Розвиток зовнішньоекономічних відносин в сучасній світогосподарській системі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Розвиток зовнішньоекономічних відносин в сучасній світогосподарській системі

Дашевська Ольга Володимирівна

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Бойцун Наталія Євгеніївна, Міністерство економіки України, заступник міністра.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Новицький Валерій Євгенович, Інститут світової економіки і міжнародних економічних відносин НАН України, заступник директора;

кандидат економічних наук, доцент Кравченко Вікторія Олександрівна, доцент кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна



Анотація

зовнішньоекономічний світогосподарський інтеграція глобалізація

Дашевська Ольга Володимирівна. Розвиток зовнішньоекономічних відносин в сучасній світогосподарській системі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено удосконаленню теоретико-методологічних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічних передумов включення країн до зовнішньоекономічних відносин на рівноправних засадах і визначенню перспективних напрямків включення України до зовнішньоекономічних відносин в сучасній світогосподарській системі.

Досліджено теоретичні основи розвитку світової економіки, теоретичні основи розвитку міжнародної економічної інтеграції в сучасній світогосподарській системі, вплив глобалізації на розвиток економік країн.

Охарактеризовано стан розвитку міжнародних інвестиційних процесів, проаналізовано розвиток зовнішньоекономічних відносин країн в рамках інтеграційних процесів та розвиток зовнішньоекономічних відносин України.

Визначено напрями розвитку сучасної світогосподарської системи, обґрунтовано напрями та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин за участю України, запропоновано напрямки підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки у світогосподарській системі.

Ключові слова: світове господарство, зовнішньоекономічні відносини, міжнародна економічна інтеграція, глобалізація, національна економіка, міжнародна конкурентоспроможність.



Аннотация

Дашевская Ольга Владимировна. Развитие внешнеэкономических отношений в современной мирохозяйственной системе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

Диссертационная работа посвящена совершенствованию теоретико-методологических основ и разработке научно-практических рекомендаций относительно формирования организационно-экономических предпосылок включения стран во внешнеэкономические отношения на равноправных принципах и определению перспективных направлений включения Украины во внешнеэкономические отношения в современной мирохозяйственной системе.

Исследованы теоретические основы развития мировой экономики, теоретические основы развития международной экономической интеграции в современной мирохозяйственной системе, влияние глобализации на развитие экономик стран.

Охарактеризовано состояние развития международных инвестиционных процессов, проанализировано развитие внешнеэкономических отношений стран в рамках интеграционных процессов и развитие внешнеэкономических отношений Украины.

Установлено отсутствие глобального инвестиционного пространства на современном этапе развития мирового хозяйства, определены основные импортеры и экспортеры ПИИ в мировой экономике. Выявлена определяющая роль для стран с развитой рыночной экономикой внутренних инвестиций по сравнению с иностранными.

Установлено, что среди участников внешнеэкономических отношений ведущие позиции по объемам мировой торговли занимают региональные интеграционные объединения, в состав которых входят высокоразвитые страны. Проанализировано участие интеграционных объединений в международной торговле, объемы внутрирегиональной и межрегиональной торговли товарами и услугами.

Анализ развития внешнеэкономических отношений Украины свидетельствует об активизации участия страны в процессах на мировом товарном рынке. Структура экспорта страны свидетельствует о незначительной его диверсификации. Анализ экспорта Украины по экономическим союзам свидетельствует о том, что продукция Украины является конкурентоспособной преимущественно на рынках СНГ и рынках развивающихся стран.

Определены направления развития современной мирохозяйственой системы, обоснованы направления и перспективы развития внешнеэкономических отношений при участии Украины, предложены направления повышения международной конкурентоспособности национальной экономики в мирохозяйственной системе.

Как наиболее перспективные направления развития современной мирохозяйственной системы определены международный технологический обмен и лицензионная торговля. Сделаны выводы об ожидаемых темпах экономического роста регионов мира.

Определены направления и перспективы интеграции Украины в мировое хозяйство, обоснована необходимость разработки и реализации Национальной программы технического перевооружения производства и Национальной программы привлечения иностранных инвестиций, Национальной программы повышения международной конкурентоспособности экономики Украины. Разработан алгоритм принятия решения о выходе предприятия на международный рынок. Предложена модель оценки сравнительных затрат производства на однородную продукцию.

Ключевые слова: мировое хозяйство, внешнеэкономические отношения, международная экономическая интеграция, глобализация, национальная экономика, международная конкурентоспособность.



Summaru

Dashevska Olga Volodymyrivna. Development of External Economic Relations in Modern World Economic System. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2008.

Dissertation work is devoted the improvement of theoretical and methodological bases and development of scientific and practical recommendations in relation to forming of organizationally-economic pre-conditions of including of countries to the external economic relations on equal in rights principles and to determination of perspective directions of including of Ukraine to the external economic relations in the modern world economic system.

Explored theoretical bases of development of world economy, theoretical bases of development of international economic integration in the modern world economic system, influence of globalization on development of economies of countries.

Certainly directions of development of the modern world economic system, grounded directions and prospects of development of external economic relations with participation of Ukraine, directions of increase of international competitiveness of national economy are offered in the world economic system.

Keywords: world economy, external economic relations, international economic integration, globalization, national economy, international competitiveness.



1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасне світове господарство представляє собою складну цілісну систему, формування якої стало об'єктивним наслідком процесів інтернаціоналізації виробництва та обміну. Результатом поглиблення інтернаціоналізації економічних процесів є розвиток міжнародної економічної інтеграції і процесів глобалізації.

На сучасному етапі світогосподарського розвитку економічні відносини країн стають все більш широкими і різноманітними. Для країн світу створюються сприятливі передумови підвищення ефективності функціонування національних економік за рахунок оптимального використання переваг міжнародного розподілу праці. Разом з тим, щоб уникнути негативних наслідків участі в процесах міжнародного співробітництва на всіх рівнях, необхідно мати чітке уявлення щодо особливостей зовнішньоекономічних відносин країн з урахуванням впливу процесів інтернаціоналізації і глобалізації, розвитку міжнародного економічного співробітництва в рамках інтеграційних угруповань і т.д.

Дослідженню різних аспектів розвитку світової економіки, проблем глобалізації і міжнародної економічної інтеграції присвячено праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених: В. Андрійчука, В. Будкіна, П. Бурд'є, Дж. Данінга, Е. Дюркгейма, М. Кіндлебергера, В. Кравченко, А. Кредісова, П. Кругмана, В. Леонт'єва, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, Дж. Мілля, В. Новицького, А. Поручника, А. Румянцева, М. Румянцева, Г. Савіної, П. Самуельсона, П. Сорокіна, Г. Спенсера, А. Тойнбі, А. Філіпенка, Е. Хекшера, Г. Черніченка, О. Шниркова, М. Янковського та ін.

Разом з тим, в системі зовнішньоекономічних відносин недостатньо дослідженими залишаються питання розбудови взаємовідносин країн на рівноправній основі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності на всіх рівнях.

Вищезазначене обумовило вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету за держбюджетною темою «Проблеми інтеграції України в систему світогосподарських відносин» (номер державної реєстрації 0105U000363), у рамках якої проаналізовано розвиток зовнішньоекономічних відносин країн в рамках інтеграційних процесів; тематики науково-дослідної роботи Дніпропетровського університету економіки та права за держбюджетною темою «Формування структури та інфраструктури ринку і реформування державного регулювання економіки в умовах трансформації системи економічних відносин» (номер державної реєстрації 0104U008830), в рамках якої запропоновано напрямки підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки у світогосподарській системі.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методологічних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічних передумов включення країн до зовнішньоекономічних відносин на рівноправних засадах і визначенні перспективних напрямків включення України до зовнішньоекономічних відносин в сучасній світогосподарській системі.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

дослідити теоретичні основи розвитку світової економіки;

визначити роль міжнародної економічної інтеграції в розвитку сучасної світогосподарської системи;

дослідити вплив глобалізації на розвиток економік країн;

охарактеризувати стан міжнародних інвестиційних процесів;

проаналізувати розвиток зовнішньоекономічних відносин країн в рамках інтеграційних процесів;

дослідити розвиток зовнішньоекономічних відносин України;

визначити перспективні напрями розвитку сучасної світогосподарської системи;

обґрунтувати напрями та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин за участю України;

розробити напрямки підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки у світогосподарській системі.

Об'єктом дослідження є розвиток зовнішньоекономічних відносин на сучасному етапі розвитку світового господарства.

Предметом дослідження є організаційно-економічні передумови і організаційно-економічний механізм включення країн до системи зовнішньоекономічних відносин.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань розвитку світової економіки, зовнішньоекономічних відносин, процесів міжнародної економічної інтеграції, глобалізації.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: методи системного аналізу, теоретичного узагальнення, синтезу (для дослідження теорій і моделей розвитку світової економіки); метод статистичного аналізу (для аналізу розвитку міжнародних інвестиційних процесів, дослідження участі інтеграційних об'єднань у міжнародній торгівлі); метод структурного аналізу та метод порівняння (для визначення міжнародних конкурентних переваг національних економік і шляхів їх включення до міжнародного розподілу праці); методи економіко-математичного моделювання (для оцінки порівняльних витрат виробництва на однорідну продукцію з метою визначення рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства) та ін.

Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності, дані Державного комітету статистики України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інформаційні матеріали Організації об'єднаних націй, Світової організації торгівлі, аналітичні звіти міжнародних економічних організацій, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, результати власних досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічних основ формування і розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в системі світогосподарських відносин та розробці науково-практичних рекомендацій щодо включення України до системи міжнародного розподілу праці на рівноправних засадах.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

запропоновано розробку і визначено складові Національної програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки з метою забезпечення рівноправного включення держави до світогосподарських процесів в умовах діяльності в рамках СОТ та забезпечення багатовекторності міжнародної економічної інтеграції України, основними завданнями якої мають стати: підвищення рівня продуктивності праці до рівня високорозвинутих країн світу; створення ефективної системи функціонування економіки України та її суб'єктів, спроможної в умовах жорсткої конкуренції забезпечити сталий розвиток і економічне зростання держави; формування конкурентного середовища національної економіки відповідно до міжнародних норм і стандартів з метою забезпечення передумов для ефективної конкурентної поведінки вітчизняних суб'єктів господарювання на міжнародному рівні;

розроблено алгоритм прийняття рішення щодо виходу підприємства на міжнародний ринок, в рамках існуючої державної зовнішньоекономічної політики та відповідно до зовнішньоекономічних перспектив держави, на основі визначення рівня міжнародної конкурентоспроможності, який складається з таких етапів: оцінка ресурсів підприємства; оцінка ринкового потенціалу підприємства; оцінка запитів споживача; оцінка міжнародної конкуренції, оцінка технологічного рівня виробництва; оцінка ринкової інфраструктури;

удосконалено:

теоретичні основи дослідження глобалізації, а саме обґрунтовано, що в умовах відсутності інституційних структур, здатних регулювати діяльність світової економічної системи, взаємодія національних економік є однією з основних передумов формування глобальної рівноваги в світовій економіці, при цьому дієвим важелем подолання обмеженості внутрішніх ринків країн, нестачі паливно-сировинних, матеріальних ресурсів тощо є інтернаціоналізація як системоутворюючий чинник світового господарства;

методи оцінки міжнародної конкурентоспроможності товаровиробників в системі зовнішньоекономічних зв'язків, а саме на основі використання методу нелінійного програмування (методу Лагранжа) розроблено економіко-математичну модель оцінки порівняльних витрат виробництва на однорідну продукцію, використання якої дозволить оцінити можливість і визначити шляхи рівноправного включення країн до системи міжнародного розподілу праці на мікрорівні;

отримали подальшого розвитку:

понятійно-категорійний апарат міжнародної економіки, а саме економічну інтеграцію запропоновано розглядати як нову форму міжнародних економічних відносин, що передбачає сумісну діяльність ряду держав з метою об'єднання економік країн в єдиний господарський механізм, створення для підприємців певною мірою однакових умов функціонування в рамках всього об'єднання, його відокремлення від решти світової економіки зовнішніми бар'єрами;

теоретичні основи дослідження зовнішньоекономічних відносин, а саме доведено, що найбільш ефективним важелем протистояння глобальним і регіональним вимогам (умовам) визначення напрямків економічного розвитку є управління зовнішньоекономічною діяльністю на мікрорівні, за допомогою якого підприємства (ТНК) мають змогу нівелювати вимоги національних інституційних рамок в процесі інтернаціоналізації своєї діяльності через забезпечення гнучкості, рухливості і сприйнятливості останньої щодо вибору локальних ринків завдяки більш високій мобільності капіталу на мікрорівні.

Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні напрямків та перспектив включення України до системи світогосподарських відносин на рівноправних засадах та в розробці науково-практичних рекомендацій щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки.

Результати дослідження використано: Міністерством економіки України (довідка № 01-01/17 від 15.01.2008 р.) - пропозиції щодо розробки Національної програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки; Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка № 654/06-13 від 14.06.2006 р.) - результати дослідження перспектив розвитку зовнішньоторговельних відносин Дніпропетровської області України з Російською Федерацією; Дніпропетровською торгово-промисловою палатою (довідка №125/02-11 від 06.02.2007 р.); ВАТ «Завод «Дніпропрес» - модель оцінки порівняльних витрат виробництва на однорідну продукцію (довідка №68/11 від 18.10.2007 р.); ВАТ «Південний машинобудівний завод» (довідка №№ 225/04-11 від 22.04.2007 р.) - алгоритм прийняття рішення щодо виходу підприємства на міжнародний ринок.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано в навчальному процесі Дніпропетровського університету економіки та права при викладанні курсу «Міжнародні економічні відносини» (довідка № 325/21 від 09.10.2007)

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: І Міжнародній науково-практичній конференції «Наука: Теорія та практика - 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.), VI міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (Черкаси, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і наука без меж - 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 8 наукових робіт загальним обсягом 4,11 д.а., з яких особисто автору належить 4,01 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 4 одноосібних роботи загальним обсягом 2,76 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 167 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 178 сторінках друкованого тексту, включаючи 28 таблиць на 17 сторінках, 37 рисунків на 21 сторінці.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку світового господарства» досліджено теоретичні основи розвитку світової економіки, розвитку міжнародної економічної інтеграції в сучасній світогосподарській системі, вплив глобалізації на розвиток економік країн.

Аналіз теорій і моделей розвитку світової економіки (теорії зовнішньої залежності, теорії ендогенного зростання, теорії структурних трансформацій, інноваційної теорії економічного розвитку, теорії лінійних стадій розвитку, моделі сталого розвитку, неокласичної моделі вільного ринку та ін.) та поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених (В. Будкіна, П. Бурд'є, Дж. Данінга, Е. Дюркгейма, М. Кіндлебергера, В. Леонт'єва, Д. Лук'яненка, Дж. С. Мілля, А. Поручника, П. Самуельсона, П. Сорокіна, Г. Спенсера, А. Тойнбі, Е. Хекшера, О. Шниркова та ін.) дозволив зробити висновок, що хоча більшість теорій розглядає розвиток світової економіки з точки зору міжкраїнових зв'язків і взаємодії національних економік, вирішальна роль у розвитку світогосподарських відносин належить економічним відносинам на мікрорівні, що формують основу міжнародного розподілу праці. Міжнародна конкурентоспроможність на мікрорівні визначається розвитком національних компаній і якістю мікроекономічного бізнес-середовища, складовими якого є інтенсивність внутрішньої конкуренції, технічний рівень виробничих процесів, маркетинговий досвід, децентралізація як результат диверсифікації діяльності компаній.

Вищим рівнем розвитку світогосподарських відносин є міжнародна економічна інтеграція, багатоплановий і багатовекторний характер якої проявляється як сукупність окремих регіональних інтеграційних процесів, що у поєднанні призводять до виникнення тенденцій загальносвітової економічної інтеграції. Напрямами формування інтеграційних угруповань у світовій економіці є утворення національних і наднаціональних органів, що займаються координацією інтеграційних процесів; утворення транснаціональних корпорацій.

На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що економічну інтеграцію можна розглядати як нову форму міжнародних економічних відносин, що передбачає сумісну діяльність ряду держав з метою об'єднання економік країн в єдиний господарський механізм, створення для підприємців певною мірою однакових умов функціонування в рамках всього об'єднання, його відокремлення від решти світової економіки зовнішніми бар'єрами.

Тенденціями розвитку міжнародної економічної інтеграції в сучасній світогосподарській системі є такі: динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції; нерівномірність розвитку і реалізації форм міжнародної економічної інтеграції; розвиток одночасно з інтеграційними дезінтеграційних процесів; переважний розвиток міжнародних регіональних економічних угруповань; формування умов для розвитку глобальної економічної інтеграції.

В результаті дослідження впливу глобалізації на розвиток країн обґрунтовано, що інтернаціоналізація, як системоутворюючий чинник світового господарства, є дієвим важелем подолання обмеженості внутрішніх ринків країн, нестачі паливно-сировинних, матеріальних ресурсів тощо. За відсутності інституційних структур, здатних регулювати діяльність світової економічної системи, взаємодія національних економік є однією з основних передумов формування глобальної рівноваги в світовій економіці.

Результати дослідження глобалізації як багаторівневої системи (на світовому рівні, на рівні окремих країн, на рівні окремих галузей, на рівні компаній) дозволили зробити висновок щодо суперечливості, нерівномірності її впливу на розвиток окремих країн і регіонів. Оскільки рушійною силою глобалізації є зростання конкуренції, найбільші вигоди від глобалізації отримують промислово розвинуті країни.

У другому розділі «Аналіз розвитку зовнішньоекономічних відносин в світогосподарській системі» охарактеризовано стан розвитку міжнародних інвестиційних процесів, проаналізовано розвиток зовнішньоекономічних відносин країн в рамках інтеграційних процесів та розвиток зовнішньоекономічних відносин України.

Розвиток сучасної світогосподарської системи характеризується широким залученням країн до міжнародних інвестиційних процесів. Разом з тим, незважаючи на зростання взаємозалежності національних економік, інтернаціоналізація світової економіки не усуває якісних відмінностей між державами, що дозволило зробити висновок про відсутність глобального інвестиційного простору на сучасному етапі розвитку світового господарства.

Найбільшими імпортерами ПІІ в світовій економіці є США, Великобританія і Китай, найбільшими експортерами - США, Великобританія і Люксембург. Група розвинутих країн є чистим експортером капіталу у вигляді ПІІ: обсяги експорту ПІІ перевищують обсяги імпорту більше ніж на 300 млрд. дол. США. 2/3 світового обсягу ПІІ становлять інвестиції в акціонерний капітал, частка внутрішньофірмових позик і реінвестування доходів у середньому складала відповідно 23% і 12%, при цьому реінвестування прибутків відіграє основну роль в країнах, що розвиваються. Аналіз імпорту ПІІ за регіонами та окремими країнами свідчить про динамічне зростання потоків ПІІ до даної групи країн, що пояснюється зростанням конкуренції у багатьох галузях і прагненням компаній мінімізувати витрати виробництва, а також активізацією транскордонних злиттів і поглинань.

Як свідчать результати аналізу, для більшості розвинутих країн світу роль внутрішніх інвестицій є визначальною порівняно з іноземними, що зумовлює відсутність у таких країнах, як США, Німеччина, Великобританія, Франція, на відміну від України, спеціальних законів про іноземне інвестування, що означає застосування для резидентів і нерезидентів переважно однакових норм і правил економічної діяльності.

Аналіз світового досвіду свідчить про наявність двох шляхів регулювання міжнародної інвестиційної діяльності на національному рівні: для країн, які активно експортують капітал, характерним є ліберальне ставлення до регулювання іноземних капіталовкладень; для країн, які переважно імпортують капітал, характерним є прийняття єдиного законодавчого акту, що регулює допуск іноземного капіталу в економіку країн.

Міжнародні дво- і багатосторонні угоди регулюють такі питання інвестування: визначення обсягів інвестицій та інвесторів; умови ввозу ПІІ; заохочення інвестицій; загальні норми режиму інвестування; переказ платежів; вимоги до результатів господарської діяльності; процедура позбавлення інвестора прав власності; правила вирішення суперечок; норми поведінки корпорацій.

На наднаціональному рівні регулюються питання забезпечення вільного руху капіталів, гармонізації економічної політики країн, сприяння ефективній роботі відповідних наднаціональних інститутів. Так, в ЄС функціонує Європейський інвестиційний банк, для фінансування інвестиційних проектів країн Східної Європи створено Європейський банк реконструкції і розвитку.

Аналіз розвитку зовнішньоекономічних відносин країн в рамках інтеграційних процесів свідчить, що світовий ринок в умовах розвитку міжнародної економічної інтеграції характеризується високими темпами зростання, що свідчить про поглиблення міжнародного розподілу праці, посилення взаємозалежності країн світу. Встановлено, що темпи зростання обсягів міжнародної торгівлі значно випереджають темпи зростання обсягів виробництва, що обумовлено, в першу чергу, становленням та розвитком нових видів розподілу праці, які лежать в основі міжнародної економічної інтеграції та внутрішньофірмового обміну. Збільшення відкритості економік, що відбувається, пояснюється не тільки поглибленням участі країн у міжнародному розподілі праці, але й необхідністю використання зовнішньоекономічних відносин для вирішення внутрішніх економічних проблем.

Серед учасників зовнішньоекономічних відносин провідні позиції за обсягами міжнародної торгівлі належать регіональним інтеграційним об'єднанням, до складу яких входять високорозвинуті країни. Так, на регіональні інтеграційні угруповання припадає переважна частина світового експорту - EU - 40,6%, NAFTA - 14,5%, МЕRCОSUR - 1,5%.

Значна частина зовнішньої торгівлі країн, які включені до процесів інтеграційної взаємодії, припадає на внутрішньорегіональну торгівлю. Так, в Європейському Союзі частка внутрішнього експорту між країнами-членами становить 67,6%, частка імпорту - 66,2%. Для NAFTA експорт товарів між країнами - учасницями становить 55,9% від загального обсягу експорту країн, що входять до даного інтеграційного угруповання. Разом з тим, вказана залежність не спостерігається в інтеграційних об'єднаннях, до яких входять країни, що мають більш низький рівень економічного розвитку: для країн АSЕАН зазначений показник становить 23,2%, МЕRCОSUR - 12,5%. Зроблено висновок, що місце країн, що входять до двох останніх інтеграційних угруповань, визначають зовнішньоекономічні зв'язки, що зорієнтовані на країни з більш високим рівнем розвитку, які не входять до зазначених інтеграційних об'єднань. Зовнішньоекономічні зв'язки країн Південної та Центральної Америки зорієнтовані головним чином на країни Північної Америки (33,7% від загального експорту регіону), зовнішньоекономічні зв'язки країн з перехідною економікою і країн Африки - на країни Європи (48,2% і 42,7% відповідно).

У товарній структурі світового експорту домінують продукція машинобудування (39%), енергоресурси (14%), продукція хімічної галузі (11%), сільськогосподарська продукція (9%). Сектором світової торгівлі, що найбільш динамічно розвивається, є торгівля наукоємними товарами обробної промисловості.

Аналіз структури світового експорту комерційних послуг свідчить, що більше половини вартості обсягу експорту послуг припадає на транспортні послуги та послуги з міжнародного туризму. Найбільш динамічно розвивається міжнародна торгівля такими видами послуг: управлінські, правові, бухгалтерські, аудиторські, інформаційні, кадрові, банківські, страхові, дослідницькі, рекламні, посередницькі, сервісні та маркетингові.

Результати аналізу розвитку зовнішньоекономічних відносин України свідчать про активізацію участі країни у світовому товарному ринку. Географія країн-партнерів розширюється, разом з тим, структура експорту свідчить про незначну його диверсифікацію: частка металургійної, хімічної, нафтопереробної галузей і АПК становить 60%. Узагальнена структура експортних поставок України наведена у табл. 3. Незважаючи на розвинуту в Україні промисловість, продукція останньої є конкурентоспроможною переважно на ринках СНД і ринках країн, що розвиваються.

На основі проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність розробки комплексу заходів економічного характеру щодо державної підтримки українського експорту, а також щодо створення режиму вільного руху товарів і формування ефективної міждержавної розрахункової системи у зв'язку зі вступом держави до СОТ.

У третьому розділі «Напрями розвитку світової економіки та перспективи включення України до світогосподарських процесів» визначено напрями розвитку сучасної світогосподарської системи, обґрунтовано напрями та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин за участю України, запропоновано напрямки підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки у світогосподарській системі.

В процесі визначення напрямів розвитку сучасної світогосподарської системи зроблено висновок, що перспектива розвитку напрямків економічної діяльності в світі визначається: вимогами щодо зростання ефективності використання всіх видів ресурсів; посиленням процесів інтелектуалізації виробництва і праці. Найбільш перспективним напрямом розвитку сучасної світогосподарської системи визначено міжнародний технологічний обмін і ліцензійну торгівлю у таких галузях: електротехнічна і електронна промисловість, загальне машино- і приладобудування, автомобільна, авіаракетна промисловість, хімія і нафтохімія, біотехнологія, ресурсозберігаючі технології.

При цьому подальший розвиток групи найбільш розвинутих країн - країн-учасниць Європейського Союзу і NAFTA, - перебуває у прямій залежності від розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції: в рамках інтеграційних утворень виникає значна економія на масштабі виробництва для країн-учасниць; країни здобувають додаткові вигоди в ефективності виробництва від посилення конкуренції.

Результати проведеного дослідження дозволили зробити висновки щодо очікуваного збільшення темпів економічного розвитку країн світу: прискорений економічний розвиток країн Південно-Азіатського регіону; більш повільні темпи економічного зростання країн Європейського Союзу, інших країн Європи і країн Центральної Азії; повільні темпи економічного зростання в країнах Близького Сходу і Північної Африки як результат економічної і політичної нестабільності.

Напрями та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин за участю України визначаються напрямками інтеграції України до світового господарства: розвитком процесів енергетичної інтеграції на пострадянському просторі; перспективами інтеграції України до світового ринку металургійної продукції; перспективами інтеграції України до світового ринку послуг; напрямками розбудови транскордонного співробітництва за участю України, що, в свою чергу, вимагає розробки та реалізації Національної програми технічного переозброєння виробництва і Національної програми залучення іноземних інвестицій, для ефективної реалізації яких необхідно забезпечити виконання ряду умов:

залучення іноземних інвестицій в проекти структурної трансформації промисловості;

збільшення обсягів інвестиційних ресурсів в проекти технічного переозброєння виробництва;

ефективне використання інвестиційних ресурсів;

розвиток галузей матеріального виробництва, що визначають міжнародну конкурентоспроможність національної економіки;

створення умов для найбільш повного використання експортних можливостей України.

Доведено необхідність розробки і реалізації Національної програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України з метою забезпечення рівноправного включення країни до світогосподарських процесів. Дана програма повинна враховувати загальнодержавні та регіональні інтереси в умовах діяльності в рамках СОТ та забезпечення багатовекторності міжнародної економічної інтеграції України.

Основними завданнями Національної програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України мають стати такі:

підвищення рівня продуктивності праці до рівня високорозвинутих країн світу;

створення ефективної системи функціонування економіки України та її суб'єктів, спроможної в умовах жорсткої конкуренції забезпечити сталий розвиток і економічне зростання держави;

формування конкурентного середовища національної економіки відповідно до міжнародних норм і стандартів з метою забезпечення передумов для ефективної конкурентної поведінки вітчизняних суб'єктів господарювання на міжнародному рівні.

Перерозподіл матеріальних і фінансових ресурсів в рамках реалізації Національної програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України необхідно здійснювати за інноваційними напрямками економічного розвитку, спрямованого на узгодження національних і транснаціональних конкурентних переваг.

При цьому необхідно посилити регуляторну роль держави, регіонів і компаній стосовно створення умов підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств як передумови виходу вітчизняних суб'єктів господарювання на міжнародний ринок.

В рамках зазначеного алгоритму, з використанням методу нелінійного програмування (методу Лагранжа), розроблено модель оцінки порівняльних витрат виробництва на однорідну продукцію.

Діяльність урядових структур України на сучасному етапі розвитку світогосподарської системи - в умовах вступу країни до СОТ - має бути спрямована, перш за все, на підтримку закордонних операцій вітчизняних ТНК та ТФПГ, просування вітчизняних товарів на ринки інших країн, захист внутрішнього ринку через жорсткі вимоги до якості, екологічності, забезпечення відповідності імпортних товарів національним і міжнародним системам стандартів.



Висновки

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування перспектив розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в світогосподарській системі і розробки науково-методичних основ забезпечення рівноправного включення країн до системи міжнародного розподілу праці на основі підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності суб'єктів господарювання.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. На основі дослідження теоретичних основ розвитку світової економіки доведено, що можливості нівелювання негативних наслідків впливу глобалізації на діяльність національних економік створюються на мікрорівні як результат забезпечення гнучкості, рухливості і чутливості економічної діяльності підприємств (ТНК) в системі зовнішньоекономічних зв'язків держав.

2. Міжнародна економічна інтеграція є вищим рівнем розвитку світогосподарських відносин. Основними тенденціями розвитку даного процесу в сучасній світогосподарській системі є: динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції; нерівномірність розвитку і реалізації форм міжнародної економічної інтеграції; розвиток одночасно з інтеграційними дезінтеграційних процесів; переважний розвиток міжнародних регіональних економічних угруповань; формування умов для розвитку глобальної економічної інтеграції.

3. Надано визначення економічної інтеграції як нової форми міжнародних економічних відносин, що передбачає сумісну діяльність ряду держав з метою об'єднання економік країн в єдиний господарський механізм, створення для підприємців певною мірою однакових умов функціонування в рамках всього об'єднання, його відокремлення від решти світової економіки зовнішніми бар'єрами.

4. В результаті дослідження впливу глобалізації на розвиток економік країн доведено, що інтернаціоналізація економічної діяльності як системоутворюючий чинник світового господарства є однією з основних передумов формування глобальної рівноваги в світовій економіці у умовах відсутності дієвих структур регулювання світової економіки.

5. Включення країн до міжнародних інвестиційних процесів не призвело до створення глобального інвестиційного простору через якісні відмінності між державами. Поряд з основними шляхами регулювання міжнародної інвестиційної діяльності на макрорівні (лібералізація регулювання іноземних капіталовкладень для країн, що активно експортують капітал та жорстке регулювання допуску іноземного капіталу в економіку країн, що переважно імпортують капітал), на наднаціональному рівні регулюються питання забезпечення вільного руху капіталів, гармонізації економічної політики країн, сприяння ефективній роботі відповідних наднаціональних інститутів. Найбільшими експортерами ПІІ в світовій економіці є США, Великобританія і Люксембург, найбільшими імпортерами - США, Великобританія і Китай.

6. Аналіз розвитку зовнішньоекономічних відносин країн в рамках інтеграційних процесів свідчить про поглиблення міжнародного розподілу праці, що пояснюється використанням зовнішньоекономічних відносин для вирішення внутрішніх економічних проблем держав. Провідні позиції за обсягами міжнародної торгівлі належать регіональним інтеграційним об'єднанням, до складу яких входять високорозвинуті країни, - EU, NAFTA, МЕRCОSUR; значна частина зовнішньої торгівлі даних інтеграційних угруповань припадає на внутрішньорегіональну торгівлю. Для інтеграційних об'єднань, до яких входять країни з більш низьким рівнем економічного розвитку, вказана тенденція не спостерігається.

7. Подальший розвиток групи найбільш розвинутих країн - країн-учасниць Європейського Союзу і NAFTA - перебуває у прямій залежності від розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції: в рамках даних інтеграційних утворень виникає значна економія на масштабі виробництва для країн-учасниць, країни здобувають додаткові вигоди в ефективності виробництва від посилення конкуренції.

8. Результати аналізу розвитку зовнішньоекономічних відносин України свідчать про активізацію участі країни у світовому товарному ринку, розширення географії країн-партнерів і одночасно - про незначну диверсифікацію експорту. Зроблено висновок щодо необхідності розробки системи заходів на рівні держави щодо стимулювання експорту.

9. Перспектива розвитку напрямків економічної діяльності в світі визначається вимогами щодо зростання ефективності використання всіх видів ресурсів, посиленням процесів інтелектуалізації виробництва і праці. Найбільш перспективним напрямом розвитку сучасної світогосподарської системи визначено міжнародний технологічний обмін і ліцензійну торгівлю.

10. Напрями та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин за участю України визначаються напрямками інтеграції України до світового господарства: розвитком процесів енергетичної інтеграції на пострадянському просторі; перспективами інтеграції України до світового ринку металургійної продукції; перспективами інтеграції України до світового ринку послуг; напрямками розбудови транскордонного співробітництва за участю України.

11. Зроблено висновок щодо необхідності Розробки Національної програм технічного переозброєння виробництва, Національної програми залучення іноземних інвестицій, Національної програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України з метою забезпечення рівноправного включення країни до світогосподарських процесів.

12. Необхідно посилити регуляторну роль держави, регіонів і компаній щодо створення умов підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств з урахуванням складових запропонованого алгоритму прийняття рішення щодо виходу підприємства на міжнародний ринок в рамках існуючої державної зовнішньоекономічної політики та відповідно до зовнішньоекономічних перспектив держави.

13. З метою оцінки можливості і визначення шляхів включення країн до системи міжнародного розподілу праці на мікрорівні, на основі використання методу Лагранжа розроблено економіко-математичну модель оцінки порівняльних витрат виробництва на однорідну продукцію як метод оцінки міжнародної конкурентоспроможності товаровиробників в системі зовнішньоекономічних зв'язків.



Публікації автора за темою дисертації

1. Дашевська О.В. Експортний потенціал української металургії на російському ринку // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 229: В 4 т. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 399-407. (0,56 д.а.).

2. Дашевська О.В. Зовнішня торгівля України: поетапний аналіз та тенденції розвитку // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 216: В 4 т. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 479-492. (0,75 д.а.).

3. Дашевська О.В. Перспективи розвитку міжрегіональної зовнішньої торгівлі України з Російською Федерацією на прикладі Дніпропетровської області // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 217: В 4 т. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 442-453. (0,75 д.а.)

4. Дашевська О.В. Роль транзитних послуг у формуванні геоекономічної стратегії України // Науковий вісник НГУ: економічні науки, 2006. - С. 94-97. (0,7 д.а.)

5. Дашевська О.В. Теоретичні основи аналізу процесів самоорганізації національної економічної системи // Європейський вектор економічного розвитку. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2007. - С. 101-109. (0,75 д.а.)

6. Дашевська О.В. Проектно-цільове планування зовнішньоекономічних відносин між Україною і Російською Федерацією // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Освіта і наука без меж - 2006». - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 76-78. (0,2 д.а.).

7. Дашевська О.В. Синергетика і системний синтез в регулюванні зовнішньої торгівлі // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Наука: Теорія та практика - 2006». - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 16-17. (0,2 д.а.).

8. Дашевська О.В., Тараненко І.В. Співвідношення економічних та політичних чинників у розвитку системи зовнішньоекономічних відносин України // Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки». - Черкаси: ЧДТУ, 2006. - С. 51-53. (0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено економічні чинники активізації зовнішньоекономічних відносин України.

Размещено на Allbest.ru

...