Масштаби міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Масштаби міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації

Вступ

послуга міжнародний торгівля туристичний

Під впливом процесів лібералізації, інтеграції та глобалізації у сучасному світовому господарстві відбувається активний розвиток сфери послуг у більшості країн світу. Як показує практика, вона є однією з найважливіших і швидкозростаючих складових світової економіки. Так, у розвинутих країнах світу частка сфери послуг у структурі ВВП перевищує 70%, у ній зайнято приблизно 65% працездатного населення планети (у США - до 75%) 1.

В умовах загострення міжнародної конкуренції сфера послуг набуває динамічного розвитку та стає одним із впливових чинників зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, поліпшення добробуту населення. Подібна тенденція пояснюється не лише "сервісизацією" суспільства, а й тим фактом, що для сфер послуг характерним є також широке застосування нетрадиційних форм зайнятості, організації управлінського процесу та режиму роботи населення. Подібна ситуація спостерігається також у розподілі підприємств та організацій за галузями економіки: найбільший приріст кількості зареєстрованих компаній припадає саме на и сферу обслуговування. Піком сервізації світової економіки можна вважати 2002-2003 роки, коли частка сфери послуг у ВВП сягнула найвищої позначки. А незначне зниження внеску цієї галузі у склад ВВП, що спостерігається протягом останніх років, перш за все, викликане світовою економічною кризою, яка зумовила переорієнтацію споживчого попиту.

Розглядаючи динаміку структури споживчих витрат населення в економічно розвинених країнах, можна констатувати збільшення частки витрат на послуги, особливо на послуги високого рівня. Наприклад, у США протягом останніх 50 років частка витрат на послуги в цілому збільшилася з 33 до 58%, у тому числі: на охорону здоров'я - з 4,0 до 14,8%, освіту - з 0,9 до 2,4%, рекреаційні послуги - з 1,7 до 3,9%, фінансові послуги та операції - з 3,5 до 7,7%. Динамічно зростали потреби у послугах з боку виробництва, через що подібні витрати ставали у багатьох галузях важливою статтею бюджету.

Торгівля послугами зросла вдвічі за 7-8 років, а обсяги світового експорту збільшилися вдвічі лише за останні п'ятнадцять років. Можливо через 10 років торгівля послугами випередить торгівлю товарами. За даними міжнародної статистики, цей сектор дає понад 50% отриманих прибутків, а в багатьох економічно розвинених країнах сектор послуг сягає 75% ВВП (США - 70%, Німеччина - 60%, Бельгія - 70%). Такий високий показник характерний і для країн, що розвиваються, але це пояснюється скоріше нерозвиненістю промисловості або сільського господарства (Гондурас - 72%, Сальвадор - 69%). Протягом останніх трьох десятиріч обсяги світового експорту послуг збільшилися у понад 20 разів і зростають далі. За статистикою ЮНКТАД частка комерційних послуг у світовій торгівлі в 1980 р. становила 18,4%, а, за оцінками експертів, до 2015 р. здатна досягти 25-30%. У 2009 р. експорт послуг становив майже 3,4 трлн дол. США2.

Європа є провідним регіоном у світовій торгівлі послугами, на який припадає 51,4% експорту і 46,9% імпорту. Друге та третє місце відповідно посідають Азія та Північна Америка. Частка ж інших регіонів становить близько 10%. Регіонами, що продемонстрували зростання в міжнародній торгівлі послугами у 2000-2008 рр., є країни Азії, СНД та Африки. Водночас країни Центральної та Північної Америки втрачають свої позиції на світових ринках послуг як в експорті, так і в імпорті .

1. Світова торгівля послугами за регіонами світу, 2000, 2008 рр.

Складено за даними Світової організації торгівлі (www.wto.org)

На десятку інших країн припадає 52,0% обсягів світового експорту та 50,1% імпорту комерційних послуг. Основні позиції в рейтингу посідають високорозвинені країни світу (США, Германія, Великобританія, Китай, Франція, Японія). Частка цих країн в експорті послуг на міжнародні ринки щороку зростає.

Провідні експортери та імпортери послуг у світі, 2008, 2010 рр.

Складено за даними Світової організації торгівлі (www.wto.org)

Спеціалізація країни на тому чи іншому виді послуг безпосередньо пов'язана з рівнем її економічного розвитку. У високорозвинених країнах частка послуг збільшується завдяки зростанню продуктивності праці і скороченню зайнятості в промисловості, сільському господарстві, будівництві, а також у результаті пропонування нових послуг. Для цих країн притаманний експорт фінансових, інформаційних і ділових послуг. Для країн, що розвиваються, основними видами експорту послуг є транспортні, туристичні та фінансові. Їхня сукупна питома вага не перевищує 6% за чітко вираженої переважної частки країн Азії. Великими експортерами послуг є Китай, Індія, Сінгапур, Південна Корея тощо. Для країн, що розвиваються, характерною є наявність від'ємного сальдо у зовнішній торгівлі послугами; проте, це не виключає того, що деякі з них є великими експортерами послуг. Так, наприклад, Південна Корея спеціалізується на інженерно-консультаційних та будівельних послугах, Мексика -- на туристичних, Сінгапур є великим фінансовим центром. Значна кількість невеликих острівних держав основну частину експортних доходів отримує за рахунок туризму. Необхідно зазначити, що в цілому країни Центральної та Східної Європи та СНД володіють потенційними резервами для розвитку потужного сектора послуг, передусім туризму, сухопутного транспортну, судноплавства та ін., але їх широкому експорту заважають недостатня матеріально-технічна база та створення нових основних фондів у цих сферах. Індустрія послуг країн СНД перебуває в стадії розвитку. Цей стан потребує зваженого підходу до стратегії розвитку, регулювання та особливо лібералізації сфери послуг. У цих країнах цілковита «відкритість» економіки може стати руйнівним чинником, якщо не супроводжуватиметься системою обґрунтованого протекціонізму, а торговельні відносини не базуватимуться на узгодженні та координації економічної політики.

На сьогодні світовий ринок послуг як галузевий товарний ринок поки що не являє собою органічної системи, він тільки розвивається в напрямі цілісності, перебуває у фазі становлення. Про це свідчать значні відмінності в тарифах на однакові види послуг, брак універсальних інструментів регулювання, а також єдиної загальноприйнятої класифікації послуг, як це існує щодо товарної торгівлі (Гармонізована система опису та кодування товарів)3.

Структура міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації

Структура торгівлі послугами поділяється на три основні групи: транспортні послуги; туристичні послуги; інші комерційні послуги. 2011 року видова структура експорту комерційних послуг була такою: інші комерційні послуги становили 53,7 %, частка транспортних і туристичних послуг, відповідно, дорівнювала 20,1 і 25,6 % (дані СОТ).

Динаміка видової структури світової торгівлі послугами у 2000-2011 рр.

Складено за даними Світової організації торгівлі (www.wto.org)

Аналіз динаміки показників 2000-2011 рр. Дає можливість виявити тенденції до зростання в загальній світовій структурі послуг частки інших комерційних послуг (з 44,8% у 2000 р. до 53,1% у 2011 р.) Це відбулося у результаті збільшення частки торгівлі діловими послугами , у тому числі управлінськими, професійними, банківськими, страховими, аудиторськими тощо. Останнім часом позитивною динамікою розвитку вирізняється сектор інформаційно-телекомунікаційних послуг та електронної торгівлі.

Частка туристичних послуг поступово знижується, хоча в 2011р., порівняно з 2010 р. спостерігалося невелике підвищення частки. Транспортним послугам хоч і належить найменша частка (20,6%) проте дана сфера демонструє стабільний тренд. Перш за все це пояснюється підвищенням обсягів транспортних вантажів і пасажирів у результаті інтеграції у світову економіку країн, що динамічно розвиваються, насамперед Китаю та Індії. Далі пропоную розглянути характеристику та динаміку окремо транспортних, туристичних та інших комерційних послуг.

Транспорт -- винятково важлива галузь світового господарства. У 2011 році 6730 млрд дол. СШАу міжнародній торгівлі послугами припадало на транспортні послуги. Середньорічні темпи приросту обсягу перевезень вантажів на світовому ринку транспортних послуг в останні десять років становили 2,5 %, тобто збільшилися приблизно в 9 разів, тоді як обсяг валового світового продукту зростав у середньому лише на 1--2 %. Процеси економічної інтеграції, що відбуваються у сучасному світі, збільшення обсягів міжнародної торгівлі та бурхливий розвиток туризму сприяють подальшому прогресу транспортної галузі.

Провідним регіоном у світовій торгівлі транспортними послугами є Європа. В експорті транспортних послуг переважають економічно розвинуті країни. Варто також зазначити, що серед провідних експорте рів транспортних послуг чимало морських держав (Нідерланди, Данія, Греція, Сінгапур тощо), що можна пояснити важливістю морських перевезень для світової торгівлі насамперед сировинної продукції (частка якої в світовій торгівлі останнім, починаючи з 2005 року, зросла).

Провідними імпортерами транспортних послуг є країни ЄС, США та Японія, на які припадає 53,5 % світового імпорту. В імпорті поступово зростає роль Китаю та Індії, економіки яких динамічно розвиваються та внаслідок цього вимагають потужного транспортного забезпечення.

Сам же світовий транспортний ринок буде, в основному, визначатися взаємодією і подальшим розвитком трьох сучасних головних центрів:

Північна Америка на чолі з США; ЄС і Азіатсько-Тихоокеанський регіон з Японією, Південною Кореєю, Китаєм і рядом інших країн. Так, у США вантажообіг усіх видів транспорту в порівнянні з 2000 р. найвірогідніше збільшиться до 2015 р. приблизно в 1,4 разу, у Німеччині і Японії -- відповідно в 1,16 і 1,4 рази.

Світова транспортна інфраструктура, що являє собою систему глобального масштабу, впливає величезною мірою на збільшення обсягів світової торгівлі та сприяє процесам подальшої інтернаціоналізації і глобалізації міжнародних економічних відносин.

Міжнародна торгівля туристичними послугами

Туризм є не тільки одним з найважливіших економічних, політичних, соціальних і екологічних явищ ХХІ століття, а й одним з найбільш динамічних секторів економіки. Протягом останніх кількох десятків років для світової індустрії туризму були характерні темпи зростання, що перевищували вдвічі темпи зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Згідно з прогнозами, до 2020 р. в інших країнах побуває близько 1,5 мільярда туристів.

Туризм між країнами, що розвиваються, розвинутий слабо. У середньому близько 2/3 міжнародних туристичних подорожей припадає на розвинуті країни і близько 1/3 -- на країни, що розвиваються. За статистичною методикою СОТ, держави -- члени СОТ поділені відповідно до географічних ознак на шість реґіонів: Азіатсько-Тихоокеанський, Америка, Африка, Близькій Схід, Південна Азія і Європа. За термінологією СОТ, країнами-постачальниками туристів є високорозвинуті країни: США, Канада, Німеччина, Швеція, Велика Британія, Японія. Країни, що в основному приймають туристів, -- Італія, Іспанія, Франція, Португалія, Швейцарія, Австралія, Мексика. Туризм є однією з небагатьох галузей світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 разу перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. Очікується, що зайнятість у зазначених сферах світового господарства до 2014 р. сягне 8,6 % працездатного населення Землі. До 2020 р. кількість туристичних поїздок, за оцінками фахівців СОТ, може зрости порівняно з нинішнім періодом утричі. Слід відзначити деякі аспекти та тенденції розвитку міжнародної торгівлі туристичними послугами. Туризм, будучи сектором, який охоплює широкий спектр видів економічної діяльності, вважається однією з найбільших індустрій у світі, випереджаючи за деякими показниками інші великі галузі економіки. Розширенню туризму сприяють економічні, політичні, екологічні, соціально-демографічні, НТП й інші чинники. Останнім часом, неабияк впливають на структуру і напрям світових туристських потоків ТНК. Очікується, що протягом наступних 20 років масштаби міжнародного туризму збільшаться у три рази.

Інші комерційні послуги

До складу інших комерційних послуг, згідно з класифікацією СОТ входять: комунікаційні послуги, будівельні та інжинірингові послуги, страхові послуги, фінансові послуги, комп'ютерні та інформаційні послуги, роялті та ліцензійні виплати, персональні культурні та рекреаційні послуги, інші ділові послуги. До інших ділових послуг належать професійні послуги (юридичні, бухгалтерські, інженерні, медичні тощо), послуги у сфері розробок, послуги, пов'язані з орендою та нерухомістю, з підприємницькою діяльністю (консультаційні, рекламні тощо). Експорт інших комерційних послуг зростав надзвичайно високими темпами і досяг 1,3 трлн дол. у 2009 році, подвоївши своє значення порівняно з 2000 роком.

Більше половини експорту (54 %) та імпорту (52 %) припадає на регіон Європи, близько 22 % та 21 %, відповідно, -- на Азію, та 19 % і 16 % -- на Північну Америку. Серед 15 провідних експортерів інших комерційних послуг -- 9 експортерів з Європи, 3 країни та Гонконг (окрема митна територія Китаю) -- з Азії та 2 -- з Північної Америки.Якщо проаналізувати динаміку показників провідних експортерів інших комерційних послуг, то звертає на себе увагу велика частка США -- 15,4 % від світового експорту (хоча в 2000 році частка країни становила майже 20 %). Спостерігається зниження частки таких країн, як Велика Британія, Японія, Франція, Гонконг, Китай. Тенденцію до зростання власних часток у світовому експорті інших комерційних послуг демонструють такі країни, як Індія, Китай, Німеччина, Італія, Іспанія, Ірландія.

Провідним імпортером інших комерційних послуг є США (обсяг імпорту дорівнює 136,7 млрд дол., частка 11,4 %), другою серед імпортерів є Німеччина. Спостерігається зменшення ваги в світовому імпорті інших комерційних послуг Канади, Південної Кореї і Японії та зростання частки деяких європейських імпортерів (Ірландії, Італії, Франції, Іспанії), а також країн азіатського реґіону -- Китаю та Індії. Зростання імпорту інших комерційних послуг можна пояснити бурхливим розвитком економік цих країн та потребою у висококваліфікованих професійних послугах. Особливо зріс імпорт фінансових послуг, ділових професійних послуг тощо. Отже, як можна підсумувати світову геостратегічну специфіку на базі наведених даних, міжнародна торгівля послугами наразі переважає скрутні часи, за винятком деяких сфер та окремих експортерів. Це пояснюється в першу чергу тим, що країни, що сильно залежні від зовнішнього середовища, найбільше постраждали від світової кризи. І як не парадоксально, саме такі країни тепер складають більшу частину імпортерів фінансових послуг. Для оздоровлення економіки ці країни (а у тому числі і Україна) залучають іноземний капітал, іноземних фахівців на свій фінансовий ринок, допускають філіали зарубіжних компаній освоювати національний ринок[7].

На фоні загального зниження торгівлі послугами відстежується майже незмінний рівень експорту туристичних та рекреаційних послуг. Більшою популярністю користується експорт комп'ютерних та інформаційних послуг в той час, як будівнича сфера знаходиться у фазі значного спаду розвитку. Серед експортерів будівничих послуг можна виокремити хіба що Китай, адже він досить активно залучає свою дешеву робочу силу на конструкторські роботи в Африку та в цілому світі.

В довготривалій перспективі становище міжнародної торгівлі послугами має щонайменше нормалізуватися, до цього ведуть всі тенденції, що відслідковуються у світовій статистиці.

Обсяги світової торгівлі транспортними послугами за регіонами 2005-2011 рр

Обсяги світової торгівлі туристичними послугами за регіонами 2005-2011 рр.

Динаміка обсягів експорту-імпорту послуг України 2010-2012 рр.

Основні країни-партнери України в експорті послуг

Размещено на Allbest.ru