Офіційні опоненти:

Крючкова Ірина Володимирівна, доктор економічних наук, старший науковий співробітник, Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", завідуюча відділом моделювання і короткострокового прогнозування;

Вперше:

§ розроблено коефіцієнти експортного та імпортного географічного розсіювання з метою поглиблення аналізу динаміки географічної структури експорту та імпорту товарів і послуг, управлінської оцінки експортної та імпортної безпеки країни у відносинах з торговельними партнерами, які відрізняються від існуючих показників врахуванням групи країн-основних торговельних партнерів і дають можливість маневреності у прийнятті управлінських рішень по зміні географічних напрямків експорту та імпорту;

§ визначено кількісні обсяги автономного експорту і автономного імпорту товарів України на основі розроблених багатофакторних регресійних моделей їх прогнозування та величину українського автономного торговельного сальдо;

§ запропоновано регулятивні державні заходи, спрямовані на раціоналізацію товарної структури експорту в бік зменшення її сировинності, стимулювання розвитку експорту послуг та наближення його товарної структури до світових пропорцій, з метою усунення нераціонального домінування в експорті транспортних послуг, запобігання подальшій втраті Україною конкурентних переваг на світовому ринку і вивезенню доданої вартості за межі її території при імпорті давальницької сировини (ДС).

Удосконалено:

§ багатофакторні моделі прогнозування показників зовнішньої торгівлі (експорту товарів та імпорту мінеральних і немінеральних продуктів) шляхом використання не тільки традиційних регресорів, фіктивних змінних, але й нових екзогенних змінних, в тому числі розроблених автором особисто, концептуально заданих показників, що дало змогу підвищити не лише прогнозні, але й управлінські якості моделі, оцінити зовнішньоторговельний ефект від запровадження запропонованих регуляторних заходів;

§ систематизацію внутрішніх (відсутність правового поля зовнішньоторговельної діяльності в незалежній Україні; досвіду складання статистичної звітності в зовнішньому секторі економіки, сумісної і порівняної зі світовою; державних структур після ліквідації СРСР, які б мали досвід здійснення зовнішньоторговельної політики; низька конкурентоспроможність української продукції; розрив виробничих звґязків з країнами колишнього СРСР та спрямованість експорту радянської України переважно на радянські республіки тощо) та зовнішніх умов формування експортного сектора України (прискорена глобалізація, стрімкий розвиток ТНК, особливості механізму функціонування МВФ та системи ГАТТ/СОТ, завоювання світового ринку новими індустріальними країнами, регіоналізація світового економічного простору, загострення конкуренції та підвищення вимог споживачів до продукції тощо), що стали на заваді ефективному входженню її до світового торговельного товариства.

Отримали подальший розвиток:

§ періодизація етапів державного регулювання експортної діяльності України на основі аналізу цілей, яким були підпорядковані державні заходи, що дало можливість виділити наступні періоди: 1 - пристосовницький (серпень 1991 - жовтень 1994), 2 - ліберальний (до середини 1996 р.), 3 - помірковано протекціоністський (до середини 2005 р.), 4 - просотівський (з середини 2005 р. до сьогоднішнього часу);

§ періодизація етапів розвитку системи державного регулювання імпортної діяльності в Україні, в основу якої покладено критерій відповідності змісту регуляторних заходів держави вимогам системи ГАТТ/СОТ, що дало можливість поділити всю історію здійснення імпортної політики в Україні на два етапи: 1 етап - порушення та вивчення правил системи ГАТТ/СОТ протягом 1991-2000 рр. та 2 етап - пристосування до правил цієї системи та узгодження власної законодавчої бази з її вимогами (після 2000 р.);

§ систематизація факторів, що визначають конкурентні переваги країни на зовнішньому ринку, за рахунок включення глобально-інституційного чинника у формі діяльності СОТ, що дозволило розподілити країни світу на 4 групи з позиції володіння конкурентними перевагами на основі обізнаності з правилами та вимогами ГАТТ/СОТ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що обґрунтовані в дисертації методичні положення, аналітичні та прогнозні розрахунки можуть бути використані державними структурами для адаптації зовнішньоторговельної політики до вимог ГАТТ/СОТ при вдосконаленні практики прогнозування та державного регулювання зовнішньої торгівлі України, що дозволить підвищити її ефективність, сприятиме процесам раціоналізації товарної структури експорту, вирішенню проблеми втрат доданої вартості України у зв'язку з непродуманою зовнішньоторговельною політикою.

Системні підходи до визначення чинників сучасного зовнішньоекономічного середовища, в якому працюють суб'єкти ЗЕД України, пропозиції по вдосконаленню регуляторної бази з питань експортної діяльності України використані в діяльності Міністерства економіки України (довідка №47-23/23 від 05.02.2007 р.). Методологічні підходи до прогнозування показників експорту та імпорту товарів України і аналізу їх географічної структури, а також прогнозні розрахунки використані в аналітичній роботі Національного банку України (довідка №23-012/461 від 20.02.2007 р.). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при вдосконаленні робочої програми, навчально-методичних матеріалів та при викладанні дисциплін "Державне регулювання економіки" і "Макроекономічне прогнозування" у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (довідка №01/16 від 05.02.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором особисто. Їх використання на практиці сприятиме формуванню більш виваженої зовнішньоторговельної політики в Україні з урахуванням правил та вимог ГАТТ/СОТ та розширенню управлінських якостей моделей прогнозування товарного експорту і імпорту.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на 4 конференціях, зокрема на Міжнародній науковій конференції "Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення" (24 березня 2003 р., м. Тернопіль), на І Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу 2004" (1-15 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ), на Міжнародному Форумі молодих вчених "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн" (19-20 травня 2005 р., м. Харків), на VII науково-практичній конференції "Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики" (21 квітня 2006 р., м. Сімферополь).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 9 наукових працях, у тому числі 4 - у наукових фахових виданнях та 5 - в інших виданнях, загальним обсягом 3,42 друк. арк., з них особисто автором 2,73 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 208 сторінок комп'ютерного тексту, у дисертації розміщено 28 таблиць на 12 сторінках, 7 рисунків на 3 сторінках, 18 додатків на 37 сторінках, список використаних джерел становить 253 найменування на 23 сторінках.

де К - кількість найвагоміших країн-покупців (продавців) товарів та послуг певної країни, при цьому обираються країни у спадному порядку, які купують (продають) найбільші обсяги товарів та послуг у певної країни (певній країні); Ч (%) - сумарна частка обраних найвагоміших країн в експорті (імпорті) товарів та послуг, яка може коливатися на рівні 50-60 % (іноді 70 %, якщо в країні критична ситуація щодо географічної диверсифікації зовнішньої торгівлі), оскільки вихід за ці межі буде погіршувати якість макроекономічних висновків. При порівнянні Кегр (Кігр) для різних років слід дотримуватися правила: вибірка країн має відбуватися таким чином, щоб для різних років Ч (%) зберігалася приблизно однаковою (допустимі відхилення на 1-1,5 в/п).

Ці коефіцієнти можуть коливатися від 0,02 (статус країни, яка потерпає від зовнішньоторговельної монопсонії-олігопсонії (1 покупець українських товарів та послуг до 50 %) до 1 та більше (50 або більше країн забезпечують збут 50 % вітчизняних товарів та послуг, тобто наближення до досконалої конкуренції) ? у випадку Кегр, у випадку Кігр ? від зовнішньоторговельної монополії-олігополії при значенні 0,02 до 1 та більше (50 або більше країн постачають 50 % імпортних товарів та послуг). Величина Кегр України по товарах і послугах одночасно (0,19) майже не відрізнялась в 2005 р. від загальносвітової (0,188). Це свідчить про вищезазначену концентрацію світової торгівлі, а для України ? про позитивні, але недостатні, зрушення порівняно з 1994 р. (Кегр ? 0,017). Недостатність пов'язана з ціновою еластичністю зовнішнього попиту на український експорт. Одним із способів зниження цієї еластичності може бути участь у регіональних торговельних угодах, що має місце в Канаді, Білорусі тощо.

Результати підрахунку українського Кегр показали, що в 1994 р. стабільність та безпека експорту товарів та послуг підтримувалася за рахунок надання послуг, а вже в 2005 р. - за рахунок експорту товарів. Стосовно імпорту, то покращення зазначеного показника відбулося також за рахунок його товарної складової, а от змін по складовій послуг майже не відбулося: наявне незначне його погіршення від 0,15 в 1994 р. до 0,133 в 2005 р. Зважаючи на те, що в Україні Кегр > Кігр, можна зробити висновок, що сектор імпортних поставок України є менш динамічним, ніж експортних, а його стабільність та безпека протягом всього періоду незалежності підтримується за рахунок сектора послуг, проблема ж диверсифікації імпортних товарних поставок залишається актуальною та досі невирішеною.

У розділі 3 "Механізм прогнозування та державного регулювання зовнішньої торгівлі в процесі приєднання України до СОТ" обґрунтовано систему заходів з покращення товарної структури експорту, запобігання вивезенню потенційної доданої вартості з України, а також здійснено прогнозні розрахунки показників експорту товарів і імпорту мінеральних та немінеральних продуктів на основі розроблених багатофакторних регресійних моделей.

З метою обґрунтування стратегії зовнішньоторговельної політики України, зазвичай, спираються на передбачення, отримані на основі моделей прогнозування зовнішньої торгівлі. Тому було розроблено три прогнозні моделі з урахуванням існуючого досвіду їх розробки в Україні, світового досвіду та з метою підвищення управлінських якостей прогнозних моделей (рис. 1 Багатофакторні регресійні моделі для прогнозування товарного експорту та імпорту України). За допомогою розроблених прогнозних моделей були обґрунтовані величини автономного товарного експорту на рівні 2,16 млрд. дол. та автономного товарного імпорту на рівні 1,996 млрд. дол., що дало можливість зробити висновок, що зовнішньоторговельний сектор України сформувався останнім часом з ознакою позитивного автономного чистого експорту.

Позитивними тенденціями, що очікуються в 2006-2007 рр. (табл. 2), є зниження частки експорту та імпорту у ВВП України, що пов'язане з прискоренням темпів зростання ВВП України; зниження частки мінеральних продуктів в імпорті товарів до 26,5 % та 25,9 % відповідно, що співпадає з положеннями Енергетичної стратегії України до 2030 р., та відновлення переважання темпів зростання експорту (15,1 %) над темпами зростання імпорту (10,1 %) в 2007 р.

Також будуть спостерігатися від'ємне торговельне сальдо та чистого експорту товарів і послуг в зазначений період, що не створює економічної небезпеки в короткостроковій перспективі з огляду на великі обсяги накопичених міжнародних валютних резервів України, а дає можливість використати цей період для якісних (структурних) змін в експорті.

Для визначення ефективного в українських умовах інструментарію державного впливу на експортну діяльність та напрямків його вдосконалення було досліджено еволюцію формування експортної політики в незалежній Україні. Відповідно до мети, якій були підпорядковані державні заходи в окремий період, було виділено 4 етапи експортної політики.

Таблиця 2.

Фактичні дані та прогнозні розрахунки макроекономічних показників України на 2006-2007 рр., отримані на основі розроблених прогнозних моделей

Джерело: розраховано на основі даних платіжного балансу України.

1. Пристосовницький (серпень 1991 - жовтень 1994), що характеризувався пошуком з боку органів влади системи заходів тарифного та нетарифного регулювання, які б допомогли пристосуватися до правил відкритої економіки. Це призвело до застосування жорсткого обмежувального режиму щодо експорту товарів задля запобігання вивезенню дешевої української продукції та створенню її дефіциту на внутрішньому ринку, що позначилося значним падінням обсягів експорту товарів порівняно з радянським періодом;

2. Ліберальний (до середини 1996 р.). На початку цього періоду висока інфляція, дерегуляція цін та від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу вимагали більш ліберальних заходів, застосування яких (скорочення експортного квотування та поступова відміна експортних мит) одразу позначилось на зміні тенденції ? до нарощування обсягів експорту;

3. Помірковано протекціоністський (до середини 2005 р.), метою якого стало запобігання нерегульованому вивезенню високоліквідної на зовнішньому ринку сировини, чого вдалося досягти за рахунок запровадження експортних мит з одночасним запровадженням сукупності нетарифних заходів, та стимулювання експорту через систему субсидій та покращення інституційного забезпечення експортної діяльності;

4. Просотівський (з середини 2005 р. до сьогоднішнього часу), метою якого стало узгодження власної законодавчої бази з пропозиціями та вимогами країн-членів Робочої групи України з питань вступу України до СОТ.

Зважаючи на ефективність застосування деяких заходів в українських реаліях, досвід їх застосування в інших країнах та необхідність забезпечення зростання ВВП України шляхом збільшення питомої ваги доданої вартості в експортованих товарах, що вимагає змін в товарній структурі експорту, було розроблено систему тарифних та нетарифних заходів для досягнення цієї мети. Застосування тарифних заходів у формі експортного мита на умовах деескалації до сировинних статей експорту було спричинене необхідністю відшкодування втрат доданої вартості, яка не змогла бути вироблена на території України. Причиною необхідності доповнення тарифних методів нетарифними стала потреба у забезпеченні надійного механізму реалізації тарифних методів. До цих нетарифних методів належать: 1) заборона вивезення сировинної продукції як давальницької та по бартерних контрактах, 2) вилучення її з режиму вільної торгівлі, 3) запровадження встановлення індикативних цін на неї; 4) збільшення митних зборів та запровадження обов'язкової перевірки кожної експортної партії Державним комітетом зі стандартизації, метрології та сертифікації.

Оскільки вищезазначені заходи в короткостроковій перспективі можуть призвести до гальмування темпів зростання експорту, то доречним буде стримування імпортної діяльності, що можливе при вирішенні завдання, що пов'язане з запобіганням втратам конкурентних переваг через імпортні операції з ДС. Тому пропонується створити умови підвищення ефективності виробничої діяльності на основі іноземної ДС на противагу існуючим в Україні обмеженням цієї діяльності. Для цього необхідно:

1) законодавчо встановити мінімальну вартість послуг переробки ДС, яка б врахувала: а) вартість робочої сили в країні замовника на подібних виробництвах, б) світову (а не договірну) ціну готової продукції, виробленої з іноземної ДС робочою силою України, в) знос обладнання, на якому виробляється готова продукція з ДС,

г) витрати на очисні та захисні споруди по охороні навколишнього середовища;

2) відмінити розрахунки готовою продукцією, оскільки це протирічить причинам участі в імпортних операціях з ДС - брак обігових коштів - та створити пріоритет грошової форми розрахунків над розрахунками частиною ДС за рахунок заохочення через зменшення вартості послуг переробки або скорочення певних вимог до замовника;

3) доповнити зовнішньоекономічні контракти по операціях з ДС однією вимогою - вивезення відходів від переробки ДС на території України;

4) зобов'язати замовника здійснювати капітальні вкладення у переробне підприємство, визначаючи їх обов'язкові (сталі) обсяги та додаткові через заохочення (подібно до п.2).

Допоміжним джерелом зі збалансування можливого в результаті запроваджених заходів негативного торговельного сальдо має стати надходження іноземної валюти по експортній статті туристичних послуг через посилення ролі такого підвиду в'їзного культурно-пізнавального туризму як промисловий за допомогою відповідних заходів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка виявляється у розробленні теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій з формування ефективного механізму прогнозування та державного регулювання експортної і імпортної діяльності в Україні в умовах її приєднання до ГАТТ/СОТ. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість викласти висновки та пропозиції, що характеризуються науковою новизною та мають практичне значення:

1. Обґрунтовано необхідність внесення до системи факторів, що визначають конкурентні переваги країни на зовнішньому ринку, глобально-інституційного у формі діяльності СОТ. При цьому країни світу було розділено на 4 групи з позиції володіння конкурентними перевагами на основі обізнаності з правилами та вимогами ГАТТ/СОТ.

2. Систематизовано внутрішні умови формування експортного сектора України, що стали на заваді ефективному входженню її до світового торговельного товариства. Розширено перелік чинників зовнішньоекономічного середовища України, до яких слід адаптуватися з метою підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності України. Зроблено висновок про суттєву невідповідність національної економіки України реальним можливостям її ефективної конкурентної боротьби на світовому ринку товарів та послуг.

3. Доведено, що через імпорт ДС відбувається експорт конкурентних переваг України. Тому задля запобігання цьому процесу в Україні запропоновано новий підхід до розрахунку мінімальної вартості послуг з переробки імпортної ДС, що захистить українські підприємства і економіку України взагалі від використання її іншими країнами задля нарощування їх (іноземних) ВВП.

4. Виявлено, що диверсифікація зовнішньоторговельних зв'язків України у бік промислово розвинутих країн перетворила український товарний експорт з переважно високотехнологічного на переважно сировинний. Встановлено специфічні якісні ознаки українського товарного експорту, які унеможливлюють в майбутньому стабільне підтримання економічної безпеки в Україні за рахунок зовнішньої торгівлі.

5. Запропоновано правило гармонійного розвитку експортного сектора економіки на основі дослідження часток експорту у ВВП країн світу та доведено істотну невідповідність частки експорту у ВВП України загальносвітовим пропорціям та її небезпечність, спричинену специфікою українського експорту. Виявлено, що вказана диспропорція в частці експорту у ВВП перетворила українську економіку з експортоорієнтованої на експортозалежну. Стимулювання ж експорту за рахунок дешевої робочої сили відбувається одночасно за двома напрямами: 1 - створює цінові конкурентні переваги українського експорту, 2 - робить експорт вимушеним за рахунок вузького внутрішнього ринку.

6. Розроблено методику розрахунку коефіцієнтів експортного та імпортного географічного розсіювання. Більша величина першого відображає зростання економічної безпеки і незалежності від зовнішнього попиту імпортерів української продукції з урахуванням чинника еластичності попиту за ціною цих імпортерів. Якщо попит є нееластичним з боку основних торговельних партнерів, то незначна величина коефіцієнта експортного географічного розсіювання не є критичною. Як свідчить світовий досвід, способом зменшення еластичності є участь у регіональних торговельних угодах. На основі розрахунків коефіцієнта експортного географічного розсіювання досліджено, що на початку періоду незалежності стабільність та безпека експорту товарів та послуг підтримувалася за рахунок експорту послуг, а вже в 2005 р. - за рахунок експорту товарів. Більша величина коефіцієнта імпортного географічного розсіювання відображає ступінь економічної незалежності у виборі постачальників товарів та послуг в Україну.

7. Розроблено багатофакторні моделі прогнозування експорту та імпорту товарів, що враховують вплив існуючих економічних показників на протязі 2000-2005 рр. на експорт товарів, імпорт мінеральних та немінеральних продуктів, а також вплив коефіцієнтів експортного і імпортного географічного розсіювання. Апробація цих моделей дала можливість отримати прогнозні результати, що досить точно відображають фактичні дані після прогнозного періоду.

8. Обґрунтовано необхідність запровадження системи тарифних (експортного мита на умовах деескалації) та нетарифних (заборона вивезення продукції як ДС, по бартерних контрактах, вилучення її з режиму вільної торгівлі, запровадження встановлення індикативних цін тощо) заходів по відношенню до сировинного експорту з метою зміни акцентів у нарощуванні ВВП з екстенсивних на інтенсивні, що дозволить раціоналізувати товарну структуру ескпорту. Задля зменшення негативного впливу зазначених заходів в короткостроковому періоді пропонується використати існуючі в Україні експортні резерви у вигляді нерозвиненого промислового туризму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Волощенко В. Вступ до СОТ: проблеми, прогнози, регулювання // Стратегія розвитку України: Науковий збірник. - Випуск 14 / Голов. ред. А.П. Наливайко. - К.: КНЕУ, 2003. - 233 с. - С. 101-106 (0,5 др. арк.).

2. Волощенко В. Досвід України в регулюванні зовнішньоторговельних відносин // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. - Випуск 11 / Відп. ред. С. І. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2003. - 291 с. - С. 93-99 (0,38 др. арк.).

3. Волощенко В. Мотиваційні чинники участі України у Єдиному економічному просторі // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 201: В 5 т. Том IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - 290 с. - С. 850-862 (0,69 др. арк.).

4. Волощенко В. Експорт конкурентної переваги через імпорт давальницької сировини: досвід України // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. Випуск 15. - К.: КНЕУ, 2006. - 335 с. - С. 209-218 (0,56 др. арк.).