Міжнародна асоціація розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин та дипломатичної служби

Науково-пошукова робота

на тему:

«Міжнародна асоціація розвитку»

Виконала

Студентка 2го курсу

Групи МВВ-21

Ковалишин Марта

Львів 2010

Зміст

Вступ

Розділ I. Історія виникнення та розвитку МАР

Розділ II. 1.Організаційна структура

Розділ III. Основні цілі та завдання діяльності МАР

3.1 Позичальники МАР

3.2 Кредити МАР

3.3 Фінансування МАР

3.4 Внесок МАР у скорочення бідності

3.5 Тринадцяте поповнення ресурсів (МАР13)

Розділ IV. Співпраця МАР і України

Висновок

Список використаної літератури та джерел

Додатки

Вступ

Перед тим, як розпочати своє дослідження, необхідно звернути увагу на визначення поняття «міжнародна організація».

Міжнародна організація - це стабільний інститут багатосторонніх міжнародних відносин, який утворюється щонайменше трьома учасниками міжнародних відносин, що мають спільні цілі, для досягнення яких створюють постійні органи, та діють у межах визначених норм та принципів (статут, процедура, членство).

На сьогоднішній час існує безліч різноманітних міжнародних організацій, серед них і Міжнародна асоціація розвитку.

Тема даного дослідження є досить актуальною в наш час, особливо це стосується України. Дуже важливо усвідомити ту обставину, що місце України в Європі залежать від її здатності до інтеграції, успішної участі в загальноєвропейському політичному процесі утвердження “Об'єднаної Європи”. Це вимагає продуктивного зближення із вже існуючими в Європі трансрегіональними структурами на зразок МАР. А тому роль Міжнародної асоціації розвитку для України є, безумовно, важливою.

Об'єктом мого дослідження є міжнародна організація МАР, її діяльність та значення на міжнародній арені.

Предметом дослідження є участь та діяльність України в МАР.

Методологічною базою мого дослідження є: імперативний, диспозитивний, об'єктивний та структурно-функціональний методи.

Розділ I. Історія виникнення та розвитку МАР

Міжнародна асоціація розвитку - MAP (International Development Association - IDA) утворена в 1960 році, її місцезнаходження - Вашингтон. Вона нараховує 160 країн-учасниць, які поділяються на дві групи. До першої групи входить 22 високорозвинуті країни, а також Кувейт і Об'єднані Арабські Емірати. Другу групу складають країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою.

Коли в 1944 році був заснований Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), більш широко відомий як Світовий банк, першочергове завдання цієї установи полягало в тому, щоб допомогти Європі оправитися від руйнівних наслідків Другої світової війни. Коли економічні системи європейських країн були відновлені, Банк переключив свою увагу на країни, що розвиваються. Протягом 50-х років стало очевидним, що найбідніші країни, що розвиваються, нездатні займати необхідний для розвитку капітал на умовах, пропонованих Банком. Для них необхідно було встановити менш обтяжні умови.

З ініціативи США група країн-членів Банку вирішила створити установу, що могла б видавати кредити бідним країнам, що розвиваються, на досить пільгових умовах. Вони назвали цю установу Міжнародною асоціацією розвитку (МАР). Засновники МАР розглядали цю установу як кошти, за допомогою яких багаті країни світу могли б допомагати бідним країнам. Разом з тим, вони хотіли прищепити МАР дисципліну, властиву банку. Із цієї причини президент США Дуайт Ейзенхауер запропонував, щоб МАР була частиною Всесвітнього банку, а інші країни погодилися із цією пропозицією.

Статті угоди МАР набули чинності в 1960 році. Перші позики МАР (відомі як кредити) були затверджені в 1961 році. Вони були видані Гондурасу, Індії, Судану й Чилі.

МБРР і МАР керуються відповідно одними й тими ж самими процедурами. У них загальний персонал, загальна штаб-квартира, вони очолюються тим самим президентом і використовують ті самі строгі стандарти, оцінюючи різні проекти. Різниця лише в тому, що МАР бере свої гроші з іншого “ящика”. Для того, щоб вступити в МАР, країна повинна бути членом МБРР. Членами МАР є 164 країни.

Розділ II. Організаційна структура

Вищим керівним органом є Рада керуючих, до якої входять представники всіх країн-членів. Рада керуючих збирається 1 раз на рік. Вона має повноваження приймати рішення, якщо присутня більшість членів і якщо вони мають не менше за 2/3 голосів, які можуть бути подані при голосуванні.

При голосуванні (в МБРР, так, як керівництво у них одне) застосовується "виважена" система голосування. Кожний представник країни-члена має 250 голосів плюс один голос за кожну акцію. Для прийняття більшості рішень досить простої більшості, в тому числі при прийомі нових членів. Жодна країна не має можливості заблокувати прийняття рішення з будь-яких питань.

Вищий орган оперативного керівництва -- Рада виконавчих директорів. Усього їх 24, причому 5 призначаються державами; що мають найбільшу кількість акцій, а 19 -- обираються ке­руючими з інших країн. Кожний член Ради представляє кілька держав-членів.

Рада керуючих обирає президента МАР, який керує штатом службовців, відповідає за керування справами, діє відповідно до вказівок виконавчих директорів з питань, що стосуються загальної політики асоціації. Президент є за посадою і головою Ради керуючих. Пост президента -- ключовий у системі управління. Він має дуже важливі повноваження. МАР надає позики лише в тому випадку, коли їх сума, умови надання і сплати рекомендуються президентом Раді виконавчих директорів, яка приймає остаточне рішення. Отже, президент фактично здійснює все керівництво діяльністю.

Адміністративний персонал також складається головним чином з представників США. Вони становлять принаймні більше половини вищого адміністративного персоналу, хоча формально серед персоналу -- представники кількох десятків країн. Структура секретаріату МАР -- функціонально-регіональна. Існують відділи Європи, Африки, Далекого Сходу, Південної Азії, " Середнього Сходу, Америки, технічних операцій, консультативної служби економічного розвитку, адміністративний, юридичний. Крім того, функціонують комітет позик і спеціальний комітет аналізу підсумків економічного розвитку у світі за останні 20 років і перспектив на майбутнє.

Розділ III. Основні цілі та завдання діяльності МАР

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) - це одна з установ у складі Групи Всесвітнього банку, через яке Банк видає кредити на пільгових умовах. МАР видає довгострокові кредити по нульовій процентній ставці найбіднішим країнам світу. МАР сприяє збільшенню людського капіталу, розробці політики, становленню установ і розвитку фізичної інфраструктури, що надзвичайно необхідно цим країнам для забезпечення більш швидкого екологічно стійкого економічного росту. Метою МАР є усунення нерівності між країнами й усередині країн, особливо в плані доступу до початкової освіти, елементарному медичному обслуговуванню, водопостачанню й каналізації, а також забезпечення доступу більшої кількості людей до суспільних благ за рахунок підвищення продуктивності праці.

3.1 Позичальники МАР

МАР видає кредити країнам, у яких дохід на душу населення в 2002 році становив менш 875 дол. США в рік і в яких немає фінансових можливостей займати кошти в МБРР.

У цей час 81 країна має право позичати кошти в МАР. Загальна чисельність населення цих країн становить 2,5 млрд людей, тобто половину населення країн, що розвиваються. Приблизно 1,1 млрд людей, що проживають у країнах, що одержують кредити від МАР, живуть менше ніж на 1 дол. США в день. Деякі країни, такі як Індія й Індонезія, мають право на одержання кредитних ресурсів МАР у чинність своїх низьких доходів розраховуючи на душу населення, будучи, однак, досить кредитоспроможними для того, щоб одержувати певні ресурси від МБРР. Ці країни називають «змішаними позичальниками».

Надання права на одержання кредитних ресурсів від МАР являє собою тимчасовий механізм, що відкриває бідним країнам доступ до достатнього обсягу ресурсів, доти поки ці країни не зможуть одержати на ринках капіталу кошти, необхідні їм для інвестицій. У міру того як економіка цих країн зростає, вони втрачають право на одержання ресурсів від МАР. Після цих коштів, отриманих раніше, й позик, що погашаються ними, дозволяють МАР видавати нові позики іншим бідним країнам. За весь період існування МАР двадцять три країни, економічні системи яких розвивалися й росли, переступили поріг, що дає право на одержання кредитних ресурсів від МАР. До числа таких країн, які до теперішнього часу втратили це право, належать Китай, Коста-Рика, Чилі, Єгипет, Марокко, Таїланд і Туреччина.

3.2 Кредити МАР

Строки погашення кредитів МАР становлять 20, 35 або 40 років, включаючи 10-літній пільговий період погашення основної частини. Відсотки не стягуються, однак стягується невеликий комісійний збір у розмірі 0,75 відсотків фактично виділених коштів. В 2002 фінансовому році (який завершився 30 червня 2002 року) загальна сума кредитів, затверджених МАР, склала 8,1 млрд. дол. США, з яких фактично було виділено 6,6 млрд дол. США.

Починаючи з 1960 року МАР виділила кредитів на загальну суму 158 млрд. дол. США. МАР виділяє в середньому біля 6-7 млрд.дол. США в рік на проекти розвитку різних видів, особливо на ті, які мають на меті задоволення основних потреб населення, таких як початкова освіта, елементарне медичне обслуговування, доступ до чистої води й користування каналізацією. Крім того, МАР фінансує проекти, цілями яких є охорона навколишнього середовища, створення більше сприятливих умов для розвитку приватного підприємництва, побудова необхідної інфраструктури й підтримка реформ, спрямованих на лібералізацію економічних систем країн. Всі ці проекти сприяють економічному росту, створенню робочих місць, підвищенню доходів і рівня життя.

МАР виділяє кошти кожній із країн позичальниць, пропорційно рівню доходів у даній країні, і спостерігає за тим, наскільки ефективно здійснюються управління економікою й реалізація проектів, фінансованих коштами МАР. За 2002 фінансовий рік загальна сума кредитів, наданих позичальникам МАР, склала 8,1 млрд дол. США. Ці нові кредити були надані в рамках 133 операцій в 62 країнах. Майже половина всіх нових кредитів була надана країнам Африки до півдня від Сахари, одна третина - країнам Південної Азії, 10 відсотків - країнам Східної Азії й Тихоокеанського регіону, 8 відсотків - країнам Європи й Центральної Азії, а інше - бідним країнам Північної Африки, Латинської Америки й Карибського басейну. Країни, що отримали найбільш значні суми кредитів в 2002 фінансовому році, перераховані в представленій нижче таблиці(див.дод. 2).

3.3 Фінансування МАР

У той час, як МБРР отримує більшість своїх коштів на світових фінансових ринках, МАР фінансується в основному за рахунок внесків, що відраховуються більш багатими країнами-членами. З моменту створення МАР загальна сума внесків склала 109 млрд. дол. США. Додаткові кошти надходять у вигляді платежів у рахунок погашення раніше виданих кредитів, а також із чистого прибутку МБРР.

Донори збираються кожні три роки, для того щоб поповнити ресурси МАР. За рахунок 13-поповнення коштів будуть фінансуватися проекти протягом трьох років, починаючи з 1 липня 2002 року. Це поповнення коштів дозволяє МАР надати кредити на загальну суму 23 млрд. дол. США, з яких не набагато більше половини перераховано донорами. Інші кошти - це в основному платежі за рахунок погашення раніше виданих кредитів, а також інші ресурси, що не мають відношення до донорів.

Найбільші внески в порядку 13-го поповнення ресурсів МАР отримані від США, Японії, Німеччини, Франції, З'єднаного Королівства, Італії й Канади. США, наприклад, є найбільшим донором, що пообіцяв відрахувати 2,850 млн. дол. США за перші три роки поповнення. Деякі менше багаті країни також відраховують кошти у МАР. Наприклад, Корея й Туреччина, які колись самі були позичальниками МАР, тепер є донорами. Країни, у цей час кредити, що мають право одержувати, від МБРР, - Аргентина, Бразилія, Чеська Республіка, Угорщина, Мексика, Польща, Росія, Словацька Республіка, Південна Африка й Венесуела - також внесли свій внесок в 13-е поповнення ресурсів. Іншими країнами, від яких були отримані кошти, є Австралія, Австрія, Барбадос, Багамські острови, Бельгія, Данія, Фінляндія, Греція, Ісландія, Ізраїль, Кувейт, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Саудівська Аравія, Сінгапур, Іспанія, Швеція й Швейцарія.

3.4 Внесок МАР у скорочення бідності

МАР бере участь у вирішенні проблеми бідності, підтримуючи продумані міри політики, що створюють основи для економічного зростання й скорочення бідності, і інвестуючи кошти в основні проекти розвитку людських ресурсів. Значна частина кредитів МАР використовується для фінансування проектів у соціальній сфері. Торік було виділено 2 млрд дол. США на фінансування 44 проектів у сферах освіти, охорони здоров'я, соціальних послуг, водопостачання й каналізації. Крім того, значний обсяг кредитних ресурсів (1,6 млрд дол. США) був виділений на фінансування 34 операцій у секторі державного управління, що свідчить про увагу, що приділяється підтримці зусиль, прикладених країнами-позичальниками МАР до створення ефективних і відповідальних установ державного сектора, необхідних для економічного росту й скорочення бідності.

3.5 Тринадцяте поповнення ресурсів (МАР13)

У липні 2002 року представники донорів завершили переговори про 13-м поповнення ресурсів МАР і погодили основи планованої програми діяльності МАР13 і потреби у фінансуванні даної програми. Це поповнення коштів дозволить надати бідним країнам-членам МАР 18 млрд СДР (близько 23 млрд дол. США) у найближчі три роки, починаючи з 1 липня 2002 року. У рамках стратегії МАР13 представники донорів домовилися про збільшення обсягу грантів МАР на меті рішення особливих проблем, випробовуваних найбіднішими й найбільш уразливими країнами. Уперше в історії МАР ці наради були відкриті для позичальників, чиї представники взяли участь у кожній з нарад. Це сприяє тому, що більше значення надається думкам позичальників. Розробляючи політикові МАР, донори й представники позичальників ґрунтувалися також на висновках першої великомасштабної незалежної оцінки результатів діяльності МАР.

У той час як основна частина кредитів МАР (більше 70 відсотків в 2002 фінансовому році) виділяється на інвестиційні проекти, МАР також надає кредити з метою структурних перетворень. Ці кредити допомагають урядам фінансувати загальні видатки, необхідні для розвитку, у контексті програм макроекономічних і галузевих реформ, у тому числі витрати на заробітну плату викладачів, експлуатацію й матеріально-технічне забезпечення установ охорони здоров'я, відновлення доріг і розповсюдження сільськогосподарських знань. Допомагаючи урядам країн розробляти програми реформ, МАР рекомендує оптимальні заходи політики, які необхідно прийняти для забезпечення всебічного економічного росту й зниження ступеня уразливості бідного населення від економічних потрясінь.

У цей час МАР є найбільш поповнюваним донорами джерелом фінансування основних соціальних послуг у найбідніших країнах світу. Інвестиції в елементарне медичне обслуговування, початкова освіти й постачання чистою водою здійснюються насамперед в інтересах дітей, яких у країнах-одержувачах ресурсів МАР налічується біля одного мільярда. Завдяки зусиллям МАР:

· У країнах Африки побудоване або відновлено близько 45 000 навчальних приміщень початкових шкіл, що відкрило доступ до початкової освіти приблизно 1,8 млн дітей.

· В Азії було побудовано або модернізоване більше 6 700 медичних установ, які потім були укомплектовані устаткуванням і персоналом для елементарного медичного обслуговування сільського населення.

· Близько 9,5 млн чоловік у країнах Латинської Америки скористалися благами проектів інвестицій у соціальну сферу. Фінансовані в рамках цих проектів заходи дозволили збільшити зайнятість майже на мільйон людино-місяців.

· В Африці початкові школи були забезпечені шкільними підручниками (які здебільшого були розроблені й виготовлені в самих країнах).

· В Індії в рамках Національного проекту боротьби з поширенням Сніду було організоване навчання 52 500 лікарів і 60 відсотків медперсоналу методам профілактики Віл/Сніду

· У Ємені Проект муніципального розвитку запобігання повеней у м. Тайзі і околицях дозволив уникнути серйозного збитку в результаті повені 1996 року, що принесло пряму користь 21 000 родам і непряму - більше півмільйона людей.

· У Гаїті вдосконалення електроенергетичного сектора, що перебувався в досить жалюгідному стані, дозволило забезпечувати споживачів електроенергією протягом приблизно 20 годин на день, у порівнянні існуючою раніше ситуацією, коли щодня електрика відключалася майже на 18 годин.

Розділ IV. Співпраця МАР і України

міжнародний кредитування інвестування бідність

Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема з досліджуваною мною Міжнародною асоціацією розвитку, дозволить прискорити процес економічних реформ завдяки отриманим позикам, а фінансування інвестиційних проектів сприятиме розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв, які вимагають додаткового залучення капіталу на шляху до становлення ринкових відносин і досягнення соціально-економічної стабілізації.

Взаємовідносини України з МАР допоможуть відкривають шлях до інтеграції економіки країни до світового господарства. Однак ефективність такого співробітництва насамперед залежить від узгодженості національної економіки та українських інтересів з міжнародними фінансовими організаціями. Необхідно враховувати, що використання міжнародних фінансових ресурсів призводить до зростання зовнішнього боргу країни, збільшення її політичної та економічної залежності та зменшення можливості розвитку за рахунок внутрішніх джерел фінансування.

Мета стратегії допомоги Україні полягала в наданні уряду України підтримки (за допомогою впровадження Програмної системної позики (ПСП) і обговорення відповідних питань) у поліпшенні фінансової дисципліни в усіх секторах економіки, внаслідок чого:

· припинено практику бюджетних взаємозаліків;

· сплата податків здійснюється у грошима, зменшено взаємні заборгованості;

· ліквідовано заборгованість із виплати пенсій і заробітної плати;

· усі інші прострочені заборгованості зменшено щонайменше на 50% порівняно із станом на 1 січня 2000 року;

· рівень оплати у грошовій формі за електроенергію збільшено упродовж двох років з 10 до понад 80%;

· скорочено обсяг бартерних операцій до менш як 5% обсягу офіційної економічної діяльності.

Висновок

В умовах подолання негативних наслідків фінансово-економічної кризи ефективне співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями (МФО), як МАР, дало можливість залучити додаткові фінансові ресурси (у тому числі значні пільгові кредитні кошти, інвестиції для реалізації важливих інфраструктурних проектів, гранти та технічну допомогу тощо) для реформування національної економіки і реалізації пріоритетних системних та інвестиційних проектів.

Міжнародні фінансові організації відіграють усе більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн із перехідною економікою, які здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.

Міжнародна асоціація розвитку з'явилася у 1960р. Вона створена та діює на основі міждержавних угод та покликані регулювати міжнародні економічні відносини, її мета - сприяти розвитку зовнішньої торгівлі й міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримувати рівновагу платіжних балансів країн, що входять до них, регулювати курси їхніх валют, надавати кредити цим країнам і гарантувати приватні позики за кордоном.

МАР має свої цілі, вирішує різні завдання та діє на глобальному та регіональному рівнях, її діяльність є важливою складовою світового та регіонального співробітництва й інтеграції. Україна, розвиваючи співробітництво з МАР та іншими валютно-кредитними організаціями, намагається інтегруватися у світову економічну систему.

Стратегія взаємин України з міжнародними фінансовими організаціями повинна будуватися з урахуванням поточного стану національної економіки.

Наприклад, можливим напрямком подальшої побудови відносин України з міжнародними фінансовими організаціями, а зокрема з МАР, є перехід від безпосереднього одержання фінансових ресурсів до одержання консультативної і політичної підтримки від цих установ. Такий хід подій можливий за умови економічного росту й успішного здійснення ринкових реформ в країні. У свою чергу, консультативна і політична підтримка України з боку міжнародних фінансових організацій (без надання кредитів) не тільки знизить гостроту проблеми зовнішньої заборгованості, але й стане засобом залучення в Україну іноземного капіталу. Використання досвіду фахівців міжнародних фінансових організацій може здійснюватися на дорадчому рівні.

Список використаних джерел та літератури

1. Козак Ю. Г., Ковалевський Зіяд Кутайні В. В. Міжнародні організації: навчальний посібник для вищих навчальних закладів / Мін-во освіти і науки України. - 2-ге вид. переробл. і доп. - К.: Центр навчальної літератури 2007.

2. Буроменського М. В. Міжнародне право: навчальний посібник / М-во освіти і науки України. - К.: Юрінком Інтер 2006.

3. Кучик О.С. Міжнародні організації: навчальний посібник/- 2-ге вид. переробл. і доп. - К.: Знання. 2007.

4. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наукова думка, 2005.

5. http://www.zakony.com.ua/juridical.html?catid=46223

6. UA Foreing Affairs, 1937-2007, http://uaforeignaffairs.com/article.html?id=460

7. Україна в Міжнародному банку реконструкції та розвитку / Шаповалов А.В., Єременко А.В., Колосова В.П. та ін. / за заг. ред. В.С.Стельмаха. - К.: НБУ, 2001.

8. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Дудченко М.А. та ін. Міжнародні інтеграційні процеси в сучасності. Київ: Знання України, 2004.

Размещено на Allbest.ru