Експортна політика в активізації розвитку зернового ринку південних областей України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКСПОРТНА ПОЛІТИКА В АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ ЗЕРНОВОГО РИНКУ ПІВДЕННИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

Спеціальність: Економіка та управління національним господарством

Булюк Олена Валеріївна

Миколаїв, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки відкрив широкі можливості для розвитку сільського господарства в цілому і зерновиробництва зокрема. Тому важливим інструментом нової ефективної системи організації та управління розвитку зернового ринку є експортна політика.

Великого значення набуває розробка теоретичних аспектів і методів стратегії регулювання активізації економічного розвитку зернового ринку через експортну політику. Саме від ефективної експортної політики, як важеля державного регулювання, залежить перспективи міжнародної конкурентоспроможності виробництва зерна, яка багато в чому визначає ефективність зовнішньоторговельних операцій, формує умови співпраці вітчизняних та іноземних аграрних підприємств.

Проблемам формування експортної політики в економічному розвитку зернового ринку присвячені наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема Варналія З.С., Галушка В.І., Гончаренко І.В., Долішнього М.І., Іноземцева В., Каптуренка М.Г., Костенко Н.В., Маліка М.Й., Мармуль Л.О., Павлової Є.В., Рогача О., Роменської В.М., Саблука П.Т., Ступницького О.І., Топіхи В.І., Червена І.І., Ходикіної І.Ю., Федорищевої А.М., Фомішина С.В., Шебаніна В.С., Шевчук Л.Т., Шелегеди Б.Г. та ін.

Разом з тим вирішення низки наукових проблем, що стосуються формування ефективної експортної політики як інструмента активізації економічного розвитку зернового ринку, потребує подальшого дослідження. Зокрема, це стосується проблем оптимізації зовнішньоекономічних зв'язків, структури та інструментів сучасної експортної політики, механізму її розробки та реалізації, ролі експортної політики в поліпшенні конкурентних переваг на зерновому ринку. Актуальним є визначення складових експортної політики у розвитку зернового ринку та впровадження ефективної моделі експортного регулювання його розвитку.

Дослідження названих проблем є виключно актуальним на сьогоднішньому етапі економічного розвитку як з теоретичної, так і практичної точки зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної теми, що виконувалась в Львівській комерційній академії «Напрями активізації інвестиційної діяльності у контексті урядової програми «Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки» (номер державної реєстрації 0104U006489). В рамках вказаної теми розроблені пріоритетні напрямки формування експортної політики в активізації розвитку зернового ринку.

Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є удосконалення теоретичних та прикладних аспектів експортної політики регулювання розвитку зернового ринку, економічних та методичних засад соціально-економічного розвитку південних областей України через ринок зерна, формування системи експортного регулювання економіки південних областей України. Основними завданнями дослідження є наступні:

- розкриття суті та особливостей експортної політики в активізації розвитку зернового ринку;

- висвітлення ролі експортного регулювання ринку зерна у системі механізму реалізації зовнішньоторговельної політики;

- дослідження науково-методичних основ формування експортної політики;

- дослідження досвіду використання експортної політики у системі регіонального управління ринком зерна південних областей України;

- аналіз розвитку міжнародного співробітництва регіону на ринку зерна;

- дослідження динаміки розвитку зернового ринку південних областей України та його особливостей;

- дослідження проблем та перспектив формування конкурентних переваг аграрних підприємств на ринку зерна;

- розробка пропозицій щодо впровадження ефективної моделі експортної політики на ринку зерна південних областей України.

Об'єктом дослідження є процес активізації розвитку зернового ринку через експортну політику.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні положення щодо формування ефективної експортної політики в активізації розвитку зернового ринку,південних областей України.

Методи дослідження, які використані у роботі, базуються на системних загальнотеоретичних і спеціальних економічних підходах до ефективного розвитку зернового ринку в умовах формування системи експортного регулювання економіки України. Теоретичною основою дисертації є фундаментальні положення економічної теорії, досягнення вітчизняної та зарубіжної теорії щодо формування економічних засад розвитку ринку зерна країни в умовах ринкової економіки, теорії та набутий досвід формування концепції експортної політики. У дисертаційній роботі використано загальнонаукові методи пізнання: метод порівняльного аналізу і синтезу (при вивченні товарної структури зовнішньої торгівлі зерном, питомої ваги реалізації сільськогосподарської продукції суб'єктами зернового ринку), метод теоретичного узагальнення (при вивченні передового досвіду інших країн на зерновому ринку), групування і класифікації (при дослідженні структури експорту-імпорту зерна), структурний метод (при вивченні структури експорту-імпорту аграрної продукції за регіонами України), метод статистичного аналізу (при визначенні каналів збуту зерна). Інформаційною базою дослідження були праці українських та зарубіжних учених, нормативно-правові акти України, Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, міжнародні угоди, законодавчі та нормативні акти з питань розвитку ринку зерна, документи Європейської Комісії та Ради Європи, статистичні дані Держкомстату України.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці та розвитку теоретико-методологічних та методичних засад концепції експортної політики, спрямованої на забезпечення конкурентних переваг аграрних підприємства ринку зерна в умовах ринкової економіки та євроінтеграції України. Зокрема, у дисертаційному дослідженні:

Вперше:

- обґрунтовано створення прозорої системи активізації (організації формування та функціонування) ринку зерна за рахунок експортної політики держави.

Удосконалено:

- концептуальний підхід до розробки механізму зовнішньоторговельної політики аграрних підприємств, що базуватиметься на наукових підходах до структурної перебудови зовнішньоекономічних зв'язків України, розвитку експортного потенціалу країни і впровадженні гнучкого механізму регулювання зовнішньоторговельного обміну, підпорядкованого досягненню стратегічних цілей інтеграційного розвитку;

- підхід до визначення існуючих і потенційних конкурентних переваг аграрних підприємств в експортній орієнтації економіки, а також механізм їх реалізації в умовах модернізації вітчизняного виробництва;

- сформовану модель ринку зерна, яка є внутрішньо суперечливою і поєднує в собі протиріччя як експортно-орієнтованої, так і імпортну політику держави.

Отримали подальший розвиток:

- модель оцінки ефективності експортної політики аграрних підприємств України на ринку зерна, яка враховує параметри економічної безпеки, розвиток факторів торгівлі, динаміку умов торгівлі, ключові показники ефективності зовнішньоекономічних відносин, рівень сумісності регіональних та глобальних факторів суспільного виробництва на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин, особливості економічних інтересів окремих регіональних об'єднань, мононаціональних структур, співтовариств, галузей, корпорацій, підприємств і організацій, а також найсучасніші тенденції глобалізації світової економіки;

- організаційно-економічні положення державного регулювання експорту-імпорту сільськогосподарської продукції та послуг на зерновому ринку з метою інтенсифікації використання конкурентних переваг аграрних підприємств південних областей через впорядкування і оптимізацію митних ставок та формування регіональної консалтингової служби, яка сприятиме підвищенню ефективності митно-тарифного регулювання та прискоренню митних процедур;

- механізм реалізації існуючих та потенційних конкурентних переваг суб'єктів зернового ринку в експортно-орієнтованій економіці.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованих в роботі теоретично-методологічних та прикладних результатів при формуванні експортної політики аграрних підприємств і регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держави, розробці пріоритетів та програм соціально-економічного розвитку зернового ринку, удосконаленні механізму використання тарифних і нетарифних методів регулювання зернового ринку України.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в роботі, схвалені та використовуються Державною податковою адміністрацією у Херсонській області (довідка № 1257/10/13-027 від 05.04.2007 р.) та Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8-700-5-8-5-135 від 18.03.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. Внесок автора у сумісно написані праці відображено у переліку наукових робіт. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на 4 міжнародних наукових і науково-практичних конференціях:

- „Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації” (м. Львів, 27-28 жовтня 2004 р.);

- „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу” (м. Київ, 5-6 жовтня 2006 р.);

- „Динаміка наукових досліджень - 2007” (м. Дніпропетровськ,, 16-31 липня 2007 р.);

- „Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика” (м. Миколаїв, 26-28 вересня 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, загальним обсягом 4 д.а.. Серед публікацій окремий розділ у колективній монографії, 6 статей у фахових виданнях та 1 тези доповіді на науковій конференції.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 189 сторінок, із них 166 сторінок основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 15 рисунків і 4 додатки. Список використаних джерел нараховує 151 найменування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено сутність і стан наукової проблеми та її значущість, сформульовано мету та задачі дослідження, його предмет, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено форми апробації та оприлюднення результатів.

У першому розділі “Теоретично-методологічні основи формування експортної політики розвитку зернового ринку” досліджено суть, особливості та чинники формування експортної політики як фактору розвитку зернового ринку південних областей України.

Для досягнення успішного розвитку ринку зерна необхідно оптимально поєднувати стимулювання активності суб'єктів зернового ринку та регулятивну діяльність держави щодо її експортної політики, оскільки з поглибленням інтегрування країни до світової системи господарювання помилка навіть в окремій складовій економічного механізму завдає суттєвої шкоди суспільству. Результати дослідження засвідчили, що досягнення успіху суб'єктами зернового ринку неможливо забезпечити тільки за допомогою традиційних методів державного регулювання, які імпульсивно чинять вплив на економіку, тобто здійснюють одноразове “переміщення” економіки в якісно нові умови, які визначаються, насамперед, кількісними параметрами (наприклад, у контексті експортної політики - підвищенням або зниженням митних ставок).

Аналіз теоретичних засад експортної політики засвідчив, що оптимальною моделлю взаємовідносин національного зернового ринку зі світовим ринком зерна є політика помірного протекціонізму: рух у напрямі політики фритредерства з точковим використанням інструментарію протекціонізму, зокрема експортних регуляторів, функціонування і розвиток яких пов'язані з обслуговуванням усього комплексу економічних взаємин, що складаються між окремими країнами, суб'єктами господарської діяльності та приватними особами на зерновому ринку й потребують відповідного регулювання. Необхідність регулювання ринку зерна диктується, як правило, внутрішніми потребами в забезпеченні національних, насамперед, економічних інтересів, й вагому роль при цьому відіграють експортні відносини, що формуються на ринку зерна. Основні цілі експортної політики формуються із таких блоків як економічні та захисні і представлені на рис. 1.

Основними економічними цілями експортної політики зернового ринку є фіскальні. Дослідження показали, що досвід експортної політики розвинутих країн виконує регулятивні цілі.

Взаємодія усіх елементів зернового ринку виявляється в реалізації встановлених завдань експортної політики на підґрунті відповідної міжнародної законодавчо-правової бази, на підставі якої починає діяти механізм зовнішньоторговельних відносин. Зовнішньоекономічна діяльність впливає на організаційну взаємодію національного ринку, що вимагає адекватної реакції експортної політики. Держава може змінювати напрям розвитку своєї експортної політики, і, відповідно, відбуваються зміни на зерновому ринку країни.

У дослідженні доведено, що недоцільно зводити всю сукупність експортних відносин на зерновому ринку до досить вузького поняття - митного режиму, головна мета якого - встановлення сукупності правил і положень, які визначають статус зернових культур, як товару, що переміщується через митний кордон. Віднесення експортних відносин на ринку зерна тільки до сфери міжнародної торгівлі також значно звужує діапазон їх дії. Безперечно, міжнародні торговельні операції на ринку зерна є одним із головних об'єктів регулювання, але рух капіталу, науково-технічний обмін та інші державні та приватні взаємовідносини потребують не меншої уваги з боку експортного регулювання.

Рис. 1. - Цілі експортної політики у системі зовнішньоекономічного регулювання зернового ринку:

У роботі ґрунтовно проаналізовано експортну політику та особливості її формування на зерновому ринку країни. Формування й реалізація експортної політики країни - це складний і системний процес, у якому беруть участь не тільки суб'єкти функціонування всіх гілок державної влади: законодавчої, виконавчої і судової, але й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин - суб'єктів зернового ринку. Від гармонічного поєднання реалізації економічних інтересів усіх суб'єктів залежить ефективність проведення експортної політики.

Детально досліджено принципи функціонування експортної політики за умов глобалізації світового зернового ринку як загальних закономірностей, у рамках яких реалізуються зв'язки між різними об'єктами і суб'єктами експортної політики, що виявляються при реалізації практичних завдань функціонування митної системи.

Виходячи із принципів побудови експортної політики, експортні відносини розглядаються як сукупність економічних, організаційно-правових взаємовідносин у сфері регулювання діяльності суб'єктів зернового ринку, які базуються на законодавчо закріплених принципах і напрямах експортної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин.

Орієнтація на ринкову модель господарювання суб'єктів зернового ринку з поступовим входженням країни на світовий ринок зерна, збільшення кількості суб'єктів з підвищенням їх активності на зовнішньому ринку не тільки значно розширюють спектр функціональних завдань експортної політики, але й зумовлюють необхідність її докорінної перебудови.

Таблиця 1. - Товарна структура зовнішньої торгівлі України за січень 2007 року:

У другому розділі “Дослідження впливу експортної політики на розвиток зернового ринку південного регіону” аналізується зерновий ринок південних областей України. Доведено, що сільського господарська продукція залишається важливою складовою зовнішньої торгівлі області. У 2006р., за даними Держмитслужби України, підприємствами регіону було експортовано продукції рослинництва на загальну суму 168,2 млн. дол. США, що на 49,9%, або на 56 млн. дол. США більше, ніж у 2005 році. У загальнообласному експорті частка сільгосппродукції збільшилась на 1,6 в. п. і становила 18,8%. В товарній структури зовнішньої торгівлі частка зерна складає 0,1 % від загального експорту продукції України. Дослідження показали, що частка рослинницької продукції у товарній структурі зовнішньої торгівлі країни складає 1,4%, в тому числі зерна - 0,1 %. Питома вага цієї продукції має тенденцію росту. Частка імпорту зернових культур складає 0,1 % (табл. 1).

Ринок зерна півдня України має свої особливості. Він базується на виробничому потенціалі Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Автономної республіки Крим. Дослідження зерновий ринок цих областей були виявлені загальні складові: ґрунтово-кліматичні, виробничий та структурний потенціал, соціально-економічні фактори розвитку. Тому виявлені тенденції розвитку зернового ринку окремої області, наприклад, Миколаївської, притаманні для ринку зерна всіх південних областей України.

Виробничий потенціал Миколаївської області, як однієї з південних областей, є складовою частиною зернового ринку України і визначається розвиненим агропромисловим комплексом, розгалуженою транспортною мережею та розвиненим портовим господарством. Основними культурами рослинництва в області є зернові та технічні - соняшник та цукровий буряк.

Протягом 2006 року сільськогосподарськими підприємствами області було реалізовано аграрної продукції на суму 788,5 млн. грн., з якої вартість продукції рослинництва становила 640,0 млн. грн. (81,2%о загальної виручки). У порівнянні з попереднім роком виручка від реалізації сільськогосподарської продукції зросла на 8,5% (на 61,8 млн. грн.), у тому числі продукції рослинництва - на 3,9% (на 24,2 млн. грн.).

Порівняно з попереднім роком, у 2006 році різко збільшились поставки за кордон пшениці (у 1,9 рази в натуральному виразі) та кукурудзи (у 7,2 рази) і становили 665,9 та 528,8 тис. тонн відповідно. Поставки ячменю, навпаки, зменшились на 21,7% і склали 295,6 тис. тонн.

В структурі реалізації сільгосппродукції Миколаївської області найбільша частка (76,1%) належала зерновим культурам. Про оптову торгівлю зерновими культурами у 2006 році звітувало 410 підприємств області (19,6% від загальної кількості оптових підприємств), якими реалізовано продукції на суму 1929,5 млн. грн., що на 26,5% більше, ніж у 2005 році.

Найбільш активними зерновими партіями були товариства з обмеженою відповідальністю "Нібулон", "Агропродукт", "Продімпортекспорт", "Івего", "Прометей-агро", "Інт-Агро", ПП "Еліос", ПП "Руді".

В таблиці 2 наведені дані, що свідчать про обсяги оптового продажу зерна в Миколаївській області.

Наслідки політики держави у сфері експортного регулювання на ринку зерна (обмеження чи стимулювання експорту у періоді, що аналізувався), засвідчують, що зміни у ставках мита, що здійснювалися в Україні, і зміни обсягів експорту змінювалися.

Обсяги експорту зерна змінювалися під дією певних факторів, а також власних мотивів тих чи інших суб'єктів зернового ринку. Тому формування чинного митного тарифу має провадитися з урахуванням загальнодержавних інтересів залежно від реального стану економіки країни. Необхідно враховувати, такі фактори, як конкурентоспроможність вітчизняної зернової продукції, можливість внутрішнього виробництва, ступінь дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної значущості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних та стимулювання внутрішніх інвестицій. Водночас, варто зауважити, що врахування цих чинників може призвести до відхилення від наведеної вище базової схеми побудови тарифу. Періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок митного тарифу на зернові культури повинна визначатися на базі динаміки розвитку економіки країни.

Таблиця 2. - Обсяги оптового продажу зерна в Миколаївській області, млн. грн.:

Україна, один із провідних світових виробників та експортерів зерна, з початку сезону 2006-2007 років знизила обсяг експорту на 30 % в до 8,246 млн. т. з 11,815 млн. т. за такий же період сезону 2005-2006 років через раніше введені обмеження на експорт. Дослідження свідчать, що експорт пшениці знизився на 54 % до 2,543 млн. т. в 2006-2007рр., а відвантаження ячменю виросли на 31 % до 4,56 млн. т. Експорт кукурудзи з початку сезону впав до 693 тис. т. із 2,29 млн. т. за аналогічний період сезону 2005-2006 років.

За прогнозом, експорт зерна в сезоні 2006-2007 років складе близько 9,5 млн.т у порівнянні з 13,2 млн.т в 2005-2006 рр.

Доведено, що впровадження запропонованих пропозицій щодо вдосконалення діяльності спільних підприємств сприятиме підвищенню ефективності зовнішньоекономічних зв'язків Миколаївської області на світовому зерновому ринку.

Доведено, що створення сприятливого інвестиційного клімату - головна умова успішної політики залучення та використання іноземного капіталу в економіці України. Для забезпечення стабільної правової основи функціонування закордонного інвестора пропонуються її окремі основні елементи, а саме: забезпечення прав власності на землю або права отримання 99-річної оренди землі під будівлями, спорудами, підприємствами при їх купівлі, покращення податкових, митно-тарифних умов для іноземного партнера, гарантування їх стабільності на період 5-7 років, застосування пільг, спрямованих на зменшення ризику втрати капіталу, розробка особливого режиму участі іноземних інвесторів в приватизації, розширення практики двосторонніх домовленостей про взаємний захист інвестицій, розширення взаємодії з міжнародними організаціями, які займаються питаннями інвестиційного співробітництва, особливо з Міжнародним агенством по гарантіям інвестицій (МАГІ), Міжнародним банком реконструкції та розвитку та Міжнародною фінансовою корпорацією.

У третьому розділі дисертаційного дослідження “Формування ефективної експортної політики як інструменту розвитку зернового ринку півдня України” відмічено, вітчизняна економіка втрачає продуктивні робочі місця, новостворену додану вартість, на території України розміщуються ресурсо-, енерго- та екологоємні виробництва, що обслуговують потреби більш розвинених країн світу. 2005 рік, який охарактеризувався суттєвими позитивними зрушеннями в рівнях доходів та життя громадян України, водночас був практично втрачений для процесу зміцнення конкурентних позицій вітчизняних компаній на ринку зерна.

Заходи економічної політики держави, які здійснювалися в цей період, не лише не були орієнтовані на зміцнення конкурентоспроможності українських товаровиробників на зерновому ринку, але й нерідко безпосередньо суперечили реалізації цього завдання. Тому необхідно вирішувати завдання формування відповідної узгодженої системи довгострокових заходів державної експортної політики на зерновому ринку, що спрямоване на оптимальне використання надбаного позитивного підґрунтя для зміцнення конкурентоспроможності на продовольчому ринку, концентрацію технічних, фінансових, людських, організаційних ресурсів, набутих протягом періоду економічного зростання, на завданнях структурної перебудови.

Така експортна політика на ринку зерна має забезпечувати перехід від нинішньої практики здобуття конкурентних переваг переважно за рахунок цінових чинників до реалізації факторних переваг, якими є: природноресурсне багатство, людський капітал, науково-технологічний потенціал, геоекономічні чинники тощо.

Здійснення узгоджених заходів у напрямку забезпечення конкурентоспроможності суб'єктів зернового ринку має відбуватися згідно затвердженої на законодавчому рівні Державної програми розвитку аграрних підприємств.

Головною метою реалізації такої Програми має стати створення в Україні макроекономічного середовища, сприятливого для розгортання ефективного конкурентного змагання на ринку зерна. Між тим, пріоритетне поліпшення використання факторних конкурентних переваг національної економіки та впровадження сучасних засад конкурентоспроможності на зерновому ринку потребуватиме й додаткових спеціальних заходів, орієнтованих на цілеспрямоване формування конкурентоспроможних суб'єктів зернового ринку.

Такі заходи належать до сфер антимонопольного регулювання, цінового моніторингу і контролю, впровадження сучасних засобів захисту внутрішнього зернового ринку, розбудови інститутів довгострокового кредитування для аграрних підприємств, податкового стимулювання інвестицій, інновацій, насамперед у сферах ресурсозаощадження, розширення бюджетного інвестування, підвищення гнучкості ринку праці тощо.

Стратегічна позиція країни у міжнародному поділі праці, конкурентоспроможність суб'єктів зернового ринку забезпечуються лише через адаптацію технологічної структури національної економіки до вимог світового і внутрішнього зернового ринку, яка передбачає активну реалізацію інноваційно-промислової політики, орієнтовану на здобуття нових знань, розробку нових технологічних рішень, комерціалізацію інновацій та технологічну реструктуризацію.

Досягнення цього стане можливим лише шляхом подолання технологічного відставання системи виробництва зернових культур, реальної реалізації інноваційної моделі розвитку національної економіки і зміцнення динамічної конкурентоспроможності суб'єктів нашего загального зернового ринку.

На основі вказаних умов можна визначити основні напрямки підвищення конкурентних переваг суб'єктів зернового ринку (рис. 2).

Нами досліджені основні фактори, що визначають сильні і слабкі сторони південних областей України на ринку зерна (табл. 3).

Велика група факторів, що були досліджені не залежать від підприємств, а визначаються політикою держави в галузі експорту.

Рис. 2. - Напрямки підвищення конкурентних переваг аграрних підприємств на ринку зерна південних областей України:

Важливою частиною організації регулювання експортної політики у розвитку зернового ринку є розробка її ефективних механізмів і інструментів. Торговельні обмеження потенційно ведуть до скорочення торгівлі зерном. Переваги від політики протекціонізму, яка веде до перерозподілу ресурсів з експортних галузей на користь національних виробництв, в такому разі практично нівелюється наслідками скорочення імпорту. Більше того, торговельні партнери на зерновому ринку, з часом, використають відповідні контрзаходи, які з неминучістю призведуть до скорочення експорту зернових з країни.

Таблиця 3. - Фактори, які враховуються в SWOT-аналізу південних областей України на ринку зерна:

Однією з найбільш дискусійних проблем в теорії і практиці експортної політики залишається проблема раціонального поєднання принципів вільної торгівлі і протекціонізму.

Світовий досвід показує, що зовнішньоекономічний порядок, заснований на такому принципі, є найбільш ефективною формою організації і управління зовнішньоекономічними зв'язками в країнах з перехідною ринковою економікою на сучасному етапі. Саме за таких умов виникає можливість все більше інтегруватися в світовий зерновий ринок і, завдяки цьому, користуватися перевагами міжнародного економічного співробітництва.

В умовах інтернаціоналізації виробництва і капіталу потрібно приділяти більшу увагу формуванню різноманітних форм економічного співробітництва, насамперед виробничо-інвестиційному, яке модифікує і робить зерновиробництво більш ефективним. Такий підхід дасть можливість українському суб'єкту зернового ринку розвиватися на базі міжнародного технологічного співробітництва, перейти до нової моделі взаємодії національного господарства зі світовим ринком зерна. Світовий досвід свідчить, що вихід національної економіки на світові ринки зерна забезпечується не тільки продуктом і навіть не галуззю, а міжгалузевим комплексом, який сприяє відтворювальним і технологічним процесам в кожній національній економіці. Виявлення і підтримка розвитку таких форм міжнародного економічного співробітництва повинні бути пріоритетними для української економіки.

ВИСНОВКИ

В роботі запропоновано пріоритетні напрямки ефективної експортної політики, створення прозорої системи активізації ринку зерна, концептуальні підходи розвитку конкурентних переваг експортної моделі зернового ринку, на підставі чого зроблені наступні висновки.

1. Стратегічна позиція південних областей України у міжнародному поділі праці, конкурентоспроможності економіки забезпечується лише через активізацію експортної політики та адаптацію технологічної структури національної економіки до вимог світового і внутрішнього зернового ринків. Досягнення цього стане можливим шляхом подолання технологічного відставання системи виробництва, реальної реалізації інноваційної моделі розвитку регіональної економіки і зміцнення динамічної конкурентоспроможності.

2. Розвиток зовнішньоторговельних операцій на ринку зерна є важливим елементом розширення спектру взаємодії різних зернових ринків в межах єдиного продовольчого ринку. Характерною ознакою зовнішньої торгівлі зерном стала практично повна її лібералізація, яка призвела до змін зовнішньоекономічної стратегії і пріоритетів, що, в свою чергу, вимагало змін в структурі зовнішньоторговельної політики за рахунок встановлення нових форм організації і управління зовнішньоекономічної діяльності південних областей України.

3. Світовий досвід показує, що експортна політика на ринку зерна є найбільш ефективною формою організації і управління зовнішньоекономічними зв'язками областей за умов інтеграції України до СОТ. Важливою частиною організації регулювання експортної політики на ринку зерна є розробка її ефективних механізмів і інструментів. Однією з найбільш дискусійних проблем в теорії і практиці експортної політики залишається проблема раціонального поєднання принципів вільної торгівлі і протекціонізму, як основного елемента активізації розвитку зернового ринку південних областей України. Торговельні обмеження потенційно ведуть до скорочення зовнішньоторговельного обігу країни, що вдалася до протекціоністських заходів в більшій мірі, ніж того вимагають обставини. Переваги від політики протекціонізму на ринку зерна, яка веде до перерозподілу ресурсів з експортних галузей на користь національних виробництв, в такому разі практично нівелюється наслідками скорочення імпорту. Більше того, суб'єкти зернового ринку, з часом, використають відповідні контрзаходи, які з неминучістю призведуть до скорочення експорту зернових в регіонах.

4. Дослідження соціально-економічної ситуації показало, що зерновий ринок півдня України має потужний експортний потенціал, який не повною мірою використовується. Так, за результатами 2006р. разом із збільшенням обсягів експорту та імпорту спостерігається погіршення структурних показників зовнішньоекономічної діяльності порівняно з 2005 р.: частка південних областей у експорті країни зменшилася з 7,5 до 6,7 %, імпорту - з 6,6 до 6,3 %. Відмічено від'ємне сальдо -303,4 млн. дол. США. (у 2005 р. - позитивне сальдо склало 208 млн. дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту скоротився з 1,09 до 0,89. Отримані показники свідчать про необхідність застосування комплексу заходів державного регулювання, зокрема експортної політики, з метою покращення зовнішньоторговельних показників регіону.

5. Інтеграція ринку зерна південних областей України в світовий продовольчий ринок неможлива без формування експортно-орієнтованої структури національного продовольчого ринку. Це передбачає визначення основних зернових культур і виробництв, в яких необхідно розвивати експортну орієнтацію. Науковою основою такої системи повинна стати комплексна програма розвитку експортного потенціалу зернового ринку південних областей України.

6. В активізації розвитку зернового ринку областей півдня України важливу роль відіграє фактор інтеграційного розвитку продовольчого ринку країни, який передбачає освоєння нових ринків зерна, забезпечення експортно-імпортної збалансованості, використання порівняльних переваг міжнародного поділу праці на ринку зерна для нарощування економічного потенціалу продовольчого ринку.

7. Докорінні зміни системи організації і управління зовнішньоторговельними операціями на ринку зерна південних областей України передбачають перехід на відтворювальну (економічну) модель економічних зв'язків, яка повинна базуватися на створенні суб'єктів, здатних забезпечити науково-технічне, виробничо-інвестиційне і торговельно-економічне співробітництво в конкретних ланках продовольчих ланцюгів.

8. Для створення і впровадження нової моделі організації регулювання експортної політики на ринку зерна, як інструмента активізації розвитку півдня України, необхідне комплексне і системне вирішення проблем вдосконалення економічних зв'язків. Для реалізації цієї моделі вкрай потрібно: ринок експортний зовнішньоекономічний

- створення системи управління і господарювання, здатної забезпечити всебічну інтеграцію областей;

- приведення організаційно-економічних структур, органів їх управління у відповідність до завдань інтеграційного розвитку суб'єктів зернового ринку;

- розробка і послідовне впровадження найбільш ефективних механізмів впливу на економічні процеси, що відбуваються на продовольчому ринку.

Зокрема, з метою підвищення ефективності системи експортного регулювання економіки південних областей на зерновому ринку, покращення діяльності митних служб та спрощення митних процедур запропоновано запровадити регіональну систему митного консалтингу, створити регіональну консалтингову структуру (службу), яка буде надавати комплекс послуг з допомоги при оформленні експорту зернових на світовий ринок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Булюк О.В. Розвиток системи управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні / Булюк О.В. // Культура народов Причорноморья: Науч. журнал ТНУ им. В.И. Вернадского. - Сімферополь, 2006. - №84. - С. 91.

2. Булюк О.В. Зовнішньоекономічна діяльність України / Булюк О.В. // Культура народов Причорноморья : Науч. журнал ТНУ им. В.И. Вернадского. - Сімферополь, 2006. - №95. - С. 112-116.

3. Булюк О.В. Перспективні напрямки регіональної митно-тарифної політики / Булюк О.В. // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 47. - Херсон: Айлант. - 2006. - С. 254-257.

4. Булюк О.В.Розвиток митно-тарифної політики співробітництва Причорноморського регіону / Булюк О.В. // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 48. - Херсон: Айлант. - 2007. - С. 219.

5. Булюк О.В. Клайстерна теорія економічного розвитку регіонів / Булюк О.В. // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 50. - Херсон: Айлант. - 2007. - С. 263-269.

6. Булюк О.В. Впровадження ефективної зовнішньоекономічної політики України. Матеріали міжнародна науково-практична конференції // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях глобализации. - Симферополь, 2007. - С. 70-71.

7. Булюк О.В. Європейська інтеграція і транскордонне співробітництво країн. Р1 (1.2,1.3) Теоретичні засади дослідження процесів соціально-економічного розвитку Приморських регіонів у системі міжрегіонального співробітництва: Монографія. - Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ - С. 8-54.

8. Булюк О.В. Перспективне інвестування АПК України. Збірник тез 4-та міжнародна науково-практична конференція молодих вчених // Економічний і соціальний розвиток України у 21 ст. - Ч. 2 - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - С. 343-345.

Размещено на Allbest.ru