Організаційно-економічне забезпечення процесів використання авіаційного пального

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВИКОРИСТАННЯ АВІАЦІЙНОГО ПАЛЬНОГО

Спеціальність: Економіка транспорту і зв'язку

Козлюк Ірина Олексіївна

Київ, 2000 рік



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми роботи. Проблема забезпечення транспортного сектора України пальним нафтового походження, а також питання економії і раціонального використання нафтопродуктів, перехід до ринкової економіки, поява незалежних авіакомпаній, наділення авіаційних підприємств правами самостійно використовувати власні ресурси привели до зростання актуальності задачі підвищення ефективності роботи повітряного транспорту.

Витрати на авіаційні пально-мастильні матеріали (ПММ) займають значну частку в собівартості авіаперевезень. Тому зниження витрат авіаційного пального на повітряному транспорті України завжди було та залишається однієї з найбільше важливих задач у діяльності авіаційних підприємств.

Особливу актуальність цій проблемі в даний час надає фінансова нестабільність, економічний спад, сучасний стан паливно-енергетичного комплексу України та гострий дефіцит авіаційного пального. У сучасних умовах існує незначна різниця цін на авіаційне пальне на території України й у різноманітних закордонних аеропортах. Необхідно відзначити, що рівень цін на пальне в Україні знаходиться на рівні світових. Ціни на авіапальне визначаються багатьма чинниками: договірною ціною, приналежністю аеропорту тієї або іншій країні, компанії-заправника, коливанням попиту і пропозиції на нафтопродукти і інші. У свою чергу, підвищення цін на авіаційне пальне автоматично приводить до зміни тарифів на перевезення убік їх збільшення і, як слідство, зниження комерційного завантаження через зменшення попиту. Безумовно, ці особливості роблять істотний вплив на необхідність розробки заходів щодо економії пального, а також на загальну політику авіакомпаній і окремих авіапідприємств України по підвищенню паливної ефективності виконання рейсів і зниженню витрат на придбання авіаційного пального.

На світовому повітряному транспорті ведуться значні наукові і практичні дослідження з розробки й удосконалювання методів економії авіапального. У першу чергу тут необхідно відзначити роботи Бобкова Ю.М., Ганьшина В.Р., Єлагіна В.Т., Загорулько В.М., Климова В.С., Литвиненко С.А., Лужанського Б.Є., Мирова В.І., Русола В.О., Скрипниченко С.Ю., Степаненко С.Ю., Ященко Л.А., Caspari M., Clasen M. та інших.

Проте, незважаючи на значні наукові досягнення, існує цілий ряд невирішених наукових проблем. У першу чергу до них відносяться проблеми організації та керування процесами раціоналізації споживання авіаційного пального. Це пояснюється тим, що наукові доробки вчених спрямовані на пошук шляхів економії авіапального, а організаційно-економічні проблеми його ефективного використання знаходяться на другому плані. Зокрема, відсутні методологічні розробки по системній оцінці ефективного використання авіаційного пального на всіх етапах: від постачання до використання. Окремі питання комплексного підходу до споживання пального освітлені в роботах Мови В.В., Ященко Л.А., Кулаєва Ю.Ф., Шаповал Н.С., Резниченко О.В., Петровської С.В.

Актуальність і недостатнє вивчення питань споживання авіаційного пального й обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом науково-дослідних робіт Київського міжнародного університету цивільної авіації в рамках держбюджетних тем: №756 - ГБ 97 - Розробити теоретичні основи і методи організації маркетингової діяльності по ефективному використанню технічного потенціалу ЦА України (№ДР 0197U001276).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є виконання наукових досліджень, пов'язаних з удосконаленням організаційно-економічному забезпеченні процесів використання авіаційного пального на основі системного підходу.

Для досягнення цієї мети поставлені та розв'язані наступні задачі:

- проаналізувати особливості функціонування повітряного транспорту в умовах перехідної економіки;

- проаналізувати існуючи підходи до споживання авіапального;

- дослідити питання оцінки ефективності використання авіаційного пального;

- сформувати повну системну оцінку раціонального споживання пального;

- визначити математичні моделі визначення достовірності якості авіапального та економіко-математичні моделі визначення витрат на контроль і поточний ремонт елементів паливної системи (ПлС) при використанні неякісного пального;

- обґрунтувати програму основних заходів щодо ефективного споживання пального на базі системного підходу.

Об'єкт дослідження - літаковий парк авіапідприємств.

Предмет дослідження - процеси використання авіаційного пального.

Методи дослідження. Основним методом, що забезпечує досягнення поставленої мети, є системний аналіз, економіко-математичне моделювання.

Наукова новизна положень, одержаних в результаті дослідження, полягає в наступному:

- запропонована повна системна оцінка ефективності споживання авіаційного пального, що дозволила досліджувати даний процес на трьох рівнях: до заправки повітряного судна (ПС), на рівні рейсу і на рівні авіапідприємства;

- розроблені математичні моделі, що дозволяють визначити достовірність якості пального як при одному параметричному, так і при багато параметричному контролі;

- запропоновано основні теоретичні положення моделювання витрат на контроль і поточний ремонт елементів ПлС при використанні неякісного авіапального, які дозволяють враховувати специфіку використання операцій контролю у процесі ремонту паливної системи;

- розроблена програма основних заходів щодо ефективного споживання авіа ПММ, яка передбачає витрати пального на трьох рівнях використання авіаційного пального.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методичних положень організаційно-економічного забезпечення процесів споживання авіаційного пального, які дозволяють авіапідприємствам вибрати оптимальний тип ПС за паливною ефективністю для повітряної лінії, дослідно-експериментальним підприємствам оптимізувати вагу конструкції ПС, службам збереження авіаційних ПММ підвищити рівень контролю пально-мастильних матеріалів на їх якість, а авіаційно-технічним службам - рівень технічного обслуговування та ремонту паливної системи ПС. Основні результати дисертації впроваджені на ремонтному заводі №410 і авіапідприємстві “Київцентраеро”.

Особистий внесок здобувача. Одержані наукові та методично-практичні результати дисертаційного дослідження були сформульовані та вирішені автором самостійно. У публікаціях, які написані у співавторстві, здобувачу належить:

- основні напрямки підвищення ефективності використання авіаційного пального;

- основні положення стратегічного планування на авіапідприємствах.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення і результати роботи доповідались і обговорювалися на ХVI звітній науково-технічній конференції КМУЦА, 1996 р., I Міжнародної конференції “ABIA-99” КМУЦА, 1999 р., Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасна парадигма і її еволюція на порозі ХХI сторіччя”, Київський національний торгово-економічний університет, 1999 р.

Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи опубліковані у 11 друкованих роботах (3 написані з співавтором), 9 - у фахових виданнях України.

Обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів основного тексту, висновків, списку використаних джерел (114 найменувань) та додатків. Повний обсяг роботи складає 163 сторінок, з них 11 ілюстрацій, 16 таблиць і двох додатків.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

У вступі розглянуто стан проблеми на сьогоднішній час, обґрунтовується актуальність вибраної теми, розкривається мета та задачі дослідження, наукова новизна та практична значимість отриманих результатів.

У першому розділі проведено аналіз сучасних підходів до використання авіаційного пального та обґрунтована необхідність застосування системного підходу до організаційно-економічного забезпечення процесів споживання авіапального.

У рамках проведеного аналізу існуючих підходів до використання авіаційного пального встановлено, що дані методи містять у собі такі аспекти: дослідження процесів економії пального, дослідження ефективності його споживання, економіко-математичне моделювання процесів використання авіапального.

Аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок про те, що найбільше вивченими є питання, які присвячені різноманітним методам економії авіапального. У цілому, ці методи можна розділити на три групи - технічні, організаційно-технологічні й економічні.

На підставі дослідження питань, які пов'язані з оцінкою ефективності використання пального, встановлено, що в даному випадку частіше усього застосовується показник питомої витрати авіапального на одиницю транспортної роботи.

При оцінці питань моделювання процесів використання авіаційного пального відзначена перевага економіко-математичних моделей оцінки величини потрібного пального на рейс і на парк ПС авіапідприємства, методологія побудови яких полягає в уявленні систематизованого виду всіх етапів, пов'язаних з виконанням польоту ПС для детального аналізу й оцінки кількості споживаного пального.

Проведений у дисертаційній роботі аналіз сучасних підходів використання авіапального дозволив зробити висновок, що для його споживання необхідно розробити системний підхід, який дозволив би сформулювати методику комплексної оцінки ефективності економії використання авіапального не тільки на базі льотної експлуатації ПС.

Другий розділ присвячено розробці методу раціонального споживання авіапального. Для досягнення даної мети показана сутність системного підходу і його необхідність використання при розгляді механізму розвитку транспорту, авіапідприємств в умовах ринкової економіки.

Організаційно-економічний механізм розвитку транспорту являє собою сукупність елементів, зв'язків, форм і методів, за допомогою яких здійснюється організація транспортного процесу і формується узгоджена економічна діяльність різних видів транспорту під впливом процесів ринкового утворення. За своєю структурою такий механізм є складним та багатокомпонентним.

Структурними елементами механізму є планування, організація та управління роботою транспорту. Склад елементів відрізняється по формі і змісту в залежності від характеру їх взаємодії в механізмі.

Забезпечення економічної ефективності і результативності діяльності елементів механізму залежить від економічних, господарських, інформаційних та інших зв'язків.

Такі зв'язки розкривають зміст структури механізму розвитку пасажирського повітряного транспорту і його відносин (організаційно-технічних, фінансово-кредитних, ринкових, трудових, тощо) з навколишнім середовищем. Зв'язки встановлюються у відповідності з формами і методами функціонування механізму.

Реформування форм власності на пасажирському транспорті створює необхідність застосування ринкових методів господарювання, які враховують особливості перехідної економіки, завдяки таким методам механізм приводиться в дію і визначається його цілеспрямованість і узгодженість діяльності як єдиного цілого.

Для розуміння процесів які відбуваються на пасажирському транспорті, перш за все необхідно визначити роль, його місце і значення в механізмі розвитку економіки.

Основними заходами реформування механізму розвитку транспорту повинні стати: по-перше, перехід від державного централізованого регулювання до демократичного ринкового регулювання, по-друге, створення ринку пасажирських послуг, по-третє, розробка механізму управління зовнішніми впливами на підприємствах транспорту, з метою їх швидкої адаптації до ринкових умов господарювання, по-четверте, санація фінансового стану таких підприємств за рахунок активізації інвестиційної діяльності. При дослідженні діяльності авіапідприємств у системі ринкових відносин встановлено, що основний метод, на підставі якого можуть бути сформовані цілі в керуванні авіапідприємством - системний підхід, у рамках якого формується поняття системи як сукупності взаємозалежних елементів.

Укладення вигідних договорів з фірмами-постачальниками пального, наявність повітряних суден з високими показниками паливної ефективності, технічне обслуговування авіатехніки на сучасному рівні - у рамках ефективного використання авіапального визначають місце, можливості авіапідприємства, організацію функціонування повітряного транспорту.

До оцінки ефективності споживання авіаційного пального застосовано системний підхід, що базується на трьох рівнях організаційно-економічного забезпечення використання пального: до заправки ПС, на рівні окремого рейсу, на рівні авіапідприємства.

Перший рівень (організаційно-економічне забезпечення процесів споживання пального до заправки ПС) містить у собі дві групи параметрів. Перша група містить у собі такі аспекти: забезпечення нафтопродуктами, їхня переробка, збереження, доставка авіапідприємству, другу групу складає технічне обслуговування ПС.

Особлива увага приділена питанню удосконалення системи забезпечення ринку України нафтопродуктами. Для рішення цієї проблеми проаналізована ситуація, що існує на українському ринку, розглянута динаміка цін на нафтопродукти, розроблена схема впливу на процес прийняття рішень у системі забезпечення нафтопродуктами, що являє собою розгалужену мережу надходження продукції від значних виробників до кінцевого споживання.

В результаті визначено чинники, які у даний час впливають на прийняття організацією раціонального рішення: державне регулювання в цій галузі ринку, вплив компаній нерезидентів на кон'юнктуру ринку нафтопродуктів в Україні, гнучкість у системі оподатковування підприємств, які виробляють і реалізують цей вид продукції.

Збереження перероблених нафтопродуктів спрямовано на одержання авіапідприємствами якісних пально-мастильних матеріалів, що на сьогоднішній день є актуальною проблемою у розвитку повітряного транспорту - відмови та несправності паливних, мастильних агрегатів, відмови реактивних двигунів є прямим або непрямим слідством забруднення палив і мастил, використання неякісного пального нерідко призводить до аварій і катастроф. Технологія очищення палив і інших пально-мастильних матеріалів, яка застосовується в цивільній авіації, забезпечує необхідну чистоту. Проте матеріальні витрати на очищення авіа ПММ і експлуатацію систем фільтрації достатньо високі. У зв'язку з цим як і раніше актуальні питання створення нових високо ефективних засобів і технологій очищення авіаційних палив у підприємствах цивільної авіації.

З огляду на вищевикладене та недостатнє вивчення даної проблеми, і визначило необхідність розробки моделей визначення достовірності якості авіаційного пального і визначення витрат на контроль і ремонт паливної системи при використанні неякісного пального. Забруднення пального можна оцінити за допомогою окремого параметра (наявність води, механічних домішок) або параметра, який містить в собі систему інших параметрів, останнє відноситься на наявність хімічних елементів. З урахуванням названих чинників розроблена модель достовірності якості пального одним параметричним контролем і модель достовірності якості багато параметричним контролем. Отримані можливості помилкового та невиявленого відмов при контролі на забруднення пального далі використовувалися при побудові моделі визначення витрат на контроль і ремонт ПлС.

Показники ефективності не враховують специфіки використання операцій контролю в технологічному процесі ремонту елементів ПлС. Пропонується методика визначення витрат на контроль і ремонт ПлС з урахуванням роботи елементів ПлС на забрудненому авіапаливі, достовірності та вартостей операцій контролю для існуючої технології ремонту.

Остаточний вираз запропонованої моделі визначення витрат на контроль і поточний ремонт паливної системи має такий вид:

Де:

m - кількість контрольованих елементів ПлС;

Cj - вартість контролю і поточного ремонту елемента j-го типу ПС, а також відповідні ставки операторів, що виконують роботу в аварійно-технічній службі або на борту повітряного судна;

rкр,j, rдкр,j, rтр,j - відповідно середні тривалості операцій контролю, додаткового контролю і поточного ремонту елемента j-го типу ПлС;

Nj - кількість елементів j-го типу ПлС;

rм,j, rкф,j, rдм,j - відповідні середні тривалості операцій монтажу, контролю функціонування елемента j-го типу ПлС на борту судна, а також демонтажу елемента j-го типу ПлС з борта повітряного судна;

дбг,j - частка якості елементів j-го типу ПлС з борта повітряного судна, які не мають гарантії або знаходяться на гарантії заводу-виготовлювача;

бj, вj, - безумовні можливості відповідно помилкового і невиявленого відмов (містять у собі можливості помилкового та невиявленого відмов при контролі і ремонті елементів j-типу ПлС і контролі авіапального на якість);

Рj - апріорні можливості перебування в працездатному стані елемента j-типу ПлС, що знаходиться на гарантії заводу-виготовлювача або який не має гарантії.

На другому рівні (організаційно-економічне забезпечення процесів використання авіапального на рівні окремого рейсу) як вихідного параметра прийнято напрямок перевезень, що істотно впливає на комерційне завантаження і є визначальним для відстані польоту. З урахуванням відстані польоту та керуючих впливів і факторів визначається розмір заправки повітряного судна. Це дає можливість з урахуванням комерційного завантаження визначити злітну масу судна, а на базі злітної маси з урахуванням керуючих впливів - режими польоту повітряного судна. Далі враховується час польоту повітряного судна по етапах, що залежать від режимів польоту, керуючих впливів і об'єктивних випадкових факторів (у тому числі і метеорологічних факторів). Це дає можливість сформувати витрату пального по етапах польоту судна, а також визначити сумарну кількість пального на політ. Паливна ефективність рейсу приведена на базі величини сумарної витрати пального по етапах, рейсової виручки, комерційного завантаження повітряного судна.

На третьому рівні формується оцінка ефективності економії використання авіапального за рахунок сумарної виручки по всіх рейсах, сумарного комерційного завантаження, сумарної кількості пального по всіх рейсах, а також програми основних заходів щодо економії авіаційного пального. Ця програма розроблена на основі організації управління авіатранспортом і забезпеченням авіапідприємств ПММ. Розроблено та впроваджено такий перелік основних заходів щодо економії авіаційного пального:

1. Льотна і технічна експлуатація.

1.1 Вибір оптимальних режимів польоту.

1.2 Раціональна побудова маршрутів.

1.3 Використання комп'ютерних систем керування польотом.

1.4 Підвищення якості підготовки до польоту з використанням комп'ютерних моделей.

1.5 Раціональна організація розміщення і пересування літаків на землі.

1.6 Максимально можлива заміна тренувальних польотів навчанням на тренажерах.

1.7 Оснащення літаків високо економічними двигунами.

1.8 Оптимізація ваги конструкції ПС.

2. Організація експлуатаційної діяльності.

2.1 Оперативна гнучкість у заміні типів літаків і суміщення рейсів відповідно до завантаження.

2.2 Планування технічного обслуговування і ремонту літаків з урахуванням сезонних, тижневих і добових коливань потреби в різних типах літаків з метою забезпечення необхідних резервів для безумовного виконання п. 2.1.

2.3 Чітка система урахування і контролю витрати авіаційного пального.

3. Комерційна діяльність

3.1 Раціональна побудова мережі авіаліній і вибір пунктів заправки.

3.2 Укладення контрактів з фірмами по заправці палива на найбільше вигідних у даній обстановці умовах.

3.3 Мінімізація кількості рейсів за розкладом і планованих чартерів для виконання очікуваного обсягу перевезень.

3.4 Ефективний оперативний контроль за бронюванням з метою своєчасної заміни типів літаків, суміщення або ануляції рейсів.

3.5 Довгострокове прогнозування комерційного завантаження з метою своєчасної побудови оптимального розкладу, який включає вибір типів літаків і частоти польотів.

4. Запровадження в експлуатацію літаків з підвищеною ефективністю використання авіаційного пального.

5. Поліпшення організації керування повітряним рухом.

6. Контроль якості ПММ.

6.1 Організація правильного збереження ПММ.

6.2 Наявність сучасних систем фільтрації.

7. Організація транспортування і заправки повітряних судів пальним.

При оцінці ефективного споживання авіапального враховувався сучасний стан цивільної авіації України: встановлено, що традиційно-експлуатована авіатехніка не дозволяє реалізовувати весь комплекс заходів щодо економії пального. У зв'язку з цим, розглянуті особливості фінансування технічного відновлення авіатранспорту в умовах ринкових відносин. Приведена послідовність формування (по рівнях керування) засобів, які призначені для технічного відновлення виробництва, відповідає створенню економічних умов, що замість опіки орієнтували б підприємства на виявлення внутрішніх резервів.

Так, прагнення збільшити залишковий прибуток призведе до пошуку варіантів відносної економії ресурсів: зниження яке затрачається по операціях часу, ліквідації наднормативних запасів матеріального майна, реалізації зайвого устаткування та інше. Для цього підприємства неминуче будуть прямувати до тих форм технічного відновлення виробництва, що забезпечують оптимізацію структури основних фондів.

У третьому розділі реалізована методика системної оцінки ефективності використання авіапального: на першому рівні (до заправки ПС) за допомогою програми з реалізації методики діагностування авіаційного пального на якість, а також визначено відповідні витрати на контроль та ремонт паливної системи при використанні неякісних авіа ПММ. При оцінці отриманих результатів установлено (рис.):

1. Можливості помилкового (б) і невиявленого (в) відмов при контролі технічного стану ПлС досягають своїх максимальних значень відповідно при середньоквадратичне відхилення похибки виміру;

2. При зменшенні відношення середньоквадратичного відхилення похибки виміру зменшуються і відповідні приведені витрати на контроль і поточний ремонт елементів паливної системи (З), збільшення числа елементів паливної системи, що не мають гарантії (дбг), призводить до збільшення витрат. Як приклад, розглянуто наявність води в мастильній рідині, що використовується в системі мастила ПС:

- вимірювався показник кислотності мастильній рідині в липні і грудні (проби відбиралися в службі ПММ Київського інституту військово-повітряних сил);

- установлювалися наслідки використання забрудненої мастильної рідини;

- розраховувалися витрати на ремонт ПлС.

При розгляді питань впливу різноманітних технічних факторів на витрату пального, які забезпечують усунення цих факторів, визначено потенційний економічний ефект виконання заходів щодо зменшення витрати пального (розрахунки виконувалися на прикладі літака “B 737-300”). Результати зведені в таблицю.

Табл. - Потенційний економічний ефект виконання заходів щодо зменшення витрати пального літаком “В 737-300”:

При реалізації процесів використання авіаційного пального на рівні окремого рейсу подано порівняльний аналіз паливної ефективності ПС при виборі оптимального типу для повітряної лінії.

Крім питань запровадження в експлуатацію ПС з підвищеною паливною ефективністю, комерційної діяльності авіапідприємств у закупівлі пального, контролю якості авіа ПММ, при реалізації програми основних заходів щодо зниження витрат на авіапальне розглянуто також проблеми оптимізації ваги конструкції ПС і поліпшення якості технічного обслуговування ПС. Ці напрямки суттєво можуть впливати на подальший розвиток авіатранспорту, а авіапідприємствам дати значну економію пального.

При розрахунках оптимізації ваги конструкції ПС отримані такі результати: використання композиційних матеріалів у вертикальному оперенні літака дозволить знизити вагу конструкції ПС на 38 кг. А це дозволить:

- перевезти додатково 50 т. вантажу протягом року, що при середній дальності польоту 500 км. і вантажному тарифі 0,83 дол/кг забезпечить одержання додаткового виручки в розмірі 40 тис. дол. США у рік (тариф прийнятий за інформацією отриманої від Київського державного авіапідприємства за станом на 5.05.2000);

- заощадити 1100 кг. пального в рік;

- збільшити дальність безпосадочного польоту на 33 км.

При цьому експлуатаційні витрати остаються незмінними.



ВИСНОВКИ

1. До оцінки ефективності управління процесами використання авіаційного пального застосований системний метод, що дозволив досліджувати дане питання на трьох рівнях:

1) споживання авіапального до заправки повітряного судна;

2) раціональне використання авіаційного пального на рівні окремого рейсу;

3) ефективне використання авіапального на рівні авіапідприємства.

2. Ефективне функціонування повітряного транспорту можливо тільки за умов формування організаційно-економічного механізму розвитку адекватного ринковій економіці.

3. Основними параметрами при визначенні витрат на контроль і ремонт ПлС при використанні неякісного пального є продуктивність, достовірність і вартість контролю для існуючої технології ремонту елементів ПлС.

4. Організаційно-економічне забезпечення процесів використання авіапального на рівні окремого рейсу дозволило сформувати паливну ефективність рейсу на базі величини сумарної витрати пального по етапам, рейсової виручки, комерційного завантаження ПС.

5. Програма раціонального споживання авіаційного пального, при якій забезпечується повна і збалансована діяльність ефективного використання пального, розробляється на основі організації керування авіатранспортом і організації забезпечення авіапідприємств пально-мастильними матеріалами.

6. З огляду на особливості фінансування технічного відновлення повітряного транспорту, реалізація методики системної оцінки ефективності споживання пального була зроблена за напрямками, що можуть дати авіапідприємствам істотну економію авіапального: запровадження в експлуатацію ПС з підвищеною паливною ефективністю, оптимізація ваги конструкції ПС, підвищення рівня технічного обслуговування ПММ.



ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. Козлюк И.А. Управленческая деятельность по обеспечению авиапредприятий авиационным топливом // Проблемы системного подхода в экономике. Сборник научных трудов. - К: КМУГА, 1996. - С. 29-33.

2. Петровская С. В., Козлюк И.А. Вопросы планирования использования авиационного топлива // Проблемы системного подхода в экономике. Сборник научных трудов. - К: КМУГА, 1996. - С. 72-75.

3. Петровская С. В., Козлюк И.А. Анализ основных стратегий планирования // Сборник научных трудов. - К: КМУГА, 1996. - С. 186-188.

4. Козлюк И.А. Анализ характеристик методов управления экономикой // Проблемы информатизации и управления. Сборник научных трудов. - К: КМУГА, 1997. - С. 191-192.

5. Козлюк И.А. Нормирование расхода топлива в летной эксплуатации // Проблемы системного подхода в экономике. Сборник научных трудов. - К: КМУГА, 1998. - С. 82-84. фінансування ринковий економіка

6. Козлюк И.А. Влияние качества поверхности воздушного судна на расход топлива // Проблемы информатизации и управления. Сборник научных трудов. - К: КМУГА, 1999. - С. 38-39.

7. Козлюк И.А. Влияние загрязненности авиационных горюче-смазочных материалов на безопасность полетов // Защита информации. Сборник научных трудов. - К: КМУГА, 2000 - С. 53-58.

8. Козлюк И.А. Математическая модель процесса контроля и диагностирования изделий авиационной техники // Кибернетика и системный анализ, 2000. - №2. - С. 180-183.

9. Петровская С. В., Козлюк И.А. Вопросы планирования использования авиационного топлива // Тези доповідей ХVI звітної науково-технічної конференції університету за 1996 рік. - К: КМУЦА, 1996. - С. 123-124.

10. Козлюк И.А. Особености государственного регулирования развития авиакомпаний Украины // “AВІА-99”. - К: КМУЦА, 1999. - С. 32-33.

11. Козлюк І.О. Питання формування цілей авіакомпаній // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття”. - К.: КДТЕУ. - 2000. - Ч. 3. - С. 86-87.

Размещено на Allbest.ru

...