Місце, роль та потенціал розвитку Польщі у міжнародному торговельному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

кафедра міжнародної торгівл

Аналітичний звіт

з предмету: «Міжнародна торгівля»

на тему: «Місце, роль та потенціал розвитку Польщі у міжнародному торгівельному просторі»

Виконав:

студент 4 курсу

3 групи факультету МЕіМ

6503

Батуркін А. А.

Перевірила

Никонюк К. О.

Київ 2013

Розділ I. Позиції Польщі у провідних світових рейтингах

1.1 Місце Польщі за рейтингом «Global competitivness index» (Світовий економічний форум)

Місце Польщі за рейтингом «Global competitivness index» наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Місце Польщі за рейтингом «Global competitivness index» [6]

Рейтинг	2009	2010	2011	2012	2013
Польща	53	46	39	41	42

За період аналізу спостерігалося покращення рейтингу Польщі в рейтингу Світового економічного форму, що свідчить про покращення інвестиційної привабливості країни. Найбільш проблематичними факторами в економічному розвитку Польщі залишаються податкова система, регулювання ринку праці, фінансові процеси.

1.2 Місце Польщі за рейтингом «Doing business» (Світовий банк)

Динаміка позиції Польщі в міжнародному рейтингу Світового Банку «Doing Business» за 2010-2014 рр. наведена в табл. 3.1.

Таблиця 1.2

Динаміка позиції Польщі в міжнародному рейтингу Світового Банку «Doing Business» за 2010-2014 рр. [3]

Рейтинги по категоріям	2010	2011	2012	2013	2014
Реєстрація підприємства	117	113	126	124	116
Отримання дозволу на будівництво	164	132	160	104	88
Найм робочої сили	76	164	64	138	137
Реєстрація власності	88	68	89	63	54
Кредитування	15	15	8	3	3
Захист прав інвестора	41	44	46	51	53
Оподаткування	151	121	128	104	113
Міжнародна торгівля	42	49	46	50	49
Забезпечення виконання контрактів	75	77	68	54	55
Ліквідація підприємства	85	81	87	37	37

Слід відмітити, що середньодушовий дохід в Польщі в 2013 році складає за оцінками «Doing Business» 13540 дол. США, що не перевищує показники даного показника по ЄС в середньому.

Отже, найбільш сприятливими для розвитку бізнесу в Польщі є система кредитування та захисту прав інвесторів, а також умов ведення міжнародної торгівлі. В той же час найбільш несприятливими факторами для ведення бізнесу є отримання дозволу на будівництво, найму робочої сили та оподаткування. За останні п'ять років умови ведення бізнесу в Польщі значно покращилися.

1.3 Місце Польщі за рейтингом «Human Development Index» (ООН)

Місце Польщі за рейтингом «Human Development Index» (ООН) наведено на рис. 1.1.



Рис. 1.1. Місце країни за рейтингом «Human Development Index» (ООН) [7]

Слід відзначити, що за рейтингом «Human Development Index» (ООН) Польща належить до країн з виковим розвитком людського потенціалу, на що вказують тенденції на рис. 1.1, на сьогодні дані показники Польщі є вищими за показники по регіону і світу загалом.

1.4 Місце країни за рейтингом «Corruption Perceptions Index» (Transparency international)

Місце Польщі за рейтингом «Corruption Perceptions Index» наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Місце Польщі за рейтингом «Corruption Perceptions Index» [8]

Рейтинг	2008	2009	2010	2011	2012
Польща	58	49	41	41	58

За рейтингом рівня корупції Польща належить до переліку країн з низьким рівнем корупції, що значно приваблює інвесторів до даної країни.

1.5 Висновок

Таким чином, за ключовими показниками Польщі в міжнародному рейтингу Світового Банку «Doing Business» в 2010-2014 рр., спостерігалася незначне погіршення загальної привабливості ведення бізнесу в країні.

Загалом привабливість для ведення бізнесу в Польщі в порівнянні з іншими країнами рейтингування є досить висока, умови діяльності стабільність, а економічне середовище - постійне і привабливе, що сприяє притоку іноземних інвесторів до країни.

Розділ II. Позиції країни в економіці ЄС

2.1 Порівняльний аналіз обсягу та динаміки ВВП країни із середнім по ЄС

На рис. 2.1 наведено динаміку ВВП Польщі та країн ЄС.

Рис. 2.1. ВВП Польщі та країн ЄС, млрд. дол. США [1]

В середньому ВВП Польщі є нижчим за ВВП інших країн ЄС, що спричинено в основному меншими обсягами економічних ресурсів, населення та продуктивних сил загалом.

2.2 Аналіз ВВП на душу населення країни та у відсотках від середнього по ЄС

На рис. 2.2 наведено ВВП на душу населення Польщі та у відсотках від середнього по ЄС.



Рис. 2.2. Аналіз ВВП на душу населення країни та у відсотках від середнього по ЄС, дол. США [1]

Слід зазначити, що ВВП на душу населення Польщі на 50% є нижчим за середньоєвропейський рівень ВВП на душу населення.

2.3 Аналіз структури ВВП країни за секторами та субсекторами економічної діяльності

За результатами 11 місяців 2011 р. у Польщі спостерігались позитивні тенденції розвитку економіки. У порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. зареєстровано приріст виробництва промислової продукції на рівні 7,8% проти 9,7% у 2010 р., продукції будівельно-монтажного виробництва на рівні 16,6% проти 2,3% у 2010 р.

Водночас, за даними Міністерства економіки РП, за підсумками 2010 р., приріст рівня ВВП РП становив 3,8% (1 416 млрд. пол. злотих або 470,4 млрд. дол. США). У 2009 році було зафіксовано зростання ВВП РП на рівні 1,7 %. Міністерство економіки РП прогнозує, що зростання ВВП Польщі у 2011 році становитиме 4,2 %. ВВП на душу населення в РП у 2010 році становив 18 936 дол. США. Структура ВВП РП: послуги - 65%, промисловість - 32%, сільське і лісове господарство - 3%. Провідні сектори економіки РП: машинобудування, чорна і кольорова металургія, хімічна, нафтохімічна, коксохімічна, текстильна промисловість, виробництво фарфору, фаянсу, виробництво спортивних товарів, а також продовольства і напоїв.

Приріст рівня ВВП РП за результатами трьох кварталів 2011 р. (наявні дані станом на 03.01.12р.) склав 4,4% і завдячує приросту рівня виробництва промислової продукції, будівельно-монтажної продукції та рівню роздрібного продажу, а також рівню продажу виробничих підприємств, які забезпечують продаж продуктів харчування.

За 11 місяців 2011 р. в Польщі відбулось підвищення цін на товари та послуги на рівні 4,2% (проти 4,2% в періоді січень - жовтень 2011 р.), на промислову продукцію - на рівні 7,5% (проти 7,4% у періоді січень - жовтень 2011 р.), у той час коли рівень заробітних плат у підприємницькому секторі підвищився на 5,1%. У звітному періоді рівень середньої заробітної плати у підприємницькому секторі становив 3 566 пол. злотих (1 093,9 дол. США). Рівень інфляції в Польщі за 11 місяців 2011 р. склав 4,2%.

2.4 Аналіз динаміки та структури експорту країни

польща рейтинг експорт міжнародний

На рис. 2.3 наведено аналіз динаміки та структури експорту країни.

Слід зазначити стабільну тенденцію зростання експорту Польщі та ЄС загалом за останні 5 років.

Експорт Польщі збільшиться в цьому році приблизно на 10,5% та складатиме 133 млрд. євро, а імпорт збільшиться приблизно на 12% до 150,3 млрд. євро, вважають аналітики Міністерства економіки РП. У ефекті дефіцит товарообігу збільшиться приблизно до 17,3 млрд. євро, тобто приблизно на 3,5 млрд. у порівнянні з 2010 роком. «Приймаючи до уваги зовнішні та внутрішні обумовленості польського товарообігу, передбачується, що у 2011 році експорт збільшиться на 10,5%, до рівня 133 млрд. євро, імпорт - на 12%, до рівня 150,3 млрд. євро, а дефіцит товарообігу збільшиться приблизно до 17,3 млрд. євро, тобто на 3,5 млрд. євро більше, ніж у 2010 році» - написано у «Рапорті про стан зовнішньої торгівлі».

Рис. 2.3. Аналіз динаміки експорту Польщі та ЄС, млрд. дол. США [1]

За результатами 11 місяців 2011р. Німеччина залишилась найбільшим торговельним партнером Польщі, на яку припадає 26,23% польського експорту та 22,28% німецького імпорту. Серед країн колишнього Радянського Союзу головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 4,52% польського експорту та 12,14% російського імпорту. Україна займає друге місце серед країн колишнього Радянського Союзу. На Україну припадає 2,46% польського експорту та 1,31% українського імпорту.

Ключові експортні партнери Польщі: Німеччина (26,23%), Великобританія (6, 42%), Чеська Республіка (6,22%), Франція (6,15%), Італія (5,43%), РФ (4,52%), Нідерланди (4,35%). Ключові імпортні партнери: Німеччина (22,28%), РФ (12,14%), Китай (8,65%), Італія (5,30%), Франція (4,21%), Чеська Республіка (3,76%), Нідерланди (3,72%).

2.5 Аналіз динаміки та структури імпорту країни

За 11 місяців 2011 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП мала тенденцію до зростання. Обсяг експорту склав 125 294,1 млн. євро або 169 877,3 млн. дол. США (зріст на 13,3%) та обсяг імпорту склав 138 220,4 млн. євро або 187 403,1 млн. дол. США (зріст на 12,8%). Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 12 926,3 млн. євро (17 525,8 млн. дол. США).

За підсумками 2010 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП мала тенденцію до зростання. Обсяг експорту у зазначеному періоді склав 117 381,5 млн. євро або близько 154 800 млн. дол. США (зростання на рівні 19,5 % у порівнянні до аналогічного періоду 2009 р.), обсяг імпорту - 130 870,4 млн. євро або близько 172 600,0 млн. дол. США (зростання на рівні 21,7% у порівнянні до аналогічного показника 2009 р.). Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 13 489,0 млн. євро (близько 17 800,0 млн. дол. США).

На рис. 2.4 наведено аналіз динаміки та структури імпорту Польщі.

Рис. 2.4. Аналіз динаміки імпорту Польщі та ЄС, млрд. дол. США [1]

Слід зазначити стабільну тенденцію зростання імпорту Польщі та ЄС загалом за останні 5 років.

2.6 Розрахунок індексу Белли Баласси «Revealed Comparative Advantage» за основними статтями експорту та імпорту країни

Найвідомішим показником, який визначає відносну перевагу країни у торгівлі окремими видами продукції, є Індекс Баласса [1]:

Цей індекс вказує на те, яким є співвідношення частки експорту досліджуваного товару (товарної групи) в аналізованій країні (xij) у загальному обсязі експорту країни (xrj) до частки експорту певного товару (товарної групи) (xis) в загальному обсязі світового (чи в об'єднанні країн, ЄС, СНД тощо) експорту (xs).

Ве Польщі = $38,977,869,162 / $459,357,636,453=0.08

2.7 Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності країни

За даними Національного банку РП, величина прямих іноземних інвестицій до Польщі за період березень 2010 - лютий 2011 р.р. зменшилась і склала 10 357,4 млн. дол. США (29 933 млн. пол. злотих), тобто на 32,5% менше у порівнянні до аналогічного періоду 2009-2010р.р. Величина польських інвестицій закордоном становить - 19 333 млн. пол. злотих (6 689,6 млн. дол. США), що становить на 30,5% вищий показник у порівнянні до аналогічного періоду 2009-2010р.р. При виборі місця реалізації проектів іноземні інвестори зазвичай віддають перевагу спеціальним економічним зонам. На рис. 2.5 наведено динаміку інвестицій.



Рис. 2.5. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності Польщі, %

Слід відзначити перевищення інвестиційної активності Польщі над аналогічними показниками по ЄС протягом 2007-2011 рр.

2.8 Аналіз структури, динаміки, причин виникнення і наслідків збільшення / зменшення зовнішньої заборгованості країни

На рис. 2.6 наведено динаміку зовнішньої заборгованості країни.



Рис. 2.6. Динаміка зовнішньої заборгованості Польщі, % ВВП [1]

За 2007-2011 рр. зовнішня заборгованість Польщі значно зросла в основному за рахунок необхідності покриття бюджетного дефіциту та негативного впливу світової фінансової кризи на платіжний баланс Польщі.

Головна причина відносно позитивного розвитку польської економіки полягає у використанні Польщею фінансових ресурсів ЄС на суму 95 млрд. дол. США, які повинні бути використанні до 2015 р. Згадані кошти призначені на розвиток інфраструктури (39 млрд. дол. США) і людського капіталу (18 млрд. дол. США), інноваційні технології (13 млрд. дол. США), охорону навколишнього середовища, регіонального розвитку, а також на модернізацію сільського господарства РП.

В Республіці Польща позитивний вплив на ринок праці має розвиток послуг «outsourcing». Світові концерни, які вже володіють центрами послуг в Польщі, розбудовуються, оскільки така стратегія зменшує витрати, пов'язані з подорожчанням утримання таких центрів в Західній Європі.

2.8 Аналіз показників зайнятості і безробіття та співставлення їх із середніми показниками по ЄС

У Польщі за результатами 11 місяців 2011 р. відбувся приріст середнього рівня працевлаштування у секторі підприємництва - на 3,0% по відношенню до аналогічного періоду минулого року. Щодо зареєстрованих безробітних осіб в Польщі наприкінці листопада 2011 р., то їхня кількість становила 1 915 тис. осіб. Рівень безробіття наприкінці листопада 2011 р. склав 12,1% проти 11,8% у жовтні 2011 р., та 11,8 % у вересні 2011 р.

На рис. 2.7. наведено чисельність робочої сили Польщі та ЄС. Загалом чисельність робочої сили Польщі визначається природними показниками чисельності населення країни, при цьому частка іммігрантів в робочій силі Польщі є незначною.

Рис. 2.7. Чисельність робочої сили Польщі та ЄС, млн. чол.

На рис. 2.8 наведено динаміку безробіття Польщі та ЄС.



Рис. 2.8. Динаміка безробіття Польщі та ЄС, %

Загалом рівень безробіття в Польщі був значно вищим за середньоєвропейський.

2.9 Аналіз темпів інфляції та співставлення із середнім показником по ЄС

Аналіз темпів інфляції та співставлення із середнім показником по ЄС наведено на рис. 2.9.



Рис. 2.9. Аналіз темпів інфляції Польщі та співставлення із середнім показником по ЄС, %

Негативною тенденцією для Польщі є перевищення рівня інфляції в порівнянні з середньоєвропейським рівнем.

2.10 Аналіз дефіциту державного бюджету (у млн. євро та % від ВВП)

Виконання дохідної частини бюджету, за результатами 11 місяців 2011 р. становить 93,3%, тобто склало 255,0 млрд. польських злотих (орієнтовно 78,2 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2011 р. загальну суму доходів на рівні 273,1 млрд. польських злотих (орієнтовно 84 млрд. дол. США). Виконання витратної частини бюджету за результатами 11 місяців 2011 р становить 88,3%, і склало 276,5 млрд. польських злотих (орієнтовно 85 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2011 р. загальну суму витрат на рівні 313,3 млрд. злотих (орієнтовно 96 млрд. дол. США).

2.11 Висновок

Економічні рейтинги свідчать про сприятливі інвестиційні умови діяльності в Польщі в останні роки, при цьому рівень зовнішньоторговельної діяльності вказує як на ї активізацію, так і на незначну залежність від імпортних товарів та послуг.

При збереженні тенденції до гальмування темпів економічного розвитку Польщі, вірогідно, не вдасться подолати ближчим часом основний економічний виклик сучасності, який постав практично перед усіма країнами ЄС - збалансування національних бюджетів та подолання надлишкового бюджетного дефіциту. Таким чином головну вимогу ЄС, яка була закріплена у Пакті стабільності Євросоюзу, Польщі буде надзвичайно складно виконати, адже на сьогодні її бюджетний дефіцит складає близько 6% ВВП. За умов невиконання цієї вимоги ЄС, на фоні загострення внутрішньополітичних неузгодженостей, що спостерігаються останніми роками, авторитет Польщі в ЄС може бути суттєво підірваний.

Розділ III. Розробка матриці SWOT-аналізу. Обґрунтування рекомендацій з вдосконалення стратегії економічного розвитку країни

3.1 Аналіз внутрішніх сильних (strengths) і слабких (weaknesses) сторін економічної та соціальної моделей розвитку країни

З 1 грудня 2008 р. Міністерство фінансів Республіки Польща (РП) внесло зміни щодо порядку сплати митних зборів:

· Водії вантажівок отримали дозвіл перевозити через східний кордон Польщі до 600 літрів пального в баках своїх вантажівок (раніше дозволялось перевозити лише 200 літрів пального).

· Окрім цього, Міністерство фінансів РП збільшило вартість звільнених від сплати мита т.зв. «посилок малої вартості» з існуючих 22 євро до 150 євро.

· З 1 грудня 2008 р. пасажирам з третіх країн дозволяється перевозити через східний кордон Польщі без сплати акцизного збору і ПДВ таку кількість товарів: сигарети - 40 штук (раніше дозволялось 200 шт.), сигари - 10 штук (раніше - 50 шт.), тютюн - 50 грам (раніше - 250 грам), алкогольні напої (понад 22% міцності) - 1 літр, алкогольні напої (до 22% міцності) - 2 літри (раніше - 1 літр) , вино - 4 літри (раніше - 2 літри), пиво - 16 літрів.

Вищезгадані зміни регулюються Розпорядженням Ради Європейського Союзу № 274/2008 від 17 березня 2008 р.

Зміни щодо порядку сплати митних зборів знайшли своє відображення також у двох законах РП «Про податок на додану вартість» (увійшов в дію 1 грудня 2008 р.) та «Про митне право» (стаття 1 пункт 14 Закону увійшов в дію з 1 грудня 2008 р., натомість весь закон увійшов в дію з 1 січня 2009 р.).

6 листопада 2008 р. Сейм РП також ухвалив Закон РП «Про внесення змін до Законів РП «Про податок з фізичних осіб», «Про податок з юридичних осіб», а також до деяких інших законів, які набрали чинності з 1 січня 2009 року:

· З 1 січня 2009 року у РП вводиться два види податку від фізичних осіб. Якщо платник податку протягом року отримував дохід у розмірі до 85 528 польських злотих (30 545 дол. США), то повинен сплатити податок у розмірі 18% від доходу. Всі доходи платника податку, які перевищуватимуть вищезгадану суму доходу, сплачуватимуть податок у розмірі 32%.

· Щодо юридичних осіб, то з 1 січня 2009 року вводиться нова податкова норма, яка передбачає нарахування податку у випадку зміни права власності юридичної особи, а саме йдеться про перехід товариства із залученими капіталом в партнерське, командитне або акціонерне товариство.

З 1 січня 2009 р. вводиться нова норма щодо сплати ПДВ, а саме при імпорті товару ПДВ можна буде сплатити безпосередньо за допомогою декларації ПДВ без потреби сплачувати податок у митній службі.

Від сплати ПДВ звільниться продовольство, яке перетинає кордон з благодійною метою. Рада міністрів РП з 1 січня 2009 року запровадив т.зв. резерв суспільної солідарності у розмірі 1,14 млрд. польських злотих (0,40 млрд. дол. США).

Уряд РП планує отримати ці кошти у результаті підвищення акцизних ставок на алкогольні вироби і автомобілі. До того ж, за рахунок зменшення ставки податку від фізичних осіб (т.зв. податок PIT) і внесення змін щодо податку на додану вартість в 2009 р. в кишенях поляків повинно з'явитись додаткових 10 млрд. злотих (3,5 млрд. дол. США).

У 2009 р. входить в обіг нове зобов'язання щодо акцизних марок.

Виробники-імпортери, які придбали вироби товари на території ЄС у 2009 р., будуть змушені використовувати нові бандеролі для позначення акцизних виробів. На товар, який підлягатиме подальшому продажу, також необхідно буде наклеювати нові акцизні марки.

Старі бандеролі мають строк придатності півроку (згідно з Рішенням Міністра фінансів РП «Про позначення акцизних товарів акцизними марками» від 20 листопада 2008 р.). До того ж, митні служби будуть поінформовані щодо нових акцизних марок.

На сході Польщі тривають роботи з будівництва пунктів перетину кордонів. Інвестиції на суму понад 800 млн. пол. злотих від польських воєводств та ЄС повинні відкрити східний кордон Польщі для підприємців.

Воєвода Прикарпаття, який є господарем більшості пунктів перетинів з Україною, наділив спеціальним статусом нагляд над будівництвом нового пункту переходу у Будомєжу, реалізація якого коштуватиме 145 млн. пол. злотих. Пункт переходу в Будомєжу стане найсучаснішим пунктом переходу в Європі, буде обладнаний електронним наглядом та електронним контролем руху, автоматичним зчитуванням інформації з карток та буде оснащений тепловізійною камерою. Будівництвом пункту переходу займається фірма «Erbud». Передбачається, що фірма завершить будівництво у 2013 р., натомість, за словами Мавгожати Очос - речника воєводи, напередодні проведення чемпіонату Європи з футболу Євро 2012, пункт переходу буде відкритий для вболівальників.

Для будівництва нових та модернізації прикарпатських пунктів переходу у 2010-2013 р.р. буде витрачено 182 млн. пол. злотих. Вже через місяць буде завершене будівництво пункту перетину в Медиці, а наступного року модернізований буде пункт переходу в Корчовій.

Найбільшим заходом в Люблінському воєводстві є будівництво пункту переходу з Україною в Долгобичові. Кошти будівництва складатимуть 122 млн. пол. злотих, але інсталяційні роботи будуть завершені до початку проведення Євро 2012.

Фірма «Budimex» збудує в м. Долгобичув по п'ять доріжок переходу через кордон в обидві сторони. Робота по модернізації пунктів переходу буде проводитись також в таких місцевих пунктах як: Зосін (76 млн. пол. злотих), Дорогуськ та Тересполь.

Понад 200 млн. пол. злотих інвестицій воєвода Підляшшя направить у прикордонну інфраструктуру. За інформацією речника воєводи Емілії Яхимської, на Підляшші тривають роботи на п'яти пунктах перетину кордону: вартістю 17,5 млн. пол. злотих зі швейцарського фонду ЄС відбувається процес модернізації залізничного терміналу в Сємянувці, будується також пункт перетину для туристичного руху на Аугустовському каналі, будуть встановлені цифрові системи електронного нагляду відповідно до вимог країн Шенгенської зони.

Велика сума інвестицій (понад 220 млн. пол. злотих) залучена також для будівництва пунктів перетину на кордоні з Калінінградською областю (Росія). Наприкінці 2010 р. почав працювати пункт перетину в Грухотках (120 млн. пол. злотих інвестицій). 60 млн. пол. злотих коштувала модернізація пункту перетину в Голдапі. Пункти перетину кордону в Гронові і Безледах потребують ще десятки мільйонів пол. злотих інвестицій.

3.2 Аналіз зовнішніх можливостей (opportunities) та загроз (threats) для економічного та соціального розвитку країни

Світова фінансова криза, що охопила реальний сектор економіки негативно впливає на розвиток економік всіх країн світу. Особливістю нинішньої кризи стали швидкість поширення і її масштаби. Вона перевершила Велику депресію. Для її подолання необхідно скоординувати заходи, що розроблені національними Урядами і Міжнародними фінансовими організаціями по протидії кризі.

Що стосується Польщі, то багатьох симптомів всесвітньої кризи їй вдається уникнути за рахунок того, що польські банки не надавали таких ризикованих іпотечних кредитів, як фінансові установи у Сполучених Штатах та не були заангажовані на операціях з іпотечними цінними паперами. Поляки значно менше звикли до життя в кредит, ніж населення США чи Західної Європи. Значна частина польських банків на хвилі економічного зростання 2007-2008 років видала кредитів менше, ніж залучила депозитів. Варшавська біржа зазнає наслідків невдалих рішень міжнародних фінансових установ, хоча Польща й не належить до країн підвищеного економічного ризику.

Першим відчутним наслідком кризи для поляків стало суттєве зниження курсу національної валюти: злотий подешевшав відносно євро на 10 %, а відносно долара - майже на 30 %. Це неодмінно спричинить серйозні проблеми для тих, хто брав кредити у популярних у цій країні швейцарських франках під низькі проценти: розмір щомісячних виплат для отримувачів кредитів значно зросте. Але масове неповернення кредитів (в т.ч. іпотечних) сьогодні є малоймовірним сценарієм.

Про що зараз можна говорити напевне - це те, що відбувається погіршення зовнішньої кон'юнктури, зокрема побоювання щодо рецесії в зоні євро спричинили перегляд прогнозів зростання польського ВВП. За даними Варшавського Інституту досліджень ринкової економіки, наступного року економіка цієї країни зросте на 3-4 %. Це набагато гірше, ніж у 2011 році, коли за підрахунками Уряду очікується 5,5 % зростання. Однак на тлі світової фінансової кризи та економічного спаду у США і Західній Європі виглядає досить-таки непоганим показником. Сальдо поточного рахунку платіжного балансу країни хоч і було негативним у І півріччі 2008 року (воно склало 4,9 мільярдів євро, або 3,4 % польського ВВП), проте кращим, ніж у багатьох інших держав регіону.

Для боротьби з фінансовою кризою Уряд Польщі розробив план стимулювання економіки країни, який обійдеться держбюджету в 91,3 млрд злотих. Тобто в 31,4 млрд дол, або 24 млрд євро. Пакет стимулюючих заходів, який розрахований на 2009-2010 рр., передбачає підвищення банківських гарантій, надання кредитів малому і середньому бізнесу, інвестиції в поновлювані джерела енергії. Банкам, що діють в Польщі, Уряд надає додаткові гарантії. Урядовий план направлений на поліпшення кредитування підприємств, особливо середніх і малих, і передбачає створення резервного фонду стабілізації.

Влада має намір сприяти зростанню споживчого попиту, знизивши ПДВ. При цьому Уряд має намір підняти ставки акцизного збору на алкогольну продукцію і машини, що імпортуються, щоб отримати гроші на підвищення соціальної допомоги. Рішення про надання коштів ухвалене для боротьби з наслідками кризи, не завдасть шкоди стабільності державних фінансів і довірі інвесторів до польської економіки, оскільки, не дивлячись на кризу, її стан непоганий. Наслідки світової кризи для Польщі не такі важкі. Уряд скоротив дефіцит держбюджету в 2009 р. до 18,2 млрд злотих (4,73 млрд євро) в порівнянні з 27 млрд злотих (3,2 % ВВП) в 2008 р.

Не дивлячись на слова польської влади щодо стабільності економіки, темпи її зростання сповільнюються. Міністерство фінансів знизило прогноз зростання ВВП країни в 2009 р. з 4,8 % до 3,7 %. Оскільки Польща не ізольований острів і вона відчує дію світової кризи. Європейська комісія вважає інновації істотним двигуном господарського розвитку. Тому як у нинішній лісабонській стратегії, так і у стратегії 2020, яка готується, Брюссель передбачив показник 3 відсотки інвестицій в дослідження і розвиток. Згідно з ЄК існує чіткий зв'язок між витратами на дослідження і розвиток та рівнем інноваційності економіки. Завдяки мужності і важкій роботі польського бізнесу ми можемо сьогодні сказати, що п'ятиріччя Польщі в ЄС є успіхом. Доходи фірм виросли вдвічі, подвоївся міжнародний обмін, ВВП є вищим на 30 %. Факт, що криза не заторкує нас так радикально, - це також заслуга сильної економіки, яку побудували польські працедавці, використовуючи шанси, які дало членство в ЄС.

У травні 2004 р. перед входженням Польщі до Європейського Союзу підприємці достатньо прагматично дивилися на можливі ефекти розширення ЄС - 27,8 % очікувало позитивних змін, 32,2 % вважало, що зміни матимуть як позитивний, так і негативний характер, а тільки 7,5 % передбачали, що розширення матиме негативний вплив. Проте 32,5 % підприємців не очікували жодних змін. Підприємства побоювались також зростання інфляції і конкуренції. Сьогодні ми знаємо, що інфляцію вдалося утримати на низькому рівні. З конкурентами, натомість, підприємства дуже успішно борються. Все більше підприємств вбачає шанси для будування своєї позиції на ринку в інноваціях. Росте значення образу. Фірми самонавчаються, змінюють моделі бізнесу, інвестують все частіше і все більше в людський капітал.

Підприємці вважають, що все ще є конкурентоспроможнішими за ціною, ніж їхні європейські конкуренти (51,3 %), а також що зростає їх здатність конкурувати за якістю (86,1 % підприємств вважають, що є з цього погляду більше або щонайменше так само конкурентоспроможними). Вчаться використовувати просування і сучасні канали дистрибуції - майже 56 % фірм вважають себе з цього погляду такими самими успішними, як підприємства з ЄС.

3.3 Складання матриці SWOT-аналізу з обґрунтуванням рекомендацій

SWOT-аналіз Польщі наведено на рис. 3.1.

	Зовнішнє середовище
Внутрішнє cередовише		Можливості (шанси): 1.Розвиток економіки країни; 2.Доступність дешевих зарубіжних ресурсів; 3. Значна інвестиційна привабливість . Рішення: стабілізаціяя бюджетної політики	Загрози: 1. Макроекономічна нестабільність; 2. Необ'єктивна оцінка позичальника; Рішення: залучення додаткових інвестицій
	Сильні сторони: 1.Наявні конкурентні переваги (унікальність; 2. Висока якість продукції Рішення: Підтримувати національного виробника	Поле СІМ	Поле СіЗ
	Слабкі сторони: 1.Значні витрати на виробництво 2.Значні невиробничі соціальні видатки Рішення: Ліквідувати надмірний соціальний захист	Поле СлМ Рі	Поле СлЗ

Рис. 3.1 SWOT-аналіз Польщі

Таким чином, послідовне впровадження економічних реформ, успіхи процесів реструктуризації, позитивні макроекономічні показники, стабільне політичне положення й цілеспрямована економічна політика, що проводиться польською владою, допомогли Польщі уникнути криз, пережитих нині багатьма країнами світу.

Серед основних заходів використаних Польщею слід відмітити:

- адміністративної реформи, яка має на увазі децентралізацію влади, що дозволить місцевим бюджетам самостійно повністю планувати свій розвиток в умовах ринку, та додатковий притік іноземних інвестицій в країну;

- пенсійної реформи, а саме створення недержавних пенсійних фондів, які будуть працювати заради прибутку в умовах ринкової економіки, така реформа знизила б витрати держбюджету країни, що також на сьогоднішній день в умовах світової фінансової кризи, допомогло б подолати і її.

3.4 Висновок

На основі проведеного аналізу зробимо висновок щодо привабливості бізнес-середовища Польщі для здійснення міжнародної бізнес-діяльності.

Найбільш прийнятною формою міжнародної економічної діяльності для іноземних суб'єктів господарювання в Польщі, на нашу думку, є спільне підприємство, створення філій, дочірніх підприємств, асоційованих компаній на території країни.

Список використаних джерел

1. Індекс Мунді // Режим доступу: http://www.indexmundi.com/g/g.aspx?c=lh&v=65

2. Державна підтримка українського експорту // Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua

3. Оцінка рівня регулювання економіки // Режим доступу: http://russian.doingbusiness.org/default.aspx

4. The World Bank (Data&Statistic) // Режим доступу: http://www.web.worldbank.org

5. World trade organization (International trade and tariff data) // Режим доступу: https://www.wto.org, https://www.stat.wto.org

6. Global competitivness index // Режим доступу: https:// http://www.weforum.org/reports

7. Human Development Index // Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/

8. Corruption Perceptions Index // Режим доступу: http://cpi.transparency.org/cpi2011/

Размещено на Allbest.ru

...