Нова стратегічна концепція НАТО та утворення нових структур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київська Гуманітарна Академія

Контрольна робота

З дисципліни: Міжнародні організації

На тему: Нова стратегічна концепція НАТО та утворення нових структур

Виконала: студентка 4-го курсу

(заочної форми навчання)

Комановська Х.В.

Факультет: Міжнародних Відносин

Викладач: доц. Гошуляк І.Л.

Київ 2013

План

Вступ

Передумови виникнення

Стратегічна концепція

Основні структурні складові нової Стратегічної концепції НАТО

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У листопаді 2010 р., під час саміту НАТО в Лісабоні, буде представлена нова Стратегічна концепція Альянсу. Процес розробки цієї концепції відбувається в новому форматі повної транспарентності й публічного обговорення Групою експертів. Головною причиною як нової Стратегічної концепції, так і процесу її розробки саме таким чином є необхідність чіткого визначення зобов'язань членів Альянсу й точного їх виконання з метою ефективного та дієвого забезпечення миру та безпеки.

Передумови виникнення

концепція альянс стратегічний

Передумови виникнення потреби у новій Стратегічній концепції склалися під впливом наступних чинників. У зв'язку з появою нових загроз і проведенням операцій та місій під проводом Альянсу критично проявилась невідповідність ресурсних можливостей та наявних потенціалів країн-членів спроможності забезпечити мир і стабільність там і коли це необхідно для захисту свободи та безпеки членів НАТО. На подолання цієї проблеми спрямована широкомасштабна трансформація НАТО у військовій, політичній та структурній сферах. Таким чином, нова Стратегічна концепція, що розробляється до 2020 р., має визначити головні риси нової безпечної обстановки, елементи підходу НАТО до безпеки, закріпити довгострокові цілі НАТО, характер організації, її основні завдання, а також надати рекомендації щодо подальшої адаптації збройних сил Альянсу для подолання нових загроз.

На саміті у Страсбурзі/Келі в квітні 2009 р. лідери країн-членів НАТО доручили Генеральному секретареві А.Ф. Расмуссену створити групу кваліфікованих експертів для підготовки основи нової Стратегічної концепції НАТО. Сімнадцятого травня ц.р. група експертів на чолі з головою доктором М. Олбрайт (США) опублікувала остаточний звіт. Аналіз і рекомендації Групи зовнішніх експертів «НАТО 2020: впевненість в безпеці; динамічні підходи» надано стосовно визначення нового середовища безпеки, викликів і загроз безпеці, основних завдань Альянсу у політичній, організаційній та структурній сферах, реформ партнерських відносин, а також зроблено висновок про унікальні та незамінні функції Альянсу, тим самим визначивши сенс майбутнього існування союзу.

Стратегічна концепція

Нова Стратегічна концепція НАТО, прийнята 19.11.10 під час чергового саміту Альянсу (м. Лісабон, Португальська Республіка), замінила аналогічний документ 1999року і визначила стратегію діяльності Організації Північноатлантичного договору на наступне десятиліття.

Головною метою діяльності Організації Північноатлантичного договору вважається забезпечення свободи та безпеки усіх членів Альянсу та підтримання стабільності і миру у світі політичними та військовими засобами.

Згідно з концепцією затверджено наступні фундаментальні пріоритети діяльності НАТО:

колективна безпека і оборона союзників;

здатність адекватно реагувати на нові кризові ситуацій та загрози, в тому числі асиметричного характеру;

розвиток партнерства та співробітництва з іншими організаціями і державами, що поділяють основні цінності Альянсу.

Стратегічна концепція 2010 має визначити, що загроза нападу залишається через регіональні суперечки або спроби політичного залякування, які можуть підірвати безпеку уздовж його кордонів. Але НАТО доведеться також долати небезпеки більш нестабільного і менш прогнозованого характеру - в тому числі теракти, розповсюдження ядерної та інших сучасних збройних технологій, кібернапади, спрямовані на сучасні системи комунікації, саботаж поставок енергоносіїв і руйнування критично важливих маршрутів морського судноплавства.

Головне зобов'язання НАТО - колективна оборона - залишиться незмінним, але вимоги до виконання цього зобов'язання змінять свою форму. Альянс повинен не тільки мати базові військові сили і засоби, а також плани у разі непередбачуваних ситуацій, проводити цільові навчання, забезпечувати готовність збройних сил та ефективне тилове забезпечення. Нова Стратегічна концепція буде містити чіткі директиви щодо операцій поза межами зони відповідальності НАТО, які будуть проводитись для захисту від незвичайних загроз, але таких, що можуть досягати рівня нападу.

В майбутньому НАТО не буде діяти наодинці, а буде покладатися на комплексний підхід: цілісне і комплексне застосування різноманітних інструментів Альянсу для забезпечення загального ефекту, що призведе до бажаного результату. Такий підхід передбачає чітко визначати та поглиблювати відносини з ключовими партнерами, встановлювати нові зв'язки, розширювати масштаб діяльності партнерств і працювати з кожним партнером та партнерством на індивідуальній основі. Комплексний підхід також передбачає поєднання військових і цивільних елементів, особливо за такими напрямами як економічна відбудова, політичне примирення, удосконалене врядування і зміцнення громадянського суспільства.

Комплексний підхід означає розумінням того, що безпека має військовий, політичний, економічний і соціальний виміри. Тому розбудова безпеки часто вимагає ефективної роботи з партнерами для того, щоб поєднати різноманітні елементи єдиної спільної стратегії, де, залежно від конкретних обставин, НАТО гратиме провідну або допоміжну роль.

У Стратегічній концепції 2010 року було висвітлено такі чотири головних завдання: 1. Альянс повинен зберігати свою здатність стримувати будь-яку загрозу або агресію і захищати від неї своїх членів незалежно від місця походження; 2. НАТО має робити внесок у широку безпеку усього євроатлантичного регіону як захисника власних інтересів і як учасника розбудови миру в усіх куточках регіону у тісній співпраці з іншими міжнародними організаціями та партнерами; 3. НАТО має слугувати трансатлантичним засобом для проведення консультацій з питань безпеки і врегулювання кризових ситуацій; 4. Альянс має посилити масштаб й менеджмент партнерств.

Політичні та організаційні питання, які мають бути окреслені новою Стратегічною концепцією, зумовлені уроками та досвідом, отриманими під час проведення операцій і місій та розширення союзу через прийняття нових членів. Це такі питання як директиви щодо місій поза межами Альянсу, адміністративні реформи, процедура прийняття рішень, політика «відкритих дверей» та роль НАТО у контролі над звичайними озброєннями.

Наступного десятиріччя НАТО матиме чотири основні взаємозв'язані військові місії: 1) стримування, запобігання і оборона від будь-якої загрози агресії; 2) захист території країн-членів від повного спектра нестандартних загроз безпеці; 3) розгортання і утримування експедиційних сил і засобів для виконання військових операцій поза межами території 4) допомога у формуванні більш стабільного і мирного міжнародного середовища безпеки.

Для спроможності виконання таких місій Стратегічна концепція має чітко визначити оборонні пріоритети від здатності обороняти територію Альянсу, здатності виконувати складні місії на стратегічній відстані, до допомоги формування міжнародного ландшафту безпеки і реагування на непередбачені ситуації тоді і там, де це необхідно. Нова Стратегічна концепція має задати напрям подальшої трансформації оборонних сил і засобів НАТО, покладається на звичайні та ядерні озброєння для стримування збройного нападу й зберігатиме безпечні й надійні ядерні сили, розширить роль Сил реагування НАТО, а також посилить можливості Сил спеціального призначення. Таким чином, розвиток НАТО буде залежати значною мірою від того, як держави-члени будуть тлумачити і застосовувати Стратегічну концепцію в оперативних умовах.

Під час процесу розробки нової Стратегічної концепції особливого значення надавалось обґрунтуванню сенсу існування союзу в сучасних умовах. Рекомендації Групи зовнішніх експертів формулюють доцільність Альянсу в наступний спосіб. НАТО виконує унікальні і незамінні функції, які полягають у виробленні спільної стратегії держав євроатлантичного регіону та наявності ефективного спільного форуму для реагування на традиційні загрози і появу нових проблем, без суперництва супердержав з перспективою ядерного знищення у разі найменшого прорахунку. Держави Центральної і Східної Європи мають потужний стимул до внутрішнього демократичного розвитку і до примирення із зовнішніми сусідами. Альянс діє разом з іншими міжнародними організаціями та партнерами у прагненні забезпечення міжнародної стабільності та миру, а комбінація військових сил й засобів та політичної солідарності надають йому надзвичайного значення. НАТО існує як джерело надії тому, що з самого початку його члени визначали свої спільні дії в позитивний спосіб: зміцнення міжнародної безпеки; захист свободи; сприяння верховенству права. Ці цілі не прив'язані до жодного календаря, не стосуються жодного конкретного супротивника. Це постійні потреби і будуть існувати доки НАТО матиме хоробрість захищати їх за допомогою єдності своїх членів, хоробрість своїх громадян і вільного виразу своєї колективної волі.

Комплексний підхід до забезпечення такої стратегії передбачає нову добу партнерства, із розумінням, що поодинці всі програють. Таким чином, можна зробити висновок, що прагматичне партнерство з НАТО щодо взаємовигідних напрямів співпраці, відповідає національним інтересам всіх європейських держав, в тому числі й України.

Основні структурні складові нової Стратегічної концепції НАТО

Розділ 1. Підтвердження незмінності сутності НАТО

Колективний захист - головне зобов'язання Альянсу, зазначене в статті 5 Вашингтонського Договору, залишається твердим і непохитним. НАТО здійснюватиме стримування та захист від будь-якої загрози агресії, а також від нових викликів у сфері безпеки там, де вони становлять загрозу основам безпеки окремих країн-членів та Північноатлантичного союзу в цілому.

Захист від нетрадиційних загроз - захищаючи себе від звичайних загроз, Альянс повинен бути готовим до нових, таких як застосування зброї масового знищення, терористичні атаки, кібератаки, а також виникнення загроз енергетичній безпеці і боротьба за доступ до джерел природних ресурсів.

Північноатлантичний союз жодну державу не розглядає в якості противника, але при цьому у ній наведений широкий перелік сил і засобів, які Північноатлантичний союз має намір зберігати та розвивати для відбиття наявних і таких, що з'являються, загроз.

НАТО притримується цілісного підходу до кризового регулювання, що передбачає участь організації на всіх етапах кризи, «тому НАТО діятиме там, де це можливо та необхідно, щоби попередити кризи, врегулювати їх, стабілізувати ситуацію після завершення конфлікту та сприяти відновленню». Альянс закликає до збільшення кількості учасників цієї роботи та координації їхніх зусиль; разом з цим розглядається можливість застосування ширшого набору інструментів, що дозволить досягти більшої ефективності по всьому спектру кризового регулювання. Паралельно до застосування цього комплексного, усестороннього підходу до криз, більша увага приділяється навчанню та розбудові місцевих збройних сил, а також докладаються зусилля, спрямовані на удосконалення планування та взаємодії між цивільними та військовими органами.

Розділ 2. Нова ера співробітництва

Застосування всеохоплюючого підходу до вирішення комплексних проблем - ґрунтується на принципі гарантування безпеки «на мінімально можливому рівні сил» шляхом сприяння контролю над озброєннями, роззброєнню та нерозповсюдженню. НАТО стверджує, що вона продовжить докладати дедалі більших зусиль у цих галузях і посилається на низку пов'язаних з цим ініціатив. Підтверджується збереження принципу розширення НАТО - найкращому способу досягнення «нашої мети утворення єдиної та вільної, а також такої, що поділяє спільні цінності, Європи».

Найважливіша складова підходу НАТО до гарантування безпеки на основі співробітництва - партнерство між НАТО та країнами, що не є членами організації, а також іншими міжнародними організаціями та структурами. У Стратегічній концепції йдеться про повніші, гнучкіші та відкритіші взаємовідносини з партнерами Північноатлантичного союзу в усьому світі та підкреслюється його бажання зміцнювати співробітництво з Організацією Об'єднаних Націй та Європейським союзом.

Відносини з Україною - відповідно до нової концепції, партнерські відносини Альянсу з Україною розвиватимуться в рамках Комісії Україна - НАТО, спираючись на рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року, та з урахуванням позиції України щодо конструктивного євроатлантичного співробітництва.

Відносини з Росією - були визначені Альянсом як один із головних чинників, що сприяє покращенню безпеки у Євроатлантичному регіоні. Співробітництво з Росією має стратегічну важливість для НАТО.

Співпрацюючи в рамках Ради Росія - НАТО Альянс буде демонструвати свої зобов'язання (та очікувати те ж саме від Росії), ґрунтуючи свою співпрацю на прагматичному співробітництві у галузі наступних спільних інтересів - нерозповсюдження ядерної зброї, контроль за озброєннями, контр тероризм, співпраця у сфері протиракетної оборони, ефективне реагування на кризові ситуації, миротворчі операції, безпека судноплавства та боротьба з наркотрафіками.

Політика відкритих дверей - з часу закінчення “холодної” війни Альянс розширив кількість країн-членів з шести до двадцяти восьми. Відповідно до статті 10 Вашингтонського Договору процес розширення Альянсу буде тривати і надалі. Країни, які досягли критеріїв членства, можуть розраховувати на приєднання.

Нові спроможності для нової ери (військова трансформація та реформи) - військові та політичні зобов'язання Альянсу нічого не варті без відповідних спроможностей. Тому, сили НАТО повинні бути здатні захистити територію Альянсу, виконати місії далеко за його межами, збільшити внесок у міжнародну безпеку і швидко відреагувати на непередбачувані кризові ситуації, де це необхідно. Для цього сили Альянсу повинні бути реформовані від сил часів “холодної” війни в мобільні, гнучкі та багатофункціональні, які б в умовах ресурсних обмежень використовувались найбільш ефективно.

Політика щодо ядерної зброї: спільна відповідальність в пошуку миру - Стратегічна концепція підтверджує позицію Альянсу в сфері нерозповсюдження ядерної зброї та її відповідного безпечного зберігання, аби звільнити світ від страху ядерної війни. У цій діяльності НАТО продовжує скорочувати стратегічні ядерні сили в Європі і сподівається на співпрацю з Росією з метою підвищення прозорості процесу подальшого скорочення ядерних потенціалів.

Реагування на підвищення ризику кібератак - Альянс повинен нарощувати зусилля з метою адекватного реагування на загрозу кібератак для захисту своїх комунікацій та систем управління, покращити свої спроможності для захисту та відновлення від цих атак, а також покращити свої можливості для захисту та попередження .

Впровадження реформ для створення більш ефективного Альянсу - Стратегічна концепція надає Генеральному секретарю НАТО необхідні повноваження у впровадженні адміністративних та інших реформ, які допоможуть зробити діяльність Альянсу більш ефективною та продуктивною і сприятимуть більш оперативному прийняттю рішень.

Висновки

В листопаді 2010 р. відбувся саміт НАТО в Лісабоні, під час якого була представлена нова Стратегічна концепція Альянсу. Процес розробки цієї концепції відбувається в новому форматі повної транспарентності й публічного обговорення Групою експертів. Головною причиною як нової Стратегічної концепції, так і процесу її розробки саме таким чином є необхідність чіткого визначення зобов'язань членів Альянсу й точного їх виконання з метою ефективного та дієвого забезпечення миру та безпеки.

Передумови виникнення потреби у новій Стратегічній концепції склались під впливом наступних чинників. У зв'язку з появою нових загроз й проведенням операцій та місій під проводом Альянсу критично проявилась невідповідність ресурсних можливостей та наявних потенціалів країн-членів спроможності забезпечити мир та стабільність там і коли це необхідно для захисту свободи та безпеки членів НАТО. На подолання цієї проблеми спрямована широкомасштабна трансформація НАТО у військовій, політичній та структурній сферах. Таким чином, нова Стратегічна концепція, що розробляється до 2020 р. має визначити головні риси нової обстановки безпеки, елементи підходу НАТО до безпеки, закріпити довгострокові цілі НАТО, характер організації, її основні завдання у сфері безпеки, а також надати рекомендації щодо подальшої адаптації збройних сил Альянсу.

Під час процесу розробки нової Стратегічної концепції особливого значення надавалось обґрунтуванню сенсу існування союзу в сучасних умовах. Рекомендації Групи зовнішніх експертів формулюють доцільність Альянсу в наступний спосіб. НАТО виконує унікальні і незамінні функції, які полягають у виробленні спільної стратегії держав євроатлантичного регіону та наявності ефективного спільного форуму для реагування на традиційні загрози і появу нових проблем, без суперництва супердержав з перспективою ядерного знищення у разі найменшого прорахунку. Держави Центральної і Східної Європи мають потужний стимул до внутрішнього демократичного розвитку і до примирення із зовнішніми сусідами. Альянс діє разом з іншими міжнародними організаціями та партнерами у прагненні забезпечення міжнародної стабільності та миру, а комбінація військових сил й засобів та політичної солідарності надають йому надзвичайного значення. НАТО існує як джерело надії тому, що з самого початку його члени визначали свої спільні дії в позитивний спосіб: зміцнення міжнародної безпеки; захист свободи; сприяння верховенству права. Ці цілі не прив'язані до жодного календаря і не стосуються жодного конкретного супротивника. Це постійні потреби і будуть існувати стільки, скільки НАТО матиме хоробрість захищати їх за допомогою єдності своїх членів, хоробрість своїх громадян і вільного виразу своєї колективної волі [1].

Комплексний підхід до забезпечення такої стратегії передбачає передусім нову добу партнерства, із розумінням, що поодинці всі програють. Таким чином, можна зробити висновок, що прагматичне партнерство з НАТО щодо взаємовигідних напрямків співпраці, відповідає національним інтересам всіх європейських держав, в тому числі й України.

Звичайна військова агресія проти Альянсу та його членів є малоймовірною, але її вірогідність не можна ігнорувати. Найбільш ймовірні загрози Альянсу у найближчому майбутньому відносяться до нетрадиційних (асиметричних) загроз, а саме:

напад з застосуванням балістичних ракет (можливо з ядерним спорядженням);

терористичні атаки міжнародних терористичних угруповань;

кібератаки у різних формах.

Таким чином, нова Стратегічна концепція НАТО спрямована на забезпечення оптимального балансу між необхідністю збереження Альянсом основних якостей “класичної” регіональної організації колективної оборони та прагненням до глобального домінування у сфері безпеки з метою більш надійного захисту своїх інтересів.

Джерела

NATO 2020: Assured Security; Dynamic Engagement. Analysis and Recommendations of the Group of Experts on a New Strategic Concept for NATO [Електронний ресурс] May 17, 2010. Режим доступу:

http://www.nato.int/nato_static/assets/pdf/pdf_2010_05/20100517_100517_expertsreport.pdf 

Comprehensive Political Guidance Endorsed by NATO Heads of State and Government on 29 November 2006 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nato.int/cps/en/natolive/official_texts_56425.htm?selectedLocale=en  

Building a Euro-Atlantic Security Architecture [Електронний ресурс] / Speech by NATO Secretary General Anders Fogh Rasmussen at the Brussels Forum 2010 organised by the German Marshall Fund, Brussels, Belgium. Режим доступу:   http://www.nato.int/cps/en/natolive/opinions_62395.htm

Котляр В.С. Эволюция стратегической доктрины НАТО//Современная Европа. 2004, №2 С. 111

Пархалина Т.Г. НАТО сегодня. // "НАТО: факты и комментарии" - М., ИНИОН РАН, 1997. 

Смирнов П.Е. США и НАТО: есть ли будущее у альянса? // США-Канада: экономика, политика, культура 11, 2002.

Размещено на Allbest.ru