Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональний аналіз структур безпеки в Європі

Вонсович О.С.

Основною проблемою, яку досліджує автор в даній статті, - є проблема проведення функціонального аналізу основних структур безпеки в Європі.

Серед останніх публікацій можна виокремити такі: Горбулін В, Литвиненко О. "Європейська безпека: можливий шлях послабити виклики і загрози", "Україна та європейська безпека" - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, "Європейська безпека і трансформація НАТО: перспективи для України" - "Євроатлантична Україна", "Україна в системі європейської безпеки" - матеріали міжнародної конференції, "Янукович хоче брати участь у європейській безпеці" - "Українська правда", "Роль України - донор чи дестабілізатор європейської безпеки?" - "Євроатлантика".

Проблематику функціонального аналізу структур безпеки в Європі досліджували такі українські та зарубіжні науковці та дослідники, як О.С. Бодрук, О.П. Дергачов, Г.П. Заворітня, В.В. Леонов, Е.М. Лисицин, В.М. Маркелов, Б.О. Парахонський, Г.М. Перепелиця, О.Л. Семенюк, О.В. Снігир, І.А. Храбан, Р. Асмус, М. Бальмаседа, З. Бжезинський, Я. Білінскі, Т. Буккволл, Дж. Буравскі, П. Даньєрі, Р. Куглер, Т. Кузьо, Ст. Ларрабі, Дж. Саймон, В. Сокор, Дж. Шерр, Я. Чунског та інші.

Метою данної статті - є здійснення функціонального аналізу основних структур безпеки в Європі на основі головних та другорядних ролей, а також загальноорганізаційних та інституційних, внутрішніх та зовнішніх функцій.

За основу дослідження функцій ЄС автором був взятий метод поділу безпеки за критеріями Дж. Ная. З розвитком процесу європейської інтеграції в останнє десятиріччя ЄС істотно розширив рамки і форми використання "м'якої сили" задля того, щоб стати впливовим гравцем на міжнародній арені. На думку автора, "м'яка сила" ЄС базується значною мірою на привабливості "загальноєвропейських цінностей": економічного процвітання, політичної стабільності, соціальної справедливості, демократичного управління, верховенства закону, дотримання прав людини і т.д. Чинниками, що обмежують міжнародний вплив ЄС, є відсутність згоди серед держав-членів відносно пріоритетних завдань у сфері безпеки Євросоюзу. Більше того, члени ЄС дотримуються різних думок щодо масштабів міжнародної діяльності, яку повинен проводити ЄС.

Керуючись вищевикладеним, автор визначає головну роль Європейського Союзу в сфері безпеки - забезпечення та гарантування "м'якої безпеки" та своєчасне реагування на "м'які загрози" безпеці ЄС.

Автор вважає, що головним зобов'язанням Європейського Союзу в сфері безпеки постає забезпечення та гарантування "м'якої безпеки" та своєчасне реагування на "м'які загрози" безпеці ЄС.

Не менш важливими зобов'язаннями стають наступні: здійснювати Спільну зовнішню політику і політику в сфері безпеки і оборони Європейського Союзу шляхом внесення пропозицій і фактичної реалізації міжнародних зобов'язань на внутрідержавному рівні вже досягнутих домовленостей; створювати простір свободи, безпеки і правосуддя; розвивати безпекову, а також оборонну політику в цілях забезпечення захисту цінностей Союзу та сприяти їх реалізації у відносинах з іншими країнами.

Виходячи з вищевикладеного автор зосереджує увагу на тому, що забезпечення "м'якої" безпеки ЄС полягає у тому, що:

По-перше, сьогодні ЄС акцентує головну увагу на "м'яких загрозах" безпеці: нелегальній міграції, тероризмі, організованій транснаціональній злочинності, епідеміях тощо.

По-друге, "м'яка сила" для ЄС - це сила, в якій ключову роль грають економічні та гуманітарні інструменти, які є у Європейського Союзу.

По-третє, брак "жорсткої сили", а саме інструментів та засобів для її підтримки, на відміну від НАТО, не дають змогу ЄС забезпечувати "жорстку безпеку".

Другорядними ролями, на думку автора, виступають наступні: здійснення Спільної зовнішньої політики і політики в сфері безпеки і оборони Європейського Союзу шляхом внесення пропозицій і фактичної реалізації міжнародних зобов'язань на внутрідержавному рівні вже досягнутих домовленостей; створення простору свободи, безпеки і правосуддя; розвиток безпекової, а також оборонної політики в цілях забезпечення захисту цінностей Союзу та сприяння їх реалізації у відносинах з іншими країнами.

З головної ролі випливає головна функція ЄС - боротьба з "м'якими загрозами" із застосуванням "м'якої сили".

Виходячи з дослідження загроз безпеці ЄС, автор вважає доцільним дослідити інші функції Європейського Союзу шляхом розподілу останніх за критеріями.

За суб'єктами діяльності ЄС можна виділити функції загальноорганізаційні та функції інституцій.

Загальноорганізаційні безпекові функції: всеохоплююче зміцнення безпеки Союзу; збереження миру і зміцнення міжнародної безпеки відповідно до принципів Статуту ООН і Заключного Гельсінського акту та цілей Паризької хартії; розвиток міжнародного співробітництва; розвиток демократії і законності, повага прав людини і основних свобод; захист спільних цінностей, основних інтересів, незалежності і цілісності Союзу відповідно до принципів Статуту ООН [5].

Функції інституцій Європейського Союзу:

Інститут дослідження проблем безпеки: проведення досліджень і дебатів з найважливіших для Європейського Союзу проблем безпеки і оборони; підготовка доповідей і робочих документів для відповідних організацій ЄС; підготовка досліджень і аналітичних матеріалів; розвиток трансатлантичного діалогу з усіх питань безпеки між країнами Європи, Канадою і Сполученими Штатами; створення загальноєвропейської культури безпеки [3].

ЄВРОПОЛ. Основними функціями цієї організації є боротьба проти незаконного обігу наркотиків, організації незаконної імміграції, тероризму, незаконної торгівлі транспортними засобами, торгівлі людьми тощо. ЄВРОПОЛ забезпечує операції національних поліцейських сил оперативним аналізом інформації; забезпечує експертизу і технічну підтримку розслідувань і поліцейських операцій, що виконуються в межах ЄС; сприяє розвитку аналітичних поліцейських підрозділів і гармонізації методів ведення слідства в державах-членах Союзу [4].

Функції ЄВРОЮСТу полягають у стимулюванні і підвищенні ефективності взаємодії компетентних органів країн-членів ЄС в розслідуваннях і судових переслідуваннях на території Союзу; підвищенні якості співробітництва між урядами країн-членів ЄС, особливо з питань надання взаємної юридичної допомоги і видачі осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів; підсиленні координації дій між національними поліцейськими і судовими владами, дозволяючи всім правоохоронним органам країн ЄС діяти ефективніше в боротьбі з міжнародною злочинністю; розширенні співробітництва країн Європи в сфері кримінального права, що робить це агентство головним помічником Європейського Парламенту, Ради і Комісії.

За об'єктами (сферами) діяльності Європейського Союзу автор робить поділ на внутрішні і зовнішні безпекові функції.

Внутрішні: підсилення систематичного співробітництва між державами-членами в здійсненні їхньої політики в сфері безпеки; постійна підтримка стану захищеності країн-членів від загроз ззовні (тероризм, організована транснаціональна злочинність, нелегальна міграція, епідемії); дослідження та вивчення складу, форм, видів та проявів "м'яких загроз"; поширення на міжнародній арені авторитету ЄС як єдиного інтеграційного об'єднання в світі, яке протидіє прояву "м'яких загроз"; створення сприятливого безпекового клімату для країн-членів; охорона внутрішніх та зовнішніх кордонів; надання більшої актуальності поліцейським функціям у рамках безпекової політики ЄС.

Зовнішні: співробітництво з провідними країнами світу та міжнародними організаціями в сфері боротьби з "м'якими загрозами"; миротворча функція, яка полягає у контролі над дотриманням миру та безпеки в рамках ЄС та поза його межами; оперативно-реагувальна функція - своєчасне реагування на всі прояви агресії ззовні та швидке проведення заходів щодо її ліквідації; безпекова функція - підтримка стану захищеності від проявів зовнішньої агресії; наглядова (спостережна) функція - постійний моніторинг безпекової ситуації в світі та поблизу зовнішніх кордонів ЄС.

Автор вважає, що за способом діяльності дана організація призначена виконувати, перш за все, економічні функції. У рамках політики безпеки її функції закріплені за Спільною європейською політикою в сфері безпеки і оборони, яка була затверджена в Маастрихтському договорі 1992 р.

Автор пропонує власний підхід щодо визначення продуктивності та ефективності здійснення функцій ЄС в сфері безпеки. Продуктивність та ефективність здійснення функцій ЄС в сфері безпеки залежить від різноманітних внутрішніх, зовнішніх та міжнародних чинників.

Внутрішніми чинниками, що впливають на безпекові функції ЄС, є наступні: інституціональний чинник - скоординована співпраця усіх безпекових інститутів Європейського Союзу; національний - ефективна співпраця країн-членів у сфері безпеки; економічний - виділення з загального бюджету достатнього фінансування безпекової галузі; політичний - розвиток європейської інтеграції "вглиб" за рахунок удосконалення існуючих механізмів економічного співробітництва; військово-політичний - проведення реформування Збройних Сил країн-членів згідно норм та стандартів ЄС; законодавчий - розробка та вдосконалення нормативно-правової бази ЄС в сфері безпеки; технічний - адаптування військового оснащення, озброєння та техніки до сучасних європейських норм та стандартів.

Поява нових видів загроз вимагає від ЄС вироблення ефективного механізму протидії.

До зовнішніх чинників належать: співробітництво Європейського Союзу з міжнародними організаціями та інститутами безпеки; використання потенціалу НАТО як провідної міжнародної організації з безпеки для розбудови європейської системи безпеки; розширення Європейського Союзу як чинника посилення стратегічного партнерства; вплив зовнішніх конфліктогенних чинників на безпеку ЄС; підписання міждержавних угод та домовленостей з провідними світовими країнами-виробниками озброєнь для постачання нових видів озброєнь до ЄС в рамках зміцнення безпекового потенціалу та ефективного виконання безпекових функцій.

Автор наголошує на тому, що у разі подальшого виконання Європейським Союзом своїх ролей та функцій можлива майбутня розбудова та становлення європейської безпеки.

Роль та функції ОБСЄ. Розглядаючи діяльність ОБСЄ в сфері безпеки, треба зазначити, що "ОБСЄ є форумом для діалогу з політичних питань та питань безпеки для встановлення політичних обов'язкових норм та принципів, що спираються на консенсус, для сприяння їх виконанню" [10]. Комплексний підхід ОБСЄ до проблеми безпеки та запобіганню конфліктів, її широке членство та відкритий діалог, який підкріплюється ефективною мережею структур та інститутів на місцях, дозволяє їй протидіяти старим та новим загрозам безпеці.

Автор визначає головну роль ОБСЄ - бути з'єднуючим безпековим "мостом" між Заходом і Сходом.

Поряд з головною роллю в рамках ОБСЄ існують також і другорядні, які покликані розвивати роль ОБСЄ в операціях з підтримки миру, більш чітко відображаючи всеосяжний підхід Організації до питань безпеки; укріплювати процес політичних консультацій в рамках ОБСЄ шляхом запровадження при Постійній раді ОБСЄ Підготовчого комітету; запобігати скрізь, де можливо, виникненню конфліктів, що супроводжуються насильством; зміцнювати взаємодію ОБСЄ з іншими міжнародними організаціями і тим самим забезпечувати краще використання їх ресурсів [11].

Ця діяльність здійснюється спільно з урядами, а також громадами та окремими уповноваженими особами на місцях.

Згідно авторського підходу, зобов'язання ОБСЄ формуються із головної та другорядних ролей.

Головне зобов'язання ОБСЄ - бути з'єднуючим безпековим "мостом" між Заходом і Сходом.

Другорядні зобов'язання покликані: розвивати роль ОБСЄ в операціях з підтримки миру, більш чітко відображаючи всеосяжний підхід Організації до питань безпеки; укріплювати процес політичних консультацій у рамках ОБСЄ шляхом запровадження при Постійній раді ОБСЄ Підготовчого комітету; запобігати скрізь, де можливо, виникненню конфліктів, що супроводжуються насильством; зміцнювати взаємодію ОБСЄ з іншими міжнародними організаціями і тим самим забезпечувати краще використання їх ресурсів.

Здійснення головних та другорядних ролей ОБСЄ досягається за допомогою функцій.

Доцільним вбачається розкриття функцій ОБСЄ за критеріальним принципом, який описаний на початку даного підрозділу.

За суб'єктами діяльності ОБСЄ розрізняють функції загально - організаційні та функції інституцій.

Загальноорганізаційні функції: розвиток та підтримка солідарності та партнерства; співпраця держав-членів в чотирьох основних вимірах безпеки: людському, воєнно-політичному, економічному та екологічному; підтримка миру, безпеки та стабільності.

Функції інституцій ОБСЄ:

Парламентська асамблея виконує наступні функції: розвиток та забезпечення демократії; спостереження за виборами; підвищення довіри між державами-учасницями.

За Бюро з демократичних інститутів та прав людини, Верховним комісаром зі справ національних меншин, Представником з питань свободи засобів масової інформації закріплені такі функції: забезпечення поваги прав людини, демократії та верховенства закону; дотримання законодавчо закріплених прав національних меншин; забезпечення свободи дій засобів масової інформації.

Секретаріат ОБСЄ виконує функції щодо підтримки діючого Голови та Організації в цілому; розширення діяльності Організації; забезпечення ефективної діяльності на місцях згідно з отриманими мандатами та вказівками; координації дій між інститутами ОБСЄ.

Постійна рада наділена такими функціями: проведення політичних консультацій та прийняття рішень; вирішення концептуальних питань; повсякденна оперативна діяльність.

За об'єктами (сферами) діяльності розрізняють внутрішні і зовнішні функції ОБСЄ.

Внутрішні: поліцейські функції (поліцейський моніторинг, зокрема, з метою недопущення таких дій з боку поліції, як дискримінація за релігійними чи етнічними ознаками; підготовка поліцейських кадрів, яка могла б включати наступні завдання: підвищення оперативно-тактичного потенціалу місцевих поліцейських служб і реформування воєнізованих сил; освоєння нових, сучасних форм поліцейської роботи, таких як взаємодія з населенням, боротьба з розповсюдженням наркотиків, корупцією і тероризмом; створення поліцейської служби, яка об'єднує в своєму складі представників різних етнічних груп і/або віросповідань і здатна користуватися довірою всього населення; забезпечення в цілому поваги прав людини і основних свобод); захист прав людини, національних меншин та врегулювання міжетнічних стосунків; роззброєння та зміцнення довіри; створення інститутів; спостереження за виборами.

Зовнішні: запобігання конфліктам; врегулювання конфліктів шляхом переговорів та сприяння такому врегулюванню, керуючись нормами і принципами міжнародного права і узгодженими документами ОБСЄ; протидія тероризму і загрозам, що походять від іншої злочинної діяльності - контртерористична діяльність ОБСЄ; протидія загрозам військово-політичного характеру; роззброєння та зміцнення довіри; боротьба з нелегальною міграцією; протидія загрозам, що пов'язані з економікою та навколишнім середовищем; співробітництво з іншими міжнародними безпековими організаціями та інститутами.

За способом діяльності дана організація виконує безпекову функцію.

Автор вважає, що ефективність здійснення функцій ОБСЄ залежить від різноманітних внутрішніх та зовнішніх чинників.

До внутрішніх чинників належать: постійна та конструктивна співпраця між країнами-членами в галузі безпеки; визначення напрямків та призначення ОБСЄ сьогодні; надання пріоритетності загальноєвропейським цінностям та інтересам; встановлення між країнами-членами Організації балансу між реальною та задекларованою готовністю використовувати ресурс ОБСЄ для вирішення загальноєвропейських проблем безпеки; фрагментація загальноєвропейського простору у відповідності до інтересів Європи та європейців; реформа ОБСЄ для адаптації її до сучасних викликів безпеці Європи.

Зовнішні чинники виявляються у впливі конфліктогенних чинників на безпеку країн-членів ОБСЄ; зростаючій ролі транснаціональної злочинної діяльності; впливі нелегальної міграції на стабільність та безпеку держав членів ОБСЄ; загостренні екологічної ситуації.

Авторський критеріальний принцип дає змогу проаналізувати та дослідити функції ОБСЄ, які вона виконує як міжнародна безпекова організація, в системі європейської безпеки. Всі її функції та інструменти для їх здійснення направлені на підтримку та забезпечення безпеки, в першу чергу, в рамках ЄС, а також поза межами Європи. За допомогою своїх інструментів ОБСЄ намагається сьогодні протистояти викликам європейській безпеці. Частково ОБСЄ протидіє тим самим "м'яким загрозам" безпеці, що і ЄС, а саме боротьбі з тероризмом та нелегальній міграції. Але якщо дані види загроз розглядаються ЄС з точки зору "м'якої сили", в якій ключову роль відіграють економічні та гуманітарні інструменти, то в ОБСЄ ці інструменти економічного та гуманітарного характеру. Автор зосереджує увагу на тому, що певною мірою "м'які загрози" об'єднують погляди ОБСЄ та ЄС на протидію загрозам безпеці європейського континенту з огляду на використання ними гуманітарних інструментів.

Роль та функції НАТО. Розвиток подій у світі та на європейському континенті засвідчив, що НАТО займає провідне місце в європейській та євроатлантичній системах безпеки. Така оцінка базується на тому, що". понад півсторіччя НАТО зберігає мир в Європі. Маючи в своєму розпорядженні арсенал звичайної та ядерної зброї, організація продовжує забезпечувати захист союзників і водночас слугує основою для розбудови широкої мережі співробітництва з країнами Кавказу, Центральної Азії, Росією та Україною. Жодна організація не виконує такого комплексу функцій" [2]. Хоча це зауваження було зроблено 6 років назад, сьогодні воно не втратило своєї актуальності.

Автор визначає головну роль НАТО на сьогоднішній день як здатність забезпечувати "жорстку безпеку", суверенітет та територіальну цілісність держав-членів і реагувати на глобальні виклики безпеці.

Також до провідних ролей НАТО автор відносить реагування на нові нетрадиційні "м'які загрози", такі як тероризм, піратство, розповсюдження зброї масового знищення та ін.; нова роль НАТО в боротьбі з тероризмом (обмін розвідданими між мінімумом держав-членів, сувора секретність та здатність до швидкого реагування); нова воєнна роль - розвиток європейського ударного угруповання, яке здатне приймати участь на рівних позиціях з армією США в конфліктах високої напруженості; нова роль Альянсу в забезпеченні енергетичної безпеки.

Другорядні ролі НАТО. Північноатлантичний альянс відіграє важливу роль у сфері контролю над звичайними озброєннями і є для своїх членів важливим форумом для консультацій і ухвалення рішень у всіх аспектах контролю над озброєннями і роззброєнням; дана організація є ключовою у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки; велику роль відіграє Альянс у розвитку та поширенні демократичних цінностей у світі; пріоритетним для НАТО сьогодні є реагування на катастрофи та залучення своїх підрозділів для подолання їх наслідків.

Головним безпековим зобов'язанням НАТО, на думку автора, - є забезпечення "жорсткої безпеки" та територіальної цілісності держав - членів та реагування на глобальні виклики безпеці.

Іншими зобов'язаннями є наступні: реагування на нові нетрадиційні "м'які загрози", такі як тероризм, піратство, розповсюдження зброї масового знищення та ін.; боротьба з тероризмом (обмін розвідданими між мінімумом держав-членів, сувора секретність та знадність до швидкого реагування); розвиток європейського ударного угруповання, яке здатне приймати участь на рівних позиціях з армією США в конфліктах високої напруженості; забезпечення енергетичної безпеки; розвиток та поширення демократичних цінностей в світі.

Вищенаведені провідні та другорядні ролі втілюються в життя завдяки функціям, які, в свою чергу, поділяються за авторським критеріальним принципом.

За суб'єктами діяльності НАТО автор розрізняє функції загальноорганізаційні та функції інституцій.

Загальноорганізаційні функції:

- основною загальноорганізаційною є функція стримування та оборони, яка виявляється у стримуванні та захисті від будь-якої форми агресії, спрямованої проти будь-якої держави-члена НАТО, відповідно до Статей 5 і 6 Вашингтонського договору [7];

- консультативна функція полягає у тому, що відповідно до Статті

Вашингтонського договору Альянс є трансатлантичним форумом для проведення спільних консультацій з будь-яких питань, що впливають на життєво важливі інтереси його членів, зокрема, з приводу нових подій, які можуть становити загрозу їхній безпеці. Він також сприяє координації їхніх зусиль у галузях, що становлять спільний інтерес для всіх членів Альянсу;

безпека європа м'яка жорстка

- безпекова функція закладає необхідне підґрунтя для стабільного клімату безпеки в Європі на основі зміцнення демократичних інститутів і прагнення до розв'язання суперечок мирним шляхом. Альянс повинен створити такі умови, за яких жодна країна не могла б вдаватись до залякування чи тиску, спрямованих проти будь-якої іншої держави, через погрозу силою, або погрозу застосування сили;

- функція стримування полягає у збереженні стратегічної рівноваги в Європі [1];

- політична функція виявляється в забезпеченні розвитку демократичних інститутів та мирному врегулюванні спорів.

Функції інституцій НАТО:

Північноатлантична рада (Рада НАТО): контроль за політичним та військовим процесами, які пов'язані з питаннями безпеки, що стосуються НАТО в цілому [9]. Рада наділена політичними повноваженнями та правом приймати рішення; ухвалює рішення з питань, які охоплюють усі аспекти діяльності організації, спираючись на звіти і рекомендації, підготовлені за запитом Ради комітетами, що підпорядковуються їй; уповноважена створювати допоміжні органи, в яких може виникнути необхідність у цілях виконання Північноатлантичного договору.

Комітет оборонного планування вирішує більшість військових питань та проблем, що відносяться до планування колективної оборони; дає вказівки військовому керівництву НАТО та в межах своєї компетентності виконує ті ж самі функції та володіє тими ж повноваженнями, що і Північноатлантична рада, в питаннях, що входять до його компетенції [8].

1. Військовий комітет НАТО розробляє рекомендації політичному керівництву НАТО, що стосуються заходів по забезпеченню спільної оборони зони дій НАТО, та готує спільні директиви з воєнних питань.

2. Група ядерного планування: основною функцією Комітету виступає його призначення в якості форуму для проведення консультацій з усіх питань, що стосуються ролі ядерних сил у здійсненні політики НАТО в сфері оборони та безпеки.

Міжнародний військовий штаб: основною функцією є забезпечення роботи Військового комітету; також здійснює нагляд за конкретними аспектами діяльності Військового комітету [6].

За об'єктами (сферами) діяльності розрізняють внутрішні і зовнішні функції НАТО.

Внутрішні: основною внутрішньою функцією НАТО є захист свободи і безпеки всіх її членів політичними та військовими засобами відповідно до Статуту ООН [12]; забезпечення довготермінового планування, яке необхідне для того, щоб національні підрозділи держав-членів були здатними проводити операції з підтримки миру, заходи з колективної безпеки та ін.; запровадження організаційних заходів стосовно спільного командування, управління, тренувань та навчань; досягнення консенсусу під час процесу ухвалення рішень, який є однією із запорук міцності НАТО; надання політичних порад і рекомендацій.

Зовнішні: основною зовнішньою функцією НАТО є забезпечення стабільного середовища безпеки в євроатлантичному регіоні; забезпечення оперативних зобов'язань НАТО та можливостей і засобів реагування на кризові ситуації; розробка та втілення оборонної політики та аспектів планування; активізація політичних зусиль, спрямованих на зменшення загрози розповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки; антитерористична функція - впровадження мір наступального характеру по виявленню, запобіганню та попередженню терористичної діяльності; Альянс продовжуватиме активно працювати як над розробкою угод з контролю над озброєнням, роззброєнням та нерозповсюдженням зброї масового знищення, так і над заходами зі зміцнення довіри й безпеки.

За способом діяльності дана організація виконує оборонну функцію.

Ефективність та продуктивність здійснення функцій НАТО згідно авторської концепції залежить від різноманітних внутрішніх та зовнішніх чинників.

Внутрішні чинники: основним чинником виступає достатнє фінансування оборонної галузі НАТО; одностайність під час прийняття політичних та військових рішень; внутрішня стабільність в Організації; злагоджена та конструктивна співпраця основних органів НАТО; висока обороноздатність країн-членів; високий рівень національних економік країн-членів; ефективний діалог між країнами-членами з питань оборони та безпеки; високий рівень технологічного та наукового розвитку країн-членів; вдосконалення військового потенціалу країн-членів; підтримання трансатлантичних зв'язків.

Зовнішні чинники: співробітництво з іншими міжнародними організаціями з безпеки; співробітництво з Європейським Союзом в рамках спільного діалогу з питань безпеки; прийняття нових членів, що змушує НАТО до ефективного виконання безпекових функцій; проведення спільних військових навчань у рамках програм НАТО; вплив конфліктогенних чинників на безпеку країн-членів.

Висновок. На підставі функціонального аналізу та детального дослідження основних передумов та тенденції розвитку безпекового виміру європейської інтеграції на основі трьох ключових структур - ЄС, НАТО та ОБСЄ визначено головні та другорядні ролі, а також функції вищезазначених структур.

В рамках розгляду провідних структур європейської безпеки - ЄС, НАТО та ОБСЄ, доведено, що гарантії безпеки випливають із пріоритетності загроз для кожної з організацій та можливостей протидії їм. На базі цього формуються ролі та функції цих організацій, а на підставі ролей та функцій - відповідні зобов'язання та повноваження. Таке різне за призначенням гарантування безпеки дозволяє країнам, що не є членами цих організацій, обирати відповідний напрямок інтеграції, виходячи зі своїх національних інтересів та пріоритетності загроз національній безпеці. В сукупності дані організації забезпечують як європейську, так і міжнародну безпеку.

Завдяки дослідженню діяльності ЄС, НАТО та ОБСЄ з'ясовано спільні та відмінні риси головних та другорядних ролей а також функцій даних організацій. У разі подальшого виконання Європейським Союзом своїх ролей та функцій можлива майбутня розбудова та становлення європейської безпеки. Виконання безпекових функцій ОБСЄ залежить від скоординованих дій держав-членів в сфері безпеки, а також від ефективної діяльності її інститутів та підрозділів. НАТО є єдиною ефективною структурою в просторі європейської та євроатлантичної безпеки, яка уособлює чотири основні функції безпеки: індивідуальну безпеку, колективну безпеку, колективну оборону та укріплення стабільності. Сьогодні Альянс дотримується принципів та норм "жорсткої безпеки". Це проявляється в його реагуванні на нові нетрадиційні "м'які загрози": тероризм, піратство, розповсюдження зброї масового знищення та ін., які є пріоритетними для нього. Отже, пріоритетним напрямком діяльності НАТО є забезпечення європейської та міжнародної безпеки на всіх рівнях. Важливу увагу НАТО приділяє функціям, що підсилюють як головну (здатність забезпечувати "жорстку безпеку" і реагувати на глобальні виклики безпеці), так і другорядні його ролі, а саме: забезпеченню стабільного середовища безпеки в євроатлантичному регіоні, розробці та втіленню оборонної політики та аспектів планування, забезпеченню оперативних зобов'язань НАТО та можливостей і засобів реагування на кризові ситуації та ін. Усі ці факти говорять про те, що сьогодні НАТО є ключовою організацією у формуванні європейської та міжнародної систем безпеки.

Перспективи подальших розвідок. Завдяки здійсненню функціонального аналізу структур безпеки в Європі, представляється можливість більш глибокого та детального дослідження механізму дії та функціонування Європейського Союзу, ОБСЄ та НАТО. Це в подальшому дасть змогу сформувати відповідні наукові підходи щодо дослідження цих структур для того, щоб процес інтеграції України в європейський безпековий простір став більш зрозумілим та повним. Даний аналіз дає змогу проводити аналогії з національними органами, що відповідають за питання безпеки та оборони. За даним зразком в подальшому може бути здійснений функціональний аналіз українських структур, міністерств та відомств, що здійснюють безпекові функції. Тому методологія, яка представлена в даній статті може бути використана для аналітичних досліджень в сфері безпеки.

Список використаних джерел

1. Военная доктрина НАТО / Российский Правовой Портал [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.inpravo.ru/data/base304/ text304v479i268. htm.

2. Гроссман М. Новий рівень оборонної спроможності, нові члени Альянсу, нові відносини / М. Гроссман // НАТО-Ревю. - Літо 2002. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.nato. int/docu/review/2002/ issue2/ukrainian/art2.html.

3. Единая внешняя политика и система безопасности / Russian Baltics in European Union. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.ruseu.org/article. php? id=48

4. Единая полиция и юстиция / Russian Baltics in European Union. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.ruseu.org/ article. php? id=49.

5. Компетенция ЕС и основные направления деятельности // Энциклопедия "Кругосвет" [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www. krugosvet.ru/articles/103/1010375/1010375a2. htm#1010375-L-103.

6. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України / [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://zakon. rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=950_005.

7. НАТО як організація колективної безпеки / Україна - НАТО [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ ua/1526. htm.

8. Організація Північноатлантичного Договору (НАТО) / Верховна Рада України. Комітет з питань європейської інтеграції. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://comeuroint. rada.gov.ua/komevroint/control/uk/ publish/article? art_id=47196&cat_id=47114.

9. Североатлантический совет. Какие задачи и обязанности возложены на Совет? // Организация Североатлантического договора. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.nato. int/issues/nac/tasks-ru.html.

10. Стратегия ОБСЕ по противодействию угрозам безопасности и стабильности в ХХІ веке / ОБСЕ в действии [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.osce.org/flash/atwork/flash.html.

11. Хартия европейской безопасности. "Конституция" для ОБСЕ // Независимая газета. - 1999. - 23 ноября [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.ng.ru/world/1999-11-23/6_hartia.html.

12. Як функціонує НАТО? // Україна - НАТО. [Електронний ресурс] - Режим доступу до документа: http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/1669. htm.

13. Вонсович А.С. Функциональный анализ структур безопасности в Европе

Размещено на Allbest.ru