Трансформація фінансових систем нових індустріальних країн східної Азії в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Трансформація фінансових систем нових індустріальних країн східної Азії в умовах глобалізації

Бережна Галина Віталіївна

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економки і міжнародних відносин НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Пахомов Юрій Миколайович, Інститут світової економки і міжнародних відносин НАН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук Циганов Сергій Андрійович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин

кандидат економічних наук, доцент Ткаленко Світлана Іванівна, Університет економіки і права “КРОК”, доцент кафедри міжнародної економіки та бізнесу

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Хахлюк

Анотація

Бережна Г.В. Трансформація фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2008.

Дисертаційна робота охоплює теоретичні та сучасні практичні аспекти трансформації фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів на національному та регіональному рівнях в умовах фінансової глобалізації світової економіки.

Досліджено сутність і характер зв'язку між фінансовою системою та економічним зростанням країни, чинники, які впливають на ці взаємозв'язки, та механізми впливу; причини, механізми та наслідки застосування національними урядами політики фінансової лібералізації. Проаналізовано загальні риси та національні особливості моделі фінансової системи, яка використовувалась НІК Східної Азії для формування власних фінансових систем з метою стимулювання економічного зростання, а також напрями та механізми кризової трансформації фінансових систем цих країн. Виявлено перспективи розвитку фінансових систем НІК, новітні тенденції реформування системи фінансових інститутів на національному та регіональному рівнях в умовах асиметричного глобального фінансового середовища.

Запропонований комплекс заходів щодо перспективних напрямів реформування фінансової системи України на основі адаптації досвіду НІК Східної Азії з урахуванням специфіки розвитку вітчизняної економіки.

Ключові слова: банково-орієнтована фінансова система, нові індустріальні країни, фондово-орієнтована фінансова система, трансформація фінансових систем, фінансова глобалізація, фінансова система.

Аннотация

Бережная Г.В. Трансформация финансовых систем новых индустриальных стран Восточной Азии в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертационная работа охватывает теоретические и современные практические аспекты трансформации финансовых систем новых индустриальных стран Восточной Азии под воздействием внутренних и внешних факторов на национальном и региональном уровнях в условиях финансовой глобализации мировой экономики.

Исследована сущность и характер связи между финансовой системой и экономическим ростом страны, факторы, влияющие на эти взаимосвязи, и механизмы воздействия. Показано, что финансовая система страны, эффективно выполняющая основные функции (предоставление информации, размещение капитала, диверсификация рисков, мониторинг проектов), способствует экономическому росту через такие основные механизмы как накопление капитала и стимулирование инноваций. Установлены основные факторы, определяющие характер связи между финансовой системой и экономическим ростом, а именно: уровень экономического развития страны, тип финансовой системы, вид финансовой политики и особенности регулирования, историко-институциональные особенности стран, финансовая глобализация. Связь между финансовой системой и экономическим ростом не является однозначной, линейно-направленной и неизменяемой, поэтому в зависимости от комбинации этих факторов финансовые системы по-разному влияют на экономический рост.

Определено, что асимметричность современной глобальной системы и утверждение в последние десятилетия общепринятых норм «приемлемой» финансовой политики ограничивает варианты выбора путей развития для стран и создает условия, в которых страны вынуждены ускоренно либерализировать финансовые системы. Главным вызовом для государства в таких условиях является разработка такой стратегии трансформации, которая соотносит масштабы, темпы и последовательность проведения либерализации с потребностями экономики и учитывает при этом уровень законодательной, институциональной и информационной базы страны.

Проанализированы общие черты и национальные особенности модели финансовой системы, которая использовалась НИС Восточной Азии для формирования финансовых систем с целью стимулирования ускоренного экономического роста, а также направления и механизмы трансформации финансовых систем этих стран под воздействием финансовой глобализации. В основе формирования финансовых систем НИС была модель банково-ориентированной финансовой системы Японии, которая в значительной степени способствовала ускоренному экономическому росту. Однако взаимодействие финансовой глобализации и внутренних структурных диспропорций привели к финансовому кризису. Для успешного проведения кризисной трансформации в НИС был применен комплексный подход (реформирование не только финансовой системы, но и корпоративного сектора, а также структурные изменения органов регулирования) при активном участии государства и международных финансовых организаций.

Выявлены перспективы развития финансовых систем НИС, тенденции реформирования системы финансовых институтов на национальном и региональном уровнях в условиях асимметричности международной финансовой среды. На современном этапе страны трансформируют финансовые системы с учетом влияния глобального и регионального окружения. Так, в контексте трансформационных изменений активное региональное финансовое сотрудничество рассматривается этими странами как важное условие успешного развития каждой из них, механизм обеспечения финансирования региональных инвестиционных проектов и финансовой поддержки стран в кризисных ситуациях.

Предложен комплекс мероприятий относительно перспективных направлений реформирования финансовой системы Украины на основе адаптации опыта НИС Восточной Азии с учетом специфики развития отечественной экономики, а именно: решение проблемы «сомнительных долгов» через создание централизованной государственной корпорации по управлению активами; консолидация органов регулирования; предоставление на современном этапе в существующих институциональных условиях преимуществ развития банковской составляющей финансовой системы; усиление регулирования потоков краткосрочного капитала в корпоративный сектор.

Ключевые слова: банково-ориентированная финансовая система, новые индустриальные страны, фондово-ориентированная финансовая система, трансформация финансовых систем, финансовая глобализация, финансовая система

Annotation

Berezhnaya G.V. Transformation of Financial Systems of Newly Industrialized Countries under the Circumstances of Globalization. - Manuscript.

The dissertation for obtaining the academic degree of the Candidate of Economics in specialty 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Institute of World Economy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation is on theoretical and modern practical aspects of transformation of financial systems of the East Asian newly industrialized countries under the influence of internal and external factors on the national and regional levels in the context of the financial globalization of the world economy.

Fundamentals and directions of the relations between financial system and economic growth are studied as well as channels of influences and factors which influence on these relations.

The common features of financial system model which was used by East Asian NICs for purposeful development of own financial systems with a view to stimulate economic growth are analyzed. Directions and mechanisms of financial systems' transformation in these countries under the influence of the characteristic features of the financial globalization are studied.

Key words: bank-based financial system, newly industrialized counties, market-based financial system, financial systems' transformation, financial globalization, financial system.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі формування світового господарства, який характеризується випереджаючим розвитком міжнародних фінансових ринків, посилено зростають зв'язки національних економік із світовою економікою через фінансову сферу й особливо через рух капіталу. Оскільки саме фінансові системи країн перебувають в авангарді процесів фінансової глобалізації, то вони можуть виступати механізмом залучення іноземного капіталу та отримання доступу до міжнародних фінансових ринків, а водночас і засобом передачі фінансових криз.

Умовою економічного зростання в епоху глобалізації є, з одного боку, інтеграція країни в світовий економічний простір, а з іншого - гарантування безпеки функціонування економічної системи держави. Одна з провідних ролей у реалізації цієї програми відводиться розвиненій фінансовій системі. Нові індустріальні країни (НІК) Східної Азії є яскравим прикладом значущості фінансової системи як для задоволення внутрішніх потреб розвитку країн, так і для вирішення проблем, спричинених проявами сучасного глобалізованого міжнародного фінансового середовища.

Ці країни за останні десятиліття набули значного досвіду в трансформації своїх фінансових систем, зазнавши як позитивного впливу фінансової глобалізації, так і негативного. Цей досвід може бути корисним для країн, які активно інтегруються в світову економіку, у тому числі й для України, принаймні в двох площинах. По-перше, в Україні досі не функціонують механізми ефективної мобілізації значних обсягів фінансових ресурсів для забезпечення стійкого економічного розвитку. Отже, використання досвіду ефективного стимулювання та підтримки економічного зростання країн Східної Азії - регіону, який розвивався найбільш динамічними темпами в світі упродовж трьох десятиріч, - буде доцільним. По-друге, подальший розвиток фінансової системи України пов'язується з лібералізацією руху фінансових послуг, яка є загальновизнаною світовою тенденцією і характеризується привнесенням певної взаємозалежності із зовнішнім середовищем, а отже й більшої вразливості вітчизняної фінансової системи щодо зовнішніх шоків, тому вивчення досвіду успішного подолання НІК фінансових криз та забезпечення стабільності і безпеки функціонування економік є актуальним. Таким чином, необхідність дослідження та використання в Україні досвіду трансформації фінансових систем цих країн значною мірою зумовили актуальність теми дисертаційної роботи.

У вітчизняній науковій літературі окремі питання розвитку фінансових систем висвітлено в працях З. Васильченко, В. Вергуна, В. Гейця, С. Козьменко, В. Міщенка, В. Опаріна, О. Рогача, А. Румянцева; дослідження економічної і фінансової глобалізації, а також участі України в цих процесах здійснюють науковці О. Білорус, З. Луцишин, Д. Лук'яненко, В. Новицький, Ю. Пахомов, В. Сіденко, С. Циганов.

Теоретичні аспекти зв'язку між розвитком фінансової системи та економічним зростанням країни розробляли такі зарубіжні вчені, як Ф. Арестіс, Т. Бек, Н. Валев, М. Графф, П. Деметріадес, А. Деміргук-Кунт, С. Зервос, Р. Кінг, Р. Левайн, С. Ло, Ф. Ріоджа, Й. Шумпетер; особливості розвитку фінансових систем НІК Східної Азії та стратегії і механізми їх трансформації аналізуються в публікаціях Дж. Анга, Р. Декле, Б. Ейченгріна, К. Клетзера, Х. Куроди, В. МакКіббіна, С. Нама, Дж. Парка, С. Чанга, Дж.-Х. Чан-Лі.

Проте комплексність та багатоаспектність проблематики трансформації фінансових систем НІК Східної Азії обумовила формування кількох напрямів досліджень, в яких вивчались фактори прискореного економічного зростання цих країн (без комплексного аналізу впливу фінансових факторів); причини та наслідки фінансової кризи 1997-98 років (без подальшого аналізу характеру змін у фінансових системах країн); розвиток та реформування окремих складових фінансових систем (однак увага приділялась більшою мірою країнам інших регіонів) тощо. Комплексного дослідження впливу фінансової системи на економічне зростання НІК Східної Азії, зокрема напрямів, стратегій та механізмів трансформації їхніх фінансових систем, викликаної фінансовою глобалізацією на сьогодні ще немає. Недостатньо вивченими у вітчизняній науці є й шляхи адаптації цього досвіду до українських умов, що й зумовлює актуальність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи були одержані при виконанні досліджень у межах наступних тем: “Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі” (державний реєстраційний №0105U002586) відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України; “Механізми управління об'єктами і процесами ринкової економіки” (державний реєстраційний №1050U02566) відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Гуманітарного університету “ЗІДМУ”.

Внесок автора полягає в дослідженні механізмів впливу трансформації фінансових систем на економічний розвиток країн Східної Азії в сучасних умовах посилення фінансової глобалізації та розробці практичних рекомендацій щодо адаптації цього досвіду для формування ефективної та стійкої фінансової системи України.

Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні дієвих механізмів трансформації фінансової системи країни під впливом фінансової глобалізації на базі досвіду НІК Східної Азії та можливості його адаптації для України на сучасному етапі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань:

- уточнити сутність і характер зв'язку між фінансовою системою й економічним зростанням країни, проаналізувати фактори, які впливають на ці взаємозв'язки, визначити механізми впливу фінансової системи на економічне зростання;

- встановити фактори, механізми та наслідки застосування національними урядами країн політики фінансової лібералізації, а також з'ясувати характер впливу лібералізації руху капіталу на фінансовий і економічний розвиток країн;

- систематизувати методичні підходи до дослідження трансформації фінансових систем країн та обґрунтувати необхідність використання комплексного підходу;

- визначити загальні риси та національні особливості моделі фінансової системи, яка використовувалась НІК Східної Азії для цілеспрямованої побудови власних фінансових систем з метою стимулювання прискореного економічного зростання цих країн;

- розкрити обрані країнами Східної Азії стратегії трансформації фінансових систем під впливом проявів фінансової глобалізації та визначити механізми реалізації цих трансформаційних змін;

- встановити перспективи розвитку фінансових систем НІК Східної Азії в контексті сучасних тенденцій глобалізації та виділити новітні тенденції реформування системи фінансових інститутів на національному та регіональному рівнях;

- порівняти характеристики інституційного середовища, в якому розвиваються фінансові системи України та НІК, а також оцінити доцільність використання Україною досвіду цих країн у формуванні фінансових систем, які сприяли прискоренню економічного зростання;

- дати оцінку сучасному розвитку фінансової систем України та визначити можливості і механізми адаптації досвіду трансформації фінансових систем НІК Східної Азії для України з метою протидії негативним проявам фінансової глобалізації.

Об'єктом дослідження є процес розвитку фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії (Гонконгу, Сінгапура, Тайваню, Республіки Корея, Малайзії, Таїланду, Індонезії, Філіппін).

Предметом дослідження є стратегії трансформації фінансових систем НІК Східної Азії під впливом фінансової глобалізації.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні економічні методи, зокрема: аналізу і синтезу (дослідження змісту термінів “фінансова глобалізація”, “трансформація”, процесу еволюції та розвитку фінансових систем - підрозділи 1.1, 1.2), системно-структурний метод (вивчення структури фінансової системи країни - підрозділ 1.3), кількісного та якісного порівняння (порівняння характеристик фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії - підрозділи 2.1, 2.2; порівняння показників діяльності вітчизняного банківського сектору та банківських систем НІК для визначення напрямів подальшого розвитку - підрозділ 3.3), метод ранжування (для визначення місця фінансових систем НІК серед інших країн - підрозділ 2.2), трендовий метод (зіставлення фактичних показників діяльності фінансових систем НІК із даними попередніх періодів для визначення тенденцій розвитку - підрозділ 3.1), метод табличної і графічної візуалізації (всі розділи).

Інформаційну базу дослідження складають вітчизняні та зарубіжні монографічні дослідження, статистичні і фактичні матеріали ЮНКТАД, Світового банку, МВФ, Банку міжнародних розрахунків, Азійського банку розвитку, аналітичного агентства PRS Group; бази даних центральних банків та інших органів державного нагляду та регулювання нових індустріальних країн Східної Азії, зокрема HKMA (Гонконг), MAS (Сінгапур), BNM (Малайзія), BOK (Корея) тощо; експертні оцінки рейтингових агентств, вітчизняних та зарубіжних фахівців.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано комплексність (у різних напрямах), складність (на різних рівнях) та поліфакторність взаємодії між розвитком фінансових систем та процесом економічного зростання в країнах, зокрема встановлено низку різноманітних чинників, які впливають на цю взаємодію, а саме: рівень економічного розвитку країни; тип фінансової системи; вид фінансової політики, запровадженої урядом, та особливості регулювання фінансових систем; історичні та інституціональні особливості країни; фінансова відкритість країни, яка, з одного боку, послаблює зв'язок між національною фінансовою системою та економічним зростанням, а з іншого - виступає механізмом додаткового позитивного впливу на економічне зростання, однак лише за виконання певних умов;

- виявлено на основі узагальнення досвіду розвитку фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії дві провідні стратегії їх трансформації, а саме: 1) стратегія цілеспрямованого формування банково-орієнтованої фінансової системи як ефективного механізму застосування державної політики прискореної індустріалізації та забезпечення високих темпів економічного зростання впродовж тривалого часу за умов високого рівня заощаджень, торгового профіциту, політичного консенсусу, якості бюрократії та стабільного і прогнозованого зовнішнього середовища, ініціатором проведення якої є національні ініціативні групи, 2) стратегія кризової трансформації (реформування) фінансових систем як багатовимірного процесу: по-перше, подолання наслідків криз, викликаних фінансовою лібералізацією, а по-друге, - поєднання вимог міжнародного фінансового середовища (насамперед - адаптація національних стандартів до міжнародних принципів) і власного бачення подальшого розвитку країн (як на національному, так і регіональному рівнях), ініціатором якої є міжнародні фінансові інститути та національні уряди;

дістали подальшого розвитку:

- встановлення зв'язків між особливостями розвитку фінансових систем НІК Східної Азії та їхнім економічним зростанням під впливом глобалізації, зокрема було встановлено, що основні відмінності в розвитку фінансових систем цих країн пов'язані, більшою мірою, з інституціональним середовищем, в якому ці системи функціонують, а також з рівнем економічного розвитку країн: так, в НІК “першої хвилі” (Гонконг, Сінгапур, Тайвань, Корея), де рівень доходів є вищим, фінансові системи загалом та їх складові зокрема (фінансові посередники й фондові ринки) є більшими, активнішими та ефективнішими; крім того, для НІК “другої хвилі” (Малайзія, Таїланд, Індонезія, Філіппіни) більше значення в стимулюванні економічного зростання має такий механізм впливу фінансової системи як накопичення капіталу, тоді як для НІК “першої хвилі” - стимулювання інновацій; у країнах з вищим рівнем доходів фінансові системи мають тенденцію бути більш фондово-орієнтованими, однак у випадку НІК Східної Азії виявлено, що при цілеспрямованому формуванні фінансових систем за моделлю японської банково-орієнтованої фінансової системи важливими факторами, які впливають на тип фінансової системи, є характеристики інституціонального середовища;

- концептуальні засади реформування фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії в контексті сучасних тенденцій глобалізації, до яких слід віднести, перш за все, необхідність посилення ролі фінансової системи країни для ефективного та стійкого функціонування економічної системи в цілому; здійснення трансформацій фінансових систем окремої країни в регіональному контексті як буферного механізму від зовнішніх шоків негармонійно функціонуючої міжнародної фінансової системи, зокрема посилення інтеграційних процесів фінансової взаємодії, розвиток регіональних ринків облігацій та механізмів регіональної протидії загрозам фінансової глобалізації, що слід враховувати в контексті інтеграційних пріоритетів України;

удосконалено:

- теоретичні підходи до визначення подальших напрямів реформування фінансових систем, зокрема доведено, що в умовах асиметричності міжнародної системи суперечливим, нерівноважним є саме розуміння фінансових трансформацій: так, “міжнародні центри сили” (міжнародні фінансові організації, уряди розвинених країн, учені - прихильники позитивного впливу вільного руху глобального капіталу на розміщення ресурсів у приймаючих країнах) розглядають фінансову лібералізацію як “глобальну норму” і ключовий фактор добробуту для країн, що розвиваються; проте, політичні діячі країн, що розвиваються, та дослідники, які переконані, що вільний рух капіталу є загрозою для стабільного функціонування країн, і наполягають на виробленні механізмів запобігання негативних наслідків високої мобільності капіталу, вважають вплив лібералізації позитивним лише за умов розвиненості вітчизняних фінансових систем, адекватного регулювання, високого рівня правового захисту акціонерів та якості стандартів бухгалтерського обліку, стабільності функціонування міжнародної фінансової системи;

- методичні засади дослідження розвитку фінансових систем, зокрема обґрунтовано необхідність використання інтегративного дворівневого підходу, який, на відміну від існуючих, враховує комплекс факторів, а саме: рівень економічного розвитку країни, вплив фінансової лібералізації, інституціональні характеристики, інформаційну якість фінансових систем, міру відповідності міжнародним стандартам, причому розглянуто як кількісні характеристики розвитку банківських систем і фондових ринків, так і специфічні інституціональні особливості;

- концептуальні засади оптимізації розвитку фінансової системи України з урахуванням досвіду трансформацій фінансових систем НІК Східної Азії, зокрема встановлено: з урахуванням конфігурації фінансової системи України, що вже досить чітко окреслена, та суттєвих відмінностей у внутрішніх та зовнішніх умовах функціонування економік України та НІК, використання досвіду формування банково-орієнтованої системи може бути застосовано лише в частині посилення ролі держави через непрямі механізми (ефективне регулювання, відповідне законодавство, певні стандарти), в той час як пряма участь обмежується сферою державних банків; при використанні досвіду кризової трансформації фінансової системи запропоновано наступне: вирішення проблеми нежиттєздатних фінансових інститутів та “сумнівних боргів”, посилення ролі життєздатних фінансових інститутів, консолідація зусиль державних органів з нагляду та регулювання фінансової системи, забезпечення оптимального співвідношення між вітчизняним та іноземним капіталом у фінансовій системі країни, посилення якості інституційного середовища.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі викладених у дисертації положень автором розроблені конкретні рекомендації, що можуть бути використані в процесі оптимізації діяльності фінансової системи України. Статистичні та фактичні матеріали, наведені в дисертації, можуть бути використані при підготовці загальних та спеціальних лекційних курсів з міжнародної економіки та економічного розвитку.

Основні положення, висновки й рекомендації, сформульовані та обґрунтовані в дисертації, використані: у банківському та корпоративному менеджменті - Запорізькою обласною дирекцією “Райффайзен Банк Аваль” (довідка №02-14/11-19 від 06.03.2008 р.), ТОВ “Фірма“Крансервіс” (довідка №545 від 19.11.2007 р.); в процесі навчально-методичного забезпечення та викладання дисциплін: “Міжнародні фінанси”, “Міжнародні економічні відносини”, “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн” - кафедрою міжнародної економіки Класичного приватного університету (довідка № 94 від 18.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Полягає в тому, що всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (Дніпропетровськ, 7-8 грудня 2004 р.), “Економічний та соціальний розвиток України в ХХI ст.” (Тернопіль, 24-25 лютого 2005 р.), “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 3-5 червня 2005 р.), “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 18-19 травня 2006 р.), міжнародних науково-теоретичних конференціях “XXI століття: альтернативні моделі розвитку суспільства” (Київ, 26-27 травня 2005 р.; Київ, 8-9 червня 2007 р.), міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 13-16 грудня 2005 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми розвитку економіки та підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів” (Тернопіль, 26-27 травня 2005 р.), “Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір” (Маріуполь, 9 грудня 2005 р.), всеукраїнській міжвузівській науковій конференції “Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (Івано-Франківськ, 16-18 листопада 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць, з яких 8 робіт у провідних наукових фахових виданнях (3 статті в збірниках наукових праць та 5 - у наукових журналах); 1 розділ в колективній монографії; 1 стаття в інших виданнях та 10 тез виступів на наукових конференціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 11 додатків на 40 стор. Обсяг основного тексту становить 187 стор. Робота містить 28 таблиць на 28 стор., 22 рисунки на 22 стор. Список використаних джерел містить 206 найменувань.

2. Основний зміст роботи

У вступі розкривається актуальність теми дослідження, ступінь наукової розробленості, мета, предмет та об'єкт, завдання дослідження, наукова новизна, практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

У першому розділі - “Теоретико-методичні засади еволюції фінансових систем нових індустріальних країн” - досліджується сутність і характер зв'язку між фінансовою системою та економічним зростанням країни, фактори, які впливають на ці взаємозв'язки, та механізми впливу; причини, механізми та наслідки застосування національними урядами політики фінансової лібералізації, а також характер впливу лібералізації руху капіталу на фінансовий та економічний розвиток країн.

Еволюція реального та фінансового секторів - комплексний і багатоаспектний процес, на який впливає чимало чинників. По-перше, залежно від рівня економічного розвитку країни вплив фінансової системи на стимулювання зростання є найбільшим у країнах з середнім рівнем доходів, у той час як для найбідніших країн він не має такого значення; у країнах з високим рівнем доходів - вплив позитивний, але не великий. По-друге, має значення тип фінансової системи (банково-орієнтована чи фондово-орієнтована), який зумовлюється стадією економічного розвитку, а отже обсягом ризиків та ступенем невизначеності, притаманних економічній системі. В довгостроковому періоді фондово-орієнтована система функціонує краще й більшою мірою сприяє інноваційному розвитку, однак на початковому етапі економічного розвитку найбільш ефективною є банково-орієнтована фінансова система.

По-третє, залежно від фінансової політики, запровадженої урядом, та особливостей регулювання фінансових систем державне втручання може як заважати розвитку всієї системи, так і стимулювати його шляхом створення певних засад, а саме: правової системи захисту прав споживачів та інвесторів, стимулювання конкуренції та контролю надмірного прийняття ризиків; системи захисту прав власності; системи обліку та розкриття звітності. В умовах низької інституційної якості саме політика фінансових обмежень, на відміну від фінансової лібералізації, має позитивний тривалий вплив на фінансовий та економічний розвиток країни. Отже фінансовий розвиток не є результатом дії стихійних ринкових сил, а цілеспрямованої політики держави.

По-четверте, історичні та інституціональні особливості країни визначають напрям розвитку її фінансової системи. Так, особливості сучасних фінансових систем значною мірою залежать від минулого розвитку країн, отже для розуміння сучасної структури фінансових інститутів потрібно аналізувати політичні та економічні чинники, які впливали на них як у найближчому, так і віддаленому минулому. Крім того, фінансові системи, які функціонують у більш розвиненому інституційному середовищі (найбільш важливі показники - захист прав акціонерів та якісні стандарти обліку), мають сильніший вплив на економічне зростання й отримують більші вигоди від фінансової лібералізації.

Походження правової системи (англо-американське, романо-германське, французьке) суттєво впливає на розвиток фінансової системи через прийняття певного законодавства стосовно банківського кредитування, виконання банківських контрактів та стандарти оприлюднення корпоративної інформації. Фінансові системи країн з англо-американським типом правової системи (надійний захист прав акціонерів, ефективне регулювання облікової звітності) є більш фондово-орієнтованими, в той час як фінансові системи країн з романо-германським типом (сильний правовий захист кредиторів, висока концентрація володіння компаніями, обмежувальне банківське регулювання) є більш банково-орієнтованими.

Важливе значення має екзогенний контекст (підтримка розвитку фінансових інститутів урядом або зацікавленими групами), оскільки не завжди існує політична воля для здійснення урядом необхідних дій для розвитку, а на заваді можуть стати так звані “промислові” та/або “фінансові групи сили”, для яких фінансовий розвиток більшою мірою сприймається не як нові можливості, а як загроза існуючому, досить успішному становищу.

Еволюція фондових ринків не є прямолінійним або одно-направленим процесом: виникнення та розвиток ринків акцій, як правило, не спричиняє в економіці ситуації простого заміщення боргового фінансування. Виділяють два основних механізми впливу фінансової системи на економічне зростання: 1) накопичення капіталу; 2) технологічні інновації. З розвитком ринку акцій довгострокові проекти з більш високою нормою прибутковості стають привабливішими, продуктивність капіталу зростає, а отже зростають і темпи розвитку країни.

Значний вплив на розвиток фінансових систем на сучасному етапі здійснює фінансова глобалізація, яка послаблює зв'язок між фінансовою системою та економічним зростанням. Головний ризик, який існує у фінансовій відкритості для цих країн, - зростаюча загроза фінансових криз. У цьому контексті під реформою фінансової системи найчастіше розуміють її лібералізацію, зміст якої полягає в ліквідації контролю за трансграничним рухом капіталу, встановленні відсоткових ставок за допомогою ринкових механізмів та відкритті економічного простору країни для іноземних гравців.

Фінансова лібералізація є складним, комплексним та динамічним процесом, а її вплив на фінансовий розвиток країн є неоднозначним. Вплив лібералізації руху капіталу на розвиток банківського кредитування, ринок акцій, а отже - на економічне зростання в цілому, є позитивним за умов: 1) розвиненості вітчизняної фінансової системи та адекватного регулювання, 2) високого рівня захисту акціонерів та якості стандартів бухгалтерського обліку, 3) стабільності функціонування міжнародної фінансової системи. У протилежному разі вплив лібералізації буде негативним. В умовах нестабільного міжнародного фінансового середовища контроль за рухом капіталу - це той механізм, який нейтралізує негативний ефект фінансових криз, тому його застосування за певних умов є виправданим. Фінансова лібералізація повинна здійснюватися з урахуванням зміцнення і зростання економіки країни, її компаній та банків, а керівні органи повинні водночас запроваджувати ефективні регуляторні та наглядові заходи.

У другому розділі - “Трансформація фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії” - проаналізовано загальні риси та національні особливості моделі фінансової системи, яка використовувалась НІК Східної Азії для формування власних фінансових систем з метою стимулювання прискореного економічного зростання, а також напрями, механізми та стратегії трансформації фінансових систем цих країн під впливом фінансової лібералізації.

У НІК Східної Азії на початкових етапах індустріалізації провідна роль у формуванні та розвитку фінансових систем, які були б здатні мобілізувати інвестиційні ресурси, необхідні для створення нових галузей, належала урядам. Уряди безпосередньо брали участь у формуванні банківських систем, щоб через них здійснювати інвестиції в стратегічно важливі галузі економіки, або досягали цієї мети опосередковано. Масштаби, характер і форми державного втручання при створенні фінансової системи відрізнялись у кожній країні. Спільним було те, що перерозподіл капіталу проходив переважно через банківську систему, в той час як фондовий ринок був слабо розвинений.

В основі формування фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії була модель банково-орієнтованої фінансової системи Японії. В період прискореного економічного зростання вона функціонувала досить успішно і значною мірою сприяла цьому зростанню, однак ефективність виконання системою основних функцій була неоднаковою. Так, ефективно забезпечувались стабільність функціонування фінансової системи (механізм - державні гарантії та політика захисту), корпоративне управління (механізм - система “головного банку”), розміщення ресурсів (механізм - державне втручання в розподіл коштів серед певних галузей з використанням спеціалізованих банківських установ). Слабкість системи полягала у відсутності значного сектора венчурного капіталу, що не сприяло розвитку нових інноваційних галузей.

НІК Східної Азії була притаманна низка спільних рис при застосуванні моделі японської фінансової системи: використання суттєвих елементів політики фінансових обмежень; основним джерелом зовнішнього фінансування були банківські кредити; непрозорість фінансової політики. Особливості адаптації полягали в тому, що країни застосовували різні ступіні як державного втручання в розміщення кредитів і проведення політики фінансових обмежень, так і незалежності політики центральних банків.

Фінансові системи НІК різняться залежно від рівня доходів країн: у країнах з вищим рівнем доходів (Гонконг, Сінгапур) як фінансові посередники, так і фондові ринки є більшими та активнішими. Динаміка розвитку банківських систем НІК Східної Азії у період з 1992 р. по 2006 р. підтверджує тезу про зростання банківських систем із збільшенням рівня доходів (рис. 1).

Рис. 1. Розвиток банківських систем НІК Східної Азії залежно від рівня доходів (1992-2006 рр.)

Так, відношення зобов'язань банків до ВВП в першій групі країн (з високим рівнем доходів) зросло з 125,4% у 1992 р. до 188% у 2006 р.; у другій групі країн (з високим середнім рівнем доходів) - з 64,7% до 98,3%; у третій групі (з низьким середнім рівнем доходів) - з 36,8% до 45,8%.

Більшість НІК Східної Азії з початку 1980-х років розпочали поступову трансформацію японської моделі банково-орієнтованої фінансової системи, однак у 1990-ті роки під тиском міжнародних фінансових інститутів країни запровадили масштабну фінансову лібералізацію. Взаємодія фінансової глобалізації та внутрішніх структурних диспропорцій призвела до фінансової кризи 1997-98 років. Руйнівного відпливу капіталу зазнали, перш за все, Корея, Таїланд, Індонезія, Філіппіни та Малайзія, які суттєво лібералізували рух міжнародних потоків капіталу та були значною мірою інтегровані в міжнародні ринки капіталу.

У країнах розпочалась кризова трансформація складових фінансових систем, а також реформування системи нагляду та корпоративна реструктуризація. Стратегії кризової трансформації можуть бути поділені на два структурних компоненти: 1) стабілізація фінансової системи; 2) реструктуризація фінансової системи. Ключові принципи стратегій реструктуризації банківської системи в кризових країнах: 1) застосування уніфікованих критеріїв для розподілу життєздатних та нежиттєздатних інститутів; 2) посилення життєздатних інститутів; 3) вирішення проблеми нежиттєздатних інститутів; 4) управління знеціненими активами; 5) заохочення надходжень нового приватного капіталу, в тому числі іноземного.

Для реструктуризації банківських систем були застосовані різні стратегії: 1)уряди Кореї, Малайзії, а певною мірою й Індонезії більшу увагу приділили посиленню власних банківських систем шляхом вливання державних коштів для рекапіталізації (з мінімальними вимогами), націоналізації, списання проблемних боргів, злиття; 2) уряд Таїланду зосередився на вирішенні проблем фінансових компаній, а банкам надав час для збільшення обсягів капіталу протягом “перехідного періоду” та запропонував скористатися державними коштами за умов суворого виконання певних вимог. В Індонезії під час банківської кризової реструктуризації було закрито 64 з 237 банків, у Кореї - 117 фінансових інститутів, у Таїланді - 1 банк та 57 фінансових інститутів, лише в Малайзії не було закрито жодного фінансового інституту.

Для успішного проведення кризової трансформації в НІК уряди опікувались не тільки станом фінансової системи, а й корпоративним сектором. Для цього в країнах одночасно проводились банківська та корпоративна реструктуризації при випереджанні першої. Також відбулися структурні зміни органів нагляду за фінансовими системами НІК у напрямку посилення незалежності центрального банку та об'єднання органів нагляду фінансового сектора.

У третьому розділі - “Тенденції розвитку фінансових систем нових індустріальних країн в умовах глобалізації” - досліджуються перспективи розвитку фінансових систем НІК Східної Азії, новітні тенденції реформування системи фінансових інститутів на національному та регіональному рівнях в умовах асиметричного глобального фінансового середовища, а також особливості та механізми адаптації досвіду трансформації фінансових систем цих країн для України на сучасному етапі.

Внаслідок реформування фінансових систем НІК відбулося значне зростання за кількісними показниками як банківських систем, так і фондових ринків. Так, для Гонконгу та Сінгапуру середній показник відношення активів банківської системи до ВВП у період з 1998 по 2006 роки складав 147,8%, для Тайваню, Кореї, Малайзії і Таїланду - 114,9%, для Філіппін та Індонезії - 45,5% (для порівняння: цей показник у період з 1990 по 1997 роки складав 120,4%, 92,8% та 42,9% відповідно). Середній показник відношення ринкової капіталізації до ВВП у Гонконгу та Сінгапурі зріс зі 163,6% (у період 1990-97 рр.) до 258,1% (у період 1998-2006 рр.), у Тайвані, Кореї, Малайзії і Таїланді - з 56,3% до 87,8%, і лише в Філіппінах та Індонезії дещо зменшився - з 35,5% до 31,2%.

У результаті зусиль урядів банківські системи НІК Східної Азії, які постраждали від кризи, зазнали значних структурних змін (через закриття, консолідацію, націоналізацію та наступну реприватизацію банків). Банківські системи Гонконгу та Сінгапуру також значно консолідувалися внаслідок конкурентного тиску. В усіх країнах кількість банків значно скоротилася, державне володіння в багатьох випадках зменшилось, а іноземне - зросло. Так, у Сінгапурі кількість комерційних банків скоротилася з 152 в 1997 р. до 109 в 2006 р., в Кореї за цей період кількість загальнонаціональних комерційних банків скоротилася вдвічі (з 16 до 8), у Філіппінах - з 51 до 22.

Найбільш суттєвих змін зазнали фінансові посередники в Малайзії, кількість яких скоротилася з 86 до 32, причому, відповідно до урядової програми консолідації, 39 фінансових компаній та 22 вітчизняних банки були сформовані в 10 банківських груп. Активи вітчизняних банків на початок 2006 р. складали найбільшу частку в загальному обсязі активів фінансових посередників - 73,6%, а частка іноземних банків - 19,2%. Це пояснюється цілеспрямованою політикою уряду країни на розвиток саме вітчизняних банків, які домінують та успішно конкурують з іноземними інститутами на вітчизняному та міжнародних ринках.

Країни демонструють майже триразове зростання обсягів офіційних валютних резервів - з 355,8 млрд. дол. США в 1996 р. до 985 млрд. дол. США в 2006 р. Це є суттєвим досягненням країн в мобілізації ресурсів, механізмом підтримки проти змінності міжнародних потоків капіталу та забезпечення потреб регіону в фінансуванні.

Регіональне фінансове співробітництво є сучасною тенденцією розвитку НІК, яке було ініційоване з метою протистояння кризам. Вона відображає поширену в регіоні точку зору про певну невідповідність стратегій виходу з криз, що розробляються “зовнішніми” для регіону експертами міжнародних фінансових інститутів. Незважаючи на реалізовані заходи регіональної фінансової взаємодії (посилення нагляду в галузі фінансових стандартів - Манільська Угода; створення системи підтримки ліквідністю через мережу своп-угод - Чанг Маї Ініціатива; формування регіонального ринку облігацій - Ініціатива з азійського ринку облігацій), регіональна інтеграція просувається дуже повільно, а більша частина капіталу продовжує спрямовуватися за межі регіону. Так, загальний обсяг портфельних інвестицій Сінгапуру, Малайзії, Таїланду, Індонезії і Філіппін зріс із 21,2% ВВП у 2001 р. до 26,7% ВВП на початку 2006 р., однак обсяг цих інвестицій у межах регіону складає лише 3,7% ВВП. Завдяки реалізації ініціатив з розвитку регіонального ринку облігацій, обсяги інвестицій в облігації перевищують інвестиції в акції - 17,9% порівняно з 8,8%, однак інвестиції в облігації в межах регіону складають незначні обсяги - 2% порівняно з 15,9%. Отже, напрямом подальшого розвитку фінансової інтеграції серед НІК Східної Азії є реалізація конкретних заходів розвитку регіонального ринку облігацій, перш за все уніфікації національних регуляторних правил та покращення якості фінансової інфраструктури.

На сьогодні не існує консенсусу стосовно оптимальних напрямів реформування фінансових систем країн: розвинені країни вбачають парадигму реформ у покращенні нагляду та посиленні регулювання фінансових систем країн, що розвиваються (основний механізм реалізації - приведення вітчизняних систем у відповідність до міжнародних стандартів). НІК Східної Азії вбачають у запровадженні цих стандартів намагання нав'язати їм західні принципи корпоративного та фінансового регулювання, які не цілком відповідають специфіці азійської моделі. Проте усі країни регіону, тією чи іншою мірою, застосовують ці стандарти в вітчизняній практиці (рис. 2).

Рис. 2. Відповідність національних стандартів країн міжнародним принципам

Так, Гонконг і Сінгапур найбільшою мірою серед НІК адаптували національні стандарти до міжнародних вимог (відповідність близько 63%), Малайзія, Таїланд та Індонезія - найменшою (близько 40%); ступінь відповідності України складає 31,7%. Цілком очевидно, що застосування міжнародних стандартів у цих країнах буде продовжуватися, особливо в напрямі посилення прозорості, застосування західних принципів обліку, корпоративного управління та механізмів банкрутства.

Україна має невелику банківську систему (відношення активів банків до ВВП складало 63,4% у 2006 р.), слаборозвинений фондовий ринок (стрімке зростання відношення ринкової капіталізації до ВВП з 4,8% у 2000 р. до 32,2% у 2006 р. частково можна пояснити приватизаційними процесами). Банківський сектор домінує в фінансовій системі України, що є закономірним наслідком функціонування фінансової системи країни в складі Радянського Союзу.

Через наявність певних відмінностей внутрішніх та зовнішніх умов розвитку фінансових систем НІК та України, на сьогодні можливе лише часткове використання цього досвіду. Перспективні напрями розвитку фінансової системи України з урахуванням досвіду НІК: консолідація органів нагляду та регулювання за фінансовими інститутами (на сьогодні в країні функціонують три державні органи); посилення контролю з боку регулюючих органів за зовнішніми запозиченнями корпоративного сектора, особливо державних компаній (обсяги залучення короткострокових боргових зобов'язань та наявність реальних джерел погашення боргу; обґрунтування необхідності залучення середньо- та довгострокового капіталу та його використання лише для фінансування інвестиційних проектів); підтримання певних обсягів офіційних валютних резервів; проведення консультацій та роз'яснень серед представників корпоративного сектора стосовно особливостей та ризикованості зовнішніх позик у сучасних умовах фінансової глобалізації; створення інформаційно-інституціонального середовища, в якому державні органи нагляду та контролю й фінансові інститути, а також корпоративний сектор ефективно взаємодіють (розробка та реалізація реальних програм стратегічного розвитку фінансової системи з урахуванням внутрішніх проблем та зовнішніх загроз; залучення експертів до співробітництва тощо).

Висновки

Дослідження трансформації фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії (Гонконгу, Сінгапуру, Тайваню, Кореї, Малайзії, Таїланду, Індонезії, Філіппін) під впливом фінансової глобалізації дозволило зробити наступні висновки теоретико-методичного та прикладного характеру.

1. Фінансова система країни, яка ефективно виконує основні функції (надання інформації, розміщення капіталу, диверсифікація ризиків, моніторинг проектів), сприяє економічному зростанню через такі основні механізми, як накопичення капіталу та стимулювання інновацій. До основних факторів, які визначають характер зв'язку між фінансовою системою та економічним зростанням, відносять: рівень економічного розвитку країни; тип фінансової системи; вид фінансової політики та особливості регулювання; історично-інституціональні особливості країн; фінансову глобалізацію. Зв'язок між фінансовою системою та економічним зростанням не є однозначним, лінійно-спрямованим та незмінюваним, тому залежно від комбінації цих факторів фінансові системи різною мірою впливають на економічне зростання.

2. Асиметричність розподілу влади в сучасній глобальній системі на користь розвинених країн та затвердження останніми десятиліттями загальних норм “прийнятної” фінансової політики обмежує варіанти вибору розвитку для національних урядів країн і створює по суті умови, в яких країни вимушені прискорено лібералізувати фінансові системи. Виходячи з цього, головним викликом для держави, позиція якої певною мірою послаблена лібералізацією, є розробка такої стратегії трансформації, за якої масштаби, темпи та послідовність проведення лібералізації відповідатиме потребам економіки, враховуючи при цьому рівень законодавчої, інституціональної та інформаційної бази в країні. Контроль за рухом капіталу є одним з головних гальмівних механізмів поширення кризових явищ в умовах нестабільного міжнародного фінансового середовища, а тому країни не повинні квапитися з його зняттям.

3. Оскільки сучасним економічним системам притаманні багатофакторність, висока динамічність при істотній ролі інформаційного ресурсу, то сучасні економічні дослідження повинні будуватися на поліфакторній ідеології, головний імператив якої полягає в наступному: потрібно вивчати результати впливу значної кількості чинників, взаємодія яких і формує певний напрям розвитку системи. Одним із найвагоміших чинників, який має бути врахованим, є інституційні особливості країни, а саме: рівень корупції, дотримання законів, якість бюрократії, ризики експропріації, відмова уряду від попередніх зобов'язань.

4. НІК Східної Азії для побудови власних фінансових систем з метою стимулювання економічного зростання тією чи іншою мірою використовували японську модель фінансової системи, до основних рис якої відносять: активне державне втручання в діяльність фінансової системи (приховані державні гарантії, політика фінансових обмежень, обмеження банкрутств), тісні зв'язки між фінансовими посередниками та крупними промисловими клієнтами, перевага банківського кредитування над іншими формами фінансування. Така модель фінансової системи є ефективною на етапі прискореного економічного розвитку при відносно стабільному зовнішньому середовищі, однак за умов уповільнення темпів зростання та значному тиску фінансової глобалізації ця модель потребує змін.