Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень у контексті світового і регіонального розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень у контексті світового і регіонального розвитку»

Спеціальність 08.00.02

Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Таранич Андрій Володимирович

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі маркетингу Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник -кандидат економічних наук, доцент

Гриценко Сергій Іванович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Мікула Надія Анатоліївна, Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів), завідувач відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва;

кандидат економічних наук, доцент Беззубченко Ольга Анатоліївна, Маріупольський державний гуманітарний університет МОН України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Захист відбудеться «09» липня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «___» червня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н.,

доцент С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток світової економіки протягом останніх десятиліть характеризується розширенням і поглибленням світових і регіональних зв'язків через формування глобального ринку капіталів, товарів і робочої сили, а також створенням єдиного інформаційного простору як напрямку глобалізації міжнародних економічних і соціальних відносин.

З іншого боку, значний вплив на світову економіку має прискорений соціально-економічний розвиток окремих регіонів (феномен нових індустріальних країн, зростання економіки Китаю тощо), спричинений демографічним зростанням та урбанізацією деяких промислових центрів.

Глобалізація світогосподарських зв'язків стимулює розвиток міжнародних економічних відносин на макроекономічному рівні та зовнішньоекономічної діяльності підприємств на мікроекономічному. Для України активізація зовнішньоекономічної діяльності належить до актуальних проблем розвитку економіки та національної економічної безпеки, переважно через паливно-енергетичну залежність і від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Одним зі шляхів стимулювання промислового виробництва та регіонального розвитку є створення кластерних утворень у локальних технологічно інтегрованих галузях, що дозволяє підвищувати рівень конкуренції на внутрішньому ринку й активізувати зовнішньоекономічну діяльність із боку підприємств-учасників кластеру.

Зовнішньоекономічна діяльність кластерних утворень забезпечує не лише стабільний регіональний розвиток, але й розширене відтворення в економіці, активізацію зовнішньої торгівлі України.

Теорія кластерних утворень вплинула на формування принципів виробничо-територіального комплексоутворення в економіці України, проте науковий та практичний апарат щодо вирішення цієї проблеми знаходиться на стадії розробки й апробації.

Дослідженню питань розвитку світової економіки, а також інтернаціоналізації та регіоналізації міжнародних економічних відносин присвячено праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як: І. Бураковський, М. Войнаренко, Б. Губський, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, Р. Мокій, С. Мочерний, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, О. Плотніков, Є. Савельєв, П. Друкер, К. Маркс, Ф. Котлер, Д. Рикардо, А. Сміт. Питання розвитку кластерних утворень розглянуті у наукових працях О. Гуменюка, К. Дудкіної, І. Майорової, Н. Мікули, Н. Поповича, Г. Савіної, С. Соколенка, В. Третьяка, Г.Чижикова, М. Портера, Дж. Стигліца. Розробці економічних стратегій діяльності підприємств присвячено праці І. Ансоффа, П. Дойля, Б. Карлофа, М. Круглова, Ж.-Ж. Ламбена, Д. Мінцберга, Д. Моррісона, А. Слівотськи, Д. Траута, стратегій зовнішньоекономічної діяльності України на світовому та регіональних ринках - дослідження С. Богачова, О. Беззубченко, А. Гальчинського, В. Гейця й інших.

Незважаючи на глибину наукових досліджень щодо умов регіонального та світового розвитку, участі країн у світовому розподілі праці, сучасний стан економіки України потребує дослідження питань формування у її складі кластерних утворень як асоціації підприємств однієї галузі, що зберігають юридичну незалежність, конкурентні відносини й орієнтовані на активізацію ділової активності всередині кластеру, а також питань координації стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності у межах та поза кластерним утворенням. кластерний світовий глобалізація економіка

Вищезазначене обумовило актуальність обраної теми дослідження у теоретичному і практичному плані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: кафедри міжнародної економіки - за держбюджетною темою Г06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U012484), у рамках якої поглиблено існуючі теоретичні положення щодо створення кластерних утворень у металургійному комплексі й основи їх зовнішньоекономічної діяльності, що дозволяє виявити ступінь експортного пріоритету окремих регіонів і напрямки товарних потоків у міжнародній торгівлі; кафедри маркетингу -- за держбюджетною темою Г-01/32 «Проблеми розвитку маркетингу і логістики» (номер державної реєстрації 0101U005719), у рамках якої досліджено теоретичні основи побудови стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень, а також визначено шляхи формування та вдосконалення маркетингової політики металургійних підприємств на світовому та регіональних ринках.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методологічних основ створення кластерів у експортоорієнтованих галузях промисловості, і розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень на світовому та регіональних ринках.

Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено такі задачі:

дослідити теоретико-методологічні основи глобалізації та регіонального розвитку світового господарства;

проаналізувати сутність кластерних утворень і сучасну концепцію їх розвитку;

дослідити теоретичні підходи до формування стратегій зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень;

проаналізувати розвиток світової металургії як базової галузі для створення кластерів і виявити сучасні тенденції її розвитку;

здійснити аналіз зовнішньоекономічної діяльності металургійного комплексу України у контексті світових і регіональних інтеграційних процесів;

дослідити вплив євроінтеграційного процесу на зовнішньоекономічну діяльність кластерних утворень у металургійному комплексі;

запропонувати механізм створення кластерів і основи їх зовнішньоекономічної діяльності;

розробити самоорганізаційний підхід до формування кластерних утворень;

визначити стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень на світовому та регіональних ринках.

Об'єктом дослідження є процес зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень в умовах глобалізації та регіоналізації світової економіки.

Предметом дослідження є науково-методичні та практичні аспекти механізму створення кластерних утворень на засадах конкурентної асоціації, а також організаційно-економічні умови формування стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності на світовому та регіональних ринках.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів із питань міжнародної економіки, функціонування ринкових механізмів, формування стратегій зовнішньоекономічної діяльності країн.

У дослідженні використано діалектичний метод наукового пізнання для визначення теоретичних основ і закономірностей розвитку світового господарства та концепції розвитку кластерних утворень; загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення і порівняння (для наукового визначення теоретичних основ формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень), системного аналізу і синтезу (для розгляду механізму створення кластерів і основ їх зовнішньоекономічної діяльності), методи статистичного, економічного аналізу та моделювання (для комплексного дослідження розвитку світової металургії та ринку чорних металів як базової галузі для створення кластерів), методи діалектичної та формальної логіки (для розробки самоорганізаційного механізму створення кластерних утворень і визначення стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності на світовому та регіональних ринках).

Під час дослідження використано закони України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, монографії, фахову літературу, матеріали періодичних видань і мережі Інтернет. Інформаційну основу дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних і науково-методичних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо створення кластерів і визначення стратегій їх зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації та регіоналізації світового господарства.

Конкретні наукові результати, що розкривають внесок автора в розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи, полягають у такому:

вперше:

запропоновано модель стратегічного поля кластерного утворення, що включає три блоки (макросередовище, оференти, споживачі) і відображає вплив п'яти сил конкуренції та некерованих факторів, універсальний характер якої дозволяє використовувати модель при формуванні стратегії розвитку кластерних утворень на світовому та регіональних ринках;

розроблено кластерну модель світового ринку чорних металів як поєднання регіонального та виробничого підходів, що дозволяє виявити ступінь спеціалізації окремих регіонів завдяки світовому поділу праці та виділити напрямки товарних потоків у міжнародній торгівлі, використання якої створює передумови для встановлення коопераційних зв'язків і визначення національних конкурентних переваг країн, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на світовому ринку чорних металів;

удосконалено:

теоретичні основи формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень на світовому та регіональних ринках через обґрунтування включення до її інструментарію методу визначення STPDO-стратегії, що поєднує STP-маркетинг із виключенням принципової несумісності продуктів і видів діяльності, підвищенням синергізму внутрішньосистемної взаємодії та адаптації організаційної структури кластерного утворення до зовнішньоекономічної діяльності;

теорію вхідних і вихідних ринкових бар'єрів за рахунок класифікації вхідних бар'єрів за інформаційними, конкурентними, економічними та ринково-психологічними ознаками і вихідних бар'єрів за економічними та підприємницько-психологічними ознаками, що надає можливість розрахувати ступінь значущості різних видів стратегічних захистів кластерних утворень для подальшого визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності останніх;

дістали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат міжнародної економіки за рахунок сутнісного трактування поняття «кластер» як економіко-територіальної одиниці у вигляді технологічно інтегрованих галузей, що створюють спільну інфраструктуру і локально концентрований ринок праці та капіталу для впровадження інновацій та одержання додаткової вартості через використання експортного потенціалу на світовому та регіональних ринках; поняття «стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень», яку визначено як системне прогнозування споживчих характеристик цільових і сумісних ринків і випуск товарів для трансформації існуючої системи пріоритетів відповідно до цілей експортного розвитку на підставі міжнародного розподілу праці та раціонального балансу товарних, інформаційних і фінансових потоків;

теоретична модель кластерних утворень, а саме принципи їх формування, які доповнено принципом самоорганізаційного розвитку, котрий передбачає наявність циклів саморегуляції та саморозвитку, що запобігає внутрішньому антагонізму його складових і сприяє концентрації кластерних утворень в організаційному і ресурсному плані, при їх формуванні та визначенні стратегії зовнішньоекономічної діяльності, без зайвих витрат ресурсів на поточний контроль цілісності й напрямку руху кластеру.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження доведені до рівня конкретних науково-методичних і практичних рекомендацій. Впровадження одержаних результатів дозволяє прискорити процеси створення кластерних утворень у металургійному комплексі України та формування стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності на основі використання наукового інструментарію.

Результати дослідження використано у практичній діяльності Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (довідка № 79/04 від 21.08.2006 р.) - результати комплексної оцінки промислових підприємств, що можуть бути залучені до кластерних утворень у металургійному комплексі Донецької області; ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (довідка № 218/003 від 28.11.2007 р.) -- критерії відбору оптимальної стратегії зовнішньоекономічної діяльності на основі сегментування і вибору цільових ринків, забезпечення унікальності торговельної пропозиції, виключення принципової несумісності продуктів і видів діяльності; ВАТ «Приватбанк» (довідка № Р.09.01/1-20827 від 22.11.2007 р.) - система цілепокладання створення кластерних утворень у металургійному комплексі Донецької області, за якою можна сформувати фінансові потоки у межах кластеру і його контрагентами на світовому ринку; ВАТ «Докучаєвський флюсодоломітний комбінат» (довідка № 2060 від 19.07.2007 р.) - пропозиції щодо формування комплексної конкурентної стратегії диверсифікації діяльності підприємства на регіональному ринку; а також при підготовці рекомендацій Х, ХІІ, ХІІІ Міжнародних науково-практичних семінарів «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект», які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям для включення до програм науково-технічного розвитку регіонів, зокрема до Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року (довідка №100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р., довідка № 37-01/7.9.7-134 від 27.01.2006 р., довідка № 53-01/7.9.7-134 від 27.01.2007 р.).

Результати досліджень теоретичного і прикладного характеру використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету при створенні науково-методичних комплексів і викладанні дисциплін «Міжнародна конкурентоспроможність підприємств (організацій)», «Міжнародний маркетинг», «Регіональні економічні зв'язки та вільні економічні зони», «Стратегічний маркетинг» (довідка № 930/01-27/3.9.0 від 27.11.2007 р., довідка № 931/01-27/3.9.0 від 27.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно і знайшли своє відображення в наукових публікаціях автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом самостійної роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і одержали схвалення на Х, ХІІ, ХІІІ Міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк - м. Святогірськ, ДонНУ, 2004, 2006 і 2007 рр.), міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми розвитку маркетингу і логістики в транзитивній економіці» (м. Донецьк - м. Святогірськ, ДонНУ, 2002 р.), «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство» (м. Донецьк - м. Маріуполь, ДонНУ, 2004 р.), «Актуальні питання управління людськими ресурсами і маркетингу в контексті стратегії розвитку України» (м. Донецьк - м. Святогірськ, ДонНУ, 2007 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 6 наукових роботах загальним обсягом 2,6 д.а, з яких особисто автору належить 2,4 д.а., із них 5 робіт - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,4 д.а., з яких особисто автору належить 2,2 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 165 найменувань, 3 додатків. Зміст дисертації викладено на 188 сторінках друкованого тексту, включаючи 40 таблиць на 26 сторінках, 25 рисунків на 15 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи розвитку кластерних утворень на світовому та регіональному рівні» досліджено особливості глобалізації та регіонального розвитку світового господарства; розкрито сутність кластерних утворень і сучасну концепцію їх розвитку; узагальнено теоретичні підходи до формування стратегій зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень.

Узагальнення теоретичних основ розвитку світового господарства в рамках тенденцій його глобалізації та регіоналізації дозволило визначити, що провідною рушійною силою такого розвитку є інноваційні засади. У світовій економіці відбулись значні зміни у природі конкуренції, джерелах конкурентоспроможності та принципах економічної політики, що привело до поширення використання інновацій для досягнення стійкого зростання продуктивності праці. Інновації відіграють ключову роль у процесі становлення довгострокового економічного розвитку.

Досліджено основні макроекономічні теорії, що визначають інноваційну продуктивність як залежність від потоків інновацій у національному діловому середовищі, а саме стратегію національних інноваційних систем (Нельсон, 1993 р.); ендогенну теорію зростання (Ромер, 1990 р.); теорію національних промислових конкурентних переваг (Портер, 1990 р.). На основі аналізу автор дійшов висновку, що світове господарство у контексті світового та регіонального розвитку має найбільшу динаміку розвитку на інноваційних засадах.

Запропонована М. Портером теорія національної, регіональної та локальної конкурентоспроможності висунула на перший план кластерну модель господарювання, на основі якої визначено зміни у трактуванні конкурентоспроможності країн через глобалізацію світового господарства: вона досягається за рахунок ефективного впровадження інноваційних технологій і формування важливих світогосподарських зв'язків.

Доведено необхідність базування економічної політики регіонального розвитку на мікроекономічних показниках, що істотним чином впливають на зростання конкурентоспроможності країн, особливо з урахуванням теорії кластерів і виробничо-територіального комплексоутворення. Із використанням кластерного підходу розкрито механізм нівелювання диспропорцій економіко-соціального розвитку окремих регіонів шляхом створення кластерних утворень зі значним експортним потенціалом, науко-, трудо- та капіталомісткістю. Дослідження цих зв'язків дозволило окреслити економічне середовище кластеру та представити його у вигляді моделі, наведеної на рис. 1.

Рис. 1. Модель економічного середовища кластеру

Досліджено генезис і еволюційні форми кластерів, що ґрунтуються на об'єднанні великого бізнесу (скандинавський тип), середнього та малого бізнесу (італійський тип), розкрито відмінність кластерних і мережних структур, на підставі чого характер функцій кластерних утворень визначено як інфраструктурний: пожвавлення ділової активності малого та середнього бізнесу; стимулювання науково-технічного прогресу через проведення фундаментальних і прикладних досліджень із високою мірою впровадження результатів у виробництво; залучення венчурних інвестицій через технологічні парки та бізнес-інкубатори; здійснення кредитування експортних операцій.

Викладено дефініцію терміна «кластер» як економіко-територіальної одиниці у вигляді технологічно інтегрованих галузей, що створюють спільну інфраструктуру і локально сконцентрований ринок праці та капіталу для впровадження інновацій та одержання додаткової вартості через використання експортного потенціалу на світовому та регіональних ринках.

Запропоновано модель стратегічного поля кластерного утворення (рис. 2), що відображає внутрішні конкурентні відносини експортоорієнтованої галузі й ефект від кооперування. Дана модель є основою для подальшого визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень за допомогою авторського методу STPDO-стратегії, який дозволяє виявити ступінь експортного пріоритету і напрямки руху товарних потоків у міжнародній торгівлі, що складається із трьох послідовних етапів.

Рис. 2. Модель стратегічного поля кластерного утворення

1. Вибір стратегії включення до світового ринку та створення міжнародної структури організації бізнесу.

2. Формування заходів впливу на цільових споживачів у межах STPDO-стратегії через сегментацію ринку (S), вибір цільових сегментів (T), позиціонування продукту в обраних сегментах (Р), диференціацію від найближчих і впливових конкурентів (D), створення або адаптацію організаційної структури підприємства чи всього кластеру (О). Завершує цей етап продуктова (Р) і елементна (Е) сумісність зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень та розробка предметних заходів маркетингового циклу (4Р).

3. Вибір форми стратегічного захисту кластерних утворень.

Виявлено прискорений соціально-економічний та науково-технічний розвиток окремих регіональних блоків країн і відставання інших і зроблено ряд висновків: сучасний етап розвитку світової економіки характеризується як глобалізаційний і неоднорідний за масштабами; формування кластерних утворень є провідним засобом підвищення конкурентоспроможності країн за умов здійснення кластерами ефективної зовнішньоекономічної діяльності на засадах інноваційного розвитку; стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень є взаємопов'язаною з маркетинговою активністю на зовнішніх ринках, яка активно впливає на ефективність проміжних і кінцевих результатів. Такий підхід дозволив викласти авторське визначення «стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень» -- системне прогнозування споживчих характеристик цільових і сумісних ринків і випуск товарів для трансформації існуючої системи пріоритетів відповідно до цілей експортного розвитку на підставі міжнародного розподілу праці та раціонального балансу товарних, інформаційних і фінансових потоків.

У другому розділі «Аналіз стану і перспектив розвитку кластерних утворень у світовій та регіональній економіці» здійснено аналіз сучасних тенденцій розвитку світової металургії та ринку чорних металів як базової галузі для створення кластерів; проаналізовано зовнішньоекономічну діяльність металургійного комплексу України у контексті світових і регіональних інтеграційних процесів; розкрито вплив євроінтеграційного процесу на зовнішньоекономічну діяльність кластерних утворень у національному металургійному комплексі.

Світовий ринок чорних металів відноситься до групи зі сталим розвитком: зміна технологічних укладів у галузі відбувається раз на 30-50 років із тенденцією до скорочення довгих економічних хвиль. У динаміці розвитку світової та регіональних економік виділено період післявоєнного відновлення і бурхливого індустріального розвитку країн Європи, США і Японії. Зараз цей процес закінчено, виробництво сталі в Азії, Європі та США вийшло на стабільний рівень, що характеризується насиченістю ринку на рівні 92-95% (див. таблицю).

Таблиця: Світове споживання сталі в 2006 р.

Показник	Австралія	ЄС	Китай	США	Україна	Японія
Ємність потенційна	млн. т	10	172	300	88	19	83
	кг/особу	500	400	200	350	400	550
Ємність фактична	млн. т	9,2	164	277	81	7	83
	кг/особу	460	380	185	324	146	550
Виробничі потужності	млн. т	8,2	202	262	101	41	117
	кг/особу	410	468	175	404	854	780
Експорт	млн. т	1	44	--	30	35	35
Імпорт	млн. т	2	16	15	10	1	1
Населення, млн. осіб	20	431	1 500	250	48	150
Насиченість ринку, %	92	95	92	92	36	100

Аналіз структури світового ринку чорних металів довів її неоднорідність. Залежно від потужностей із виробництва сталі та характеру вихідної сировини виділено такі види регіональної спеціалізації (рис. 3):

1) первинний виробничий кластер із виплавки передільного чавуну та сталі із залізорудної сировини і торгівлі на світовому ринку чорних металів продукцією первинного переділу (збагачена руда, чавун, сляби, катанка) і металобрухтом: Австралія, Бразилія, Китай, Росія, США, Україна;

2) вторинний виробничий кластер продуцентів готового металопрокату кінцевих стадій обробки (листовий, у тому числі оцинкований, сортовий прокат, труби, канати, арматура, дріт, металовироби): ЄС, Японія, і, перетинання з першим кластером, Австралія, США;

3) третинний виробничий кластер - мініметалургійні цехи продуцентів важкого і транспортного машинобудування, авіа- і суднобудування: Канада, а також країни першої та другої груп;

4) зведений кластер споживачів металовиробів кінцевих стадій обробки і продукції машинобудівного комплексу: Африка, АТР, Близький Схід, Латинська Америка, СНД, Центральна Європа.

Рис. 3. Зведена кластерна структура світового ринку чорних металів

Серед регіональних груп ринок ЄС визначено як крупний і доступний для української металопродукції за рахунок мінімальних транспортних витрат і сприятливої різниці у собівартості виробництва та кінцевих ринкових цін. Проте зовнішньоекономічна діяльність із країнами ЄС ускладнюється необхідністю одержання ліцензій на поставку металопрокату, а розширення ЄС створює проблему доступу на європейський металоринок для українського металу кінцевих стадій обробки. В ЄС експортується продукція низьких технологічних переділів - близько 51% займають напівфабрикати, 28 - чавун, 11% - феросплави. У цілому частка сировини, металобрухту і напівфабрикатів становить близько 92%. Таким чином, виявлено резерв зростання зовнішньої торгівлі на світовому та регіональних ринках через заміщення в експорті металургійних напівфабрикатів продукцією високих переділів.

Із 2002 р. до цього часу розвиток металургійного комплексу України характеризується зростанням конкуренції на внутрішньому ринку з виробниками ближнього зарубіжжя, а стратегія зовнішньоекономічної діяльності складається з визначення видів спеціалізації та пріоритетів розвитку на світовому ринку чорних металів. Визначено ряд проблем, що заважають активізації розвитку металургійного комплексу України:

1) нові умови торгівлі на світовому ринку чорних металів через надмірне регулювання на провідних ринках (США, ЄС, Китай);

2) відсутність державної стратегії розвитку гiрничо-металургiйного комплексу України й ефективних програм стимулювання на регіональному рівні;

3) моральне і фізичне зношення основних фондів металургійних підприємств, що не дозволяє приділяти уваги додатковому впровадженню енергозберігаючих і природоохоронних технологій;

4) за кількістю зайнятих металургійні підприємства мають статус містоутворюючих, унаслідок чого виникає недостатній соціальний розвиток таких міст, забруднення навколишнього середовища і різке погіршення здоров'я населення;

5) законодавче забезпечення сприятливих умов праці підприємств, а саме механізм повернення ПДВ або неефективна амортизаційна політика;

6) відсутність галузевої та міжгалузевої координації у матеріально-технічному забезпеченні, технологічному переозброєнні, організації експорту;

7) нераціональна структура експорту: частка сировини, металобрухту і напівфабрикатів становить близько 92%.

Комплексне вирішення зазначених проблем є можливим за рахунок створення кластерних утворень у металургійному комплексі України шляхом розробки механізму створення та функціонування кластерних утворень, формування стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності на світовому та регіональних ринках.

У третьому розділі «Формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень» запропоновано механізм створення кластерів і напрями їх зовнішньоекономічної діяльності; обґрунтовано використання самоорганізаційного підходу до формування кластерних утворень; визначено стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень на світовому та регіональних ринках.

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерного утворення визначається як послідовність обґрунтованих оригінальних рішень, відмінних від дій конкурентів на світовому та регіональних ринках, що мають пріоритетне, цільове значення, і у довгостроковій перспективі орієнтованих на захист прибутку сукупного продуктового портфеля кластера. Автором запропоновано таку послідовність етапів формування стратегії розвитку та зовнішньоекономічної діяльності кластерного утворення:

1) формування сукупного продуктового портфеля кластера з виокремленням у ньому самостійних і обслуговуючих підрозділів, зосереджених у корпоративному центрі управління;

2) аналіз можливостей і загроз по кожному підприємству та кластеру в цілому;

3) аналіз конкурентного потенціалу і вагомості кластеру для цільового ринку;

4) групування підприємств кластеру за категоріями самодостатності, потреб у додаткових інвестиціях і безперспективності;

5) рішення про розвиток нового напряму бізнесу або виділення самостійних кластерів з існуючої структури;

6) розробка довгострокової програми розвитку продуктового портфеля за стратегіями зростання, «зняття вершків» або елімінації;

7) координація і синергія виробничої, маркетингової та соціальної політики для кожного підприємства і кластеру в цілому;

8) програма PR (спорт, свята, суботники тощо) і участь у житті міст, де розташовані вагомі учасники кластерного утворення, лобіювання інтересів в органах місцевої влади;

9) формування внутрішньогосподарського балансу і загальнокластерного фінансового плану.

Кластерні утворення потребують інформаційної та законодавчої підтримки з боку держави. Тому рекомендовано двосторонній характер процесу формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень. З одного боку, уряд має доводити до виконавчого органу кластерного утворення гарантії щодо товарної підтримки, заходи зі стимулювання випуску і вимоги до якості товарів. З іншого боку, серед компетенцій виконавчого органу визначено нормування квот на експорт до тих країн, де діють кількісні обмеження, аналіз обсягів, структури випуску та реалізації продукції, у тому числі на світовому ринку, які визначаються кожним підприємством самостійно.

Дослідження автора щодо складу ринкових бар'єрів дозволили розробити подальшу класифікацію складу вхідних і вихідних бар'єрів для створення та функціонування кластерних утворень.

Для формування ефективного кластерного утворення з окремих підприємств на певній території, пожвавлення бізнесового середовища в регіоні та присутності на зовнішніх ринках йому необхідно подолати вхідні бар'єри, серед яких виділено: а) економічні, б) інформаційні, в) ринково-психологічні і г) конкурентні. До економічних відносяться: придбання земельної ділянки, будинків, устаткування, сировини, наймання робочої сили, витрати на випуск пробної партії продукції або забезпечення виробничої програми для подальшої економії на масштабах виробництва, фінансування доступу в канали розподілу, обслуговування кредиту; до інформаційних -- відсутність досвіду, ноу-хау, патентного захисту; до ринково-психологічних -- «бар'єри недовіри» до нового продукту, лояльність споживачів до певної марки або постачальника; до конкурентних -- протидія конкурентів, що може носити неціновий, ринковий характер або ціновий, позаринковий характер, у вигляді монопольної змови.

У процесі подолання бар'єрів на вході до світового ринку кластерне утворення формує власні вихідні бар'єри, серед яких виділено економічні та підприємницько-психологічні. За своєю природою вони діють із середини кластеру під впливом факторів внутрішнього конкурентного середовища: стартові витрати за винятком вартості, перенесеної на знову створений продукт, утворюють економічні вихідні бар'єри. Підприємницько-психологічні вихідні бар'єри являють собою питання, пов'язані із припиненням діяльності на ринку і невиправданням очікувань постачальників, співробітників, посередників, споживачів й уряду країни.

На основі дослідження механізму функціонування вхідних бар'єрів для кластерних утворень зроблено висновок, що конкурентний потенціал можна визначити за виробничо-торговельним галузевим балансом як балансову модель ринкового захисту країн, а також порівняти галузеві кластерні структури. Модель описується балансовим рівнянням

ЄР = ВП - Е + І, ЄП ? ЄР,

де ЄП -- потенційна ємність ринку;

ЄР -- річна ємність ринку;

ВП -- сукупні виробничі потужності;

Е -- експорт;

І -- імпорт.

Графічний зміст моделі: гістограми експорту й імпорту наочно відображають стан зовнішньоторговельного балансу за певною товарною групою та міру відкритості або захищеності внутрішнього ринку; додатково захищеність внутрішнього ринку відображає гістограма ємності / насиченості.

Економічний зміст моделі: співвідношення постачання на внутрішній ринок і експорту характеризує його захищеність вхідними бар'єрами (ступінь імпортозаміщення у структурі товарного торговельного балансу) і регулятивність (захист ринку від перевиробництва та падіння цін).

За результатами розрахунків балансових моделей ринкового захисту для Австралії, ЄС, Китаю, США й України (рис. 4) визначено, що економіка ЄС, США й України є експортоорієнтованою, а Австралії та Китаю - імпортоорієнтованою, що характеризує структурну перебудову промислового комплексу останніх.

Рис. 4. Балансові моделі ринкового захисту країн

Аналіз показників регіонального розвитку довів, що в Україні склалися різні умови для створення кластерів через диференціацію промислового та соціально-економічного розвитку областей. Так, Луганська і Донецька області найбільше відповідають обом критеріям - для них на державному рівні треба розробляти програми з підтримки кластерів.

Кластерне утворення потрібно створювати у вигляді горизонтальної інтеграції підприємств із першим-четвертим рівнями металургійного переділу, які випускають стандартний високоліквідний сортамент для створення якісної внутрішньої конкуренції, а також мають спеціалізовані виробництва всього сортаменту металопродукції.

Особливістю металургійного кластеру є залежність від значного обсягу капітальних вкладень і обігових коштів, спрямованих на: а) фундаментальні та прикладні дослідження розвитку технологій будівництва, виготовлення та експлуатації металургійного обладнання; б) виготовлення, транспортування та монтаж металургійного обладнання; в) будівництво будівель, споруд і супутньої інфраструктури; г) придбання сировини й енергоносіїв, а також товарне кредитування збуту, у першу чергу здійснення руху напівфабрикатів у межах кластеру; д) розвиток соціальної інфраструктури (освіта, охорона здоров'я та навколишнього середовища).

Додатковий ефект від створення кластерних утворень буде до 0,24 млн. т сталі. Якщо цей метал буде реалізовано на ринку ЄС, то виручка складатиме 105,99 млн. євро. За експертними оцінками, повна заміна мартенівського виробництва України на альтернативні сталеплавильні потужності складатиме 5-7 млрд. дол. США. За цих умов термін окупності інвестицій у середньому по галузі за рахунок лише додаткового ефекту складатиме 35-50 років, а з урахуванням амортизаційних відрахувань він може бути скорочений до 16-19 років. При зростанні експортних цін до рівня 540 євро/т термін окупності за рахунок додаткового ефекту скоротиться до 29-40 років, а з урахуванням амортизаційних відрахувань - до 15-17 років.

Формування ефективної стратегії зовнішньоекономічної діяльності має спиратись на принципи самоорганізації, за якими кластерне утворення повинно бути відкритим для зовнішніх впливів і складатися лише із самоорганізаційних одиниць, тоді спільні ресурси будуть витрачатись на прогресивний розвиток кластеру, без зайвих витрат на поточний контроль.

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності металургійного кластеру має спиратися на реалізацію металопродукції з високою доданою вартістю через мережу металосервісних, логістичних і консультаційних центрів, у тому числі за довгостроковими угодами з великими та середніми споживачами.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі удосконалення теоретико-методологічних підходів і розробки науково-практичних рекомендацій щодо створення галузевих кластерів і визначення стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності на світовому та регіональних ринках.

За результатами дослідження зроблено нижченаведені висновки.

1. Глобальний і регіональний розвиток світового господарства посилює процеси світової торгівлі через міжнародний розподіл праці, спеціалізацію та кооперування, проте негативно впливає на нерівномірність соціально-економічного розвитку країн, унаслідок чого змінюються пріоритети щодо розміщення та динаміки розвитку промислових центрів, значення і темпи впровадження інновацій в останніх. У контексті світового та регіонального розвитку кластери визнано такою інноваційно-виробничою системою, що формує нові перспективи відтворювального розвитку і визначає конкурентоспроможність окремих регіонів на інноваційних засадах.

2. На відміну від окремих підприємств і галузей, кластери повною мірою відповідають характеру глобальної конкуренції, оскільки вони виявляють і задовольняють специфічні вимоги замовників до кінцевої продукції чи послуг, забезпечують упровадження інноваційних технологій, формують важливі світогосподарські зв'язки, що є ключовими важелями у конкурентній боротьбі. Розглянуто функції кластерних утворень, характер яких визначено як інфраструктурний: регіональна концентрація ділової активності малого та середнього бізнесу; стимулювання науково-технічного прогресу; залучення венчурних інвестицій; кредитування експортних операцій.

3. Викладено дефініцію терміна «кластер» як економіко-територіальної одиниці у вигляді технологічно інтегрованих галузей, що створюють спільну інфраструктуру і локально сконцентрований ринок праці та капіталу для впровадження інновацій та одержання додаткової вартості через використання експортного потенціалу на світовому та регіональних ринках.

4. Доведено, що у контексті світового і регіонального розвитку стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень є взаємопов'язаною з маркетинговою активністю на зовнішніх ринках, яка активно впливає на ефективність проміжних і кінцевих результатів. Такий підхід дозволив викласти авторське визначення «стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень» - системне прогнозування споживчих характеристик цільових і сумісних ринків і випуск товарів для трансформації існуючої системи пріоритетів відповідно до цілей експортного розвитку на підставі міжнародного розподілу праці та раціонального балансу товарних, інформаційних і фінансових потоків.

5. Розглянуто сучасну концепцію розвитку кластерних утворень і виділено фактори мікроекономічного рівня (оференти, споживачі, фактори виробництва, які об'єднує кластер) і макроекономічного рівня (економічні, політичні, соціальні, науково-технічні, природні, екологічні), що відображають вплив усіх сил конкуренції та некерованих факторів, за якими було сформовано модель стратегічного поля кластерного утворення, універсальний характер якої дозволяє використовувати її при формуванні стратегії розвитку кластерних утворень на світовому та регіональних ринках.

6. Використання інструментарію стратегічного маркетингу дозволило розробити метод STPDO-стратегії зовнішньоекономічної діяльності як поєднання сегментування (S) і вибору (T) цільових ринків; створення унікальної торговельної пропозиції (приймається на основі позиціювання (P) і диференціації (D) продукції на світових ринках); забезпечення принципової несумісності продуктів і видів діяльності; поелементної сумісності усіх видів діяльності (підвищення синергізму для внутрішньосистемної взаємодії) і оптимізації (у рамках операційної ефективності й загальної стратегії розвитку). Адаптація організаційної структури (О) кластерного утворення дозволяє акумулювати конкурентні переваги, а не взаємовиключати їх, і фокусувати діяльність усіх складових на досягнення спільних цілей.

7. Аналіз структури світового ринку чорних металів довів її неоднорідність. Залежно від потужностей із виробництва сталі та характеру вихідної сировини виділено чотири види регіональної спеціалізації: кластер із виплавки чавуну та сталі й торгівлі на світовому ринку продукцією первинного переділу і металобрухтом; кластер продуцентів готового металопрокату кінцевих стадій обробки; мініметалургійні цехи продуцентів важкого і транспортного машинобудування, авіа- і суднобудування; зведений кластер споживачів металовиробів кінцевих стадій обробки і продукції машинобудівного комплексу. Розроблена кластерна модель світового ринку дозволяє виявляти ступінь експортного пріоритету і напрямки товарних потоків у міжнародній торгівлі.

8. Серед регіональних груп ринок ЄС визначено як крупний і доступний для української металопродукції, що має резерв зростання зовнішньої торгівлі через заміщення в експорті металургійних напівфабрикатів продукцією високих переділів. Комплексне вирішення цього питання можливе за рахунок створення кластерних утворень у металургійному комплексі України шляхом розробки ефективного механізму створення та засад функціонування кластерних утворень; формування стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності на світовому та регіональних ринках.

9. Розробка механізму створення кластерів дозволила надати теоретичне обґрунтування системи їх цілепокладання як інтеграції виробничих, інфраструктурних і науково-дослідних структур, що дозволяє визначати конкурентоспроможність кластерних утворень і фінансові потоки для їх створення та функціонування.

10. Кластер за своїми властивостями є антагоністичним утворенням, структурні одиниці якого мають загальні та власні цілі, а збереження цілісності кластерного утворення є можливим через урахування самоорганізаційної природи взаємозв'язків, що передбачає наявність циклів саморегуляції та саморозвитку, які сприяють концентрації кластерних утворень в організаційному і ресурсному плані при формуванні й упровадженні стратегії зовнішньоекономічної діяльності, без зайвих витрат ресурсів на щоденний контроль цілісності та напрямку руху кластеру.

11. Формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень на світовому та регіональних ринках на прикладі металургійного комплексу України має спиратись на їх експортну орієнтованість та імпортну залежність, що визначена автором за балансовими моделями ринкового захисту, і враховувати вплив вхідних і вихідних ринкових бар'єрів. Вхідні бар'єри було класифіковано як інформаційні, конкурентні, економічні та ринково-психологічні, а вихідні бар'єри - як економічні та підприємницько-психологічні, що надало можливості розрахувати міру значущості різних видів стратегічних захистів кластерних утворень для подальшого визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності останніх.

12. Рекомендовано двосторонній характер процесу формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень. З одного боку, уряд має доводити до виконавчого органу кластерного утворення гарантії щодо товарної підтримки, заходи зі стимулювання випуску і вимоги до якості товарів. З іншого боку, серед компетенцій виконавчого органу визначено нормування квот на експорт до тих країн, де діють кількісні обмеження, аналіз обсягів і структури випуску та реалізації продукції, у тому числі на світовому ринку, які визначаються кожним підприємством самостійно.

13. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень має передбачати раціоналізацію структури експорту металопродукції, реалізацію металопродукції з високою доданою вартістю через мережу металосервісних, логістичних і консультаційних центрів, у тому числі за довгостроковими угодами з великими та середніми споживачами.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1. Таранич А.В. Конкурентоспроможність металургійного комплексу України в умовах євроінтеграційного процесу // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. трудов. Ч. 3. - Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 843-848 (0,6 д.а.).

2. Таранич А.В. Організація та самоорганізація в кластерних утвореннях металургійного комплексу України // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Актуальные вопросы управления человеческими ресурсами и маркетинга в контексте стратегии развития Украины: Сб. науч. тр. В 3 т. - Т. 3. / НАН Украины. Ин-т экон. пром-сти. - Донецк, 2007. - С. 238-245 (0,4 д.а.).

3. Таранич А.В. Стратегія розвитку галузевої та регіональної структури кластерних утворень в економіці України // Вісник Донецького університету. Сер. В: Економіка і право. Спецвип., т. 1 - Донецьк: ДонНУ, 2006. - С. 339-345 (0,5 д.а.).

4. Таранич А.В., Гриценко С.І. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень у металургійному комплексі України // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. трудов. Ч. 1. - Донецк: ДонНУ, 2006. - С. 74-79 (0,5 д.а./0,3 д.а.).

5. Таранич А.В. Стратегія економічної інтервенції металургійного комплексу Донбасу на міжнародні ринки в контексті світового розвитку // Вісник Донецького університету. Сер. В: Економіка і право. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - Ч. 1. - С. 187-193 (0,4 д.а.).

7. Таранич А.В. Кластерний аналіз світового ринку чорних металів // Праці 6 Міжнар. наук.-практ. конф. «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». - Донецьк: ДонНУ, 2005. - Ч. 2 - С. 205-208 (0,2 д.а.).

Анотація

Таранич А.В. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень у контексті світового і регіонального розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

У дисертаційній роботі досліджено питання удосконалення науково-практичних рекомендацій щодо створення кластерів на прикладі металургійного комплексу України, визначено основи і стратегію інноваційного розвитку зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень на світовому та регіональних ринках.

Досліджено теоретичні основи розвитку кластерних утворень на світовому та регіональному рівнях через узагальнення теоретичних доробок щодо виявлення тенденцій глобалізації та регіонального розвитку світового господарства на інноваційних засадах; розкрито сутність кластерних утворень і сучасну концепцію їх розвитку; розглянуто теоретичні підходи до формування стратегій зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень.

Досліджено розвиток світової металургії як базової галузі для створення кластерів і виявлено сучасні тенденції її розвитку; здійснено аналіз зовнішньоекономічної діяльності металургійного комплексу України у контексті світових і регіональних інтеграційних процесів; розкрито вплив євроінтеграційного процесу на зовнішньоекономічну діяльність кластерних утворень у металургійному комплексі України.

Розроблено механізм створення кластерів та засади їх зовнішньоекономічної діяльності; обґрунтовано самоорганізаційний підхід до формування кластерних утворень; визначено стратегію зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень на світовому та регіональних ринках.

Ключові слова: стратегія, кластери, глобалізація, регіоналізація, світові економічні утворення, зовнішньоекономічна діяльність.

Аннотация

Таранич А.В. Стратегия внешнеэкономической деятельности кластерных образований в контексте мирового и регионального развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

В диссертации решена важная научная задача усовершенствования научно-практических рекомендаций по созданию кластеров на примере металлургического комплекса Украины, определены принципы и стратегия инновационного развития внешнеэкономической деятельности кластерных образований на мировом и региональных рынках.

Исследованы теоретико-методологические основы развития кластерных образований на мировом и региональном уровнях путем обобщения теоретических исследований относительно выявления тенденций глобализации и регионального развития мирового хозяйства на инновационных началах. Рассмотрены основные макроэкономические теории, которые описывают инновационное развитие национальных экономических систем; с учетом теории кластеров дана характеристика микроэкономических показателей, оказывающих существенное влияние на конкурентоспособность стран в условиях глобализации.

Раскрыта сущность кластерных образований и современная концепция их развития посредством осуществления инфраструктурных функций и стимулирования регионального социально-экономического развития.

Рассмотрены теоретические подходы относительно формирования стратегий внешнеэкономической деятельности кластерных образований, определены этапы и ключевые характеристики, определяющие экспортные приоритеты и направления товарных потоков в международной торговле; предложены определения «кластера» и «стратегии внешнеэкономической деятельности кластерных образований».

Исследовано развитие мировой металлургии как базовой отрасли для создания кластеров, проанализирована мировая структура производства и потребления металлопродукции, выявлены современные тенденции развития мировой металлургии; обоснована кластерная модель мирового рынка.

...