Міжнародна екологічна безпека в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

УДК 614.7:339.9

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Міжнародна екологічна безпека в умовах глобалізації

Третьякова Ірина Сергіївна

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Бударіна Наталя Олександрівна, Донецький національний університет МОН України

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Черніченко Геннадій Олександрович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри розвитку і розміщення продуктивних сил;

- кандидат економічних наук, доцент Лисов В'ячеслав Михайлович, Приазовський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії, академік Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності (м. Санкт-Петербург).

Захист відбудеться "26" травня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий "25" квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна

Анотації

Третьякова Ірина Сергіївна. Міжнародна екологічна безпека в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство та міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методологічних основ міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

У роботі досліджено теоретико-методологічні основи розвитку глобалізаційних процесів, надано авторське визначення поняття "екологічна глобалізація", систематизовано класифікацію глобальних проблем, визначено сутність міжнародної екологічної безпеки в контексті глобалізації світової економіки, виявлено особливості взаємозв'язку між економічним та екологічним розвитком.

Здійснено аналіз впливу процесів глобалізації на сучасний стан міжнародної екологічної безпеки через розгляд екологічних наслідків розвитку світової економіки, визначено роль природно-ресурсних чинників в системі національних економічних відносин, надано оцінку економічних факторів при визначенні стратегії забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств, розглянуто роль міжнародних валютно-кредитних організацій у забезпеченні міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Визначено напрямки удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації, надано пропозиції щодо впровадження економічних механізмів Кіотського протоколу як фактору забезпечення екологічної безпеки України, розглянуто механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні, визначено напрямки вдосконалення системи використання твердих побутових відходів на регіональному рівні з урахуванням вимог міжнародних стандартів.

Ключові слова: глобалізація, міжнародна екологічна безпека, глобальні проблеми, світова економіка, Кіотський протокол.

Третьякова Ирина Сергеевна. Международная экологическая безопасность в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на получение степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена развитию теоретико-методологических основ международной экологической безопасности в условиях глобализации и разработке научно-практических рекомендаций по усовершенствованию экономических механизмов обеспечения международной экологической безопасности в условиях глобализации.

В работе исследованы теоретико-методологические основы развития глобализационных процессов, дано авторское определение понятия "экологическая безопасность", систематизировано классификацию глобальных проблем, определена сущность международной экологической безопасности в контексте глобализации мировой экономики, выявлены особенности взаимосвязи между экономическим и экологическим развитием.

Осуществлен анализ влияния процессов глобализации на современное состояние международной экологической безопасности посредством рассмотрения экологических последствий развития мировой экономики, определена роль природно-ресурсных факторов в системе национальных экономических отношений, проведена оценка экономических факторов при определении стратегии обеспечения экологической безопасности промышленных предприятий, рассмотрена роль международных валютно-кредитных организаций в обеспечении международной экологической безопасности в условиях глобализации.

Определены направления усовершенствования экономических механизмов обеспечения международной экологической безопасности в условиях глобализации, даны предложения по внедрению экономических механизмов Киотского протокола как фактора обеспечения экологической безопасности Украины, рассмотрен механизм обеспечения государственного контроля и регулирования системы экологической безопасности в Украине, определены направления усовершенствования системы обращения с твердыми бытовыми отходами на региональном уровне с учетом требований международных стандартов.

Ключевые слова: глобализация, международная экологическая безопасность, глобальные проблемы, мировая экономика, Киотский протокол.

Tretyakova Irina. International environmental safety in globalization. - Manuscript.

The dissertation to obtain the Degree of Candidate of Economic Sciences on the Specialty 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2008.

The thesis is devoted to the development of theoretical and methodical bases of international environmental safety in globalization and development of scientific and practical recommendation on improvement of economic mechanisms of international environmental safety support in globalization.

In thesis theoretical and methodological bases of globalization processes development are researched, the author's definition of "environmental globalization" concept is given, the global problems classification is systemized, the international environmental safety essence in world economics globalization background is determined, features of economical and environmental development interrelation are educed.

The analysis of globalization processes impact on the current state of international environmental safety is realized by considering of the world economy development environmental impact, the role of environmental determinants in the system of national economic relationships is determined, economical aspects of environmental safety strategy determination on industrial enterprises are estimated, the role of international monetary and credit institutions in securing of international environmental safety in globalization is considered.

Directions of improvement of economic mechanisms of international environmental safety in globalization support are defined, the proposals on Kyoto Protocol economical mechanisms implementation as a factor of Ukraine environmental safety securing are given, the mechanism of government control and regulation of the Ukraine environmental safety system is considered; directions of the domestic waste treatment system improvement on a regional level based on international standards are defined.

Key words: globalization, international environmental safety, global problems, world economy, Kyoto Protocol.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку світового господарства дослідження міжнародної екологічної безпеки зумовлено глобалізаційними процесами, які спрямовані на отримання економічного результату без урахування екологічної складової. Отже, постає потреба нової парадигми соціально-економічного зростання з урахуванням причин, визначення джерел та наслідків екологічних проблем. Необхідність шляху сталого соціально-економічного розвитку визнана світовою спільнотою і є основою фундаментальних напрямів прогресу сучасної цивілізації. Неможливість одностороннього розв'язання екологічних проблем будь-якою країною та транскордонний характер забруднення навколишнього природного середовища обумовлює необхідність розробки науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

У світі спостерігається високий рівень забруднення та погіршення стану навколишнього природного середовища, спричиненого нераціональним природокористуванням, недоліками міжнародно-правового регулювання, проблемами національного законодавства окремих країн світу в даній сфері й практики його застосування, що супроводжується величезними негативними еколого-економічними наслідками для суспільства.

Ключовою ланкою проблеми забезпечення міжнародної екологічної безпеки виступає наукове обґрунтування шляхів і методів гармонізації взаємодії світової економіки і навколишнього природного середовища країн світу, що потребує розробки науково-практичних рекомендацій і методик, які можуть бути ефективно використані, з одного боку, на національному рівні для оптимізації економічної діяльності в умовах нестійкого розвитку, з іншого - на глобальному рівні для створення умов, що забезпечують екологічно стійкий економічний розвиток країн світу з урахуванням міжнародних стандартів.

Питання сучасних глобалізаційних процесів широко розкриті в роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників Е. Азроянца, Л. Антонюк, А. Ападураї, У. Бека, О. Білоруса, В. Будкіна, А. Гальчинського, В. Геєця, Б. Губського, М. Делягіна, А. Зинов'єва, О. Іанні, В. Клочко, В. Лапкіна, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, В. Пантіна, І. Макаренка, Ю. Макогона, С. Пісаренко, А. Поручника, Р. Робертсона, Є. Савельєва, В. Савчук, Л. Склера, А. Уткіна, А. Філіпенка, Г. Черніченка, В. Чужикова, О. Шниркова і ряду інших, які в останні десятиліття займаються даною областю наукового знання.

Визначенню особливостей взаємозв'язку між економічним розвитком країн та міжнародною екологічною безпекою присвячено праці відомих вітчизняних учених О. Балацького, В. Барякина, П. Бобровського, В. Бокова, З. Герасимчука, К. Гофмана, Б. Данілішина, З. Дорогунцова, Р. Лацько, В. Лисова, Б. Райзберга, Н. Реймерса. Серед іноземних вчених можна виділити: Дж. Дейлса, Р. Коуза, Я. Міколаша, Л. Піттермана, Дж. Стіглера, Р. Тервіа, Т. Тьєтенберга, Ф. Шелмана.

Аспекти організації еколого-економічного управління промисловими підприємствами, механізмів реалізації еколого-економічної оцінки підприємства і екологічного менеджменту знайшли відображення в наукових статтях і монографіях А. Садекова, О. Амоші, Р. Вінтера, Т. Галушкиної, Т. Ділліка, Є. Короткова, Н. Клауса, В. Ландіка, Н. Тихомірова, О. Шапоренко, М. Янковського.

Незважаючи на численні наукові дослідження різних аспектів міжнародної екологічної безпеки, питання впливу глобалізаційних процесів на сучасний стан міжнародної екологічної безпеки, економічних факторів, що спричиняють загрозу екологічній безпеці країн світу, особливостей механізму формування системи еколого-економічного розвитку на мікрорівні залишаються недостатньо розробленими, що потребує подальшого наукового вивчення та обумовлює значущість теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках теми Г-01/3 "Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення" (номер державної реєстрації - 0101U005723) - автором визначено сутність та стратегічні напрями забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації, розкрито особливості формування механізму еколого-економічного безпечного розвитку з відокремленням особливостей формування цього механізму для України.

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теоретичні основи розвитку світових глобалізаційних процесів;

- розкрити сутність міжнародної екологічної безпеки в контексті глобалізації світової економіки;

- визначити рівень взаємозв'язку між економічним та екологічним розвитком;

- проаналізувати екологічні наслідки розвитку світової економіки;

- дослідити роль природно-ресурсних чинників в системі міжнародних економічних відносин України;

- оцінити економічні фактори при визначенні стратегії забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств;

- визначити роль міжнародних валютно-кредитних організацій у забезпеченні міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації;

- запропонувати напрями впровадження економічних механізмів Кіотського протоколу як фактору забезпечення екологічної безпеки України відповідно до міжнародних стандартів;

- розробити механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні;

- запропонувати напрями вдосконалення системи використання твердих побутових відходів як складової екологічної безпеки на регіональному рівні з урахуванням європейського досвіду.

Об'єктом дослідження виступає процес забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є принципи, науково-методичні та науково-практичні аспекти забезпечення міжнародної екологічної безпеки на міжнародному, національному, регіональному та мікрорівні.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів з проблем світової економіки, глобалізаційних процесів і міжнародної екологічної безпеки.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод єдності історичного та логічного (для визначення сутності міжнародної екологічної безпеки в аспекті глобалізації світової економіки); структурно-функціональний метод (для дослідження механізму взаємодії економіки та навколишнього природного середовища); компаративний підхід (для оцінки екологічних наслідків розвитку світової економіки і ролі природно-ресурсних чинників в системі економічних відносин України); позитивний та нормативний підходи (для розробки науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення економічних механізмів в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації), статистичний, економіко-математичний і порівняльний аналіз (для оцінки економічних факторів при виборі еколого-економічної стратегії промислового підприємства).

Інформативною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України з питань міжнародних економічних відносин і охорони навколишнього природного середовища, офіційні звіти й аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених стосовно сучасних глобалізаційних тенденцій, результати власних досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методологічних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

- запропоновано механізм цільового екологічного інвестування як комбінацію механізмів, передбачених Кіотським протоколом, розробленим до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, для реалізації якого пропонується використовувати два напрями дії - цільове екологічне інвестування державних програм і цільове екологічне інвестування проектів, розроблених підприємствами; механізм поєднує об'єктивну (міжнародні економічні відносини та дія законів і закономірностей глобалізаційних процесів) та суб'єктивну (заходи щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки, відповідні форми, принципи, мотиви та стимули) складові;

- визначено поняття "цільові екологічні інвестиції", які являють собою кошти, отримані від реалізації одиниць викидів на міжнародному ринку торгівлі квотами з метою використання для фінансування цільових екологічних проектів і державних програм, спрямованих на ліквідацію наслідків зміни клімату в рамках Кіотського протоколу;

удосконалено:

- класифікацію глобальних проблем, що виникли у світі на сучасному етапі економічного розвитку, а саме: виділено політичні проблеми, що виникли в результаті зміни міжнародних відносин і формування нової політичної картини світу, економічні проблеми, що характеризують такі життєво важливі протиріччя як нерівномірність розвитку країн, розрив між розвиненими і країнами, що розвиваються, міжнародний борг, монополія корпоративних об'єднань тощо, та соціальні проблеми, серед яких виділено дві групи: взаємостосунки "суспільство-людина" і взаємодії "суспільство-природа";

- економіко-математичну модель визначення напрямів еколого-економічної стратегії промислового підприємства через виявлення залежності між емісіями забруднюючих речовин у повітря та обсягом виробництва, зношенням обладнання, а також капіталовкладеннями у природоохоронні заходи, застосування якої в умовах глобалізації економіки дозволить оптимізувати діяльність промислових підприємств у сфері забезпечення екологічної безпеки;

отримали подальшого розвитку:

- понятійно-категоріальний апарат, зокрема надано визначення поняття "екологічна глобалізація", під яким пропонується розуміти процес формування і подальшого розвитку єдиного загальносвітового еколого-економічного простору шляхом забезпечення міжнародної екологічної безпеки на основі розповсюдження нових технологій, екологічних інновацій, участі в глобальних угодах у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування міжнародного ринку торгівлі квотами;

- механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні за рахунок використання альтернативної схеми формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища, спрямованої на забезпечення ефективного функціонування державної системи екологічного моніторингу, впровадження дієвих екологічних програм та забезпечення такого стану екологічної безпеки, який відповідає міжнародним стандартам.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення економічних механізмів забезпечення екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Результати дослідження використано в діяльності ряду державних установ та промислових підприємств України та Донецької області: Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (довідка № 8222/08/10-07 від 03.12.2007 р.) - схему формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища; Комітету Верховної Ради України з питань екології, землі та природних ресурсів (довідка №318 від 04.12.2007 р.) - механізм вдосконалення державної системи забезпечення екологічної безпеки в частині формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища, а також напрямки визначення екологічної стратегії для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії в межах процесу "Довкілля для Європи"; Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (довідка № Р 1-6513 від 25.10.2007 р.) - пропозиції щодо вдосконалення системи управління твердими побутовими відходами в Донецькій області, Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 01-6/221 від 04.09.2007 р.) - економіко-математичну модель визначення напрямів еколого-економічної стратегії на промислових підприємствах; ЗАТ "Металургійний завод "Донецьксталь" (довідка № Ф-1502 від 02.08.2007р.) - результати оцінки впливу економічних факторів на вибір еколого-економічної стратегії підприємства, рекомендації щодо впровадження системи екологічного менеджменту; ВАТ "Ясинівський коксохімічний завод" (довідка №1171/01 від 07.02.2007 р.) рекомендації щодо визначення напрямів еколого-економічної стратегії підприємства; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 1816/01.10 від 21.09.2007 р.) - пропозиції щодо впровадження економічних механізмів Кіотського протоколу на основі розробленої схеми цільового екологічного інвестування; Донецької філії Державного закладу "Державний екологічний інститут Мінприроди України" (довідка № 236 від 18.10.2007 р.) - пропозиції щодо вдосконалення системи управління твердими побутовими відходами в Донецькій області; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку - результати аналізу екологічних наслідків розвитку світової економіки (довідка №17/04 від 16.11.2007р.).

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано в навчальному процесі кафедри "Міжнародна економіка" Донецького національного університету при створенні науково-методичних комплексів та викладанні дисциплін "Світові ринки ресурсів", "Сучасні технології", "Управління нововведеннями", "Міжнародний менеджмент" (довідка № 258/7.9.7-134 від 01.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали схвалення на ХІІ, ХІІІ, XIV Міжнародних науково-практичних семінарах "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект" (м. Донецьк, ДонНУ, 2006-2008 рр.), IV Міжнародній науковій конференції "Проблеми і перспективи розвитку співпраці між країнами Південно-східної Європи в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва" (м. Свиштов, Болгарія, Господарська академія ім. Д.А. Ценова, 2006 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, магістрів, аспірантів і молодих вчених "Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір" (м. Маріуполь, МДГУ, 2006 р.), Робочій нараді Комітету з екологічної політики Європейської економічної комісії ООН (м. Донецьк, Державне управління охорони навколишнього природного середовища, 2006 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні результати дослідження опубліковано у 11 одноосібних роботах загальним обсягом 4,3 д.а., у тому числі 10 публікацій у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,1 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел з 213 найменувань. Зміст роботи викладено на 181 сторінці друкованого тексту, включаючи 25 таблиць на 20 сторінках і 66 рисунків на 56 сторінках.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 "Теоретико-методологічні основи міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації" розглянуто теоретичні основи розвитку глобалізаційних процесів, досліджено сутність міжнародної екологічної безпеки в контексті глобалізації світової економіки, а також визначено особливості взаємозв'язку між економічним та екологічним розвитком країн.

На основі здійсненого у роботі дослідження еволюції поглядів на розвиток світових глобалізаційних процесів в рамках різних шкіл і напрямів вітчизняної та зарубіжної економічної думки (школа концепції "Межі зростання", школа концепції "Сталого розвитку", школа універсального еволюціонізму (школа глобальної екології), школа контрольованого глобального розвитку, школа світ-системного аналізу, українська та російська школи глобалістики) визначено декілька форм глобалізації: фінансова глобалізація, становлення глобальних підприємств, регіоналізація економіки, інтенсифікація світової торгівлі, тенденція до конвергенції тощо. В той же час, економічна глобалізація тісно пов'язана з іншими глобальними проблемами сучасності, зокрема, з охороною навколишнього природного середовища. Враховуючи посилення екологічної складової в розвитку глобалізаційних процесів, запропоновано виділення такого напряму досліджень як екологічна глобалізація, яку слід визначати як процес формування і подальшого розвитку єдиного загальносвітового еколого-економічного простору шляхом забезпечення міжнародної екологічної безпеки на базі розповсюдження нових технологій, екологічних інновацій, участі в глобальних угодах у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування міжнародного ринку торгівлі квотами.

За результатами дослідження сутності міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації було отримано такі взаємозв'язки та узагальнення. По-перше, недолік і деградація природних ресурсів або екологічно небезпечні ситуації посилюють конфлікти і загострюють напруженість усередині держав і між ними.

По-друге, співпраця з питань навколишнього природного середовища є потенційно стабілізуючим чинником в міждержавних відносинах, який може знизити напруженість, пов'язану зі спільним використанням ресурсів. Іншою важливою сферою міждержавної екологічної співпраці в контексті зміцнення міжнародної безпеки є розробка правових і організаційних рішень для обміну інформацією, раннього попередження і інших форм співпраці щодо запобігання можливим екологічним аваріям та пом'якшення їх наслідків, а також щодо зміцнення діалогу і розширення взаємної довіри і відвертості.

По-третє, серед найважливіших чинників, які загрожують міжнародній еколого-економічній стабільності, виділено несприятливі демографічні тенденції, масову міграцію та швидке зниження добробуту, результатом чого може стати нестабільність і руйнування соціальних інститутів, що негативно впливає на стан екологічної безпеки країн світу.

Таким чином, визначено, що міжнародна екологічна безпека передбачає такий стан міжнародних відносин, при якому забезпечується збереження, раціональне використання, відтворення та підвищення якості навколишнього середовища, та при якому національна діяльність окремих держав виключає нанесення екологічної шкоди як окремим країнам світу, так і всьому світовому співтовариству.

В процесі дослідження встановлено характер взаємозв'язку між економічним розвитком та екологічною безпекою країн світу, який, на думку автора, полягає у взаємодії виробничих сил, що постійно розвиваються, з навколишнім середовищем.

Дослідження, проведені автором в першому розділі дисертаційної роботи, дозволяють стверджувати, що подальшого розвитку потребує аналіз впливу економічних факторів на стан міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації міжнародного економічного простору.

У розділі 2 "Аналіз впливу процесів глобалізації на сучасний стан міжнародної екологічної безпеки" проведено оцінку екологічних наслідків розвитку світової економіки; визначено роль природно-ресурсних чинників в системі економічних відносин України; оцінено економічні фактори при визначенні стратегії забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств; визначено роль міжнародних валютно-кредитних організацій у забезпеченні міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

У дисертаційній роботі розглянуто сектори економіки, які відіграють значну роль у суспільстві, а також чинять значний вплив на навколишнє середовище: енергетика, транспорт, сільське господарство та туризм, що дозволило виявити наступні тенденції.

1. Енергетика є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря і джерелом утворення газів, що виконують найважливішу роль в створенні так званого "парникового ефекту" - глобальної проблеми номер один у світі.

За останні 30 років загальне споживання енергії зросло на 57%, причому основна її частина була отримана за рахунок спалювання нафти, природного газу і вугілля, тоді як використання атомної енергії, гідроелектроенергії і поновлювальних джерел енергії було незначним (рис. 2).

2. В промислово розвинутих країнах частка транспорту в споживанні енергоресурсів складає 12-17%, причому 50-60% припадає на автомобільний транспорт. Проведений розрахунок енергоємності вантажних перевезень різними видами транспорту по відношенню до залізничного показав наступні результати: енергоємність перевезень морським транспортом складає 117%, річковим - 133%, автомобільним - 1690%, нафтопровідним - 65%, газопровідним - 700%.

3. Основною метою сільськогосподарської політики у всіх регіонах світу є збільшення виробництва продуктів харчування. Випуск сільськогосподарської продукції значно виріс в результаті механізації, використання неорганічних добрив та пестицидів, впровадження великомасштабних систем зрошення, оброблення малопродуктивних земель та технологічних розробок, включаючи розмноження та селекцію сільськогосподарських культур та тварин.

4. Території з високим ризиком погіршення навколишнього середовища внаслідок розвитку туристичної індустрії розташовуються у найбільш чутливих до такого впливу природних зонах: острови, прибережні райони й гірські масиви. Вилучення землі у користування, надмірна експлуатація природних ресурсів у рамках обмеженої території, будівництво готелів та елементів інфраструктури, надмірне використання води й енергії, потреба у додаткових потужностях для ліквідації відходів й обробки стічних вод призводить до негативних екологічних наслідків, погіршення стану рекреаційних ресурсів довкілля й втрати біорозмаїття.

Світові тенденції щодо стану навколишнього природного середовища мають своє відображення і в Україні: надмірна концентрація промислових об'єктів та автотранспорту на території України призвела до надзвичайного антропогенного навантаження на довкілля, зокрема на атмосферне повітря.

Проведений аналіз показав, що економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалось найбільш "дешевим" способом - без будівництва відповідних очисних споруд. Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, що загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.

Найважливішою умовою переходу економіки на принципи екологічно безпечного існування є екологізація господарської діяльності. Автором було проведено оцінку впливу економічних факторів на навколишнє середовище ЗАТ "Донецьксталь - металургійний завод" (далі ЗАТ "Донецьксталь"), яке входить у двадцятку найбільших забруднювачів навколишнього середовища Донецької області.

Проведений аналіз показав, що найбільш вагомими показниками, що чинять вплив на рівень викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря є обсяг виробництва, зношеність основних засобів та недостатність капіталовкладень у природоохоронні заходи. На основі отриманих даних було побудовано модель, яка включає три незалежні та найбільш вагомі параметри в якості лінійних членів та їх квадратичні та кубічну взаємодію (перехресні члени), що дозволило виявити пряму залежність обсягів викидів забруднюючих речовин від обсягів виробництва та зношення обладнання, та зворотну від капіталовкладень у природоохоронні заходи.

Отримані результати дозволили зробити висновок, що розширення виробництва на ЗАТ "Донецьксталь" при існуючому рівні технології призведе до збільшення обсягу емісій та погіршення екологічного стану. Водночас, розширення виробництва передбачає скорочення фінансових вкладень на природоохоронні заходи. Для реалізації екологічної стратегії, орієнтованої на досягнення конкурентної переваги на ринку та екологічно стійкого розвитку, необхідно змінити систему управління довкіллям з урахуванням зарубіжного досвіду та застосуванням міжнародних стандартів управління навколишнім середовищем.

Перетворення екологічних проблем на глобальні проблеми людства викликає необхідність проведення країнами світу спільних заходів щодо їх розв'язання і вимагає значних капіталовкладень у фінансування програм та проектів з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Дослідження ролі міжнародних валютно-фінансових організацій у забезпеченні міжнародної безпеки в умовах глобалізації показало, що робота з охорони та покращення навколишнього природного середовища може бути успішною тільки при поєднанні національних програм кожної країни з колективними діями держав на основі міжнародного співробітництва в галузі екології, що потребує мобілізації величезних матеріальних і інтелектуальних ресурсів всього світу.

Вищезазначене зумовлює необхідність пошуку шляхів удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

У третьому розділі "Удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації" надано пропозиції щодо впровадження економічних механізмів Кіотського протоколу як фактору забезпечення екологічної безпеки України, розглянуто існуючий та запропоновано альтернативний механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні, запропоновано напрями вдосконалення системи використання твердих побутових відходів на регіональному рівні з урахуванням європейського досвіду.

На основі узагальнення існуючих підходів щодо створення економічних механізмів міжнародної кооперації в межах Кіотського протоколу автором запропоновано механізм цільового екологічного інвестування як комбінацію економічних механізмів, передбачених Кіотськім протоколом, для реалізації якого запропоновано два напрями - цільове екологічне інвестування державних програм та цільове екологічне інвестування проектів, розроблених підприємствами. Під цільовими екологічними інвестиціями пропонується розуміти кошти, одержані від реалізації одиниць викидів на міжнародному ринку торгівлі квотами і використовувані для фінансування цільових екологічних проектів і державних програм, спрямованих на зниження викидів парникових газів в межах Кіотського протоколу.

Перший варіант (а) логічно продовжує стандартну схему міжнародної торгівлі викидами - покупець придбаває одиниці викидів з метою компенсації власних понадлімітних емісій. Покупець в даному випадку зацікавлений виключно в покупці одиниць викидів. Кошти, що надійшли країні-продавцю від продажу одиниць викидів покупцю, уряд витрачає на фінансування державних програм з енергозбереження і заходи по скороченню викидів з метою реалізації положень Кіотського протоколу.

Другий варіант (б) є характерним, перш за все, для приватного сектора економіки. В цьому випадку проект розробляється в країні-продавці одиниць викидів, відповідальні за проект одержують від уряду допомогу у вигляді власне одиниць викидів, які вони можуть продати або використати для компенсації своїх власних емісій. У цьому варіанті одержувач одиниць емісій прямо бере участь в реалізації проекту.

Аналіз чинного природоохоронного законодавства України показав, що на цей час система законодавства в галузі охорони довкілля загалом сформована. Проте, декларативний характер окремих норм, відсилання до підзаконних актів (запровадження яких починає суперечити основним законам), відсутність погодженої і досконалої системи повноважень спеціально уповноважених органів виконавчої влади щодо природокористування і охорони довкілля свідчать про потребу подальшого розвитку екологічного законодавства шляхом його систематизації.

У процесі дослідження існуючого механізму формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища виявлено, що наявність коштів у місцевих фондах є недостатньою для покриття усіх екологічних потреб, зокрема, у такій екологічно напруженій області, як Донецька. Запропоновано альтернативний механізм формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища за рахунок зменшення надходжень до Державного бюджету з 65% до 30% та збільшення надходжень до обласних та місцевих бюджетів з 25% до 50% та з 10% до 20% відповідно. Це дозволить забезпечити впровадження в регіонах з найбільш важкою екологічною ситуацією природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, нових технологій та устаткування, що в кінцевому результаті дозволить значно покращити екологічну ситуацію в Україні та забезпечити такий стан екологічної безпеки, якій відповідає міжнародним стандартам.

За результатами аналізу західноєвропейського досвіду щодо управління твердими побутовими відходами, як найважливішого напряму забезпечення екологічної безпеки країн світу, запропоновано заходи щодо вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами в Донецькій області, зокрема в частині внесення змін до Бюджетного кодексу України, відновлення принципу підвищеної відповідальності виробників промислових галузей щодо виробництва товарів в упаковці (тарі), запровадження механізму фінансування будівництва регіональних полігонів з розміщення твердих побутових відходів за рахунок залучення банківських кредитів, забезпечення реалізації стратегії інформування населення з питань екології й поводження з твердими побутовими відходами, а також розроблення містами і районами області місцевих планів дій щодо поводження з твердими побутовими відходами.

Зроблено висновок, що збереження та посилення наявних тенденцій соціально-економічного розвитку має більш тісно пов'язуватись із заходами щодо покращення стану навколишнього природного середовища. Визначальна роль у цьому має належати структурним змінам в реальному секторі економіки, спрямованим на підвищення ефективності його функціонування. Основними завданнями в цьому напрямку є:

- формування оптимальної структури виробництва з підвищенням питомої ваги наукоємних галузей з виробництва продукції поглибленої переробки та кінцевого споживання (для яких характерна висока частка доданої вартості);

- широке запровадження інноваційних технологій зі зменшеною енерго- і ресурсоємністю виробництва, комплексною автоматизацією та інформатизацією виробничих процесів, суттєвим підвищенням продуктивності праці та соціального забезпечення працівників;

- розширення обсягів пропозиції наукоємних промислових товарів на внутрішньому ринку шляхом підвищення рівня збалансованості виробництва, створення замкнених технологічних циклів з виробництва кінцевої продукції, активізації процесів імпортозаміщення, переорієнтації галузей обробної промисловості на задоволення потреб власної міжгалузевої кооперації;

- підвищення конкурентних можливостей промислового виробництва, розширення ринків товарів та послуг за рахунок входження до пріоритетних для національної економіки секторів світового ринку (авіакосмічного, суднобудівного, військово-технічного, транспортного і сільськогосподарського машинобудування) та задоволення потреб внутрішнього ринку високих технологій за рахунок вітчизняного виробництва;

- нарощування обсягів випуску високотехнологічних виробів, передусім технічно складних товарів широкого вжитку, медичної, комп'ютерної техніки, легкових автомобілів тощо, які стимулюють внутрішній попит і підвищення особистого кінцевого споживання;

- забезпечення змін у структурі експорту із збільшенням у ньому частки продукції поглибленої переробки (з високим рівнем доданої вартості); - забезпечення формування збалансованого, інвестиційно-привабливого нормативно-правового поля, яке забезпечить ефективний розвиток промисловості.

Міжнародний аспект проблеми екологічної безпеки пов'язаний з двостороннім або багатостороннім співробітництвом і часто орієнтується на розв'язання регіональних екопроблем як на урядовому, так і на неурядовому рівнях. Глобальний характер екологічної безпеки потребує докорінного перегляду всіх міжнародних зв'язків і відношень, реалізації глобально-гуманістичного мислення як на міжнародному, так і на субнаціональному рівнях.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу розвитку теоретичних засад формування і реалізації механізму міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації та розробки науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації на сучасному етапі розвитку світової економіки.

В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. На основі дослідження теоретичних основ розвитку світових глобалізаційних процесів запропоновано визначення поняття "екологічна глобалізація" як процесу формування і подальшого розвитку єдиного загальносвітового еколого-економічного простору шляхом забезпечення міжнародної екологічної безпеки на базі розповсюдження нових технологій, екологічних інновацій, участі в глобальних угодах у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування міжнародного ринку торгівлі квотами.

2. Розкрито сутність міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації, яка передбачає такий стан міжнародних відносин, що забезпечує збереження, раціональне використання, відтворення та підвищення якості навколишнього середовища, та при якому національна діяльність окремих держав виключає нанесення екологічної шкоди як окремим країнам світу, так і всьому світовому співтовариству. Під цим розуміється відсутність дій, станів і процесів, які прямо або опосередковано чинять істотну шкоду для навколишнього середовища, населення і матеріальних об'єктів країн світу.

3. У процесі дослідження визначено взаємозв'язок між рівнем економічного розвитку країн світу і міжнародною екологічною безпекою. Так, централізоване планування економіки в країнах з перехідною економікою є однією з основних причин сучасних проблем деградації навколишнього середовища. Економічне зростання у країнах, що розвиваються, пов'язане із зростанням транспорту, що в свою чергу, посилює проблему забруднення атмосфери. У сільському господарстві країн світу зберігається тенденція збільшення використання пестицидів, що, за відсутності стійких методів господарювання, сприяє підвищенню забруднення ґрунтів і води. Розвиток туризму супроводжується зростанням повітряного і наземного транспорту, підвищенням споживання енергії, деградації ландшафтів. Все це свідчить про необхідність запровадження масштабних підходів й міжнародного співробітництва для доповнення зусиль на національному рівні щодо забезпечення екологічної безпеки країн світу.

4. Екологічну ситуацію в Україні оцінено як стабільну, але напружену, яка є наслідком нехтування протягом тривалого часу об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу. Перехід України до екологічно збалансованих моделей виробництва та споживання повинен здійснюватись шляхом ліквідації залежності між економічним зростанням і деградацією довкілля за рахунок підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу держави, удосконалення організаційно-економічної системи управління виробництвом тощо.

5. Аналіз економічних факторів при визначенні стратегії забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств на прикладі ЗАТ "Донецьксталь - металургійний завод" показав, що найбільш вагомими показниками, що чинять вплив на рівень викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, є обсяг виробництва, зношення обладнання та недостатній обсяг капіталовкладень у природоохоронні заходи. На основі отриманих даних побудовано модель, яка включає ці три незалежні та найбільш вагомі параметри в якості лінійних членів та їх квадратичні та кубічну взаємодію (перехресні члени), що відображає залежність викидів забруднюючих речовин від обсягів виробництва, капіталовкладень у природоохоронні заходи та зносом обладнання. Для реалізації екологічної стратегії, орієнтованої на досягнення конкурентної переваги на ринку та екологічно стійкого розвитку, запропоновано змінити систему управління довкіллям з урахуванням зарубіжного досвіду та застосуванням міжнародних стандартів управління навколишнім середовищем.

6. Запропонований механізм цільового екологічного інвестування, сутність якого полягає у спрямуванні коштів, отриманих від реалізації одиниць викидів на міжнародному ринку торгівлі квотами відповідно до Кіотського протоколу, виключно на фінансування цільових екологічних проектів і державних програм, спрямованих на зниження викидів парникових газів, дозволяє використати існуючі механізми, передбачені Кіотським протоколом для забезпечення міжнародної екологічної безпеки України.

7. Удосконалений автором механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні шляхом впровадження альтернативного механізму формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища дозволить забезпечити стан екологічної безпеки, якій відповідає таким міжнародним стандартам, як ставлення влади до міжнародних конвенцій і угод стосовно стану навколишнього середовища й охорони природи, дотримання внутрішнього екологічного законодавства, ініціювання співпраці з сусідніми країнами, чітке відстоювання національних екологічних та економічних інтересів, використання усіх легітимних можливостей з метою досягнення сприятливих для держави умов розвитку, розвиток системи моніторингу довкілля.

8. Запропоновано напрями вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами на території Донецькій області через вдосконалення законодавчих актів України, формування системи банківського кредитування будівництва регіональних полігонів зі складування твердих побутових відходів, забезпечення виконання стратегії інформування населення з питань екології й поводження з твердими побутовими відходами, розробку містами і районами області планів дій щодо поводження з твердими побутовими відходами, що дозволить у найближчі роки реалізувати нову стратегії екологічно безпечного поводження з твердими побутовими відходами на регіональному рівні з урахуванням вимог міжнародних стандартів.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Третьякова І.С. Інвестиційна діяльність в умовах глобалізації та економічне зонування // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 194: В 5 т. Том І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.218-223, (0,4 д.а.).

2. Третьякова И.С. Эффективность экологических инвестиций // Вісник Донецького університету, серія В - Економіка і право. - №1/2006. - Донецьк. - С.345-349, (0,4 д.а.).

3. Третьякова И.С. Перспективы внедрения системы международных экологических стандартов в Украине // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2006. - С.1287-1291, (0,4 д.а.).

4. Третьякова И.С. Глобальные экологические проблемы, их экономические причины и последствия // Вісник Донецького університету, серія В - Економіка і право. - Спецвипуск, том 1, 2006. - Донецьк. - С.273-279, (0,4 д.а.).

5. Третьякова И.С. Устойчивое развитие - залог эколого-экономической безопасности Украины как самостоятельного государства и члена мирового сообщества // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сборник научных трудов. Свиштов-Донецк: ДонНУ - СА "Д.А. Ценов". - 2006. - С.309-313, (0,4 д.а.).

6. Третьякова И.С. Особенности регулирования и планирования природоохранной деятельности в контексте мирового опыта // Вісник Донецького університету, серія В - Економіка і право. - №2/2006. - Донецьк. - С.231-236, (0,4 д.а.).

7. Тр 6етьякова И.С. Перспективы внедрения экономических механизмов Киотского протокола в Украине // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2007. - С.1784-1790, (0,5 д.а.).

8. Третьякова І.С. Роль природно-ресурсних чинників в системі економічних відносин України // Вісник Донецького університету, серія В. - Економіка і право. - №1/2007. - Донецьк. - С.259-264, (0,4 д.а.).

9. Третьякова І.С. Поняття екологічної безпеки в аспекті глобалізації світової економіки // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. Вип. 72, ч. 1 (у 2-х ч.) - К.: Київський Національний Університет ім. Т.Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2008. - С. 83-88, (0,4 д.а.).

10. Третьякова І.С. Оцінка екологічних наслідків розвитку світової економіки // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2008. - С.1282-1288, (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

1. Третьякова И.С. Совершенствование системы управления твердыми бытовыми отходами: реализация проекта Европейского союза на территории Донецкой области // Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 08 грудня 2006 р. / Укл.: Беззубченко О.А., Дубенюк Я.А., Марена Т.В., Мітюшкіна Х.С.; За заг. ред. к.е.н., проф. Булатової О.В. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - С. 131-133, (0,2 д.а.).

...