Зовнішня торгівля Норвегії
Тенденції розвитку економіки та зовнішньої торгівлі Норвегії. Торгова політика країни в розрізі торгових інструментів та за секторами економіки. Митна оцінка, визначення походження товарів. Висновки країн-членів СОТ та органу з огляду торгової політики.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.12.2013 |
Размер файла | 121,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Норвемгія, Королімвство Норвемгія - держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського півострова. Межує зі Швецією, Фінляндією та Російською Федерацією. Столиця Норвегії - Осло (605 тис. жителів в 2011р.). Найбільші міста - Берген (235 тис. осіб), Трондхейм (152 тис. осіб), Ставангер (114 тис. осіб), Крістіансанд (74 тис. осіб). Член Європейської асоціації вільної торгівлі, а також СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ООН, РЄ та інших.
Норвегія - високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: нафтова і газова, харчова, кораблебудування, паперова, металургійна, хімічна, текстильна та легка промисловість, гірнича, рибна. Осн. види транспорту - автомобільний, залізничний, морський. Морські порти: Осло, Берґен.
Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі.
Тенденції розвитку економіки та зовнішньої торгівлі країни
У 2011 році Організація Legatum Institute вирахувала індекс процвітання, оцінивши 110 країн, у яких мешкає 90% світового населення, повідомляє Forbes. Дослідники використали результати інтернаціональних опитувань, проведених, зокрема, Gallup, Heritage Foundation та World Economic Forum. Оцінювання «рівня щастя» кожної країни проводилося за 89 показниками, що стосувалися економіки, підприємництва, влади, освіти, здоров'я, безпеки, свободи особистості та суспільного капіталу. Звання ж країни №1 за рівнем щастя за правом одержала Норвегія. Країна має найвищий у світі ВВП на душу населення - 53 тисячі доларів на рік. За витратами на галузь охорони здоров'я Норвегія поступається лише США.
Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі.
Використання енергії води створило основу для розвитку сучасної промисловості Норвегії. Нині, як і колись, електроенергія для індустріального і побутового вжитку надходить саме з цього постійно поновлюваного та екологічно чистого джерела.
У 1970-х роках біля підніжжя норвезької частини материка було відкрито родовище нафти й газу. На сьогоднішній день Норвегія - найбільший у Європі постачальник нафти і газу до країн континенту. Відкриття вуглецево-водневих покладів надало значного імпульсу подальшому розвитку промисловості країни. Розробка нафтових і газових родовищ, крім усього іншого, солідно поповнила державну казну - у формі податкових надходжень і орендної плати за землю.
Традиційні галузі промисловості:
Рибальство. Ще з часів середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом. Експортується як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах риба. Норвезький лосось з таких штучно перекритих водойм зараз дуже відомий на світовому ринку.
Близько 90% рибопродукції Норвегії експортується. Вилов риби перевищує 500 кг на кожного норвежця.
Сільське господарство. Лише 3, 5 відсотка земельних площ Норвегії придатні для обробітку. І, незважаючи на це, сільське господарство країни значною мірою задовольняє потреби населення у харчах. Норвезькі сільськогосподарські продукти експортуються мало.
Основою норвезького сільського господарства є тваринництво, яке повністю покриває потреби населення країни у м'ясі, молоці і молочних продуктах. Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40% забезпечує потреби внутрішнього ринку. У той же час, значна частина овочів і фруктів, незважаючи на складні умови північної країни, вирощується норвезькими селянами.
Лісова і целюлозно-паперова промисловість. Ліс дає важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону, целюлози, будівельного матеріалу і меблів.
Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси сировини. Норвезькі компанії, найбільшими з яких є «Ношке Скут», «Боррегорд», «Петерсон», виробляють різноманітні сорти целюлози, газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі, паркет і багато іншого.
Традиційні галузі промисловості мають дуже важливе значення для трудової зайнятості людей і заселення нових районів.
Промислоовість і суднобудування
Норвегія виробляє багато алюмінію, залізного кремнію і магнезію. Нафтопереробна промисловість працює на сировині, що видобувається в Північному морі. Норвегія є також одним з найбільших у світі виробників штучних добрив. Проте переважна більшість промислових підприємств - малі та середні. До важливих галузей промисловості належать: фармацевтична, електронна, обслуговуюча, рибно-меліоративна, а також суднобудування, яке існує в Норвегії споконвіку.
Суднобудування, торговельний флот і судноплавство. Норвезькі верфі спеціалізуються на будуванні високосучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби вікінгів. Нині Норвегія - четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни традиційно становить близько 20%.
Чорна і кольорова металургія. В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в основному, на виробництві феросплавів, а в галузі кольорової металургії - на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку.
Хімічна промисловість. Ця галузь має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами хімічних і нафтохімічних продуктів. Це дозволяє їй експортувати азотні добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби, лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в Європі, але й у світі.
Гірничовидобувна промисловість. Її основною продукцією є руди чорних і кольорових металів, а також нерудні копалини - вапняк, кварц, нефелін, олівін.
Машинобудування. До найважливіших галузей норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема, морської електроніки, рибопромислового обладнання.
Основні експорт-партнери Норвегії: ЄС - 77% (Великобританія - 17%, Німеччина - 12%, Нідерланди - 10%, Швеція - 10%, Франція - 8%), США - 7% (1998 р.).
Імпорт: машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія.
Основні імпорт-партнери: ЄС - 69% (Швеція -15%, Німеччина - 14%, Великобританія - 10%, Данія - 7%), США - 7%, Японія - 4%.
В таблиці 1. Представлені основні економічні показники розвитку Норвегії
Таблиця 1
Основні економічні показники [7]
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
Валовий внутрішній продукт (ВВП) |
||||||
Реальний ВВП (млрд. норвезьких крон) |
1, 903. 7 |
1, 946. 6 |
1, 995. 8 |
2, 067. 8 |
n. a. |
|
Реальний ВВП (в млн. дол США) |
282, 562 |
302, 029 |
310, 968 |
352, 620 |
n. a. |
|
Поточний ВВП (в млн. дол США) |
258, 731 |
301, 883 |
335, 068 |
389, 326 |
n. a. |
|
Номінальний ВВП на душу населення (дол. США) |
56, 168 |
65, 058 |
72, 210 |
82, 185 |
n. a. |
|
Галузева структура ВВП (в% від загальної доданої вартості) |
||||||
Первинний сектор |
28. 8 |
26. 7 |
24. 9 |
23. 1 |
23. 9 |
|
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство |
0. 9 |
0. 8 |
0. 8 |
0. 8 |
0. 9 |
|
Рибальство та рибництво |
0. 7 |
0. 7 |
0. 7 |
0. 8 |
0. 8 |
|
Видобуток корисних копалин |
0. 2 |
0. 2 |
0. 2 |
0. 3 |
0. 3 |
|
Видобуток нафти і газу |
27. 0 |
25. 0 |
23. 2 |
21. 2 |
21. 9 |
|
Виробництво |
9. 5 |
9. 8 |
10. 2 |
10. 4 |
10. 4 |
|
Машини та інше обладнання |
2. 3 |
2. 5 |
2. 9 |
3. 0 |
3. 1 |
|
Харчові продукти, напої та тютюнові вироби |
1. 9 |
1. 8 |
1. 8 |
1. 8 |
1. 7 |
|
Послуги |
61. 7 |
63. 5 |
64. 9 |
66. 5 |
65. 8 |
|
Електроенергії, газу та води |
2. 0 |
2. 6 |
2. 3 |
2. 4 |
2. 3 |
|
Будівництво |
4. 5 |
4. 4 |
4. 5 |
4. 6 |
4. 7 |
|
Оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани |
9. 2 |
9. 4 |
10. 0 |
10. 6 |
10. 7 |
|
Транспорт і зв'язок |
7. 7 |
7. 7 |
7. 8 |
7. 9 |
8. 0 |
|
Фінансове посередництво |
3. 7 |
3. 9 |
4. 4 |
4. 7 |
4. 8 |
|
Нерухомість та бізнес-послуги |
13. 2 |
13. 7 |
14. 0 |
14. 3 |
14. 3 |
|
Державне управління та оборона |
4. 7 |
4. 6 |
4. 6 |
4. 5 |
4. 6 |
|
Освіта |
4. 4 |
4. 4 |
4. 4 |
4. 4 |
4. 4 |
|
Інші державні та приватні послугиd |
12. 1 |
12. 6 |
13. 0 |
13. 0 |
11. 9 |
|
Всього на додану вартість |
100. 0 |
100. 0 |
100. 0 |
100. 0 |
100. 0 |
|
Зайнятість (% від загальної чисельності працюючих) e |
||||||
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство та рибальство |
3. 5 |
3. 3 |
3. 3 |
2. 9 |
2. 8 |
|
Нафти і газу |
1. 3 |
1. 4 |
1. 3 |
1. 4 |
1. 4 |
|
Виробництво і видобуток |
11. 7 |
11. 7 |
11. 6 |
11. 5 |
11. 5 |
|
Електроенергії, газу та води |
0. 7 |
0. 7 |
0. 7 |
0. 7 |
0. 7 |
|
Будівництво |
7. 0 |
6. 9 |
7. 1 |
7. 4 |
7. 3 |
|
Оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани |
18. 2 |
18. 4 |
17. 8 |
17. 4 |
17. 1 |
|
Транспорт і зв'язок |
6. 5 |
6. 6 |
6. 6 |
6. 5 |
6. 3 |
|
Фінансове посередництво |
2. 1 |
2. 2 |
2. 3 |
2. 3 |
2. 2 |
|
Нерухомість та бізнес-послуги |
9. 8 |
10. 1 |
10. 9 |
11. 0 |
11. 5 |
|
Державне управління та оборона |
6. 3 |
6. 0 |
6. 1 |
6. 3 |
6. 3 |
|
Освіта |
8. 6 |
8. 3 |
8. 2 |
8. 8 |
8. 9 |
|
Інші державні та приватні послуги |
24. 0 |
24. 2 |
24. 2 |
23. 9 |
23. 8 |
Платіжний баланс норвегії відображено на рис. 1.
Рис. 1. Платіжний баланс зовнішньої торгівлі, млрд.. крон. [7]
В таблиці 2. Охарактеризована зовнішня торгівля за основними товарними групами.
Таблиця 2
Зовнішня торгівля за типами товарів станом на 2010 рік [8]-
Група товарів |
Імпорт |
Експорт |
|||
Млн. кр. |
% |
Млн. кр. |
% |
||
Всього |
464 653 |
100 |
794 425 |
100 |
|
Продукти харчування та живі тварини |
27 560 |
5, 9 |
55 495 |
7 |
|
Напитки та вироби з тютюну |
4 636 |
1 |
458 |
0, 1 |
|
Сировина (негорючі матеріали) |
32 741 |
7 |
11 668 |
1, 5 |
|
Горючі матеріали (нафта, природний газ, електрика) |
31 977 |
6, 9 |
510 421 |
64, 3 |
|
Тваринний та рослинний жир та масла |
3 202 |
0, 7 |
1 478 |
0, 2 |
|
Хімічні продукти |
47 659 |
10, 3 |
44 954 |
5, 7 |
|
Перероблені товари |
68 500 |
14, 7 |
74 745 |
9, 4 |
|
Машини та транспортні засоби |
177 807 |
38, 3 |
73 634 |
9, 3 |
|
Готові вироби |
69 388 |
14, 9 |
20 511 |
2, 6 |
|
Не вказані вище товари та послуги |
1 183 |
0, 3 |
1 061 |
0, 1 |
В таблиці 3 відображена зовнішня торгівля Норвегії за регіонами та країнами.
Таблиця 3
Зовнішня торгівля Норвегії за регіонами та країнами станом на 2010 рік [8]
Країни та регіони |
Імпорт |
Експорт |
|||
Млн. кр. |
% |
Млн. кр. |
% |
||
Всього |
464 653 |
100 |
794 425 |
100 |
|
Країни північної Європи |
107 986 |
23, 2 |
93 260 |
11, 7 |
|
ЕАСТ |
6 128 |
1, 3 |
6 950 |
0, 9 |
|
ЕС |
294 565 |
63, 4 |
641 335 |
80, 7 |
|
Країни що розвиваються |
77 286 |
16, 6 |
45 619 |
5, 7 |
|
Европа |
318 050 |
68, 4 |
661 507 |
83, 3 |
|
Бельгія |
8 600 |
1, 9 |
21 281 |
2, 7 |
|
Данія |
29 053 |
6, 3 |
25 184 |
3, 2 |
|
Фінляндія |
11 924 |
2, 6 |
9 843 |
1, 2 |
|
Франція |
16 581 |
3, 6 |
51 069 |
6, 4 |
|
Греція |
260 |
0, 1 |
1 798 |
0, 2 |
|
Ірландія |
4 812 |
1 |
8 476 |
1, 1 |
|
Ісландія |
1 262 |
0, 3 |
1 597 |
0, 2 |
|
Італія |
12 647 |
2, 7 |
19 826 |
2, 5 |
|
Нідерланди |
17 416 |
3, 7 |
95 885 |
12, 1 |
|
Польша |
11 731 |
2, 5 |
12 890 |
1, 6 |
|
Португалія |
1 553 |
0, 3 |
4 694 |
0, 6 |
|
Росія |
11 927 |
2, 6 |
6 955 |
0, 9 |
|
Іспанія |
6 130 |
1, 3 |
14 910 |
1, 9 |
|
Великобританія |
27 330 |
5, 9 |
212 213 |
26, 7 |
|
Швейцарія |
4 801 |
1 |
5 351 |
0, 7 |
|
Швеція |
65 480 |
14, 1 |
55 734 |
7 |
|
Германія |
57 510 |
12, 4 |
90 501 |
11, 4 |
|
Австрія |
3 710 |
0, 8 |
4 441 |
0, 6 |
|
Африка |
7 892 |
1, 7 |
8 016 |
1 |
|
Ботсвана |
2 794 |
0, 6 |
0 |
0 |
|
ЮАР |
2 739 |
0, 6 |
829 |
0, 1 |
|
Азія |
84 976 |
18, 3 |
59 422 |
7, 5 |
|
Японія |
10 237 |
2, 2 |
9 509 |
1, 2 |
|
Китай |
39 617 |
8, 5 |
14 187 |
1, 8 |
|
Сінгапур |
2 506 |
0, 5 |
7 193 |
0, 9 |
|
Південнв Корея |
14 158 |
3 |
12 144 |
1, 5 |
|
Північна Америка |
42 639 |
9, 2 |
57 073 |
7, 2 |
|
Канада |
15 004 |
3, 2 |
13 077 |
1, 6 |
|
США |
24 933 |
5, 4 |
39 521 |
5 |
|
Південна Америка |
10 257 |
2, 2 |
6 775 |
0, 9 |
|
Аргентина |
267 |
0, 1 |
167 |
0 |
|
Бразилія |
6 338 |
1, 4 |
5 548 |
0, 7 |
|
Чілі |
628 |
0, 1 |
484 |
0, 1 |
|
Океанія |
839 |
0, 2 |
1 633 |
0, 2 |
Рис 2. Частка імпорту товарів з Норвегії станом на 2010 рік
Рис 2. Частка експорту товарів з Норвегії станом на 2010 рік
На рис. 1 та рис. 2. відображена састка експорту та імпорту Норвегії.
Торгова політика країни в розрізі торгових інструментів та за секторами економіки
Митні органи Норвегії стягують митні збори та мита на всі ввезені з-за кордону або перевозяться з о-ва Шпіцберген або з о-ва Ян-Майєн товари. З метою виконання вищевказаних завдань прийнятий ряд рішень, які повинні виконуватися при ввезенні товарів. Постановлено також, що з метою забезпечення надійності проходження процедури митного оформлення всі ввезені в Норвегію товари повинні пройти реєстрацію.
Розмитнення товарів реєструється в електронно-лічильної експедиційної системі TVINN (Інформаційна система обміну документами митниці з промислово-торговельними підприємствами і організаціями).
Митне обслуговування засноване на принципі самодекларації. Це означає, що імпортер сам повинен декларувати ввезені в Норвегію товари через систему електронного обміну даними (edi) для передачі інформації в TVINN або через заповнення стандартного формуляра. У разі використання стандартного формуляра відомості вносяться в систему TVINN митним органом.
В окремих випадках митний орган приймає самостійні рішення про те, в якому обсязі буде здійснюватися контроль за пересиланням товарів. Контроль може полягати в перевірці документів, фізичному контролі товарів до моменту проходження товаром процедури митного оформлення або пізніше в місці перебування товарів і в перевірці рахунків власника товарів.
Розмитнення означає повне звільнення товару від відносин з Митницею відповідно до закону про митницю (TL), § 1 № 7.
Із закону про митницю (TL), § 32 випливає, що особа, яка буде розпоряджатися товаром, що не пройшли митний огляд, повинна пред'явити митну декларацію.
Товари розмитнюються в митному пункті, де вони зареєстровані як багаж і відправляються в присвоєний декларанту - користувачеві системи TVINN пункт обслуговування і оформлення. Це положення розповсюджується також і на випадки безпосередньо прямого ввезення.
Власник товару зобов'язаний при розмитненні пред'явити декларацію на ввезення на стандартному формулярі RG-0155 або RG-0157, відповідно до закону про управління митницею (TLF), пункт 5. 1. 1. і 5. 1. 2.
Крім декларації на ввезення власник товару або особа, що діє від його імені, зобов'язаний пред'явити:
· Рахунок, виданий у зв'язку з покупкою товару,
· Коносамент, транспортну накладну, повідомлення про прибуття або подібний документ про фрахт, виданий у зв'язку з транспортуванням товару,
· Документи про походження товару,
· Ліцензії, дозволи і т. д. на товари, ввезення яких відрегульований або на які накладаються обмеження при ввезенні,
· Інші документи на вимогу митної служби Норвегії з метою прийняття рішення про тарифікації товару, його вазі, кількості або вартості. Такими документами можуть також бути зразкові рахунки-фактури, брошури, прийняті раніше рішення по товарах і лізинги (орендні контракти).
У випадку, якщо мова йде про безмитне ввезення, крім вищеназваних документів необхідно представити лист про безмитне ввезення і т. д.
Слід особливо відзначити, що при декларуванні через систему TVINN власник товару або особа, яка виступає від його імені, звільняється від обов'язку пред'являти вищеназвані документи в пункті розмитнення, якщо митний орган Норвегії того не зажадає згідно TLF, п. 5. 1. 4, 2 абзац. Власник товару проте зобов'язаний зберігати ці документи згідно TLF, пункт 5. 13.
При ввезенні товарів в Норвегію в комерційних цілях в кожній рубриці фактури повинен бути проставлений номер товару відповідно до чинного митним тарифом. Якщо фактури включають тільки товари, що відносяться до одного й того ж товарному номеру, достатньо вказати товарний номер та інші відомості в декларації.
Важливо також усвідомлювати те, що на ввезення цілого ряду товарів поширюються митні обмеження (innfшrselsrestriksjoner).
Режим торгівлі товарами
Норвегіє є членом Член Європейської асоціації вільної торгівлі, а також СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ООН, РЄ та інших організацій.
Регулювання імпорту
Методи регулювання імпорту Норвегії можна розділити на такі: тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.
Мета тарифного регулювання полягає в покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;
Право на здіснення торгової діяльності
Митні органи Норвегії стягують митні збори та мита на всі ввезені з-за кордону або перевозяться з о-ва Шпіцберген або з о-ва Ян-Майєн товари. З метою виконання вищевказаних завдань прийнятий ряд рішень, які повинні виконуватися при ввезенні товарів. Постановлено також, що з метою забезпечення надійності проходження процедури митного оформлення всі ввезені в Норвегію товари повинні пройти реєстрацію.
Розмитнення товарів реєструється в електронно-лічильної експедиційної системі TVINN (Інформаційна система обміну документами митниці з промислово-торговельними підприємствами і організаціями).
Митне обслуговування засноване на принципі самодекларації. Це означає, що імпортер сам повинен декларувати ввезені в Норвегію товари через систему електронного обміну даними (edi) для передачі інформації в TVINN або через заповнення стандартного формуляра. У разі використання стандартного формуляра відомості вносяться в систему TVINN митним органом.
В окремих випадках митний орган приймає самостійні рішення про те, в якому обсязі буде здійснюватися контроль за пересиланням товарів. Контроль може полягати в перевірці документів, фізичному контролі товарів до моменту проходження товаром процедури митного оформлення або пізніше в місці перебування товарів і в перевірці рахунків власника товарів.
Розмитнення означає повне звільнення товару від відносин з Митницею відповідно до закону про митницю (TL), § 1 № 7.
Із закону про митницю (TL), § 32 випливає, що особа, яка буде розпоряджатися товаром, що не пройшли митний огляд, повинна пред'явити митну декларацію.
Товари розмитнюються в митному пункті, де вони зареєстровані як багаж і відправляються в присвоєний декларанту - користувачеві системи TVINN пункт обслуговування і оформлення. Це положення розповсюджується також і на випадки безпосередньо прямого ввезення.
Власник товару зобов'язаний при розмитненні пред'явити декларацію на ввезення на стандартному формулярі RG-0155 або RG-0157, відповідно до закону про управління митницею (TLF), пункт 5. 1. 1. і 5. 1. 2.
Крім декларації на ввезення власник товару або особа, що діє від його імені, зобов'язаний пред'явити:
· Рахунок, виданий у зв'язку з покупкою товару,
· Коносамент, транспортну накладну, повідомлення про прибуття або подібний документ про фрахт, виданий у зв'язку з транспортуванням товару,
· Документи про походження товару,
· Ліцензії, дозволи і т. д. на товари, ввезення яких відрегульований або на які накладаються обмеження при ввезенні,
· Інші документи на вимогу митної служби Норвегії з метою прийняття рішення про тарифікації товару, його вазі, кількості або вартості. Такими документами можуть також бути зразкові рахунки-фактури, брошури, прийняті раніше рішення по товарах і лізинги (орендні контракти).
У випадку, якщо мова йде про безмитне ввезення, крім вищеназваних документів необхідно представити лист про безмитне ввезення і т. д.
Слід особливо відзначити, що при декларуванні через систему TVINN власник товару або особа, яка виступає від його імені, звільняється від обов'язку пред'являти вищеназвані документи в пункті розмитнення, якщо митний орган Норвегії того не зажадає згідно TLF, п. 5. 1. 4, 2 абзац. Власник товару проте зобов'язаний зберігати ці документи згідно TLF, пункт 5. 13.
При ввезенні товарів в Норвегію в комерційних цілях в кожній рубриці фактури повинен бути проставлений номер товару відповідно до чинного митним тарифом. Якщо фактури включають тільки товари, що відносяться до одного й того ж товарному номеру, достатньо вказати товарний номер та інші відомості в декларації.
Важливо також усвідомлювати те, що на ввезення цілого ряду товарів поширюються митні обмеження (innfшrselsrestriksjoner).
Митні тарифи (звичайні митні тарифи, інші мита та обов`язкові платежі, збори)
Структура тарифів Норвегії представлена в таблиці 1.
Таблиця 1
Структура тарифів [5]
Тариф |
2004 |
2008 |
||
1. |
Загальна кількість тарифних ліній |
7, 197 |
7, 033 |
|
2. |
Адвалерні тарифи (у% від усіх тарифних позицій) |
10. 3 |
10. 7 |
|
3. |
Тарифні квоти (в% від усіх тарифних позицій) |
0. 4 |
0. 3 |
|
4. |
Безмитні тарифні ліній (% від усіх тарифних позицій) |
83. 9 |
83. 7 |
|
5. |
Середні ставки мита (%) |
44. 5 |
42. 7 |
|
6. |
Внутрішній тариф (% від усіх тарифних позицій) |
5. 0 |
5. 5 |
|
7. |
Зовнішній тариф (% від усіх тарифних позицій) |
5. 7 |
5. 9 |
|
8. |
Пільгові тарифи (% від усіх тарифних позицій) |
100. 0 |
100. 0 |
Норвегія використовує режим найбільшого сприяння для ряду країн. Короткий аналіз тарифів представлений у таблиці 2.
Таблиця. 2
Короткий аналіз тарифів режиму найбільшого сприяння [5]
Опис |
РНБ |
|||||
Кількість ліній |
Середній (%) |
діапазон (%) |
Коефіцієнт варіації (CV) |
В середньом (%) |
||
Всього |
7, 033 |
6. 7 |
0 - 555 |
4. 8 |
28. 9 |
|
HS 01-24 |
1, 527 |
30. 8 |
0 - 555 |
2. 1 |
119. 6 |
|
HS 25-97 |
5, 506 |
0. 7 |
0 - 258. 5 |
8. 4 |
3. 9 |
|
По категоріям СОТ |
||||||
Сільське господарство |
1, 342 |
35. 8 |
0 - 555 |
1. 9 |
138. 2 |
|
- Тварини і продукти з них |
157 |
129. 2 |
0 - 555 |
0. 9 |
347. 0 |
|
- Молочні продукти |
35 |
60. 3 |
24. 8 - 148. 7 |
0. 4 |
324. 4 |
|
- Кава і чай, какао, цукор і т. д.. |
241 |
20. 0 |
0 - 427 |
2. 4 |
147. 5 |
|
- Квіти, рослини |
79 |
41. 1 |
0 - 249 |
1. 8 |
60. 4 |
|
- Фрукти і овочі |
362 |
30. 8 |
0 - 347. 8 |
1. 8 |
113. 5 |
|
- Зерно |
27 |
41. 7 |
0 - 142. 5 |
1. 3 |
193. 6 |
|
- Насіння олійних культур, жири і масла та продукти |
167 |
15. 5 |
0 - 188. 4 |
2. 2 |
83. 9 |
|
- Напої та парфуми |
82 |
20. 3 |
0 - 306. 3 |
2. 7 |
66. 7 |
|
- Тютюн |
11 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
3. 3 |
|
- Інша продукція сільського господарства |
181 |
18. 8 |
0 - 317. 3 |
2. 7 |
71. 9 |
|
- Риба та рибні продукти |
276 |
2. 5 |
0 - 331. 3 |
10. 1 |
7. 4 |
|
- Мінеральні ресурси, дорогоцінні камні та метали |
380 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
0. 7 |
|
- Метали |
682 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
1. 1 |
|
-Хімічні ресурси |
1, 045 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
3. 2 |
|
- Шкіра, каучук, взуття та товари для туризму |
209 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
2. 9 |
|
- Дерево, папір та меблі |
391 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
0. 3 |
|
- Текстиль та одяг |
967 |
3. 1 |
0 - 13. 7 |
1. 5 |
8. 4 |
|
- Танспортне обладнанняnt |
199 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
3. 4 |
|
- Електричні машини |
362 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
2. 5 |
|
- Нафта та нафтопродукти |
35 |
0. 0 |
0 - 0 |
.. |
0. 0 |
Внутрішнє оподаткування імпорту (ПДВ, акцизи, інші податки)
В таблиці 3 наведені основні ставки ПДВ на імпортовані товари.
Таблиця 3
Податок на додану вартість [5]
Застосування |
Ставка |
|
Загальна ставка |
25% |
|
Продукти харчування |
14% |
|
Туристичні домовленості, поста... |
Подобные документы
Тенденції розвитку зовнішньої торгівлі країни. Фактори кризи в Польщі. Складові формування позитивної економічної динаміки. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни. Торгова політика Польщі в розрізі торгових інструментів та за секторами економіки.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 26.03.2014Теоретичні аспекти торгової політики України. Система показників розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та методи торгової політики. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України.
курсовая работа [75,0 K], добавлен 18.03.2007Міжнародна торгівля та торгова політика. Економічні аспекти торгової політики. Вдосконалення методів виміру тарифного ефекту. Нетарифні методи торгової політики. Світовий досвід напрацювання торгової політики. Торгова політика країн.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 18.09.2007Міжнародна торгівля та торгова політика. Економічні аспекти торгової політики. Аналіз економічного ефекту від застосування тарифних методів торгової політики. Нетарифні методи торгової політики. Світовий досвід напрацювання торгової політики.
курсовая работа [62,1 K], добавлен 30.03.2007Інтеграція України в сучасну міжнародну економічну систему: внутрішньоекономічні й зовнішньоекономічні чинники. Стратегічні напрями інтернаціоналізації української економіки. Формування зовнішньої економіки України, її роль і місце в міжнародній торгівлі.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 27.03.2012Поняття, класифікація та основні форми зовнішньої торгівлі. Регулювання зовнішніх торгових відносин. Роль зовнішньої торгівлі для економічного розвитку країни в умовах глобалізації. Місце і роль розвинутих країн у міжнародному товарному обміні.
курсовая работа [293,8 K], добавлен 14.10.2014Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі. Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.
курсовая работа [76,1 K], добавлен 10.04.2007Міжнародна торгова політика. Загальна характеристика ЄС та НАФТА. Роль генеральної угоди з тарифів і торгівлі та всесвітньої торгової організації в регулюванні міжнародної торгівлі. Створення вільних економічних зон. Протекціоністська торгова політика.
контрольная работа [52,0 K], добавлен 09.08.2009Оцінка привабливості Тунісу для бізнесу та рівня конкурентоспроможності країни. Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі Тунісу. Товарна та регіональна структура експорту та імпорту товарів. Співробітництво України та Тунісу.
реферат [1,1 M], добавлен 11.05.2019Дослідження особливостей зовнішньої торгівлі України. Роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку держави. Проблема залучення України до міжнародного поділу праці і напрямки її вирішення. Процес входження країни у світові господарські структури.
реферат [245,3 K], добавлен 24.02.2015Сутність, форми і система показників зовнішньої торгівлі. Основні проблеми та суперечності у розвитку зовнішньої торгівлі України та вироблення рекомендацій щодо вдосконалення торгівельних відносин. Роль і місце України в світовому господарстві.
курсовая работа [97,3 K], добавлен 18.01.2011Дослідження основних тенденцій фінансової глобалізації. Україна у контексті глобалізації світової економіки. Україна та СОТ: основні тенденції у зовнішній торгівлі України товарами. Україно-китайські економічні взаємовідносини останнього десятиріччя.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 29.03.2012Стан зовнішньої торгівлі головних центів економічної сили: США, Японії. Оцінка розвитку зовнішньої торгівлі. Структура українського експорту. Партнери у зовнішній торгівлі Японії. Поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва.
реферат [239,1 K], добавлен 19.12.2013Сутність та принципи міжнародних відносин. Зовнішня політика держави. Роль армії в забезпеченні зовнішньої політики держави. Функції та засоби зовнішньої політики. Тенденції у зовнішній політиці держав, які визначають роль, місце армії на сучасному етапі.
реферат [40,5 K], добавлен 14.01.2009Аналіз напрямків розвитку зовнішньої політики Бельгії - країни з прозорими ринковими механізмами і правилами, яких дотримуються в усіх галузях та секторах економіки. Особливості членства Бельгійського королівства в Бенілюксі. Відносини Бельгії і України.
реферат [25,0 K], добавлен 08.12.2012Показники зовнішньої торгівлі країни, її місце у світовій економіці. Зовнішньоторговельний оборот та основні експортні ринки для малазійських товарів. Показники платіжного балансу і фінансових операцій Малайзії, оцінка її інвестиційної привабливості.
контрольная работа [21,2 K], добавлен 24.06.2013Хронологія етапів розвитку міжнародної торгівлі. Дослідження політики протекціонізму в світі та Україні. Протекціонізм і свобода зовнішньої торгівлі: особливості та тенденції сучасного розвитку. Протекціонізм та його вплив на виробництво і добробут.
реферат [33,9 K], добавлен 20.10.2010Критерії, що визначають ринкову привабливість країни. Класифікація країн за господарською структурою та розміром ВНП на душу населення. Тенденції розвитку світової економіки, зв'язок з особливостями національної психології народу. Види торгових бар'єрів.
реферат [72,6 K], добавлен 16.11.2009Особливості економічного розвитку індустріальної країни - Тайваню. Географічне розташування та стан внутрішньої економіки країни, її зовнішньоекономічні зв'язки. Показники динаміки імпорту та експорту, структурні показники розвитку міжнародної торгівлі.
реферат [348,4 K], добавлен 19.07.2010Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010