Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

УДК [339.9+339.544: 504]

08.00.02 - світове господарство та міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Зовнішньоторговельна політика країн - членів ЄС в умовах екологізації економічного розвитку

Українець Лілія Анатоліївна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Дисертація виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор Писаренко Світлана Марківна, професор кафедри міжнародних економічних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, завідувач кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету

- кандидат економічних наук, доцент Данилюк Наталія Іванівна, доцент кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Захист відбудеться 13 листопада 2007 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий "12" жовтня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Хахлюк

Анотації

Українець Л.А. Зовнішньоторговельна політика країн - членів ЄС в умовах екологізації економічного розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство та міжнародні економічні відносини - Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006.

У дисертації досліджуються концептуальні засади формування зовнішньоторговельної політики країн-членів ЄС, детально розглядається проблема впливу екологічної політики на економічну інтеграцію та глобалізацію у сучасному світі. Аналізується великий обсяг вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо формування зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економічного розвитку, досліджено вплив ефектів, що виникають під час лібералізації торгівлі, на навколишнє середовище.

У роботі здійснено аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі країн - членів ЄС екологічно сприятливими товарами; побудовано детальну модель, що аналізує вплив розширення ЄС на стан навколишнього середовища та торговельну політику.

Ключові слова: екологізація, зовнішньоторговельна політика, оптимальна екологічна політика, режим вільної торгівлі, екологічно сприятливі товари (ЕСТ), модель загальної рівноваги, послідовна сукупна максимізація, спільна екологічна політика, дематеріалізація.

Украинец Л.А. Внешнеторговая политика стран-членов ЕС в условиях экологизации экономического развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2006.

В диссертации рассматриваются концептуальные основы формирования внешнеторговой политики стран-членов ЕС, влияние экологизации экономического развития на экономическую интеграцию в современном мире.

В работе систематизированы основные научные концепции формирования внешнеторговой политики с учетом влияния экологического фактора. Анализируется большой объем отечественных и иностранных исследований по формировании внешнеторговой политики в условиях экологизации экономического развития. Предложено классификацию факторов, связанных с либерализацией торговли. Выделено четыре типа факторов, каждый из которых может оказывать как позитивное, так и негативное влияние на состояние окружающей среды.

Автором предложено теоретическую модель, построенную при помощи метода совокупной максимизации, которая позволяет на примере нескольних сценариев проанализировать изменения во внешней торговле и состоянии окружающей среды, которые произошли в результате расширения ЕС, и доказать, что основной предпосылкой устойчивого развития экономики является координация внешнеторговой и экологической политики стран. В работе также представлен эмпирический анализ внешней торговли экологически благоприятными товарами некоторых стран-членов ЕС, выявлены основные тенденции на рынке экологически благоприятной продукции.

В диссертации описаны особенности формирования внешнеторгововй политики стран-членов ЕС при воплощении в жизнь концепции устойчивого развития, выделены основные приоритеты этой политики, в частности - разработка и внедрение единой экологической политики, а также снижение материальных потоков с целью снижения потенциальных экологических рисков. Проведен также анализ изменений внешней торговли и состояния окружающей среды в результате возможной интеграции Украины в ЕС на основе разработанной теоретической модели, предложены механизмы совершенствования внешнеторговой политики Украины в условиях экологизации экономического развития.

Ключевые слова: экологизация, внешнеторговая политика, оптимальная экологическая политика, режим свободной торговли, экологически-благоприятные товары (ЭБТ), модель общего равновесия, последовательная совокупная максимизация, общая экологическая политика, дематериализация.

Ukrainets L. The foreign trade policy of EU members under the ecologization of economic development.

The dissertation for submission of the candidate of economic sciences degree in speciality 08.05.01 - the world economy and the international economic relations - Ivan Franko National University of Lviv. Lviv, 2006.

In the dissertation there are investigated the conceptual bases of foreign trade policy of EU members, as well as the influence of ecological policy on processes of economic integration and globalization in the modern world. The great volume of domestic and foreign researches on formation of the foreign trade policy under the ecologization of economic development is analyzed, the influence of the trade liberalization effects on an environment is studied.

The analysis of a modern condition of EU foreign trade by the ecological - favorable goods is carried out; the detailed model analyzing influence of expansion of EU on a condition of an environment and a commercial policy is constructed.

Key words: ecologization, foreign trade policy, optimum ecological policy, free trade, ecologically favorable goods (EFG), the model of general equilibrium, Sequential Joint Maximization (SJM), common ecological policy, dematerialization.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Протягом останнього десятиліття у світі дедалі більше уваги приділяється проблемам екологізації економічного розвитку, які повинні бути враховані в усіх сферах економічної діяльності, зокрема при формуванні зовнішньоторговельної політики з метою уникнення негативного впливу на навколишнє середовище, здоров'я та добробут населення. Дане завдання набуває особливого значення в контексті глобальної економічної інтеграції, оскільки уряди країн дедалі частіше змушені відмовлятися від таких інструментів торгівельної політики, як митне регулювання та квотування, і вдаватися до інших засобів захисту внутрішнього ринку, використовуючи для цього і екологічну політику.

Надзвичайно важливим є питання впливу зовнішньоторговельної та екологічної політики на навколишнє середовище країн світу. Лібералізація торгівлі змінює навантаження на довкілля, і цей процес залежить від розміру країни та величини доходу на душу населення, а також від торговельного режиму з іншими країнами. У зв'язку з цим постає питання, чи можливо пом'якшити негативний вплив процесів лібералізації торгівлі на довкілля.

Основне ускладнення, яке виникає в процесі лібералізації торгівлі, полягає в тому, що посилення конкуренції може викликати так званий екологічний демпінг, за якого країни послідовно знижують екологічні стандарти з метою отримання порівняльної переваги над конкурентами в торгівлі або залучення іноземного капіталу. Особлива увага даному питанню приділяється в країнах - членах ЄС.

Розробка і застосовування країнами - членами ЄС економічних інструментів та адміністративних методів дозволить привести їх зовнішньоторговельну політику у відповідність до сучасних вимог екологізації економічного розвитку держав світу. Вивчення досвіду об'єднання торгівельної і екологічної політики та розробки відповідних програм розвитку економіки в країнах - членах ЄС дає можливість колишнім країнам з перехідною економікою, до яких відноситься й Україна, підвищити екологічну ефективність своєї зовнішньоторговельної політики.

Особливу увагу питанням розробки зовнішньоторговельної політики з урахуванням вимог екологізації економісти почали приділяти наприкінці ХХ ст. Сучасні роботи, які аналізують взаємовідносини міжнародної торгівлі та стану навколишнього середовища, базуються на різних теоріях міжнародної торгівлі. Рікардіанська теорія торгівлі представлена у роботах Р. Петіга, теорія Хекшера-Оліна використовувалася в різних формах у працях Р. Петіга, М. МакГваєра, Дж.Д. Меріфіда, теорія Чамберліна-Кругмана застосована в дослідженнях Л. Соета та Т. Ціземера. Взаємозв'язок лібералізації торгівлі та оптимальної екологічної політики висвітлювались у роботах К. Андерсена та К. Крутілли, теорію стратегічної взаємодії між країнами при формуванні зовнішньоторговельної та екологічної політик досліджували Р.Д. Людема, І. Вутон, вплив екологічного регулювання на обсяг виробництва і торгівлі вивчали А. Єзер, А. Філіпсон, Дж. Річардсон та Дж. Мутті тощо.

У вітчизняних дослідженнях розглядаються лише окремі аспекти формування зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економіки. Зокрема, фундаментальними роботами з даної проблематики є праці В. Вернадського, еколого-економічні проблеми природокористування розглядаються в працях І. Синякевича, Ю. Туниці, О. Веклич, теоретична модель світової економіки як глобальної еколого-економічної системи - в роботах І. Грабинського, проблеми сталого розвитку - в роботах В. Барановського. Незважаючи на існування робіт, що тією чи іншою мірою пов'язані з визначенням та систематизацією основних теоретико-методологічних підходів до формування зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економічного розвитку, все ще існує широкий комплекс невирішених проблем, які є предметом для подальших досліджень. Це стосується, в першу чергу, розробки методології екологізації зовнішньоторговельної політики, механізмів її реалізації, визначення й урахування її впливу на реформування зовнішньоторговельної політики країн. Недостатньо дослідженим є також і взаємозв'язок між лібералізацією торгівлі та екологічною політикою. Вимагає вивчення та узагальнення досвід зарубіжних країн, зокрема країн - членів ЄС щодо формування їх зовнішньоторговельної політики з урахуванням екологічних чинників.

Особливої актуальності ця проблема набуває у зв'язку з прийняттям Україною зобов'язань, які випливають з майбутнього членства в СОТ та можливої інтеграції України до європейських структур і певною мірою обмежують свободу уряду у проведені заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в контексті підготовки кафедрою міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин ЛНУ імені Івана Франка науково-дослідної теми "Теоретичні основи виявлення порівняльної еколого-економічної переваги у зовнішній торгівлі України" (державний реєстраційний № 0102U003575), де автором досліджувалось питання формування зовнішньоторговельної політики України в умовах інтеграції до ЄС.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретико-методичних засад формування зовнішньоторговельної політики країн - членів ЄС під впливом екологізації економічного розвитку та розробці на цій основі практичних рекомендацій щодо посилення ролі і значення екологічного чинника при формуванні зовнішньоторговельної політики України.

Для досягнення мети у дисертації поставлені й вирішені такі завдання:

1) проаналізувати еволюцію поглядів представників різних економічних шкіл на зовнішньоторговельну політику в умовах екологізації економічного розвитку;

2) обґрунтувати пріоритети зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економічного розвитку;

3) дослідити шляхи втілення концепції сталого розвитку в країнах - членах ЄС;

4) визначити зміни зовнішньоторговельної політики ЄС в умовах екологізації економічного розвитку;

5) побудувати моделі впливу розширення ЄС на міжнародну торгівлю в умовах екологізації економіки;

6) визначити можливі напрями вдосконалення зовнішньоторговельної політики країн - членів ЄС під впливом екологізації економічного розвитку;

7) запропонувати форми й методи підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики України з урахуванням проблем захисту довкілля.

Об'єктом дисертаційного дослідження є зовнішньоторговельна політика країн - членів ЄС.

Предмет дисертаційного дослідження - основні напрями удосконалення зовнішньоторговельної політики держави в умовах екологізації економічного розвитку.

Методологія дослідження. Теоретичними та методологічними засадами дослідження є діалектичний метод пізнання таких процесів, як: екологізація економічного розвитку країн, формування зовнішньоторговельної політики країн - членів ЄС, функціонування зовнішнього та внутрішнього ринку екологічно-сприятливих товарів як єдиної експортно-імпортної системи; проявлення ефектів лібералізації торгівлі, дематеріалізації.

Методологія наукового вирішення проблеми ґрунтується на комплексному використанні сукупності методів: дескриптивний - при опрацюванні засад формування зовнішньоторговельної політики країн - членів ЄС з огляду на врахування екологічного фактору; історичного - при вивчені тенденцій формування прогресивних наукових ідей та думок з питань взаємовпливу зовнішньоторговельної та екологічної політик; абстрактно-логічного - при виділенні чинників, пов'язаних із торгівлею та торгівельною лібералізацією, які впливають на навколишнє середовище; кількісного та якісного аналізу - при досліджені основних засад формування пріоритетів удосконалення зовнішньоторговельної політки країн - членів ЄС та України; статистичних групувань - при аналізі зовнішньої торгівлі країн - членів ЄС; розрахунково-конструктивного та економіко-математичного моделювання - при розробці теоретичної моделі впливу розширення ЄС на міжнародну торгівлю та навколишнє середовище.

Наукова новизна одержаних результатів, які відповідно до мети виносяться на захист, полягає в наступному:

вперше:

- запропоновано класифікацію чинників лібералізації зовнішньої торгівлі, виділено чотири їх типи: ефект продукту, ефект технології, ефект доходу, структурний ефект. Встановлено, що вплив кожного чинника на стан навколишнього середовища залежить від національної економічної системи країни, її зовнішньоторговельної та екологічної політики та типу ринку;

- побудовано теоретичну модель впливу розширення ЄС на міжнародну торгівлю в умовах екологізації економіки за допомогою методу послідовної сукупної максимізації, в якій кожна група країн має різне забезпечення факторами виробництва, різні технології та різні споживацькі смаки щодо окремих товарів, присутніх на ринку. Розроблена модель дозволяє на прикладі декількох сценаріїв ситуацій проаналізувати зміни, які відбулись у зовнішній торгівлі та стані навколишнього середовища внаслідок розширення ЄС. Доведено, що основною передумовою сталого розвитку є координація зовнішньоторговельної та екологічної політики між країнами. На основі розробленої моделі також проаналізовано зміни в зовнішній торгівлі та стані навколишнього середовища України та ЄС в результаті можливої реалізації євроінтеграційної стратегії;

- проведено емпіричний аналіз зовнішньої торгівлі екологічно-сприятливими товарами деяких країн - членів ЄС на основі міжнародно визнаної методології, розробленої ОЕСР, Євростатом і СОТ; виявлено основні тенденції, які простежувались на європейському ринку екологічно-сприятливих товарів, зокрема визначено, що темпи зростання ринку ЕСТ становлять 14%, а загальна частка ринку ЕСТ в країнах - членах ЄС сягає 550 мільярдів доларів;

удосконалено:

- визначення терміну "дематеріалізація" (автором під стратегією дематеріалізації розуміється зниження всіх матеріальних потоків з метою уникнення потенційних екологічних ризиків з огляду на невизначені екологічні наслідки деяких видів економічної діяльності, пов'язані з незворотними змінами у стані екосистем, що ведуть до зростання ризику екологічно-шкідливого розвитку економіки). Запропоновано удосконалений еколого-економічний підхід до формування політики охорони навколишнього середовища, згідно з яким використання адміністративних, стимулюючих та ринкових інструментів екологічної політики залежить від функції граничних витрат виробництва;

- систематизацію основних наукових концепцій формування зовнішньоторговельної політики в контексті екологізації економічного розвитку на основі наступних критеріїв: міжнародних каналів впливу національної політики на стан навколишнього середовища та економічну ситуацію; розміру країни; ринкових характеристик економік, що розглядаються; типу рівноваги, який використовується в моделі. Було виділено два основні підходи до побудови теоретичних моделей впливу екологізації економіки на зовнішньоторговельну політику країн - нормативний та політико-економічний;

отримали подальшого розвитку:

- емпіричне та статистично-аналітичне дослідження тенденцій розвитку міжнародних ринків екологічно-сприятливих товарів та впливу спільної аграрної політики ЄС на країни - члени ЄС та на ринки третіх країн, зокрема встановлено, що Спільна аграрна політика країн - членів ЄС впливає на виробництво й торгівлю сільськогосподарською продукцією в усьому світі та спричиняє структурні зміни в економіці багатьох країн;

- визначення критеріїв застосування інструментів спільної екологічної політики. Виділено основні критерії, до яких відносяться: природоохоронна ефективність, економічна ефективність, витрати на введення в дію і дотримання застосування екологічної політики. До другорядних можуть бути віднесені: "динамічні ефекти", підтримка з боку населення й виробників, ефективність використання надходжень. Виділено основні пріоритети зовнішньоторговельної політики, серед яких - розробка та запровадження єдиної екологічної політики, а також зниження всіх матеріальних потоків з метою уникнення потенційних екологічних ризиків, тобто проведення політики дематеріалізації економіки.

Практичне значення наукових результатів полягає в розробці теоретичної моделі визначення впливу розширення ЄС на зовнішню торгівлю та довкілля, а також у розробці рекомендацій для органів державної влади щодо удосконалення формування зовнішньоторговельної політики в Україні. Теоретичні положення та методичні підходи, використовуються у процесі викладання економічних дисциплін курсів "Світова економіка" і "Актуальні політико-економічні проблеми інтеграції України в ЄС", що читаються кафедрою міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин для студентів спеціальності 6.030400 - "Міжнародні економічні відносини" (довідка № 4031- Н від 10.10.2007).

Особистий внесок здобувача. Всі результати, які наведені в дисертації і виносяться на захист, одержані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та положення дисертації доповідались й отримали позитивну оцінку на міжнародних та вітчизняних конференціях, методологічних семінарах, зокрема на конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва" (Львів, 20-25 жовтня 2005 р.), Другій Міжнародній науково-технічній конференції "Еколого-економічні проблеми Карпатського регіону" (Івано-Франківськ, 23-28 травня 2005 р.), Конференції молодих вчених Київського національного економічного університету (Київ, 12 травня 2005 р.), конференції "Перспективність екологічних технологій виробництва" (Львів, 5-6 квітня 2005 р), 10-тій Міжнародній конференції "Економіка для екології" (Суми, 5-9 травня 2004 р.), конференції "Світове сільське господарство в глобалізованій економіці" (Львів, лютий 2004 р.), звітних наукових конференціях викладачів та співробітників кафедри міжнародних економічних відносин за 2004, 2005, 2006 рр.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 3 - статті у провідних наукових фахових виданнях.

Структура дисертації та її обсяг. Специфіка зумовлених метою та завданнями проблем, що стали предметом даного дослідження, їх різноплановість зумовили загальну логіку і структуру дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів (10 підрозділів), висновків, основний текст дисертації викладено на 188 сторінках, він містить 9 таблиць на 5 стор. і 9 рисунків на 5 стор., а також список використаних джерел із 219 найменувань на 20 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

єс торгівля екологія глобалізація

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету та головні завдання, визначено його предмет і об'єкт, теоретико-методологічну базу, теоретичне та практичне значення роботи та наукову новизну одержаних результатів.

У першому розділі "Методологічні засади формування зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економічного розвитку" представлено огляд поглядів представників сучасних економічних шкіл на взаємозв'язок зовнішньоторговельної та екологічної політики, який дав можливість зробити висновок про те, що лібералізація торгівлі чинить певний вплив на стан довкілля та екологічну політику країн світу. Дослідники аналізують цей взаємозв'язок, використовуючи різні теорії міжнародної торгівлі. Зокрема, такі вчені як Р. Петіг, К. Андерсен, Р.Д. Людема та І. Вутон застосовували у своїх дослідженнях рікардіанську модель. Вони роблять висновок, що за відсутності в країні екологічної політики, лібералізація торгівлі приносить користь тим країнам, що спеціалізуються на виробництві менш забруднюючих товарів, але може негативно вплинути на добробут країн, які експортують більш забруднюючі товари. Зазначені вчені доводять, що за оптимальної екологічної політики від торгівельної лібералізації виграють усі країни, які беруть участь у торгівлі. Екологічна політика вважається оптимальною, якщо гранична вигода від промислової діяльності учасників обміну є вищою, ніж гранична шкода, яку завдає забруднення, викликане цією діяльністю.

Означену концепцію поставили під сумнів М. МакГваєр, М. Раушер, Б.Р. Коупленд, які використовували при аналізі теорію Хекшера-Оліна. Згідно з їхніми дослідженнями, мобільність капіталу веде до занепаду забруднюючого сектору в країні з жорсткішим екологічним регулюванням. Це суперечить результатам, що отримали дослідники, які використовували рікардіанську теорію міжнародної торгівлі: відповідно до них, вільна торгівля приносить користь всім її учасникам за наявності оптимальної екологічної політики.

Для того, щоб виявити, чи існує вплив екологічного регулювання на наявні режими торгівлі, застосовують методи кількісного аналізу якості довкілля та рівня екологічного регулювання. Більшість дослідників сходяться на думці, що вплив екологічної політики на структуру торгівлі є незначним. З іншого боку, вплив зовнішньоторговельної політики на стан навколишнього середовища є надзвичайно сильним.

Для визначення впливу торгівельної лібералізації на навколишнє середовище потрібно вивчити дію екологічних чинників, пов'язаних із торгівлею. Їх можна розділити на чотири типи: ефект продукту, ефект технології, ефект доходу, структурний ефект. Ефекти можна виділити, якщо існують статистичні дані щодо викидів забруднюючих речовин або витрат на екологічний контроль для окремих країн. Якщо ж ці дані відсутні, проаналізувати можна лише ефект збільшення доходу та структурний ефект.

Базуючись на даних сучасних досліджень, можна дійти висновку, що, хоча екологічна політика мало впливає на структуру торгівлі, існує багато свідчень того, що зворотній зв'язок, тобто вплив зовнішньоторговельної політики на стан навколишнього середовища, є досить помітним. Однак слід зазначити, що більшість праць, присвячених цій темі, стосуються розвинених країн, і тому виміряти реальні зміни забруднення на глобальному рівні, які викликає лібералізація торгівлі, є неможливим.

Якщо забруднення спричиняє спільну міжнародну глобальну шкоду і факторам виробництва властива міжнародна мобільність, тоді одностороннє або некоординоване екологічне регулювання є абсолютно неефективним і непотрібним (за умови врахування всіх застережень щодо реалізму теорії Хекшера-Оліна). Якщо за даних обставин застосовується одностороннє регулювання - відповідний податок або торгівельна політика, - забруднююче виробництво переміститься до країн, де екологічний контроль відсутній. Вплив, який одна країна може мати на глобальний рівень забруднення, буде залежати від її порівняльної переваги у виробництві торгового товару і від еластичності попиту і пропозиції всередині країни і за кордоном.

Якщо ж екологічна шкода є локальною, тоді з точки зору ефективності бажано, щоб фактори були мобільними. Відмінності в регулюванні, які відбивають різницю в місцевих втратах корисності через забруднення, сприятимуть переміщенню забруднюючого виробництва до регіонів, де ці втрати нижчі.

У другому розділі дисертації "Особливості сучасної зовнішньоторговельної політики країн - членів ЄС" досліджено сучасний стан зовнішньої торгівлі та зовнішньоторговельної політики країн - членів ЄС, проведено макроекономічний аналіз впливу розширення ЄС на міжнародну торгівлю та стан довкілля; визначені шляхи втілення концепції сталого розвитку в зовнішньоторговельній політиці країн - членів ЄС.

Якщо порівнювати міжнародні екологічні угоди, які підписані в рамках СОТ, з екологічним регулюванням, прийнятим в інтеграційних об'єднаннях, таких як ЄС або НАФТА, то можна зазначити, що саме в ЄС питанню сталого розвитку взагалі та екологічним проблемам зокрема приділяється найбільша увага. В ЄС підтримуються принципи екологічного регулювання, визначенні СОТ, згідно з якими країнам - членам ЄС надаються однакові права обмежувати імпорт товарів з інших країн-членів, в яких вимоги щодо екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища не співпадають із внутрішніми стандартами даної країни. Однак, окрім того, в ЄС запроваджено поступову гармонізацію екологічних стандартів країн-членів, що дозволяє говорити про більшу ступінь конвергенції екологічної та торгівельної політики порівняно з стандартами СОТ.

У рамках ЄС розроблено механізми структуризації екологічно-торгівельних рішень для зменшення політичного тиску, направленого на зближення екологічної політики країн - членів ЄС:

- торгово-екологічні правила, які вводяться в дію поступово;

- існування винятків в екологічному регулюванні для бідніших країн-членів;

- уніфікація еколого-торгівельних стандартів, яка відбувається згідно з двосторонніми угодами;

- застосування гнучкого підходу, що бере до уваги різницю між економічною та екологічною ситуацією в різних країнах і таким чином знижує витрати на гармонізацію еколого-торгівельних правил та стандартів;

- гармонізація правил та стандартів, що відбувається в декілька етапів;

- існування можливості для багатших країн-членів встановити власні, більш суворі екологічні стандарти.

При досліджені стану зовнішньої торгівлі країн - членів ЄС в умовах екологізації економічного розвитку основною перешкодою стала відсутність необхідних статистичних даних, а також загально прийнятої концепції екологічно сприятливих товарів (ЕСТ). Автором був проведений власний емпіричний аналіз зовнішньої торгівлі ЕСТ деяких країн - членів ЄС на основі міжнародно визнаної методології, яка розроблена ОЕСР, Євростатом і СОТ. Як показали результати дослідження, ринок ЕСТ зростає надзвичайно швидкими темпами. Він ще не є таким великим, як ринок сільськогосподарської продукції або металопрокату, але приблизно рівний ринку фармацевтичної продукції або ринку інформаційних технологій. В ЄС даний ринок є зрілим і характеризується високим рівнем конкуренції. Починаючи із 2000 р., в ЄС лідируючі позиції в експорті та імпорті ЕСТ займають ФРН та Франція. Протягом досліджуваного періоду (1995-2006 р.) на ФРН припадала найбільша частка ЕСТ у загальному обсязі міжнародної торгівлі. У нових країн - членів ЄС, зокрема Польщі, спостерігалося посилення їхньої адаптації до міжнародних екологічних стандартів. Вони все більше залучаються до міжнародного ринку ЕСТ.

Після входження країн Центральної та Східної Європи до ЄС міжнародна торгівля ЕСТ між ЄС-15 та новими країнами-членами (НКЧ) зазнала значних змін. Розширення ЄС справляє певний вплив і на стан навколишнього середовища, на екологічну політику, яку проводять уряди цих країн.

Автором була запропонована дворегіональна модель загальної рівноваги, яка аналізує зміни, що сталися в зовнішньоторговельній політиці та стані навколишнього середовища ЄС після приєднання нових членів. Результати дослідження, по-перше, підтверджують існування загальновідомих переваг вільної торгівлі та спеціалізації виробництва. По-друге, доведено, що вільна торгівля може призвести до зменшення загального рівня забруднення навіть за відсутності державної екологічної політики, що в свою чергу, залежить від особливостей спеціалізації країн: якщо міжнародна торгівля призводить до застосування чистішої технології виробництва порівняно з ситуацією автаркії, тоді лібералізація торгівлі між країнами призводить до покращання стану довкілля.

Окрім того, автором зроблений висновок, що за вільної торгівлі одностороннє запровадження екологічного регулювання з боку ЄС може викликати ефект "переміщення забруднення", що у свою чергу призведе до погіршення стану навколишнього середовища в країнах з менш жорстким регулюванням. Цей зворотній ефект екологічної політики, як правило, має місце, коли екологічне регулювання застосовується лише розвиненими країнами, і може виникати навіть за повної іммобільності факторів виробництва. Відповідно, зниження рівня забруднення залежить від ефективності екологічної політики, яка проводиться країнами. Слід мати також на увазі, що в деяких випадках екологічне регулювання може призвести до значного зменшення економічного добробуту. Отже основною передумовою сталого розвитку є координація зовнішньоторговельної та екологічної політики між країнами.

У третьому розділі дисертації "Перспективи розвитку зовнішньоторговельної політики країн - членів ЄС в умовах екологізації економічного розвитку" визначаються пріоритети зовнішньоторговельної політики країн - членів ЄС, пропонуються заходи, спрямовані на вдосконалення зовнішньоторговельної політики з урахуванням концепції сталого розвитку, а також розглядається формування зовнішньоторговельної політики України в умовах можливої інтеграції до ЄС.

З огляду на погіршення стану навколишнього середовища в країнах - членах ЄС в рамках концепції сталого розвитку можна виділити два основні пріоритети політики країн - членів ЄС. Першим є розробка та впровадження єдиної екологічної політики, а другим - формування та втілення стратегії дематеріалізації.

Як було доведено в попередньому розділі, лише існування ефективної екологічної політики може забезпечити найвищий рівень добробуту населення. Для досягнення найвищого рівня ефективності спільна екологічна політика, на думку автора, повинна ґрунтуватись на наступних принципах:

1) "забруднювач платить". Суть даного принципу полягає у відшкодуванні екологічних збитків забрудниками навколишнього середовища та включення екологічних витрат до ціни товарів і послуг;

2) екологічна передбачливість, тобто уникнення потенційних небажаних екологічних змін, які можуть мати місце в результаті виробничо-господарської чи іншої антропогенної діяльності;

3) пріоритетність екологічної безпеки, що вимагає утримуватись від впровадження в життя проектів, які пов'язані з потенційною екологічною загрозою (атомні електростанції, екологічно небезпечні хімічні виробництва тощо);

4) гарантування екологічно-безпечного середовища для проживання;

5) екологічна відповідальність. Цей принцип передбачає відповідальність держави, юридичних, фізичних осіб за порушення правових екологічних зобов'язань, які передбачені національними чи міжнародними правовими нормами.

Систему інструментів спільної екологічної політики автор пропонує оцінювати за наступними основними параметрами:

- природоохоронна ефективність - це ступінь покращання стану довкілля завдяки впровадженню екологічної політики, поліпшення тих екологічних показників, які визначені як пріоритетні. Щоб вважатись ефективною, екологічна політика держави повинна передбачати щонайменше основні стимули для підприємців для дотримання нормативів;

- економічна ефективність. Цей параметр визначає, якою мірою інструменти екологічної політики сприяють застосуванню економічно вигідних методів зменшення забруднення. Механізми, які дають підприємствам свободу вибору методів зниження забруднення, можуть збільшити загальну ефективність витрат на охорону довкілля;

- витрати на введення в дію й дотримання норм екологічної політики. З одного боку, це витрати, які несуть природоохоронні установи при застосуванні заходу (витрати на моніторинг), а з іншого - це адміністративні та управлінські витрати підприємств.

До другорядних параметрів оцінки ефективності спільної екологічної політики країн - членів ЄС можна віднести:

- "динамічні ефекти" - деякі види екологічної політики, які носять не статичний характер, а можуть створювати постійні стимули для зменшення забруднення та запровадження інновацій;

- підтримку з боку споживачів і виробників. Участь громадськості може стати рушійною силою в боротьбі за зниження забруднення і примусити підприємства погодитись із природоохоронними вимогами. Така згода, у свою чергу, впливає на зусилля підприємств щодо дотримання заходів охорони довкілля;

- більш широкі економічні ефекти, які враховують конкурентоспроможність європейських виробників і опосередкований вплив введення екологічного регулювання на рівень зайнятості в країнах - членах ЄС і розподіл економічного навантаження на населення;

- використання надходжень від впровадження екологічних норм: доцільним слід вважати використання надходжень від застосування інструментів екологічної політики для інвестицій в установи, які мають на меті профілактику забруднень, контроль над ними, та на інші витрати, пов'язані з охороною довкілля. Результативність таких витрат може вважатись ключовим елементом спільної екологічної політики країн - членів ЄС.

Другим пріоритетом при формуванні зовнішньоторговельної політики країнами - членами ЄС в умовах екологізації економічного розвитку можна вважати формування та втілення стратегії дематеріалізації. В останнє десятиліття було визнано, що основні екологічні проблеми спричинені не лише зростанням викидів певних забруднюючих речовин, але також збільшенням обсягів сировинних матеріалів та енергетичних носіїв, які застосовуються в економіці. Тому основним завданням екологізації економіки стає зниження всіх матеріальних потоків з метою уникнення потенційних екологічних ризиків, особливо з огляду на невизначені екологічні наслідки деяких видів економічної діяльності, загрози, пов'язані з незворотними змінами у стані екосистем, а отже - зі зростанням ризику екологічно-шкідливого розвитку економіки.

При намаганні вирішити проблеми охорони навколишнього середовища, які були викликані зростанням масштабів виробництва, в економіці була сформульована стратегія дематеріалізації, яка вимагає певного зниження використання земельних, енергетичних та матеріальних ресурсів. Для втілення цієї стратегії в життя виникає потреба у використанні пакету взаємопов'язаних інструментів для вирішення конкретних проблем. У цьому пакеті мають бути як нові інструменти (наприклад, сертифікати), так і старі (наприклад, субсидії).

Використання різних механізмів регулювання рекомендоване автором з огляду на те, що певні рівні якості навколишнього середовища вимагають застосування відповідних екологічних інструментів. Такий міждисциплінарний підхід дозволяє об'єднати в економічній політиці як екологічні концепції, так і концепції інших природничих наук. Цей підхід не лише враховує функцію граничних витрат, а й передбачає посилене втручання в ситуації, коли споживання екологічних товарів та послуг перевищує межі, необхідні для сталого розвитку (рис.1).

Рис. 1. Екологічно-економічний підхід до формування політики охорони навколишнього середовища

Слід також пам'ятати, що, з одного боку, перед урядами стоїть завдання усунення явних і прихованих бар'єрів для міжнародної торгівлі, а, з іншого боку, країни - члени ЄС наполягають на застосуванні більш суворих екологічних стандартів, які значно перевищують відповідні міжнародні стандарти, що створює додаткові технічні бар'єри для торгівлі. Ці стандарти в країнах - членах ЄС часто використовуються для захисту слабких або неконкурентоспроможних галузей (наприклад, сільське господарство чи біотехнології), а також встановлюють додаткові перешкоди й обмеження для доступу на ринок ЄС товарів із третіх країн.

З огляду на прагнення України стати членом ЄС і СОТ особливої ваги набуває питання вдосконалення зовнішньоторговельної політики України. Для України надзвичайно важливим стає досвід країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), які при вступі до ЄС стикались зі схожими проблемами як у сфері зовнішньої торгівлі, так і у сфері захисту довкілля. З урахуванням досвіду нових країн - членів ЄС та аналізуючи сучасну економічну та екологічну ситуацію, яка склалась в Україні, можна розробити програму першочергових заходів екологізації економічного розвитку.

До однієї з найважливіших перешкод на шляху переходу України до загальної екологізації економічного розвитку належить відсутність добре розробленої теоретичної моделі екологізації для колишніх країн із перехідною економікою. Тому автором були визначені наслідки можливої інтеграції України до ЄС для зовнішньої торгівлі та довкілля на основі моделі загальної рівноваги, розробленої автором. Проаналізовано сценарії, аналогічні до тих, що розглядаються в третьому параграфі другого розділу.

Координація екологічної політики між країнами призводить до більш ефективного розподілу ресурсів і відповідно - до найвищого рівня корисності, який може бути досягнутий за їхнього рівня економічного розвитку. Проведене дослідження свідчить, що Україна та ЄС виграють від комбінації вільної торгівлі та міжнародної координації екологічної політики. Відповідно основною передумовою їх сталого розвитку є координація зовнішньоторговельної та екологічної політики між країнами.

Вихід України з екологічної та економічної кризи є складним і довготривалим процесом. Метою цього процесу є досягнення балансу між суспільством та навколишнім середовищем, за якого б враховувалися проблеми довгострокового розвитку країни; зміни структури споживання; захисту, раціонального використання та відновлення природних ресурсів; економічної та екологічної безпеки; соціальної, науково-технічної та регіональної політики, а також певні аспекти зовнішньої політики.

Однією з найактуальніших і найболючіших проблем екологізації економічного розвитку України була й залишається проблема фінансування необхідних заходів. Для України на фоні скорочення природоохоронних витрат необхідним є формування альтернативних джерел фінансування, до яких, у першу чергу, належать позабюджетні екологічні фонди (ПЕФ). В Україні питома вага ПЕФ є поки що досить незначною і навіть (у результаті інфляційних процесів) має тенденцію до зниження. На сьогодні в Україні управління ПЕФ є неефективним. Тому, на думку автора, необхідно:

- на базі діючих ПЕФ створити Національний екологічний фонд України;

- забезпечити функціонування ПЕФ та недержавних фондів на правах юридичної особи.

Як показує світовий досвід, без подібної структури неможливо ефективно використовувати ринкові механізми для забезпечення екологізації зовнішньоторговельної політики України.

Висновки

У дисертації подано теоретичні засади та шляхи удосконалення актуальної проблеми щодо формування зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економічного розвитку на прикладі країн - членів ЄС.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки:

1. За відсутності екологічної політики в країні лібералізація торгівлі приносить користь країнам, що спеціалізуються на виробництві чистих товарів, але може негативно вплинути на добробут країн, які експортують забруднюючі товари. Для невеликих країн оптимальною політикою є вільна торгівля і запровадження екологічних стандартів, які повністю компенсують негативний ефект для довкілля. Вплив усіх чинників, пов'язаних із торгівлею та торгівельною лібералізацією, можна розділити на чотири типи: ефект продукту, ефект технології, ефект доходу, структурний ефект. Кожен з цих ефектів може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на довкілля.

2. Якщо порівнювати екологічні стандарти, які застосовуються в СОТ, з екологічним регулюванням ЄС або НАФТА, то можна зазначити, що саме в ЄС питанню сталого розвитку взагалі та екологічним проблемам зокрема приділяється найбільша увага. В ЄС застосовуються стандарти СОТ, згідно з якими країнам-членам надаються однакові права обмежувати імпорт товарів з інших країн-членів, в яких вимоги щодо екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища не співпадають з внутрішніми стандартами країни. Однак в ЄС також запроваджено поступову гармонізацію екологічних стандартів країн. Ці два положення дозволяють говорити про більшу ступінь конвергенції екологічної та торгівельної політики порівняно з загальносвітовими стандартами, які прийняті в СОТ. Діяльність ЄС з гармонізації та зближення стандартів надзвичайно сприятлива для охорони навколишнього середовища. В рамках ЄС розроблено кілька шляхів структуризації екологічно-торгівельних рішень для зменшення політичного тиску, направленого на зближення екологічної політики країн - членів ЄС.

3. Європейський ринок екологічно сприятливих товарів (ЕСТ) зростає надзвичайно швидкими темпами. Він ще не є таким великим як ринок сільськогосподарської продукції або металопрокату, але приблизно рівний ринку фармацевтичної продукції чи ринку інформаційних технологій. В ЄС даний ринок є зрілим, він характеризується високим рівнем конкуренції. Велика частка торгівлі ЕСТ припадає на аграрний сектор ринку. Аналіз зовнішньої торгівлі екологічно сприятливими товарами дуже ускладнюється через відсутність статистичних даних. Автором була зроблена спроба провести власний емпіричний аналіз зовнішньої торгівлі ЕСТ деяких країн - членів ЄС. В останні роки країни - члени ЄС входять у групу найбільших експортерів та імпортерів екологічно сприятливих товарів у світі і серед країн ОЕСР. Починаючи з 2000 р., в межах ЄС лідируючі позиції у експорті та імпорті ЕСТ посідають ФРН та Франція. Протягом досліджуваного періоду (1995-2006 рр.) на ФРН припадала найбільша частка ЕСТ у загальному обсязі міжнародної торгівлі (10%). Для нових країн - членів ЄС, зокрема Польщі, був характерним значний прогрес в їхній адаптації до міжнародних екологічних стандартів. Вони все більше залучаються до міжнародного ринку ЕСТ.

4. Приєднання нових країн-членів до ЄС мало вагомі економічні та екологічні наслідки для всієї Європи. Після входження країн Центральної та Східної Європи до ЄС міжнародна торгівля між ЄС-15 та новими країнами-членами зазнала значних змін. Розширення ЄС також справляє певний вплив і на стан навколишнього середовища, на екологічну політику, яку проводять уряди європейських країн. Автором запропонована власна дворегіональна модель загальної рівноваги, яка аналізує зміни, що сталися у зовнішньоторговельній політиці та стані навколишнього середовища після приєднання до ЄС нових членів. По-перше, підтверджуються загальновідомі переваги вільної торгівлі та спеціалізації виробництва. По-друге, аналіз демонструє, що вільна торгівля може призвести до зменшення загального рівня забруднення, навіть за відсутності екологічної політики. Окрім того, аналіз показує, що за вільної торгівлі одностороннє запровадження екологічної політики з боку ЄС може викликати ефект "переміщення забруднення", що в свою чергу призведе до погіршення стану навколишнього середовища. Слід мати також на увазі, що в деяких випадках екологічне регулювання може призвести до значного зменшення економічного добробуту. Отже, основною передумовою сталого розвитку є координація зовнішньоторговельної та екологічної політики між країнами.

5. З огляду на погіршення стану навколишнього середовища, в країнах - членах ЄС в рамках концепції сталого розвитку одним з основних пріоритетів стає розробка та запровадження спільної екологічної політики. Для досягнення найвищого рівня ефективності спільна екологічна політика країн - членів ЄС повинна ґрунтуватись на наступних принципах: принцип "забруднювач платить", принцип екологічної передбачливості, принцип пріоритетності екологічної безпеки, принцип гарантування екологічно-безпечного середовища для проживання, принцип екологічної відповідальності. Систему інструментів спільної екологічної політики країн - членів ЄС пропонується оцінювати за наступними основними параметрами: природоохоронна ефективність, економічна ефективність, витрати на введення в дію й дотримання застосування екологічної політики. До другорядних параметрів оцінки ефективності спільної екологічної політики країн - членів ЄС можна віднести: "динамічні ефекти", підтримка з боку населення і прийнятність для виробників, більш широкі економічні ефекти, використання надходжень. Список пріоритетів екологізації економічного розвитку країн - членів ЄС не вичерпується лише формуванням спільної екологічної політики. При намаганні вирішити проблеми охорони навколишнього середовища, які були викликані зростанням масштабів виробництва в економіці була сформульована стратегія дематеріалізації.

6. У контексті потенційного приєднання України до СОТ і ЄС, на перший план виходить проблема екологізації її економічного розвитку, яка б дозволила подолати екологічну кризу і досягти відповідного рівня економічного розвитку. У даній ситуації для України надзвичайно важливим стає досвід країн Центральної та Східної Європи, які при вступі до ЄС стикались зі схожими проблемами. З урахуванням досвіду нових країн - членів ЄС та аналізуючи сучасну економічну та екологічну ситуацію, яка склалась в Україні, можна розробити програму першочергових заходів екологізації економічного розвитку. Для подолання перешкод і для впровадження концепції сталого розвитку в життя необхідно вжити наступні заходи: забезпечити політичну та інформаційну підтримку стратегії сталого розвитку; забезпечити належний рівень екологічної освіти; провести інтеграцію стратегії сталого розвитку в стратегію соціально-економічних реформ в Україні на всіх рівнях (загальнодержавний, регіональний, локальний); впровадити механізми сталого розвитку в економічний сектор. Для досягнення поставлених завдань доцільно використовувати кошти позабюджетних екологічних фондів. На сьогодні в Україні існує ряд таких фондів, але їхня діяльність вимагає значного вдосконалення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Українець Л. Формування зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економічного розвитку // Міжнародна економічна політика. - №3. - Київ, 2005. - С. 85-102.

2. Українець Л. Міжнародна торгівля та екологічне регулювання // Наукові вісті інституту менеджменту та економіки "Галицька академія". - 2005. - №5. - С. 29-37.

3. Українець Л. Вплив лібералізації торгівлі на стан навколишнього середовища // Вісн. Львів. ун-ту. Серія міжнародні відносини. - 2005. - №15. - С. 331-337.

В інших наукових виданнях:

4. Українець Л.А. Протекціонізм і вільна торгівля в зовнішній економічній політиці Франції та Японії // Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи. - Львів, 2001. - С. 364-366.

5. Українець Л.А. Екологічні проблеми лібералізації торгівлі // Україна наукова 2002. - Т. 7. - Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, 2002. - С. 44-47.

6. Українець Л.А. Екологічні проблеми лібералізації торгівлі сільськогосподарськими продуктами // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.Гжицького. - Т. 4, частина 3. - Львів, 2002 - С. 195-198.

7. Українець Л.А. Екологічні наслідки лібералізації торгівлі // Актуальні проблеми формування економічної системи України. - Львів, 2002. - С. 308-310.

8. Українець Л.А. Екологічні детермінанти формування зовнішньоторговельної політики // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.Гжицького - Т. 7 (№2), частина 6. - Львів, 2005. - С. 157-162.

Размещено на Allbest.ru

...