Валютно-фінансові відносини в західноєвропейському інтеграційному процесі

Поява єдиної європейської валюти не може не вплинути на валютну політику країн з перехідною економікою. Гнучка система валютного курсу з повзучою прив'язкою для багатьох країн є кращою, ніж режим вільного плавання. Центральна і Східна Європа можуть стати природною сферою розширення впливу євро, якщо країни ЦСЄ прив'яжуть до нього свої валюти.

Що стосується співробітництва нашої держави з Європейським Союзом, в тому числі і у валютно-фінансовій сфері, то, як підкреслюється в роботі, така співпраця здійснюється здебільшого у напрямку отримання кредитів, зокрема, кредитів на підтримку платіжного балансу та фінансування державного бюджету, фінансової допомоги в рамках програми TASIS.

Існує асиметрична зацікавленість обох партнерів - України та ЄС - у розвитку взаємних економічних зв'язків, поглибленні співробітництва в торгівельній, інвестиційній, фінансово-кредитній сферах. Така асиметрія зумовлена недостатнім рівнем бюджетних витрат на структурну перебудову української економіки, створення відповідної ринкової інфраструктури.

Відповідно до прийнятої в теорії міжнародної торгівлі класифікації рівнів економічної інтеграції, відносини України та ЄС подолали тільки-но перший, початковий рівень - визнання нашої держави з боку ЄС як країни з ринковою економікою (2000 р.), укладання преференційних торговельних угод, що передбачають встановлення більш низьких торговельних бар'єрів у взаємовідносинах сторін, а також режиму найбільшого сприяння (однією з останніх таких угод стала підписана в грудні 2000 р. угода про торгівлю одягом і текстилем). Проводяться підготовчі роботи в напрямку наближення другої сходинки економічної інтеграції - зони вільної торгівлі. Більш високі рівні економічної інтеграції України в ЄС - митний союз, спільний ринок, економічний союз, очевидно, будуть досягнуті лише у віддаленому майбутньому, по мірі досягнення відповідного рівня показників макроекономічної конвергенції.

ВИСНОВКИ

1. Західноєвропейська економічна інтеграція є об'єктивним, внутрішньо суперечливим поступовим процесом зближення та взаємопроникнення соціально-економічних систем близьких за рівнем розвитку країн і формування на цій основі спільного торговельно-економічного, валютно-фінансового і політичного простору. У ході своєї еволюції він проходить ряд етапів і фаз, ступенів розвитку, кожному з яких притаманні як певні загальні риси, так і специфічні особливості. Суто європейська специфіка сучасного інтеграційного процесу знаходить свій прояв, з одного боку, у поступовій зміні “геометрії” Євросоюзу за рахунок кількісного розширення і формування ядра системоутворюючих учасників цього угруповання, а з іншого - у його внутрішніх якісних інституціонально-функціональних трансформаціях.

2. Теоретичною основою західноєвропейської економічної, в тому числі і валютно-фінансової інтеграції виступають концепції “європейського федералізму”, неофункціональної, комунікативної та уніфікаційної інтеграції, статичних ефектів митних союзів, оптимального валютного простору, “Європи змінних геометрій” та “різношвидкісної Європи”. Критично-конструктивний аналіз зазначених концепцій дозволяє розкрити їх зміст та еволюцію, показати ступінь адекватності вихідних постулатів реальним суспільно-політичним та економічним процесам, що відбуваються у Західній Європі, виявити в них елементи конструктивізму і хибні теоретико-методологічні положення. Спроби теоретичного узагальнення феномену західноєвропейської інтеграції, поява нових концептуальних її моделей типу “Європи змінних геометрій”, “різношвидкісної Європи” є, з одного боку, віддзеркаленням різних етапів, рівнів зрілості і форм прояву інтеграційного процесу в регіоні, а з іншого - об'єктивною необхідністю пошуку подальших шляхів кількісного і якісного розвитку країн Євросоюзу. Однією з концепцій, яка справила безпосередній вплив на розвиток інтеграційного процесу у валютно-фінансовій сфері західноєвропейських країн, виступила свого роду методологічним підгрунтям практичного формування і функціонування європейського Економічного і Валютного Союзу, стала теорія “оптимального валютного простору”.

3. Особливістю розвитку процесу інтеграції у валютно-фінансовій сфері західноєвропейських країн є його асинхронність і те, що він відбувається в умовах зростаючої фінансової глобалізації та перших практичних кроків в напрямку реформування глобальної фінансової системи. З введенням євро, проведенням комунітарної монетарної політики, формуванням адекватних інституційних структур у формі ЄСЦБ та ЄЦБ валютна інтеграція в країнах єврозони досягла свого найвищого на даному етапі, дійсно наднаціонального ступеня зрілості, в той час як система фінансових відносин, зокрема банківських, кредитних, бюджетних, податкових продовжує залишатися переважно національною і зводиться, головним чином, до процесу їх узгодження та координації на основі консенсусу. Існуючі національні відмінності в механізмах організації і функціонування банківської, кредитної, бюджетної, податкової систем як всередині єврозони, так і в цілому в Євросоюзі є формою прояву десинхронізації інтеграційного процесу у валютно-фінансовій сфері, свідчать про наявність інтеграційних обмежень і внутрішніх суперечностей в системі ЄС.

4. Спільна валюта виступає одним з дієвих важелів подолання десинхронізації, каталізатором поглиблення інтеграції в системі валютно-фінансових відносин західноєвропейських країн. Під її впливом прискорилися процеси бюджетної консолідації, покращення загального стану державних фінансів, уніфікації податкових систем країн єврозони та розробки нової фінансової стратегії, формування інтегрованого фондового ринку, ринку капіталів та фінансових послуг, що знаходить свій прояв у встановленні єдиних норм і правил для емітентів корпоративних цінних паперів та різкому зростанні обсягів їх емісії, посиленні процесів концентрації та централізації у банківській сфері не лише на національному, але й загальноєвропейському рівнях, злитті фондових бірж ряду країн ЄС. Серед проблем, що постали перед ЄС у зв'язку із функціонуванням євро найбільш суттєвою є проблема адекватного впливу комунітарної грошової політики ЄЦБ на соціально-економічну ситуацію в окремих країнах-членах ЄС, прогнозування наслідків запровадження інструментів єдиної монетарної політики для цілісного економічного організму, який знаходиться в залежності від тенденцій десинхронізації.

5. Валютно-фінансова інтеграція в Європі і введення євро можуть мати не лише позитивні, але й серйозні негативні наслідки для фінансового сектору східноєвропейських країн, оскільки порушаться усталені сфери економічної політики, в тому числі бюджетно-податкова, кредитно-грошова, а також режим валютного курсу. Зростаюча конкурентоспроможність європейських фінансових інститутів і кращий розвиток фінансових ринків в зоні євро сприятимуть мобілізації капіталу східноєвропейських фірм не в національних валютах, а в євро. З введенням євро виникають стимули для створення національних надійних банківських систем в країнах з перехідною економікою.

Наслідком валютно-фінансової інтеграції в Західній Європі може бути і збільшення припливу західноєвропейського капіталу в країни ЦСЄ, оскільки більш ліквідні і краще розвинені європейські фінансові ринки призведуть до зниження витрат запозичення як для країн зони євро, так і для інших держав, які мобілізують капітал в новій валюті.

Дослідження валютно-фінансових аспектів європейської інтеграції дає змогу враховувати досвід країн-членів у подальшій активізації співпраці нашої держави з ЄС, сприяє вирішенню Україною таких актуальних завдань як розбудова і консолідація валютно-фінансової системи України на ринковій основі, її реформування в напрямку наближення до європейської, створення адекватного новим умовам національного валютно-фінансового ринку та ринку капіталів із впровадженням сучасних інституцій та інструментів, підвищення ефективності торговельно-економічного, інвестиційного та фінансово-кредитного співробітництва України з Євросоюзом.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ АВТОРОМ У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Волковинська Т.В. Банківська європейська інтеграція. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 2. - Ч. ІІ. - 1996. - С.132-133.

2. Волковинська Т.В. Роль фінансово-кредитних інститутів у процесі формування Європейського Валютного Союзу. // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - Вип. 7. - Ч ІІІ. - 1997. - С.59-64.

3. Волковинська Т.В. Ціна та потенційні переваги Європейського Валютного Союзу. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - Вип. 7. - Ч. ІІІ. - 1998. - С. 102-113.

4. Волковинська Т.В. Сучасний стан та проблеми інтеграції України до ЄС. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 7. - Ч. ІІ. - 1998. - С. 71-79.

5. Волковинська Т.В., Вергун В.А. Міжнародна фінансово-кредитна допомога як фактор ринкової трансформації української економіки (приклад Німеччини). // Вісник міжнародні відносини. - Вип. 8. - 1998. - С. 58-60.

6. Волковинська Т.В., Вергун Л.І. Європейські підприємства в умовах євро. // Зб. статей викладачів та аспірантів “Теорії мікро- та макроекономіки”. - К., 1998.

7. Волковинська Т.В. Європейський Економічний та Валютний Союз в системі міжнародних валютно-фінансових відносин. // Матеріали міжнар. наук. конф. "Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України) м. Київ, 19-20 листопада 1998 року. С. 50-51.

8. Волковинська Т.В. До питання про "цільові зони" валютних курсів в контексті появи єдиної європейської валюти. // Матеріали VII міжнар. наук.-теор. конф. "Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки". Модуль ІІ. - К.: - 1999. - С. 56-61.

Размещено на Allbest.ru