Чорноморське регіональне співробітництво як геополітичний чинник міжнародних інтеграційних процесів (1990-1998 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку

Чорноморське регіональне співробітництво як геополітичний чинник міжнародних інтеграційних процесів (1990-1998 рр.)

кандидата політичних наук

Мхитарян Наталія Ігорівна

Київ -- 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі Азії та Африки Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України,м.Київ

Науковий керівник - доктор історичних наук, головний науковий співробітник відділу Азії та Африки Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України ЧЕРНІКОВ Ігор Федорович

Офіційні опоненти: - доктор політичних наук, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Перепелиця Григорій Миколайович

кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Зінченко Юрій Іванович

Провідна установа - Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки і оборони України, відділ політичних відносин

Захист відбудеться “_15_” “____12________” 1999 р. о __14__ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 254119, Київ, вул. Мельникова, 36/1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: Київ, вул.Володимирська,58.

Автореферат розісланий “_15_” ______11_______ 1999 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук Каменецький М.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інтеграційні процеси у світі є, з одного боку, наслідком, а з іншого - причиною подальшого розширення і поглиблення міжнародних зв'язків. Цим обумовлюється потреба комплексного аналізу світових інтеграційних процесів на сьогодення і, передусім, новітніх тенденцій інтегрування, багатогранних форм та методів регіонального співробітництва. Дослідження процесів формування і розвитку інтеграції в Чорноморському регіоні дає можливість: 1)розширити теоретичні розробки і, зокрема, поглибити науковий аналіз розвитку регіональної інтеграції як закономірності сучасних міжнародних відносин; 2)з'ясувати конкретні прояви, особливості і значення регіонального інтегрування, такого як Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС) та Парламентська Асамблея ЧЕС.

Тема дисертаційного дослідження актуальна не лише з пізнавальної, але й теоретичної, методологічної та практичної точок зору.

З теоретичної - актуальність обумовлена необхідністю дослідження концепції регіонального інтегрування в одному з його оригінальних проявів - ЧЕС. З емпіричної -- важливість теми обґрунтовується специфікою інтеграційних процесів у Чорноморському регіоні, де протягом віків взаємодіяли різні цивілізації, культури, етноси, народи, держави та блоки держав. З прикладної точки зору необхідність дослідження процесу інтегрування в Чорноморському регіоні тісно пов'язана з проблемою вироблення нашою молодою державою концепції входження до європейської та світової спільноти і пошуком свого місця у світовому еволюційному процесі.

Актуальність теми дослідження й визначила наукову проблему дисертаційної роботи - особливості формування і розвитку інтеграційних процесів в Чорноморському регіоні та роль Чорноморського економічного співробітництва в їх започаткуванні і перебігу у 90-ті роки.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмними темами. Тема дисертаційної роботи відображає один із напрямків планової тематики Інституту світової економіки і міжнародних відносин.

Об'єктом дослідження виступає сукупний процес міжнародних відносин у сфері сучасної інтеграційної політики в Чорноморському регіоні.

Предметом дослідження є аналіз механізмів виникнення та перебігу процесу інтегрування Чорноморських держав у 90-ті роки, пов'язаного зі створенням і діяльністю організації ЧЕС як одного з проявів міждержавного співробітництва в Європі, в означеному регіоні зокрема та сучасному світовому поступові загалом.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період 90-х років поточного століття, що має в сучасному суспільствознавстві усталену назву постбіполярного.

Методологічною базою дисертації стали положення багатовимірної (нелінійної) теорії пізнання. Використовуються методи історико-порівняльного (компаративного) і системного аналізу, котрі, на думку авторки, дають можливість найбільш ефективно здійснити комплексний аналіз процесів регіональної інтеграції в Чорномор'ї. У роботі застосовано класичний варіант компаративістського аналізу, що дозволив здійснити деталізоване дослідження основних, тобто вирішальних, векторів співробітництва лідируючої в організації групи країн-учасників. Структурно він складається з двох рівнів: 1)ендогенний (внутрішньосистемний); 2)екзогенний (міжсистемний).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної праці є комплексний аналіз передумов і основних чинників інтеграційного співробітництва Чорноморських держав, визначення моделі політичної інтеграції в регіоні, висвітлення теорії та практики становлення регіонального співробітництва в Чорномор'ї і перспектив розвитку інтеграційних процесів між країнами-учасницями організації ЧЕС, стратегії і механізму їх здійснення. Вищеокреслена мета обумовила розв'язання ряду дослідницьких завдань, найголовнішими серед яких є такі:

- з'ясування об'єктивних передумов інтеграції як тенденції світового еволюційного процесу і чинників, котрі сприяли створенню організації Чорноморського економічного співробітництва, започаткувавши інтеграційний процес в регіоні;

- розкриття особливостей і проблем інтегрування держав у Чорномор'ї;

- дослідження шляхів формування і становлення стратегічних основ ЧЕС та інституційної основи Чорноморського економічного співробітництва;

- аналіз становлення і діяльності Парламентської Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) як політичного виміру інтеграції;

- висвітлення ролі ЧЕС у забезпеченні регіональної безпеки в Причорномор'ї;

- розкриття ролі і значення українсько-турецького чинника Чорноморського співробітництва.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній здіснено одну з перших спроб комплексно проаналізувати становлення і розвиток процесів регіональної інтеграції в Причорномор'ї. Спираючись на широке коло джерел, переважна частина яких вводиться в науковий обіг вперше, авторка розкриває унікальну модель Чорноморського економічного співробітництва. Новаторським є підхід щодо виявлення суперечливості інтеграційних процесів, що розглядаються, висвітлення феномену першої спроби об'єднання в постбіполярний період держав регіону, які раніше належали до різних конфронтаційних блоків. Він полягає у проведенні дворівневого дослідження: ендогенного та екзогенного. В роботі окремо аналізуються напрямки і форми співробітництва України та Туреччини, котрі відіграють важливу консолідуючу роль в регіоні, є активними й ініціативними учасниками, лідерами Чорноморського співробітництва.

Практичне значення дослідження полягає у розв'язанні актуальної наукової проблеми засобами комплексного аналізу і наукового прогнозування. Його результати можуть бути використані в інституціях ЧЕС, в зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних відомствах та установах, з метою експертної оцінки перспектив і можливостей регіонального співробітництва держав Причорномор'я, підготовки аналітичних матеріалів для державних установ тощо. Матеріали і висновки дисертації можуть бути також використані під час читання курсів “Міжнародні регіональні організації” та “Історія міжнародних відносин”. Перспективною видається підготовка спецкурсу “Чорноморське співробітництво: здобутки і перспективи”.

На захист виносяться такі основні положення і висновки:

1. Аналіз формування та становлення процесів регіонального інтегрування Причорноморських держав, здійснений за допомогою комплексного застосування компаративного і системного методів дослідження, дозволив розглянути їх у взаємозв'язку і розвитку із загальним світовим еволюційним процесом.

2. Розгляд об'єктивних передумов інтеграції чорноморських держав показав, що існують як загальні закономірності, так і специфічні: цивілізаційні, географічні, історичні, культурні, геополітичні.

3. Процеси інтегрування проходять неоднозначно. Поряд з чинниками, які сприяють інтеграційним процесам в Чорноморському регіоні, діє й низка таких, які серйозно гальмують їх. Важливо, отже, з'ясувати ступінь їхнього впливу на перебіг власне інтегрування.

4. Вагоме значення має формування і становлення інституційної основи ЧЕС, як головного інструменту Чорноморського співробітництва, рушійної сили інтеграційних процесів у регіоні. Однак не можна не брати до уваги дію негативних чинників у самій архітектоніці цієї організації, таких як: рекомендаційний характер прийнятих на самітах рішень, відсутність відповідних повноважень у виконавчих органів ЧЕС (низький їх статус) для обов'язкової реалізації постанов і директив Зустрічей на найвищому рівні, недостатня відпрацьованість механізмів взаємодії окремих складових ЧЕС та інших.

5. Створення і діяльність Парламентської Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС), як специфічної форми співпраці ЧЕС, позитивно впливає на перебіг процесу економічного інтегрування в регіоні, на зміцнення політичного співробітництва держав, зближення парламентів і парламентарів, народів країн Чорномор'я. Однак механізм взаємодії ЧЕС - ПАЧЕС потребує удосконалення.

6. Проблема безпеки в Чорноморському регіоні засвідчує суттєве значення ЧЕС і ПАЧЕС для її зміцнення, оскільки новітні принципи регіональної безпеки насамперед грунтуються на економічному співробітництві.

7. Корінні зміни, що відбуваються в Україні і в Туреччині, обумовили особливо вагому роль цих країн в Чорномор'ї. Туреччина -- ініціатор, фундатор створення і фактичний лідер ЧЕС. Україна --організатор і натхненник перетворення Чорноморського економічного співробітництва в повноцінну міжнародну організацію і можливий потенційний лідер ЧЕС. Від їх взаємин багато в чому залежить подальший розвиток подій.

8. Незважаючи на наявність викликів і проблем, процес інтегрування в Чорноморському регіоні набирає сили. Про це переконливо свідчить авторитет ЧЕС в Європі і світі, бажання ряду держав набути статусу спостерігача або члена цієї організації.

Стан наукової розробки проблеми. Питанням інтеграції приділено велику увагу у світовій літературі. При цьому деякі автори, як С.Хантінгтон, Ю.Пахомов, більше уваги приділяють цивілізаційним процесам Див.: Пахомов Ю. Цивілізаційні виклики і сучасна Україна//Політична думка. -- 1997. -- №1. -- С.165-172; Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. -- N. Y. -- 1996.. Ряд дослідників, зокрема З.Бжезинський, Г.Кіссінджер, О.Білорус та інші -- глобальним концепціям світооблаштування Brzezinski Z. Out of Control: Global Turmoil on the Eve of Twenty-first Century. -- N. Y. -- 1993; Бжезінський З. Україна має стати європейською державою. Виступ при отриманні нагороди Антоновичів у Києві 2 липня 1992 р.//Сучасність. -- 1992. -- Ч. 9; Kissinger H.Diplomacy. -- N. Y. -- 1995;Kissinger H. A World We Have Not Known//Newsweek. --1997. - 27 January; Глобальні трансформації і стратегії розвитку/Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г., Гончаренко О.М. та ін. - К.-1998.-416 с.. Такі вчені, як Ф.Геллер, С.Вудворд, А.Хартлі, Дж.Данлоп, Дж.Метлок, Г.Перепелиця, Ю.Шишков -- проблемам інтеграції та дезінтеграції Heller F., Gillingham J. The United States and the Integration of Europe. -- N. Y. -- 1996; Dunlop J. The Rise of Russia and the Fall of Soviet Empire. -- Princeton. -- 1993; Matlock J. Autopsy of an Empire: The American Ambassador`s Account of Collapse of the Soviet Union. -- N. Y. -- 1995; Woodward S. Balkan Tragedy. Chaos and Dissolution after the Cold War. -- N. Y. -- 1995; Hartley A. The Irrelevance of Maastricht. -- L. -- 1992; Мокляк Н.Н., Перепелиця Г.Н., Фареник С.А. Феномен военно-политического конфликта в современной этнополитической ситуации. -- К. -- 1995. -- 158 с.; Шишков Ю. Интеграция и дезинтеграция: корректировка концепции//Мировая экономика и международные отношения. -- М. -- 1993. -- №10. -- С. 50-68. Дослідженню історичних і культурних процесів Сходу, в тому числі Чорноморського регіону, присвятив свої праці український академік А.Ю.Кримський Кримський А. Історія Туреччини. - Київ-Львів:ОЛІР. - 1996. - 288с.; Студії з Криму. І-ІХ/Редактор Кримський А. - К. -1930..

Окремо слід виділити дослідження, в яких висвітлюється проблема міждержавних регіональних організацій. Зокрема, працю, підготовлену колективом авторів -- співробітників Інституту сходознавства (м. Москва), присвячену вивченню об'єктивних і суб'єктивних факторів, що лежать в основі створення і діяльності міждержавних об'єднань Азії, Африки й АТР, різних аспектів співробітництва між державами-членами в політичній, економічній та інших сферах. Особлива увага приділена в ній ролі й місцю цих організацій в системі міжнародних відносин Межгосударственные региональные организации Азии в международных отношениях. - М.:Наука. Главная редакция восточной литературы. - 1991. - 224 с..

У праці українських вчених В. Бруза, Б.Гуменюка, В.Гоя, В.Єльченка, П.Колоса, В.Матвієнка, В.Резніченка, Ю.Скорохода, А.Степанової розглядається діяльність міжнародних регіональних і субрегіональних організацій, серед яких також і ті, членом яких є Україна. Крім того, в ній містяться важливі положення теорії регіоналізму, дається класифікація регіональних організацій тощо Міжурядові регіональні організації: Навчальний посібник. - К. - 1998. - 151 с..

Що стосується вивчення проблем розвитку процесів регіональної інтеграції Чорноморських держав, то воно тільки розпочинається. В 90-х роках в різних наукових виданнях (збірниках, журналах, матеріалах конференцій) з'являються статті та розвідки з цієї тематики. Серед зарубіжних науковців інтерес до регіональних проблем Чорномор'я виявили Б.Йилмаз, А.Колат, Д.Сезер (Туреччина), І.М.Бусигіна, М.О.Ковальський, Н.А.Косолапов, Е.Г.Кутовой, А.Л.Мошес, М.Н.Соловйов, А.О.Язькова, К.С.Бенедиктов, О.М.Нікольська, А.К.Бистрова, П.Смірнов, В.П.Гайдук, Н.М.Поташинська, Л.В.Пєскова (Росія), Т.Кузьо, Д.Конеллі (Великобританія), А.Чіквадзе (Грузія) та інші Йилмаз Б. Туреччина: залишається один шлях...Економічна стабільність і проблеми політики влади в Туреччині//Час/Time. - 1997. - 31 липня-6 серпня;7-13 серпня; Gьkay, Bьlent. Caspian Uncertainties: Regional Rivalries and Pipelines//Perceptions. Journal of International Affairs. - 1998. - Vol. III. - №1. - March-May. - P.49-66; Gumpel, Prof. Werner. Economic and Political Development in the Central Asian Turkish Republics//Eurasian Studies. - 1996. - Vol.1. - №2. - Summer. - P.15-46; Gьrьn Kamuran. Turko-Armenian relations//Eurasian Studies. - 1996. - Vol.3. - №1. - Spring. - P.54-64; Цzer, Ercan. The Black Sea Economic Cooperation and the EU//Perceptions. Journal of International Affairs. - 1996. - September-November. - P.72-86; Serer Duygu Bazoрlu. Balance of Power in the Black Sea in the Post Cold War Era: Russia, Turkey and Ukraine//Crimea - dynamics, challenges and prospects/edited by Maria Drohobycky. - USA: Rowman&Littelefield Publishers, Inc. - 1995. - P.157-194; Безопасность России. Черноморский регион. - М.: “Интердиалект+”. - 1997. - 325с.; Europe the Mediterranean Russia: Perception of Strategies. - Moscow: “Interdialect+”. - 1998. - 250 p.; Косолапов Н. Конфликты постсоветского пространства: политические реалии//Мировая экономика и международные отношения. - 1995. - №11. - С.36-48; Смирнов П. Черноморский Саммит в Москве//Международная жизнь. - 1996. - №11-12. - С.48-54; Конеллі Д. Зона Чорноморського економічного співробітництва. Дослідницький огляд//Дослідження Консультативно-Дорадчої Ради при Верховній Раді України. -- К. -- 1993. -- 13с.; Кузьо Т. Україна та її сусіди//Політична думка. -- 1994.-- №3. -- С.82-92; Chikvaidze A. Black Sea Economic Cooperation//Eurasian Studies. -- 1994. -- Vol.I. -- №3. -- Fall. -- p.109-116; Bilman. Levent. The Regional Cooperation Initiatives in Southeast Europe and the Turkish Foreign Policy//Perceptions. Journal of International Affairs. - 1998. - Vol. III. - №3. - P.58-81; Nistrean, Alexei. Moldova and the Black Sea Economic Cooperation: a Step to the European Integration//Romanian Journal of International Affairs. - 1998. - Vol.IV. - №2. - P.291-295.. Свій внесок у початкову стадію вивчення проблем Чорноморського регіону на сучасному етапі зробили українські вчені Т.М.Дмитрієва, Ю.І.Зінченко, Н.М.Ксьондзик, Д.Г.Лук'яненко, Т.О.Мацко, О.Я.Маначинський, М.Д.Несук, О.Й.Пріцак, Г.М.Перепелиця, В.І.Резніченко, С.Соколенко, І.Ф.Черніков, В.А.Чумак та інші Зінченко Ю.І. Кримські татари. Історичний нарис. - Київ: Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України. - 1998. - 204с.; Лук'яненко Д., Мацко Т., Дмитрієва Т. Поетапно, вибірково і м'яко//Політика і час. -- 1995. -- №4. -- С.50-53.; Манчинський О. Туреччина і Україна//Спостерігач. - 1996. - №23. - С.9-21; Ксендзик Н.Н. Турецкая трудовая иммиграция в странах Западной Европы. - К.:Наукова думка. - 1991. - 108с.; Українська державність у ХХ столітті: Історично-політологічний аналіз. - К.:Політична думка. - 1996. - С.213-224; Пріцак О. Агатангел Кримський/Київська старовина. - 1992. - №1. - С.18-21; Резніченко В.І. Організація Чорноморського економічного співробітництва//Міжурядові регіональні організації: Навчальний посібник. - К. - 1998. - С.66-70; Перепелиця Г. Кримський пасьянс//Військо України. -- 1997. -- №3-4. --С.8-9; Соколенко С. Туреччина і причорноморське співробітництво//Політика і час. -- 1993. -- №4. -- С.61-66; Черніков І. З глибини століть. Про миротворчу тенденцію у взаєминах України і Туреччини в контексті історії//Політика і час. -- 1994. -- №7. -- С.78-82; Черников И. “...Решили укрепить между собой навсегда самые лучшие и сердечные отношения...”//Политика и время. -- 1992. -- №4. -- С.37-41; Чумак В. Україна і Крим: феномен на межі Європи і Сходу//Історична серія. Бюлетень Центру українських досліджень.--1995.--№1.--88с.. В їхніх розвідках, як правило, розглядаються в комплексі історичні, політичні, економічні, культурні та екологічні аспекти проблем Чорноморського регіону.

Разом з тим, дослідження процесів регіональної інтеграції в Чорномор'ї тільки починається. Про це свідчить і те, що в Україні захищена поки лише одна дисертаційна робота, присвячена проблемі формування регіону економічного співробітництва Чорноморських державБейоглу Ф. Формування Чорноморського регіону економічного співробітництва: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук:08.05.03/Київський університет ім. Т.Г.Шевченка.-- К.- 1995. - 21 с. . Її авторка Ф.Бейоглу -- аспірантка Інституту міжнародних відносин Київського університету.

Такий стан вивчення проблеми обумовив необхідність комплексного дослідження процесу становлення і розвитку регіональної інтеграції Чорноморських держав, що, зрозуміло, створило для дослідниці додаткові труднощі.

Джерельну базу дослідження можна умовно поділити на чотири групи. Першу становлять програмні документи нарад у верхах, зустрічей міністрів закордонних справ і сесій Парламентської Асамблеї ЧЕС, Регламенти ЧЕС і ПАЧЕС, матеріали робочих груп при Нараді міністрів закордонних справ, експертних комітетів, інші офіційні документи ЧЕС і ПАЧЕС, окремі законодавчі акти країн-учасниць, виступи їх керівників, документи двосторонніх зустрічей та переговорів і т. інше. Вони власне стали базою для дисертаційного дослідження.

Другу складають документальні архівні матеріали Центрального державного історичного архіву (ЦДІА), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУ), поточного архіву Міністерства закордонних справ, поточного архіву Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України, поточного архіву Торгово-промислової Палати України, які стали цінним допоміжним матеріалом для поглибленого вивчення окремих питань дисертаційної теми.

Третя група -- фундаментальні праці, рецензії на них та публікації, в яких містяться основні досягнення світової думки з питань міжнародних відносин.

І останню, четверту, групу становлять зарубіжні та українські періодичні видання: журнали, збірники, газети, прес-релізи і т.ін., що прислужилися цікавими матеріалами, фактами і співставленнями, постановкою проблемних питань. Звичайно, ці матеріали відрізняються різним ступенем науковості і вагомості.

Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, п'яти підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Обсяг дисертації -- 213 с., список літератури - 370 назв, додатки - 5 с.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюється авторська концепція, визначаються об'єкт і предмет дисертаційної роботи, її методологічні та теоретичні засади, мета і головні завдання, хронологічні рамки дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення, подаються основні положення, винесені на захист, аналізуються використані документи, матеріали та література, а також стан наукової розробки проблеми.

В першому розділі - “Розвиток процесу регіонального співробітництва як закономірність сучасних міжнародних відносин” в історико-порівняльному плані розглянуто об'єктивні передумови та проблеми інтегрування Причорноморських держав у світлі глобальних і регіональних інтеграційних процесів, котрі відбуваються в Європі і світі.

В роботі показано, що Чорноморський регіон - це географічна спільність держав і народів, що створила свою певну історичну культуру і зблизила їх інтереси. Причорномор'я з найдавніших часів було справжньою колискою унікальних цивілізацій, що суттєво збагатили скарбницю світової культури, жвавим перехрестям між Європою і Азією, де впродовж віків відбувалося змішання рас і етносів, взаємопереплетіння багатьох культур, систем господарювання і економічного життя та традицій. Але тільки в останньому десятиріччі XX століття були зроблені практичні кроки до посилення співробітництва держав у Чорноморському регіоні на багатосторонній основі. Цьому передували глобальні події, що відбулися у світі. Розпад тоталітарної системи в країнах Центральної та Східної Європи, припинення існування Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), Варшавського Договору (ВД) і самого СРСР - ініціатора і засновника цих союзів, докорінно змінили геополітичну ситуацію в Чорноморському регіоні. Перед новоствореними державами (Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Росією і Україною) виникли складні проблеми: утвердження свого суверенітету і незалежності, територіальної цілісності та недоторканості кордонів, убезпечення від конфліктів, становлення та утвердження їх суверенних економік ринкового типу, входження в європейське та світове співтовариство. Схожі завдання постали перед країнами Центральної і Південної Європи: Албанією, Болгарією, Румунією, Словаччиною та ін.

Таким чином, перед всіма державами даного регіону постала дуже важка проблема: як в період глобалізації співробітництва найефективніше використати такі неповторні, унікальні характеристики своїх країн, як географічна та історична близькість, культурні і господарські зв'язки, взаємодоповнюваність національних економік в міжнародному розподілі праці (МРП), можливість вирішення екологічних проблем Чорного моря, що набули загрозливих масштабів, і т.ін. Ось чому лідери чорноморських держав схвально зустріли запропонований турецьким президентом Т.Озалом ще в 1990 році проект, який передбачав регіональне згуртування чорноморських країн.

Невипадково, що саме Турецька Республіка в новітній час взяла на себе роль ініціатора цієї акції. Адже після краху СРСР стратегічна роль Туреччини, як перспективної регіональної держави, в порівнянні з минулим, значно зросла. З периферії Європи та Азії вона поступово набувала значення геополітичного центру стратегічно важливого субрегіону. Звичайно, це - результат тих соціально-політичних перетворень, які відбувалися в Туреччині у 80-ті роки, а також відображення її досить вагомого економічного потенціалу.

Реалізація турецького проекту мала забезпечити модернізацію економіки країн-учасниць, в цілому дала б змогу задіяти ринок з населенням більш як 330 млн. чоловік, зосередити зусилля, в першу чергу, на розвитку інфраструктури, більш ефективно використати наявний науково-технологічний потенціал, раціональніше залучати ресурси промисловості, сільського господарства тощо. Означене спонукало до того, що 25 червня 1992 року Глави держав або урядів 11 країн -- Азербайджану, Албанії, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Молдови, Росії, Румунії, Туреччини і України зібралися на запрошення уряду Туреччини в Стамбулі. Там вони підписали документи, які заклали правову основу інтеграційних процесів у регіоні Чорного моря -- Декларацію про Чорноморське економічне співробітництво і Босфорську заяву.

Створення ЧЕС безумовно є позитивним явищем хоча б тому, що представляє собою спробу країн означеного регіону адаптуватися таким чином до реалій сучасного світу. В дисертації підкреслюється роль цієї організації, як своєрідного стимулятора цього процесу, як потенційної зони вільної торгівлі і можливості узгодження зовнішньоекономічних пріоритетів країн регіону, їх багатостороннього співробітництва. Водночас розкриваються також деякі основні дестабілізуючі фактори, здатні серйозно загальмувати або, за умови корінної зміни геополітичної ситуації в Європі і(чи) світі, навіть призупинити інтеграційний процес.

В другому розділі - “Основні складові регіональної інтеграції держав Причорномор'я”, насамперед, звертається увага на те, що перші шість років організація ЧЕС, як і Чорноморське співробітництво загалом, пройшла період формування та початкового становлення. А саме:

- осмислення і диверсифікації форм та напрямків співробітництва;

- напрацювання й прийняття документів, які формують і регулюють внутрішню структуру, забезпечують функціонування відповідних інститутів ЧЕС;

- створення відповідної правової бази в країнах-учасницях і розширення форм всебічного співробітництва на цій основі.

Наголошується на тому, що напрацьовані політичні та економічні організаційні механізми дали можливість успішно здійснювати співробітництво Чорноморських країн в початковий період формування цієї організації. Досліджується процес становлення й розвитку складових інституційної основи ЧЕС, їхня роль і напрямки роботи, розглядається внесок кожної з них у розвиток процесу інтегрування в регіоні. Новим етапом в діяльності Чорноморського економічного співробітництва став, зокрема, Ялтинський саміт, який відбувся в червені 1998 року з ініціативи України. Він перетворив ЧЕС в повноцінну міжнародну організацію зі своїм статутом і програмою і сприяв подальшому піднесенню її авторитету в регіоні, Європі та світі.

Аналізуючи діяльність ЧЕС, авторка відзначає, що ця організація може стати “рушійною силою” якщо не всіх, то багатьох визначальних процесів у регіоні. Адже в ньому вже розпочато реалізацію низки проектів співробітництва в енергетиці, транспорті, зв'язку, екології. Діапазон взаємодії доповнюється також такими важливими аспектами, як подолання наслідків природних та техногенних катастроф, скоординування зусиль для боротьби з організованою злочинністю тощо.

Ще однією складовою регіонального інтегрування Чорноморських держав стала Парламентська Асамблея Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС), заснована 1993 року. Необхідність її створення теж була обумовлена кардинальними і швидкими змінами як в регіоні Чорного моря, так і в Європі загалом, які до того ж не були достатньо підкріплені правовими інститутами. В Декларації про заснування ПАЧЕС, зокрема, було проголошено захист прав людини, незалежність держав-учасниць та зміцнення демократії. За час свого існування ПАЧЕС виробила свою модель парламентського виміру ЧЕС. Вона має значні активи, чіткі напрямки розвитку, доволі ефективні механізми та перспективи.

В розділі також привертається увага до такої важливої складової інтеграційного процесу в Причорномор'ї як регіональна безпека чорноморських держав. Зазначається, що вирішальну роль у встановленні безпеки в регіоні повинне відіграти використання механізмів співробітництва в рамках організації ЧЕС.

Системний аналіз проблем безпеки в Чорноморському регіоні та їх впливу на інтеграційні процеси дав змогу сформулювати наступні висновки та узагальнення:

· геополітична ситуація в регіоні Чорного моря в постконфронтаційний період ще остаточно не визначилась: існують серйозні геополітичні, геоекономічні, геостратегічні, соціальні, екологічні та інші виклики регіональній безпеці, як і загалом європейській;

· започаткований процес відіграє консолідуючу роль в регіоні;

· інституційні основи ЧЕС і можливість вирішувати проблеми на найвищому рівні, проведення регулярних нарад міністрів закордонних справ, сесій ПАЧЕС, засідань робочих груп, опрацювання спільних економічних, наукових, екологічних, культурних та інших проектів, відкритість кордонів і спілкування між людьми стали основою поглиблення довіри між народами і державами регіону, проявами новітніх рис безпеки в Чорномор'ї.

У третьому розділі - “Українсько-турецький чинник регіонального співробітництва” - виокремлено дуже важливий фактор згуртування чорноморських держав, а саме: українсько-турецьке багатогранне партнерство.

Відносини між Україною і Туреччиною грунтуються на взаємній зацікавленості обох країн. Про повномірне відтворення українсько-турецьких відносин на сучасному етапі, як показує здійснений дворівневий аналіз, можна говорити лише після проголошення незалежності України. Дипломатичні відносини між обома державами були відновлені в лютому 1992 року. Туреччина була однією з перших країн, які визнали незалежну Україну. Такий розвиток подій поклав початок якісно новому етапу у взаєминах України з Туреччиною. Становлення й розвиток українсько-турецьких відносин характеризується поступовим посиленням двостороннього політичного діалогу, розширенням і зміцненням економічного та культурного співробітництва. Цьому сприяють зустрічі Президентів, інших вищих посадових осіб, проведення двосторонніх консультацій, більш інтенсивні контакти міністерств та відомств, ділових кіл обох країн. інтеграційний чорноморський економічний

Договір про дружбу і співробітництво між Україною й Турецькою Республікою 1992 року створив надійну основу для всебічного плідного та взаємовигідного двостороннього співробітництва. Особлива увага у Договорі приділяється Чорноморському економічному співробітництву, зокрема, наголошується на важливості цієї організації у справі всебічного економічного співробітництва чорноморських країн, перетворенні басейну Чорного моря в зону миру, стабільності і процвітання.

ЧЕС забезпечує широкі можливості для інтенсифікації українсько-турецьких двосторонніх відносин. Досить символічним є той факт, що саме Туреччина і Україна стали ініціаторами двох найважливіших подій у житті цієї організації: підписання у Стамбулі в 1992р. Декларації ЧЕС (Туреччина) та остаточна інституціалізація ЧЕС як міжнародної організації, що відбулася на Ялтинському саміті глав держав або урядів у червні 1998 року (Україна).

Незважаючи на певні невизначеності і декларативність, розвиток стратегічних партнерських відносин двох держав всебічно поглиблюється. Це позитивно позначається на перебігу багатосторонніх відносин у Чорноморському регіоні і, передусім, на прискоренні процесу інтегрування.

На основі комплексного політологічного дослідження проблеми становлення і розвитку процесів регіонального інтегрування Чорноморських держав зроблені такі висновки:

§ в постконфронтаційний період у Чорноморському регіоні створилась нова геополітична ситуація, що сприяла започаткуванню тут інтеграційних процесів. Це було однією з головних передумов створення організації Чорноморського економічного співробітництва, яка стала каталізатором і головною рушійною силою інтеграції в регіоні;

§ виникнення ЧЕС є підтвердженням того, що регіональна інтеграція - одна з закономірностей світового еволюційного процесу. А особливістю інтеграційних процесів у Чорноморському регіоні є те, що членами регіональної співдружності стали країни, які раніше належали до різних конфронтаційних блоків, політичних систем, та інтеграційних організацій;

§ розвиток процесів інтеграції в регіоні Чорного моря засвідчує неоднозначність і суперечливість їх та наявність значних проблем, які гальмують еволюційний поступ в цьому геополітичному просторі;

§ створення інтеграційної зони ЧЕС грунтується, в першу чергу, на економічному інтересі, що є особливістю і головним чинником інтегрування в Чорноморському регіоні;

§ ЧЕС -- унікальна політична модель співробітництва, в якій значну роль відіграє Парламентська Асамблея ЧЕС, котра є головним фактором парламентського виміру, законодавчого забезпечення інтеграційного процесу, всебічного зближення парламентів і народів країн--учасниць ЧЕС;

§ організація Чорноморського економічного співробітництва суттєво впливає на стан безпеки в Чорноморському регіоні, розвиток демократії, зміцнення миру і процвітання;

§ суттєву роль в розвитку інтеграційних процесів у регіоні Чорномор'я відіграють Україна і Туреччина, одна з котрих (Туреччина) стала засновником ЧЕС, друга (Україна) -- дала поштовх перетворенню її у повноцінну міжнародну організацію зі своїм статутом і програмою;

§ нинішні тенденції європейського і світового розвитку переконливо засвідчують, що у ХХІ столітті геополітична роль та значення чорноморського регіону істотно зростатимуть завдяки його стратегічному розташуванню між трьома континентами -- Європою, Азією і Африкою та значному економічному потенціалові. Водночас, зростатиме роль ЧЕС як моста, котрий гіпотетично може з'єднати Чорноморські країни з Європою та її об'єднаними структурами в спільній європейській архітектоніці.

Апробація результатів дисертаційного дослідження

Основні положення дисертації були оприлюднені на засіданнях відділу Азії і Африки Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, в 11 публікаціях, написаних без співавторів, та у повідомленнях на наукових конференціях “Реформування зовнішньоекономічної діяльності” (Київ, 19-20 жовтня 1995 р.), “Реформи в умовах перехідної економіки: теорія і практика країн СНД, Африки, Азії і Латинської Америки” (Київ, 13-15 грудня 1995 р.), “Формування державної свідомості молоді” (Сімферополь, 30 листопада - 1 грудня 1995 р.), “Міжнаціональні відносини в Криму: зовнішні фактори ризику” (Київ, 13-14 жовтня 1997 р.), “Геополітичне майбутнє України” (Київ, 19-20 березня 1998 р.).

За темою дисертаційного дослідження опубліковано такі статті(загальним обсягом 6,9 арк.):

1. Жити з сусідами у злагоді // Політика і час.--1995.--№7.--С.62-70.

2. Мемуари О.Лотоцького як цінне джерело дослідження історії українсько-турецьких взаємовідносин // Розбудова держави.--1995.--№5-6.-- С.54-59.

3. Курдська проблема і зовнішні відносини Туреччини // Спостерігач.--1995.--№10.-- С.28-33.

4. Turkish-Ukrainian relations // Eurasian Studies.--1996.-- №2.--Summer.--Р. 2-13 (видається в Туреччині англійською, турецькою, узбецькою, киргизькою, казахською і туркменською мовами).

5. Украина и некоторые страны Северной Африки // Материалы международной научной конференции, состоявшейся в Киеве 13-15 декабря 1995 г., “Реформы в условиях переходной экономики (Теория и практика стран СНГ, Африки, Азии и Латинской Америки)”.--Москва: РАН.--1996.--С.178-182.

6. ЧЕС і відносини України з державами Закавказзя // Нова політика.--1997.--№3.-- С.39-45.

7. ЧЕС: шляхи співробітництва // Спостерігач.-- 1996.-- №28.-- С.34-37.

8. Україна і Туреччина в рамках ЧЕС // Політика і час.-- 1997.--№4.-- С.42-46.

9. Туреччина і Україна в рамках регіонального співробітництва // Вісник Київського Університету. Міжнародні відносини.--К.-- 1997.-- С.94-96.

10. Роль Турции в Черноморском регионе, украинско-турецкие отношения, вероятные интересы Анкары в Крыму //Материалы семинара “Межнациональные отношения в Крыму: внешние факторы риска”. Киев, 13-14 октября 1997г.-- К.: Украинский центр исследований международной безопасности.-- 1997.-- С. 9-12.

11. Українсько-турецький чинник в Чорноморському регіоні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Геополітичне майбутнє України”. Київ, 19-20 березня 1998 р.-- К.: ТОВ “ЗАДРУГА”.--1998.--С.102-104.

Анотації

Мхитарян Наталія Ігорівна. Чорноморське регіональне співробітництво як геополітичний чинник міжнародних інтеграційних процесів (1990-1998рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 1999.

Дисертацію присвячено дослідженню інтеграційних процесів у Чорноморському регіоні в умовах створення і діяльності організації Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС). За допомогою багатовимірного аналізу висвітлюються передумови, проблеми і основні складові інтегрування чорноморських держав. Показано історичну та поточну специфіку Чорноморського регіонального співробітництва, досліджено роль України і Туреччини в розвитку інтеграційних процесів у регіоні Чорномор'я, сформульовано пропозиції щодо використання накопиченого досвіду.

Ключові слова: Чорноморський регіон, Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), Парламентська Асамблея Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС), європейська архітектоніка, багатостороннє регіональне співробітництво, міжнародний інтеграційний процес, геополітика.

Мхитарян Наталия Игоревна. Черноморское региональное сотрудничество как геополитический фактор международных интеграционных процессов (1990-1998 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - политические проблемы международных систем и глобального развития. - Институт международных отношений Киевского университета имени Тараса Шевченка. - Киев, 1999.

Диссертация посвящена исследованию интеграционных процессов в Черноморском регионе в период создания и деятельности организации Черноморского экономического сотрудничества (ЧЭС).

В работе анализируется проблема регионализации, раскрывается объективная закономерность процессов региональной интеграции, которая обуславливается интернационализацией международных отношений и глобализацией мировых процессов в условиях рыночных отношений.

Виявлены причины, способствующие интеграционным процессам в Черноморском регионе.

Установлено, что создание Черноморского экономического сотрудничества (ЧЭС) ознаменовало зарождение процесса регионального многостороннего сотрудничества и стало важным фактором интеграционных процессов в регионе.

Рассмотрены ключевые дестабилизирующие факторы, действующие в зоне Черноморского сотрудничества.

Раскрыта действенность институциональной основы ЧЭС, указывается, что именно экономический и политический механизмы развития сотрудничества, в первую очередь, являются той сплачивающей силой, тем стержнем, вокруг которого формируются многосторонние и разноплановые интересы стран-членов ЧЭС.

Показано, что важной составляющей региональной интеграции Черноморских государств стала Парламентская Ассамблея Черноморского экономического сотрудничества (ПАЧЭС), созданная в 1993 году.

Определено, что неотъемлемым компонентом интеграционного процесса в Черноморье является региональная безопасность, подчеркнуто, что решающую роль в становлении безопасности в регионе должно сыграть использование механизмов сотрудничества в рамках организации ЧЭС и других региональных организаций.

Исследована неординарная роль активных и инициативных Турции и Украины в Черноморском регионе, выявлены исторические, культурные, геополитические корни их взаимотоношений и геостратегическое влияние в Черноморье.

Определено, что современные тенденции европейского и мирового развития убедительно свидетельствуют, что в XXI столетии геополитическая роль и значение Черноморского региона существенно возрастет благодаря его стратегическому положению между тремя континентами - Европой, Азией и Африкой, а также значительному экономическому потенциалу.

Ключевые слова: Черноморский регион, Черноморское экономическое сотрудничество (ЧЭС), Парламентская Ассамблея Черноморского экономического сотрудничества (ПАЧЭС), европейская архитектоника, многостороннее региональное сотрудничество, международный интеграционный процесс, геополитика.

Mhitaryan Nataliya Igorivna. Black Sea Regional Cooperation as the Geopolitical Factor of International Integrational Processes (1990-1998 years). - Manuscript.

The dissertation is for Ph.D. Degree in Political science under the specialization code 23.00.04 - political problems of international systems and global development. - The Institute of International Relations at Taras Shevchenko University. - Kiyv, 1999

The dissertation deals with the research of integrational processes in the Black Sea region under the formation and activities of Black Sea Economic Cooperation (BSEC) organization; reasons, problems and main components of the Black Sea states integration are analyzed. In the thesis, the historical and current specific features of the Black Sea regional cooperation are demonstrated; the role of Ukraine and Turkey in the development of integrational processes in the Black Sea region is researched, the ideas on using the experience are given.

Key words: Black Sea region, Black Sea Economic Cooperation (BSEC), Parliamentary Assembly of Black Sea Economic Cooperation (PABSEC), European architectonics, multilateral regional cooperation, international integrational processes, geopolitics.

Размещено на Allbest.ru