Статут ICAO

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гуманітарний інститут

РЕФЕРАТ

З дисципліни: «Міжнародно-правові норми інформаційної діяльності»

На тему: «Статут ICAO»

Виконала:

студентка ДК-421

Сидько Я.К.

Київ 2013

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) (англ. International Civil Aviation Organizacion, ICAO) -- заснована відповідно до Чиказької конвенціїпро цивільну авіацію 1944 року, є спеціалізованою установою ООН, що займається організацією і координацією міжнародного співробітництва держав у всіх аспектах діяльності цивільної авіації. Учасниками ІКАО є біля 190 держав, у тому числі на основі правонаступництва й Україна. СРСРвступив в ІКАО 10 листопада 1970 року. Штаб-квартира розташована у місті Монреаль (Канада).

Міжнародна організація цивільної авіації (ІК АО124) - одна з найбільш представницьких міжурядових організацій, що мають статус спеціалізованих установ ООН. ІКАО існує з 4 квітня 1947 р., коли набула чинності Чиказька конвенція 1944 р. Статутом ІКАО вважається дев'ята редакція Міжнародної конвенції цивільної авіації (також називається Чиказькою конвенцією), яка включає в себе зміни з 1948 по 2006 роки. Вона має також позначення IKAO Doc 7300 / 9. Конвенція складається з 18 розділів (Annexes), які перераховуються в основний статті -- Чиказька конвенція.

Особливу групу утворюють у Статуті ІКАО норми, що забезпечують функціонування організаційно-правового механізму цієї Організації. Саме вони визначають, які органи має у своєму розпорядженні ІКАО, в якій залежності та підлеглості вони знаходяться, якими методами вони можуть користуватися для здійснення своїх функцій, в якій організаційній формі повинні здійснювати свою діяльність. Загалом Статут ІКАО зумовлює порядок членства, структуру й організацію роботи органів, застосування правил процедур, уніфікації правил міжнародної аеронавігації, спрощення формальностей, ухвалення поправок до Чиказької конвенції, розробки й ухвалення нових конвенцій, вирішення суперечок і розбіжностей між державами-членами, надання технічної допомоги, сприяння розвитку міжнародного повітряного транспорту та здійснення адміністративної діяльності ІКАО. міжнародний цивільний авіація статут

Текст статуту ІКАО можна знайти на офіційному сайті Міжнародної організації цивільної авіації. У передмові тексту зазначається, що статут складено на англійською, іспанською фрацузською та російською. Кожен з текстів є аутентичним. Текст англійською мовою - це текст, прийнятий та підписаний у Чікаго 7 грудня 1944 року. Тексти іспанською та французькою - це тексти, прийняті згідно Протоколу про аутентичному трьомовному тексті Конвенції, підписаному в Буенос-Айресі 24 вересня 1968 року. Текст російською мовою - було прийнято Протоколом від 16 вересня 1999 року.

До основної частини усіх текстів було внесено виправлення, які вступили в силу 1 січня 2006 року. Ці виправлення стосуються таких статей:

a) Стаття 3 (незастосування зброї проти цивільних повітряних суден підчас польоту);

b) Стаття 45 ( постійне місцезнаходження Організації);

c) Стаття 48 ( періодичність сесій Ассамблеї);

d) Стаття 49 (права Ассамблеї, які стосуються річного бюджету);

e) Стаття 50 ( склад та вибори Ради);

f) Стаття 56 ( склад Аеронавігаційної комісії);

g) Стаття 61 ( бюджет та розподіл розходів);

h) Стаття 83 ( передача конкретних функцій та обов'язків у випадку оренди, фрахтування повітряних суден або обміну ними);

i) Стаття 93 ( виключення з Міжнародної організації цивільної авіації або призупинення членства у ній);

j) Завершальний пункт ( включення до тексту російською мовою до аутентичних текстів Конвенції).

Також до цього статуту ще не включені наступні виправлення, оскільки вони ще не вступили у дію:

a) виправлення до заключного пункту Конвенції ( включення тексту арабською мовою до аутентичних текстів Конівенції), прийнята 31-ою сесією Ассамблеї;

b) виправлення до заключного пункту Конвенції ( включення тексту китайською мовою до аутентичних текстів Конівенції), прийнята 32-ою сесією Ассамблеї;

До складу змісту статуту належать таки пункти та підпункти:

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 7 грудня 1944 р.)

1) Преамбула.

Частина І. Аеронавігація.

2) Глава І. Спільні принципи застосування Конвенції.

3) Глава ІІ. Політ над територією держав, які домовляються.

4) Глава ІІІ. Національність повітряних суден.

5) Глава ІV. Заходи співпраці аеронавігації.

6) Глава V. Умови щодо дотримання у відношенні повітряних суден.

7) Глава VІ. Міжнародні стандарти та рекомендована практика.

Частина ІІ. Міжнародна організація цивільної авіації

8) Глава VІІ. Організація.

9) Глава VІІІ. Асамблея.

10) Глава ІХ. Рада.

11) Глава Х. Ареонавігаційна комісія.

12) Глава ХІ. Персонал.

13) Глава ХІІ. Фінанси.

14) Глава ХІІІ. Інші міжнародні угоди.

Частина ІІІ. Міжнародний повітряний транспорт.

15) Глава Х ІV. Інформація та звіти.

16) Глава Х V. Аеропорти та інші аеронавігаційні засоби.

17) Глава Х VІ. Організація спільної експлуатації та пульні згоди.

Частина ІV. Заключні положення.

18) Глава ХVІІ. Інші угоди з питань аеронавтики.

19) Глава Х VІІІ. Суперечки та невиконання обов'язків.

20) Глава ХІХ. Війна.

21) Глава ХХ. Додатки.

22) Глава ХХІ. Ратифікація, приєднання, виправлення та десонація.

23) Глава ХХІІ. Визначення.

24) Підписання Конвенції.

25) Протокол про аутентичний трьомовний текст.

26) Протокол про аутентичний чотирьохмовний текст.

У тексті преамбули зазначається, що приймаючи до уваги, що майбутній розвиток цивільної авіації може сприяти встановленню і підтриманню дружби та взаєморозуміння між націями та народами світу, тоді як, зловживання нею може скласти загрозу спільній безпеці. Організація радить уникати суперечок, тому що від цього залежить мир у всьому світі, і що на цьому підґрунті була укладена ці Конвенція.

Наведу декілька прикладів з ключових статей статуту Міжнародної організації.

У 1 статті іде мова про суверенітет. В ній зазначається, що держави, які між собою домовляються, визнають, що кожна з держав володіє повним суверенітетом над повітряним простором над своєю територією.

Стаття 3. Цивільні та державні повітряні судна.

1) Справжня Конвенція застосовується тільки до до цивільних суден .

2) Повітряні судна, які використовуються на військовій, кордонній та поліцейських службах, визначаються як державні повітряні судна.

3) Жодне державне повітряне судно держави, яка домовляється, не виконує політ над територією іншої держави та не здійснює посадки на її території.

4) Держави, які домовляються, при встановленні правил для своїх державних повітряних суден, зобов'язуються звертати увагу на безпеку навігації цивільних повітряних суден.

Стаття 11. Застосування правил щодо повітряних пересувань.

За умови виконання положень справжньої Конвенції, закони та правила держав, які домовляються, які стосуються допуску на його територію або відправлення з його території повітряних суден, застосованих у міжнародній аеронавігації, або експлуатації та навігації таких суден під час їх перебування у межах його території, застосовуються до усіх повітряних суден, без розрізняння національності.

У статті 17 сказано, що повітряне судно має національність тієї держави, де воно зареєстроване.

У частині суперечки та невиконання зобов'язань, є конкретні положення щодо:

a) ров'язання спорів;

b) оскарження;

c) санкції до авіапідриємств;

d) санкції до держав;

У главі Війна сказано, що Конвенція не торкається свободи дій держави, під час військового положення.

У главі ратифікація, приєднання, виправлення та десоснація зазначається, що Конвенція підлягає ратифікації підписавши її державам, що вона відкрита для членів ООН та допущення до конвенції інших держав, за умови чотирьох п'ятих голосів Асамблеї.

Усі положення Конвенції були підписані представниками відповідних урядів. Усі тексти знаходяться на зберіганні у архівах Сполучених Штатів Америки.

Використані джерела

1) Convention on International Civil Aviation (Doc 7300)

2) Публікація статуту на офіційному сайті Міжнародної організації цивільної авіації

Размещено на Allbest.ru