Авіабаза "Манас" як чинник та виразник зовнішньої політики Киргизстану

Особливості позицій Киргизстану на міжнародній арені. Аналіз використання авіабази "Манас" в контексті еволюції зовнішньої політики як частини киргизько-американських відносин. Дослідження її ролі в регіональній безпековій політиці Центральної Азії.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.02.2014
Размер файла 21,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Авіабаза «Манас» як чинник та виразник зовнішньої політики Киргизстану

міжнародний авіабаза політика киргистан

Микитчук Н.М.

Використання авіабази «Манас» в Киргизстані є лакмусовим папірцем зовнішньої політики цієї невеликої центральноазіатської країни. Протягом останнього десятиріччя за заявами киргизької влади стосовно «Манасу» можемо прослідкувати коливання зовнішньополітичних орієнтирів та спроби отримати якомога більші політичні та економічні дивіденди на цьому напрямку. Водночас увага провідних гравців міжнародної політики до країн Центральної Азії постійно зростає. Інтерес США до регіону зумовлено двома чинниками: 1) розташування на стратегічному перехресті - між Китаєм, Росією, Південною Азією та Іраном, що спричинює загрозу талібського фундаменталізму, тероризму і наркоторгівлі; 2) зосередження великих запасів нафти й газу. Після подій в СІЛА 11 вересня 2001 року держави Центральної Азії привертають значну увагу саме у зв'язку з широкомасштабною кампанією боротьби з тероризмом, проголошеною СІЛА. Отриманий СІЛА дозвіл на використання повітряного простору країн Центральної Азії, розміщення в Киргизстану і Таджикистані військових контингентів стали початком нової фази відносин СІЛА з новими незалежними державами Центральної Азії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє стверджувати, що особливості позицій Киргизстану на міжнародній арені, зовнішньополітичну стратегію СІЛА в центральноазіатському регіоні загалом, мету і тактику використання бази «Манас» зокрема, реакцію на ці процеси Російської Федерації розглядали ряд вчених та експертів. Серед останніх праць слід виділити публікації Дж. Кучера, Дж. Ейвазова та Г. Юлдашевої [4;12;14], в яких автори проаналізували зазначені проблеми та прогнозували їх розвиток.

Метою статті є аналіз використання авіабази «Манас» в контексті еволюції зовнішньої політики Киргизстану як частини киргизько-американських відносин, її ролі в регіональній безпековій політиці Центральної Азії.

У 2001 році Киргизстан надав згоду на використання авіабази «Манас» силами антитерористичної коаліції на чолі з СІЛА відповідно до міжурядових угод. Об'єкт розташовано на території міжнародного аеропорту «Манас» на 23 км на північний захід від Бішкека (така близькість до столиці країни має і негативну сторону - теоретична можливість перебування іноземних сил поблизу органів центральної влади).

Спочатку авіабазу було названо на честь керівника нью-йоркської пожежної служби Пітера Гансі, який загинув під час проведення рятувальних операцій після терористичної атаки 11 вересня 2001 року у Всесвітньому торговому центрі. Згодом перейменовано в авіабазу «Манас», оскільки згідно з американським законодавством військові бази за межами СІЛА не можуть бути названі на честь американських громадян. (Манас - герой однойменного киргизького епосу, богатир, який об'єднав киргизів).

Перед початком американського вторгнення до Афганістану в 2001 році на авіабазу «Манас» було перебазовано кілька літаків країн - союзників СІЛА. Спочатку коаліція була представлена 12 країнами; зокрема, крім ВПС СІЛА, на базі дислокувалися повітряні судна французьких (три паливозаправник літака КС-135) та іспанських (військово-транспортний літак C-130) ВПС.

Навесні-влітку 2005 року після «революції тюльпанів» в Киргизстані відбулася зміна влади. Восени 2005 року СІЛА домовилися з новим урядом Киргизстану про переведення на авіабазу «Манас» певної кількості військово-транспортних літаків, що виводилися з авіабази Карши-Ханабад в Узбекистані на вимогу узбецької влади. Обладнання і повітряні судна були розподілені по авіабазі США в регіоні, а військовий контингент повернувся до СІПА.

Влада Киргизстану зуміла збільшити фінансову користь від авіабази. У травні 2006 року президент Киргизстану Курманбек Бакієв заявив про намір підвищити орендну плату за використання авіабази США з 15 млн. до 207 млн. дол. В результаті тривалих переговорів було підписано угоду про те, що США надаватимуть щорічну допомогу Киргизстану в розмірі 60 млн. дол., включаючи плату за оренду авіабази.

Однак, вже через рік киргизька влада спробувала фактично збалансувати російське незадоволення розміщенням бази та американський інтерес, збільшивши при цьому фінансові надходження. Так, 15 грудня 2006 року парламент Киргизстану зажадав перегляду умов перебування в країні американської військової бази і позбавлення імунітету американських військовослужбовців. Згідно з міжурядовою угодою військовослужбовці США не мають імунітету, але при вчиненні правопорушень потрапляють під юрисдикцію США. Формальним приводом для цього стало вбивство громадянина Киргизстану, вчинене 6 грудня 2006 року військовослужбовцем ВПС США на пропускному пункті на аеродром, коли військовослужбовець США, у стані наркотичного сп'яніння, два рази вистрілив впритул в киргизького водія.

18 грудня 2008 року представник адміністрації президента Киргизстану заявив, що влада Киргизстану має намір закрити американську військову базу в Манасі. З лютого 2009 року президент Киргизстану Курманбек Бакієв на прес-конференції за підсумками переговорів у Москві заявив, що Уряд Киргизстану вирішив закрити американську військову базу в Манасі. Подальші події з закриття відбувалися дуже швидко. Так, вже 9 лютого 2009 року Комітет з оборони, безпеки, правопорядку і судово-правової реформи парламенту Киргизстану схвалив денонсацію угоди з США про розміщення американської авіабази. 19 лютого 2009 року однопалатним парламентом Киргизстану було прийнято рішення про денонсацію договору з США. Із законопроекту про розірвання договору випливають законопроекти про розірвання договорів з іншими державами-учасницями антитерористичної коаліції: Австралією, Данією, Італією, Іспанією, Кореєю, Нідерландами, Норвегією, Новою Зеландією, Польщею, Туреччиною і Францією. Всі угоди були остаточно денонсовані і 2 квітня було затверджено відповідний закон. У відповідь, Росія надала Киргизстану кредит у розмірі 1,7 млрд. дол.

Однак, вже через 2 місяці, 2 червня 2009 року під час зустрічі в Астані посол Афганістану в Казахстані передав послу Киргизстану пропозиції Президента Афганістану Хаміда Карзая про проведення переговорів про надання допомоги у відновленні Афганістану і про військову базу СІПА і сил Антитерористичної коаліції «Манас» [14]. 22 червня 2009 року Киргизстан і СІПА підписали угоди, згідно з якими авіабаза «Манас» перепрофільовано в Центр транзитних перевезень в міжнародному аеропорту «Манас».

Головне завдання Центру транзитних перевезень - повітряні перевезення пасажирів і вантажів до Афганістану і з нього (на військово-транспортних літаках С--17) і заправка палива (паливозаправники КС-135) в небі над Афганістаном. Для СІПА центр важливий вже хоча б тому, що через нього проходять 10-15 тисяч військових щомісяця. За функціонування Центру транзитних перевезень на території Киргизстану до бюджету Киргизької Республіки щорічно має перераховуватися 60 млн. дол.

Спостерігачі вважають, що підтримка Росією Тимчасового уряду Киргизстану, який прийшов до влади в квітні 2010 p., була зумовлена невдоволенням російського керівництва поведінкою Курманбека Бакієва, який все ж залишив в Киргизстану військову базу СІПА незважаючи на обіцянку позбутися її в обмін на російський кредит. Але й нова киргизька влада погодилася з функціонуванням Центру транзитних перевезень в міжнародному аеропорту «Манас».

Наприкінці 2010 р. держсекретар СІПА Хілларі Клінтон побувала в Киргизстані в рамках свого турне по Центральній Азії. Вона повідомила, що армія СІПА буде користуватися центром транзитних перевезень на аеродромі «Манас» щонайменше до 2014 року. Проблем із підтримкою цієї ініціативи в парламенті не виникло: в день приїзду Хілларі Клінтон була затверджена нова правляча парламентська коаліція з трьох партій - Соціал-демократичної (її лідер Алмазбек Атамбаєв став прем'єром), «Республіка», лідер якої Омурбек Бабанов став першим віце-прем'єром і «Ата-Мекен» (голова цієї партії Омурбек Текебаєв був призначений спікером парламенту). Всі ці партії ніколи не виступали проти американської присутності, на відміну від представників парламентської меншості з «Ата-Журт» і «Ар-Намис» [7].

У 2010 році американський Центр транзитних перевезень в аеропорту «Манас» вклав в економіку Киргизстану 123,5 млн. дол. У 2008 і 2009 роках внесок від діяльності ЦТП в економіку Киргизстану склав 76,8 млн. і 107,4 млн. дол. відповідно [7].

У Вашингтоні 11 червня 2011 року в рамках двосторонніх консультацій між представниками Держдепартаменту СІПА і главами міністерств Киргизстану міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаев заявив, що у 2014 році, у міру того як будуть виводитися коаліційні сили, можливо, угода між двома урядами буде переглянута. Існує варіант пере форматування «Манасу» в цивільний центр перевезень [2].

Всі заяви російських та проросійських політиків та їхні закиди щодо недотримання Киргизстаном домовленостей з Росією та винесення на перший план економічної вигоди, президент республіки на перехідний період Роза Отунбаєва назвала 26 серпня 2011 року в інтерв'ю радіо «Азаттик» («Свобода») «геополітичного грою». За її словами, постачання антитерористичної операції в Афганістані по «північному маршруту» дає Росії, Казахстану і Узбекистану більше вигоди, ніж Киргизстан отримує від діяльності Центру транзитних перевезень «Манас». Росія отримує вигоду від використання російських залізниць для здійснення поставок військам коаліції в Афганістані техніки і продовольства. Свою вигоду отримує і Киргизстан. Тому доля бази в Киргизстану взаємопов'язана з долею «північного маршруту» [5].

Крім того, киргизька влада підтримала будівництво тренувального центру для всіх родів військ за допомогою СІПА для «постійних якісних тренувань антитерористичного характеру» [ 1 ]. СІПА сприяли будівництву військових містечок в Киргизстані, які «якісно відрізняються від колишніх військових казарм». За попередніми домовленостями, СІПА мали виділити 30 млн. дол. на оновлення аеронавігаційного обладнання Киргизстану. Фінансування для його модернізації схвалив Конгрес СІПА. Контракт з установки системи управління повітряним рухом було надано компанії «Рейтеон» (Raytlieon). Щоб завершити проект, інженери і співробітники «Рейтеон» і уряд СІПА тісно співпрацюватимуть з Державним підприємством «Киргизаеронавігація». Після завершення проекту система управління повітряним рухом буде повністю передана ДП «Киргизаеронавігація», яке буде керувати цією системою, щоб підвищити безпеку кожного пасажира на кожному літаку, який пролітає над Киргизстаном. Даний проект також включає будівництво в Міжнародному аеропорту «Манас» нової башти, яка буде обладнана новітніми аеронавігаційним обладнанням. Ця вежа підвищить ефективність і оперативність аеропорту і сприятиме більшій безпеці для комерційних літаків при зльоті та посадці [8].

Після двосторонньої зустрічі між Розою Отунбаєвою (яка з усіх новітніх керівників Киргизтану була найбільш проамериканські налаштованою) і Бараком Обамою в Нью-Йорку, у короткостроковій перспективі СІПА погодилися допомогти розвитку малого та середнього бізнесу в Киргизстані. Було підписано угоду, згідно з яким американська сторона виділить країні 20 млн. дол. СІПА також продовжуватимуть допомагати Киргизстану в галузі забезпечення продовольчої безпеки, а також у боротьбі проти тероризму, наркоторгівлі, незаконної торгівлі зброєю і нелегальної міграції [13].

Обраний у жовтні 2011 року президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв зайняв позицію союзника Москви, заявивши у своїй першій програмній заяві, що оренда американськими збройними силами військової бази в Манасі не буде продовжена після 2014 року [6]. Слід зазначити, що Алмазбек Атамбаєв фактично побудував свою передвиборну кампанію на обіцянці закрити базу.

Таким чином, використання авіабази/центру «Манас» є частиною киргизько-американських відносин і відображає еволюцію зовнішньої політики Киргизстану залежно від змін у верхівці країни. Роль «Манасу» в регіональній безпековій політиці Центральної Азії залишається достатньо важливою. На сьогодні подальша доля «Манасу» остаточно не вирішена. Алмазбек Атамбаєв не залежить від політичної підтримки СІПА, теоретично може ініціювати перегляд умов перебування бази або її передчасне закриття. Однак, киргизька влада зацікавлена у політичному діалозі і економічній підтримці США, очевидно, не стане загострювати відносини навіть під політичним тиском та економічними обіцянками Росії. З іншого боку, якщо адміністрація президента США Барака Обами дотримається наміру згорнути військові дії в Афганістані, то закриття бази в 2014 році стане прийнятним рішенням для всіх сторін.

Список використаних джерел

1 .Американцы строят в Киргизии «тренировочный центр для всех родов войск» / [Электронный ре суре] // Режим до ступа: http ://www. centrasia. ru/news A. php ?st=1314883680

2. Казакбаев: судьба «Манаса» связана с ситуацией в Афганистане / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www;voanews.com/russian/news/Kazakbaev-US-0611201 l-23696844.html

3. Концепция внешней политики Кыргызской Республики (10 января 2007 г.) / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://prmfa.narod.ru/kyrgyz/concept.htm

4. Кучера Дж. Почему Атамбаєв может всерьез говорить о закрытии базы «Манас» / Джошуа Кучера / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.ca-news.org/news/828611?

5. Отунбаева: Разговоры о военной базе «Манас» - геополитическая игра / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.for.kg/ru/news/160622/

6. Президент Киргизии заявляет, что американская военная база будет закрыта / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.inosmi.ru/middle_asia/20111101/176947348.html

7. США задержатся в Киргизии / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.gazeta. ru./politics/ 2010/12/02_a_3454065.shtml

8. США установят новую систему для управления воздушным движением Кыргызстана / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.for.kg/ru/news/158115/

9. Фокин Ю. На пересечении интересов великих держав. Беседа с Президентом Киргизии [Текст] / Ю. Фокин // Международная жизнь. - №12. - 2002. - С. 37-40.

10. Шарапова С. Треугольник США - Западная Европа - Россия и Центральна Азия [Текст] / С. Шарапова // Центральная Азия и Кавказ. - №1 (25). - 2003. - С. 79.

11. Шплехер М. Экономика и безопасность государств Центральной Азии после 11 сентября 2001 года: скептический взгляд на ситуацию [Текст] / М. Шплехер. // Центральная Азия и Кавказ. - №1 (25). - 2003. - С. 46 - 48. 12.Эйвазов Дж. Запад и постсоветская Центральная Евразия: некоторые аспекты стратегии безопасности США и ЕС в регионе [Текст] / Дж. Эйвазов / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.ca-c.org/joumal/2011-01-rus/01.shtml

13. Эксклюзивное интервью с послом Кыргызстана в США Мухтаром Джумалиевым / [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.voanews.com/russian/news/Interview-Muktar- Djumaliev-2010-12-08-111541559.html

14. Юлдашева Г. Стратегия США в Центральной Азии: проблемы и достижения [Текст] / Г. Юлдашева/ [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.ca-c.org/joumal/2011-02-rus/13. shtml

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загальнонаукові методи дослідження зовнішньої політики держави. Головні напрямки політики Швеції. Оцінка її місця на політичній арені світу. Аналіз зв’язків держави як впливового актора міжнародних відносин. Сценарії розвитку відносин Швеції з Україною.

    курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.12.2014

  • Аналіз європейського вектору зовнішньої політики України - взаємодії України з європейським середовищем, прагнення інтегруватися в європейські економічні та політичні структури. Двостороннє співробітництво України з країнами Центральної Європи та Балтії.

    дипломная работа [54,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Історія формування Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС, а також аналіз здобутків російської історичної науки у дослідженні проблеми участі Великої Британії в цій політиці. Перелік наукових видань з питань європейської політики Британії.

    статья [29,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Особливості зовнішньої політики України на сучасному етапі, взаємини зі світовим співтовариством. Європейська інтеграція як магістральний напрям розвитку зовнішньої політики України. Відносини України з НАТО. Формування зовнішньополітичних пріоритетів.

    реферат [603,7 K], добавлен 10.10.2009

  • Сутність та принципи міжнародних відносин. Зовнішня політика держави. Роль армії в забезпеченні зовнішньої політики держави. Функції та засоби зовнішньої політики. Тенденції у зовнішній політиці держав, які визначають роль, місце армії на сучасному етапі.

    реферат [40,5 K], добавлен 14.01.2009

  • Дослідження основних зовнішньополітичних цілей Китайської Народної Республіки у Центральній Азії. Характеристика складових стратегії "м'якої сили": культури, як сукупності значимих для суспільства цінностей; політичної ідеології; зовнішньої політики.

    статья [19,5 K], добавлен 21.02.2013

  • Аналіз ролі релігійного фактору у системі міжнародних відносин, його вплив на світові політичні процеси, що відбуваються на міжнародній арені у сучасному світі. Проблема взаємовідносин релігії і політики та вплив релігії на процеси державотворення.

    статья [23,5 K], добавлен 06.09.2017

  • Теоретичні аспекти торгової політики України. Система показників розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та методи торгової політики. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України.

    курсовая работа [75,0 K], добавлен 18.03.2007

  • Ключові тенденції системи міжнародних відносин. Сутність превентивної дипломатії. Особливості застосування превентивної дипломатії в зовнішній політиці США, оцінка ефективності її застосування. Концепція превентивної дипломатії ООН в умовах глобалізації.

    дипломная работа [153,5 K], добавлен 15.05.2012

  • Головні чинники визначення зовнішньої політики. Новий зовнішньополітичний курс України. Традиції суспільної дискусії щодо міжнародної стратегії держави. Співробітництво в межах СНД. Перспективи зовнішньої політики України. Глобальна міжнародна політика.

    контрольная работа [33,0 K], добавлен 18.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.