінансових послуг. Під організаційно-інтегрованою системою іпотечного ринку ми маємо на увазі взаємодію іпотечних інститутів та механізм застосування іпотечних інструментів цими іпотечними інститутами.

2. Інституціональні елементи іпотечного ринку представлені суб'єктами, які можливо згрупувати як іпотечні установи першого рівня та іпотечні установи другого рівня. Іпотечні установи першого рівня розділяються на цільові позико-ощадні установи (позико-ощадні асоціації; взаємно-ощадні установи; кредитні союзи; будівельно-ощадні організації) та кредитно-банківські установи (іпотечні банки; універсальні банки; ощадні банки).

Інструменти іпотеки поділяються на платіжні режими іпотеки та іпотечні цінні папери. Платіжні режими іпотеки доцільно класифікувати за такими класифікаційними ознаками: традиційні платіжні режими та альтернативні платіжні режими. Іпотечні цінні папери доцільно класифікувати за наступними класифікаційними ознаками: а) функціональний статус; б) статус емітента; в) форма забезпечення; г) механізм фінансування іпотеки.

3. Найважливішими тенденціями розвитку міжнародного ринку іпотеки є: а) соціальна орієнтованість національних систем іпотеки; б) наявність системи державної підтримки іпотечного кредитування; в) сек'юритизація іпотечного ринку; г) трансформація суб'єктів іпотечного ринку за формами власності, організаційно-правовими формами і функціональним статусом суб'єктів іпотечного ринку; ґ) функціонування в національній системі спеціалізованої іпотечної установи; д) регіональна диверсифікація продуктів іпотечного ринку; е) структурна сталість індикаторів іпотечного ринку.

4. Розвиток іпотечного ринку в Україні характеризується такими особливостями: а) динамізмом житлового іпотечного кредитування; б) наявністю незначної частки іпотечних кредитів в портфелі українських банків; в) функціонально-регіональною сконцентрованістю іпотечного ринку; г) домінуючим місцем банків на іпотечному ринку; ґ) структурними перекосами в розвитку іпотечного ринку; д) потенційною можливістю збереження темпів зростання іпотеки.

5. Методологічні принципи створення в Україні національної системи іпотеки повинні включати: а) структурованість суб'єктів системи іпотечного кредитування; б) системність формування структури забезпечувальних суб'єктів; в) оптимальність втручання держави в систему іпотечних відносин; г) єдність державної системи реєстрації прав власності; ґ) дворівневість структури ринку іпотеки.

6. Економіко-правовий статус іпотечної установи другого рівня повинен визначатись: а) організаційно-правовою формою; б) режимом функціонування; в) складом органів управління. Основні задачі такої установи повинні включати: а) забезпечення доступу до ринку капіталів для іпотечних кредиторів; б) доступ до фінансових ресурсів, недоступних на даний момент для кредиторів; в) емісію іпотечних облігацій. При здійсненні діяльності установа повинна розробляти механізми мінімізації таких ризиків діяльності, як: ризик невиконання зобов'язань позичальниками; ризик фінансування в портфелі національної іпотечної установи; ризик забезпечення; валютний ризик. Ефективне функціонування іпотечних установ другого рівня також залежить від ефективності механізму емісії іпотечних цінних паперів, наявності основної форми державних гарантій - прямої гарантії на визначені обсяги емісії іпотечних цінних паперів, а також наявності спеціальних режимів функціонування.

7. Основним напрямком вдосконалення використання фінансових інструментів рефінансування іпотеки є реалізація трьох моделей іпотеки: а) на беземісійній основі; б) на основі емісії іпотечних цінних паперів забезпечених пулом заставних; в) на основі емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю. Удосконалення механізму рефінансування повинно здійснюватись по наступним напрямкам: а) уточнення сукупності прав власників різних видів іпотечних цінних паперів; б) структуризація режимів відповідальності емітента; в) підвищення інвестиційної привабливості іпотечних цінних паперів; г) гармонізація умов сплати доходів по іпотечним цінним паперам; д) встановлення єдиних вимог при розміщенні іпотечних цінних паперів; є) визначення режиму дострокового погашення іпотечних цінних паперів; ж) посиленння реєстраційного режиму емісії іпотечних цінних паперів.

іпотечний ринок фінансовий міжнародний

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пилипець О.В. Міжнародний досвід застосування іпотечних цінних паперів // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2005. - № 1 (18). - С. 78-84

2. Пилипець О.В. Порівняльний аналіз національних систем іпотечного кредитування // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2005.- № 2-3, С. 149-153

3. Лисенков Ю.М. Пилипець О.В. Принципи створення національної системи іпотеки на основі зарубіжного досвіду // Зовнішня торгівля: право

4. та економіка. - 2005. - № 5-6. - С. 116-121. Особистий внесок - визначення організаційно-методичних принципів створення національної системи іпотеки.

5. Пилипець О.В. Організаційно-методичні засади діяльності національної іпотечної установи // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 10. - С. 59-63

6. Пилипець О.В. Класифікація структурних характеристик іпотеки // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 11. - С. 52-57

7. Мельник О.О. Пилипець О.В. Класифікація операцій з цінними паперами в зовнішньоекономічній діяльності // В кн. „Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України”. Збірник матеріалів

8. V Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, 30 травня 2002 р.

9. м. Київ. - С.414-415

10. Пилипець О.В. Основні напрямки вдосконалення системи іпотечного кредитування // В кн. „Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики”. Збірник матеріалів VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, 27 травня 2005 р. м. Київ. - С.217-218

11. Пилипець О.В. Міжнародний досвід розвитку форм державної підтримки іпотечного кредитування // В кн. „Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспект”. Збірник матеріалів ІХ Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, 30 травня 2006 р. м. Київ. - С.280-281

АНОТАЦІЯ

Пилипець О. В. Удосконалення національної системи іпотеки в умовах посилення інтеграційних процесів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - Світове господарство та міжнародні економічні відносини. Українська академія зовнішньої торгівлі. Міністерство економіки України, м. Київ, 2006.

У дисертації за результатами дослідження сутності іпотеки та організаційно-функціональної структури міжнародних і національних іпотечних ринків розроблено класифікацію інституціональних елементів та інструментів іпотеки.

Розглянуто основні тенденції міжнародного ринку іпотеки та визначено особливості формування та тенденції розвитку іпотечного ринку в Україні.

На основі дослідження зарубіжного досвіду встановлено методологічні принципи створення національної системи іпотеки та обґрунтовано організаційно-методичні засади діяльності іпотечної установи другого рівня.

Розроблено рекомендації по застосуванню інструментів механізму рефінансування іпотеки.

Ключові слова: іпотека, іпотечне кредитування, іпотечні цінні папери, іпотечна установа, іпотечний ринок, іпотечна система, ринок нерухомості, фондовий ринок, ринок фінансових послуг.

АННОТАЦИЯ

Пилипец А. В. Совершенствование национальной системы ипотеки в условиях усиления интеграционных процессов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. Украинская академия внешней торговли. Министерство экономики Украины, г. Киев, 2006.

Автором усовершенствована научно-методическая база определения ипотеки в контексте развернутой характеристики ипотечного рынка как сложной организационно-функциональной системы, которая формируется на основе системы связей и отношений четырех интегрированных сегментов: финансового рынка, рынка недвижимости, фондового рынка и рынка финансовых услуг.

В диссертации предложена классификация ипотеки, не ограничивающаяся только видами ипотеки, а поданная как многомерная классификация структурных характеристик ипотеки: институциональных элементом рынка и инструментов ипотеки.

Определены и систематизированы основные тенденции международных рынков ипотеки, которые с системных позиций раскрывают наиболее важные характеристики формирования и развития зарубежных и национальных ипотечных рынков и дают возможность определить важнейшие требования к разработке в Украине прогрессивной национальной ипотечной системы.

Раскрыты особенности становления и развития ипотечного рынка в Украине, которые определяются динамикой развития и особенностями регионально-функциональной структуры ипотечного рынка, а также конкретными недостатками, имеющимися на современном этапе функционирования рынка.

На основе анализа мировых тенденций определены методологические принципы создания в Украине эффективной национальной системы ипотеки, что позволило сформулировать основные требования к ее созданию.

Определено, что основополагающими методическими принципами являются: структурированность субъектов системы ипотечного кредитования; системность формирования структуры обеспечивающих субъектов; оптимальность вмешательства государства в систему ипотечных отношений; единство государственной системы регистрации прав собственности; двухуровневая структура рынка ипотеки.

Обоснованы основные организационно-методические основы деятельности ипотечного учреждения второго уровня, что позволило определить требования к созданию такого специфического субъекта ипотечного рынка в национальной ипотечной системе: экономико-правовой статус ипотечного учреждения второго уровня должен определяться организационно-правовой формой режима функционирования составом органов управления

Разработаны рекомендации по применению финансовых инструментов рефинансирования ипотеки, что позволило предложить основные модели рефинансирования на основе таких финансовых инструментов, как ипотечные ценные бумаги, а так же сформулировать предложения по совершенствованию законодательной базы.

Ключевые слова: ипотека, ипотечное кредитование, ипотечные ценные бумаги, ипотечное учреждение, ипотечный рынок, ипотечная система, рынок недвижимости, фондовый рынок, рынок финансовых услуг.

ANNOTATION

Pylypets O. Improvement of national mortgage system under conditions of strengthening integration processes. - Manuscript.

Thesis for Academic Degree of a Candidate in specialty 08.05.01 - World economy and international relations. - Ukrainian Academy of Foreign Trade. The Ministry of Economy of Ukraine. Kyiv, 2006.

In the thesis the classification of mortgage institutional elements and instruments is developed on the basis of structural and functional analysis of the nature of international and domestic mortgage markets.

The primary tendencies of international mortgage markets are considered and distinctive features of Ukrainian mortgage market development are determined.

Dissertation presents the methodological principles for designing of the national mortgage system and identifies organizational and methodical basis of functioning of second-level mortgage institution.

Author contributes into adaptation of new instruments of mortgage refinancing mechanism.

Key words: mortgage, mortgage loans, mortgage securities, mortgage entity, mortgage market, mortgage system, real estate market, securities market, financial services market.

Размещено на Allbest.ru

...