У третьому розділі - “Вплив транскордонних ЗіП на конкурентоспроможний розвиток країн” - здійснено комплексне дослідження впливу транснаціональної консолідації капіталу на економічний розвиток, підходів до створення сприятливого середовища для розгортання цього процесу на основі досвіду країн з ринком, що формується, і розробки та реалізації політики розвитку зовнішньої економіки шляхом нарощування транскордонних ЗіП. транскордонний поглинання капітал глобалізація

Основу аналізу впливу транскордонних ЗіП на стан економіки становлять порівняльні характеристики ЗіП й нових інвестиції за кордоном за такими критеріями: концентрація капіталу (у більшості випадків висока концентрація капіталу), трансферт технологій (передача застарілих технологій), створення зайнятості (у довгостроковій перспективі), конкуренція (олігополістичний ринок), ефективність інвестиційних проектів (зростання вартості акцій компанії об'єкта поглинання та зниження вартості акцій компанії, що поглинає). Емпіричне дослідження впливу транскордонних ЗіП базується на встановленні зв'язку між приростом ВВП, ЗіП та ПІІ. Це дає змогу виявити, що в більшості з 40 країн вибірки зростання вартості ЗіП пов'язане з економічним зростанням. На основі варіації коефіцієнта Пірсона визначено чотири кластери (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив транскордонних ЗіП та ПІІ на економічне зростання країн

В умовах глобалізації відбувається зміна критеріїв оцінювання економічного зростання з акцентом на якісних показниках розвитку. Підвищення норми накопичення, збільшення внутрішніх та прямих іноземних інвестицій, зростання витрат на НДДКР та їх комерціалізація виступають основними характеристиками якісного економічного зростання. Поглиблення розриву між країнами в технологічному рівні під впливом різних чинників зумовлює необхідність розробки та впровадження політики відтворення національної інноваційної системи. Для реалізації такої політики необхідне ефективне ресурсне забезпечення інновацій, якісне інноваційне середовище, динамічно функціонуючі механізми взаємодії складових національної інноваційної системи (корпорацій та малого бізнесу, науково-дослідних інститутів та венчурних фондів, державних органів та інститутів, що розробляють та реалізують інноваційну політику). Тому необхідно проводити цілеспрямовану політику щодо розгортання потенціалу вітчизняних підприємств у рамках програм підтримки конкретних галузей, а також малих та середніх підприємств, які спрямовані на стимулювання конкуренції й розвитку.

Тенденція зростання транскордонних ЗіП стимулює створення “паралельної зовнішньої”, або “другої”, економіки, яка тісно пов'язана з внутрішньою та сприяє її інтеграції в глобальну економіку. Зауважимо, що країни з розгалуженою зовнішньою економікою мають високий показник асиметричності економічних циклів, коли економічне піднесення триває довше ніж економічна рецесія. “Друга” економіка, сформована мережею міжнародного виробництва, зумовлює розширення експорту товарів і послуг, в тому числі за внутрішньо-корпоративними трансфертами, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробництв та прозорості бізнесу, а також створює додаткові передумови для формування й реалізації ефективної макроекономічної політики та посилення політичної взаємодії з країнами-партнерами. Розробка та впровадження політики зовнішньої експансії передбачає: по-перше, створення спеціалізованого агентства з інвестицій за кордоном, функції якого полягатимуть у координації, стимулюванні закордонних інвестицій та страхуванні ризиків інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств; по-друге, розробку комплексу заходів щодо посилення позитивної взаємодії внутрішнього та зовнішнього сегментів економіки, що полягає в удосконаленні податкової політики (зокрема включенні офшорів до податкової бази українських підприємств). Результатами реалізації такої політики є створення вітчизняних ТНК, усунення негативних наслідків зменшення податкової бази та підвищення внутрішніх інвестицій в основний капітал.

ВИСНОВКИ

У дисертації проаналізовано закономірності транскордонних ЗіП у процесі консолідації капіталу ТНК та їх вплив на економіку країн з ринком, що формується, з метою їх використання при формуванні політики зовнішньої експансії. Проведене дослідження дає змогу зробити наступні висновки.

1. Транскордонні ЗіП є основною формою консолідації капіталу ТНК, теоретичні підходи до яких систематизовано у три групи: теорії ПІІ, моделі ТНК і теорії конкуренції та олігополії. Теорії монопольної влади мають практичне значення для країн нових ринкових економік, оскільки іноземні інвестори при ЗіП лише встановлюють контроль за бізнесом з метою усунення конкурента або для доступу до внутрішнього ринку без перспективи відновлення основного капіталу та включення до інноваційної мережі ТНК. Крім цього, реалізація “моделі життєвого циклу продукту” виявляється в ефекті нерівного обміну при транскордонних ЗіП: послаблення економічного суверенітету країн-реципієнтів через концентрацію виробництва ТНК на основі комплектуючих з низькою доданою вартістю (концентрацією “цехів складання”).

2. На основі аналізу циклів ЗіП компаній встановлено, що головним мотивом для здійснення компаніями ЗіП на сучасному етапі залишається досягнення ринкової влади й фінансової синергії. Це забезпечує створення інтерналізованого “мініатюрного” ринку капіталу, в рамках якого відбувається трансферт капіталу до більш дохідних виробництв (при цьому не завжди високотехнологічних). Зауважимо, що з погляду розуміння мотивів угод транскордонного ЗіП ключовим критерієм є стратегія покупця, що є збалансованою в умовах економічної глобалізації та спрямована на збільшення частки ринку й ефекту масштабу, які розглядаються як окремий вид синергії.

3. Глобалізація стає безпосереднім фактором підвищення транснаціональної консолідації, хвилеподібні сплески якої проходили в межах трьох етапів економічної глобалізації. Основними причинами ЗіП залишаються зростання фондових ринків, посилення міжнародної конкуренції, лібералізація інвестиційних режимів і корпоративного регулювання, поява фінансових інновацій. В умовах нестабільності фінансової системи країни з ринком, що формується, є більш привабливими для реалізації довгострокових інноваційних проектів через значний рівень їх автономності. У цьому контексті постає необхідність розробки та впровадження стабілізаційних механізмів з метою створення сприятливого середовища для нарощування транснаціонального капіталу інноваційного характеру.

4. Швидке зростання транскордонних потоків посилює парадокс руху капіталу: країни з низькими темпами зростання акумулюють більшу частку сумарного припливу ПІІ порівняно з країнами з високими темпами зростання. Такий дисбаланс потоків капіталу відображає неспроможність фінансових ринків країн, що розвиваються, освоїти внутрішні накопичення та іноземний капітал через нерозвиненість фондового ринку та відсутність інституційного забезпечення господарського механізму. Це породжує приплив іноземного капіталу спекулятивного характеру в ці країни.

5. Роль ТНК країн, що розвиваються, та нових ринкових економік зростає у світовому економічному просторі: темпи зростання ряду цих ТНК перевищили кількісні показники ТНК розвинених країн. Географічні та галузеві особливості діяльності ТНК цих країн базуються на використанні сировинних переваг дислокації та внутрішньорегіональних інвестицій, що поглиблюють відставання в економічному розвитку цих регіонів, незважаючи на високі кількісні показники зростання економік. Зарубіжні капіталовкладення ТНК цих країн, за винятком Китаю, повністю копіюють структуру внутрішніх активів, що свідчить про їх неспроможність поглинати та управляти активами в інноваційних галузях, хоча це є одним з основних бажаних напрямів модернізації для нових ринкових економік.

6. В умовах глобалізації відбувається зміна критеріїв економічного зростання: збільшення інвестицій у НДДКР зумовлює зростання ВВП на душу населення, виробництво середньо- та високотехнологічної продукції та її експорт. Істотне збільшення транснаціонального капіталу в зарубіжні НДДКР спричинене прагненням досягти глобальної конкурентоспроможності, однак рівень поширення конкурентоспроможної технології ТНК є низьким. Тому постає необхідність проведення послідовної політики забезпечення правових, економічних та адміністративно-управлінських умов для формування в Україні кластерів міжнародно конкурентоспроможних виробництв на основі горизон-тальної та вертикальної інтеграції, що дало б змогу не тільки забезпечити підвищення якості, а й досягати ефекту економії від масштабу й синергетичного ефекту від розвитку технологічно взаємозалежних комплексів виробництв.

7. Транскордонні ЗіП є альтернативою входження іноземного інвестора при нових інвестиціях, які свідчать про централізацію та концентрацію капіталів у глобальному масштабі для наступного домінування на світових ринках. Ці процеси мають суперечливий вплив на економіку країн-реципієнтів, виявляються проблемними для економічної безпеки, особливо з позицій розширення зони спекулятивних угод колективних фондів. Транскордонні ЗіП справляють позитивний вплив на економічний розвиток країн, який базується на збільшенні поточних кількісних показників зростання (зростання капіталовкладень, ВВП), і негативний вплив для країн, які орієнтуються на зростання споживання в майбутньому (інноваційний розвиток) внаслідок концентрації іноземного капіталу шляхом транскордонних злиттів і поглинань у високоприбуткових та низькотехнологічних галузях.

8. З посиленням фінансової глобалізації, транскордонні потоки капіталу переорієнтовуються на країни, що розвиваються, які демонструють високі темпи зростання і мають інвестиційні можливості. На сьогодні ці потоки незначні, проте цей парадокс руху капіталу постійно посилюється. Це пояснюється несприятливими умовами у цих країнах, включаючи недостатньо розвинену інфраструктуру, низький рівень технологічної бази, макроекономічну нестабільність та несприятливий інвестиційний клімат, несформовану інституціональну систему та корупцію, які знижують прибуток на інвестиції, скорегований на ризик. Створення сприятливого середовища в країні з метою концентрації капіталу та розгортання процесів злиття й поглинання забезпечить ефективну конкуренцію, підвищення конкурентоспроможності виробництв та їх раціоналізацію як наслідок передумови для якісного економічного зростання.

9. Тенденція зростання транскордонних ЗіП стимулює створення “паралельної зовнішньої”, або “другої”, економіки, яка тісно пов'язана з внутрішньою та сприяє її інтеграції в глобальну економіку. Формування “другої економіки” сприяє не тільки наростанню динамізму в економічному розвитку, а й послабленню негативних наслідків циклічних коливань для економіки та дає змогу раціоналізувати розміщення компонентів продуктивних сил. “Друга” економіка, сформована мережею міжнародного виробництва, стимулює розширення експорту товарів та послуг, підвищення конкурентоспроможності економіки вітчизняних виробництв та прозорості бізнесу, а також створює додаткові передумови для формування й реалізації ефективної макроекономічної політики та посилення політичної взаємодії з країнами-партнерами. Така політика зовнішньої експансії передбачає створення вітчизняних ТНК та усунення негативних наслідків зменшення податкової бази та скорочення внутрішніх інвестицій в основний капітал.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Томарева В.В. Транскордонні злиття та поглинання компаній як механізм розширення діяльності ТНК // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - №4. - С. 244-246.

2. Томарева В.В. Специфіка розвитку ринку корпоративного контролю в ЄС // Стратегія розвитку України. - 2004. - №3-4. - С. 375-379.

3. Томарева В.В. Роль транснаціональних корпорацій в процесі транскордонної консолідації // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - №6. - С. 132-137.

4. Томарева В.В. Особливості злиття та поглинання на ринку країн Центрально-Східної Європи // Економіка: проблеми теорії та практики: Збір. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2008. - Вип. 237. - С. 889-896.

5. Томарева В.В. Теоретичні аспекти впливу транскордонного злиття і поглинання на економічний розвиток // Інвестиції: практика і досвід. - 2008. - №8. - С. 26-30.

6. Томарева В.В. Потенціал впливу глобалізації НДДКР ТНК на інноваційний розвиток економіки // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - №2. - С. 252-259.

В інших виданнях:

7. Томарева В.В. Злиття і поглинання у міжнародній інвестиційній діяльності // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і вища освіта”. 10-25 лютого 2004 р. - Дніпропетровськ: Наука і вища освіта, 2004. - Т. 8. - С. 41.

8. Томарева В.В. Вплив транскордонних злиття і поглинання на економічний розвиток // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Економічний та соціальний розвиток України в XXI сторіччі: національна ідентичність і тенденції глобалізації”, 24-25 лютого 2005 р. - Тернопіль, 2005. - Ч. 1. - С. 91-93.

9. Томарева В.В. Вплив конгломератних злиттів і поглинань на конкуренцію // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. // Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 27-27 жовтня 2005 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. - Т. 1. - С. 171-172.

10. Томарева В.В. Транскордонні злиття і поглинання: політика держави // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Інвестиційні стра-тегії підприємств на міжнародних товарних та фінансових ринках”, 3-4 лютого 2006 р. - Дніпропетровськ: Наука і вища освіта, 2006. - Т. 3. - С. 73-74.

11. Томарева В.В. Процес консолідації банківського сектору ЄС та України // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: Тези доп. ІІІ Між нар. наук. прак. конф. студ., аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 18-19 травня 2006 р.: У 2 т. Уклад. В.І. Лажнік, С.В. Федонюк. - Луцьк: РВВ “Лежа” Волин. держ. ун-ту ім., Лесі Українки, 2006. - Т. 1. - С. 309-311.

12. Томарева В.В. Особливості сучасного розвитку інноваційного потенціалу країн // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: Матеріали п'ятої міжнародної науково-теоретичної конференції. 26-27 травня 2006 р., м. Київ. Книга ІІІ: Економічні аспекти альтернативних моделей розвитку суспільства. - К.: Фенікс, 2006. - С. 187-189.

13. Томарева В.В. Сучасні тенденції транснаціональної консолідації капіталу // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. // Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т. 2. - С. 171-172.

14. Томарева В.В. Особенности рынка слияний и поглощений стран Центрально-Восточной Европы // Теория и практика экономики и предпринимательства: Материалы IV Международной научно-практической конференции. Алушта, 10-12 мая 2007 г. - Симферополь, 2007.- С. 65.

15. Томарева В.В. European cross-border banking consolidation // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Материалы VI Международной научно-практической конференции. Алушта, 4-6 октября 2007 г. - Симферополь, 2007.- С. 59-60.

АНОТАЦІЯ

Томарева В.В. Транскордонні злиття та поглинання у процесі корпоративної консолідації. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.02.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей процесів транскордонних ЗіП та їх впливу на економічний розвиток в умовах глобальної корпоративної консолідації капіталу з метою створення “зовнішньої” економіки України шляхом її двосторонньої транснаціоналізації.

Проведено комплексний аналіз секторальних та регіональних особливостей концентрації капіталу ТНК в контексті посилення диспропорцій в економічному розвитку розвинених країн та країн, що розвиваються. Досліджено основні напрями ПІІ в НДДКР та потенціал їх впливу на конкурентоспроможний розвиток країн, що приймають, з метою реалізації за участю ТНК високотехнологічних кластерних проектів.

На основі аналізу циклічності транскордонної консолідації висунуто гіпотезу щодо початку нової хвилі транскордонних ЗіП, основними особливостями якої є значна частка мегаугод (45% припливу ПІІ), де динаміка та масштаби транскордонних злиття і поглинань залежать від факторів конкурентоспроможності, що містяться не тільки в економіці, а й у системах цивілізаційних цінностей.

З'ясовано відповідність внутрішнього середовища України для нарощування національного капіталу шляхом транскордонних ЗіП у контексті її інноваційного та інвестиційного розвитку.

Ключові слова: транскордонні злиття і поглинання, транснаціональна консолідація та концентрація капіталу, ТНК, НДДКР, ПІІ.

АННОТАЦИЯ

Томарева В.В. Трансграничные слияния и поглощения в процессе корпоративной консолидации. - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.00 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию особенностей процессов трансграничных слияний и поглощений (СиП) и их влияния на экономическое развитие в процессе глобальной корпоративной консолидации с целью создания внешней экономики Украины путем её двусторонней транснационализации. Обоснована необходимость ускоренного создания внешней, или “второй”, экономики, сформированной сетью международного производства, путем наращивания трансграничных СиП. В связи с чем возникает необходимость разработки и реализации политики внешней экспансии, которая включает блок институциональных преобразований (создание специализированного агентства по инвестициям за рубежом) и блок инвестиционных мероприятий (совершенство-вание налоговой политики, механизмов трансформации сбережений в инвестиции и фондового рынка в реальный инструмент перераспределения капитала). Определено, что “вторая” экономика способствует не только нарастанию темпов экономического развития, но и смягчению негативных последствий циклических колебаний экономики и дает возможность рационализовать ее структуру.