Размещено на http://www.allbest.ru/

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

УДК 327.83:32.019.51

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

МІЖНАРОДНІ РЕЙТИНГИ УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ

НА НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ

Спеціальність 21.01.01 - Основи національної безпеки держави (політичні науки)

ГРЕБІНІЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі інформаційної безпеки та міжнародних інформаційних відносин Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.

Науковий керівник:

Ожеван Микола Андрійович, доктор філософських наук, професор, Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, завідувач відділу інформаційної безпеки та міжнародних інформаційних відносин.

Офіційні опоненти:

Макаренко Євгенія Анатоліївна, доктор політичних наук, професор Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник;

Картунов Олексій Васильович, доктор політичних наук, професор, Університет економіки та права "Крок", завідувач кафедри міжнародної інформації.

Захист відбудеться "16" жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.723.01 при Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

Автореферат розіслано "16" вересня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат політичних наук Т.С. Стародуб.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю впровадження адекватних механізмів забезпечення національної безпеки держави в умовах глобалізації політико-комунікативних процесів та інтенсифікації зовнішніх інформаційних впливів. У сучасних реаліях важливими факторами національної та міжнародної безпеки, що визначають спрямованість міжнародних політичних комунікацій, є транзит демократичних інститутів та цінностей; забезпечення прав та свобод людини, верховенства закону; створення умов соціального розвитку та конкурентного ринку; боротьба з корупцією; захист навколишнього середовища тощо. Зазначені імперативи "м'якої безпеки" ("soft security") перетворилися на основні критерії оцінки, позиціонування та рейтингування сучасних держав та політичних режимів на "мапі світу".

Стабільно низькі або дуже посередні місця України у міжнародних рейтингах забезпечення засадничих прав та свобод людини, розвитку демократії зумовлюють процедури постійних моніторингів, які проводяться щодо України низкою міжнародних організацій (Рада Європи, ОБСЄ, Міжнародна група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням брудних грошей тощо). Час від часу перед Україною постає загроза включення її до "чорного" списку проблемних країн, що ускладнює процес інтеграції України до євроатлантичних структур, та об'єктивно ставить перед системою національної безпеки держави завдання подолання наслідків негативного позиціонування України у вимірах міжнародної "м'якої" безпеки.

Йдеться про реальне поліпшення стану функціонування держави та ефективності державного управління, інтенсифікацію політичних комунікацій в межах "проблемних дискурсів", запровадження інституційних механізмів акумуляції та аналізу рейтингових оцінок, модернізації простору політичних комунікацій та комунікативних стратегій з метою більш адекватного реагування на дані міжнародних рейтингів у контексті захисту національних інтересів та забезпечення національної безпеки держави.

Теоретичні засади проблем забезпечення національної безпеки України викладено в роботах вітчизняних учених О. Бодрука, О. Власюка, В. Горбуліна, В. Крисаченка, О. Маначинського, Б. Парахонського, С. Пирожкова, Т. Стародуб, О. Шевченка та ін.). Проблематика зовнішніх інформаційних впливів та політико-комунікативних аспектів забезпечення національної безпеки держави вивчалась у працях низки зарубіжних та вітчизняних дослідників: В. Бондаренка, Дж. Брауна, О. Вусатюка, Г. Джоветта, Д. Дубова, С. Кара-Мурзи, О. Литвиненка, А. Манойла, С. Недбаєвського, М. Ожевана, В. Петрика, Г. Почепцова).

Основу дисертації склали праці, присвячені дослідженню масових комунікацій та концепту "політичних комунікацій", який всебічно аналізується західними вченими від початку минулого століття, що обумовило появу низки дослідницьких напрямів у цій сфері: біхевіористського (Г. Лассуелл, П. Лазарсфельд), кібернетичного (К. Дойч, Н. Вінер), структурно-функціонального (Г. Алмонд, Д. Істон), комунікативного (Х. Арендт, А. Грамші, Ю. Габермас). У роботі використовувались напрацювання російських дослідників процесів політичної комунікації: Т. Андрєєвої, М. Вершиніна, М. Грачова, В. Жебіта, О. Соловйова; та праці вітчизняних учених: О. Бахтіярова, В. Бебика, А. Гуцала, О. Зернецької, О. Картунова, Є. Макаренко, М. Рижкова, М. Розумного, Є. Тихомірової, які охоплюють широке коло питань, пов'язаних із вивченням провідних тенденцій розвитку та функціонування глобального комунікативного простору.

В процесі дослідження міжнародних рейтингів сучасних держав використано результати напрацювань вітчизняних та російських дослідників, у яких всебічно аналізуються методики рейтингування сучасних держав та кількісних оцінок соціально-політичних процесів (А. Бова, О. Борисова, Т. Митрохіна, С. Мєліхов, Л. Сморгунов), оцінюється ефективність, адекватність та об'єктивність рейтингових оцінок, а також пропонуються альтернативні національні методики укладання рейтингів держав (М. Згуровський, А. Мельвіль, М. Миронюк, І. Тимофєєв), аналізується роль міжнародних рейтингових оцінок у процесах євроінтеграції України (Ю. Гончаров, А. Марусов).

Утім, у наукових працях вітчизняних вчених відсутнє системне опрацювання проблематики цього дисертаційного дослідження. Особливо бракує наукових праць, у яких висвітлюється взаємозв'язок політичних комунікацій та національної безпеки держави, досліджуються політико-комунікативні процеси, пов'язані із укладанням та оприлюдненням результатів міжнародних рейтингів та моніторингів сучасних держав, а також вплив цих процесів на національну безпеку держави, що й обумовило актуальність теми дослідження.

Актуальність теми визначила наукове завдання дисертаційного дослідження, яке полягає у розробці пропозицій щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки України на підставі аналізу та оцінки впливів міжнародних рейтингів України на систему забезпечення її політичних комунікацій та національної безпеки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з планами фундаментальних досліджень та прикладних розробок Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України. Робота виконана в рамках наукового дослідження "Проблеми суверенізації та десуверенізації у сучасній системі міжнародної безпеки: актуальні та потенційні загрози збереженню і зміцненню державності та національної єдності України" (№ державної реєстрації 0107U007156).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу принципів та методик укладання міжнародних рейтингів сучасних держав, особливостей використання та інтерпретації результатів рейтингових оцінок, їхнього впливу на стан безпеки зовнішніх та внутрішніх політичних комунікацій держави.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання таких дослідницьких завдань:

– дослідити теоретико-методологічні засади концепту "політико-комунікативної безпеки держави";

– проаналізувати роль міжнародних рейтингів та моніторингів держав у системі політичних комунікацій та національної безпеки держави;

– з'ясувати особливості трансформацій, яких зазнає простір міжнародних політичних комунікацій та міжнародної безпеки в умовах глобалізації;

– дослідити суб'єктивні й об'єктивні аспекти міжнародних рейтингів та моніторингів держав як факторів здійснення "м'якої влади" у системі сучасних міжнародних відносин;

– проаналізувати особливості реалізації впливів міжнародних рейтингів та моніторингів України на геополітичне позиціонування Української держави;

– виробити науково обґрунтовані пропозиції щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки України у контексті протидії суб'єктивно обумовленим деструктивним впливам міжнародних моніторингів та рейтингів держави на систему її національної безпеки.

Об'єктом дослідження є політико-комунікативна складова національної безпеки держави.

Предметом дослідження є чинники та механізми впливу міжнародних рейтингів України на систему забезпечення її політичних комунікацій та національної безпеки.

Методи дослідження. Специфіка досліджуваної проблеми обумовила вибір методологічних принципів і підходів, адекватних меті і завданням дисертаційної роботи.

Застосування комунікативного підходу до аналізу політичних процесів дозволило дослідити безпекові аспекти взаємодії та взаємовпливів міжнародних політичних акторів з точки зору обміну ними інформаційними повідомленнями ("мессиджами") у процесі здійснення політичних комунікацій.

При виконанні дисертаційної роботи використовувалися загальнонаукові методи: структурно-функціональний метод з метою дослідження сутності, функцій та змісту концепту "політико-комунікативної безпеки" як складової національної безпеки держави, міжнародних рейтингів та моніторингів сучасних держав як міжнародних комунікативних систем; компаративний метод - у процесі дослідження та аналізу методик укладання міжнародних рейтингів держав; інституційний метод - для виявлення ролі суб'єктів рейтингової діяльності в процесі формування та трансформації політичних комунікацій.

Окрім загальнонаукових методів, з метою аналізу системи реалізації результатів рейтингування держав у мас-медіа, використовувались також спеціальні емпіричні методи досліджень (контент-аналіз тощо).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на основі широкого кола джерел і наукової літератури проаналізовано ризики та виклики, що постають перед національними державами у контексті укладання міжнародних рейтингів держав, обґрунтовано впливи міжнародних рейтингів України на стан безпеки політичних комунікацій держави, а також на механізми та засоби забезпечення політико-комунікативної складової національної безпеки держави в умовах глобалізаційних процесів.

В роботі:

– набуло подальшого розвитку теоретичне осмислення сутності, функцій та змісту концепту "політико-комунікативної безпеки" як невід'ємної складової національної безпеки держави, що забезпечує стабільність та ефективність політичних комунікацій, запобігає деструктивним впливам на соціально-політичну систему у процесі здійснення державою внутрішніх та зовнішніх політичних комунікацій;

– проаналізовано роль міжнародних рейтингів держав у системі політичних комунікацій як важливого засобу інформаційного забезпечення управлінських процесів, а також фактору інформаційно-комунікативного впливу, ефекти якого (іміджування, позиціонування, формування громадської думки, маніпулювання) відіграють як деструктивну, так і конструктивну роль у процесах забезпечення національної безпеки держави;

– з'ясовані особливості трансформацій простору міжнародної безпеки в сучасних умовах, що характеризуються посиленням гуманітарної складової міжнародної безпеки, а також зростанням ролі й значення "віртуальних просторів" рейтингових оцінок держав, їх позиціонування та іміджування на світових "мапах" демократії, корупції, різноманітних свобод, прав людини тощо;

– систематизовано теоретико-методологічні засади побудови міжнародних рейтингів держав, основні напрями та тенденції практичного застосування результатів рейтингування як інструменту зовнішньополітичної діяльності, що поєднує у собі не тільки інформаційні та комунікативні чинники, а й елементи "зовнішнього управління" (явного та маніпулятивного) політичними процесами, зокрема, у державах перехідного типу;

– вперше системно досліджено впливи міжнародних рейтингів та моніторингів України на систему її політичних комунікацій та національної безпеки, встановлено взаємозв'язок суб'єктів та об'єктів, каналів та технологій передачі впливів у контексті геополітичного позиціонування Української держави та розвитку внутрішньополітичних процесів;

– розроблено пропозиції та практичні механізми забезпечення політико-комунікативної безпеки держави з точки зору подолання інформаційно-комунікативної нерівності й асиметрії, спричиненої діяльністю зовнішніх суб'єктів міжнародного моніторингу та рейтингування.

Наукове та практичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення роботи полягає у комплексному розкритті проблеми впливів міжнародних рейтингів та моніторингів на національну безпеку держави у політико-комунікативній сфері, що дозволило обґрунтувати перспективні напрями забезпечення політико-комунікативної безпеки держави.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що матеріали, положення та висновки дисертації можуть бути використані для подальших наукових розробок, пов'язаних із проблематикою забезпечення політичних комунікацій у системі національної безпеки держави, захисту від зовнішніх інформаційних впливів; при підготовці спецкурсів, навчальних програм та посібників з політології, міжнародних відносин, міжнародних комунікацій тощо.

Результати дисертаційного дослідження використовуються спеціальними кафедрами № 2, 5 та 14 Національної академії Служби безпеки України у навчальному процесі при викладанні спеціальних дисциплін СД-2 (Контррозвідувальна діяльність СБ України), СД-2а (Розвідувальна діяльність спецслужб іноземних держав), СД-6 (Контррозвідувальний захист національної державності та боротьба з тероризмом); у курсі лекцій "Контррозвідувальне забезпечення інформаційної безпеки України" та навчальному посібнику "Контррозвідувальна діяльність СБ України із забезпечення інформаційної безпеки держави"; у науково-дослідній роботі "Моніторинг відкритих джерел інформації з метою протидії спеціальним інформаційним операціям" (шифр "Логос") (довідка № 29/4102 від 11.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто авторові і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною працею, в якій дисертантом особисто розроблено пропозиції щодо забезпечення політико-комуінкативної безпеки держави на підставі аналізу та оцінки впливів міжнародних рейтингів сучасних держав на систему забезпечення їхніх політичних комунікацій та національної безпеки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції оприлюднені і пройшли апробацію під час міжнародних науково-практичних конференцій та семінарів: міжнародному експертному "круглому столі" "Відкритість та прозорість стосунків української влади з мас-медіа" (25 квітня 2006 р., м. Київ); міжнародній науковій конференції "Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози" (7 грудня 2006 р., м. Київ); міжнародній конференції "Україна та Росія в політичному просторі "єдиної Європи" (22 жовтня 2007 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції "Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави" (13 березня 2008 р., м. Київ).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у 6 наукових працях, загальним обсягом 3,1 ум. друк. арк., в тому числі: 4 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - у збірках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, загальних висновків, додатку, списку використаних джерел і літератури. Обсяг дисертації (без врахування списку літератури та додатку) складає 193 сторінки, список використаних джерел нараховує 240 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено ступінь її наукової розробки, об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; розкрито методологічну основу дисертації; сформульовано наукову новизну роботи, визначено теоретичне та практичне значення отриманих результатів, а також механізм їх апробації.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження міжнародних рейтингів держави у системі її політико-комунікативної безпеки" порушуються теоретичні питання дослідження міжнародних рейтингів та моніторингів у системі політико-комунікативної безпеки держави.

Проаналізовано теоретичні підходи до трактування поняття "міжнародний моніторинг" як науково-практичного феномену. Зазначено два основні підходи у трактуванні ролі та місця моніторингового процесу у практичній діяльності: як засобу інформаційного забезпечення інших видів діяльності - прогнозування, контролю, управління, та як управлінської структури, що виробляє та імплементує управлінські рішення. На основі проведеного аналізу розроблено базову схему процесу моніторингу, що дозволило розкрити основні напрями дослідження міжнародних рейтингів держав: суб'єкти та об'єкти рейтингування, моніторингові індикатори, критерії рейтингування, система реалізації результатів. Визначено поняття "міжнародний рейтинг держави" як порівняльної експертної оцінки стану розвиненості її певної суспільної сфери чи деякого характерного феномену з цим пов'язаного на якісній оціночній шкалі.

У процесі дослідження концепту "політичних комунікацій" зроблено висновок, що поняття "політичної комунікації" як базової властивості та діяльності політичних акторів розкривається через особливого роду спілкування з приводу засадничих принципів державного управління та владних відносин, через обмін інформаційними повідомленнями ("мессиджами") між елементами політичної системи, через вплив на масову свідомість аудиторії, а також через безпосередній процес управління політичною системою. Проаналізовано особливості моделювання політичних комунікацій та зазначено про обмеженість теоретико-практичного аналізу міжнародного виміру політичних комунікацій у межах окремих зовнішньополітичних сфер: дипломатії та "публічної дипломатії", кризового менеджменту (управління кризами), бренд-менеджменту та бренд-маркетингу (позиціонування та просування сучасних держав та наддержавних утворень як "брендів").

У процесі аналізу міжнародних рейтингів держав зроблено висновок, що результатом рейтингових досліджень є універсальний інформаційний продукт, який може використовуватись у системі внутрішніх та зовнішніх політичних комунікацій із різними цілями. Зазначено на необхідності дослідження практичних ефектів, що виникають внаслідок укладання міжнародних рейтингів держав (формування міжнародної громадської думки, іміджування, позиціонування, маніпулювання, інформаційного впливу), у контексті забезпечення національної безпеки держави.

На основі застосування комунікативного підходу, в межах якого сфера політичного розглядається як сфера взаємодії та взаємовпливів структур, основою яких є тріада "інформація - комунікація - управління", досліджено функції, сутність та зміст політико-комунікативної складової національної безпеки держави.

Запропоновано визначення політико-комунікативної безпеки як такого стану, за якого задається та підтримується необхідний рівень та якість політичних комунікацій, ефекти від яких не спричинюють деструктивного впливу на функціонування політичної системи, забезпечують фундаментальні інтереси громадян, суспільства та держави. Політико-комунікативна безпека розглядається дисертантом як елемент національної безпеки держави, а її предметна сфера визначається на перетині двох інших вимірів національної безпеки - політичного та інформаційного.

В процесі аналізу політико-комунікативних аспектів забезпечення безпеки держав та політичних режимів (тоталітарних, авторитарних, демократичних, перехідних та мережевих) показано, що, ініціюючи зміну домінуючого типу політичної комунікації та зв'язків між елементами політичної системи, впроваджуючи альтернативні ідеї розвитку, можна задавати типи управління політичною системою, змінювати політичний режим, керувати параметрами безпеки.

Другий розділ "Міжнародні рейтинги як фактори позиціонування сучасних держав у вимірах міжнародної безпеки" присвячений дослідженню впливових міжнародних рейтингів та моніторингів, які найбільш активно детермінують простір міжнародних політичних комунікацій та міжнародної безпеки.

У процесі аналізу проблем регулювання та управління глобальними процесами у системі сучасних міжнародних відносин акцентовано на ідеологічній боротьбі довкола концепту "суверенітету" як найбільш принципового елементу національно-державної ідентичності й політико-правової категорії, яка є першоосновою державності.

Феномен "десуверенізації" держав дисертант розглядає у контексті переосмислення змісту вихідного поняття "суверенітет" та протиставлення "суверенітету" різноманітним поняттям-антиподам:

– на рівні міжнародної безпеки - "м'якому суверенітету", заснованому на контролі за дотриманням прав і свобод людини, праві націй на самовизначення;

– на рівні концепту "поствестфальського світоустрою" (перерозподіл владних повноважень із "розмиванням" національних суверенітетів на користь недержавних акторів, передусім транснаціональних корпорацій, а також наддержавних утворень);

– на національному рівні - "втрата" права національної держави на самостійне державне управління на користь "зовнішнього управління" (концепт "неспроможної державності").

Показано, що в сучасних умовах актуальні та потенційні зовнішні впливи на національні держави та систему політичних комунікацій (десуверенізаційні та суверенізаційні) зміщуються та концентруються переважно у сфері "м'якої" безпеки. Зроблено висновок, що у цьому контексті такі глобальні рейтинги як рейтинги "Freedom House", "Heritage Foundation", "Transparency International", "Fund for Peace", ООН, Світовий банк, набувають дедалі впливовішої ролі в системі сучасних міжнародних відносин як основні інструменти оцінювання та позиціонування (ранжирування) національних держав у системі координат "м'якої" безпеки.

Зазначено, що до міжнародних рейтингових оцінок особливо вразливі перехідні та слабко розвинені країни, які перебувають у стані політичної трансформації, важко долають внутрішні суперечності, часто дійсно є джерелами різноманітних загроз і створюють у міжнародних відносинах "вакуум безпеки". У цих випадках міжнародні рейтингові оцінки відіграють конструктивну роль, є передумовами та "аргументами" щодо здійснення впливів потужних держав та наддержавних утворень на слабкі держави: наданні або ненаданні фінансової допомоги; лобіюванні вступу до міжнародних організацій та наднаціональних структур; застосуванню різноманітних санкцій; проведенню "гуманітарних інтервенцій", миротворчих акцій та реалізації інших механізмів зовнішнього впливу.

В процесі аналізу суб'єктивних та об'єктивних аспектів методик побудови найвпливовіших рейтингів демократії та свобод людини, державності та політичної трансформації, політичних ризиків, конкурентоспроможності та економічних свобод дисертантом зроблено такі висновки:

– усім методикам обчислення та укладання рейтингів країн притаманні недоліки, що базуються на переважному використанні експертних оцінок, думок, опитувань та інформації, запозиченої із мас-медіа, неврахуванні національних особливостей соціально-політичного розвитку країн, що позначається на достовірності отриманих результатів;

– результати рейтингування не є фактичною інформацією, а тому не можуть характеризуватись як "точні" або "неточні";

– переважна більшість рейтингових досліджень відображає структуру стереотипних уявлень, що склалися у громадській думці певних країн або регіонів світу щодо ситуації у тій чи іншій країні, або регіоні світу ("ефект здійснених очікувань").

Показано, що міжнародні рейтинги, незважаючи на їхні недоліки, абстрактність та відносність результатів, є впливовою складовою міжнародних політичних комунікацій, важливим ресурсом та об'єктом зовнішньополітичної діяльності, інструментом формування іміджу держав у вимірах міжнародної безпеки, фактором здійснення явних (інституційних) та прихованих (маніпулятивних) впливів, чинником "віртуалізації" простору міжнародних відносин в умовах формування глобального інформаційного суспільства.

Дисертантом зазначено ключову роль впливових державних та недержавних аналітичних інститутів ("мозкових центрів"), що базуються переважно у США, Великій Британії та Швейцарії, у процесі формування та популяризації різноманітних глобальних рейтингів. Аналітичні центри та рейтинги, які вони укладають й розповсюджують, розглядаються дисертантом як ресурс "м'якої могутності" ("soft power"), що може використовуватись впливовими країнами-лідерами та міжнародними структурами в процесі досягнення певних зовнішньополітичних інтересів.

Показано, що рейтинги та моніторинги інтегруються у політико-комунікативний простір як специфічна комунікативна система, на інформаційному рівні якої циркулюють різноманітні оцінки стану і розвитку світових та національних процесів; на комунікативному рівні - комунікації з приводу цих оцінок та їх інтерпретації; на рівні управління - ідеології, стандарти, норми, пріоритети та напрями соціально-політичного розвитку, принципи та інституційні механізми управління цими процесами.

У третьому розділі "Міжнародні рейтинги України у контексті актуальних проблем забезпечення її політико-комунікативної безпеки" визначено сутність та особливості реалізації впливів міжнародних рейтингів та моніторингів на політико-комунікативну складову національної безпеки України.

В процесі аналізу політичних комунікацій у геополітичному чотирикутнику "США - ЄС - РФ - Україна" зазначено, що характер взаємодії трьох найбільш потужних центрів впливу на Україну розкривається через конкуренцію зовнішніх (Захід - Схід) політичних та ціннісних настановлень в процесі надання політичній системі відповідного змісту, контексту, форми тощо.

Проаналізовано відмінності зовнішньополітичних платформ, на яких базуються інформаційно-комунікативні впливи як механізми та інструменти реалізації "зовнішнього управління" з боку ЄС, США та Росії. Зроблено висновок про важливу роль неурядових транснаціональних та національних організацій, що здійснюють моніторинг інституціонального розвитку України в основних сферах в процесі структурування простору політичних комунікацій.

Проаналізовано практику проведення моніторингів України такими міжнародними організаціями як ОБСЄ, ПАРЄ та акцентовано на маніпулятивному характері застосування деяких моніторингів (FATF, ПАРЄ) у контексті реалізації міжнародними акторами зовнішньополітичних дискурсів "подвійних стандартів", ініціювання або припинення моніторингу як інструмента "політичного шантажу" або "політичного заохочення".

В процесі аналізу позиціонування України у десятці основних міжнародних рейтингів (демократичність та права людини, політичні свободи, рівень державності та глобалізованості), а також тенденцій зміни рейтингових оцінок протягом 2002-2007 років визначено наступне:

– міжнародні рейтинги відіграли важливу позитивну роль у процесі позиціонування України на міжнародній арені як демократичної держави після зміни характеру політичного режиму у 2004 році;

– міжнародні рейтинги відображають не стільки об'єктивну реальність й дійсну ефективність політичних та економічних перетворень, скільки структуру уявлень про ці перетворення у світовій громадській думці;

– найбільш авторитетні західні міжнародні рейтинги створюють переважно негативний геополітичний образ України з точки зору її соціально-політичного та економічного розвитку, місця та ролі у системі міжнародних відносин.

У процесі аналізу позиціонування України у провідних західних рейтингах та альтернативних рейтингах російського проекту "Політичний атлас сучасності", зроблено висновок, що вибір методології рейтингових оцінок впливає на негативність або позитивність відображення України у рейтингах. З огляду на отримані рейтингові місця у провідних західних рейтингах, Україна постає як держава "третього світу", "в основному невільна", слабко конкурентоспроможна, із нерозвинутими владними та ринковими інституціями, високим рівнем корупції, "проблемним" станом свободи преси, низькою політичною стабільністю та ефективністю державного управління. Подібні рейтингові оцінки формують настановлення щодо України як "джерела нестабільності та ризиків", з певним рівнем "державної неспроможності", низькою інвестиційною привабливістю.

Натомість, у альтернативних рейтингах російського проекту Україна постає як країна зі значним потенціалом внутрішнього розвитку та зовнішнього впливу, значущою у регіональному масштабі економікою, що дозволяє країні, незважаючи на існуючі проблеми, претендувати на статус регіонального політичного й економічного лідера.

Запропоновано механізми забезпечення політико-комунікативної безпеки України у контексті протидії деструктивним впливам міжнародних рейтингів та моніторингів на кожному із нижче зазначених рівнів політичної системи:

- на інформаційному - забезпечення конкуренції з боку держави та суспільства у сфері діяльності неурядових та офіційних структур, що проводять моніторинги, у контексті подолання медіа-інформаційної асиметрії - неальтернативності та нееквівалентності інформаційного обміну у сфері міжнародних рейтингів;

- на комунікативному - протидія негативному іміджуванню ситуацій, пов'язаних із розвитком держави як на зовнішньополітичній, так і внутрішній арені, неадекватної репрезентації цих ситуацій міжнародними структурами, опанування державними органами важливими зовнішньополітичними дискурсами "м'якої влади", впровадження мережевих та центровано-мережевих типів політичної комунікації у сфері державного управління;

- на рівні управління та ідеології - імплементація державно-політичних рішень в процесі забезпечення національних інтересів з урахуванням практики проведення міжнародних моніторингів та застосування міжнародних рейтингів держав.

Дисертантом зазначено, що існує нагальна потреба створення в системі державного управління та національної безпеки спеціалізованої інституції, спроможної своєчасно, на належному рівні реагувати на поліпшення або погіршення міжнародних рейтингових оцінок України та міжнародного іміджу Української держави. Таку інституцію слід наділити реальними впливами на механізми контролю за перебігом політичних перетворень в країні та реагування на загрози й виклики національній безпеці держави.

Доведено необхідність розробки цілісної "Концепції національної комунікативної політики України", визначення основних принципів та механізмів забезпечення політико-комунікативної безпеки держави. Запропоновано базові положення зазначеної Концепції та деталізовані провідні напрями комунікативної політики держави в контексті протидії деструктивним та посилення конструктивних впливів міжнародних рейтингів та моніторингів на розвиток Української держави.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано розв'язання наукового завдання, що полягає у розробці пропозиції щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки України на підставі аналізу та оцінки впливів міжнародних рейтингів сучасних держав на систему їхніх політичних комунікацій та національної безпеки. Основні наукові й практичні результати полягають у наступному:

1. Міжнародні рейтинги держав є складним науково-практичним феноменом, що має міждисциплінарний характер і може розглядатися як наукова, інформаційна, діагностична та прогностична система, реалізація якої здійснюється у межах управлінської діяльності. У системі сучасних міжнародних відносин предметна сфера міжнародних рейтингів та моніторингів держав (корупція, права людини, свобода слова, відкритість суспільства, демократичність розвитку, конкурентоспроможність) є впливовим фактором міжнародної політики, важливим ресурсом та об'єктом зовнішньополітичної діяльності, потужною складовою міжнародних політичних комунікацій та міжнародної безпеки.

2. Основою політико-комунікативної складової національної безпеки держави є політичні комунікації та інституційні механізми їх відтворення. Поняття політико-комунікативної безпеки відображає базовий аспект функціонування політичних структур різного рівня - право на інформаційний обмін, комунікацію та конкуренцію у політичній сфері. Рівень забезпечення політико-комунікативної безпеки держави визначається мірою адекватності контенту політичних комунікацій (норм та цінностей, стереотипів, настановлень, пріоритетів розвитку) реальному перебігу політичних процесів. Міжнародні рейтинги держав як елемент зворотного зв'язку в процесах управління та як фактор формування громадської думки, міжнародного іміджу та позиціонування сучасних держав можуть відігравати конструктивну та деструктивну роль в процесах забезпечення національної безпеки держави.

3. Завдяки зовнішнім впливам у сфері "м'якої" безпеки, спрямованим на геокультурне, геополітичне, геоекономічне позиціонування сучасних держав у вимірах "кризовості", об'єктивно виникають передумови для легальної десуверенізації держав, які відповідають рейтингам "неспроможної державності", "недемократичності", "несвободи" тощо. Подібне позиціонування (визначення позиції кожної держави у системі координат "м'якої" безпеки) реалізується в процесі укладання глобальних рейтингів країн світу та цілих регіонів. рейтинг політична комунікація безпека

4. Переважна більшість міжнародних рейтингів держав, у тому числі такі впливові рейтинги як "Freedom House", "Heritage Foundation", "Transparency International", "Fund for Peace", будуються на основі використання суб'єктивних експертних оцінок, різноманітних опитувань, використанні матеріалів із мас-медіа, що позначається на достовірності отриманих результатів та залишає можливості маніпулювання ними. Результати рейтингових оцінок "кризовості", "демократичності", "несвободи", "неспроможності" держав детермінують простір міжнародних політичних комунікацій, впливаючи на формат взаємин держав, міжнародних організацій та наддержавних утворень, а також можуть використовуватись як фактична основа для проведення інформаційних кампаній, ведення інформаційних війн та здійснення інших впливів (введення санкцій, відмова у наданні кредитів, фінансової допомоги тощо) на національні держави.

5. На міжнародному рівні результати міжнародних рейтингів України в основному негативно позначаються на формуванні міжнародного іміджу держави та геополітично позиціонують Україну як слабку демократію "третього світу", що є "джерелом нестабільності та ризиків", з певним рівнем "державної неспроможності" та низькою інвестиційною привабливістю. На національному рівні міжнародні рейтинги та моніторинги України опосередковано впливають на перебіг внутрішньополітичних процесів та є одним із механізмів зовнішнього управління кризами й ризиками через підвищення або пониження позицій країни у рейтингу, що позитивно або негативно позначається на підтримці громадськістю урядових рішень, формуванні громадської думки, сприятливої, або несприятливої для імплементації державних рішень.

6. В умовах відкритості та неструктурованості інформаційного простору України в процесі її активного залучення до світових інтеграційних та глобалізаційних процесів одним із провідних чинників кризових явищ у політико-комунікативному просторі є конкуренція зовнішніх джерел "м'якого" впливу. Подолання та нейтралізація деструктивних впливів міжнародних рейтингів України на безпеку зовнішніх та внутрішніх політичних комунікацій потребує якісних змін як на рівні структурному (державні та недержавні інститути), так і на рівні напрацювання та впровадження комунікативних стратегій. Подібні позитивні зрушення мають полягати в "акумуляції" структурами державного управління результатів міжнародних рейтингів та моніторингів з метою генерації альтернативного інформаційного поля, спроможного долати існуючу комунікативну асиметрію та нейтралізувати негативні іміджеві впливи; у впорядкуванні сектору неурядових організацій, розвиткові національних структур моніторингу та наданні державної підтримки аналітичним центрам моніторингу, оцінки та прогнозування, модернізації принципів та механізмів реалізації внутрішніх та зовнішніх політичних комунікацій із урахуванням технологій, які використовуються в процесі укладання міжнародних рейтингів.

Забезпечення політико-комунікативної безпеки держави потребує розробки та прийняття цілісної "Концепції національної комунікативної політики" на засадах визначення національних інтересів, загроз та викликів у комунікативній сфері, пріоритетів інституційного, ціннісного та ідеологічного структурування національного політико-комунікативного простору.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гребініченко О.Ю. Комунікативна безпека політичних структур та їхня опірність зовнішнім інформаційним впливам / О.Ю. Гребініченко // Стратегічна панорама. - 2007. - № 1. - С. 191-196.

2. Гребініченко О.Ю. Інформаційні аспекти глобального політичного управління: проблеми "десуверенізації", "зовнішнього управління" та "неспроможної державності" / О.Ю. Гребініченко // Нова парадигма. - 2007. - № 71. - С. 170-187.

3. Гребініченко О.Ю. Криза комунікацій в постіндустріальних країнах та перспективи розвитку "демократичного проекту" / О.Ю. Гребініченко // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2007. - № 3. - С. 144-149.

4. Гребініченко О.Ю. Міжнародні рейтинги держави як фактор зовнішніх інформаційних впливів / О.Ю. Гребініченко // Нова парадигма. - 2008. - № 76. - С. 151-163.

Тези доповідей на наукових конференціях:

1. Гребініченко О.Ю. Проблеми позиціонування України в інформаційному просторі "єдиної Європи": фактор моніторингу / О.Ю. Гребініченко // Україна та Росія у просторі "єдиної Європи": матеріали міжнародної конференції / Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки. - К.: Фоліант, 2007. - С. 191-192.

2. Гребініченко О.Ю. Міжнародні рейтинги держави як фактор зовнішніх інформаційних впливів / О.Ю. Гребініченко // Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави: зб. матер. міжнар. наук. - практ. конф., (Київ, 13 березня 2008 р.). - К.: Захаренко В.О., 2008. - С. 86-96.

АНОТАЦІЯ

Гребініченко О.Ю. Міжнародні рейтинги України як фактор впливу на національну безпеку держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 21.01.01 - основи національної безпеки держави (політичні науки). - Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню механізмів впливу міжнародних рейтингів та моніторингів держав на безпеку політичних комунікацій як складову національної безпеки держави. Комплексно розглянуто сутнісні характеристики, функції та зміст понять "міжнародний рейтинг" та "політико-комунікативна безпека".

Зазначена важлива роль міжнародних рейтингів у процесах структурування простору міжнародних політичних комунікацій та міжнародної безпеки, здійснення інституціоналізованих та маніпулятивних управлінських впливів на національні держави.

Визначені особливості реалізації впливів міжнародних рейтингів та моніторингів України на систему її внутрішніх та зовнішніх політичних комунікацій. Запропоновані відповідні підходи та пропозиції щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки держави у контексті подолання деструктивних впливів та потенціювання позитивних впливів міжнародних рейтингів держав.

Ключові слова: національна безпека держави, "м'яка" безпека, міжнародний рейтинг держави, міжнародний моніторинг, політичні комунікації, політико-комунікативна безпека, інформаційні впливи.

АННОТАЦИЯ

Гребиниченко А.Ю. Международные рейтинги Украины как фактор влияния на национальную безопасность государства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 21.01.01 - основы национальной безопасности государства (политические науки). - Национальный институт проблем международной безопасности при СНБО Украины. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию механизмов влияния международных рейтингов и мониторингов государств на безопасность политических коммуникаций как составную часть национальной безопасности. Исследование является одной из первых работ по научному осмыслению и политологическому анализу процессов международного рейтингования и мониторинга государств, в контексте определения угроз и вызовов, возникающих вследствие этого в сфере политических коммуникаций.

Комплексно рассмотрены теоретико-методологические основы политических коммуникаций и политико-коммуникативной безопасности; определены особенности трансформаций политических коммуникаций в системе современных международных отношений; систематизированы принципы построения международных рейтингов государств в основных общественных сферах; системно исследованы механизмы влияния международных рейтингов Украины на безопасность политических коммуникаций и предложены основные направления обеспечения политико-коммуникативной безопасности.

Показано, что основой политико-коммуникативной безопасности являются политические коммуникации и институциональные механизмы ее воспроизводства, и, что изменение параметров и качественных характеристик политико-коммуникативных процессов под воздействием как внутренних, так и внешних факторов задает определенную направленность трансформации политических систем, тип управления политической системой и уровень обеспечения ее безопасности. Сделан вывод об определяющей роли внешних источников управления в процессе осуществления трансформации переходных обществ, демократического транзита, суверенизации и десуверенизации слабых государств.

Определено, что в современных условиях факторы влияния на национальные государства и систему политических коммуникаций смещаются в сферу "мягкой" безопасности - транзит демократических институтов и ценностей, обеспечение прав и свобод человека, верховенство закона, открытость и прозрачность власти, борьба с коррупцией, создание условий конкурентного развития и т. д. В этой связи в системе современных международных отношений особую значимость приобретают глобальные мониторинги и рейтинги, результатом которых является позиционирование и ранжирование национальных государств в координатах "мягкой" безопасности.

На основания анализа субъектно-объектных аспектов международных рейтингов государств, особенностей реализации и интерпретации результатов рейтинговых исследований выявлены основные направления и тенденции практического применения и использования рейтингов государств как инструмента внешнеполитической деятельности. Акцентировано на субъектах международного рейтингования и мониторинга - международных правительственных и неправительственных организациях, фондах, национальных аналитических центрах и коммерческих компаниях как на важных ресурсах реализации "мягкого могущества" ("soft power").

Показано, что международные рейтинги и мониторинги интегрируются в пространство международных политических коммуникаций как специфическая коммуникативная система, на информационном уровне которой циркулируют оценки состояния и тенденций развития важных общественных сфер, на коммуникативном - коммуникации по поводу анализа и интерпретации этих оценок, на уровне управления - стандарты, нормы, ценности, приоритеты и направления национального социального, политического и экономического развития, принципы и механизмы управления этими процессами.

Показано, что конкуренция внешних факторов влияния в условиях нынешнего геополитического позиционирования Украины и активного ее участия в интеграционных и глобализационных процессах является одной из основных причин возникновения кризисных явлений в сфере политических коммуникаций. Исследованы роль и влияние структур международного рейтингования и мониторинга на формат, контекст и направленность политических коммуникаций Украины.

Анализ позиционирования Украины в наиболее влиятельных международных рейтингах указывает на преимущественную негативность экспертных оценок, касающихся состояния политической сферы и сферы государственного управления. В связи с этим обозначена необходимость трансформации существующих моделей политических коммуникаций с целью преодоления коммуникативной асимметрии и негативных имиджевых влияний, создаваемых международными структурами мониторинга и рейтингования.

Сделан вывод о том, что обеспечение необходимого уровня политико-коммуникативной безопасности Украины требует проведения качественных изменений как на структурном уровне политической системы, так и на уровне коммуникативных стратегий государства. Предложены основные положения проекта "Концепции национальной коммуникативной политики" в контексте преодоления деструктивных и потенцирования конструктивных влияний международных рейтингов и мониторингов.

Ключевые слова: национальная безопасность государства, "мягкая" безопасность, международный рейтинг государства, международный мониторинг, политические коммуникации, политико-коммуникативная безопасность, информационные влияния.

SUMMARY

Grebinichenko O. Global Ratings of Ukraine as a Factor of Influence on the National Security of the State. - Manuscript.

The thesis to obtain a scientific degree of a candidate of political sciences in specialty 21.01.01 - The grounds of national security of the state (political sciences). - National Institute of International Security Problems under the National Security and Defense Council of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the study of mechanisms of influences of countries' global ratings and monitoring on the security of political communications as the component of national security of the state.

Theoretical and applied issues of political and communicative security and global ratings have been studied. An important role of the global country's rating in the structuring of the spaces of international security and political communication as well as in realization of institutionalized and manipulative influences on national states have been mentioned.

Peculiarities and mechanisms of the influences of global ratings and monitoring of Ukraine on the system of internal and external political communications have been defined. It is offered corresponding approaches and propositions related to the providing of country's political and communicative security in the context of overcoming and minimizing the destructive influences of global ratings.

Key words: national security of the state, "soft" security, global country's rating, international monitoring, political communications, political and communicative security, informational influences.

Размещено на Allbest.ru

...