Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана ”

ЕССЕ

“ Характеристика світових офшорних зон ”

Виконала студентка

ІІІ курсу ФУП та М

спеціальність 6505

група № 2

Скопенко А. А.

Київ 2012

Загальні поняття про офшорнії зони

Офшорна зона (від англ. off shore - «поза берегом») -- один із видів вільних економічних зон. Їх відносять до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.

Синоніми офшорної зони -- офшорний центр, безподаткова зона, податковий притулок, податкова гавань.

Термін «офшорна зона» загалом має на увазі будь-яку країну з низькою або нульовою податковою ставкою на всі або окремі категорії доходів, певний рівень банківської або комерційної секретності, мінімальну або повну відсутність резервних вимог центрального банку або обмежень у конвертованій валюті.

Крім того, більшість офшорних зон має відносно прості вимоги з ліцензування і регулювання фінансових компаній і інших фірм.

Особливістю офшорної юрисдикції є поширення пільгового режиму виключно на нерезидентні компанії, які не здійснюють діяльність на території юрисдикції і, що найважливіше, забезпечення ефективного режиму фінансової секретності

Перелік офшорних зон згідно Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 23 лютого 2011 року

1. Згідно з пунктом 161.2 статті 161 Податкового кодексу України оприлюднити перелік офшорних зон згідно з Визнати такими, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 № 77 «Про перелік офшорних зон» (Офіційний вісник України, 2003 р., № 9, ст 401) - розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2005 № 82 «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 № 77" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 14, ст. 722)

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 № 44 «Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 № 77" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 5, ст. 239) .

Це розпорядження набуває чинності з 1 квітня 2011.

Перелік офшорних зон :

1. Гонконг. Провідний банківський центр Азіатсько-Тихоокеанського регіону, третій за величиною світовий фінансовий центр після Нью-Йорка та Лондона. Діє 15-відсотковий податок на рахунки іноземних банків.

З огляду на валютно-фінансову кризу в регіон! та перехід території під юрисдикцію КНР у липні 1997 року, спостерігається тенденція до поступової втрати привабливості території для світових інвесторів.

2. Сінгапур. Політично та економічно найстабільніша країна в регіоні Південно-Східної Азії.

На фоні загострення фінансової кризи в ПСА, Сінгапур зберігає стабільність і набуває все більшої ваги як регіональний фінансовий центр. У країні відсутні податки на банківські вклади для нерезидентів.

3. Вануату. Острів, розташованими в Південно-Східній Азії поблизу Австралії та Нової Зеландії.

Відсутні податки на прибуток, продаж, податок на додану вартість, прибуток корпорацій, нерухомість, дарування. Крім того, в офшорній зоні діють суворі закони, які захищають повну конфіденційність банківських операцій. офшорний фінансовий оподаткування капітал

4. Острови Кука. Архіпелаг із 15 островів, розташований поблизу Нової Зеландії. Низькі податки на прибуток та на прибуток корпорацій роблять територію надзвичайно привабливою для середніх та малих компаній для здійснення банківської діяльності.

5. Науру. Острів, розташований в західній частині Тихого океану. Відсутні податки на прибуток, передачу майна в спадщину, власність та нерухомість.

6.Нідерландські Антільські острови (острови Кюрасао, Бонер, Мартен).

7. Андорра. Невелика країна, розташована між Іспанією та Францією.

8. Дамаск. За повідомленням Посольства України в Лівані, офшорна зона розташована у столиці Сирії.

9.Гібралтар. Територія під юрисдикцією Великобританії, розташована на півдні Піренейського півострова і суміжна з Іспанією.

10.Острів Мен.

11.Острів Гернсі.

12.Острів Джерсі.

Острови Мен, Гернсі та Джерсі формально не входять до складу Великобританії, але, користуючись певним суверенітетом, належать до сфери її безпосереднього впливу.

Головна відмінність цих територій від планомірно створюваних офшорних зон інших держав полягає в тому, що їх статуси мають значні розбіжності, оскільки вони формувалися в різні часи і під впливом різних обставин.

Спільним є те, що там існують більш ліберальні, ніж у Великобританії, режими в сфері оподаткування, заснування і реєстрації банків і торгових компаній, максимально спрощені бюрократичні процедури, забезпечується конфіденційність для вкладників капіталу, їх захист і високий рівень професійного обслуговування.

Завдяки цьому тут створюються надзвичайно привабливі умови для інвесторів, здійснення широкомасштабних фінансових і торгово-посередницьких операцій.

13. Республіка Чорногорія. Закон про відкриття офшорних зон тут ухвалено. Відповідно до нього, офшорні компанії можуть бути зареєстровані на всій території республіки (на сьогодні таких компаній зареєстровано понад 100, їх перелік становить комерційну таємницю).

14. Міста Крапіна, Рієка, Шибеник, Бакар, Осієк, Загреб. За інформацією посольства України в Республіці Хорватія, офшорні зони створені і функціонують в ряді міст Республіки Хорватія.

15. Багамські острови.

16. Бермудські острови.

17. Беліз.

18. Британські Віргінські острови.

19. Кіпр.

20. Ірландія.

21. Лабуан.

22. Ліберія.

23. Маврикій.

24. Невіс.

25. Панама.

26. Острови Теркс і Кайкос.

Очікується створення офшорно-страхового центру в італійському місті Трієсті (відповідне урядове рішення ще не набрало чинності).

Перевагами офшорних зон є й низька вартість та швидкість реєстрації підприємств.

Термін такої процедури не перевищує календарної декади. Крім того, суб'єктам діяльності надається право відкривати необмежену кількість рахунків у будь-яких країнах світу.

У низці подібних економічних зон не вимагається жодної економічної звітності, -- її просто замінено щомісячним фіксованим збором. Така сплата в різних регіонах коливається в еквіваленті від сотні до тисячі американських доларів.

Десь там, за морями, немов вулкан, вирує велика країна США, є Сполучене Королівство, заможна Швейцарія зі своїми біржами, банками, промисловими корпораціями та всюдисущою податковою службою, представники якої постійно ставлять незручні запитання. А тут, на островах -- все тихо.

В тому розумінні, що небагато потрібно заповзятливому громадянину України, щоб заснувати свій бізнес, відкрити рахунок у місцевому банку і створити хоч і маленьку, але власну фінансову імперію, застраховану від кримінальних зазіхань, тягаря податків та зухвалості таких собі "наполеончиків" від державної служби, які докучають йому вдома.

Головною особливістю, що приваблює наших підприємців до офшорних зон, є законодавство відповідних країн, яке частково або повністю звільняє від оподаткування компанії, що не ведуть свій бізнес у державах реєстрації.

На сьогодні у світі існує понад 60 країн, законодавство яких передбачає податкові пільги для офшорних компаній. До найбільш відомих належать Панама, Гібралтар, Кіпр, Багамські острови, Ірландія, Ліхтенштейн. Проте сховати "брудні" гроші в так званих податкових гаванях "тіньовим" ділкам стає дедалі складніше.

Нещодавно Організація економічного співробітництва та розвитку скоротила кількість держав у так званому "чорному списку" країн з пільговим оподаткуванням і недостатньою прозорістю фінансових систем з 35 до 7.

Це було зроблено після того, як деякі країни зголосилася посилити національне законодавство і поділитися фінансовою інформацією з іншими державами.

У переліку тих, хто як зіницю ока береже фінансову таємницю своїх резидентів, залишилися тільки Андорра, Ліхтенштейн, Ліберія, Монако і такі екзотичні території, як Маршаллові острови, Науру та Вануату.

Українська економіка надзвичайно потерпає від того, що кошти з держави вимивалися і продовжують вимиватися такими собі офшорними хвилями.

Свого часу Інститут трансформації суспільства під час круглого столу "Вивіз капіталу з України: світова тенденція чи кримінальний злочин?" оприлюднив таку інформацію: за роки незалежності з України вивезено від 20 до 40 млрд. доларів. І це при тому, що прямі іноземні інвестиції в нашу економіку ледь перевищують 4 млрд. доларів.

Офшорні зони доволі часто називають податковими гаванями. Зрозуміло, що це збіг обставин і гра слів, однак більшість таких територій або розташовані на теплих островах в районі екватора, або ж омиваються хвилями не менш лагідних морів субтропіків. Та й з англійської офшор (offshore) перекладається як "поза берегом", "поза кордонами"

Протягом всієї історії підприємництва корпорації намагалися звести до мінімуму відповідальність своїх інвесторів у випадку краху відповідного бізнесу. В ХІХ столітті уряди Британії та ряду інших держав запровадили положення про обмежену відповідальність, що дозволило створювати компанії, в яких потенційні збитки власників обмежувались розмірами їхнього акціонерного капіталу.

Це стало дуже важливим кроком для активізації ділового інвестування. Відповідальність вкладників капіталів офіційно обмежувалася, оскільки запроваджувався принцип розмежування поняття компанії, як юридичної особи, з одного боку, та її власника, з другого боку.

Одним з прикладів такої діяльності і стала практика відкриття офшорних компаній за кордоном.

Власник такої компанії може мешкати в країні з високим рівнем оподаткування, тоді як його бізнес зареєстрований в державі, де обов'язкові збори значно нижчі.

Офшорні зони з низькими податками, відповідними пільгами або й безподатковим статусом відіграють дедалі більшу роль у міжнародному бізнесі. На сьогодні близько половини світових капіталів більшою чи меншою мірою проходить крізь офшорні компанії.

Отже, -- навіть якщо справжніми власниками офшорної компанії є резиденти України, інвестиції компанії в Україні розглядаються як іноземні. На практиці інвестування в Україну юридичними особами-резидентами офшорних зон є широко поширеним.

У самій Україні офшорні зони відсутні. Крім того, не всі існуючі у світі офшорні зони офіційно визнаються в Україні такими. Так, перелік офшорних зон, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 р. № 77-р, включає лише невелику частину існуючих у світі офшорних зон.

У відповідності зі ст. 18.3 Закону від 28.12.1994 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” суб'єкти підприємництва, що оплачують товари і послуги суб'єктам офшорних зон, можуть зараховувати до валових витрат тільки 85 відсотків оплачених сум, що є економічно невигідним.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гаркуша В., Оффшор: made іn Ukraіna? // Компаньон// N3, 17 янв. С. 25 -26.

2. Гетьманцев Д. Ініціативи G20 змушують задуматися про зміну юрисдикції. Офшор для наших підприємців -- не стільки податкові пільги, скільки захист банківської і комерційної таємниці.// Дзеркало тижня № 16 (744) 30 квітня -- 15 травня 2009.

3. Горбунов. А.Р., Дочерние фирмы, филиалы, холдинги: организационные структуры, консолидированный баланс, налоговое планирование. - М:ЭКСПРЕСС,ИНК. - 2006.

4. Данько Т.П., Окрут З.М. Свободные экономические зоны в мировом хозяйстве. - К.: 1999 - 168с.

5. Энциклопедия оффшорного :Практическое руководство. Лондон. Цюрих. Бостон: Fіnance Research Group. 2007- 255 с.

6. www.ukrstat.gov.ua

7. http://zakon.rada.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru