Інформаційно-інноваційна компонента у формуванні механізмів міжнародної торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ІНФОРМАЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА КОМПОНЕНТА У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЗМІВ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Парубець Олег Валентинович

КИЇВ-2008

Анотація

торгівля економіка міжнародний інновація

Парубець О.В. Інформаційно-інноваційна компонента у формуванні механізмів міжнародної торгівлі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Київ, 2008.

У дисертації досліджується інформатизація міжнародної торгівлі в контексті глобальної конкурентної боротьби та особливостей інноваційного розвитку, з урахуванням сучасних тенденцій міжнародного поділу праці та спеціалізації. Вивчаються зарубіжний досвід формування національної інноваційної системи, макроекономічні та мікроекономічні аспекти інформатизації міжнародного торгового співробітництва, особливості діяльності міжнародних організацій регулювання торгівлі та інформатизації її структури.

Показано, що державна стратегія регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах сучасних міжнародних економічних відносин та глобальної конкуренції повинна базуватися на концепції прискореної інформатизації, яка є складовою та фактором структурної оптимізації економіки.

Обґрунтовуються напрями та інструменти інформатизації міжнародного співробітництва України, оптимізації системи її національної спеціалізації в сучасних умовах, а також механізм формування комерційних стратегій в Україні.

Ключові слова: міжнародна торгівля, інформатизація, інновації, інституціоналізм, глобалізація, міжнародні економічні відносини, міжнародне співробітництво, експорт, імпорт

Аннотация

Парубец О.В. Информационно-инновационная компонента в формировании механизмов международной торговли. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. - Киев, 2008.

В диссертации исследуется информатизация международной торговли в контексте глобальной конкурентной борьбы и особенностей инновационного развития, с учетом современных тенденций международного разделения труда и специализации. Изучаются зарубежный опыт формирования национальной инновационной системы, макроэкономические и микроэкономические аспекты информатизации международного торгового сотрудничества, особенности деятельности международных организаций регулирования торговли и информатизации ее структуры.

Показано, что государственная стратегия регулирования сферы международной торговли в условиях современных международных экономических отношений и глобальной конкуренции должна базироваться на концепции ускоренной информатизации, которая является составляющей и фактором структурной оптимизации экономики. При этом развитие национального экспорта, проникновение на зарубежные рынки высоких технологий, в том числе и информационных, их завоевание, входит в число основных направлений решения задач социального характера благодаря созданию рабочих мест в информационно емкой сфере экономики, увеличению валютных поступлений.

Показаны направления формирования современной системы информационного стимулирования развития экспорта, оптимизации деятельности центров информации об условиях и способах реализации международной торговли, организации доступа к информационным ресурсам участников международного экономического взаимодействия с помощью сети Интернет и новейших средств связи, что должно обеспечить повышение конкурентоспособности как национальной экономики, так и субъектов ведения хозяйства на внешних рынках.

Современные стратегии реализации национальных экономических интересов в либерализируемой системе международной торговли, в частности в рамках ВТО, включают комплекс мероприятий, которые направляются на системное обеспечение конкурентоспособности национальной экономики, которая означает мобилизацию ресурсов с целью реализации ключевых задач оптимизации международно-специализационного профиля государства, усиления и диверсификации научно-технологического потенциала, утверждения инновационной модели развития с акцентом на приоритетных, прежде всего информационно емких отраслях.

Обосновываются направления и инструменты информатизации международного сотрудничества Украины, оптимизации системы ее национальной специализации в современных условиях, а также механизм формирования коммерческих стратегий в Украине. В частности, показана важность системного подхода к анализу проблем участия Украины в многосторонней торговой системе; в частности показано, что участие в ВТО и в других международных структурах, которые регулируют международную торговлю, а также в интеграционных пространствах, не означает автоматической реализации потенциально связанных с этим преимуществ; вместо этого имеет значение четкая оценка собственных экономических возможностей относительно конкуренции на мировом рынке и эффективное применение сравнительных преимуществ национальной экономики.

Показана важность создания эффективного механизма реализации программно целевых установок развития с акцентом на приоритетности высокотехнологичных производств, обеспечения контроля за мета-технологиями. При этом проведение программно-целевых стратегий развития, протекционистской политики и мероприятий по поддержке отечественных товаропроизводителей должно быть основано на максимально полном учете интересов украинских производителей, имеющих инновационный и экспортный потенциал в соответствующих отраслях. В этом контексте создание равных условий конкуренции и конкурентной среды на внутреннем рынке требует адекватной защиты от ограничительной монопольной практики не только со стороны отечественных монополистов, но и со стороны зарубежных конкурентов, которые стремятся не допустить проникновения отечественных товаропроизводителей на «свои» рынки, а также завоевать новые рынки.

В этом контексте нацеленность предприятия не на краткосрочный, а на долгосрочный результат международной экономической деятельности требует особого внимания к прогнозным исследованиям, разработке на основе их результатов, как инновационных рыночных стратегий, так и инновационных товаров и услуг, что обеспечивает в своей совокупности высокую прибыльность хозяйственной деятельности.

Ключевые слова: международная торговля, информатизация, инновации, институционализм, глобализация, международные экономические отношения, международное сотрудничество, экспорт, импорт

Annotation

Parubets O.V. Information and innovative components to the process of forming the mechanisms of international trade. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. Institute for World Economy and International Relations, the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The dissertation investigates the role of informatization of international trade in the context of global competition and considering the specifics of features of innovative development, taking into account the modern tendencies of international division of labor and specialization. The foreign experience of forming of the national innovative system, the macroeconomic and microeconomic aspects of informatization of international trade cooperation, the specifics of activities of international organizations' regulation of trade and informatization of its structure are studied.

It is shown that state strategy of regulation of the sphere of international trade under the conditions of the modern international economic relations and global competition must be based on the conception of speed-up informatization which is the component and the factor of the structural optimization of economy.

The directions and the instruments of informatization of international cooperation of Ukraine, the optimization of the system of its modern national specialization, and also the mechanism of forming the commercial strategies in Ukraine are grounded.

Keywords: international trade, informatization, innovations, institutsionalizm, globalization, international economic relations, international cooperation, export, import.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Початок нового століття характеризується принципово новою ситуацією у сфері міжнародної торгівлі: можна казати про нову роль міжнародної торгівлі як у системі міжнародних економічних відносин загалом, так і з точки зору ефективності макроекономічних та комерційних систем, параметрів їх конкурентоспроможності за умов відкритої економіки. Завдання ефективної інтеграції національних економік до системи світового господарства примусили майже всі країни переорієнтувати стратегію національного економічного розвитку, і зокрема - змінити механізм регулювання зовнішньоторговельних зв'язків у відповідності до загальноприйнятих принципів міжнародної торгівлі, адже умовою економічної інтеграції постає зняття бар'єрів, які захищають національні економіки від конкуренції ззовні. Здійснення зовнішньоторговельної діяльності, еволюція місця країни в системі світового поділу праці повинні сприяти економічному зростанню, захисту як загальнонаціональних інтересів, так і інтересів окремих господарських агентів, збалансованому розвиткові економіки, досягненню рівноваги внутрішнього ринку, а також стимулювати прогресивні структурні зміни.

Проблематиці сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів, розвитку системи міжнародної спеціалізації, міжнародного обміну товарами, питанням регуляторної політики, методологічним аспектам формування міжнародної конкурентоспроможності країн тощо присвячено багато праць вітчизняних вчених, передусім, О. Бородіної, В. Будкіна, І. Бураковського, Т. Вахненко, Я. Жаліла, Б. Кваснюка, І. Крючкової, Д. Лук'яненка, А. Мазаракі, Ю. Макогона, М. Меламеда, В. Онищенка, С. Осики, В. Пятницького, Р. Москалика, В. Точиліна, А. Філіпенка, Т. Циганкової, І. Школи та зарубіжних А. Ілларіонова, М. Мойсеєва, О. Кирєєва, М. Кондратьєва П. Кругмана, П. Ліндерта, М. Обсфельда, Дж. Сороса, Дж. Стігліца, Р. Хасбулатова, Ю. Шишкова, Ю. Яковця.

Проте сучасні зміни, що відбуваються в зовнішньоекономічних зв'язках держав та їх господарських суб'єктів, диктують необхідність перегляду й доповнення низки теоретичних положень. Окрім того, високий ступінь мінливості, який притаманний системі світової торгівлі, динамізм кон'юнктури світових ринків, наявність великої кількості диверсифікованих чинників регулювання економік країн - учасниць міжнародного товарного обміну та їхніх міжнародно-торговельних сегментів спричиняють до необхідності проведення дослідження цієї сфери на кожному етапі її розвитку, особливо зважаючи на те, що інформаційні реалії зумовлюють особливо швидкі зміни моделей відкритих економік, умов міжнародного співробітництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема в процесі роботи над НДР за темою «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (державний реєстраційний № 0106U010980). Особистий внесок дисертанта представлений підрозділом «Інформатизація механізмів міжнародної торгівлі як фактор спеціалізації національних економік».

Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні теоретичних засад та виробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму зовнішньої торгівлі України у відповідності до завдань підвищення інформаційної компоненти у структурі національного відтворювального комплексу та сприяння інноваційним тенденціям його розвитку з урахуванням світового досвіду забезпечення міжнародної конкурентоспроможності та особливостей міжнародної торгівлі нашої країни.

Відповідно до поставленої мети в дисертації поставлено та розв'язано наступні завдання дослідження:

· обґрунтування природи, змісту та функціональної ролі тенденцій інформатизації системи міжнародного співробітництва та поділу праці в умовах глобалізації;

· визначення ролі та функціонального значення міжнародної торгівлі як сфери економічної діяльності на сучасному етапі розвитку глобальної економіки;

· аналіз сутності світових товарних ринків інформаційно-місткої продукції та їх значущості у структурі світового господарства, а також особливостей сучасної міжнародної торгівлі інноваційними товарами;

· виявлення особливостей розвитку торговельних потенціалів країн у контексті сучасного інноваційного розвитку;

· визначення тенденцій інституційного регулювання та напрямів еволюції інституційної інфраструктури міжнародної торгівлі;

· визначення принципових рис та складових механізмів регулювання національних та світових товарних ринків з урахуванням особливостей торгових відносин на національному та комерційному рівнях;

· розкриття змісту зовнішньої торгівлі України як суб'єкта світової економіки в контексті геоекономічних реалій та глобальних комерційних стратегій та виявлення динаміки міжнародної торгівлі України на світових товарних ринках та ринках інноваційної продукції зокрема;

· обґрунтування напрямів оптимізації регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах відкритої економіки України та уточнення компетенції державних органів управління сферою міжнародної торгівлі, з урахуванням завдань підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, а також глобальних і регіональних імперативів розвитку відтворювальних систем за умов інформатизації.

Об'єктом дослідження є система міжнародних економічних відносин, які виникають у зв'язку із сучасними тенденціями у сфері торгівлі інноваційними товарами та інформатизацією механізмів міжнародної спеціалізації відкритих економік в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є інформаційно-інноваційні складові механізму міжнародної торгівлі України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасні економічні теорії та концепції дослідження товарних ринків у контексті становлення інформаційних економік, з урахуванням інституційних тенденцій регулювання сфери міжнародної торгівлі та інструментів інноваційного розвитку.

У роботі використано комплекс загальнонаукових методів пізнання, зокрема при дослідженні методологічних засад інформатизації системи міжнародної торгівлі використовувалися інструменти діалектичного методу, зокрема історичний та логічний підходи, кількісно-якісний, компаративний аналіз. При дослідженні концептуальних поглядів на міжнародну торгівлю в контексті тенденцій спеціалізації та динамізму міжнародного поділу праці (МПП) здійснювався комплексний аналіз економічних теорій та підходів, що лежать в основі інформатизації та інноватизації міжнародної торгівлі, застосовувалися методи індукції та дедукції. Виявлення сучасних особливостей торгівлі інформаційними товарами та послугами здійснювалося на основі аналізу та узагальнення емпіричного матеріалу, насамперед, релевантного міжнародного досвіду стимулювання інформатизації експортних виробництв.

При дослідженні інформаційних тенденцій у системі міжнародної торгівлі, науково-технічного розвитку застосовувався системно-структурний підхід. Дослідження макроекономічних впливів на тенденції інформатизації міжнародного співробітництва здійснювалося за допомогою економіко-статистичних методів дослідження.

Дослідження особливостей та перспектив формування інноваційної моделі спеціалізації в Україні, завдань макроекономічної політики, інституційного регулювання проводилося на базі вивчення та творчого переосмислення досягнень зарубіжної й вітчизняної економічної науки щодо регулювання міжнародної торгівлі, з використанням методів функціонального та галузево-секторального аналізу, на основі уточнення глобальних та регіональних імперативів регулювання міжнародної торгівлі. Виявлення перспективних напрямів комерційних стратегій в ході торгівлі інформаційно місткою продукцією проводився за допомогою аналізу емпіричного матеріалу та методів екстраполяції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на базі комплексного дослідження інформаційно-інноваційних складових сучасних національних механізмів міжнародної торгівлі обґрунтовано напрями регулювання зовнішньоторговельної сфери та визначено систему принципів та критеріїв формування перспективної моделі спеціалізації відкритої економіки України. До основних наукових результатів, які становлять особистий внесок автора у розробку дослідженої проблеми, належить те, що в дисертації було:

вперше:

- розкрито природу інформатизації соціально-економічних механізмів та міжнародної торгівлі, зокрема доведено, що інформатизація не тільки виступає універсальним елементом технологічного прогресу, а й набуває рис дихотомічної інформаційно-інноваційної компоненти у формуванні стратегій міжнародної конкурентоспроможності; показано, що в цьому контексті державна стратегія регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах сучасних міжнародних економічних відносин та глобальної конкуренції повинна базуватися на концепції прискореної інформатизації, яка є складовою та фактором структурної оптимізації економіки, а комерційні стратегії, враховуючи функціональні особливості використання інформаційних продуктів (а саме те, що цикл їх життя є значно коротшим за традиційні цикли життя технологій індустріального суспільства), - прагнути до конкурентної успішності і для цього набувати контроль за технологіями первинного порядку, мета-технологіями;

- доведено наявність подвійного зв'язку між діяльністю на ринку інформаційних продуктів та технологій, з одного боку, та піднесенням соціальних стандартів, з іншого; зокрема показано, що вдосконалення міжнародної спеціалізації країни слід розглядати в контексті стратегії формування економіки знань, створення високотехнологічних виробництв та осередків господарської діяльності, а розвиток національного експорту, проникнення на зарубіжні ринки високих технологій, у тому числі й інформаційні, їх завоювання - для сучасних країн світу входить до числа основних напрямів розв'язання завдань соціального характеру завдяки створенню робочих місць в секторі інформаційно-містких виробництв, збільшенню валютних надходжень;

удосконалено:

- підходи щодо формування нових окремих елементів інституціональної системи в Україні, які можуть застосовуватися на початковому етапі формування інформаційно-місткого експорто-орієнтованого виробництва; зокрема показано механізм інтеграції потенціалу саморозвитку бізнес-гравців із владою на основі ефекту поєднання інтересів бізнесу з регулюючими функціями держави через систему контрактних закупівель, держзамовлень та реалізацію стратегічних довготермінових проектів;

- систему інституційних заходів щодо оптимізації інформаційного забезпечення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах глобальної конкуренції; зокрема показано напрями формування сучасної системи інформаційного стимулювання розвитку експорту, оптимізації діяльності центрів інформації про умови та способи реалізації міжнародної торгівлі, організації доступу до інформаційних ресурсів учасників міжнародної економічної взаємодії за допомогою мережі Інтернет і новітніх засобів зв'язку, що повинно забезпечити підвищення конкурентоспроможності як національної економіки, так і суб'єктів господарювання на зовнішніх ринках;

- системний підхід до подальшого аналізу проблем участі України в багатосторонній торговельній системі; зокрема показано, що участь у СОТ та інших міжнародних структурах, що регулюють міжнародну торгівлю, а також в інтеграційних просторах не означає автоматичної реалізації потенційно пов'язаних із цим переваг; натомість має значення чітка оцінка власних економічних можливостей щодо конкуренції на світовому ринку та ефективне застосування порівняльних переваг національної економіки;

отримали подальший розвиток:

- концепція формування інформаційного профілю в системі міжнародної спеціалізації як ключового фактора оптимізації інвестиційного процесу, що відбиває еволюційну та циклічну природу інноваційного розвитку в сучасному відтворювальному процесі; зокрема виявлено специфіку та ключові характеристики процесу міжнародної торгівлі інформаційними товарами, які впливають на форми їх реалізації в міжнародному товарообігу, зокрема показано, що становлення інформаційного профілю передбачає випереджаюче накопичення інтелектуального капіталу як чинника підвищення капіталізації національної економіки та інструмента структурної оптимізації відтворювального механізму;

- підходи щодо удосконалення захисту національних економічних інтересів України за умов членства у СОТ, зокрема за допомогою системи контролю якості, встановлення системи сертифікатів, нормативів, здійснення відповідних формально-контрольних функцій, які є можливими з точки зору відсутності суперечностей з міжнародними зобов'язаннями держави, а також з використанням режимів доступу до ринків товарів та послуг, використанням формальних та процедур врегулювання суперечок тощо;

- системний аналіз методів і засобів державного регулювання зовнішньоторговельних відносин, на основі чого було запропоновано авторський варіант класифікації інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відкритій економіці, в якому, окрім тарифного і нетарифного, виокремлюється також інституційне та валютне регулювання, а у складі нетарифного увага приділяється організаційним та фінансовим інструментам, зокрема створенню та підтримці інститутів позитивного впливу та податкам; показано необхідність запровадження більш гнучкого та обґрунтованого обмінного курсу гривні за умов вразливості України до зовнішніх шоків при використанні бівалютного кошика (долар - євро).

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому положення можуть бути використані для оптимізації сфери міжнародної торгівлі в сучасних умовах, з урахуванням міжнародного досвіду функціонування відкритої економіки та експортно-імпортного регулювання. Зокрема були обґрунтовані напрями структурної модернізації українських експорто-орієнтованих виробництв та оптимізації імпорту, що може стати важливим кроком з удосконалення зовнішньоекономічної політики держави на макро- та мікрорівні.

Матеріали дисертації щодо обґрунтування напрямів оптимізації сфери міжнародної торгівлі України та інституційних підходів до її регулювання були використані фахівцями секретаріату депутатської фракції «Блок Литвина» у Верховній Раді України при підготовці проектів законів та нормативних актів з питань оптимізації зовнішньої торгівлі України (лист №04-05/8-1702). Основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертації запропоновані для практичного застосування в діяльності Міністерства економіки України.

Матеріали дисертації також використано в навчальному процесі Київського університету туризму, економіки і права, зокрема при підготовці навчально-методичних матеріалів та викладанні наступних дисциплін: „Логістика”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Маркетинг”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації було апробовано автором у виступах на наступних наукових конференціях що пройшли в НДІ Міжнародних відносин Національного авіаційного університету (м. Київ): „Питання інвестиційно-інноваційних стратегій у військовому та цивільному секторах” (25 грудня 2007року) „Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі” (16 січня 2008 року); „Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв'язку” (5 лютого 2008 року).

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, зокрема 3 статті у провідних наукових фахових виданнях (усі в наукових журналах), а також 2 наукові статті в інших виданнях та 2 публікації тез виступів на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів (дев'яти параграфів), висновків, списку використаних джерел і 7 додатків на 24 стор. Основний зміст дисертації викладено на 173 стор., він містить 12 аналітичних таблиць на 12 стор., 5 рисунків на 5 стор. Список використаних джерел налічує 163 найменування та обіймає 15 стор.

2. Основний зміст роботи

У вступі розкриваються актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробленості теми, визначено мету, об'єкт, предмет і завдання дослідження, представлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Інформатизація системи міжнародної торгівлі як фактор спеціалізації національних економік» досліджується феномен інформатизації міжнародної торгівлі в контексті глобальної конкуренції та інноваційних тенденцій розвитку, вивчається еволюція поглядів на міжнародну торгівлю у контексті тенденцій МПП та національної виробничої спеціалізації.

Сучасна система МПП поглиблює суперечності у відносинах між державами, що передусім проявляється у стосунках між багатими й бідними країнами. Відносини між ядром і периферією світової економічної системи характеризуються нееквівалентним економічним обміном. У результаті, для країн-метрополій виникла можливість вилучення додаткових коштів, а для технологічно відсталих країн навіть надходження від експорту, які є істотним джерелом акумулювання капіталу для потреб інформаційного розвитку, можуть використовуватися лише з метою підтримки як правило зношеного обладнання, підприємств примітивної обробки. Це означає для них закріплення примітивної індустріальної моделі та сировинної спеціалізації, а також деградацію інформаційно-містких секторів, функції яких фактично переходять до імпорту.

Міжнародна торгівля опосередковує національну спеціалізацію та постає інструментом «визнання» з боку міжнародного ринку національних виробничих систем і навіть соціально-економічних комплексів. Отже, вона має системовизначальне значення за умов інформатизації всіх сфер соціально-економічного життя. Нарешті, міжнародна торгівля послугами все сильніше впливає на міжнародну торгівлю товарами, особливо, знову таки, наукомісткими. Частково саме в цьому зв'язку з особливою швидкістю зростає кількість послуг в інформаційно-містких секторах (консалтинг, інжиніринг тощо).

Інформатизація якісно видозмінює окремі компоненти відтворювальної системи, характер міжнародних економічних відносин, зокрема елементи самої міжнародної торгівлі. Обмін інформацією за допомогою сучасних засобів електронних комунікацій, частиною якого є торгівля інформаційними товарами та послугами, визначає зміст процесів глобалізації на новому етапі розвитку. Міжнародний обмін зміщується від реалізації матеріалізованих у товарах форм зв'язків («видима торгівля») до нематеріалізованих: обміну науково-технічними досягненнями, виробничим й управлінським досвідом, ноу-хау («невидима торгівля»). Об'єктами такої торгівлі є послуги, у структурі яких знижується питома вага (при зростанні валових обсягів) традиційних видів діяльності (міжнародне транспортування, обслуговування складної техніки, яка сама по собі є предметом міжнародної торгівлі, тощо), а також зростає вага тих робіт, які представляють собою інформаційну діяльність у «чистому вигляді» і пов'язані з обробкою інформаційних масивів або з обслуговуванням інформаційно-місткої продукції. При цьому, міжнародна торгівля взагалі виступає важливим динамізатором розвитку світової економічної системи і випереджає за темпами зростання СВП, а сектор послуг і технологічний обмін характеризуються ще більшим динамізмом в порівнянні із загальною зовнішньою торгівлею.

Розвиток наукоємних галузей і стрімке зростання міжнародного обміну їх продукцією привели до формування теорій неотехнологічного напряму, що пов'язані з теоріями інституціоналізму. Адже логіка традиційних міжнародно-економічних теорій, які базуються на вивченні абсолютних, відносних, факторних переваг, припускає, що спеціалізація, заснована на використанні принципу порівняльних переваг, у принципі забезпечує більше ефективне розміщення світових ресурсів і зростання світового виробництва відповідних товарів, а також пов'язує розвиток зовнішньої торгівлі з тим, що країни є різною мірою наділеними природними багатствами та факторами виробництва, працює обмежено, або не працює взагалі.

Сьогодні дивитися на системи міжнародного товарообміну спрощено, оперуючи виключно ендогенним інструментарієм, властивим сфері міжнародної торгівлі та її дослідження, не можливо. Хоча лібералізація дійсно сприяла розширенню масштабів торгівлі між різними країнами світу, слід підкреслити, що від лібералізації світової торгівлі виграли, перш за все, промислово розвинені країни, вона негативно вплинула на менш розвинені країни.

Виникнення й розвиток універсального світового інформаційного простору, а також системи інформаційних стандартів, що постійно еволюціонує, забезпечують прискорення економічного зростання і дедалі більш виражену технологічну єдність світового господарства. Останнє означає не стільки загальну доступність передових технологій, скільки виникнення ієрархічності доступу до інформаційних цінностей, різнопорядкову здатність використовувати технології й контролювати первинні технології, або мета-технології. Тому важливо стимулювати впровадження передових технологій, переходити на науково обґрунтоване державне управління. Для цього потрібна реалізація програмно-цільової підтримки інноваційних, глобально-конкурентних виробництв з метою подальшого підвищення інноваційної спроможності економіки, зокрема її експортного сектору.

Сьогодні відбувається помітне розширення торгівлі групою інформаційно-містких товарів між розвиненими ринковими країнами, що фактично постає важливою тенденцією сучасного МПП та примітною особливістю формування моделей національної спеціалізації. Зростають не тільки абсолютні обсяги, а й питома частка провідних країн у міжнародній торгівлі послугами науково-технічного, виробничого, комерційними, фінансово-кредитного характеру.

Міжнародна торгівля товарами із високим ступенем доданої вартості та інтелектуальним вмістом, міжнародна торгівля послугами та міжнародна спеціалізація функціонально тісно поєднані між собою. Міжнародний обмін інформаційно-місткою продукцією індукує виробничу активність в інноваційній сфері. При цьому, інноваційними є й ті форми діяльності, зокрема міжнародної торгівлі, які складають «інструментальний апарат» впровадження інновацій та самі інколи можуть трактуватися як інновації, оскільки пов'язані з новими формами організації господарсько-комерційної діяльності.

У другому розділі «Механізми реалізації інформаційних тенденцій у системі міжнародної торгівлі» досліджуються особливості діяльності міжнародних організацій регулювання торгівлі та інформатизації її структури, макроекономічні й мікроекономічні аспекти інформатизації експортно-імпортної діяльності, відповідний зарубіжний досвід формування національної інноваційної системи.

Членство в міжнародних структурах накладає на країни регулятивні обмеження, що підвищують значення послідовної інформатизації соціально-економічних систем, а міжнародно-торговельне регулювання постає складовою програмно-цільового формування глобально конкурентної відкритої економіки. Сучасні стратегії реалізації національних економічних інтересів у лібералізованій системі міжнародної торгівлі, зокрема в рамках СОТ, спрямовуються на системне забезпечення конкурентоспроможності, мобілізацію ресурсів для оптимізації міжнародно-спеціалізаційного профілю держави, посилення та диверсифікацію науково-технологічного потенціалу, утвердження інноваційної моделі розвитку з акцентом на інформаційно-містких галузях.

Традиційно основні важелі державного впливу на міжнародну торгівлю відносять до двох груп - регламентаційно-адміністративної (встановлення правил поведінки для учасників господарського процесу і обмежень ринкової діяльності) та фінансово-перерозподільчої (вплив на стан ринку та перспективи його розвитку за допомогою вилучення частини прибутку через систему оподаткування тощо). У технічному плані пропонована класифікація інструментів втручання держави та компетенції її інститутів показана на рис. 1.

Сучасна інформатизація, посилення можливостей оптимізації управління на всіх рівнях завдяки використанню обчислювальних систем та комп'ютерних технологій, можливості оперативного проникнення на зарубіжні ринки внаслідок використання сучасних маркетингових та інформаційних технологій вимагають застосування більш диверсифікованих та ефективних регулятивних підходів. Посилення державного контролю здійснюється засобами держзамовлення, а також інформаційного забезпечення господарських суб'єктів в контексті загальних регулятивних завдань.



Рис. 1. Класифікація видів інституційного впливу на параметри міжнародної торгівлі

Великі й малі країни здійснюють різні впливи на оточуюче середовище з різними зворотними ефектами. Так, у торгових відносинах США як лідируючої у світовій економіці країни та ЄС, Китаю зі своїми партнерами закладений важливий чинник світового економічного розвитку. Для усіх країн - партнерів цих агентів відносини з ними виступають не тільки каналом збуту та засобом отримання валютної виручки - малі країни прагнуть наблизитися до лідерів за рівнем технологічного розвитку, будучи залежними від тих технологічних циклів, які «замикаються» передусім на США (ефект контролю за т.зв. мета-технологіями).

Провідну роль у зовнішньоекономічних відносинах починають відігравати розробка й реалізація об'єктів інтелектуальної власності, широко розвиваються комерційні форми міжнародного переміщення об'єктів інтелектуальної власності та (імпорт-експорт нового технічного устаткування, продаж патентів, укладення ліцензійних угод та ін.) та некомерційні (угоди про спільні науково-дослідні роботи, практика безоплатної передачі між іноземними контрагентами власних розробок і ноу-хау).

Сучасна міжнародна торгівля супроводжується такими явищами, пов'язаними з інформатизацією, як:

· посилення ролі НТП у розвитку міжнародної торгівлі;

· структурні зміни у напрямку збільшення ваги інформаційно-містких предметів торгівлі;

· зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі на користь готової продукції (особливо наукоємної);

· зростання ваги сектору торгівлі послугами, передусім за рахунок інформаційних послуг;

· посилення ролі інституційного фактору у контексті сприяння інноваційній моделі національної економіки.

Важливим показником інформаційного розвитку суспільства, наявності сучасної інформаційної інфраструктури є ступінь розвинутості інфраструктури інформаційних технологій, їх поширення та функціонування. Показовим у цьому відношенні рейтинг ВЕФ та паризької школи бізнесу Insead, який ранжирує країни за індексом рівня розвитку інформаційних і комунікаційних технологій.

Таблиця 1. Країни з кращою ІT-інфраструктурою

У відповідності до сучасних реалій глобалізації відбувається еволюція взаємин держав і корпорацій. Якщо раніше в якості головного критерію доцільності заходів, що протидіють недобросовісній конкуренції, розглядалися інтереси національних споживачів, цілі зниження цін товарів на ринку, то за умов глобальної конкуренції, коли інтереси суспільств залежать від глобального конкурентного успіху національних компаній на міжнародних ринках, підвищення концентрації інколи не розглядається як явище, що суперечить розвитку конкуренції. Адже сам факт існування глобальних корпорацій у цілій низці випадків (Майкрософт для США, Сіменз для ФРН, Нокіа для Фінляндії тощо) був би неможливим, якби держава не «заплющувала очі» на ефекти монополізму.

Традиційно висока роль торгових посередників у зовнішній торгівлі для дрібних і середніх фірм, які, на відміну від великих компаній, не мають достатніх ресурсів для створення власної збутової мережі країн, модифікується згідно тенденцій спеціалізації й універсалізації. В умовах інформаційної економіки можна казати про нову роль торгових посередників, які не тільки нерідко здійснюють передпродажну доробку товарів, маючи для цього кваліфікований персонал, власну товаросупровідну й сервісну мережу, а й формують інформаційне поле, пов'язане з рекламною та маркетингово-збутовою діяльністю.

У третьому розділі «Формування інноваційної моделі спеціалізації в Україні в системі міжнародної торгівлі» досліджуються макроекономічні тенденції й фактори інформатизації міжнародного співробітництва, оптимізації національної спеціалізації в умовах інформатизації міжнародних економічних відносин, а також механізм формування комерційних стратегій в Україні.

Експортно-імпортні операції традиційно посідають важливе місце в переліку факторів економічного зростання в Україні. Але зовнішньоторговельна політика, яка проводилася в Україні, не характеризувалася результативністю та вагомими результатами.

Необхідними є підходи, що базуються на інституційно-впроваджуваній інноваційній стратегії. Слід відпрацювати систему державної підтримки експортоорієнтованих та імпортозаміщуючих виробництв та виробити стратегію зовнішньоекономічної діяльності, яка була б підлеглою інтересам структурної перебудови національної економіки. У цілях підтримки пріоритетних, соціально значущих галузей, програм слід застосовувати податкові пільги, кредитування експорту, страхувальну підтримку. Необхідним є макроекономічне передбачення, яке б забезпечувало своєчасну концентрацію національних ресурсів на становленні ключових виробництв нового технологічного устрою.

Принципами державного регулювання міжнародної торгівлі можна вважати:

· формування ефективної моделі спеціалізації економіки, яка б передбачала концентрацію на національній території виробництв з великим обсягом доданої вартості, інтелектуально-містких галузей;

· вироблення стратегії науково-технічного, інформаційного розвитку;

· створення ефективного механізму реалізації програмно-цільових настанов розвитку із акцентом на пріоритетності високотехнологічних виробництв, забезпечення контролю за мета-технологіями.

Членство у СОТ є системним фактором розвитку економіки, зокрема залучення іноземних інвестицій. До переваг членства України у СОТ слід віднести те, що воно може сприяти: проникненню на ринки інтеграційних союзів та окремих країн; інтенсифікації переговорів про створення зон вільної торгівлі та інтеграцію до ЄС; уникненню ізоляції від країн ЦСЄ й Балтії, які вже є членами ЄС; збільшенню надходжень до Держбюджету за рахунок збільшення бази митних платежів, зростання обсягів виробництва, активізації торговельного обігу. З'явиться можливість більш справедливого розв'язання міжнародних торговельних спорів, використання виважених та апробованих міжнародною практикою заходів захисту внутрішнього ринку (контроль якості, застосування сертифікатів тощо). Розшириться асортимент товарів і послуг, підвищиться якість пропонованих товарів і послуг, знизяться їхні ціни.

Створюючи нову систему державного регулювання торгівлі в умовах реформування вітчизняної економіки, необхідно врахувати, що, з одного боку, ефективність міжнародної торгівлі забезпечується за допомогою системного інституційного втручання, а з іншого - те, що занадто інтенсивне застосування економічних методів може послабити ефективність власне ринкових механізмів. Результатом може стати як відсутність стратегічного підходу до розвитку підприємств, так і зниження економічної активності суб'єктів господарювання і, як наслідок, зниження сукупних обсягів виробництва товарів та послуг на національній території, а також зниження рівня купівельного попиту на товари й послуги, пред'явленого населенням.

Інноваційний процес як передумова формування моделі національної спеціалізації України може відбуватися з достатньою ефективністю лише за наявності відповідних мотивацій, які повинна формувати й регулювати держава у взаємодії з ринком, його інститутами та дієвими агентами. Завдяки цьому відбувається взаємне переплетіння державних завдань із комерційними пріоритетами, логікою конкуренції.

Для стимулювання інноваційної діяльності, експортних виробництв необхідно проводити активну регулятивну політику, зокрема здійснювати:

· державні закупівлі, науково-технологічну політику;

· застосування макроекономічних важелів стимулювання інноваційного процесу, стимулюючих законодавчих та нормативних актів, податкових пільг, стандартів та ін.;

· розширене фінансування фундаментальних розробок і досліджень в області створення нових технологій;

· оптимізацію процесу розробки, використання й впровадження прогресивних технологічних розробок;

· залучення іноземних приватних інвестицій в рамках ефективних державних програм технологічного й інноваційного розвитку;

· захист прав інтелектуальної власності, можливостей використання потенціалу та наслідків інноваційної діяльності;

· формування постійно оновлюваної інформаційно-аналітичної бази економічної інформації щодо зовнішньоекономічних операцій;

· організацію інформаційних мереж даних про торгівлю та широкого доступу до даних про існуючі організаційні, кредитно-фінансові програми стимулювання експорту, зовнішньої торгівлі.

Митна система України потребує вдосконалення й модернізації у напрямах:

· підвищення ефективності митного тарифу за рахунок його диференціації згідно ступеня обробки з урахуванням наявних здобутків у сфері високих технологій;

· приведення номінального рівня тарифного захисту у відповідність з його ефективним рівнем;

· кардинальної перебудови митного адміністрування для сприяння легальній зовнішньоекономічній діяльності й ефективного захисту від недобросовісної конкуренції.

Важливу роль у справі розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва України можуть відіграти закордонні дипломатичні представництва та торговельні місії, чия діяльність має охоплювати завдання сприяння розширенню на рівноправній основі співробітництва з країнами акредитації за напрямками: наука, техніка, наукомісткі технології, підготовка інженерно-технічних та наукових кадрів; сприяння надходженню прогресивних технологій; розвиток та вдосконалення договірно-правової бази у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва, практична реалізація укладених дво- та багатосторонніх угод.

Висновки

У дисертації отримано наступні наукові результати, які в комплексі вирішують важливе наукове завдання встановлення теоретичних засад та вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму зовнішньої торгівлі України у відповідності до завдань збільшення інформаційної компоненти в структурі національного відтворювального комплексу, сприяння інноваційним тенденціям у експортно-імпортній діяльності та реалізації базових національних економічних інтересів в умовах членства України в СОТ.

1. Міжнародний товарообмін за умов інформаційної економіки набув ознак завершальної, результуючої фази інтернаціонально усуспільнених відтворювальних циклів і виступає динамізуючим елементом МПП, втілюючи наслідки функціонування інших форм міжнародного економічного співробітництва.

На стабільне, стійке зростання обсягів та на диверсифікацію міжнародної торгівлі на початку ХХІ ст. впливають такі чинники, як НТП та процеси інформатизації, що сприяють оновленню основного капіталу, створенню нових, інформаційно-містких та власне інформаційних галузей, прискореній реконструкції, розвитку МПП та інтернаціоналізації виробництва. Причому виникнення нових засобів і методів обробки, обміну, а також споживання економічно значущої інформації не тільки приводять до модифікації й модернізації самого інформаційного виробництва, але й стимулюють структурні зміни в міжнародній торгівлі та в економічній системі загалом.

2. В умовах прискорення НТП та інформатизації, посилення їх впливу на виробництво, передусім на виробництво технічно складних та науково ємких товарів та послуг, зовнішня торгівля набула більш динамічного й багатоваріантного характеру, втративши жорстку прив'язку до структури традиційних порівняльних переваг. Наявність інформації і знань як початкового матеріалу для виробничого процесу постає передумовою міжнародно-спеціалізованого інформаційного виробництва, а масиви інформації виступають в якості набутих факторних переваг та набувають якості інструментів глобальної конкурентної боротьби.

Зростання ролі та значення міжнародної торгівлі послугами, передусім інформаційної її компоненти, зумовлює посилення позицій провідних ринкових країн, країн-технологічних лідерів у світовій торгівлі взагалі.

3. Важливим компонентом міжнародної торгівлі є комплексний міжнародний технологічний обмін у вигляді торгівлі ліцензіями, «ноу-хау» та ін. Ліцензійний та безліцензійний обмін технологіями не долають контроль з боку технологічного донора, що або чітко й однозначно фіксується у конкретній ліцензійній угоді, де визначаються сфера й межі застосування технології, обсяг прав на використання переданої технології (повний, простий, винятковий), форма розрахунків («роялті» або паушальні платежі), термін дії ліцензійного договору та ін., або виступає «природним» наслідком функціонування певного технологічного продукту, який, будучи наділеним якостями «мета-технології», допомагає реалізовувати функціональний контроль за похідними, експортованими технологіями.

4. Програмно-цільові підходи, які поширюються на міжнародну торгівлю, сприяють максимізації національної частки світового продукту, що перерозподіляється у процесі взаємодії держав. Вдосконалення міжнародної спеціалізації країн відбувається в контексті стратегії формування економіки знань, високотехнологічних виробництв, причому розвиток національного експорту, проникнення на зарубіжні ринки високих технологій, у тому числі й інформаційні, їх завоювання входить і до числа завдань соціального характеру (створення робочих місць в інформаційно-місткій сфері, валютні надходження).

5. Розширення СОТ, особливо за умов прогресу інформатизації, не означає послаблення суперечностей міжнародної торговельної системи та уніфікації регулятивних режимів. Для відносно відсталих країн є небезпечним зменшення можливостей використання нетарифних бар'єрів, а для невеликих - застосування режиму найбільшого сприяння у разі прагнення посилити тенденції регіоналізації торгових потоків.

Світовий досвід адаптації до правил СОТ, соціально-економічного розвитку після вступу до СОТ, розв'язання проблем геоекономічного характеру свідчить про доцільність низки конкретних заходів із забезпечення конкурентоспроможності національної економіки: використання процесуальних механізмів СОТ, проведення торгових переговорів та врегулювання суперечок, різного роду обмеження. Зростає роль нетарифних методів, які допускаються, або навіть не врегульовуються СОТ, а також інструментів регулювання сфери послуг, передусім інформаційних.

6. Для захисту своїх прав та забезпечення інтересів власних комерційних агентів, національних виробників товарів та послуг, за умов рівного доступу іноземних виробників та постачальників на національний ринок товарів та послуг у процесах взаємодії з країнами - членами СОТ Україна має застосовувати технічні інструменти підвищення міжнародної конкурентоспроможності, модернізації, підвищення інформаційної місткості економіки (стандарти, які слід застосовувати при захисті внутрішнього ринку від низькотехнологічної продукції, стимулюванні інформаційно-місткого виробництва, із значними обсягами доданої вартості; обмеження та санкції, пов'язані з проведенням санітарного і фітосанітарного контролю, безпекою національних споживачів, попередженням епідемій, епізоотій).

7. Підвищення ефективності торгово-економічного співробітництва України пов'язано з використанням наявних та набутих конкурентних переваг, досягнень у сфері наукових досліджень і технологічних розробок. Слід відпрацювати систему держпідтримки інформаційно-містких експортоорієнтованих та імпортозаміщуючих виробництв, проводити чітку політику регулювання міжнародної торгівлі, державного фінансування, організації страхування комерційної діяльності підприємств, підтримки НДДКР, активізації науки та розробки нових технологій задля поширення інноваційних технологій. Гарантією від негативних наслідків лібералізації торговельного режиму є продуманий інституційний підхід до створення сприятливого клімату для виробників, що повинен мати програмно-цільовий характер.

8. У контексті подальшого розвитку статусу членства України у міжнародних організаціях, структурах, у перспективних міжнародних програмах і проектах необхідно домагатися залучення нашої держави до науково-технічних програм, що здійснюються в рамках відповідних міжнародних організацій або проектів, а також забезпечення національної участі в науково-технічному співробітництві блокових країн, передусім в рамках технологічних, науково-технічних програм ЄС та СНД.

9. Ключовою умовою формування інформаційного профілю в системі сучасної міжнародної торгівлі є організація широкого доступу національних виробників до інформаційних баз, зокрема до даних економіко-технологічного характеру, відомостей про існуючі організаційні, кредитно-фінансові програми стимулювання розвитку експорту, зовнішньої торгівлі, формування інтерактивних інформаційних мереж даних про торгівлю.

10. Необхідно створити інституційну регулятивну систему, за якої суб'єкти комерційної діяльності, і передусім малі та середні підприємства України, мали б можливість користуватися коштами спеціальних кредитних ліній, відкритих в НБУ та у комерційних банках, для сплати кредитів, призначених на закупівлю матеріалів для експортної продукції або для реалізації експортних поставок. Слід диверсифікувати форми фінансування експорту за допомогою як комерційних банків, так і спеціалізованих інститутів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Парубець О.В. Формування інноваційної моделі спеціалізації в Україні // Зовнішня торгівля: право та економіка : Наук. журн. - 2007. - №5(34). - С. 33-38.

2. Парубець О.В. Механізми реалізації інформаційних тенденцій у системі міжнародної торгівлі // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. - 2007. - №5. - С. 74-80.

3. Парубець О.В. Інформатизація системи міжнародного співробітництва як фактор глобальної конкурентної боротьби // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. - 2007. - № 1-2. - С. 223-227.

...